05 травня 2026 року
м. Київ
cправа № 916/2872/25
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Кролевець О.А. - головуючий, Бакуліна С.В., Баранець О.М.,
розглянувши матеріали касаційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Контейнери України"
на постанову Південно-західного апеляційного господарського суду від 08.04.2026
(головуючий - Аленін О.Ю., судді Принцевська Н.М., Філінюк І.Г.)
та рішення Господарського суду Одеської області від 17.11.2025
(суддя - Деркач Т.Г.)
у справі №916/2872/25
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "БІЗНЕС ЦЕНТР 2023"
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Контейнери України"
про стягнення 611 597,86 грн,
У 2025 році Товариство з обмеженою відповідальністю "БІЗНЕС ЦЕНТР 2023" звернулось до Товариства з обмеженою відповідальністю "Контейнери України" з позовом, в якому просило Господарський суд Одеської області:
- стягнути за Договором суборенди (нежитлового офісного приміщення) від 01.01.2024 № 228/2024 (далі - договір № 228/2024) заборгованість з орендної плати за період з 01.02.2025 по 31.05.2025 в сумі 103 252, 98 грн, у т.ч. ПДВ, 3% річних - 452,68 грн з урахуванням ПДВ; заборгованість за тимчасове розміщення товарів за період з 01.02.2025 по 31.05.2025 - включно, в сумі 8000,00 грн у т.ч. ПДВ, 3% річних - 35,84 грн з урахуванням ПДВ; заборгованість з комплексного обслуговування за період з 01.02.2025 по 31.05.2025 - включно, в сумі 20414, 62 грн з урахуванням ПДВ, 3% річних - 91,49 грн; заборгованість зі сплати компенсаційних витрат за період з 01.01.2025 по 30.04.2025 - включно, в сумі 8407,05 грн; штрафу у розмірі 50% від загального розміру орендної плати в сумі 51 626,49 грн у тому числі ПДВ;
- стягнути за Договором суборенди (нежитлового офісного приміщення) від 01.01.2024 № 230/2024 (далі - договір № 230/2024) заборгованість з орендної плати за період з 01.01.2025 по 31.05.2025 - включно, в сумі 165 560,21 грн у т.ч. ПДВ, 3% річних - 947,39 грн з урахуванням ПДВ; заборгованість з комплексного обслуговування за період з 01.01.2025 по 31.05.2025 - включно, в сумі 30793,09 грн з урахуванням ПДВ, 3% річних - 176,12 грн з урахуванням ПДВ; заборгованість зі сплати компенсаційних витрат за період з 01.12.2024 по 30.04.2025 - включно, в сумі 123152,89 грн з урахуванням ПДВ, 3% річних - 1 271,00 грн з урахуванням ПДВ; штрафу у розмірі 50% від загального розміру орендної плати в сумі 82 780,11 грн з урахуванням ПДВ;
- стягнути за Договором суборенди (нежитлового офісного приміщення) від 01.01.2024 № 503/2024 (далі - договір № 503/2024) заборгованість з орендної плати за період з 01.05.2025 по 31.05.2025 - включно, в сумі 8 695,15 грн у т.ч. ПДВ; заборгованість з комплексного обслуговування за період з 01.05.2025 по 31.05.2025 - включно, в сумі 1 580,94 грн з урахуванням ПДВ; заборгованість зі сплати компенсаційних витрат за період з 01.04.2025 по 30.04.2025 - включно, в сумі 12,23 грн з урахуванням ПДВ; штрафу у розмірі 50% від загального розміру орендної плати в сумі 4 347,58 гривень у тому числі ПДВ.
Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем зобов'язань щодо сплати орендної плати, витрат з комплексного обслуговування та сплати компенсаційних витрат за договорами суборенди.
Рішенням Господарського суду Одеської області від 17.11.2025 у справі №916/2872/25, залишеним без змін постановою Південно-західного апеляційного господарського суду від 08.04.2026, позов задоволено частково, стягнуто з відповідача на користь позивача:
- за Договором суборенди (нежитлового офісного приміщення) від 01.01.2024 № 228/2024 заборгованість з орендної плати за період з 01.02.2025 по 31.05.2025 в сумі 103 252,98 грн, 3% річних - 452,68 грн; заборгованість за тимчасове розміщення товарів за період з 01.02.2025 по 31.05.2025 - включно, в сумі 8000,00 грн, 3% річних - 35,84 грн; заборгованість з комплексного обслуговування за період з 01.02.2025 по 31.05.2025 в сумі 20414,62 грн з урахуванням ПДВ, 3% річних - 91,49 грн; заборгованість зі сплати компенсаційних витрат за період з 01.01.2025 по 30.04.2025 - включно, в сумі 8407,05 грн; штрафу у розмірі 50% від загального розміру орендної плати сумі 51 626,49 грн;
- за Договором суборенди (нежитлового офісного приміщення) від 01.01.2024 № 230/2024 заборгованість з орендної плати за період з 01.01.2025 по 31.05.2025 в сумі 165 560,21 грн, 3% річних - 947,39 грн; заборгованість з комплексного обслуговування за період з 01.01.2025 по 31.05.2025 в сумі 30 793,09 грн, 3% річних - 176,12 грн; заборгованість зі сплати компенсаційних витрат за період з 01.12.2024 по 30.04.2025 в сумі 123152,89 грн, 3% річних - 1 271,00 грн; штрафу у розмірі 50% від загального розміру орендної плати в сумі 82 780,11 грн;
- за Договором суборенди (нежитлового офісного приміщення) від 01.01.2024 № 503/2024 заборгованість з орендної плати за період з 01.05.2025 по 31.05.202 в сумі 8695,15 грн; заборгованість з комплексного обслуговування за період з 01.05.2025 по 31.05.2025 в сумі 1 580,94 грн; заборгованість зі сплати компенсаційних витрат за період з 01.04.2025 по 30.04.2025 в сумі 12,23 грн; штрафу у розмірі 50% від загального розміру орендної плати в сумі 4 347,58 грн та судовий збір в сумі 9 173, 97 грн.
- у задоволенні решти вимог відмовлено.
28.04.2026 Товариство з обмеженою відповідальністю "Контейнери України" звернулось до Верховного Суду з касаційною скаргою на постанову Південно-західного апеляційного господарського суду від 08.04.2026 та рішення Господарського суду Одеської області від 17.11.2025 у справі №916/2872/25.
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 29.04.2026 для розгляду справи №916/2872/25 визначено колегію суддів Касаційного господарського суду у складі: Кролевець О.А., - головуючий, Мамалуй О.О., Баранець О.М.
Розпорядженням заступника керівника Апарату - керівника секретаріату Касаційного господарського суду від 04.05.2025 №32.2-01/437, у зв'язку з відпусткою судді Мамалуя О.О. призначено проведення повторного автоматизованого розподілу судової справи №916/2872/25.
Відповідно до протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 04.05.2025 для розгляду справи №916/2872/25 визначено склад колегії суддів: Кролевець О.А. - головуючий (доповідач), Баранець О.М., Бакуліна С.В.
Перевіривши матеріали касаційної Товариства з обмеженою відповідальністю "Контейнери України", Суд дійшов висновку, що слід відмовити у відкритті касаційного провадження з огляду на наступне.
Стаття 129 Конституції України серед основних засад судочинства визначає забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.
За приписами п. 1 ч. 1 ст. 293 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.
Відповідно до п. 2 ч. 3 ст. 287 ГПК України не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у малозначних справах та у справах з ціною позову, що не перевищує п'ятиста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім випадків, передбачених підпунктами "а-г" цієї норми.
За змістом ч. 7 ст. 12 ГПК України для цілей цього Кодексу розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб вираховується станом на 1 січня календарного року, в якому подається відповідна заява або скарга, вчиняється процесуальна дія чи ухвалюється судове рішення.
Статтею 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2025 рік" прожитковий мінімум для працездатних осіб станом на 01 січня 2025 року встановлений у розмірі 3 028,00 грн.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 163 ГПК України ціна позову визначається у позовах про стягнення грошових коштів - сумою, яка стягується, або сумою, оспорюваною за виконавчим чи іншим документом, за яким стягнення провадиться у безспірному (безакцептному) порядку.
Предметом спору в справі №916/2872/25 є стягнення 611 597,86 грн, тобто ціна позову є меншою за п'ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (станом на 2025 рік - 1 514 000,00 грн), тому в розумінні ГПК України судові рішення у цій справі не підлягають касаційному оскарженню, крім випадків, передбачених пп. "а-г" п. 2 ч. 3 ст. 287 ГПК України.
Пунктом 2 частини 3 статті 287 ГПК України передбачено випадки наявності підстав для перегляду у касаційному порядку судових рішень у малозначних справах та у справах з ціною позову, що не перевищує п'ятиста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, а саме:
а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики;
б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до цього Кодексу позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи;
в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу;
г) суд першої інстанції відніс справу до категорії малозначних помилково.
Рекомендацією № R (95) 5 Комітету Міністрів Ради Європи від 07 лютого 1995 року державам-членам рекомендовано вживати заходи щодо визначення кола питань, які виключаються з права на апеляцію та касацію, щодо попередження будь-яких зловживань системою оскарження. Відповідно до частини "с" статті 7 Рекомендації, скарги до суду третьої інстанції мають передусім подаватися щодо тих справ, які заслуговують на третій судовий розгляд, наприклад справ, які розвиватимуть право або сприятимуть однаковому тлумаченню закону. Вони також можуть бути обмежені скаргами у тих справах, де питання права мають значення для широкого загалу.
Відповідно до прецедентної практики Європейського суду з прав людини, яка є джерелом права (ст. 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини"), умови прийнятності касаційної скарги, відповідно до норм законодавства, можуть бути більш суворими ніж для звичайної заяви. Зважаючи на особливий статус суду касаційної інстанції, процесуальні процедури у суді можуть бути більш формальними, особливо, якщо провадження здійснюється судом після їх розгляду судом першої, а потім судом апеляційної інстанції (рішення у справах: "Levages Prestations Services v. France" від 23.10.1996; "Brualla Gomez de la Torre v. Spain" від 19.12.1997).
Отже, у Верховного Суду є право використовувати процесуальний фільтр, закріплений у ч. 1 ст. 293 ГПК України, і це повністю узгоджується з положеннями ст. 129 Конституції України, завданнями та принципами господарського судочинства.
Оскільки предметом спору у справі №916/2872/25 є стягнення грошової суми, що є меншою, ніж п'ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, а в касаційній скарзі не наведено обґрунтування щодо наявності підстав, передбачених пп. "а-г" п. 2 ч. 3 ст. 287 ГПК України, то касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Контейнери України" подано на судові рішення, що не підлягають касаційному оскарженню.
Враховуючи вищевикладене, Верховний Суд дійшов висновку про відмову у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Контейнери України" на постанову Південно-західного апеляційного господарського суду від 08.04.2026 та рішення Господарського суду Одеської області від 17.11.2025 у справі №916/2872/25 на підставі п. 1 ч. 1 ст. 293 ГПК України.
Керуючись статтями 234, 235, 287, 293 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд
1.Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Контейнери України" на постанову Південно-західного апеляційного господарського суду від 08.04.2026 та рішення Господарського суду Одеської області від 17.11.2025 у справі №916/2872/25.
2.Копії ухвали надіслати учасникам справи.
3.Надіслати скаржнику касаційну скаргу разом з доданими до неї матеріалами. Копію касаційної скарги залишити у Верховному Суді.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
Головуючий суддя О.А. Кролевець
Судді С.В. Бакуліна
О.М. Баранець