07 травня 2026 року
м. Київ
cправа № 916/1064/25
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Булгакової І.В. (головуючий), Бенедисюка І.М., Власова Ю.Л.,
за участю секретаря судового засідання - Ксензової Г.Є.,
представників учасників справи:
позивача - товариства з обмеженою відповідальністю "Ліберта Нова" - не з'явилися,
відповідача - товариства з обмеженою відповідальністю "Укргазифікація Південь" - не з'явилися,
розглянув у відкритому судовому засіданні заяву товариства з обмеженою відповідальністю "Ліберта Нова" (далі - ТОВ "Ліберта Нова")
про відмову від позову
у справі № 916/1064/25
за позовом ТОВ "Ліберта Нова"
до товариства з обмеженою відповідальністю "Укргазифікація Південь" (далі - ТОВ "Укргазифікація Південь")
про визнання припиненими зобов'язань, витребування майна та стягнення.
Розпорядженням заступника керівника Апарату - керівника секретаріату Касаційного господарського суду від 01.05.2026 № 32.2-01/404 у зв'язку із запланованим відрядженням судді Малашенкової Т.М. призначено повторний автоматичний розподіл судової справи № 916/1064/25, відповідно до якого визначено склад колегії суддів: Булгакова І.В. (головуючий), Бенедисюк І.М., Власов Ю.Л.
За результатами розгляду касаційної скарг Верховний Суд
ТОВ "Ліберта Нова" звернулося до суду з позовом до ТОВ "Укргазифікація Південь" про:
- визнання припиненими з 03.01.2025 зобов'язання сторін по договору оренди № 20/11/2023, укладеному 20.11.2023 між ТОВ "Ліберта Нова" та ТОВ "Укргазифікація Південь" (далі - Договір), у зв'язку із одностороннім розірванням Договору;
- витребування у ТОВ "Укргазифікація Південь" на користь ТОВ "Ліберта Нова" обладнання - Екструдерної лінії по виробництву труб з пластмаси (РЕ) діаметром від 180 до 500 мм (в т.ч переробки пластмас, полімерних матеріалів) модель TPW-500 PE, заводський номер № TWOD-1209, фірми - BLUE OCEAN INTERNATIONAL GROUP LTD, KHP 2005 року з усіма комплектуючими;
- стягнення з ТОВ "Укргазифікація Південь" на користь ТОВ "Ліберта Нова" заборгованості за Договором у сумі 51 622 грн.
Позов обґрунтовано посиланнями на неналежне виконання відповідачем взятих на себе зобов'язань за Договором в частині повної та своєчасної сплати орендних платежів.
Рішенням Господарського суду Одеської області від 07.10.2025 (суддя Рога Н.В.) в позові відмовлено.
Суд першої інстанції виснував, що у відповідача відсутня заборгованість з орендної плати за укладеним з позивачем Договором, а навпаки існує переплата. З огляду на таке, а також з урахуванням того, що відповідач продовжує використовувати об'єкт оренди за цільовим призначенням, сплачує орендну плату, що свідчить про його намір продовжувати орендні правовідносини, а позивач не навів доказів значного позбавлення його того, на що він розраховував під час укладення Договору, суд дійшов висновку про відсутність підстав для розірвання Договору, та відповідно витребування майна у відповідача.
Постановою Південно-західного апеляційного господарського суду від 25.02.2026 (головуючий суддя Аленін О.Ю., судді: Принцевська Н.М., Філінюк І.Г.): зазначене рішення Господарського суду Одеської області від 07.10.2025 скасовано в частині відмови у задоволенні позову про витребування майна та розподілу судових витрат; прийнято в цій частині нове рішення про задоволення таких вимог; в решті рішення залишено без змін; викладено його резолютивну частину у новій редакції, якою: позов задоволено частково; витребувано у відповідача на користь позивача обладнання - екструдерну лінію по виробництву труб з пластмаси (РЕ) діаметром від 180 до 500 мм (в т.ч. переробки пластмас, полімерних матеріалів) модель TPW-500 PE, заводський номер № TWOD1209, фірми - BLUE OCEAN INTERNATIONAL GROUP LTD, КНР, 2005 року випуску, з усіма її комплектуючими; у задоволені решти позову відмовлено.
За висновками апеляційного суду, відповідачем було допущено порушення умов Договору в частині повної та своєчасної оплати орендних платежів, а тому з огляду на наявність заборгованості орендаря з орендної плати за два місяці (послідовно), а саме за грудень 2023 року та січень 2024 року, позивач з огляду на погоджені сторонами умови пункту 10.4 Договору реалізував своє право на його розірвання в односторонньому порядку. Вчинений позивачем односторонній правочин про розірвання Договору є чинним та в судовому порядку недійсним не визнавався, а тому з огляду на приписи статті 204 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) його дійсність презюмується. Оскільки правовим наслідком розірвання Договору є припинення зобов'язань сторін за ним, у відповідача як орендаря виник обов'язок повернути позивачу як орендодавцю майно, яке було предметом Договору.
Апеляційний суд визнав помилковим висновок суду першої інстанції та доводи відповідача про те, що станом на день направлення повідомлення про розірвання Договору, заборгованість по сплаті орендної плати у відповідача була відсутня, оскільки за умовами укладеного сторонами Договору, право на його одностороннє розірвання виникає у разі наявності заборгованості за два місяці (послідовно). При цьому, подальша сплата орендарем заборгованості по орендній платі є лише виконанням останнім договірних зобов'язань та не позбавляє орендодавця такого права на односторонню відмову від Договору.
Не погоджуючись із постановою суду апеляційної інстанції, ТОВ "Укргазифікація Південь" звернулося до Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій, обґрунтовуючи підставу касаційного оскарження, передбачену пунктом 1 частини другої в статті 287 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України), посилається на неправильне застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального права, зокрема, статей 202, 204, 651, 665, 739, 766, 782 ЦК України без урахування висновків Верховного Суду щодо застосування цих норм у подібних правовідносинах, викладених у постановах, про які скаржник зазначає у касаційній скарзі.
Просить скасувати оскаржувану постанову апеляційного суду та залишити в силі рішення суду першої інстанції.
Від ТОВ "Ліберта Нова" відзив на касаційну скаргу до Верховного Суду не надходив.
Водночас, 22.04.2026 через підсистему "Електронний суд" від ТОВ "Ліберта Нова" до Верховного Суду надійшла заява про відмову від позову, в якій позивач просить визнати нечинними рішення Господарського суду Одеської області від 07.10.2025, постанову Південно-західного апеляційного господарського суду від 25.02.2026 та додаткову постанову Південно-західного апеляційного господарського суду від 06.04.2026 і закрити провадження у справі № 916/1064/25 у зв'язку з відмовою від позову.
У заяві ТОВ "Ліберта Нова" зазначає, що після відкриття касаційного провадження у справі № 916/1064/25 сторони добровільно врегулювали спір у позасудовому порядку. Позивач стверджує, що йому відомі процесуальні наслідки подання заяви про відмову від позову, на які останній погоджується, а також те, що відмова від позову у цій справі не суперечить інтересам позивача, не порушує права і охоронювані інтереси інших осіб.
Верховний Суд дійшов висновку про відсутність підстав для відмови у задоволенні заяви позивача про відмову від позову у справі № 916/1064/25 з огляду на таке.
Відповідно до частини другої статті 14 ГПК України учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Таке право мають також особи, в інтересах яких заявлено вимоги, за винятком тих осіб, які не мають процесуальної дієздатності.
Крім прав та обов'язків, визначених у статті 42 цього Кодексу, позивач вправі відмовитися від позову (всіх або частини позовних вимог), відповідач має право визнати позов (всі або частину позовних вимог) - на будь-якій стадії судового процесу (пункт 1 частини другої статті 46 ГПК України).
Частинами першою-третьою статті 191 ГПК України передбачено, що позивач може відмовитися від позову, а відповідач - визнати позов на будь-якій стадії провадження у справі, зазначивши про це в заяві по суті справи або в окремій письмовій заяві. До ухвалення судового рішення у зв'язку з відмовою позивача від позову або визнанням позову відповідачем суд роз'яснює сторонам наслідки відповідних процесуальних дій, перевіряє, чи не обмежений представник відповідної сторони у повноваженнях на їх вчинення. У разі відмови позивача від позову суд постановляє ухвалу про закриття провадження у справі.
Відповідно до статті 307 ГПК України у суді касаційної інстанції позивач має право відмовитися від позову, а сторони - укласти мирову угоду відповідно до загальних правил про ці процесуальні дії незалежно від того, хто подав касаційну скаргу.
Якщо заява про відмову від позову чи мирова угода сторін відповідають вимогам статей 191, 192 цього Кодексу, суд визнає нечинними судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій та постановляє ухвалу про прийняття відмови позивача від позову або про затвердження мирової угоди сторін, якою одночасно закриває провадження у справі (частина друга статті 307 ГПК України).
Згідно з пунктом 4 частини першої статті 231 ГПК України господарський суд закриває провадження у справі, якщо позивач відмовився від позову і відмову прийнято судом.
У разі закриття провадження у справі повторне звернення до суду із спору між тими самим сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав не допускається. Наявність ухвали про закриття провадження у зв'язку із прийняттям відмови позивача від позову не позбавляє відповідача в цій справі права на звернення до суду за вирішенням цього спору (частина третя статті 231 ГПК України).
Судом з'ясовано, що заява про відмову від позову у цій справі сформована в підсистемі "Електронний суд" 22.04.2026 Єрьоменком Володимиром Ігоровичем (далі - Єрьоменко В.І.), повноваження якого підтверджуються витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, відповідно до якого Єрьоменко В.І. є керівником ТОВ "Ліберта Нова".
Заява ТОВ "Ліберта Нова" містить клопотання про розгляд справи (його заяви про відмову від позову) без участі представника позивача. У судове засідання 07.05.2026 представники сторін не з'явилися. Водночас заява містить прохання позивача про її задоволення, визнання нечинними рішення Господарського суду Одеської області від 07.10.2025, постанови Південно-західного апеляційного господарського суду від 25.02.2026 та додаткової постанови Південно-західного апеляційного господарського суду від 06.04.2026 і закриття провадження у справі № 916/1064/25 у зв'язку з відмовою від позову.
У заяві ТОВ "Ліберта Нова" стверджує, що йому відомі процесуальні наслідки подання заяви про відмову від позову, на які останній погоджується.
Отже, заява про відмову від позову відповідає вимогам статей 191, 307 ГПК України.
Суд, ураховуючи викладене та те, що відмова від позову є формою реалізації принципу диспозитивності господарського судочинства, передбаченого статтею 14 ГПК України, та правом позивача, передбаченим статтями 46, 191, 307 ГПК України, перевіривши, чи не обмежений представник відповідної сторони у повноваженнях на вчинення такої процесуальної дії, а також поінформованість ТОВ "Ліберта Нова" про наслідки відмови від позову та закриття провадження по справі, дійшов висновку про задоволення заяви позивача про відмову від позову ТОВ "Ліберта Нова" до ТОВ "Укргазифікація Південь" про визнання припиненими зобов'язань, витребування майна та стягнення за Договором.
За наслідками прийняття Верховним Судом відмови ТОВ "Ліберта Нова" від позову у справі № 916/1064/25, у силу приписів статей 191, 231 та 307 ГПК України є підстави для визнання нечинними судових рішень судів першої та апеляційної інстанцій у справі та закриття провадження у цій справі № 916/1064/25.
Водночас, частиною четвертою статті 231 ГПК України передбачено, що про закриття провадження у справі суд постановляє ухвалу, а також вирішує питання про розподіл між сторонами судових витрат, повернення судового збору з бюджету.
Згідно із частиною другою статті 130 ГПК України у разі укладення мирової угоди, відмови від позову, визнання позову відповідачем на стадії перегляду рішення в апеляційному чи касаційному порядку, суд у відповідній ухвалі у порядку, встановленому законом, вирішує питання про повернення скаржнику (заявнику) з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого ним під час подання відповідної апеляційної чи касаційної скарги, а в разі якщо домовленості про укладення мирової угоди, відмову позивача від позову або визнання позову відповідачем досягнуто сторонами за результатами проведення медіації - 60 відсотків судового збору, сплаченого під час подання відповідної апеляційної чи касаційної скарги.
За змістом частини четвертої статті 7 Закону України "Про судовий збір" у разі укладення мирової угоди, відмови від позову, визнання позову відповідачем на стадії перегляду рішення в апеляційному чи касаційному порядку суд у відповідній ухвалі у порядку, встановленому законом, вирішує питання про повернення скаржнику (заявнику) з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого ним при поданні відповідної апеляційної чи касаційної скарги.
З урахуванням наведених законодавчих приписів ТОВ "Укргазифікація Південь" належить повернути з Державного бюджету України 50% судового збору, який підлягав сплаті за подання касаційної скарги, у сумі 2 422,40 грн (згідно з платіжною інструкцією від 16.03.2026 № 43).
Керуючись статтями 46, 130, 191, 231, 234, 235, 307 ГПК України, Верховний Суд
1. Прийняти відмову від позову товариства з обмеженою відповідальністю "Ліберта Нова" до товариства з обмеженою відповідальністю "Укргазифікація Південь" про визнання припиненими зобов'язань, витребування майна та стягнення.
2. Визнати нечинними рішення Господарського суду Одеської області від 07.10.2025, постанову Південно-західного апеляційного господарського суду від 25.02.2026 та додаткову постанову Південно-західного апеляційного господарського суду від 06.04.2026 у справі № 916/1064/25.
3. Провадження у справі № 916/1064/25 закрити.
4. Повернути товариству з обмеженою відповідальністю "Укргазифікація Південь" з Державного бюджету України 50 відсотків судового збору у сумі 2 422 (дві тисячі чотириста двадцять дві) грн 40 коп., сплаченого під час подання касаційної скарги (згідно з платіжною інструкцією від 16.03.2026 № 43).
Ухвала набирає законної сили з моменту її оголошення та оскарженню не підлягає.
Суддя І. Булгакова
Суддя І. Бенедисюк
Суддя Ю. Власов