07 травня 2026 року
м. Київ
cправа № 911/3280/23
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Бакуліна С.В. - головуючий, Кібенко О.Р., Студенець В.І.
розглянувши заяву ОСОБА_1
про відвід суддів Бакуліної С.В., Кібенко О.Р., Студенця В.І.,
у справі №911/3280/23
за позовом ОСОБА_1
до Садівничого товариства "Заліське"
про зобов'язання внести відомості про перелік учасників товариства до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань,
1. ОСОБА_1 звернувся до Господарського суду Київської області з позовом до Садівничого товариства "Заліське" (далі - СТ "Заліське"), в якому, з урахуванням заяви про уточнення позовних вимог (від 07.03.2024), просив суд зобов'язати СТ "Заліське" виконати свій обов'язок та внести відомості про фізичних осіб, які є платниками членських внесків у СТ "Заліське", згідно з переліком (№ ділянки, № члена, прізвище та ініціали, адреса, ділянка), наведеним у прохальній частині цієї заяви, до Єдиного державного реєстру юридичних осіб-підприємців та громадських формувань як про учасників / членів Товариства, вказавши: прізвище, ім'я та по-батькові; дату народження; країну громадянства; місце проживання; реєстраційний номер облікової картки платника податків (за наявності); серію та номер паспорта.
2. Господарський суд Київської області рішенням від 16.05.2024 у задоволенні позову ОСОБА_1 до СТ "Заліське" про зобов'язання внести відомості про перелік учасників СТ "Заліське" до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань відмовив повністю.
3. Північний апеляційний господарський суд постановою від 28.01.2026 рішення Господарського суду Київської області від 16.05.2024 у справі №911/3280/23 змінив, виклавши його мотивувальну частину в редакції цієї постанови. В іншій частині рішення Господарського суду Київської області від 16.05.2024 у справі №911/3280/23 залишив без змін.
4. ОСОБА_1 звернувся до Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій просить, зокрема, скасувати рішення Господарського суду Київської області від 16.05.2024 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 28.01.2026 у справі №911/3280/23, та ухвалити нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги ОСОБА_1 в повному обсязі, або скасувати рішення Господарського суду Київської області від 16.05.2024 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 28.01.2026 у справі №911/3280/23 та передати справу повністю на новий розгляд; судові витрати стягнути з відповідача, СТ "Заліське".
5. Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 10.03.2026 для розгляду цієї справи визначено колегію суддів у складі: Бакуліна С.В. - головуючий (суддя-доповідач), судді: Кібенко О.Р., Студенець В.І.
6. Верховний Суд ухвалою від 27.04.2026 відкрив касаційне провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Північного апеляційного господарського суду від 28.01.2026 та рішення Господарського суду Київської області від 16.05.2024 у справі №911/3280/23. Призначив касаційну скаргу до розгляду у відкритому судовому засіданні на 03.06.2026 об 11:45 у приміщенні Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду за адресою: м. Київ, вул. О.Копиленка, 6, в залі судових засідань №209.
7. 04.05.2026 до Суду надійшла заява ОСОБА_1 про відвід суддів Бакуліної С.В., Кібенко О.Р., Студенця В.І. від розгляду справи №911/3280/23.
8. У вказаній заяві про відвід заявник посилається на пункт 5 частини першої, частину третю статті 35 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК) та зазначає, що суддя не може розглядати справу і підлягає відводу (самовідводу), якщо є інші обставини, що викликають сумнів в неупередженості або об'єктивності судді.
9. Перевіривши наведені на обґрунтування заяви про відвід суддів доводи, Верховний Суд дійшов висновку про наявність в таких діях заявника зловживання процесуальними правами.
10. Завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов'язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави (частина перша статті 2 ГПК).
11. Відповідно до частини другої цієї ж статті суд та учасники судового процесу зобов'язані керуватися завданням цивільного судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі.
12. Рівність усіх учасників судового процесу перед законом та судом і неприпустимість зловживання процесуальними правами є основними засадами (принципами) господарського судочинства (пункти 2 та 11 частини третьої статті 2 ГПК).
13. Учасники справи зобов'язані виявляти повагу до суду та до інших учасників судового процесу (пункт 1 частини другої статті 42 ГПК).
14. Учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається (частина перша статті 43 ГПК).
15. За змістом частини другої цієї статті перелік дій, що суперечать завданню цивільного судочинства та які залежно від конкретних обставин суд може визнати зловживанням процесуальними правами, не є вичерпним.
16. Нецензурна лексика, образливі та лайливі слова чи символи, зокрема, для надання особистих характеристик учасникам справи, іншим учасникам судового процесу, їх представникам і суду (суддям) не можуть використовуватися ні у заявах по суті справи, заявах з процесуальних питань, інших процесуальних документах, ні у виступах учасників судового процесу та їх представників.
17. Колегія суддів Верховного Суду звертає увагу, що використання учасниками судового процесу та їх представниками нецензурної лексики, образливих і лайливих слів чи символів у поданих до суду документах і у спілкуванні з судом (суддями), з іншими учасниками процесу та їхніми представниками, а також вчинення аналогічних дій є виявом очевидної неповаги до честі, гідності зазначених осіб з боку тих, хто такі дії вчиняє. Ці дії суперечать основним засадам (принципам) господарського судочинства, а також його завданню, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі. З огляду на це вчинення таких дій суд може визнати зловживанням процесуальними правами та застосувати, зокрема, наслідки, передбачені частиною третьою статті 43 ГПК. Аналогічний висновок висловлено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 13.03.2019 у справі №199/6713/14-ц (провадження №14-92цс19).
18. У процесуальних відносинах, намагаючись донести певну думку до суду, учасники судового процесу, їхні представники, інші особи мають ретельно підбирати слова, а також з обережністю виявляти емоції щодо інших учасників, їхніх представників, суду, осіб, які не беруть участі в судовому процесі. Такого висновку дійшла Велика Палата Верховного Суду у постановах від 07.04.2021 у справі №9901/23/21, від 08.07.2021 у справі №9901/235/20.
19. Суд не повинен толерувати використання образливих слів чи символів, зокрема для надання характеристик учасникам справи, іншим учасникам судового процесу, їх представникам і суду (суддям). Такі слова та символи не можна використовувати ні в заявах по суті справи, ні в заявах з процесуальних питань, інших процесуальних документах, ні у виступах учасників судового процесу та їхніх представників. Такі висновки викладені в постановах Великої Палати Верховного Суду від 13.03.2019 у справі №199/6713/14-ц (п.22), від 14.03.2019 у справі №9901/34/19, від 07.11.2019 у справі №9901/324/19.
20. Крім того, Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ), застосовуючи підпункт "а" пункту 3 статті 35 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод оголошує неприйнятною будь-яку індивідуальну заяву, подану згідно зі статтею 34, якщо він вважає, що ця заява є зловживанням правом на її подання. Для прикладу, ЄСПЛ констатує зловживання правом на подання заяви, коли заявник під час спілкування з ЄСПЛ вживає образливі, погрозливі або провокативні висловлювання проти уряду-відповідача, його представника, органів влади держави-відповідача, проти ЄСПЛ, його суддів, Секретаріату ЄСПЛ або його працівників (ухвали щодо прийнятності у справах "Ржегак проти Чеської Республіки" від 14.05.2004 (Rehak v. the Czech Republic, заява №67208/01), "Дюрінже та Грандж проти Франції" від 04.02.2003 (Duringer and Grunge v. France, заяви №61164/00 і №18589/02)).
21. У тексті заяви про відвід ОСОБА_1 неодноразово використовує провокативні слова, які образливо характеризують суддів Верховного Суду, щодо яких заявляє відвід.
22. Так, зокрема, в заяві зазначає таке:
"чи може Колегії суддів Касаційного Господарського Суду: Головуючий суддя - Кібенко О. Р., суддя Бакуліна С. В., та суддя Студенець В. І. так, ПОВТОРНО !!!, вигадувати підстави та намагатися "хоч чучелом, хоч тушкої"? Для чого? Очевидно для того, щоб створити умови для безпідставного перегляду Рішення Господарського суду Київської області від 14 лютого 2023 року, у Справі № 361/5524/19";
-Як "ГАРНО !!!" суддя Кібенко О. Р., суддя Бакуліна С. В., та суддя Студенець В. І., в Справі № 910/1338/21, приймають Рішення: "Про повернення", посилаючись, щоб повернути Справу, на усталену практику, а в Справі № 361/5524/19 висловлюють "окрему думку", щодо повернення Справи, називаючи це "ГРУБИМ ПОРУШЕННЯМ !!!". Хіба суддя Бакуліна С. В., суддя Кібенко О. Р., та суддя Студенць В. І. мають право, в різних справах, до одних і тих самих процесуальних норм, в однакових правових обставинах, мати різні думки? Виходить, що Закон для них як "ДИШЛО"? Це така є "безсторонність суддів"? Це таким повинно бути правосуддя? Чи це, ТАКЕ ПРАВОСУДДЯ, у цих "суддів", тільки, по відношенню до ОСОБА_1 ? Лицемірство суддів, чи їхня професійна безграмотність, чи впевненість в безкарності за використання Закону в якості "дишла", змушують Позивача ВГОЛОС ВОЛАТИ про свої сумніви в неупередженості та об'єктивності суддів Верховного Суду: судді Кібенко О. Р., судді Бакуліної С. В., та судді Студенця В. І.".
23. Колегія суддів Верховного Суду вважає такі дії ОСОБА_1 виявом неповаги до суду та констатує, що подання заяви такого змісту є зловживанням заявником його процесуальним правом, невиконанням обов'язку керуватися завданням господарського судочинства.
24. Відповідно до частин третьої, четвертої статті 43 ГПК якщо подання заяви визнається зловживанням процесуальними правами, суд з урахуванням обставин справи має право залишити цю заяву без розгляду. Суд зобов'язаний вживати заходів для запобігання зловживанню процесуальними правами.
25. З огляду на наведені висновки, колегія суддів Верховного Суду вважає, що заяву ОСОБА_1 про відвід суддів необхідно залишити без розгляду, що не позбавляє його права, за наявності підстав, подати заяву про відвід, добросовісно користуючись цим правом, тобто, керуючись завданням господарського судочинства, не використовуючи нецензурну, образливу, провокативну лексику, виявляючи повагу до суду, учасників судового процесу та виконуючи інші вимоги чинного законодавства.
Керуючись статтями 2, 42, 43, 234, 235 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд
Заяву ОСОБА_1 про відвід суддів Кібенко О.Р., Бакуліної С.В., Студенця В.І. від розгляду справи №911/3280/23 залишити без розгляду.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання, є остаточною та оскарженню не підлягає.
Головуючий С.В. Бакуліна
Судді О.Р. Кібенко
В.І. Студенець