65618, м. Одеса, просп. Шевченка, 29, тел.: (0482) 307-983, e-mail: inbox@od.arbitr.gov.ua
веб-адреса: http://od.arbitr.gov.ua
про залишення позовної заяви без руху
"06" травня 2026 р.м. Одеса Справа № 916/1636/26
Господарський суд Одеської області у складі судді Желєзної С.П., розглянувши позовні матеріали (вх. №1675/26 від 01.05.2026),
за позовом: об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «Такі-да!»
до відповідача: акціонерного товариства «ДТЕК Одеські електромережі»
про визнання неправомірними дії, зобов'язання вчинити певні дії та внесення змін до договору
Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «Такі-да!» звернулося до господарського суду з позовною заявою до акціонерного товариства «ДТЕК Одеські електромережі», відповідно до якої позивач просить суд визнати неправомірним здійснення відповідачем комерційного обліку електричної енергії для забезпечення спільного майна багатоквартирного будинку за адресою: м. Одеса, вул. Академіка Сахарова, 44 із використанням загальнобудинкових показів лічильників електричної енергії та зобов'язати відповідача здійснювати комерційний облік електричної енергії для забезпечення спільного майна багатоквартирного будинку за адресою: м. Одеса, вул. Академіка Сахарова, 44 із використанням лічильників електричної енергії для загальнобудинкових потреб в багатоквартирному будинку, встановлених відповідно до проєктних рішень, внести зміни до додатку 3 до договору споживача про надання послуг з розподілу електричної енергії №028099.
Згідно з п. 2 ч. 1 ст. 164 ГПК України до позовної заяви додаються документи, які підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Згідно зі ч. ч. 1-2 ст. 163 ГПК України ціна позову визначається: 1) у позовах про стягнення грошових коштів - сумою, яка стягується, або сумою, оспорюваною за виконавчим чи іншим документом, за яким стягнення провадиться у безспірному (безакцептному) порядку; 2) у позовах про визнання права власності на майно або його витребування - вартістю майна; 3) у позовах, які складаються з кількох самостійних вимог, - загальною сумою всіх вимог. Якщо визначена позивачем ціна позову вочевидь не відповідає дійсній вартості спірного майна або на момент пред'явлення позову встановити точну його ціну неможливо, розмір судового збору попередньо визначає суд з наступним стягненням недоплаченого або з поверненням переплаченого судового збору відповідно до ціни позову, встановленої судом при розгляді справи.
У відповідності до ч. 1 ст. 1 Закону України «Про судовий збір» від 08.07.2011 № 3674-VI (зі змінами) судовий збір - збір, що справляється на всій території України за подання заяв, скарг до суду, за видачу судами документів, а також у разі ухвалення окремих судових рішень, передбачених цим Законом. Судовий збір включається до складу судових витрат.
Статтею 4 Закону України «Про судовий збір» встановлено, що судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі. За подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру ставка судового збору складає - 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
У разі коли в позовній заяві об'єднано дві і більше вимог немайнового характеру, судовий збір сплачується за кожну вимогу немайнового характеру (абз. 2 ч. 3 ст. 6 Закону України «Про судовий збір»).
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 25.08.2020 у справі № 910/13737/19 вказано, що «майновий позов (позовна вимога майнового характеру) - це вимога про захист права або інтересу, об'єктом якої виступає благо, що підлягає грошовій оцінці. Натомість до позовних заяв немайнового характеру відносяться вимоги, які не підлягають вартісній оцінці. Під немайновим позовом слід розуміти вимогу про захист права або інтересу, об'єктом якої виступає благо, що не піддається грошовій оцінці.
Верховний Суд у складі Об'єднаної палати Касаційного цивільного суду у постанові від 18.09.2023 у справі № 758/5118/21 зазначив, що до позовних заяв немайнового характеру відносяться вимоги, які не підлягають вартісній оцінці. Під немайновим позовом слід розуміти вимогу про захист права або інтересу, об'єктом якої виступає благо, що не піддається грошовій оцінці. Ключовим моментом при визначенні кількості вимог немайнового характеру є питання про те, що слід розуміти під термінопоняттям «вимога» та чи слід враховувати при його визначенні суб'єктний склад правовідносин, зокрема кількість відповідачів у справі. У теорії цивільного процесуального права під позовом розуміють матеріально-правову вимогу позивача до відповідача, звернену через суд у встановленій законом процесуальній формі, про захист його невизнаних, оспорюваних або порушених прав, свобод або інтересів. Виокремлюють три елементи позову: предмет, підставу та зміст. Під предметом позову розуміють матеріально-правову вимогу позивача до відповідача, звернену через суд та стосовно якої останній має ухвалити рішення. Під підставою позову розуміють ті обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги до відповідача. Під змістом прийнято розуміти спосіб судового захисту, за яким позивач звертається до суду.
Під час оцінки питання сплати позивачем у межах справи № 758/5118/21 судового збору у необхідному розміру Верховний Суд у складі Об'єднаної палати Касаційного цивільного суду у постанові від 18.09.2023 врахував можливість пред'явлення позивачем кількох окремих позовів, що дозволило Суду зробити висновок про пред'явлення декількох вимог до різних відповідачів.
З урахуванням викладеного господарський суд доходить висновку, що під час оцінки пред'явлення позивачем однієї або декількох позовних вимог необхідно оцінювати такий критерій як можливість пред'явлення позивачем окремих позовів.
У поданій до суду позовній заяві об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «Такі-да!» просить суд визнати неправомірними дії відповідача (перша вимога), зобов'язати відповідача вчинити певні дії (друга вимога) та внести зміни до договору (третя вимога). Судом враховано, що кожна із заявлених позивачем вимог може бути самостійним предметом оцінки суду в різних спорах, що дозволяє господарському суду зробити висновок про звернення об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «Такі-да!» до суду з трьома позовними вимогами немайнового характеру.
Положеннями ст. 7 Закону України «Про державний бюджет України на 2026 рік» від 03.12.2025 № 4695-IX встановлено, що у 2026 році прожитковий мінімум для працездатної особи з 1 січня 2025 року становить 3328,00 грн.
Відповідно до ч. 3 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» при поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору.
Отже, за пред'явлення даного позову, який містить три позовні вимоги немайнового характеру та який був пред'явлений до суду в електронній формі, позивач мав сплатити судовий збір у розмірі 7 987,20 грн. Проте на підтвердження сплати судового збору позивачем було додано платіжну інструкцію на суму 2662,40 грн, що дозволяє господарському суду дійти висновку про наявність підстав для залишення позову без руху.
Частиною 2 ст. 164 ГПК України визначено, що позивач зобов'язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів).
В порушення вимог ч. 2 ст. 164 ГПК України позивачем не було надано суду додатку №3 до договору вимога про внесення змін до якого була заявлена позивачем у позовній заяві.
Відповідно до ч. ч. 1-3 ст. 174 ГПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 162, 164, 172 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд в такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити (доплатити). Якщо позивач усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, вона вважається поданою у день первинного її подання до господарського суду та приймається до розгляду, про що суд постановляє ухвалу в порядку, встановленому статтею 176 цього Кодексу.
Приймаючи до уваги невідповідність позовної заяви об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «Такі-да!» вимогам процесуального закону, на підставі ч. 1 ст. 174 ГПК України вказану позовну заяву слід залишити без руху та встановити позивачу 10-денний строк з дня вручення даної ухвали для усунення недоліків позовної заяви.
Господарський суд звертає увагу позивача, що у випадку неусунення названих недоліків у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається особі, що звернулася з позовною заявою.
Керуючись ст. ст. 164, 163, 172, 174, 234 ГПК України, суд, -
1. Позовну заяву об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «Такі-да!» до акціонерного товариства «ДТЕК Одеські електромережі» про визнання неправомірними дії, зобов'язання вчинити певні дії та внесення змін до договору - залишити без руху.
2. Встановити позивачу 10-денний строк з дня вручення даної ухвали для усунення недоліків позовної заяви шляхом надання доказів сплати судового збору у розмірі 5 324,80 грн; надання доказів, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, а саме: додатку №3 до договору.
Ухвала набрала законної сили 06.05.2026 та не підлягає оскарженню.
Суддя С.П. Желєзна