58601, м. Чернівці, вул. О.Кобилянської, 14, тел. 55-09-34, е-mail: inbox@cv.arbitr.gov.ua
05 травня 2026 року Справа № 926/1116/26
Господарський суд Чернівецької області у складі судді Ніколаєва Михайла Ілліча
секретар судового засідання Голіней Я.І.
за участі представників:
позивача: Смиковський Є.А. (в режимі ВКЗ)
відповідача: не з'явився
розглянувши матеріали справи
за позовом Військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України
до Товариства з обмеженою відповідальністю «Лілак»
про стягнення боргу в сумі 22 356,00 грн
І. Стислий виклад позовних вимог
Військова частина НОМЕР_1 Національної гвардії України звернулася з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Лілак» про стягнення заборгованості за договором поставки №336/ВОЗ-2025 від 05.06.2025 у сумі 22 356,00 грн.
Позов обґрунтований тим, що відповідач в порушення умов договору товар вчасно не поставив, у зв'язку із чим позивач на підставі п. 8.3 договору нарахував останньому 7 866,00 грн пені та 14 490,00 грн штрафу за порушення строків поставки.
Відповідач не скористався своїм правом на подачу відзиву на позовну заяву.
ІІ. Рух справи у суді
Згідно з протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 20.03.2026 позовну заяву передано на розгляд судді Ніколаєву М.І.
Ухвалою суду від 25.03.2026 відкрито спрощене провадження у справі та призначено судове засідання з розгляду справи по суті на 05.05.2026.
02.04.2026 від представника позивача надійшло клопотання про розгляд справи в режимі відеоконференції з використанням власних технічних засобів поза межами приміщення суду.
Ухвалою суду від 03.04.2026 клопотання представника позивача (вх.№1289) про участь в усіх судових засіданнях в режимі відеоконференції задоволено, судове засідання 05.05.2026 постановлено провести за участю представника позивача в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду.
У судове засідання 05.05.2026 відповідач явку свого представника не забезпечив, про причини неявки суд не повідомив.
Суд зазначає про належне ним виконання обов'язку щодо повідомлення усіх учасників справи про розгляд справи, зокрема відповідача, шляхом надіслання ухвали Господарського суду Чернівецької області від 25.03.2026 в електронній формі до Електронного кабінету відповідача та оприлюднення в електронній формі в Державному реєстрі судових рішень.
Згідно частини п'ятої та сьомої статті 6 Господарського процесуального кодексу України, суд направляє судові рішення та інші процесуальні документи учасникам судового процесу до їхніх електронних кабінетів, вчиняє інші процесуальні дії в електронній формі із застосуванням Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи або її окремої підсистеми (модуля), що забезпечує обмін документами, в порядку, визначеному цим Кодексом, Положенням про Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему та/або положеннями, що визначають порядок функціонування її окремих підсистем (модулів). Особі, яка зареєструвала електронний кабінет в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, суд вручає будь-які документи у справах, в яких така особа бере участь, виключно в електронній формі шляхом їх направлення до електронного кабінету такої особи, що не позбавляє її права отримати копію судового рішення у паперовій формі за окремою заявою.
Відповідно до частини одинадцятої статті 242 Господарського процесуального кодексу України, якщо учасник справи має електронний кабінет, суд надсилає всі судові рішення такому учаснику в електронній формі виключно за допомогою Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи чи її окремої підсистеми (модуля), що забезпечує обмін документами. У разі відсутності в учасника справи електронного кабінету суд надсилає всі судові рішення такому учаснику в паперовій формі рекомендованим листом з повідомленням про вручення.
Відповідно до пункту 17 Положення про порядок функціонування окремих підсистем (модулів) Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи (надалі - ЄСІТС) затверджено рішенням Вищої ради правосуддя № 1845/0/15-21 від 17.08.2021, особам, які зареєстрували Електронний кабінет, суд вручає будь-які документи у справах, у яких такі особи беруть участь, виключно в електронній формі шляхом їх надсилання до Електронного кабінету таких осіб, що не позбавляє їх права отримати копію судового рішення в паперовій формі за окремою заявою.
Пунктом 37 Положення про ЄСІТС унормовано, що підсистема Електронний суд забезпечує можливість автоматичного надсилання матеріалів справ в електронному вигляді до Електронних кабінетів учасників справи та їхніх повірених.
До Електронних кабінетів користувачів надсилаються у передбачених законодавством випадках документи у справах, які внесені до автоматизованої системи діловодства судів (далі - АСДС) та до автоматизованих систем діловодства, що функціонують в інших органах та установах у системі правосуддя. Документи у справах надсилаються до Електронних кабінетів користувачів у випадку, коли вони внесені до відповідних автоматизованих систем у вигляді електронного документа, підписаного кваліфікованим підписом підписувача (підписувачів), чи у вигляді електронної копії паперового документа, засвідченої кваліфікованим електронним підписом відповідального працівника суду, іншого органу чи установи правосуддя (далі - автоматизована система діловодства).
Таким чином, ухвала суду від 25.03.2025 про відкриття провадження у справі була внесена до АСДС та автоматично направлена в електронний кабінет відповідача та доставлена до електронного кабінету 25.03.2025 об 12:11 год, що підтверджується довідкою про доставку електронного листа.
Згідно з пунктом 42 Положення про ЄСІТС у разі наявності в особи Електронного кабінету засобами ЄСІТС забезпечується надсилання до автоматизованої системи діловодства підтвердження доставлення до Електронного кабінету користувача документа у справі.
Відповідно до пункту 2 частини шостої статті 242 Господарського процесуального кодексу України, днем вручення судового рішення є день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення до електронного кабінету особи. Абзацом 2 зазначеної норми врегульовано, що якщо судове рішення надіслано на офіційну електронну адресу пізніше 17 години, судове рішення вважається врученим у робочий день, наступний за днем його відправлення, незалежно від надходження до суду повідомлення про його доставлення.
В пунктах 41-42 постанови Верховного Суду від 30.08.2022 у справі № 459/3660/21 викладена правова позиція, що довідка про доставку документа в електронному вигляді до Електронного кабінету є достовірним доказом отримання адресатом судового рішення.
За змістом статті 2 Закону України «Про доступ до судових рішень» кожен має право на доступ до судових рішень у порядку, визначеному цим Законом. Усі судові рішення є відкритими та підлягають оприлюдненню в електронній формі (Постанова Верховного Суду від 11.12.18р. у справі № 921/6/18).
Враховуючи вищевикладене, судом виконані всі необхідні заходи щодо повідомлення учасників про розгляд справи.
Згідно з ч.1 ст. 202 Господарського процесуального кодексу України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.
Якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки (п. 1 ч. 3 статті 202 Господарського процесуального кодексу України).
Присутній в судовому засіданні 05.05.2026 представник позивача підтримав позовні вимоги та просив їх задовільнити.
Враховуючи, що відповідач у строк, встановлений частиною 1 статті 251 Господарського процесуального кодексу України, не подав до суду відзив на позов, а відтак не скористався своїми процесуальними правами, суд вважає, що у матеріалах справи достатньо документів, які мають значення для правильного вирішення спору, внаслідок чого справа може бути розглянута за наявними у ній документами відповідно до частини 2 статті 178 Господарського процесуального кодексу України.
Відповідно до ч.ч.1, 2 ст. 233 Господарського процесуального кодексу України суди ухвалюють рішення іменем України негайно після закінчення судового розгляду.
Відповідно до ст. 240 Господарського процесуального кодексу України рішення суду (повне або скорочене) проголошується у судовому засіданні, яким завершується розгляд справи, публічно, крім випадків, встановлених цим кодексом.
У судовому засіданні 05.05.2026 проголошено скорочене рішення.
III. Фактичні обставини справи, встановлені судом
05 червня 2025 року між Військовою частиною НОМЕР_1 Національної гвардії України (далі - замовник) та Товариством з обмеженою відповідальністю Лілак (далі-постачальник) укладено договір № 336/ВО3-2025 (далі-договір) згідно з умовами якого постачальник зобов'язується поставити замовнику якісні товари, зазначені у специфікації, яка є невід'ємною частиною цього договору, а замовник прийняти і оплатити такі товари (пункт 1.1 Договору).
Відповідно до пункту 1.2. договору найменування та кількість товару зазначена в додатку № 1 до договору. Код ДК 021:2015:15320000-7 Фруктові та овочеві соки.
Згідно із пунктом 4.1. договору його ціна складає 207 000 грн, у тому числі податок на додану вартість 20% - 34500,00 грн.
Розрахунки за товар, що поставляється без порушень строків або вимог щодо якості або тари або упаковки або маркуванням, замовником проводяться шляхом оплати за фактично поставлену кількість товару (партію товару) з відстрочкою платежу до 30 календарних днів або до 10 календарних днів у випадку поставки продовольчого товару вітчизняного виробництва, з дати прийняття товару на склад замовника та/або на склади військових частин Національної гвардії України (товароодержувачів), факт чого засвідчується підписами уповноважених на це осіб постачальника та замовника (товароодержувача) на відповідній видатковій накладній (пункт 5.1. Договору).
Датою розрахунків за цим договором вважають день надходження коштів на розрахунковий рахунок постачальника та/або замовника (п.5.3).
Пунктом 6.1. договору сторони узгодили, що дата та місце поставки товару зазначається у письмовій заявці замовника, яка вручається під особистий підпис постачальнику (представнику постачальника).
Не пізніше 5 числа кожного місяця або в інші дні за викликом замовника по телефону постачальник (представник постачальника) прибуває до замовника для отримання письмової заявки. У разі не прибуття вищезазначених осіб, вона надсилається постачальнику рекомендованим листом або ціним листом з описом вкладеного, направленим на адресу постачальника, зазначену в розділі 15 цього договору. У разі надсилання заявки засобами поштового зв'язку вона вважається врученою постачальнику з дня отримання замовником фіскального чеку про сплату поштового відправлення.
У заявці зазначається найменування товару, місце поставки товару, кількість товару та інша необхідна інформація для поставки товару.
У випадку корегування інформації яка зазначена у заявці, замовник має право здійснити таке корегування засобами телефонного зв'язку з обов'язковим письмовим підтвердженням в подальшому. В разі відсутності письмового підтвердження таке корегування вважається не дійсним.
Відповідно до пункту 6.2. Договору передача товару здійснюється в пункті відвантаження військових частин національної гвардії України, розташованих у Полтавській області. Військові частини будуть визначені заявкою замовника згідно планів-графіків поставок Головного управління національної гвардії України. Місця поставки можуть бути змінені з урахуванням потреби національної гвардії України.
У разі відсутності у замовника та/або товароодержувача складських приміщень для зберігання товару замовник та/або товароодержувач може укласти договір про тимчасове зберігання товару, відповідно до якого приймання товару може здійснюватися в місцях відповідального зберігання товару.
Поставка товару здійснюється постачальником власними силами та засобами (пункт 6.3. Договору).
Згідно пункту 6.4. договору при передачі товару постачальник повинен направити до замовника (товароодержувача) уповноваженого представника, який має право підпису на необхідних документах та який зобов'язаний передати всю необхідну товарно-супровідну документацію на товар, а замовник (товароодержувач) зобов'язаний прийняти товар і підписати всі необхідні документи, що підтверджують передачу товару. Присутність постачальника (уповноваженого представника) під час приймання товару замовником (товароодержувачем) є обов'язковою.
Відповідно до пункту 6.6 договору замовник (товароодержувач) розпочинає приймання товару при наявності у постачальника (представника постачальника), особи, яка бере участь у обігу товару, супровідних документів вказаних в пункті 6.5 договору.
Пунктами 7.1.1 та 7.1.2 договору передбачено, що замовник зобов'язаний своєчасно та в повному обсязі сплачувати за поставлений товар, приймати поставлений належної якості товар разом з належним чином оформленими товарно-супровідними документами, вказаними у пункті 6.5 договору.
Згідно пункту 7.2.1 договору замовник має право у випадку порушення постачальником своїх зобов'язань щодо порядку постачання товару, у тому числі його кількості або якості або термінів або строків або маркування або тари або упаковки, при зміні постачальником в односторонньому порядку умов договору чи відмови від виконання договору, відмови постачальника від зміни на обґрунтовану вимогу замовника істотних умов договору у випадках передбачених статтею 41 Закону України Про публічні закупівлі, замовник в односторонньому порядку, має право відмовитись від цього договору у повному обсязі або частково.
Про односторонню відмову від договору у повному обсязі або частково, замовник повідомляє постачальника рекомендованим листом із повідомленням про вручення чи цінним листом з описом вкладеного, направленим на адресу постачальника, зазначену в цьому договорі, за 5 календарних днів до дати розірвання цього договору. У таких випадках договір вважається відповідно зміненим або розірваним згідно з умовами викладеними в письмовому повідомлені замовника, надісланому па адресу постачальника.
Пунктом 7.3 передбачено, що постачальник зобов'язаний:
- забезпечити поставку товару у строки та на умовах, передбачених цим договором (пункт 7.3.1 договору);
- прибувати особисто або направляти представника постачальника який діє на підставі довіреності чи іншого належного документа, що посвідчує повноваження цієї особи до замовника для отримання письмової заявки на поставку товару (пункт 7.3.6 договору);
- забезпечити своєчасне отримання поштових відправлень (кореспонденції) за цим договором, у тому числі на відповідному об'єкті поштового зв'язку (пункт 7.3.7 договору).
Пунктом 8.1договору передбачено, що за не виконання або неналежне виконання своїх обов'язків за договором сторони несуть відповідальність, передбачену відповідно до Цивільного та Господарського кодексів України, а також інших чинних нормативно-правових актів України та договором.
Згідно пункту 8.3 договору сторони узгодили між собою, що за порушення строку поставки товару, зазначеного у письмовій заявці замовника, постачальник сплачує замовнику пеню у розмірі 0,1 % вартості товару, з яких допущено прострочення виконання за кожен день прострочення. За прострочення поставки понад 30 календарних днів додатково стягується штраф у розмірі 7 % вартості непоставленого товару. У випадку порушення строку поставки понад 30 календарних днів замовник має право в односторонньому порядку відмовитися від цього договору в повному обсязі.
У разі поставки неякісного (некомплектного товару або поставки товару з порушенням вимог щодо безпечності або придатності або порушенням розділу 2 цього договору) постачальник сплачує замовнику штраф у розмірі 20 % вартості цього товару. Факт поставки недоброякісного товару підтверджується актом приймального контролю, складеним замовником (товароодержувачем) та/або протоколами випробувань та/або експертними висновками, виданими уповноваженою лабораторією. Зазначений товар не зараховується постачальнику у виконання поставки і підлягає заміні в строк 5 (п'яти) робочих днів з дня отримання постачальником вказаного акту. У разі заміни товаром з порушенням вимог щодо безпечності або придатності або з порушенням вимог розділу 2 цього договору постачальник сплачує замовнику штраф у розмірі 20% вартості такого товару за кожен такий випадок зафіксований замовником (товароодержувачем). Факт заміни товаром з порушенням вимог щодо безпечності або придатності або з порушенням вимог розділу 2 цього договору підтверджується актом приймального контролю, складеним замовником (товароодержувачем). Сплата штрафу не звільняє постачальника від виконання обов'язку за цим договором (пункт 8.4 договору).
Згідно пункту 8.8 договору сторони домовилися, що строк позовної давності три роки застосовується для вимог про стягнення з постачальника штрафних санкцій (неустойка, штраф, пеня).
Відповідно до пункту 8.9 договору сторони домовилися, що за прострочення виконання постачальником зобов'язань за договором, нарахування штрафних санкцій (неустойка, штраф, пеня) припиняється через рік від дня, коли зобов'язання мало бути викопано.
Згідно пункту 8.10 договору сплата постачальником визначених цим договором штрафних санкцій (неустойка, штраф, пеня) не звільняє його від обов'язку відшкодовувати за вимогою замовника збитки, завдані порушенням договору (реальні збитки, упущена вигода) у повному обсязі. Сплата штрафних санкцій, а також відшкодування збитків не звільняє постачальника від виконання зобов'язань в натурі.
Пунктом 12.1договору визначено, що договір набирає чинності з дня його підписання сторонами і діє до завершення воєнного стану, оголошеного Указом Президента України 24.02.2022 №64/2022 Про введення воєнного стану в Україні та продовженого Указами Президента України від14.03.2022 № 133/2022 Про введення воєнного стану в Україні, від 18.04.2022 № 259/2022 Про продовження строку дії воєнного стану в Україні, від 17.05.2022 № 341/2022 Про продовження строку дії воєнного стану в Україні, від 12.08.2022 № 573/2022 Про продовження строку дії воєнного стану в Україні, від 07.11.2022 № 757/2022 Про продовження строку дії воєнного стану в Україні, від 06.02.2023 № 58/2023 Про продовження строку дії воєнного стану в Україні, від 01.05.2023 № 254/2023 Про продовження строку дії воєнного стану в Україні, від 26.07.2023 № 451/2023 Про продовження строку дії воєнного стану в Україні, від 06.11.2023 № 734/2023 Про продовження строку дії воєнного стану в Україні, від 05.02.2024 № 49/2024 Про продовження строку дії воєнного стану в Україні, від 06.05.2024 № 271/2024 Про продовження строку дії воєнного стану в Україні, від 23.07.2024 № 469/2024 Про продовження строку дії воєнного стану в Україні, від 28.10.2024 № 740/2024 Про продовження строку дії воєнного стану в Україні та від 14.01.2025 № 26/2025 Про продовження строку дії воєнного стану в Україні та від 15.04.2025 № 235/2025 Про продовження строку дії воєнного стану в Україні а в частині оплати за поставлений Товар - до повного виконання сторонами узятих на себе зобов'язань. Строк дії Договору продовжується автоматично, у разі продовження строку дії воєнного стану в Україні понад період, визначений Указом Президента України від 15.04.2025 № 235/2025 Про продовження строку дії воєнного стану в Україні, але не довше ніж до 31.12.2025.
Згідно пункту 13.7 договору дострокове розірвання цього договору (відмова від цього договору) може бути здійснене в таких випадках:
- за згодою сторін, оформленою шляхом підписання угоди між сторонами;
- в односторонньому порядку з ініціативи замовника, у випадках передбачених цим договором.
Договір вважається розірваним па вимогу замовника на умовах, передбачених цим договором, з дати розірвання, зазначеної замовником в повідомленні про розірвання договору;
- у інших випадках, передбачених цим договором або чинним законодавством.
У разі дострокового розірвання цього договору (відмови від цього договору) сторони протягом 14 (чотирнадцяти) календарних днів з для розірвання цього договору (відмови від цього договору) мають погодити усі документи та розрахунки для здійснення остаточного розрахунку за договором.
Відповідно пункту 13.8 договору у разі неможливості виконання зобов'язань щодо поставки за даним договором, постачальник зобов'язаний письмово повідомити замовника про обставини, що заважають належному виконанню його обов'язків в строк до 3 (трьох) календарних днів з дати виникнення таких обставин.
Пунктом 13.9 договору передбачено, що не пізніше дати укладання договору постачальник, перераховує на розрахунковий рахунок замовника, забезпечення виконання договору, грошові кошти в розмірі 5 % ціни вказаної в п. 4.1. договору.
Згідно пункту 13.11 договору за порушення умов договору передбачених розділом 2 (щодо якості та безпечності) або розділом 6 (прострочення поставки понад 30 календарних днів) договору, замовник не повертає забезпечення виконання умов договору, внесеного постачальником та залишає за собою право одержати задоволення своїх грошових вимог, передбачених умовами цього договору за рахунок грошових коштів, переданих постачальником у забезпечення виконання договору.
Відповідно до додатку № 1 до договору (специфікації) передбачено, що найменування товару (асортимент): сік (нектар) фруктовий (плодово-ягідний) Яблучний, строк поставки до 31.10.2025, кількість товару 10 000, ціна за одиницю товару 20, 70 грн, сума з ПДВ 207 000,00 грн.
03.10.2025 Військовою частиною НОМЕР_1 Національної гвардії України направлено відповідачу заявку до договору № 336/ВОЗ-2025 від 05.06.2025, про необхідність поставки товару в загальній кількості 00 000 кг., у тому числі:
-сік плодово-ягідний яблучний в кількості 5 000 кг, місце поставки згідно заявки - в/ч НОМЕР_2 АДРЕСА_1 , дата поставки 22.10.2025;
-сік плодово-ягідний яблучний в кількості 5 000 кг, місце поставки згідно заявки - в/ч НОМЕР_3 АДРЕСА_2 , дата поставки 22.10.2025.
В матеріалах справи наявний гарантійний лист ТОВ «Лілак» від 09.05.2025, яким останній підтвердив Військовій частині НОМЕР_1 Національної гвардії України можливість поставлення запропонованого товару в кількості140 000 кг до 31.10.2025.
25.11.2025 Військова частина НОМЕР_1 Національної гвардії України направила відповідачу повідомлення про односторонню відмову від договору №336/ВОЗ-2025 від 05.06.2025, у зв'язку з тим, що станом на 24.11.2025 постачальником не здійснено жодної поставки товару замовнику.
Факт направлення вищевказаного повідомлення підтверджується описом вкладення до цінного листа, накладною та фіскальним чеком Укрпошти.
Судом встановлено, що з 30.11.2025 вищевказаний договір розірваний в односторонньому порядку.
01.12.2026 Військова частина НОМЕР_1 Національної гвардії України направила відповідачу претензію про сплату 7 866 грн пені та 14 490,00 грн штрафу за порушення строку поставки товару.
Факт направлення вищевказаної претензії підтверджується описом вкладення до цінного листа, накладною та фіскальним чеком Укрпошти.
IV. Позиція суду по суті спору
Цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є: договори та інші правочини (стаття 11 Цивільного кодексу України).
Відповідно до частини першої статті 509 Цивільного кодексу України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до частини другої статті 509 Цивільного кодексу України зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.
За статтею 11 Цивільного кодексу України зобов'язання можуть виникати безпосередньо з договорів та інших правочинів, передбачених законом, а також угод, які не передбачені законом, але йому не суперечать.
Відповідно до статті 629 Цивільного кодексу України передбачено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.
При цьому, статтею 612 Цивільного кодексу України передбачено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Порушення зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання (стаття 610 Цивільного кодексу України).
Згідно зі статтею 611 Цивільного кодексу України, у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, зокрема сплата неустойки.
Статтею 549 Цивільного кодексу України встановлено, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Завданням неустойки є сприяти належному виконанню зобов'язання, стимулювати боржника до належної поведінки. Однак таку функцію неустойка виконує до моменту порушення зобов'язання боржником. Після порушення боржником свого обов'язку неустойка починає виконувати функцію майнової відповідальності.
Неустойка не є каральною санкцією, а має саме компенсаційний характер.
03.10.2025 Військовою частиною НОМЕР_1 Національної гвардії України направлено відповідачу заявку до договору № 336/ВОЗ-2025 від 05.06.2025, про необхідність поставки товару в загальній кількості 00 000 кг., дата поставки 22.10.2025.
Доказів того, що відповідач не отримав направлену йому заявку суду не надано, при цьому суд враховує, що згідно п. 7.3.7 договору відповідач зобов'язаний забезпечити своєчасне отримання поштових відправлень (кореспонденції) за цим договором.
Суд встановив, що в порушення своїх договірних зобов'язань відповідач поставку замовленого Військовою частиною НОМЕР_1 товару не здійснив, про причини неможливості поставки товару військову частину в порядку п. 13.8 договору не повідомив.
В подальшому, Військова частина НОМЕР_1 Національної гвардії України 25.11.2025 направила відповідачу повідомлення про односторонню відмову від договору, мотивовану тим, що постачальником не здійснено жодної поставки товару замовнику.
Станом на 24.11.2025 товар, визначений заявкою до договору № 336/ВОЗ-2025 від 05.06.2025 Військовій частині НОМЕР_1 Національної гвардії України, не був поставлений.
Докази зворотного в матеріалах справи відсутні.
Суд дійшов висновку, що відповідач прострочив виконання свого зобов'язання щодо поставки замовленого Військовою частиною НОМЕР_1 національної гвардії України товару до в/ч НОМЕР_2 АДРЕСА_1 у період з 23.10.2025 по 29.11.2025 на 38 днів та у в/ч НОМЕР_3 АДРЕСА_2 у період з 23.10.2025 по 29.11.2025 на 38 днів.
У пункті 8.3. договору сторони досягли згоди, що за порушення строку поставки товару, зазначеного у письмовій заявці замовника, постачальник сплачує замовнику пеню у розмірі 0,1 % вартості товару, з яких допущено прострочення виконання за кожен день прострочення. За прострочення поставки понад 30 календарних днів додатково стягується штраф у розмірі 7 % вартості непоставленого товару. У випадку порушення строку поставки понад 30 календарних днів замовник має право в односторонньому порядку відмовитися від цього договору в повному обсязі, що повністю узгоджується з передбаченим законом розміром штрафних санкцій.
Перевіривши розрахунок позивача, суд виснує, що він правомірно просить суд стягнути з відповідача пеню за невчасну поставку товару за договором та штраф у розмірі 7 % вартості непоставленого товару за порушення більше ніж на 30 календарних днів строків поставки товару, тож позов слід задовольнити.
Суд зазначає, що відповідач, прийнявши на себе зобов'язання за договором погодився із передбаченою ним відповідальністю за прострочення взятих на себе зобов'язань, а також усвідомлював визначені строки здійснення поставки товару.
Стаття 129 Конституції України встановлює, що судді при здійсненні правосуддя незалежні і підкоряються лише закону. Змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості - є однією із основних засад судочинства.
Згідно з статтею 13 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.
Змагальність означає таку побудову судового процесу, яка дозволяє всім особам учасникам певної справи відстоювати свої права та законні інтереси, свою позицію у справі.
Принцип змагальності є процесуальною гарантією всебічного, повного та об'єктивного з'ясування судом обставин справи, ухвалення законного, обґрунтованого і справедливого рішення у справі.
Як визначено статтею 73 Господарського процесуального кодексу України, доказами у справі є будь - які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Відповідно до статті 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Частиною 1 статті 75 Господарського процесуального Кодексу України встановлено, що обставини, які визнаються учасниками справи, не підлягають доказуванню, якщо суд не має обґрунтованих підстав вважати їх недостовірними або визнаними у зв'язку з примусом. Обставини, які визнаються учасниками справи, можуть бути зазначені в заявах по суті справи, поясненнях учасників справи, їх представників.
Відповідно до статті 76 Господарського процесуального кодексу України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Як слідує з положень статей 77, 78 Господарського процесуального кодексу України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи.
Обов'язок із доказування слід розуміти як закріплену в процесуальному та матеріальному законодавстві міру належної поведінки особи, що бере участь у судовому процесі, із збирання та надання доказів для підтвердження свого суб'єктивного права, що має за мету усунення невизначеності, яка виникає в правовідносинах у разі неможливості достовірно з'ясувати обставини, які мають значення для справи.
Важливим елементом змагальності процесу є стандарти доказування - спеціальні правила, якими суд має керуватися при вирішення справи. Ці правила дозволяють оцінити, наскільки вдало сторони виконали вимоги щодо тягаря доказування і наскільки вони змогли переконати суд у своїй позиції, що робить оцінку доказів більш алгоритмізованою та обґрунтованою.
Відповідно до пунктів 1, 2 статті 86 Господарського процесуального Кодексу України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Отже, на підставі викладеного, приймаючи до уваги наведене вище у сукупності, оцінивши подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на повному, всебічному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин в їх сукупності та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень, суд дійшов висновку, що позивачем правомірно та обґрунтовано заявлено позов, а відповідачем не спростовано належними, допустимим та достатніми доказами заявлені до стягнення пені у 7 866 грн та штрафу у сумі 14 490 грн, а тому вимоги є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.
V. Розподіл судових витрат.
Згідно ч.1 ст.123 Господарського процесуального кодексу України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
Суд зазначає, що частиною 3 статті 4 Закону України "Про судовий збір" визначено, що при поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору.
Як вбачається із матеріалів справи, позивачем при зверненні з позовною заявою через систему «Електронний суд» сплачено судовий збір у розмірі 2 662, 40 грн, що підтверджується платіжним дорученням №1073 від 11.03.2025 року.
Відшкодування витрат, пов'язаних зі сплатою судового збору, відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, суд покладає у повному обсязі на відповідача, з вини якого виник спір.
Інших судових витрат, пов'язаних з розглядом справи сторонами понесено не було.
Керуючись статтями 2, 12, 129, 237, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд -
1. Позов задовольнити.
2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Лілак» (58005, м. Чернівці, вул. Кушніренка А., 7А, код 40220106) на користь Військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України ( АДРЕСА_3 , код НОМЕР_4 ) 7 866 грн пені, штрафу у сумі 14 490 грн та 2 662,40 грн судового збору.
3. Після набрання рішенням суду законної сили видати наказ.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів до Західного апеляційного господарського суду. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Інформацію по справі, що розглядається можна отримати на сторінці суду на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет за веб-адресою: http://cv.arbitr.gov.ua/sud5027/
Повний текст рішення складено та підписано 07.05.2026
Суддя М.І. Ніколаєв