Ухвала від 07.05.2026 по справі 913/266/20

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

просп. Науки, 5, м. Харків, 61612, телефон/факс (057)702 10 79, inbox@lg.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

про повернення позовної заяви

07 травня 2026 року м.Харків Справа № 913/266/20(913/47/26)

Провадження №10/913/266/20(913/47/26)

Господарський суд Луганської області у складі судді Масловського С.В., розглянувши матеріали позовної заяви без номеру від 06.04.2026 за позовом Публічного акціонерного товариства “Українська інноваційна компанія» (місцезнаходження: вул. Сметаніна, буд. 3-А, м. Сєвєродонецьк, Луганська область, 93404)

до відповідача - Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів (місцезнаходження: вул. Бориса Грінченка, буд. 1, м.Київ, 01001)

про відшкодування шкоди

в межах справи №913/266/20 за заявою кредитора - Товариства з обмеженою відповідальністю "ЮС-Металл" (місцезнаходження: вул. Чавдар Єлизавети, буд. 13, кв.37, м. Київ, 02140)

до боржника - Публічного акціонерного товариства "Українська інноваційна компанія" (місцезнаходження: вул. Сметаніна, буд. 3-А, м.Сєвєродонецьк, Луганська область, 93404)

про банкрутство.

ВСТАНОВИВ:

Публічне акціонерне товариство “Українська інноваційна компанія» звернулось до Господарського суду Луганської області з позовною заявою до Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, в якій просить суд:

- стягнути з Державного бюджету України на користь позивача шкоду в розмірі 235546551 грн 94 коп.

- відстрочити Публічному акціонерному товариству “Українська інноваційна компанія» сплату судового збору за подання позовної заяви до ухвалення судового рішення.

В обґрунтування поданого позову, ПАТ “Українська інноваційна компанія» посилається на незаконність та протиправність відчуження відповідачем активів позивача, а саме прав вимоги за кредитним договором №4804 від 27.08.2012 та кредитним договором №4706 від 16.09.2010, та укладеними в забезпечення виконання зобов'язань за ними іпотечних договорів та договорів поруки, що встановлено рішенням Господарського суду міста Києва від 07.09.2021 у справі №910/6358/21, що набрало законної сили.

За таких обставин, з огляду на вчиненням відповідачем протиправних дій, які були встановлені в рішенні суду, позивач був позбавлений права власності на права вимоги за кредитним договорами, у зв'язку з чим, позивачу завдано шкоду у загальному розмірі 235546551 грн 94 коп., з яких: шкода внаслідок знецінення права вимоги за кредитними договорами та договорами забезпечення - 128839000 грн 00 коп.; сума інфляційних втрат, пов'язаних із знеціненням права вимоги - 106707551 грн 94 коп.

Згідно протоколу передачі судової справи раніше визначеному складу суду від 07.04.2026 матеріали справи №913/266/20(913/47/26) передано на розгляд судді Масловському С.В.

Ухвалою Господарського суду Луганської області від 13.04.2026 у задоволенні клопотання без номеру від 06.04.2026 Публічного акціонерного товариства “Українська інноваційна компанія» про відстрочення сплати судового збору відмовлено.

Позовну заяву без номеру від 06.04.2026 Публічного акціонерного товариства “Українська інноваційна компанія» до Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів про відшкодування шкоди залишено без руху.

Встановлено Публічному акціонерному товариству “Українська інноваційна компанія» строк для усунення недоліків позовної заяви протягом десяти днів з дня вручення даної ухвали, шляхом подання до суду доказів сплати судового збору в розмірі 931840 грн 00 коп.., належним чином засвідчених копій договору поруки №2 від 16.09.2010, укладеного між АТ “Укрінбанк» та ПАТ СП “Хімімпекс Трейдинг» (з додатковими угодами) та договору поруки №4 від 16.09.2010, укладеного між АТ “Укрінбанк» та Грунською - Кониховою І.Є., та ТОВ “УКРПОЛІСКОРМ» (з додатковими угодами).

24.04.2026 за допомогою підсистеми «Електронний суд» до Господарського суду Луганської області від Публічного акціонерного товариства «Українська інноваційна компанія» надійшла заява без номеру від 23.04.2026 про усунення недоліків позовної заяви, в якій представник позивача на виконання вимог ухвали суду надає належним чином засвідчені копій договору поруки №2 від 16.09.2010, укладеного між АТ “Укрінбанк» та ПАТ СП “Хімімпекс Трейдинг» (з додатковими угодами) та договору поруки №4 від 16.09.2010, укладеного між АТ “Укрінбанк» та Грунською - Кониховою І.Є., та ТОВ “УКРПОЛІСКОРМ» (з додатковими угодами).

24.04.2026 за допомогою підсистеми «Електронний суд» до Господарського суду Луганської області від Публічного акціонерного товариства «Українська інноваційна компанія» надійшло клопотання без номеру від 22.04.2026 про відстрочення сплати судового збору до зняття арешту з рахунків ПАТ «Українська інноваційна компанія», але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі №913/266/20(913/47/26).

Дослідивши подане позивачем клопотання без номеру від 22.04.2026 про відстрочення сплати судового збору, господарським судом встановлено наступне.

Відповідно до п.4 ч.1 ст. 8 Закону України “Про судовий збір» враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі, за таких умов, зокрема якщо заявником (позивачем) у межах справи про банкрутство (неплатоспроможність) є юридична або фізична особа, у тому числі фізична особа - підприємець, яка перебуває у судових процедурах розпорядження майном, санації або реструктуризації боргів, за клопотанням арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, керуючого реструктуризацією) або боржника.

Господарський суд зазначає, що необхідність сплати судового збору є певним обмеженням при зверненні до суду, однак таке обмеження є загальним для всіх суб'єктів, узгоджується зі статтею 129 Конституції України, якою як одну із засад судочинства визначено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом, і не може бути визнане обмеженням права доступу до суду в розумінні пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Господарським судом встановлено, що звертаючись 24.04.2026 до суду з клопотанням про відстрочення сплати судового збору, ПАТ «Українська інноваційна компанія» обґрунтовує своє клопотання неможливістю сплати судового збору через накладення арешту на рахунки позивача в межах відкритих виконавчих проваджень, на підтвердження чого надає копії відповідних постанов державних виконавців про арешт коштів боржника.

Згідно з частиною третьою статті 13 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Відповідно до ч. 1 ст.74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Як визначено у рішенні Європейського суду з прав людини від 20.05.2010 у справі “Пелевін проти України» (заява №24402/02), право на доступ до суду не є абсолютним і може підлягати дозволеним за змістом обмеженням, зокрема, щодо умов прийнятності скарг (пункт 27). Такі обмеження дозволяються опосередковано, оскільки право на доступ до суду “за своєю природою потребує регулювання державою, регулювання, що може змінюватися у часі та місці відповідно до потреб і ресурсів суспільства та окремих осіб» (рішення від 28.05.1985 у справі “Ешингдейн проти Сполученого Королівства» (пункт 57).

У рішенні Європейського суду з прав людини від 19.06.2001 у справі “Креуз проти Польщі» (заява №28249/95) зазначено, що вимога сплати зборів цивільними судами у зв'язку з поданням позовів, які вони мають розглянути, не може вважатися обмеженням права доступу до суду, яке є саме по собі таким, що суперечить пункту 1 статті 6 Конвенції (пункт 60).

Господарський суд зазначає, що звільнення від сплати судового збору (відстрочення, розстрочення його сплати або зменшення його розміру) з підстав, передбачених статтею 8 Закону України “Про судовий збір», є прерогативою суду, який вирішує питання відкриття провадження (прийняття заяви, скарги тощо).

Зазначені норми є диспозитивними і встановлюють не обов'язок, а повноваження суду на власний розсуд (за наявності передбачених законом умов) звільнити особу від сплати судового збору (відстрочити, розстрочити його сплату або зменшити його розмір) (аналогічний висновок викладено у постанові Верховного Суду від 12.03.2021 у справі №912/1061/20).

У п.37 постанови Великої Палати Верховного Суду від 14.01.2021 у справі №940/2276/18 зроблено висновок про те, що з аналізу ст.8 Закону "Про судовий збір" чітко вбачається, що законодавець, застосувавши конструкцію "суд, враховуючи майновий стан сторони, може…", тим самим визначив, що питання звільнення, зменшення розміру, відстрочення чи розстрочення сплати судового збору є правом, а не обов'язком суду навіть за наявності однієї з умов для такого звільнення, зменшення розміру, відстрочення чи розстрочення.

Разом з тим, особа, яка звертається до суду, має право подати відповідне клопотання, у якому навести обставини щодо її майнового стану, за наявності підстав, з якими закон пов'язує можливість реалізації судом повноважень зменшити тягар судових витрат стосовно сплати судового збору. Такі обставини мають бути підтверджені належними, допустимими, достатніми та достовірними доказами.

Господарським судом враховано, що можливість відстрочення сплати судового збору за подання позовної заяви на підставі положень ст.8 Закону України «Про судовий збір» пов'язана з наданням стороною комплексної інформації про фактичний майновий стан заявника.

Сам факт перебування юридичної особи у процедурі банкрутства не є безумовною підставою для відстрочення сплати судового збору за подання позовної заяви. Це питання вирішується з урахуванням конкретних, належно підтверджених обставин, що свідчать про реальну фінансову неспроможність боржника сплатити судовий збір у встановленому порядку і розмірі.

За таких обставин, надані ПАТ «Українська інноваційна компанія» копії постанов державних виконавців про арешт коштів боржника не є беззаперечними доказами на підставі яких суд міг би оцінити комплексно реальний майновий стан позивача у даній справі, при цьому сама лише обставина накладення арешту на банківські рахунки позивача не є достатньою підставою для відстрочення від сплати судового збору за подання позовної заяви.

Враховуючи вищевикладене, господарський суд дійшов висновку, що клопотання без номеру від 22.04.2026 Публічного акціонерного товариства “Українська інноваційна компанія» про відстрочення сплати судового збору не є обґрунтованим належними та допустимими доказами, а тому задоволенню не підлягає.

Відповідно до ч. 4 ст. 174 Господарського процесуального кодексу України якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається особі, що звернулася із позовною заявою.

Відповідно ч. 6 ст. 174 Господарського процесуального кодексу України суддя повертає позовну заяву і додані до неї документи не пізніше п'яти днів з дня її надходження або з дня закінчення строку на усунення недоліків.

Згідно ч. 7 ст. 174 Господарського процесуального кодексу України про повернення позовної заяви суд постановляє ухвалу, яку може бути оскаржено. Копія позовної заяви залишається в суді. У разі скасування ухвали про повернення позовної заяви та направлення справи для продовження розгляду, суд не має права повторно повертати позовну заяву.

Судом встановлено, що станом на 07.05.2026 Публічним акціонерним товариством «Українська інноваційна компанія», у відповідності до ст.176 Господарського процесуального кодексу України, у встановлений судом строк не усунуто недоліків позовної заяви, не надано доказів сплати судового збору у розмірі 931840 грн 00 коп., що є підставою для повернення заяви в порядку ч. 4 ст. 174 Господарського процесуального кодексу України.

За таких обставин, позовна заява Публічного акціонерного товариства «Українська інноваційна компанія» до Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів про відшкодування шкоди вважається неподаною та підлягає поверненню заявнику.

Разом з тим, суд вважає за необхідне роз'яснити заявнику, що відповідно до ч. 8 ст. 174 Господарського процесуального кодексу України повернення позовної заяви не перешкоджає повторному зверненню з нею до суду в загальному порядку після усунення недоліків.

Господарський суд звертає увагу, що позовна заява без номеру від 06.04.2026 та додатки до цієї позовної заяви не підлягають поверненню заявнику засобами поштового зв?язку, оскільки зазначені документи були надіслані в електронній формі за допомогою модулю підсистеми "Електронний суд" Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи та роздруковані судом.

Керуючись ст. ст. 174, 234, 235 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

1. У задоволенні клопотання без номеру від 22.04.2026 Публічного акціонерного товариства “Українська інноваційна компанія» про відстрочення сплати судового збору - відмовити.

2. Позовну заяву без номеру від 06.04.2026 Публічного акціонерного товариства “Українська інноваційна компанія» до Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів про відшкодування шкоди та додані до неї документи повернути заявнику.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції в порядку та строки, передбачені статтями 256, 257 Господарського процесуального кодексу України.

Суддя Сергій МАСЛОВСЬКИЙ