адреса юридична: вул. Капітана Володимира Кісельова, 1, м. Полтава, 36000, адреса для листування: вул. Капітана Володимира Кісельова, 1, м. Полтава, 36607, тел. (0532) 61 04 21, E-mail inbox@pl.arbitr.gov.ua, https://pl.arbitr.gov.ua/sud5018/
Код ЄДРПОУ 03500004
про залишення позовної заяви без руху
05.05.2026 Справа № 917/853/26
Суддя Семчук О.С., розглянувши матеріали
за позовною заявою Кременчуцької окружної прокуратури, проспект Свободи, 4А, м. Кременчук, Полтавська область, 39601
до Приватного підприємства "Бумеранг", проспект Свободи, 75, м. Кременчук, Полтавська область, 39623
про усунення перешкод у користуванні майном,
Кременчуцька окружна прокуратура звернулась до суду з позовом до Приватного підприємства "Бумеранг", в якому просить: зобов'язати Приватне підприємство "БУМЕРАНГ" (просп. Свободи, буд. 75, м. Кременчук, Полтавська область, ЄДРПОУ 32860683) усунути перешкоди власнику майна - Кременчуцькій міській раді Кременчуцького району Полтавської області (площа Перемоги, 2, м. Кременчук, Полтавська область, 39600, ЄДРПОУ 24388300) у здійсненні нею права користування комунальним майном шляхом звільнення нежитлових приміщень від належного йому майна, а саме: нежитлове (підвальне) приміщення літер «Ап» (РНОНМ 1430940453104) загальною площею 46,8 кв.м. в будинку 75 по проспекту Свободи в місті Кременчуці, вартістю 399 120,49 грн., та повернути його власнику.
Третіми особами у цій позовній заяві прокурором визначено - Кременчуцьку міську раду Кременчуцького району Полтавської області (площа Перемоги, 2, м. Кременчук, Полтавська область, 39600, ЄДРПОУ 24388300) та Комунальне госпрозрахункове житлово-експлуатаційне підприємство «Автозаводське» Кременчуцької міської ради Кременчуцького району Полтавської області (вулиця Полковника Гегечкорі, буд. 32, м. Кременчук, Полтавська область, 39605 ЄДРПОУ 25165297).
Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями справу № 917/853/26 розподілено судді Семчук О.С.
Дослідивши матеріали позовної заяви, суд дійшов висновку про залишення її без руху з таких підстав.
Відповідно до частин 1, 2 статті 162 ГПК України у позовній заяві позивач викладає свої вимоги щодо предмета спору та їх обґрунтування. Позовна заява подається до суду в письмовій формі і підписується позивачем або його представником або іншою особою, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи.
Частиною другою статті 19 Конституції України визначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їхні посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно із статтею 131-1 Конституції України прокуратура здійснює: 1) підтримання публічного обвинувачення в суді; 2) організацію і процесуальне керівництво досудовим розслідуванням, вирішення відповідно до закону інших питань під час кримінального провадження, нагляд за негласними та іншими слідчими і розшуковими діями органів правопорядку; 3) представництво інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом.
Відповідно до частин 3, 4 статті 53 ГПК України у визначених законом випадках прокурор звертається до суду з позовною заявою, бере участь у розгляді справ за його позовами, а також може вступити за своєю ініціативою у справу, провадження у якій відкрито за позовом іншої особи, до початку розгляду справи по суті, подає апеляційну, касаційну скаргу, заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами. Прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує, в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах. Невиконання цих вимог має наслідком застосування положень, передбачених статтею 174 цього Кодексу.
Отже, реалізація прокурором права на подання позовної заяви потребує обґрунтування, в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначених законом підстав для звернення до суду прокурора, а також органу, уповноваженого державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах або посилання на його відсутність.
Питання представництва інтересів держави прокурором у суді врегульовано статтею 23 Закону України «Про прокуратуру» від 14.10.2014 № 1697-VII (далі - Закон № 1697-VII), частиною першої якої передбачено, що представництво прокурором інтересів громадянина або держави в суді полягає у здійсненні процесуальних та інших дій, спрямованих на захист інтересів громадянина або держави, у випадках та порядку, встановлених законом.
Згідно з частиною третьою статті 23 Закону № 1697-VII прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави в разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб'єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу. Наявність таких обставин обґрунтовується прокурором у порядку, передбаченому частиною четвертою цієї статті.
Зі змісту частини третьої статті 23 Закону № 1697-VII слідує, що прокурор може представляти інтереси держави в суді лише у двох випадках: якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб'єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження; у разі відсутності такого органу.
Перший випадок передбачає наявність органу, який може здійснювати захист інтересів держави самостійно, а другий - відсутність такого органу. Проте підстави представництва інтересів держави прокуратурою в цих двох випадках істотно відрізняються.
У першому випадку прокурор набуває право на представництво, якщо відповідний суб'єкт владних повноважень не здійснює захисту інтересів держави або здійснює їх неналежно. Таке нездійснення захисту полягає в усвідомленій пасивній поведінці уповноваженого суб'єкта владних повноважень: він усвідомлює порушення інтересів держави, має відповідні повноваження для їхнього захисту, але всупереч цим інтересам за захистом до суду не звертається.
Суд звертає увагу, що захищати інтереси держави повинні насамперед відповідні суб'єкти владних повноважень. Щоб інтереси держави не залишилися незахищеними, прокурор виконує субсидіарну роль, замінює в судовому провадженні відповідного суб'єкта владних повноважень, який всупереч вимог закону не здійснює захисту або робить це неналежно. У кожному такому випадку прокурор повинен навести причини, що перешкоджають захисту інтересів держави належним суб'єктом, і які є підставами для звернення прокурора до суду. Сама по собі обставина не звернення позивача/позивачів з позовом протягом певного періоду, не свідчить про неналежне виконання таким органом/органами своїх функцій із захисту інтересів держави.
Такий висновок узгоджується з правовою позицією, що викладена Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 13 лютого 2019 року по справі № 826/13768/16.
До того ж, як вказано в позові, майно є комунальною власністю та обліковується на балансі КГЖЕП "Автозаводське". Комунальне підприємство не є органом державної влади чи місцевого самоврядування і не є суб'єктом владних повноважень (див. постанову ВС від 18.11.2022 № 914/2656/21).
У своїй позовній заяві прокурор вказує, що органами, уповноваженими державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах є Кременчуцька міська рада, а правомірне та раціональне використання бюджетних коштів беззаперечно становить інтерес територіальної громади в особі Кременчуцької міської ради.
Проте, прокурор у цій справі визначив статус Кременчуцької міської ради Кременчуцького району Полтавської області - як третя особа, що суперечить викладеному в тексті позовної заяви. В позовній заяві міська рада та КГЖЕП "Автозаводське" мають одноковий статус - треті особи, а прокурор має статус позивача.
За приписами статті 174 ГПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 162, 164, 172 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Керуючись статтями 162, 164, 174, 234 Господарського процесуального кодексу України, суд,
1. Позовну заяву залишити без руху.
2. Надати прокурору строк три дні з дня вручення цієї ухвали для усунення недоліків позовної заяви.
3. Встановити спосіб усунення недоліків позовної заяви шляхом подання до суду заяви де визначити (уточнити) процесуальний статус прокурора та інших учасників процесу. У разі подання позову в інтересах держави, надати належне обгрунтування; надіслати заяву про усунення недоліків відповідачу, докази надати суду.
4. Попередити прокурора про те, що у разі усунення недоліків позовної заяви у строк, встановлений судом, вона вважається поданою у день первинного її подання до суду; інакше вважається неподаною та повертається особі, що звернулася з позовною заявою. Повернення позовної заяви не перешкоджає повторному зверненню з нею до господарського суду в загальному порядку після усунення недоліків.
5. Повідомити прокурора про те, що він може отримати інформацію по справі, що розглядається, на вебсторінці офіційного вебпорталу судової влади в мережі Інтернет за адресою: http://pl.arbitr.gov.ua
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та не підлягає оскарженню (статті 235, 255 ГПК України).
Суддя Олена СЕМЧУК