5 травня 2026 року
м. Київ
справа № 565/516/14-ц
провадження № 61-9475св21
Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду: Карпенко С. О. (судді-доповідача), Мартєва С. Ю., Фаловської І. М.,
учасники справи:
заявник - Головне управління Пенсійного фонду України в Рівненській області,
стягувач - Володимирецьке об'єднане управління Пенсійного фонду України Рівненської області,
боржник - ОСОБА_1 ,
провівши у порядку письмового провадження попередній розгляд справи за заявою Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області про заміну сторони у виконавчому провадженні, видачу дубліката виконавчого листа та поновлення пропущеного строку пред'явлення виконавчого документа до виконання у справі за позовом Володимирецького об'єднаного управління Пенсійного фонду України Рівненської області до ОСОБА_1 про стягнення виплаченої надміру пенсії, за касаційною скаргою Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області на ухвалу Кузнецовського районного суду Рівненської області від 17 лютого 2021 року, постановлену у складі
судді Незнамової І. М., та постанову Рівненського апеляційного суду від 11 травня 2021 року, ухвалену колегією у складі суддів Хилевича С. В., Боймиструка С. В., Шимківа С. С.,
Короткий зміст вимог заяви
У січні 2021 року Головне управління Пенсійного фонду України в Рівненській області (далі - ГУ ПФУ в Рівненській області) звернулося до суду із заявою про заміну сторони у виконавчому провадженні, видачу дубліката виконавчого листа та поновлення пропущеного строку для пред'явлення виконавчого документа до виконання.
В обґрунтування заяви вказувало, що рішенням Кузнецовського міського суду Рівненської області від 4 травня 2016 року у справі № 565/516/14-ц стягнено з ОСОБА_1 на користь Володимирецького об'єднаного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області (далі - Володимирецьке УПФУ) надмірно виплачену пенсію у сумі 92 630,89 грн.
Зазначало, що відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 22 серпня
2018 року № 628 «Про деякі питання функціонування органів Пенсійного фонду України» проведено реорганізацію Володимирецького УПФУ шляхом його приєднання до ГУ ПФУ в Рівненській області.
29 липня 2019 року до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань внесено запис № 15901120003000670 щодо припинення державної реєстрації Володимирецького УПФУ та зазначено його правонаступником ГУ ПФУ в Рівненській області.
Після проведеної реорганізації та ревізії пенсійних справ щодо переплати пенсії заявнику стало відомо про існування судової справи № 565/516/14-ц і виявлено факт втрати виконавчого листа у цій справі.
На запит ГУ ПФУ в Рівненській області від 10 грудня 2020 року Кузнецовський міський суд Рівненської області надав завірену копію повідомлення про вручення поштового відправлення № 343000138357, що підтверджує вручення виконавчого листа представнику управління ОСОБА_2 28 листопада 2017 року.
Зазначало, що ОСОБА_2 працював у Володимирецькому УПФУ водієм і не мав повноважень на отримання кореспонденції.
Виконавчий лист втрачено і до примусового виконання він не пред'являвся, що підтверджено Вараським міським відділом державної виконавчої служби Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Львів) (далі - Вараський ВДВС).
За таких обставин просило видати дублікат виконавчого листа
у справі № 565/516/14-ц, поновити строки пред'явлення його до виконання та замінити сторону правонаступником, а саме Володимирецьке УПФУ на ГУ ПФУ
в Рівненській області.
Короткий зміст судових рішень судів першої і апеляційної інстанцій та мотиви їх прийняття
Ухвалою Кузнецовського районного суду Рівненської області від 17 лютого 2021 року у задоволенні заяви відмовлено.
Суд першої інстанції керувався тим, що на момент звернення із заявою (20 січня 2020 року) закінчився строк пред'явлення виконавчого документа до виконання, що виключає можливість видачі дубліката виконавчого листа, який згідно з
пунктом 17.4 Перехідних положень ЦПК України можна видати до закінчення строку, встановленого для пред'явлення виконавчого документа до виконання.
Постановою Рівненського апеляційного суду від 11 травня 2021 року апеляційну скаргу ГУ ПФУ в Рівненській області залишено без задоволення, а ухвалу Кузнецовського районного суду Рівненської області від 17 лютого 2021 року - без змін.
Апеляційний суд погодився з висновками суду першої інстанції про відмову у задоволенні вказаної заяви та зазначив, що одержання виконавчого листа водієм Володимирецького УПФУ та його подальшу втрату не можна вважати об'єктивною та поважною причиною пропуску стягувачем строку пред'явлення виконавчого листа до примусового виконання.
Суд апеляційної інстанції вказав, що жодних заходів для отримання виконавчого документа та пред'явлення його до примусового виконання управління не вжило, а його одержання не уповноваженим працівником не є обставиною, що унеможливила чи ускладнила вчинення процесуальних дій у визначений законом строк. Заявник мав об'єктивну можливість одержати виконавчий лист та проконтролювати процес звернення його до виконання, тому висновок суду першої інстанції про відмову в задоволенні заяви є правильним.
Короткий зміст вимог касаційної скарги та узагальнені доводи особи, яка її подала
У червні 2021 року ГУ ПФУ в Рівненській області подало до Верховного Суду касаційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судами першої та апеляційної інстанцій норм процесуального права, просить скасувати ухвалу Кузнецовського районного суду Рівненської області від 17 лютого 2021 року та постанову Рівненського апеляційного суду від 11 травня 2021 року і ухвалити нове судове рішення про задоволення заяви.
Заявник зазначає про ненадання судами першої та апеляційної інстанцій оцінки обставинам втрати виконавчого листа, який був отриманий у суді особою, що не мала повноважень на його отримання (водієм Володимирецького УПФУ), та у подальшому втратила виконавчий документ. Також суди не врахували, що виконавчий
лист, виданий Кузнецовським районним судом Рівненської області
у справі № 565/516/14-ц, ніколи не перебував на виконанні.
Відзив на касаційну скаргу не надходив.
Провадження у суді касаційної інстанції
Ухвалою Верховного Суду від 11 червня 2021 року відмовлено у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ГУ ПФУ в Рівненській області на ухвалу Кузнецовського районного суду Рівненської області від 17 лютого 2021 року та постанову Рівненського апеляційного суду від 11 травня 2021 року в частині вирішення вимог заяви щодо поновлення пропущеного строку пред'явлення виконавчого документа до виконання.
Ухвалою Верховного Суду від 30 липня 2021 року відкрито касаційне провадження у справі в іншій частині та витребувано її матеріали із суду першої інстанції.
Підставою відкриття касаційного провадження у цій справі були доводи заявника про порушення судами першої та апеляційної інстанцій норм процесуального права (абзац другий частини другої статті 389 ЦПК України).
Встановлені судами першої та апеляційної інстанцій фактичні обставини справи
Суди першої та апеляційної інстанцій встановили, що рішенням Кузнецовського міського суду Рівненської області від 4 травня 2016 року у справі № 565/516/14-ц стягнено з ОСОБА_1 на користь Володимирецького УПФУ 92 630,89 грн надміру виплаченої пенсії.
Ухвалою апеляційного суду Рівненської області від 27 вересня 2017 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 відхилено, а рішення Кузнецовського міського суду Рівненської області від 4 травня 2016 року залишено без змін.
Рішення Кузнецовського міського суду Рівненської області від 4 травня 2016 року
у справі № 565/516/14-ц набрало законної сили 27 вересня 2017 року.
24 листопада 2017 року на підставі заяви представника Володимирецького УПФУ виданий виконавчий лист із зазначенням строку пред'явлення виконавчого листа до виконання - до 27 вересня 2020 року.
Виконавчий лист надіслано Володимирецькому УПФУ поштою з рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення.
Суди встановили, що згідно з рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення від 27 листопада 2017 року виконавчий лист 28 листопада 2017 року вручений за довіреністю уповноваженому представнику Володимирецького УПФУ.
Позиція Верховного Суду, застосовані норми права та мотиви, якими керується суд під час ухвалення постанови
Згідно з частиною третьою статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
У частині третій статті 401 ЦПК України передбачено, що суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.
Згідно з частиною першою статті 402 ЦПК України у суді касаційної інстанції скарга розглядається за правилами розгляду справи судом першої інстанції в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи з урахуванням статті 400 цього Кодексу.
Вивчивши матеріали цивільної справи та перевіривши правильність застосування норм матеріального права та додержання процесуального права в межах вимог та доводів касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, суд дійшов таких висновків.
У разі втрати виконавчого документа суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, незалежно від того, суд якої інстанції видав виконавчий документ, може видати його дублікат, якщо стягувач або державний виконавець, приватний виконавець звернувся із заявою про це до закінчення строку, встановленого для пред'явлення виконавчого документа до виконання (підпункт 17.4 пункту 1 розділу XIII «Перехідні положення» ЦПК України).
При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду (частина четверта статті 263 ЦПК України).
У постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 17 листопада 2021 року у справі № 419/310/12 (провадження № 61-13084св21) викладено висновок, що «єдиною підставою для видачі судом дубліката виконавчого листа є його втрата. Дублікат - це документ, що видається замість втраченого оригіналу та має силу первісного документу. Оригінал виконавчого листа вважається втраченим, коли його загублено, украдено, знищено або істотно пошкоджено, що унеможливлює його виконання. Таким чином, дублікат виконавчого документа видається замість втраченого оригіналу, лише за наявності достатніх доказів того, що виконавчий документ дійсно втрачено».
У постанові Верховного Суду від 8 листопада 2023 року по справі № 196/673/14-ц (провадження № 61-21357св21) викладено такий висновок: «Аналіз
пункту 17.4. розділу XIII «Перехідні положення» ЦПК України дозволяє дійти висновку, що єдиною підставою для видачі судом дубліката виконавчого листа є його втрата. При цьому виконавчий лист може бути виданий лише за умови, якщо у встановлені строки з відповідною заявою до суду звернувся стягувач або державний/приватний виконавець. Дублікат - це документ, що видається замість втраченого оригіналу та має силу первісного документу. Оригінал виконавчого листа вважається втраченим, коли його загублено, украдено, знищено або істотно пошкоджено, що унеможливлює його виконання. Таким чином, дублікат виконавчого документа видається замість втраченого оригіналу лише за наявності достатніх доказів того, що виконавчий документ дійсно втрачено. При вирішенні питання про видачу дубліката виконавчого листа у зв'язку з його втратою заявник повинен повідомити суду обставини, за яких виконавчий лист було втрачено, подавши відповідні докази. Оригінал виконавчого листа вважається втраченим, коли його загублено, викрадено, знищено або істотно пошкоджено, що унеможливлює його виконання. Дублікат виконавчого листа видається на підставі матеріалів справи та судового рішення, за яким був виданий втрачений виконавчий лист. Подібні за змістом висновки викладені Верховним Судом у постановах від 9 лютого 2022 року у справі № 201/4043/19-ц, від 9 лютого 2022 року у справі № 757/14604/20-ц, від 6 листопада 2019 року
у справі № 2-1053/10, від 23 вересня 2020 року у справі № 127/2-3538/10».
У пунктах 53-56 постанови Великої Палати Верховного Суду від 13 листопада
2024 року в справі № 186/871/14-ц (провадження № 14-97цс24) вказано, що:
«53. Аналіз підпункту 17.4 підпункту 17 пункту 1 розділу XIII «Перехідні положення» ЦПК України (підпункт 19.4 підпункту 19 пункту 1 розділу ХІ «Перехідні положення» ГПК України) дає підстави для висновку, що єдиною підставою для видачі судом дубліката виконавчого документа є його втрата.
54. Дублікат - це документ, що видається замість втраченого оригіналу та має силу первісного документу. Оригінал виконавчого документа вважається втраченим, коли його загублено, украдено, знищено або істотно пошкоджено, що унеможливлює його виконання. Таким чином, дублікат виконавчого документа видається замість втраченого оригіналу лише за наявності достатніх доказів того, що виконавчий документ дійсно втрачено.
55. Однією з підстав можливості видачі дубліката виконавчого документа є подання відповідної заяви протягом строку, встановленого для пред'явлення виконавчого документа до виконання, який повинен обчислюватися з урахуванням переривання цього строку та/або його зупинення.
56. Відповідно до висновків, викладених у постанові Великої Палати Верховного Суду від 21 серпня 2019 року у справі № 2-836/11 (провадження № 14-308цс19), у разі пропуску стягувачем строку пред'явлення виконавчого документа до виконання відсутні перешкоди для задоволення заяви такого стягувача про видачу дубліката втраченого виконавчого документа за умови, якщо суд задовольнив заяву стягувача про поновлення пропущеного строку пред'явлення такого документа до виконання. Тобто якщо строк пред'явлення виконавчого документа до виконання не сплив або суд його поновив, то заява про видачу дубліката втраченого документа вважається поданою у межах установленого пред'явлення його до виконання строку. Натомість, коли строк пред'явлення виконавчого документа до виконання сплив і суд його не поновив, то за результатами розгляду заяви про видачу дубліката втраченого виконавчого документа суд відмовляє в задоволенні цієї заяви».
Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів)
(частини перша-третя статті 89 ЦПК України).
Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом (частина перша статті 81 ЦПК України).
Суди першої та апеляційної інстанції надали оцінку доводами ГУ ПФУ в Рівненській області щодо поважності причин пропуску строку пред'явлення виконавчого листа до виконання та дійшли висновку по їх неповажність.
Верховний Суд не аналізує питання поважності причин пропуску строку для пред'явлення виконавчого листа до виконання, оскільки судові рішення суду в частині вирішення питання про поновлення строку пред'явлення виконавчого листа до виконання не є предметом касаційного перегляду.
Враховуючи висновок судів першої та апеляційної інстанцій про відсутність підстав для поновлення строку для пред'явлення виконавчого документа для виконання, правильним є висновок судів про відмову у видачі його дубліката, оскільки однією з умов видачі дубліката виконавчого документа є подання відповідної заяви протягом строку, встановленого для пред'явлення виконавчого документа до виконання.
Доводи касаційної скарги не впливають на правильність висновків судів в оскаржуваній частині, оскільки:
- видача дубліката виконавчого листа взаємопов'язана із визначеним Законом України «Про виконавче провадження» строком пред'явлення виконавчого документа до виконання;
- строк звернення до суду із заявою про видачу дубліката виконавчого листа спливає зі строком пред'явлення виконавчого листа до виконання;
- від вирішення питання про поновлення строку залежить вирішення питання про видачу дубліката виконавчого листа;
- у разі визнання неповажними причин пропуску строку пред'явлення виконавчого листа до виконання стягувачем суд, відповідно, відмовляє у видачі дубліката виконавчого листа.
Такий висновок узгоджується з висновком, викладеним у постанові Великої
Палати Верховного Суду від 21 серпня 2019 року у справі № 2-836/11
(провадження № 14-308цс19).
Також колегія суддів наголошує на відсутності підстав для задоволення заяви в частині заміни сторони у виконавчому провадженні, оскільки у випадку неможливості виконання судового рішення за відсутності підстав для поновлення строків для виконання наказу суду (виконавчого листа) або у випадку, якщо судове рішення не підлягає виконанню у примусовому порядку через органи виконавчої служби, правонаступник не може бути замінений у виконавчому провадженні, яке не здійснюється (пункт 8.16 постанови Великої Палати Верховного Суду від 18 січня 2022 року в справі № 34/425 (провадження № 12-69гс21).
Фактично доводи касаційної скарги зводяться до переоцінки доказів і встановлення на їх підставі нових обставин, що не відноситься до визначених статтею 400 ЦПК України повноважень касаційного суду під час касаційного перегляду справи, згідно з якими касаційний суд не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.
За таких обставин суди правильно визначилися з характером спірних правовідносин, нормами процесуального права, які підлягають застосуванню, повно та всебічно дослідили наявні у справі докази і надали їм належну оцінку та дійшли правильного висновку щодо відмови у задоволенні заяви про видачу дубліката виконавчого документа.
Касаційний суд з урахуванням частини першої статті 400 ЦПК України переглянув у касаційному порядку оскаржуване судове рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження у цій справі.
Підстав для виходу за межі розгляду справи суд касаційної інстанції не встановив.
Відповідно до частини третьої статті 401 ЦПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.
Оскільки доводи касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, висновків судів не спростовують, на законність та обґрунтованість оскаржуваних судових рішень в оскаржуваних частинах не впливають, колегія суддів дійшла висновку про залишення касаційної скарги без задоволення, а ухвали суду першої інстанції та постанови апеляційного суду в частині вирішення вимог заяви про заміну сторони у виконавчому провадженні та видачу дубліката виконавчого документа - без змін.
Щодо судових витрат
Оскільки суд дійшов висновку про залишення касаційної скарги без задоволення, підстав для нового розподілу судових витрат, понесених у зв'язку з розглядом справи у судах першої та апеляційної інстанцій, а також розподілу судових витрат, понесених у зв'язку з переглядом справи у суді касаційної інстанції, немає.
Керуючись статтями 400, 401, 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду
Касаційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області залишити без задоволення.
Ухвалу Кузнецовського районного суду Рівненської області від 17 лютого 2021 року та постанову Рівненського апеляційного суду від 11 травня 2021 року в частині вирішення заяви Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області про заміну сторони у виконавчому провадженні та видачу дубліката виконавчого листа залишити без змін.
Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її ухвалення, є остаточною і оскарженню не підлягає.
Судді С. О. Карпенко С. Ю. Мартєв І. М. Фаловська