01 травня 2026 року
м. Київ
cправа № 908/1574/24
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Вронська Г.О. - головуюча, Баранець О.М., Губенко Н.М.,
розглянувши у письмовому провадженні без повідомлення сторін заяву ОСОБА_1
про ухвалення додаткового рішення щодо розподілу судових витрат
з розгляду касаційних скарг ОСОБА_2
на рішення Господарського суду Запорізької області (Азізбекян Т.А.)
від 23.12.2024
на додаткове рішення Господарського суду Запорізької області (Азізбекян Т.А.)
від 14.01.2025
та на постанову Центрального апеляційного господарського суду (Паруснікова Ю.Б., Верхогляд Т.А., Іванова О.Г.)
від 09.10.2025 (повний текст складений 04.11.2025 р.)
у справі за позовом ОСОБА_2
до відповідачів: 1) ОСОБА_3 ,
2) ОСОБА_1 ,
3) ОСОБА_4 ,
4)Товариства з обмеженою відповідальністю «АРЕНА ГРУП ЛТД»,
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог, на стороні відповідачів: Приватний нотаріус Запорізького міського нотаріального округу Запорізької області Салтан Валерія Валеріївна
про визнання недійсним договору купівлі-продажу частки у статутному капіталі товариства, визнання недійсним акту приймання-передачі частки у статутному капіталі товариства та скасування реєстраційної дії,
1. ОСОБА_2 (далі - Позивачка) звернулась до Господарського суду Запорізької області з позовом до ОСОБА_3 (далі - Відповідач-1), ОСОБА_1 (далі - Відповідачка-2, Заявниця), ОСОБА_4 (далі - Відповідачка-3), Товариства з обмеженою відповідальністю «АРЕНА ГРУП ЛТД» (далі - Відповідач-4) про визнання недійсним договору купівлі-продажу частки у статутному капіталі товариства, визнання недійсним акту приймання-передачі частки у статутному капіталі товариства та скасування реєстраційної дії.
2. Господарський суд Запорізької області рішенням від 23.12.2024 в задоволенні позову відмовив.
3. Господарський суд Запорізької області додатковим рішенням від 14.01.2025 заяву Відповідачки-2 задовольнив, стягнув з Позивачки на користь Відповідачки-2 витрати на професійну правничу допомогу в сумі 70 290,00 грн.
4. Центральний апеляційний господарський суд постановою від 09.10.2025 апеляційну скаргу на рішення Господарського суду Запорізької області від 14.01.2025 залишив без задоволення, рішення Господарського суду Запорізької області від 23.12.2024 у справі № 908/1574/24 залишив без змін; апеляційну скаргу на додаткове рішення Господарського суду Запорізької області від 14.01.2025 задовольнив частково, стягнув з Позивачки на користь Відповідачки-2 40 000,00 грн витрат на професійну правничу допомогу.
5. Постановою Верховного Суду від 02.04.2026 касаційну скаргу ОСОБА_2 на рішення Господарського суду Запорізької області від 23.12.2024 та постанову Центрального апеляційного господарського суду від 09.10.2025 залишено без задоволення; касаційну скаргу ОСОБА_2 на додаткове рішення Господарського суду Запорізької області від 14.01.2025 та постанову Центрального апеляційного господарського суду від 09.10.2025 в частині вимог про стягнення витрат на професійну правничу допомогу у справі №908/1574/24 задоволено частково, додаткове рішення Господарського суду Запорізької області від 14.01.2025 та постанову Центрального апеляційного господарського суду від 09.10.2025 в частині вимог про стягнення витрат на професійну правничу допомогу у справі №908/1574/24 змінено, стягнуто з Позивачки на користь Відповідачки-2 15000 грн витрат на професійну правничу допомогу. У решті додаткове рішення Господарського суду Запорізької області від 14.01.2025 та постанову Центрального апеляційного господарського суду від 09.10.2025 у справі №908/1574/24 залишено без змін. Рішення Господарського суду Запорізької області від 23.12.2024 у справі №908/1574/24 залишено без змін.
6. 03 квітня 2026 року представник Відповідачки-2 направив до Верховного Суду заяву про ухвалення додаткового рішення щодо розподілу судових витрат, в якій просить ухвалити у справі № 908/1574/24 додаткове рішення про стягнення з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 25 941,00 грн.
7. Вказану заяву Відповідачка-2 обґрунтовує тим, що у зв'язку з поданням Позивачкою касаційної скарги на судові рішення та необхідністю складання відзиву на цю скаргу, а також представництва інтересів Відповідачки-2 в суді вона була змушена звернутися за професійною правничою допомогою, розмір якої, згідно з укладеною додатковою угодою та актом приймання-передачі наданих послуг, складає 25 941,00 грн.
8. Відповідачка-2 зазначила, що у відзиві на касаційну скаргу вона заявила про понесення витрат на професійну правничу допомогу у справі №908/1574/24 у суді касаційної інстанції, які не були нею передбачені в попередньому (орієнтовному) розрахунку витрат, наведеному у відзиві на позовну заяву. При цьому у відзиві Заявниця повідомляла, що документи на підтвердження розміру витрат, які будуть понесені нею за результатами касаційного провадження, будуть надані суду в строки, передбачені статтею 129 ГПК України.
9. Позивачка, із використанням підсистеми «Електронний суд», подала до Верховного Суду заяву, в якій виклала заперечення на заяву Відповідачки-2 про ухвалення додаткового рішення та просить відмовити у задоволені заяви представника ОСОБА_1 про стягнення з ОСОБА_2 витрат на правничу допомогу у справі №908/1574/24.
10. Позиція Позивачки мотивована тим, що заява Відповідачки-2 є необґрунтованою, заявлений до стягнення розмір витрат на правничу допомогу вочевидь є завищеним, а зазначені витрати за правничу допомогу не є реальними та необхідними.
11. Розглянувши доводи сторін та надані докази на підтвердження понесення Відповідачкою-2 судових витрат у суді касаційній інстанції, Верховний Суд дійшов висновку про часткове задоволення заяви Відповідачки-2 про відшкодування витрат на професійну правничу допомогу з огляду на таке.
12. Відповідно до пункту 3 частини першої стаття 244 ГПК України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.
13. Частинами першою, третьою статті 123 ГПК України передбачено, що судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. До витрат, пов'язаних із розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.
14. Стаття 16 ГПК України закріплює право учасників справи користуватися правничою допомогою. Представництво у суді, як вид правничої допомоги, здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом.
15. Відповідно до статті 26 Закону України «Про адвокатуру і адвокатську діяльність» адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правничої допомоги.
16. Пункт 4 частини першої статті 1 Закону України «Про адвокатуру і адвокатську діяльність» визначає, що договір про надання правничої допомоги - це домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об'єднання) зобов'язується здійснити захист, представництво або надати інші види правничої допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов'язується оплатити надання правничої допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.
17. Відповідно до частини третьої статті 126 ГПК України для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
18. Водночас за змістом частини четвертої статті 126 ГПК України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, у т.ч. впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
19. У розумінні положень частин п'ятої та шостої статті 126 ГПК України зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу, можливе виключно на підставі клопотання іншої сторони у разі, на її думку, недотримання вимог стосовно співмірності витрат із складністю відповідної роботи, її обсягом та часом, витраченим ним на виконання робіт. Суд, ураховуючи принципи диспозитивності та змагальності, не має права вирішувати питання про зменшення суми судових витрат на професійну правову допомогу, що підлягають розподілу, з власної ініціативи.
20. Водночас при визначенні суми відшкодування Суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін, про що йдеться у додатковій ухвалі Верховного Суду у складі об'єднаної палати Касаційного господарського суду від 03.12.2021 у справі № 927/237/20.
21. Такі самі критерії, як зазначено вище, застосовує Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ), присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року.
22. Згідно з практикою ЄСПЛ заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі «East/West Alliance Limited» проти України», заява № 19336/04).
23. Крім того, у рішенні ЄСПЛ у справі «Лавентс проти Латвії» зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.
24. Визначивши розмір судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу між сторонами, суд здійснює розподіл таких витрат.
25. Загальне правило розподілу судових витрат визначене в частині четвертій статті 129 ГПК України, відповідно до якої інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
26. Відповідно до частини п'ятої статті 129 ГПК України під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов'язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у т.ч. чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.
27. Водночас у постановах Верховного Суду від 07.11.2019 у справі № 905/1795/18 та від 08.04.2020 у справі № 922/2685/19 сформовано правовий висновок, відповідно до якого суд не зобов'язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі її витрати на адвоката, якщо керуючись принципами справедливості, пропорційності та верховенством права, приписами статей 123-130 ГПК України встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та неспіврозмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг.
28. Таким чином, вирішуючи заяву сторони судового процесу про компенсацію понесених нею витрат на професійну правничу допомогу суду належить дослідити та оцінити додані заявником до заяви документи на предмет належності, допустимості та достовірності відображеної у них інформації. Зокрема, чи відповідають зазначені у документах дані щодо характеру та обсягу правничої допомоги, наданої адвокатом, документам, наявним у судовій справі, чи не вчиняв адвокат під час розгляду справи дій, які призвели до затягування розгляду справи, зокрема, але не виключно, чи не подавав явно необґрунтованих заяв і клопотань, чи не включено у документи інформацію щодо витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, які не підтверджені належними доказами та навпаки, якими доказами підтверджується заявлена до відшкодування сума, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги.
29. Такі докази, відповідно до частини першої статті 86 ГПК України, суд оцінює за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
30. При цьому згідно зі статтею 74 ГПК України сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Подані на підтвердження таких витрат докази мають окремо та у сукупності відповідати вимогам статей 75-79 ГПК України.
31. Суд також звертає увагу на сталу практику Верховного суду, відповідно до якої витрати на надану професійну правничу допомогу в разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх вартість уже фактично сплачена стороною/третьою особою, чи тільки має бути сплачена (правові висновки, викладені у постановах об'єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду: від 03.10.2019 у справі № 922/445/19; від 22.11.2019 у справі № 910/906/18, а також у постанові Верховного Суду від 22.01.2021 зі справи № 925/1137/19).
32. Суд зазначає, що для включення всієї суми гонорару у відшкодування за рахунок іншої сторони має бути встановлено, що за цих обставин справи такі витрати сторони були необхідними, а розмір є розумний та виправданий. Тобто суд зобов'язаний оцінити рівень адвокатських витрат, що мають бути присуджені з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично, але й також - чи була їх сума обґрунтованою.
33. Відповідачкою-2 у цій справі надано копію Договору № 01/03 про надання правової допомоги від 18.03.2024 (далі - Договір), відповідно до якого Адвокатське об'єднання "Фінанси і право" в особі адвоката Ференця Олександра Євгеновича (Адвокат) бере на себе зобов'язання надавати правову допомогу в обсязі та на умовах, передбачених цим Договором, а Калоян Оксана Дмитрівна (Замовник) зобов'язана її оплатити.
34. Відповідно до пункту 3.1. Договору вартість професійної правничої допомоги розраховується Адвокатом погодинно, виходячи з часу, витраченого на надання відповідних послуг. За годину роботи Адвоката встановлюється оплата в розмірі 30% від встановленої мінімальної заробітної плати станом на 1 січня календарного року, в якому надаються послуги.
35. У пункті 3.2. Договору передбачено, що загальний обсяг послуг по наданню правової допомоги, а також порядок розрахунків визначаються Сторонами в додатках до цього Договору.
36. Відповідачкою-2 також надано копію Додаткової угоди №5 від 17.11.2025 до Договору № 01/03 про надання правової допомоги від 18.03.2024, якою Сторони визначили порядок оплати правової допомоги (гонорару) Адвоката за надання правової допомоги під час касаційного перегляду справи № 908/1574/24.
37. Професійна допомога згідно з цією Додатковою угодою включає:
- складання відзиву на касаційну скаргу на рішення суду першої інстанції та постанову апеляційного суду (орієнтовні витрати часу - 4 години);
- представництво інтересів Замовника в судових засіданнях (за необхідності).
38. На підтвердження фактичного надання адвокатом послуг з правничої допомоги Відповідачкою-2 подано копію Акта №1/5 приймання-передачі послуг від 02 квітня 2026 року, відповідно до якого Адвокатом надані Замовнику такі послуги:
1) Складання відзиву на касаційну скаргу, витрачений час - 4 години, вартість послуг - 10376,40 грн.
2) Представництво інтересів Замовника в суді: три судових засідання (17.03.2026, 31.03.2026, 02.04.2026), витрачений час - 6 годин, вартість наданих послуг - 15 564,60 грн.
39. Позивачка у запереченнях на заяву Відповідачки-2 зазначає, що тривалість надання правничої допомоги в розмірі 4 годин на складення відзиву є завищеною та суперечить критерію реальності правничої допомоги. Позивачка вважає, що достатньою та реальною тривалістю складення відзиву є 2 години (5 188,2 грн).
40. Позивачка також не згодна з тривалістю та вартістю послуг адвоката з представництва інтересів замовника у судових засіданнях 17.03.2026, 31.03.2026, 02.04.2026 (6 годин вартістю 15564,60 грн). Вказує, що відповідно до протоколу судового засідання 17.03.2026 у КГС ВС тривалість засідання складала 17 хвилин, відповідно до протоколу судового засідання 31.03.2026 у КГС ВС тривалість засідання складала 7 хвилин, відповідно до протоколу судового засідання 02.04.2026 у КГС ВС тривалість засідання складала 17 хвилин, а загальна підтверджена тривалість судових засідань у суді касаційної інстанції 17.03.2026, 31.03.2026, 02.04.2026 в режимі відеоконференції складає 41 хвилину. За розрахунком Позивачки вартість наданої правничої допомоги з урахуванням тривалості засідань (41 хв.) складає 1 772,63 грн. (41 хв. х 43,235 грн./хв).
41. Всього за підрахунком Позивачки надано правничої допомоги на 6960,83 грн.
42. Позивачка стверджує, що заявлений до стягнення розмір витрат на професійну правничу допомогу 25 941,00 грн є надмірним, нерозумним та спрямованим виключно на додаткове штучне збагачення Відповідачки-2.
43. На думку Позивачки представником Відповідачки-2 не було надано жодних належних доказів понесення витрат на правничу допомогу, квитанція про фактичну сплату правничої допомоги відсутня, що виключає можливість стягнення таких витрат.
44. З матеріалів справи вбачається, що відзив на касаційну скаргу на рішення Господарського суду Запорізької області від 23.12.2024 та постанову Центрального апеляційного господарського суду від 09.10.2025 у справі № 908/1574/24 було подано представником Відповідачки-2 ОСОБА_5 .
45. Згідно з протоколами судових засідань від 17.03.2026, 31.03.2026, 02.04.2026 та постановою Верховного Суду від 17.02.2026 у судових засіданнях інтереси Відповідачки-2 у справі № 908/1574/24 представляв адвокат Ференець О.Є. в режимі відеоконференції.
46. Разом з тим, Суд звертає увагу, що відповідно до матеріалів справи адвокат Ференець О.Є. представляв інтереси Відповідачки-2 в судах попередніх інстанцій у цій справі, відтак на стадії касаційного перегляду справи правова позиція представника Відповідачки-2 вже була сформована, а доказів додаткового комплексного та всестороннього вивчення юридичної природи спірних правовідносин не надано.
47. Відповідно до правової позиції, викладеної, зокрема, у постановах Верховного Суду від 04.12.2018 у справі №911/3386/17, від 11.12.2018 у справі № 910/2170/18, визначаючи обсяг юридичної та технічної роботи, крім іншого, суд ураховує, чи змінювалася правова позиція сторін у справі в судах першої, апеляційної та касаційної інстанції; чи потрібно було адвокату вивчати додаткові джерела права, законодавство, що регулює спір у справі, документи та доводи, якими протилежні сторони у справі обґрунтували свої вимоги, та інші обставини.
48. За таких обставин Суд вважає, що послуга з надання правової допомоги у вигляді підготовки відзиву на касаційну скаргу не є співмірною з розміром витрат, заявленим до стягнення за надання цієї послуги.
49. Крім того, Суд враховує доводи Позивачки, наведені у її заяві, поданій у заперечення на заяву про ухвалення додаткового рішення щодо розподілу витрат на професійну правову допомогу, про те, що заявлений до стягнення розмір витрат на правничу допомогу у суді касаційної інстанції є вочевидь завищеним, а зазначені витрати на правничу допомогу не є реальними та необхідними.
50. Так, відповідно до протоколу судового засідання в режимі відеоконференції від 17.03.2026 судове засідання тривало близько 17 хвилин; відповідно до протоколу судового засідання в режимі відеоконференції від 31.03.2026 судове засідання тривало близько 7 хвилин; відповідно до протоколу судового засідання в режимі відеоконференції від 02.04.2026 судове засідання тривало близько 17 хвилин.
51. За таких обставин Суд погоджується з доводами Позивачки про те, що витрати на участь адвоката в судових засіданнях в суді касаційної інстанції в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду в розмірі 15 564,60 грн у цьому випадку не є співмірними та дійсними. Такі витрати сторони не узгоджуюються з критерієм необхідності, а їх розмір не відповідає критерію розумності та виправданості.
52. На підставі викладеного Суд, дослідивши фактичний обсяг наданих адвокатом послуг Відповідачці-2 в суді касаційної інстанції, врахувавши заперечення Позивачки щодо цих витрат, результати розгляду справи № 908/1574/24 у суді касаційної інстанції при розгляді касаційної скарги, керуючись статтями 123, 126, 129 ГПК України, дійшов висновку про наявність підстав для стягнення на користь Відповідачки-2 10 000 грн витрат на професійну правничу допомогу при розгляді справи в суді касаційної інстанції.
53. Суд зазначає, що витрати на професійну правничу допомогу в сумі 10 000 грн є співрозмірні з наданими Відповідачці-2 послугами в суді касаційної інстанції при розгляді касаційної скарги (за підготовку відзиву на касаційну скаргу та за участь у судових засіданнях), відповідають критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), та критерію розумності їхнього розміру.
Керуючись статтями 123, 126, 129, 244 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд
1. Заяву ОСОБА_1 про ухвалення додаткового рішення щодо розподілу судових витрат у справі № 908/1574/24 задовольнити частково.
2. Стягнути з ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_1 , адреса: АДРЕСА_1 ) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 , адреса: АДРЕСА_2 ) 10 000 (десять тисяч) грн витрат на професійну правничу допомогу в суді касаційної інстанції.
3. Видачу відповідного наказу у справі № 908/1574/24 доручити Господарському суду Запорізької області.
Додаткова постанова набирає законної сили з моменту її ухвалення, є остаточною і оскарженню не підлягає.
Головуюча Г. Вронська
Судді О. Баранець
Н. Губенко