28 квітня 2026 року
м. Київ
справа № 947/15195/22
провадження № 61-4711ск26
Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду: Мартєва С. Ю. (суддя-доповідач), Карпенко С. О., Фаловської І. М.
вирішуючи питання про відкриття касаційного провадження за скаргою адвоката Приміча Дениса Володимировича в інтересах ОСОБА_1 на рішення Київського районного суду міста Одеси від 22 грудня 2022 року, постанову Одеського апеляційного суду від 19 вересня 2023 року та постанову Одеського апеляційного суду від 10 березня 2026 року у справі за позовом Акціонерного товариства «Альфа-Банк» (правонаступником якого є Акціонерне товариство «Сенс Банк») до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,
У липні 2022 року Акціонерне товариство «Альфа-Банк» (далі - АТ «Альфа-Банк»), звернулось до суду з позовом до ОСОБА_1 та просило стягнути з відповідача заборгованість за кредитним договором у розмірі 678 085,25 грн, з яких: сума заборгованості за ставкою 3 % на кредитну заборгованість - 193 681,11 грн, сума заборгованості за інфляційними втратами - 484 404,14 грн, та вирішити питання щодо розподілу судового збору.
Рішенням від 22 грудня 2022 року Київський районний суд міста Одеси позов задовольнив частково, стягнув з відповідача на користь позивача заборгованість у вигляді 3 % річних від простроченої суми кредитної заборгованості у розмірі 160 428,10 грн. Вирішив питання щодо розподілу судового збору.
Постановою від 19 вересня 2023 року Одеський апеляційний суд скаргу Акціонерного товариства «Сенс Банк» (далі - АТ «Сенс Банк») задовольнив частково.
Рішення Київського районного суду міста Одеси від 22 грудня 2022 року в частині відмови в задоволенні позовних вимог АТ «Альфа-Банк» про стягнення з ОСОБА_1 інфляційних втрат скасував та ухвалив у цій частині нове судове рішення, яким стягнув з ОСОБА_1 на користь АТ «Сенс Банк» інфляційні втрати у розмірі 484 404,14 грн.
У решті рішення суду залишив без змін.
Постановою від 10 березня 2026 року Одеський апеляційний суд скаргу адвоката Приміча Д. В. в інтересах ОСОБА_1 залишив без задоволення, рішення Київського районного суду міста Одеси від 22 грудня 2022 року - без змін.
08 квітня 2026 року адвокат Приміч Д. В. в інтересах ОСОБА_1 через підсистему «Електронний суд» звернувся до Верховного Суду з касаційною скаргою на рішення Київського районного суду міста Одеси від 22 грудня 2022 року, постанову Одеського апеляційного суду від 19 вересня 2023 року та постанову Одеського апеляційного суду від 10 березня 2026 року, в якій просив скасувати оскаржені судові рішення та ухвалити нове рішення про відмову у позові.
У відкритті касаційного провадження у справі слід відмовити.
Пункт 9 частини третьої статті 2 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України) передбачає, що однією з основних засад (принципів) цивільного судочинства є забезпечення права на касаційне оскарження судового рішення у випадках, встановлених законом.
Відповідно до пункту 2 частини третьої статті 389 ЦПК України не підлягають касаційному оскарженню: судові рішення у малозначних справах та у справах з ціною позову, що не перевищує двохсот п'ятдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім випадків, якщо: касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики; особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до цього Кодексу позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи; справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу; суд першої інстанції відніс справу до категорії малозначних помилково.
Стаття 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2026 рік» передбачає, що у 2026 році прожитковий мінімум на одну працездатну особу в розрахунку на місяць з 01 січня 2026 року (на час подання касаційної скарги) установлений у розмірі- 3 328,00 грн.
У справі предметом позову є вимоги про стягнення заборгованості за кредитним договором у розмірі 678 085,25 грн, що станом на 01 січня 2026 року не перевищує двісті п'ятдесят розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (3 328,00 грн х 250 = 832 000,00 грн)
Прецедентна практика Європейського суду з прав людини, яка є джерелом права (стаття 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини»), визначає, що умови прийнятності касаційної скарги, відповідно до норм законодавства, можуть бути суворішими, ніж для звичайної заяви. Зважаючи на особливий статус, процесуальні процедури у суді касаційної інстанції можуть бути більш формальними, особливо, якщо провадження здійснюється судом після їх розгляду судом першої інстанції, а потім судом апеляційної інстанції (рішення у справах: «Levages Prestations Services v. France» (Леваж Престасьон Сервіс проти Франції) від 23 жовтня 1996 року; «Brualla Gomez de la Torre v. Spain» (Бруалья Ґомес де ла Торре проти Іспанії) від 19 грудня 1997 року).
Європейський суд з прав людини зазначає, що було б важко погодитися з тим, що Верховний Суд у ситуації, коли відповідне національне законодавство дозволило йому відфільтрувати справи, що надходять до нього, має бути пов'язаним з помилками нижчих судів при визначенні питання щодо надання комусь доступу до нього. В іншому випадку це може серйозно заважати роботі Верховного Суду і унеможливить виконання Верховним Судом своєї специфічної ролі. У прецедентній практиці Суду вже було підтверджено, що повноваження вищого суду щодо визначення своєї юрисдикції не можуть бути обмежені таким чином (рішення у справі ZUBAC v. CROATIA (Зубац проти Хорватії) від 05 квітня 2018 року).
Верховний Суд як суд касаційної інстанції у цивільних справах із перегляду в касаційному порядку судових рішень, ухвалених судами першої та апеляційної інстанцій, має виконувати повноваження щодо усунення порушень норм матеріального та/або процесуального права, виправлення судових помилок і недоліків, а не нового розгляду справи та нівелювання ролі судів першої та апеляційної інстанцій у чиненні правосуддя та розв'язанні цивільних спорів (абзац п'ятий пункту 7.7 мотивувальної частини Рішення Конституційного Суду України від 22 листопада 2023 року № 10-р(ІІ)/2023).
Велика Палата Верховного Суду у постанові від 27 жовтня 2020 року у справі № 127/18513/18 (провадження № 14-145цс20) зазначила, що касаційний перегляд вважається екстраординарним з огляду на специфіку повноважень суду касаційної інстанції з точки зору обмеження виключно питаннями права та більшим ступенем формальності процедур. У ЦПК України визначено баланс між такими гарантіями права на справедливий судовий розгляд, як право на розгляд справи судом, встановленим законом (пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод), та принципом остаточності судових рішень res judicata, фактично закріплено перехід до моделі обмеженої касації, що реалізується за допомогою введення процесуальних фільтрів з метою підвищення ефективності Так, у положенні частини «с» статті 7 Рекомендацій № R (95) 5 Комітету Міністрів Ради Європи від 07 лютого 1995 року, акцентується увага на тому, що скарги до суду третьої інстанції мають передусім подаватися відносно тих справ, які заслуговують на третій судовий розгляд, наприклад справ, які розвиватимуть право або сприятимуть однаковому тлумаченню закону.
Правила, запроваджені законодавцем щодо обмеження права на касаційне оскарження, відповідають Конституції України, відповідно до статті 129 якої основними засадами судочинства є, серед інших, забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.
Згідно із пунктом 1 частини другої статті 394 ЦПК України суд відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.
Враховуючи, що ціна позову у цій справі не перевищує двісті п'ятдесят розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, а обставини, передбачені пунктом 2 частини третьої статті 389 ЦПК України, відсутні, тому у відкритті касаційного провадження у цій справі необхідно відмовити.
Керуючись статтею 129 Конституції України, статтями 19, 389, 394 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду,
Відмовити у відкритті касаційного провадження за скаргою адвоката Приміча Дениса Володимировича в інтересах ОСОБА_1 на рішення Київського районного суду міста Одеси від 22 грудня 2022 року, постанову Одеського апеляційного суду від 19 вересня 2023 року та постанову Одеського апеляційного суду від 10 березня 2026 року у справі за позовом Акціонерного товариства «Альфа-Банк» (правонаступником якого є Акціонерне товариство «Сенс Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
Судді:С. Ю. Мартєв С. О. Карпенко І. М. Фаловська