04 травня 2026 року
м. Київ
справа № 753/7922/25
провадження № 61-5782ск26
Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду: Фаловської І. М.(суддя-доповідач), Карпенко С. О.,
Мартєва С. Ю.,
розглянув касаційну скаргу ОСОБА_1 , в інтересах якої діє адвокат Стеценко Юрій Володимирович, на постанову Київського апеляційного суду від 03 березня 2026 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (місто Київ), назва якого змінена на Київське міжрегіональне управління Міністерства юстиції України, Першої київської державної нотаріальної контори, треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , про усунення перешкод у користуванні майном,
У квітні 2025 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (місто Київ), назва якого змінена на Київське міжрегіональне управління Міністерства юстиції України, Першої київської державної нотаріальної контори, треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору: ОСОБА_2 ,
ОСОБА_3 , в якому просила скасувати державну реєстрацію арешту, проведену Першою київською державною нотаріальною конторою 25 жовтня 2004 року щодо будинку АДРЕСА_1 , 1/3 частина якого належить ОСОБА_1 на праві власності.
Дарницький районний суд міста Києва рішенням від 19 червня 2025 року,
з урахуванням ухвали цього ж суду від 20 серпня 2025 року про виправлення описки, позов ОСОБА_1 задовольнив.
Скасував арешт, накладений Першою київською державною нотаріальною конторою від 25 жовтня 2004 року на будинок
АДРЕСА_1 , 1/3 частина якого належить ОСОБА_1 .
Стягнув з Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (місто Київ) та Першої київської державної нотаріальної контори на користь ОСОБА_1 за рахунок бюджетних асигнувань судовий збір в розмірі 1 211,20 грн.
У червні 2025 року ОСОБА_1 звернулася до суду першої інстанції із заявою про ухвалення додаткового рішення.
Дарницький районний суд міста Києва додатковим рішенням від 20 серпня 2025 року заяву ОСОБА_1 про ухвалення додаткового рішення задовольнив.
Стягнув з Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (місто Київ) та Першої київської державної нотаріальної контори на користь ОСОБА_1 за рахунок бюджетних асигнувань судові витрати в розмірі 7 404 грн з кожного.
Не погодившись з вказаними рішеннями суду першої інстанції, Центральне міжрегіональне управління Міністерства юстиції (місто Київ), назва якого змінена на Київське міжрегіональне управління Міністерства юстиції України та Перша київська державна нотаріальна контора оскаржили їх в апеляційному порядку.
Київський апеляційний суд постановою від 03 березня 2026 року апеляційні скарги Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції
(місто Київ), назва якого змінена на Київське міжрегіональне управління Міністерства юстиції України, та Першої київської державної нотаріальної контори задовольнив.
Рішення Дарницького районного суду міста Києва від 19 червня 2025 року, з урахуванням ухвали цього ж суду від 20 серпня 2025 року про виправлення описки, та додаткове рішення цього ж суду від 20 серпня 2025 року скасував та ухвалив нове судове рішення, яким позов ОСОБА_1 залишив без задоволення.
Вирішив питання про розподіл судових витрат.
27 квітня 2026 року до Верховного Суду засобами поштового зв'язку надійшла касаційна скарга ОСОБА_1 , в інтересах якої діє адвокат Стеценко Ю. В., на постанову Київського апеляційного суду від 03 березня 2026 року.
Касаційна скарга на вказане судове рішення надійшла з пропуском строку на касаційне оскарження, передбаченого статтею 390 ЦПК України.
У касаційній скарзі ОСОБА_1 , в інтересах якої діє адвокат Стеценко Ю. В., міститься клопотання про поновлення строку на касаційне оскарження судового рішення з посиланням на те, що строк пропущений з поважних причин, оскільки повний текст постанови Київського апеляційного суду
від 03 березня 2026 року отримано представником заявниці засобами електронного зв'язку 28 березня 2026 року, що підтверджується роздруківкою електронного листа про надіслання оскаржуваного судового рішення.
На переконання заявниці, зазначене є достатньою підставою для поновлення строку на касаційне оскарження судового рішення.
Відповідно до частин другої, третьої статті 390 ЦПК України учасник справи, якому повне судове рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження, якщо касаційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому такого судового рішення.
Строк на касаційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині третій
статті 394 цього Кодексу.
Конституційне право на судовий захист передбачає як невід'ємну частину такого захисту поновлення порушених прав і свобод громадян, правомірність вимог яких встановлена в належному судовому процесі.
Одним із визначальних критеріїв для прийняття судом рішення про поновлення чи непоновлення строку є досягнення справедливого балансу між загальними інтересами суспільства та вимогами окремої особи. Дотримання строків стосується всіх учасників спору, які мають право на справедливий суд.
Зважаючи на те, що копію постанови суду апеляційної інстанції особа, яка подала касаційну скаргу, отримала 28 березня 2026 рокута подала скаргу протягом тридцяти днів з дня її отримання, строк на касаційне оскарження підлягає поновленню.
Касаційна скарга подана з дотриманням вимог статті 392 ЦПК України.
Підстав для залишення касаційної скарги без руху, повернення чи відмови
у відкритті касаційного провадження немає.
Відповідно до частини першої статті 394 ЦПК України, одержавши касаційну скаргу, оформлену відповідно до вимог статті 392 цього Кодексу, колегія суддів у складі трьох суддів вирішує питання про відкриття касаційного провадження (про відмову у відкритті касаційного провадження).
Підстави касаційного оскарження судових рішень визначені у частині другій статті 389 ЦПК України.
Згідно з частиною восьмою статті 394 ЦПК України в ухвалі про відкриття касаційного провадження зазначаються підстава (підстави) відкриття касаційного провадження та строк для подання учасниками справи відзиву на касаційну скаргу. Якщо разом з касаційною скаргою подано заяви чи клопотання, суд в ухвалі про відкриття касаційного провадження встановлює строк, протягом якого учасники справи мають подати свої заперечення щодо поданих заяв чи клопотань, якщо інше не передбачено цим Кодексом.
У касаційній скарзі як на підставу касаційного оскарження судового рішення заявниця посилається:
на пункт 1 частини другої статті 389 ЦПК України (суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку);
на пункт 4 частини другої статті 389 ЦПК України (судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу), а саме вказує, що в ухваленні судового рішення брав участь суддя, якому було заявлено відвід, і судом касаційної інстанції визнано підстави про відвід обґрунтованими, якщо касаційну скаргу обґрунтовано такою підставою (пункт 2 частини першої статті 411 ЦПК України); суд не дослідив зібрані у справі докази, за умови висновку про обґрунтованість заявлених у касаційній скарзі підстав касаційного оскарження, передбачених пунктами 1, 2, 3 частини другої статті 389 цього Кодексу; суд встановив обставини, що мають суттєве значення, на підставі недопустимих доказів (пункти 1, 4 частини третьої статті 411 ЦПК України).
Отже, наведені в касаційній скарзі доводи містять підстави, передбачені частиною другою статті 389 ЦПК України, для відкриття касаційного провадження.
Згідно з частиною першою статті 402 ЦПК України у суді касаційної інстанції скарга розглядається за правилами розгляду справи судом першої інстанції в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи з урахуванням статті 400 цього Кодексу. У разі необхідності учасники справи можуть бути викликані для надання пояснень у справі.
Керуючись статтями 389, 390, 394, 395, 402 ЦПК України, Верховний Суд
у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду
Клопотання ОСОБА_1 , в інтересах якої діє адвокат Стеценко Юрій Володимирович, про поновлення строку на касаційне оскарження судового рішення задовольнити.
Поновити ОСОБА_1 , в інтересах якої діє адвокат Стеценко Юрій Володимирович, строк на касаційне оскарження постанови Київського апеляційного суду від 03 березня 2026 року.
Відкрити касаційне провадження у даній справі.
Витребувати з Дарницького районного суду міста Києва цивільну справу
№ 753/7922/25 за позовом ОСОБА_1 до Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (місто Київ), назва якого змінена на Київське міжрегіональне управління Міністерства юстиції України, Першої київської державної нотаріальної контори, треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , про усунення перешкод у користуванні майном.
Надіслати учасникам справи копію касаційної скарги та доданих до неї документів, роз'яснити їм право подати відзив на касаційну скаргу, який за формою і змістом має відповідати вимогам статті 395 ЦПК України, у строк, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення цієї ухвали.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Судді:І. М. Фаловська С. О. Карпенко С. Ю. Мартєв