06 травня 2026 року
м. Київ
справа № 953/2463/21
провадження № 61-3907ск26
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:
Шиповича В. В. (суддя - доповідач), Осіяна О. М., Синельникова Є. В.,
розглянувши касаційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Харківського апеляційного суду від 07 вересня 2023 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Харківської міської ради, треті особи: Державний інститут по проектуванню підприємств коксохімічної промисловості, ОСОБА_2 , про визнання права власності в порядку набувальної давності,
особа, яка подала апеляційну скаргу - керівник Київської окружної прокуратури м. Харкова,
У лютому 2021 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Харківської міської ради про визнання права власності на квартиру в порядку набувальної давності.
Рішенням Київського районного суду м. Харкова від 23 вересня 2022 року позов задоволено. Визнано за ОСОБА_1 право власності на квартиру
АДРЕСА_1 .
Постановою Харківського апеляційного суду від 07 вересня 2023 року апеляційні скарги Державного інституту по проектуванню підприємств коксохімічної промисловості та керівника Київської окружної прокуратури
м. Харкова задоволено. Рішення Київського районного суду м. Харкова
від 23 вересня 2022 року скасоване та ухвалено нове судове рішення про відмову в позові ОСОБА_1 . Вирішено питання про судові витрати.
19 березня 2026 року засобами поштового зв'язку ОСОБА_1 подав касаційну скаргу на постанову Харківського апеляційного суду від 07 вересня 2023 року (повний текст постанови складено 13 вересня 2023 року) у справі
№ 953/2463/21.
У касаційній скарзі заявник вказує, що пропущений строк на касаційне оскарження підлягає поновленню, оскільки він не був належним чином повідомлений про розгляд справи в суді апеляційної інстанції, копію оскарженого судового рішення не отримував, а про його наявність випадково дізнався 12 березня 2026 року. Крім того, посилається на те, що ІНФОРМАЦІЯ_1 загинув його рідний брат, ІНФОРМАЦІЯ_2 померла його матір, а він здійснює догляд за особою з інвалідністю, у зв'язку з чим перебуває на обліку в органах соціального захисту населення.
Ухвалою Верховного Суду від 10 квітня 2026 року касаційну скаргу
ОСОБА_1 на постанову Харківського апеляційного суду від 07 вересня 2023 року у справі № 953/2463/21 залишено без руху та надано строк, тривалістю десять днів з дня вручення ОСОБА_1 копії цієї ухвали, для усунення недоліків шляхом наведення поважних причин для поновлення строку на касаційне оскарження та надання доказів, які підтверджують такі причини, з урахуванням обставин, викладених в цій ухвалі, а також для обґрунтування розміру сплаченого судового збору з урахуванням ціни позову та, у разі необхідності, надання документу про доплату судового збору.
Залишаючи касаційну скаргу без руху, Верховний Суд вказав, що наведені у касаційній скарзі доводи не підтверджують наявність передбачених законом підстав для поновлення строку на касаційне оскарження судового рішення, ухваленого у 2023 році, та врахував, що за відомостями Єдиного державного реєстру судових рішень у розглядуваній справі ОСОБА_3 , як особа, яка не брала участі у справі, у вересні 2023 року подавав касаційну скаргу на постанову Харківського апеляційного суду від 07 вересня 2023 року.
Ухвалою Верховного Суду від 20 жовтня 2023 року (провадження
№ 61-14206ск23) було відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою ОСОБА_3 , а ухвалою Верховного Суду від 29 вересня 2025 року касаційне провадження за касаційною скаргою ОСОБА_3 закрито.
При цьому згідно відомостей автоматизованої системи діловодства Верховного Суду «ДОК ПРОФ» у межах розгляду справи № 953/2463/21 (провадження № 61-14206ск23) ОСОБА_1 засобами поштового зв'язку отримував судову кореспонденцію щодо поданої ОСОБА_3 касаційної скарги. Зокрема у жовтні 2023 року ОСОБА_1 отримав копію ухвали Верховного Суду від 20 жовтня 2023 року про відкриття касаційного провадження, а у жовтні 2025 року - копію ухвали Верховного Суду
від 29 вересня 2025 року про закриття касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_3 на постанову Харківського апеляційного суду від 07 вересня 2023 року.
Крім того, в межах касаційного провадження № 61-14206ск23, у березні
2024 року ОСОБА_1 подавав до Верховного Суду письмове клопотання про долучення до матеріалів справи товарних чеків.
З огляду на ці обставини Верховний Суд вказав, що ОСОБА_1 щонайменше з жовтня 2023 року був обізнаний про факт прийняття Харківським апеляційним судом постанови від 07 вересня 2023 року, однак із касаційною скаргою на це судове рішення звернувся лише у березні 2026 року.
Також суд звернув увагу, що загибель брата заявника у травні 2023 року, тобто до ухвалення оскарженої постанови апеляційного суду від 07 вересня
2023 року, смерть матері заявника у січні 2024 року, та здійснення догляду за особою з інвалідністю не свідчать про наявність обставин непереборної сили, які понад 2 роки перешкоджали поданню ОСОБА_1 касаційної скарги.
На виконання ухвали Верховного Суду від 10 квітня 2026 року ОСОБА_1
20 квітня 2026 року засобами поштового зв'язку подав заяву про усунення недоліків касаційної скарги, в якій зазначив, що не отримував поштових повідомлень у справі № 953/2463/21 і не мешкає за адресою:
АДРЕСА_2 , оскільки проживає з громадянином
ОСОБА_4 , який потребує постійного стороннього догляду. Також заявник надав квитанцію про доплату судового збору за подану касаційну скаргу.
Частиною першою статті 394 ЦПК України передбачено, що одержавши касаційну скаргу, оформлену відповідно до вимог статті 392 цього Кодексу, колегія суддів у складі трьох суддів вирішує питання про відкриття касаційного провадження (про відмову у відкритті касаційного провадження).
Колегія суддів дійшла висновку про відмову у відкритті касаційного провадження з огляду на таке.
Відповідно до положень статті 390 ЦПК України (в редакції, чинній на момент винесення оскарженої постанови апеляційного суду) касаційна скарга на судове рішення подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне судове рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження, якщо касаційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому такого судового рішення. Строк на касаційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині третій статті 394 цього Кодексу.
Відповідно до положень частини третьої статті 394 ЦПК України незалежно від поважності причин пропуску строку на касаційне оскарження суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження, якщо касаційна скарга подана після спливу одного року з дня складення повного судового рішення, крім випадків: 1) подання касаційної скарги особою, не повідомленою про розгляд справи або не залученою до участі в ній, якщо суд ухвалив рішення про її права, свободи, інтереси та (або) обов'язки; 2) пропуску строку на касаційне оскарження внаслідок виникнення обставин непереборної сили.
Відповідно до частини третьої статті 393 ЦПК України касаційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 390 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, наведені нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали про залишення касаційної скарги без руху особа має право звернутися до суду касаційної інстанції із заявою про поновлення строку або навести інші підстави для поновлення строку. Якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або наведені підстави для поновлення строку касаційного оскарження визнані неповажними, суд відмовляє у відкритті касаційного провадження на підставі пункту 4 частини другої статті 394 цього Кодексу.
Безпідставне поновлення строку на оскарження судового рішення, що набрало законної сили, є порушенням вимог статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція) щодо справедливого судового розгляду.
Відповідно до усталеної практики Європейського суду з прав людини
(далі - ЄСПЛ) вирішення питання щодо поновлення строку на оскарження перебуває в межах дискреційних повноважень національних судів, однак такі повноваження не є необмеженими. Від судів вимагається вказувати підстави. Однією із таких підстав може бути, наприклад, неповідомлення сторін органами влади про прийняті рішення у їхній справі. Проте навіть тоді можливість поновлення не буде необмеженою, оскільки сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження (справа «Олександр Шевченко проти України» рішення від 26 квітня 2007 року, справа «Трух проти України» рішення від 14 жовтня 2003 року).
У рішенні від 07 липня 1989 року у справі «Юніон Аліментаріа Сандерс С. А. проти Іспанії» ЄСПЛ зазначив, що заявник зобов'язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, які пов'язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.
У рішенні від 29 жовтня 2015 року у справі «Устименко проти України» ЄСПЛ визначив, що право на справедливий судовий розгляд, гарантоване пунктом 1 статті 6 Конвенції, повинно тлумачитися у світлі Преамбули Конвенції, відповідна частина якої проголошує верховенство права спільною спадщиною Високих Договірних Сторін. Одним з основоположних аспектів верховенства права є принцип правової визначеності, яка передбачає дотримання принципу res judicata, тобто принципу остаточності рішення, згідно з яким жодна зі сторін не має права домагатися перегляду остаточного і обов'язкового рішення лише з метою повторного слухання справи і постановлення нового рішення.
ЄСПЛ у рішенні від 03 квітня 2008 року у справі «Пономарьов проти України» зазначив, що суд визнає, що вирішення питання щодо поновлення строку на оскарження перебуває в межах дискреційних повноважень національних судів, однак такі повноваження не є необмеженими. Від судів вимагається вказувати підстави. Однією із таких підстав може бути, наприклад, неповідомлення сторін органами влади про прийняті рішення у їхній справі. Проте навіть тоді можливість поновлення не буде необмеженою, оскільки сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження. У кожній справі національні суди мають перевіряти, чи підстави для поновлення строків для оскарження виправдовують втручання у принцип остаточності судового рішення.
В ухвалі від 24 квітня 2025 року в справі «Крупник проти України» (заява
№ 16505/23) ЄСПЛ відхилив, як явно необґрунтовану, скаргу про відсутність доступу до суду за обставин, що Верховний Суд відхилив його клопотання про поновлення строку на касаційне оскарження та відмовив у відкритті касаційного провадження.
Надаючи оцінку наведеним ОСОБА_1 підставам для поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження, Верховний Суд вважає, що заявником не доведено наявності поважних причин пропуску строку на касаційне оскарження постанови Харківського апеляційного суду
від 07 вересня 2023 року.
Згідно відомостей автоматизованої системи діловодства Верховного Суду «ДОК ПРОФ» у межах розгляду справи № 953/2463/21 (провадження
№ 61-14206ск23) ОСОБА_1 засобами поштового зв'язку отримував судову кореспонденцію щодо поданої ОСОБА_3 касаційної скарги на постанову Харківського апеляційного суду від 07 вересня 2023 року. Зокрема у жовтні 2023 року ОСОБА_1 отримав копію ухвали Верховного Суду від 20 жовтня 2023 року про відкриття касаційного провадження, а у жовтні 2025 року - копію ухвали Верховного Суду від 29 вересня 2025 року про закриття касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_3 . Також в межах касаційного провадження № 61-14206ск23, у березні 2024 року ОСОБА_1 подав до Верховного Суду письмове клопотання про долучення до матеріалів справи товарних чеків.
При цьому, як у клопотанні, поданому до Верховного Суду у березні 2024 року в межах касаційного провадження № 61-14206ск23, так і у касаційній скарзі, поданій у березні 2026 року, ОСОБА_1 своєю адресою зазначав АДРЕСА_2 .
Вказані обставини свідчать, що ОСОБА_1 був обізнаний про ухвалення Харківським апеляційним судом постанови від 07 вересня 2023 року, однак понад два роки зволікав із поданням касаційної скарги.
Доводи заявника щодо смерті його брата у травні 2023 року та матері у січні 2024 року, як і здійснення догляду за особою з інвалідністю не свідчать про наявність обставин непереборної сили, які б перешкоджали поданню касаційної скарги.
Учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається (частина перша статті 44 ЦПК України).
Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій (частина четверта статті 12 ЦПК України).
Враховуючи положення статті 393 ЦПК України, а також сплив понад одного року з дня складення повного тексту оскарженого судового рішення за відсутності обставин непереборної сили, які могли перешкодити своєчасному поданню позивачем касаційної скарги, враховуючи, що наведені підстави для поновлення строку на касаційне оскарження визнані неповажними, Верховний Суд дійшов висновку про відмову у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Харківського апеляційного суду від 07 вересня 2023 року у справі № 953/2463/21.
Відкриття за спливом значного періоду часу касаційного провадження щодо судового рішення, що набрало законної сили, може бути визнано порушенням вимог статті 6 Конвенції про захист прав людини основоположних свобод щодо справедливого судового розгляду в таких його елементах як правова визначеність та остаточність судового рішення.
Керуючись статтями 390, 393, 394 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду
Визнати неповажними наведені ОСОБА_1 причини пропуску строку на касаційне оскарження постанови Харківського апеляційного суду від 07 вересня 2023 року у справі № 953/2463/21.
Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Харківського апеляційного суду від 07 вересня 2023 року у справі № 953/2463/21.
Копію ухвали та додані до скарги матеріали направити особі, яка подала касаційну скаргу.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
Судді:В. В. Шипович О. М. Осіян Є. В. Синельников