07 травня 2026 року
м. Київ
cправа № 910/14031/19
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Булгакової І.В. (головуючий), Бенедисюка І. М. і Власова Ю.Л.,
розглянувши матеріали касаційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "ІНФОРМАЦІЯ_1" (далі - Товариство)
на ухвалу Господарського суду Київської області від 04.03.2026 та
постанову Північного апеляційного господарського суду від 24.04.2026
за зустрічною позовною заявою Товариства
до Дочірнього підприємства Державної компанії "ІНФОРМАЦІЯ_2" ІНФОРМАЦІЯ_3" (далі - Підприємство
про стягнення ІНФОРМАЦІЯ_4 збитків
у справі № 910/14031/19
за позовом Підприємства
до Товариства
про стягнення ІНФОРМАЦІЯ_5
треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача:
1) Акціонерне товариство "ІНФОРМАЦІЯ_6,"
2) Компанія ІНФОРМАЦІЯ_7,
за участю Офісу Генерального прокурора,
Товариство 30.04.2026 (згідно зі вхідним штампом Верховного Суду) звернулося до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій просить скасувати ухвалу Господарського суду Київської області від 04.03.2026 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 24.04.2026, а матеріали справи №910/14031/19 повернути до суду першої інстанції для вирішення питання щодо прийняття зустрічної позовної заяви.
Відповідно до протоколу повторного автоматизованого розподілу справи (касаційної скарги, апеляційної скарги, заяви) між суддями від 05.05.2026 для розгляду цієї справи визначено колегію суддів у складі: Булгакова І.В. (головуюча), Власов Ю.Л. та Бенедисюк І.М.
За результатами розгляду матеріалів касаційної скарги Суд дійшов висновку про відмову у відкритті касаційного провадження з огляду на таке.
Як свідчить зміст оскаржуваних судових рішень, згідно з ухвалою Господарського суду Київської області від 29.10.2019 відкрито провадження у справі № 910/14031/19 за позовом Підприємства до Товариства про стягнення ІНФОРМАЦІЯ_5 треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача: Акціонерне товариство "ІНФОРМАЦІЯ_6," Компанія ІНФОРМАЦІЯ_7, за участю Офісу Генерального прокурора, в порядку загального позовного провадження, підготовче судове засідання призначено на 27.11.2019. Цією ж ухвалою відповідачу було встановлено строк для подання відзиву відповідно до вимог статті 165 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України; Кодекс) - п'ятнадцять днів з дати вручення ухвали.
Від Товариства 17.06.2025 до суду надійшла зустрічна позовна заява до Підприємства, за участю третьої особи - АТ "ІНФОРМАЦІЯ_6" про стягнення збитків, у якій позивач за зустрічним позовом просить стягнути з відповідача за зустрічним позовом збитки (упущену вигоду) у розмірі ІНФОРМАЦІЯ_4, що за курсом гривні НБУ на день підготовки позову становить ІНФОРМАЦІЯ_8.
Господарський суд Київської області ухвалою від 18.06.2025 постановив зустрічну позовну заяву ТОВ "ІНФОРМАЦІЯ_9" повернути заявнику.
Постановою Північного апеляційного господарського суду від 29.01.2026 апеляційну скаргу Товариства задоволено, вказану ухвалу Господарського суду Київської області від 18.06.2025 скасовано, матеріали справи повернуто до Господарського суду Київської області, яка прийнята до провадження та призначено підготовче судове засідання.
Оскаржуваною в касаційному порядку ухвалою Господарського суду Київської області від 04.03.2026, яка залишена без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 24.04.2026, відмовлено у задоволенні клопотання Товариства про визнання причин пропуску строку на подання зустрічної позовної заяви поважними та поновленні цього строку; зустрічну позовну заяву Товариства повернуто заявнику на підставі статті 118 та частини шостої статті 180 ГПК України.
Повертаючи зустрічну позовну заяву Товариства, суд першої інстанції виходив з того, що згідно з пунктом 3 частини другої статті 46 та частиною першою статті 180 ГПК України відповідач має право пред'явити зустрічний позов у строк для подання відзиву. При цьому за приписами частини шостої статті 180 цього Кодексу зустрічна позовна заява, подана з порушенням вимог, зокрема, частини першої цієї статті, ухвалою суду повертається заявнику, а копія зустрічної позовної заяви долучається до матеріалів справи.
Суд першої інстанції також зазначив, що оскільки ухвалу від 29.10.2019 про відкриття провадження у справі Товариство отримало 11.11.2019, що підтверджується наявним у матеріалах справи поштовим повідомленням №0103270218060, то строк на подання зустрічної позовної заяви сплив 26.11.2019.
Однак Товариство звернулося із зустрічною позовною заявою лише 17.06.2025, тобто з пропуском строку більше як на 5 років.
Що ж до наведених Товариством доводів про поновлення процесуального строку та визнання поважними причин пропуску строку на подання зустрічного позову, викладених у тексті зустрічної позовної заяви, які обґрунтовані тим, що зустрічну позовну заяву скаржник подав в межах 15 календарних днів (розумного строку на стадії підготовчого провадження) з дня виявлення ним нової обставини у справі, а саме укладення 05.06.2025 додаткової угоди №2 до Контракту НОМЕР_1 про мирне врегулювання спору між Компанією "ІНФОРМАЦІЯ_10" та Товариством на оплату штрафних санкцій за Контрактом НОМЕР_1 після стягнення упущеної вигоди з Підприємства, то Суди зазначили, що укладення заявником згаданої додаткової угоди до контракту не є тотожним отриманню ухвали про відкриття провадження у справі та не змінює перебіг строку на подання відзиву, а свідчить лише про зміну обставин виконання контракту у 2025 році, яка не може бути розцінена судом як поважна причина пропуску строку, який закінчився більше п'яти років до вказаних подій, з огляду на що, суд першої інстанції відмовив Товариству у задоволенні клопотання про поновлення строку на подання зустрічної позовної заяви.
Крім того, місцевий господарський суд, з яким погодився і суд апеляційної інстанції, зазначив, що підставою спору за первісним позовом є укладений між позивачем та відповідачем договір комісії № 22/63-д від 29.08.2017, який діє до повного виконання сторонами своїх зобов'язань, але не пізніше 31.12.2018 (пункт 12.1). В свою чергу, в зустрічному позові позивач за зустрічним позовом просить стягнути з відповідача за зустрічним позовом суму упущеної вигоди за контрактом № 21/02/22 від 21.02.2022, укладеним з іншим контрагентом, і який в силу статті 511 Цивільного кодексу України не створює обов'язку для третьої особи. Тому спір за зустрічним позовом виник з інших правовідносин, і задоволення зустрічного позову жодним чином не виключає повністю чи частково задоволення первісного позову.
Не погоджуючись із зазначеними ухвалою суду першої інстанції та постановою суду апеляційної інстанції, Товариство звернулося з касаційною скаргою, в якій посилається на те, що суди попередніх інстанцій допустили порушення норм процесуального права та дійшли помилкового висновку про необхідність повернення його зустрічної позовної заяви.
Однак Верховний Суд дійшов висновку, що твердження Товариства, викладені у касаційній скарзі, не є безумовною підставою для скасування судового рішення, а наведені в ній доводи не спростовують висновків судів попередніх інстанції та не викликають сумнівів щодо правомірності застосування норм процесуального права, оскільки їх застосування чітко передбачено процесуальним законом.
Як вже було зазначено та встановлено судами попередніх інстанцій, ухвалою суду першої інстанції від 29.10.2019, зокрема, прийнято позовну заяву Підприємства до розгляду та відкрито провадження у справі №910/14031/19; постановлено розглядати справу за правилами загального позовного провадження та встановлено відповідачу строк для подання відзиву - протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі, з дотриманням приписів статті 165 ГПК України, зокрема, частини восьмої вказаної норми .
Також, як встановлено судами, оскільки копію ухвали господарського суду Київської області від 29.10.2019 про відкриття провадження у цій справі Товариство отримало 11.11.2019, що підтверджується наявними у матеріалах справи доказами, тому строк на подання відзиву/зустрічної позовної заяви сплив 26.11.2019.
Проте Товариство звернулося до господарського суду Київської області із зустрічним позовом лише 17.06.2025, тобто із пропуском встановленого строку більше як на 5 років разом із клопотанням про визнання поважними причин пропуску вказаного процесуального строку, у задоволенні якого судом відмовлено.
Згідно із пунктом 6 частини другої статті 42 ГПК України учасники справи зобов'язані виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки.
Згідно із статтею 113 ГПК України строки, в межах яких вчиняються процесуальні дії, встановлюються законом, а якщо такі строки законом не визначені, - встановлюються судом.
Приписами статті 118 ГПК України унормовано, що право на вчинення процесуальних дій втрачається із закінченням встановленого законом або призначеного судом строку.
Відповідно до частини другої статті 119 згаданого Кодексу встановлений судом процесуальний строк може бути продовжений судом за заявою учасника справи, поданою до закінчення цього строку, чи з ініціативи суду.
Зі змісту наведеної норми випливає, що за заявою учасника може бути продовжений тільки строк, який встановлений судом і який не сплив на час звернення учасника справи із заявою. Процесуальний строк може бути продовжений також з ініціативи суду. Разом з тим на відміну від поновлення процесуального строку, вирішення судом питання про продовження процесуального строку не обумовлене вчиненням учасником процесуальної дії. Навпаки, процесуальний закон виходить з того, що процесуальний строк продовжується для вчинення процесуальної дії, яка ще не вчинена.
Разом з тим, оскільки у тих випадках, коли суду процесуальним законом надано право встановити строк в межах певного строку, встановленого ГПК України, суд також не може продовжити строк понад встановлений зазначеним Кодексом (аналогічний висновок, викладений у постанові Верховного Суду у складі суддів об'єднаної палати Касаційного господарського суду від 03.12.2018 у справі № 904/5995/16).
Відповідно до частини статті 119 ГПК України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.
При цьому, клопотання чи заява про відновлення процесуального строку повинна містити роз'яснення причин пропуску і підстави, з яких заявник вважає ці причини поважними. В клопотанні чи заяві повинні бути докази того, що здійснити відповідні процесуальні дії у визначений строк у заявника не було можливості.
Питання про поважність причин пропуску процесуального строку в розумінні статті 86 ГПК України вирішується судом за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Тобто, з огляду на наведені норми та зважаючи, що право на подання зустрічного позову може бути реалізовано виключно у строк, встановлений судом для подання відзиву на позов, а процесуальним наслідком пропуску такого строку є втрата права на вчинення стороною відповідної процесуальної дії, колегія суддів зауважує про вмотивованість висновків судів попередніх інстанції в частині відсутності підстав для задоволення клопотання Товариства про поновлення строку на подання зустрічної позовної заяви.
З урахуванням наведеного колегія суддів вважає, що суд першої інстанції, з яким погодився і апеляційний господарський суд, оцінивши за своїм внутрішнім переконанням доводи скаржника щодо поновлення строку на звернення із зустрічною позовною заявою, зазначили про їх неповажність та дійшли обґрунтованого висновку про повернення зустрічної позовної заяви відповідно до частини шостої статті 180 ГПК України.
Відповідно до частини другої статті 293 ГПК України у разі оскарження ухвали (крім ухвали, якою закінчено розгляд справи) суд може визнати касаційну скаргу необґрунтованою та відмовити у відкритті касаційного провадження, якщо правильне застосування норми права є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо її застосування чи тлумачення.
З урахуванням викладеного суд касаційної інстанції дійшов висновку про відмову у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Товариства на ухвалу Господарського суду Київської області від 04.03.2026 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 24.04.2026у цій справі, оскільки правильне застосовування норм права є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо їх застосування чи тлумачення.
Враховуючи наведене та керуючись статтями 234, 243, частиною другою статті 293 ГПК України, Верховний Суд
Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "ІНФОРМАЦІЯ_1" на ухвалу Господарського суду Київської області від 04.03.2026 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 24.04.2026 зі справи № 910/14031/19.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та не підлягає оскарженню.
Суддя І. Булгакова
Суддя І. Бенедисюк
Суддя Ю. Власов