06 травня 2026 року
м. Київ
справа № 185/8134/25
провадження № 61-5336ск26
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:
Шиповича В. В. (суддя-доповідач), Осіяна О. М., Синельникова Є. В.,
розглянув касаційну скаргу ОСОБА_1 , в інтересах якого діє адвокат Боровик Людмила Олександрівна, на постанову Дніпровського апеляційного суду від 18 березня 2026 року у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , треті особи: Павлоградський відділ державної виконавчої служби у Павлоградському районі Дніпропетровської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса), ОСОБА_3 , про визнання договору купівлі-продажу дійсним та визнання права власності,
У липні 2025 року ОСОБА_1 звернувся до суду із позовом, відповідно до якого просив визнати за ним право власності на земельну ділянку з кадастровим номером 1223584500:01:003:0342, визнавши дійсним договір купівлі-продажу цієї ділянки укладений ним 19 вересня 2017 року із
ОСОБА_2 .
Заочним рішенням Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 15 жовтня 2025 року позов задоволено. Визнано дійсним договір купівлі-продажу земельної ділянки з кадастровим номером 1223584500:01:003:0342, укладений 19 вересня 2017 року між ОСОБА_2 та ОСОБА_1 . Визнано за ОСОБА_1 право власності на земельну ділянку, розташовану на території Межиріцької сільської ради Павлоградського району Дніпропетровської області, площею 4,400 га, цільове призначення - для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, кадастровий номер 1223584500:01:003:0342.
Додатковим рішенням Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області від стягнуто з ОСОБА_2 на користь
ОСОБА_1 судові витрати в сумі 2 422,40 грн.
Постановою Дніпровського апеляційного суду від 18 березня 2026 року апеляційну скаргу Павлоградського відділу державної виконавчої служби у Павлоградському районі Дніпропетровської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) задоволено.
Заочне рішення Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 15 жовтня 2025 року та додаткове рішення Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 23 грудня 2025 року скасовано та ухвалено нове судове рішення, яким у задоволенні позову ОСОБА_1 відмовлено.
Стягнуто з ОСОБА_1 на користь Павлоградського відділу державної виконавчої служби у Павлоградському районі Дніпропетровської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) судові витрати у розмірі 2 906,88 грн.
17 квітня 2026 року засобами поштового зв'язку представник
ОСОБА_1 - адвокат Боровик Л. О. подала касаційну скаргу на постанову Дніпровського апеляційного суду від 18 березня 2026 року (повний текст постанови складено 30 березня 2026 року) у справі № 185/8134/25, яку просить скасувати, залишивши в силі рішення суду першої інстанції.
Частиною першою статті 394 ЦПК України передбачено, що одержавши касаційну скаргу, оформлену відповідно до вимог статті 392 цього Кодексу, колегія суддів у складі трьох суддів вирішує питання про відкриття касаційного провадження (про відмову у відкритті касаційного провадження).
Колегія суддів дійшла висновку про відмову у відкритті касаційного провадження з огляду на таке.
Згідно зі статтею 129 Конституції України та статтями 2, 17 ЦПК України однією з основних засад цивільного судочинства є забезпечення апеляційного перегляду справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.
Відповідно до частини «с» статті 7 Рекомендацій № R (95) 5 Комітету Міністрів Ради Європи від 07 лютого 1995 року скарги до суду третьої інстанції мають передусім подаватися відносно тих справ, які заслуговують на третій судовий розгляд, наприклад справ, які розвиватимуть право або сприятимуть однаковому тлумаченню закону. Вони також можуть бути обмежені скаргами у тих справах, де питання права мають значення для широкого загалу.
Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, яка є джерелом права (стаття 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», частина четверта статті 10 ЦПК України), умови прийнятності касаційної скарги відповідно до норм національного законодавства можуть бути суворішими, ніж для звичайної заяви. Касаційний перегляд справи вважається екстраординарним.
Зважаючи на особливий статус суду касаційної інстанції, специфіку його повноважень як «суду права», процесуальні процедури у суді касаційної інстанції можуть бути більш формальними, враховуючи те, що провадження здійснюється судом після розгляду справи судом першої інстанції, а потім судом апеляційної інстанції, і учасникам справи був наданий відповідний обсяг гарантій права на справедливий суд у судах попередніх інстанцій.
Відповідно до пункту 2 частини третьої статті 389 ЦПК України не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у малозначних справах та у справах з ціною позову, що не перевищує двохсот п'ятдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім випадків, якщо: а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики; б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до цього Кодексу позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи; в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу; г) суд першої інстанції відніс справу до категорії малозначних помилково.
Конституційний Суд України у Рішенні від 22 листопада 2023 року
№ 10-р(ІІ)/2023 визнав таким, що відповідає Конституції України
(є конституційним), пункт 2 частини третьої статті 389 ЦПК України. При цьому Конституційний Суд України звернув увагу, що зазначений припис має правомірну мету - додержання принципу остаточності судового рішення
(res judicata) як одного з аспектів вимоги юридичної визначеності. Пункт 2 частини третьої статті 389 ЦПК України містить домірні засоби законодавчого внормування процесуальних відносин щодо відкриття касаційного провадження.
За змістом частини дев'ятої статті 19 ЦПК України прожитковий мінімум для працездатних осіб вираховується станом на 01 січня календарного року,
в якому подається скарга.
У позовах про визнання права власності на майно ціна позову визначається вартістю майна (пункт 2 частини першої статті 176 ЦПК України).
Відповідно до пункту 2 частини шостої статті 19 ЦПК України для цілей цього Кодексу малозначними справами визнаються справи незначної складності, визнані судом малозначними, крім справ, які підлягають розгляду лише за правилами загального позовного провадження, та справ, ціна позову в яких перевищує вісімдесят розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Позовні вимоги у розглядуваній справі спрямовані на визнання за позивачем права власності на земельну ділянку.
ОСОБА_1 , в інтересах якого діє адвокат Боровик Л. О., зазначає, що ціна позову у розглядуваній справі становить 116 433, 67 грн, а за текстом касаційної скарги посилається на те, що позивач придбав у відповідача спірну земельну ділянку за 140 000 грн.
З огляду на характер спірних правовідносин, предмет та підстави позову, справа № 185/8134/25 є малозначною, як справа незначної складності, що не належить до справ, які підлягають розгляду лише за правилами загального позовного провадження та справ, ціна позову в яких перевищує вісімдесят розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (266 240 грн).
Оскільки справа № 185/8134/25 є малозначною, ухвалені у ній судові рішення можуть бути оскаржені виключно за наявності випадків, передбачених пунктом 2 частини третьої статті 389 ЦПК України.
Заявник посилається на наявність випадку, передбаченого підпунктом в) пункту 2 частини третьої статті 389 ЦПК України, вказуючи, що розглядувана справа має для нього виняткове значення, оскільки він вісім років користується спірною ділянкою, яку за 140 000 грн придбав у відповідача ОСОБА_2 за договором від 19 вересня 2017 року, укладеним у простій письмовій формі, який не був посвідчений нотаріально. Наразі Павлоградським відділом ДВС, з метою виконання рішення суду про стягнення з ОСОБА_2 аліментів на утримання дітей, вказана земельна ділянка виставлена на продаж.
Стосовно «виняткового значення» справи для учасника справи, то Верховний Суд зазначає, що оцінка судом такої «винятковості» може бути зроблена виключно на підставі дослідження мотивів, відповідно до яких сам учасник справи вважає її такою, що має для нього виняткове значення. Винятковість значення справи для учасника справи можна оцінити тільки з урахуванням особистої оцінки справи таким учасником. Відтак, особа, яка подає касаційну скаргу, має обґрунтувати наявність відповідних обставин у касаційний скарзі.
Заявником не доведено, а колегією суддів не встановлено виняткового значення розглядуваної справи для ОСОБА_1 .
Незгода із оскарженим судовим рішенням не є сама по собі обставиною, що свідчить про наявність випадків для відкриття касаційного провадження у малозначній справі.
Верховним Судом досліджено та взято до уваги, зокрема, категорію справи, ціну та предмет позову, а також значення справи для сторін і суспільства, та не встановлено випадків, передбачених пунктом 2 частини третьої статті 389 ЦПК України.
Касаційний перегляд вважається екстраординарним, з огляду на специфіку повноважень суду касаційної інстанції, які обмежено питаннями права та більшим ступенем формальності процедур. Повноваження суду касаційної інстанції не можуть використовуватися для здійснення нового судового розгляду справи.
Встановлення обставин справи, дослідження та оцінка доказів є прерогативою судів першої та апеляційної інстанцій. Якщо порушень порядку надання та отримання доказів у суді першої інстанції апеляційним судом не встановлено, а оцінка доказів зроблена як судом першої, так і судом апеляційної інстанцій, то суд касаційної інстанції не наділений повноваженнями втручатися в оцінку доказів (постанова Великої Палати Верховного Суду від 16 січня 2019 року у справі № 373/2054/16-ц).
Відповідно до вимог пункту 1 частини другої статті 394 ЦПК України суд відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.
Оскільки касаційну скаргу подано на судове рішення, ухвалене у малозначній справі, справа розглянута судами двох інстанцій, які мали повну юрисдикцію щодо вирішення спору, наявність випадків, передбачених пунктом 2 частини третьої статті 389 ЦПК України, не встановлено, тому у відкритті касаційного провадження необхідно відмовити.
Керуючись статтею 129 Конституції України, частиною шостою статті 19, пунктом 2 частини третьої статті 389, частиною першою, пунктом 1 частини другої статті 394 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду
Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 , в інтересах якого діє адвокат Боровик Людмила Олександрівна, на постанову Дніпровського апеляційного суду від 18 березня 2026 року у справі № 185/8134/25.
Копію ухвали та додані до скарги матеріали направити особі, яка подала касаційну скаргу.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
Судді:В. В. Шипович О. М. Осіян Є. В. Синельников