07 травня 2026 року
м. Київ
Справа № 910/5762/25
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Власова Ю. Л. - головуючого, Бенедисюка I. М., Булгакової І. В.,
за участю секретаря судового засідання Бутенка А. О.,
представників учасників справи:
позивача - Прохорова Є. І.,
відповідача - Мазуренко Т. С.,
розглянув у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Грін Лайт Корпоративні Рішення"
на рішення Господарського суду міста Києва від 11 серпня 2025 року (суддя Марченко О. В.) та постанову Північного апеляційного господарського суду від 23 лютого 2026 року (колегія суддів у складі: головуючий суддя Майданевич А. Г., судді: Сулім В. В., Ткаченко Б. О.)
у справі № 910/5762/25
за позовом Антимонопольного комітету України
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Грін Лайт Корпоративні Рішення"
про стягнення штрафу та пені.
Короткий зміст позовних вимог
1. У травні 2025 року Антимонопольний комітет України (далі - АМК, позивач) звернувся в Господарський суд міста Києва з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю "Грін Лайт Корпоративні Рішення" (далі - ТОВ "Грін Лайт Корпоративні Рішення", відповідач, скаржник) про стягнення з останнього 813 189,00 грн штрафу, накладеного на відповідача рішенням Тимчасової адміністративної колегії АМК від 04 грудня 2023 року № 62-р/тк "Про порушення законодавства про захист економічної конкуренції та накладення штрафу" у антимонопольній справі № 63/8-01-120-2020 (далі - Рішення АМК), та 813 189,00 грн пені, нарахованої за невиконання Рішення АМК.
2. Позовні вимоги обґрунтовані тим, що на момент підписання цього позову (07 травня 2025 року) АМК не отримував від відповідача документів, що підтверджують сплату штрафу, накладеного на ТОВ "Грін Лайт Корпоративні Рішення" Рішенням АМК. При цьому позивач вважав, що за прострочення сплати вказаного штрафу з ТОВ "Грін Лайт Корпоративні Рішення" слід стягнути нараховану АМК суму пені.
Стислий виклад обставин справи, встановлених судами першої та апеляційної інстанцій
3. Суди встановили, що Рішенням АМК:
- визнано, що Товариство з обмеженою відповідальністю "ВС Технолоджі" (далі - ТОВ "ВС Технолоджі"), Товариство з обмеженою відповідальністю "Техніка для бізнесу" (далі - ТОВ "Техніка для бізнесу") та ТОВ "Грін Лайт Корпоративні Рішення", узгодивши свою поведінку під час підготовки й участі у відкритих торгах на закупівлю "Машин для обробки даних (апаратна частина)", ідентифікатор закупівлі UA-2017-12-26-002393-а, проведених філією "Управління магістральних газопроводів "Прикарпаттрансгаз" Акціонерного товариства "Укртрансгаз" (далі - Торги), вчинили порушення, передбачене пунктом 1 статті 50 та пунктом 4 частини другої статті 6 Закону України "Про захист економічної конкуренції" (далі - Закон № 2210-III), у вигляді антиконкурентних узгоджених дій, які стосуються спотворення результатів торгів (пункт 1 резолютивної частини Рішення АМК);
- за порушення, вказане у пункті 1 резолютивної частини Рішення АМК, накладено на ТОВ "Грін Лайт Корпоративні Рішення" штраф у розмірі 813 189,00 грн (пункт 4 резолютивної частини Рішення АМК).
4. Суд першої інстанції встановив, а суд апеляційної інстанції перевірив, що копію Рішення АМК було надіслано ТОВ "Грін Лайт Корпоративні Рішення" супровідним листом від 19 грудня 2023 року № 145-26.13/01-13116е засобами поштового зв'язку (ідентифікатор поштового відправлення № 0303516059292) та отримано відповідачем 26 грудня 2023 року.
5. Таким чином, суди встановили, що відповідач мав сплатити штраф, накладений на нього Рішенням АМК, до 26 лютого 2024 року включно.
6. ТОВ "Грін Лайт Корпоративні Рішення" оскаржувало Рішення АМК до Господарського суду міста Києва в частині, що стосується його прав і обов'язків. Так, 26 лютого 2024 року ухвалою Господарського суду міста Києва відкрито провадження у справі № 910/1866/24 за позовом ТОВ "Грін Лайт Корпоративні Рішення" до АМК про визнання недійсним в частині Рішення АМК. Рішенням Господарського суду міста Києва від 11 грудня 2024 року у справі № 910/1866/24 у задоволенні позовних вимог ТОВ "Грін Лайт Корпоративні Рішення" до АМК, за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача, - ТОВ "ВС Технолоджі", про визнання недійсним Рішення АМК в частині, що стосується ТОВ "Грін Лайт Корпоративні Рішення", відмовлено в повному обсязі. Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 13 січня 2025 року відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою ТОВ "Грін Лайт Корпоративні Рішення" на рішення Господарського суду міста Києва від 11 грудня 2024 року у справі № 910/1866/24. Однак ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 04 березня 2025 року прийнято відмову ТОВ "Грін Лайт Корпоративні Рішення" від позову у справі № 910/1866/24; визнано нечинним рішення Господарського суду міста Києва від 11 грудня 2024 року у справі № 910/1866/24; провадження у справі № 910/1866/24 закрито.
7. Щодо заявленої до стягнення суми пені суди встановили, що АМК визначив такі періоди нарахування пені:
- з 12 грудня 2024 року (наступний день після ухвалення судом першої інстанції рішення у справі № 910/1866/24) до 12 січня 2025 року включно (останній день перед постановленням судом апеляційної інстанції ухвали про відкриття апеляційного провадження у справі № 910/1866/24);
- з 05 березня 2025 (наступний день після постановлення судом апеляційної інстанції ухвали про відмову позивача від позову у справі № 910/1866/24) до 11 квітня 2025 включно (дата, визначена позивачем у розрахунку), тобто 70 днів.
8. Кількість днів прострочення сплати штрафу становить 70 днів; сума пені за один день прострочення сплати штрафу складає 12 197,835 грн, тому за 70 днів прострочення сплати штрафу з відповідача слід було б стягнути 853 848,45 грн пені (12 197,835 грн х 70 днів).
9. Проте за приписами частини п'ятої статті 56 Закону № 2210-III розмір пені не може перевищувати розміру штрафу (813 189,00 грн), накладеного на відповідача Рішенням АМК, а тому позивач просив стягнути з ТОВ "Грін Лайт Корпоративні Рішення" пеню у розмірі 813 189,00 грн.
Короткий зміст оскаржуваних судових рішень
10. Рішенням Господарського суду міста Києва від 11 серпня 2025 року у справі № 910/5762/25, залишеним без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 23 лютого 2026 року, позовні вимоги АМК до ТОВ "Грін Лайт Корпоративні Рішення" про стягнення 813 189,00 грн штрафу і 813 189,00 грн пені задоволено повністю; стягнуто з ТОВ "Грін Лайт Корпоративні Рішення" в дохід загального фонду Державного бюджету України 813 189,00 грн штрафу і 813 189,00 грн пені.
11. Суди виснували про обґрунтованість заявлених позовних вимог про стягнення суми штрафу, оскільки у матеріалах справи № 910/5762/25 відсутні докази добровільної сплати відповідачем штрафу у встановлений строк. Враховуючи факт несплати відповідачем штрафу у визначений строк, суд першої інстанції, з яким погодився апеляційний господарський суд, зазначив, що розмір пені, заявлений позивачем до стягнення з відповідача, здійснено арифметично правильно, він відповідає вимогам, встановленим частиною п'ятою статті 56 Закону № 2210-III, обставинам справи, а тому суди виснували, що позовні вимоги в частині стягнення суми пені також підлягають задоволенню.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
12. ТОВ "Грін Лайт Корпоративні Рішення" звернулося до Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Господарського суду міста Києва від 11 серпня 2025 року та постанову Північного апеляційного господарського суду від 23 лютого 2026 року у справі № 910/5762/25, та ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити у повному обсязі.
13. Підставою касаційного оскарження скаржник визначив пункт 3 частини другої статті 287 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України).
Порядок розгляду справи судом касаційної інстанції
14. Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 23 березня 2026 року для розгляду касаційної скарги у справі № 910/5762/25 визначено колегію суддів у складі: Власов Ю. Л. - головуючий, Булгакова І. В., Малашенкова Т. М.
15. Верховний Суд ухвалою від 07 квітня 2026 року відкрив касаційне провадження у справі № 910/5762/25 на підставі пункту 3 частини другої статті 287 ГПК України.
16. Розпорядженням заступника керівника Апарату - керівника секретаріату Касаційного господарського суду від 04 травня 2026 року № 32.2-01/431 призначено проведення повторного автоматизованого розподілу судової справи № 910/5762/25 у зв'язку з відрядженням судді Малашенкової Т. М.
17. Відповідно до протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 04 травня 2026 року справу № 910/5762/25 передано на розгляд колегії суддів у складі: Власов Ю. Л. - головуючий, Бенедисюк I. М., Булгакова І. В.
Доводи особи, яка подала касаційну скаргу
18. Обґрунтовуючи підставу касаційного оскарження, передбачену пунктом 3 частини другої статті 287 ГПК України, скаржник зазначає, що відсутні висновки Верховного Суду щодо питання застосування норм права у подібних правовідносинах, що виникли між учасниками цієї справи, а саме:
- частин першої, четвертої статті 60 Закону № 2210-III в частині визначення: чи зупиняє виконання рішення органу АМК, яким притягнуто до відповідальності більше ніж одного суб'єкта господарювання, щодо усіх учасників справи, у випадку оскарження в судовому порядку в цілому (повністю) такого рішення органу АМК одним із учасників справи, і таке оскарження стосується прав та інтересів усіх учасників справи; чи має право в такому випадку орган АМК стягувати штраф та пеню з іншого суб'єкта господарювання, який є третьою особою, а не позивачем у справі, де оскаржується рішення органу АМК. На переконання скаржника, практика щодо застосування статті 60 Закону № 2210-III у випадках, коли рішення АМК оскаржується одним із співвідповідачів в цілому, наразі є нерелевантною або суперечливою;
- частини третьої статті 56 та частини четвертої статті 60 Закону № 2210-III в частині визначення: чи відкриття господарським судом провадження у справі про визнання недійсним рішення органу АМК, а також перегляд за заявою сторони відповідного рішення (постанови) господарського суду, зупиняє виконання зазначеного рішення органу АМК у період поки не набере законної сили рішення господарського суду у такій справі, у тому числі у період, встановлений частиною першою статті 256 ГПК України на апеляційне оскарження такого рішення.
Заперечення позивача на касаційну скаргу відповідача
19. АМК у відзиві на касаційну скаргу просить залишити касаційну скаргу ТОВ "Грін Лайт Корпоративні Рішення" без задоволення, а рішення Господарського суду міста Києва від 11 серпня 2025 року та постанову Північного апеляційного господарського суду від 23 лютого 2026 року у справі № 910/5762/25 - без змін.
Межі розгляду справи судом касаційної інстанції
20. Переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.
21. Нормами частини другої статті 300 ГПК України встановлені межі перегляду справи судом касаційної інстанції, а саме: суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.
Джерела права. Оцінка аргументів учасників справи та висновків попередніх судових інстанцій
22. Причиною виникнення спору у цій справі стало питання несплати відповідачем суми штрафу, накладеного Рішенням АМК, та суми пені, нарахованої АМК.
23. Суди попередніх інстанцій, встановивши факт несплати відповідачем штрафу у визначений строк, дійшли висновку про обґрунтованість заявлених позовних вимог про стягнення штрафу. Крім того, за висновком судів, розмір пені, заявлений позивачем до стягнення з відповідача, здійснено арифметично правильно, він відповідає вимогам, встановленим частиною п'ятою статті 56 Закону № 2210-III, обставинам справи, а тому в цій частині позов також було задоволено.
24. Не погоджуючись із вказаними висновками судів попередніх інстанцій, скаржник стверджує, що рішення суду першої інстанції та постанова суду апеляційної інстанції прийняті з неправильним застосуванням норми матеріального права та порушенням норм процесуального права, а Верховним Судом не сформульовано висновку щодо питання застосування норм права у подібних правовідносинах.
25. Касаційне провадження у цій справі відкрито на підставі пункту 3 частини другої статті 287 ГПК України.
26. Верховний Суд звертає увагу на те, що касаційне провадження у справах залежить виключно від доводів та вимог касаційної скарги, які наведені скаржником і стали підставою для відкриття касаційного провадження.
27. Також Верховний Суд наголошує, що переглядаючи справу в касаційному порядку, він виконує функцію "суду права", а не "факту", отже, відповідно до статті 300 ГПК України перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених судами попередніх інстанцій фактичних обставин справи.
28. Верховний Суд позбавлений права самостійно досліджувати, перевіряти та переоцінювати докази, самостійно встановлювати по-новому фактичні обставини справи, певні факти або їх відсутність.
29. Також Верховний Суд виходить з того, що втручання в дискреційні повноваження суб'єкта владних повноважень (у цій справі - АМК) виходить за межі завдань господарського судочинства. Суд перевіряє лише те, щоб дискреційні повноваження (як можливість на власний розсуд визначити повністю або частково вид і зміст управлінського рішення, яке приймається, або можливість вибору на власний розсуд одного з декількох альтернативних варіантів управлінських рішень, кожен із яких є законним) не використовувалися органом свавільно. Тобто, дискреційні повноваження АМК мають узгоджуватися з конституційним принципом верховенства права та такими його елементами, як юридична визначеність та заборона свавілля.
30. Суд, забезпечуючи реалізацію основних засад господарського судочинства, закріплених у частині третій статті 2 ГПК України, зокрема, ураховуючи принцип рівності всіх учасників судового процесу перед законом і судом, змагальності сторін та дотримуючись принципу верховенства права, на підставі встановлених фактичних обставин здійснює перевірку застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження.
Щодо підстави касаційного оскарження за пунктом 3 частини другої статті 287 ГПК України
31. Відповідно до пункту 3 частини другої статті 287 ГПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 1, 4 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах.
32. Зі змісту вказаної норми вбачається, що вона спрямована на формування єдиної правозастосовчої практики шляхом висловлення Верховним Судом висновків щодо питань застосування тих чи інших норм права, які регулюють певну категорію відносин та підлягають застосуванню господарськими судами під час вирішення спору.
33. Водночас скаржником у касаційній скарзі з огляду на принцип диспозитивності визначається підстава, вимоги та межі касаційного оскарження, а тому тягар доказування наявності підстави для касаційного оскарження, передбаченої пунктом 3 частини другої статті 287 ГПК України, покладається на скаржника.
34. У поданій касаційній скарзі скаржник зазначає про відсутність висновку Верховного Суду щодо питання застосування частин першої, четвертої статті 60 Закону № 2210-III в частині визначення: чи зупиняє виконання рішення органу АМК, яким притягнуто до відповідальності більше ніж одного суб'єкта господарювання, щодо усіх учасників справи, у випадку оскарження в судовому порядку в цілому (повністю) такого рішення органу АМК одним із учасників справи, і таке оскарження стосується прав та інтересів усіх учасників справи; чи має право в такому випадку орган АМК стягувати штраф та пеню з іншого суб'єкта господарювання, який є третьою особою, а не позивачем у справі, де оскаржується рішення органу АМК. На переконання скаржника, практика щодо застосування статті 60 Закону № 2210-III у випадках, коли рішення АМК оскаржується одним із співвідповідачів в цілому, наразі є нерелевантною або суперечливою.
35. Також скаржник зазначає, що відсутні висновки Верховного Суду щодо питання застосування норм частини третьої статті 56 та частини четвертої статті 60 Закону № 2210-III в частині визначення: чи відкриття господарським судом провадження у справі про визнання недійсним рішення органу АМК, а також перегляд за заявою сторони відповідного рішення (постанови) господарського суду, зупиняє виконання зазначеного рішення органу АМК у період поки не набере законної сили рішення господарського суду у такій справі, у тому числі у період, встановлений частиною першою статті 256 ГПК України на апеляційне оскарження такого рішення.
36. Обґрунтовуючи наведене вище, скаржник зазначає, що суди першої та апеляційної інстанцій не взяли до уваги те, що Рішення АМК повністю оскаржується ТОВ "ВС Технолоджі" в межах справи № 910/970/24. Так, скаржник зазначає, що ухвалою Господарського суду міста Києва від 12 лютого 2024 року було відкрито провадження у справі № 910/970/24 за позовом ТОВ "ВС Технолоджі" до АМК про визнання недійсним Рішення АМК. Цією ж ухвалою було залучено до участі у справі третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача, - ТОВ "Техніка для бізнесу" та ТОВ "Грін Лайт Корпоративні Рішення". Як зазначає скаржник, залучення третіх осіб у справі № 910/970/24 обґрунтовувалося тим, що, оскільки Рішення АМК повністю стосується інтересів ТОВ "ВС Технолоджі", то внаслідок визнання цього Рішення недійсним в частині, що стосується інтересів ТОВ "ВС Технолоджі", фактично буде визнано недійсним все Рішення АМК, у тому числі в частинах, що стосуються інтересів ТОВ "Техніка для бізнесу" та ТОВ "Грін Лайт Корпоративні Рішення". На думку скаржника, у випадку задоволення позовних вимог ТОВ "ВС Технолоджі" у справі № 910/970/24, таке рішення суду безпосередньо вплине на права та обов'язки ТОВ "Техніка для бізнесу" та ТОВ "Грін Лайт Корпоративні Рішення", оскільки скасує обов'язок цих суб'єктів господарювання сплатити штрафи, а також спростує твердження про здійснення ними порушень законодавства про захист економічної конкуренції. При цьому скаржник зазначив, що станом на 20 березня 2026 року справа № 910/970/24 перебуває на розгляді у Господарському суді міста Києва і рішення у цій справі ще не прийнято.
37. Перевіряючи та надаючи оцінку доводам скаржника щодо вказаної підстави касаційного оскарження, колегія суддів Верховного Суду виходить з такого.
38. Відповідно до частини першої статті 1 Закону України "Про Антимонопольний комітет України" (далі - Закон № 3659-XII) АМК є державним органом із спеціальним статусом, метою діяльності якого є забезпечення державного захисту конкуренції у підприємницькій діяльності та у сфері публічних закупівель.
39. До основних завдань АМК належить здійснення державного контролю за дотриманням законодавства про захист економічної конкуренції на засадах рівності суб'єктів господарювання перед законом та пріоритету прав споживачів, запобігання, виявлення і припинення порушень законодавства про захист економічної конкуренції (пункт 1 частини першої статті 3 Закону № 3659-XII).
40. Частиною першою статті 5 Закону № 3659-XII унормовано, що АМК здійснює свою діяльність відповідно до Конституції України, законів України № 2210-III, "Про захист від недобросовісної конкуренції", "Про державну допомогу суб'єктам господарювання", цього Закону, інших законів та нормативно-правових актів, прийнятих відповідно до цих законів, а щодо розгляду та вирішення справ про надання дозволів та висновків на узгоджені дії, концентрацію суб'єктів господарювання - також з урахуванням вимог Закону України "Про адміністративну процедуру".
41. 09 серпня 2023 року було прийнято Закон України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо вдосконалення законодавства про захист економічної конкуренції та діяльності Антимонопольного комітету України" (далі - Закон № 3295-IX).
42. Згідно з пунктом 1, абзацом першим пункту 2 Розділу II "Прикінцеві та перехідні положення" Закону № 3295-IX цей Закон набирає чинності з 01 січня 2024 року, крім пунктів 4 і 5 цього розділу, які набирають чинності з дня, наступного за днем опублікування цього Закону; рішення органів АМК, прийняті до дня набрання чинності цим Законом, підлягають виконанню відповідно до законодавства, яке діяло на момент прийняття рішення.
43. Так, Рішення АМК прийняте 04 грудня 2023 року, тобто до набрання чинності Законом № 3295-IX. При цьому в самому Законі № 3295-IX міститься чітке та однозначне положення про те, що виконання рішень АМК, прийнятих до набрання чинності Закону 3295-IX, здійснюється за тими законодавчими правилами, що діяли на момент прийняття рішення. Отже, Верховний Суд вважає, що до спірних правовідносин сторін у цій справі має бути застосована редакція Закону № 2210-III від 22 червня 2023 року, що була чинною на момент прийняття Рішення АМК.
44. За змістом статей 51, 52 Закону № 2210-III притягнення до відповідальності суб'єктів господарювання за порушення законодавства про захист економічної конкуренції, зокрема, шляхом накладення штрафу, належить до виключної компетенції органів АМК.
45. Відповідно до частин третьої, сьомої статті 56 Закону № 2210-III:
- особа, на яку накладено штраф за рішенням органу АМК, сплачує його у двомісячний строк з дня одержання рішення про накладення штрафу;
- у разі несплати штрафу у строки, передбачені рішенням, та пені органи АМК стягують штраф та пеню в судовому порядку.
46. Суди попередніх інстанцій встановили, що АМК за результатами розгляду антимонопольної справи № 63/8-01-120-2020 про порушення законодавства про захист економічної конкуренції прийнято Рішення, яким встановлено, що ТОВ "ВС Технолоджі", ТОВ "Техніка для бізнесу" та ТОВ "Грін Лайт Корпоративні Рішення", узгодивши свою поведінку під час підготовки й участі у відкритих Торгах, вчинили порушення, передбачене пунктом 1 статті 50 та пунктом 4 частини другої статті 6 Закону № 2210-III, у вигляді антиконкурентних узгоджених дій, які стосуються спотворення результатів торгів, у зв'язку з чим за вчинене порушення, зокрема, на ТОВ "Грін Лайт Корпоративні Рішення" накладено штраф у розмірі 813 189,00 грн.
47. Суди встановили, та, що не заперечується скаржником, копія Рішення АМК була отримана відповідачем 26 грудня 2023 року, тому, враховуючи норму частини третьої статті 56 Закону № 2210-III, відповідач мав сплатити штраф, накладений на нього Рішення АМК, до 26 лютого 2024 року включно.
48. Водночас відповідно до частини першої статті 60 Закону № 2210-III заявник, відповідач, третя особа мають право оскаржити рішення органів АМК повністю або частково до господарського суду у двомісячний строк з дня одержання рішення. Цей строк не може бути відновлено.
49. Суди встановили, що ТОВ "Грін Лайт Корпоративні Рішення" оскаржувало Рішення АМК в Господарському суді міста Києва в частині, що стосується його прав і обов'язків. Так, 26 лютого 2024 року ухвалою Господарського суду міста Києва відкрито провадження у справі № 910/1866/24 за позовом ТОВ "Грін Лайт Корпоративні Рішення" до АМК про визнання недійсним в частині Рішення АМК. Рішенням Господарського суду міста Києва від 11 грудня 2024 року у справі № 910/1866/24 у задоволенні позовних вимог ТОВ "Грін Лайт Корпоративні Рішення" до АМК, за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача, - ТОВ "ВС Технолоджі", про визнання недійсним Рішення АМК в частині, що стосується ТОВ "Грін Лайт Корпоративні Рішення", відмовлено в повному обсязі. Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 13 січня 2025 року відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою ТОВ "Грін Лайт Корпоративні Рішення" на рішення Господарського суду міста Києва від 11 грудня 2024 року у справі № 910/1866/24. Однак ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 04 березня 2025 року прийнято відмову ТОВ "Грін Лайт Корпоративні Рішення" від позову у справі № 910/1866/24; визнано нечинним рішення Господарського суду міста Києва від 11 грудня 2024 року у справі № 910/1866/24; провадження у справі № 910/1866/24 закрито.
50. Встановивши, що ТОВ "Грін Лайт Корпоративні Рішення" не надало доказів сплати штрафу, накладеного Рішенням АМК, до 26 лютого 2024 року включно, враховуючи закриття апеляційним судом провадження у справі № 910/1866/24, суди попередніх інстанцій дійшли обґрунтованого висновку про задоволення позовних вимог у цій справі та стягнення з відповідача штрафу, накладеного Рішенням АМК, та пені.
51. Доводи відповідача у касаційній скарзі зводяться до того, що так як інший учасник Торгів - ТОВ "ВС Технолоджі" повністю оскаржує Рішення АМК в межах справи № 910/970/24, то це унеможливлює стягнення з відповідача у цій справі штрафу, накладеного Рішенням АМК.
52. Колегія суддів Верховного Суду не погоджується з такими твердженнями скаржника, водночас вважає обґрунтованими висновки судів попередніх інстанцій, з огляду на таке.
53. Відповідно до абзацу п'ятого частини четвертої статті 60 Закону № 2210-III перегляд за заявою сторони відповідного рішення (постанови) господарського суду зупиняє виконання зазначеного рішення органу АМК на час розгляду цієї справи чи перегляду відповідного рішення (постанови) господарського суду, якщо органом АМК відповідно до частини третьої статті 48 цього Закону чи господарським судом не визначено інше.
54. Так, у справі № 910/970/24, на яку посилається скаржник, відкрито провадження за позовом ТОВ "ВС Технолоджі" до АМК, за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача: 1) ТОВ "Техніка для бізнесу", 2) ТОВ "Грін Лайт Корпоративні Рішення", про визнання недійсним Рішення АМК.
55. Відповідно до постанови Верховного Суду від 20 вересня 2021 року у справі № 910/6681/20 кожна особа користується/розпоряджається своїми правами на власний розсуд. Так, особа щодо прав, обов'язків та інтересів якої ухвалено рішення органів АМК, за результатами розгляду справ про порушення законодавства про захист економічної конкуренції, має право оскаржити таке рішення АМК. Така особа має право оскаржити рішення АМК лише у частині її прав, обов'язків та інтересів, тобто у тій частині що стосується безпосередньо цієї особи. Не може бути оскаржене рішення АМК особою поза межами її прав та обов'язків, які така особа вважає порушеними відповідним рішенням АМК.
56. Верховний Суд у постанові від 24 грудня 2019 року у справі № 927/914/18 зазначив, що звернення суб'єкта господарювання до господарського суду з позовом щодо визнання недійсним рішення органу АМК, яким притягнуто до відповідальності більше ніж одного суб'єкта господарювання, не є перешкодою для стягнення таким органом штрафу та пені з іншого суб'єкта господарювання, з огляду на те, що рішення органу АМК у частині, яка стосується цього суб'єкта, є чинним, проте ним у добровільному порядку не виконане, а пеня, як і штраф, має індивідуальний характер.
57. Враховуючи встановлені обставини, а також наведені правові висновки Верховного Суду, на які послався суд апеляційної інстанції під час ухвалення оскаржуваної постанови у цій справі, колегія суддів Верховного Суду зауважує, що за змістом абзацу п'ятого частини четвертої статті 60 Закону № 2210-III перегляд за заявою сторони відповідного рішення господарського суду зупиняє виконання цією стороною зазначеного рішення органу АМК на час розгляду судом відповідної справи. У справі № 910/970/24 оскаржується Рішення АМК саме за заявою ТОВ "ВС Технолоджі", а не ТОВ "Грін Лайт Корпоративні Рішення". Отже, посилаючись на розгляд справи № 910/970/24 та абзац п'ятий частини четвертої статті 60 Закону № 2210-III, зупиняється виконання Рішення АМК лише частині, що стосується прав та інтересів ТОВ "ВС Технолоджі". Наведеним також спростовуються доводи скаржника про порушення принципу правової визначеності.
58. Водночас, з Єдиного державного реєстру судових рішень вбачається, що 24 березня 2026 року Господарський суд міста Києва ухвалив рішення у справі № 910/970/24, яким позов ТОВ "ВС Технолоджі" задовольнив частково; визнав недійсним Рішення АМК в частині, що стосується ТОВ "ВС Технолоджі"; в іншій частині у задоволенні позову відмовив. При цьому суд зазначив, що ТОВ "ВС Технолоджі" у прохальній частині позову просило визнати недійсним Рішення АМК повністю, яке, окрім самого ТОВ "ВС Технолоджі" стосується також інших юридичних осіб - ТОВ "Техніка для бізнесу" та ТОВ "Грін Лайт Корпоративні Рішення", які хоч і залучені до участі у цій справі в якості третіх осіб, проте позивачами у цій справі не є. Відмовляючи в цій частині позовних вимог, суд першої інстанції посилався на правові висновки, викладені у постановах Верховного Суду від 13 березня 2018 року у справі № 910/2193/17, від 20 березня 2018 року у справі № 913/52/17, від 27 березня 2018 року у справі № 910/8144/15-г, від 12 червня 2018 року у справі № 922/5616/15, від 18 грудня 2018 року у справі № 922/5617/15, від 28 січня 2020 року у справі № 915/1860/18, та зазначив, що рішення органу АМК, у тому числі, й те, яке стосується притягнення особи до відповідальності за вчинення антиконкурентних узгоджених дій з іншими особами (особою), зацікавлена особа має право оскаржити лише стосовно себе. Вимога про визнання недійсним рішення органу АМК розглядається судом лише в тих частинах, які стосуються позивача (позивачів) у справі. При цьому встановлені у такій справі обставини не набувають преюдиціального значення у розумінні приписів частини четвертої статті 75 ГПК України для іншої особи (осіб) - відповідача (відповідачів) в антимонопольній справі і ця (особа) має право на оскарження у встановленому законом порядку рішення органу АМК у частинах, які стосуються безпосередньо її.
59. Таким чином, колегія суддів Верховного Суду вважає, що суди попередніх інстанцій дійшли обґрунтованого висновку у цій справі про задоволення позовних вимог про стягнення штрафу з відповідача, накладеного Рішенням АМК, оскільки посилання скаржника на оскарження іншим учасником Торгів Рішення АМК в межах справи № 910/970/24 є необґрунтованими.
60. Також скаржник зазначає про те, що пеня мала бути нарахована з 05 березня 2025 року (наступний день після постановлення судом апеляційної інстанції ухвали у справі № 910/1866/24) до 11 квітня 2025 року включно (дата, визначена позивачем у розрахунку), що становить 38 днів. Таким чином, скаржник вважає, що розмір пені має складати 463 517,73 грн (12 197,835 грн х 38), а не 813 189,00 грн як визначено позивачем та судами першої і апеляційної інстанцій.
61. Відповідно до частини п'ятої статті 56 Закону № 2210-III за кожний день прострочення сплати штрафу стягується пеня у розмірі півтора відсотка від суми штрафу. Розмір пені не може перевищувати розміру штрафу, накладеного відповідним рішенням органу АМК. Нарахування пені припиняється з дня прийняття господарським судом рішення про стягнення відповідного штрафу. Нарахування пені зупиняється на час розгляду чи перегляду господарським судом: справи про визнання недійсним рішення органу АМК про накладення штрафу; відповідного рішення (постанови) господарського суду.
62. За змістом висновків Верховного Суду, викладених у постановах від 16 червня 2022 року у справі № 917/530/21, від 11 червня 2019 року у справі № 910/9272/18, від 22 січня 2019 року у справі № 915/304/18, від 19 березня 2019 року у справі № 904/3536/18 та від 27 листопада 2018 у справі № 910/4081/18 тривалість зупинення нарахування пені визначається виключно періодом часу, протягом якого фактично здійснювався зазначений розгляд чи перегляд (наприклад, у суді першої інстанції - від дня порушення провадження у справі до дня прийняття рішення в ній; у судах апеляційної та касаційної інстанцій - від дня прийняття апеляційної чи касаційної скарги до дня прийняття постанови), і в цей період не включається час знаходження матеріалів справи в суді, коли згадані розгляд чи перегляд не здійснюються.
63. Враховуючи наведені норми та правові позиції Верховного Суду, суд апеляційної інстанції встановив, що нарахування пені за прострочення сплати штрафу, накладеного Рішенням АМК, зупинялося з 26 лютого 2024 року до 11 грудня 2024 року (розгляд справи № 910/1866/24 судом першої інстанції) та з 13 січня 2025 року до 04 березня 2025 року (розгляд справи № 910/1866/24 судом апеляційної інстанції).
64. З наданого позивачем розрахунку пені за порушення строків сплати штрафу вбачається, що період нарахування пені за прострочення сплати штрафу обчислюється таким чином:
- з 12 грудня 2024 року (наступний день після ухвалення судом першої інстанції рішення у справі № 910/1866/24) до 12 січня 2025 року включно (день, який передував постановленню ухвали судом апеляційної інстанції про відкриття апеляційного провадження у справі № 910/1866/24);
- з 05 березня 2025 року (наступний день після постановлення судом апеляційної інстанції ухвали від 04 березня 2025 року у справі № 910/1866/24) до 11 квітня 2025 року включно (день, до якого розраховано пеню).
65. Кількість днів прострочення сплати штрафу становить 70 днів. Розмір пені за один день прострочення сплати штрафу становить: 813 189,00 грн х 1,5 % = 12 197,835 грн, де 813 189,00 грн - розмір штрафу, накладеного Рішенням АМК; 1,5 % - відсоток від суми штрафу відповідно до частини п'ятої статті 56 Закону № 2210-III.
66. За 70 днів прострочення сплати штрафу сума пені склала: 853 848,45 грн (12 197,835 грн х 70), що суперечить нормі частини п'ятої статті 56 Закону № 2210-III, оскільки розмір пені не може перевищувати розміру штрафу, накладеного відповідним рішенням АМК. Тому позивач просив стягнути з відповідача за прострочення сплати штрафу, накладеного рішенням АК, пеню у розмірі 813 189,00 грн.
67. Таким чином, враховуючи встановлений факт несплати відповідачем штрафу у визначений строк, суди попередніх інстанцій дійшли обґрунтованого висновку, що розмір пені, заявлений позивачем до стягнення з відповідача, здійснено арифметично правильно, він відповідає вимогам, встановленим частиною п'ятою статті 56 Закону № 2210-III, та обставинам справи.
68. При цьому, доводи скаржника про те, що рішення Господарського суду міста Києва від 11 грудня 2024 року у справі № 910/1866/24 набрало законної сили лише 05 березня 2025 року і саме з цієї дати має обраховуватися пеня є необґрунтованими, з огляду на наведені вище висновки Верховного Суду, викладені у постановах від 16 червня 2022 року у справі № 917/530/21, від 11 червня 2019 року у справі № 910/9272/18, від 22 січня 2019 року у справі № 915/304/18, від 19 березня 2019 року у справі № 904/3536/18 та від 27 листопада 2018 у справі № 910/4081/18.
69. Доводи скаржника про те, що суди першої та апеляційної інстанцій порушили норми процесуального права, свої рішення належним чином не мотивували, неповно і не всебічно з'ясували усі обставини справи та не надали належної і правильної їм оцінки, безпідставно встановивши доведеними обставини справи про наявність підстав для стягнення з відповідача штрафу на пені, колегія суддів Верховного Суду оцінює критично, адже зі змісту касаційної скарги не вбачається посилання скаржника на пункт 4 частини другої статті 287 ГПК України. Крім того, згідно з ухвалою Верховного Суду від 07 квітня 2026 року у цій справі, касаційне провадження відкрито лише на підставі пункту 3 частини другої статті 287 ГПК України, на який є посилання в поданій касаційній скарзі. Твердження скаржника про порушення судами попередніх інстанцій зводяться до переоцінки доказів, що в силу статті 300 ГПК України не входить до повноважень суду касаційної інстанції, який є судом "права", а не судом "факту".
70. Також колегія суддів Верховного Суду вважає помилковим посилання скаржника на неподібність правовідносин у цій справі та справі № 927/914/18, висновки Верховного Суду у якій були враховані судом апеляційної інстанції під час ухвалення оскаржуваної постанови. Так, у цій справі та справі № 927/914/18 позов було подано АМК до суб'єкта господарювання про стягнення сум штрафу і пені. Правовідносини у цих справах мають схоже правове регулювання, предмет спору подібний, а тому висновок про неможливість застосування висновків Верховного Суду у справі № 927/914/18 до цієї справи буде хибним.
71. З урахуванням наведеного Верховний Суд не вбачає неправильного застосування судами попередніх інстанцій норм частини третьої статті 56, частин першої, четвертої статті 60 Закону № 2210-III та необхідності формування висновків щодо застосування цих норм права.
72. Верховний Суд бере до уваги та вважає прийнятними доводи, викладені у відзиві на касаційну скаргу, в тій частині, яка узгоджується з вказаними вище міркуваннями Верховного Суду, наведеними у цій постанові.
73. З огляду на викладене, колегія суддів Верховного Суду зазначає, що учасникам справи надано вичерпну відповідь на всі істотні, вагомі питання, що виникають при кваліфікації спірних відносин як у матеріально-правовому, так і у процесуальному сенсах, а інші доводи, викладені у касаційній скарзі, не спростовують вказаного висновку.
74. За результатами касаційного перегляду цієї справи оскаржувані рішення судів першої та апеляційної інстанцій підлягають залишенню без змін, а касаційна скарга - без задоволення.
Висновки за результатами розгляду касаційної скарги
75. Згідно з частиною першою статті 309 ГПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо судове рішення, переглянуте в передбачених статтею 300 цього Кодексу межах, ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.
76. Враховуючи доводи касаційної скарги, межі перегляду справи в касаційній інстанції, передбачені статтею 300 ГПК України, Верховний Суд дійшов висновку, що доводи, викладені у касаційній скарзі, не отримали свого підтвердження під час касаційного провадження, у зв'язку з чим підстави для скасування судових рішень першої та апеляційної інстанцій відсутні.
Судові витрати
77. Оскільки Верховний Суд дійшов висновку про залишення касаційної скарги без задоволення, то судові витрати зі сплати судового збору за її подання покладаються на скаржника.
Керуючись статтями 300, 301, 308, 309, 314, 315, 317 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд
1. Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Грін Лайт Корпоративні Рішення" залишити без задоволення.
2. Рішення Господарського суду міста Києва від 11 серпня 2025 року та постанову Північного апеляційного господарського суду від 23 лютого 2026 року у справі № 910/5762/25 залишити без змін.
3. Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її ухвалення, є остаточною і оскарженню не підлягає.
Головуючий Ю. Л. Власов
Судді І. М. Бенедисюк
І. В. Булгакова