вул. Симона Петлюри, 16/108, м. Київ, 01032, тел. (044) 235-95-51, е-mail: inbox@ko.arbitr.gov.ua
"30" березня 2026 р. м. Київ Справа № 911/1477/24
Господарський суд Київської області у складі судді Бабкіної В.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу
за позовом Служби зовнішньої розвідки України (04107, м. Київ, вул. Нагірна, буд. 24/1)
до Алієва Еміля Енверовича ( АДРЕСА_1 )
про стягнення 457500,00 грн. штрафних санкцій за договором № 776/ВС від 20.11.2023 р. про закупівлю за державні кошти, у тому числі - 359000,00 грн. пені, 21350,00 грн. 7% штрафу, 76250,00 грн. штрафу у разі одностороннього розірвання договору,
секретар судового засідання: Ліщук М.А.
Представники сторін:
від позивача: Іванов М.С. (посвідчення серії ВС № 000333);
від відповідача: Вольвак О.М. (ордер серії АА № 169221 від 03.07.2024 р.).
До Господарського суду Київської області звернулася Служби зовнішньої розвідки України (далі - позивач, СЗРУ) з позовом до Фізичної особи-підприємця Алієва Еміля Енверовича (далі - відповідач, ФОП Алієв Е.Е.) про стягнення 457500,00 грн. штрафних санкцій за договором № 776/ВС від 20.11.2023 р. про закупівлю за державні кошти, у тому числі - 359000,00 грн. пені, 21350,00 грн. 7% штрафу, 76250,00 грн. штрафу у разі одностороннього розірвання договору.
В обґрунтування своїх вимог позивач посилається на порушення відповідачем умов договору про закупівлю за державні кошти № 776/ВС від 20.11.2023 р. в частині своєчасної поставки замовленого позивачем товару належної якості. При цьому, відповідач відмовив позивачу у здійсненні поставки товару належної якості та повідомив останнього про відсутність будь-яких відносин між сторонами, а сам договір № 776/ВС від 20.11.2023 р. та додані до нього документи, як зазначив відповідач, з його боку не підписувалися. На переконання позивача, договір № 776/ВС від 20.11.2023 р. був розірваний з боку відповідача в односторонньому порядку, що і стало підставою для нарахування позивачем штрафних санкцій, за стягненням яких він звернувся до суду з даним позовом.
Ухвалою Господарського суду Київської області від 17.06.2024 р. було відкрито провадження у даній справі, розгляд справи постановлено здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін (без проведення судового засідання).
07.08.2024 р. до Господарського суду Київської області від відповідача надійшов відзив на позовну заяву б/н від 05.08.2024 р. (вх. № 8356/24 від 07.08.2024 р.), відповідно до якого останній заперечує проти позову, зокрема, з мотивів непідписання ним зазначеного вище договору, а також просить суд здійснювати розгляд даної справи за правилами загального позовного провадження та призначити у даній справі судову почеркознавчу експертизу.
Ухвалою Господарського суду Київської області від 08.08.2024 р. було постановлено перейти від спрощеного позовного провадження до розгляду справи № 911/1477/24 за правилами загального позовного провадження, підготовче засідання призначено на 09.09.2024 р.
Підготовче засідання відкладалось.
14.08.2024 р. до Господарського суду Київської області від Служби зовнішньої розвідки України надійшла відповідь на відзив б/н від 13.08.2024 р. (вх. № 8557/24 від 14.08.2024 р.), в якій позивач зазначив, що відповідач до відзиву на позовну заяву не долучив витягу з ЄРДР та будь-яких інших документів, які б підтверджували звернення відповідача до правоохоронних органів із вказаною у відзиві заявою про вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч.ч. 3, 4 ст. 358 Кримінального кодексу України, якої до відзиву також долучено не було. Позивач наголошує, що заява про вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч.ч. 3, 4 ст. 358 Кримінального кодексу України, не є достовірним доказом звернення відповідача до правоохоронних органів, у зв'язку з чим твердження про звернення відповідача до Солом'янського управління поліції ГУНП у м. Києві, на переконання позивача, є безпідставним і не підлягає врахуванню при прийнятті рішення у даній справі. Поряд з цим, позивач стверджує, що жодних заходів щодо належного інформування позивача або правоохоронних органів про факт підроблення підпису Алієва Еміля Енверовича на договорі № 776/ВС від 20.11.2023 р., додатку № 1 та № 2 до договору, видатковій накладній № 1412 від 15.12.2023 р., листі № 1 від 25.01.2024 р. та довіреності від 25.01.2024 р., відповідач не вживав, у зв'язку з чим недобросовісно ухилився від виконання своїх зобов'язань за договором, а предмет доказування у даній справі включає обставини підписання чи не підписання відповідачем договору № 776/ВС від 20.11.2023 р. та інших документів. Поряд з цим, позивач просив суд продовжити позивачу процесуальний строк на подання доказів, а саме - заяви свідка ОСОБА_1 , до 01.09.2024 р. (яка в подальшому подана не була).
09.09.2024 р. до Господарського суду Київської області від ОСОБА_2 надійшли заперечення на відповідь на відзив на позовну заяву б/н від 26.08.2024 р. (вх. № 9128/24 від 09.09.2024 р.), за змістом яких відповідач стверджує, що жодних листів від позивача не отримував. Крім того, жодних видаткових накладних на сорочки-поло та рахунків відповідно до п. 4.2 договору, матеріали справи не містять.
17.10.2024 р. до Господарського суду Київської області від позивача надійшло клопотання б/н від 14.10.2024 р. (вх. № 10413/24 від 17.10.2024 р.) про відкладення судового засідання у зв'язку з вибуттям у відпустку представника позивача.
Ухвалою Господарського суду Київської області від 21.10.2024 р. було відкладено підготовче засідання на 28.11.2024 р., зобов'язано позивача надати до матеріалів справи оригінали договору № 776/ВС від 20.11.2023 р., додатків № 1 та № 2 до вказаного договору, видаткової накладної № 1412 від 15.12.2023 р., листа № 1 від 25.01.2024 р. та довіреності від 25.01.2024 р., власноручний підпис на яких заперечує відповідач, запропоновано позивачу надати пропозиції щодо експертної установи для проведення судової експертизи та запитань, які слід поставити на вирішення експертів, зобов'язано відповідача надати до матеріалів справи документи, які містять вільні/умовно вільні зразки підписів ОСОБА_2 в кількості 15 штук, визнано обов'язковою явку відповідача Алієва Еміля Енверовича в судове засідання для відібрання експериментальних зразків підписів для проведення почеркознавчої експертизи.
27.11.2024 р. до Господарського суду Київської області від позивача надійшло клопотання б/н від 26.11.2024 р. (вх. № 11627/24 від 27.11.2024 р.), відповідно до якого позивач, на випадок, якщо суд прийме рішення про призначення судової експертизи, пропонує власні запитання для експертів.
У судовому засіданні 28.11.2024 р. були відібрані експериментальні зразки підписів Алієва Е.Е. (відповідача), які долучені до матеріалів справи.
02.12.2024 р. до Господарського суду Київської області від Служби зовнішньої розвідки України надійшло клопотання № 3/3/501-Бі від 22.11.2024 р. (вх. № 11743/24 від 02.12.2024 р.) про надання оригіналів документів, а саме - договору про закупівлю за державні кошти № 776/ВС від 20.11.2023 р., додатків № 1 «Специфікація» та № 2 «Технічні вимоги» до вказаного договору, видаткової накладної № 1412 від 15.12.2023 р. на суму 95000,00 грн., листа № 1 від 25.01.2024 р.
16.01.2025 р. від представника Алієва Е.Е. до суду надійшло клопотання б/н від 16.01.2025 р. (вх. № 442/25 від 16.01.2025 р.) про надання документів для проведення експертизи, за яким відповідач просить про долучення оригіналів документів, що містять вільні зразки підпису Алієва Е.Е., необхідні для почеркознавчої експертизи у справі, а саме - полісу № АР/6677929 від 30.11.2023 р. на 1 арк. в 1 прим.; додатку до заяви про акцепт Публічної пропозиції/угоди № СМВРІ-3162670 від 15.02.2024 року на 4 арк. в 1 прим., заяви про акцепт Публічної пропозиції/угоди № CMDPI-3162670 від 15.02.2024 р. на 3 арк. в 1 прим.; договору від 01.04.2020 року № 10/А1 на 3 арк. в 1 прим.; акту здачі-приймання робіт (надання послуг) від 30.04.2020 року № 1 на 1 арк. в 1 прим.; договору № 13/АЗ від 01.04.2020 року на 3 арк. в 1 прим.; акту здачі-приймання робіт (надання послуг) від 29.05.2020 року № 1 на 1 арк. в 1 прим.; договору № 13/КД від 16.03.2020 року на 3 арк. в 1 прим.; акту здачі-приймання робіт (надання послуг) № 1 від 30.04.2020 року № 1 на 1 арк. в 1 прим.; акту здачі-приймання робіт (надання послуг) № 2 від 29.05.2020 року № 1 на 1 арк. в 1 прим.; акту здачі-приймання робіт (надання послуг) № 3 від 30.06.2020 року № 1 на 1 арк. в 1 прим.; акту здачі-приймання робіт (надання послуг) № 4 від 31.07.2020 року № 1 на 1 арк. в 1 прим.; акту здачі-приймання робіт (надання послуг) № 5 від 31.08.2020 року № 1 на 1 арк. в 1 прим.; акту здачі-приймання робіт (надання послуг) № 6 від 30.09.2020 року № 1 на 1 арк. в 1 прим.; акту здачі-приймання робіт (надання послуг) № 7 від 30.10.2020 року № 1 на 1 арк. в 1 прим.; акту здачі-приймання робіт (надання послуг) № 8 від 30.11.2020 року № 1 на 1 арк. в 1 прим.; акту здачі-приймання робіт (надання послуг) № 9 від 31.12.2020 року № 1 на 1 арк. в 1 прим.; договору №УА 184930від 11.06.2018 року на 1 арк. в 1 прим.; пасажирської митної декларації від 22.06.2018 року на 1 арк в 1 прим., полісу № АК/8829144 від 11.06.2018 року на 1 арк. в 1 прим., договору № 2041203 від 03.07.2023 року на 1 арк. в 1 прим, договору поставки № 500-23 від 03.07.2023 року на 3 арк. в 1 прим., договору поставки № 231211 07 від 11.12.2023 року на 8 арк. в 1 прим.
Ухвалою Господарського суду Київської області від 16.01.2025 р. у даній справі № 911/1477/24 було призначено судову почеркознавчу експертизу, проведення якої доручено Київському науково-дослідному інституту судових експертиз Міністерства юстиції України, а також зупинено провадження у справі до закінчення експертизи та повернення матеріалів справи до Господарського суду Київської області. На вирішення експертизи поставлено наступні питання: 1) Чи виконаний від імені Алієва Еміля Енверовича підпис, зображення якого міститься на договорі про закупівлю за державні кошти від 20.11.2023 р. № 776/вс, самим Алієвим Е.Е., чи іншою особою? 2) Чи виконаний від імені Алієва Еміля Енверовича підпис, зображення якого міститься на Додатку 1 до договору про закупівлю за державні кошти від 20.11.2023 р. № 776/вс «Специфікація», самим Алієвим Е.Е., чи іншою особою? 3) Чи виконаний від імені Алієва Еміля Енверовича підпис, зображення якого міститься на Додатку 2 до договору про закупівлю за державні кошти від 20.11.2023 р. № 776/вс «Технічні вимоги», самим Алієвим Е.Е., чи іншою особою? 4) Чи виконаний від імені Алієва Еміля Енверовича підпис, зображення якого міститься на видатковій накладній від 15.12.2023 р. № 1412 на загальну суму 95000,00 грн., самим Алієвим Е.Е., чи іншою особою? 5) Чи виконаний від імені Алієва Еміля Енверовича підпис, зображення якого міститься на листі від 25.01.2024 р. № 1 на адресу заступника керівника підрозділу військової частини НОМЕР_1 , самим Алієвим Е.Е., чи іншою особою? 6) Чи виконаний від імені ОСОБА_2 підпис, зображення якого міститься на довіреності від 25.01.2024 р., виданій Андрєєву Олександру Миколайовичу, самим Алієвим Е.Е., чи іншою особою? 7) Чи мають схожість індивідуальні особливості (риси) підписів ОСОБА_2 (за умови наявності таких особливостей), що містяться у наданих вільних, умовно-вільних та експериментальних зразках його підписів, із індивідуальними особливостями (рисами) підписів ОСОБА_2 (за умови наявності таких особливостей), що містяться в договорі про закупівлю за державні кошти від 20.11.2023 р. № 776/вс, Додатку 1 до договору про закупівлю за державні кошти від 20.11.2023 р. № 776/вс «Специфікація», Додатку 2 до договору про закупівлю за державні кошти від 20.11.2023 р. № 776/вс «Технічні вимоги», видатковій накладній від 15.12.2023 р. № 1412 на загальну суму 95000,00 грн., листі від 25.01.2024 р. № 1 на адресу заступника керівника підрозділу військової частини НОМЕР_1 , довіреності від 25.01.2024 р., виданій Андрєєву Олександру Миколайовичу?
Окрім того, в ухвалі Господарського суду Київської області від 16.01.2025 р. було постановлено подальший розгляд даної справи проводити за позовом до ОСОБА_2 (код НОМЕР_2 ) без зазначення статусу суб'єкта підприємницької діяльності, адже у позовній заяві позивач визначив відповідачем Фізичну особу-підприємця Алієва Еміля Енверовича, водночас, з Витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань вбачається, що статус ФОП Алієва Е.Е. як підприємця було припинено, про що був зроблений відповідний запис № 2010350060003325607 від 15.07.2024 р.
Відповідно до ч. 8 статті 4 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань» фізична особа позбавляється статусу підприємця з дати внесення до Єдиного державного реєстру запису про державну реєстрацію припинення підприємницької діяльності фізичної особи - підприємця.
За приписами статті 52 Цивільного кодексу України фізична особа-підприємець відповідає за зобов'язаннями, пов'язаними з підприємницькою діяльністю, усім своїм майном, крім майна, на яке згідно із законом не може бути звернено стягнення.
Відповідно до статей 51, 52, 598-609 Цивільного кодексу України, статті 44 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців" однією з особливостей підстав припинення зобов'язань для ФОП є те, що у випадку припинення суб'єкта підприємницької діяльності - фізичної особи (виключення з реєстру суб'єктів підприємницької діяльності) її зобов'язання за укладеними договорами не припиняються, а залишаються за нею як фізичною особою, оскільки фізична особа не перестає існувати. ФОП відповідає за своїми зобов'язаннями, пов'язаними з підприємницькою діяльністю, усім своїм майном.
Наведений правовий висновок викладено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 03.07.2018 р. у справі № 12-113гс18.
З огляду на викладене, у зв'язку із припиненням фізичною особою Алієвим Е.Е. підприємницької діяльності його обов'язки не припиняються, а залишаються за ним, як за фізичною особою.
Таким чином, подальший розгляд даної справи здійснювався за позовом до Алієва Еміля Енверовича (код НОМЕР_2 ) без зазначення статусу суб'єкта підприємницької діяльності.
19.03.2025 р. до Господарського суду Київської області від Київського науково-дослідного інституту судових експертиз разом із матеріалами справи надійшов лист № 3884/3176-4-25/32 від 26.02.2025 р. (вх. № 2083/25 від 19.03.2025 р.) про направлення клопотання експерта, якому доручено виконання судової експертизи у справі № 911/1477/24. За змістом вказаного клопотання судового експерта № 1853/25-32 від 25.02.2025 р. про надання додаткових матеріалів експерт заявляв суду клопотання, в якому просив: відповідно до вимог п. 1.2. Науково-методичних рекомендацій з питань підготовки та призначення судових експертиз та експертних досліджень, затверджених наказом Міністерства юстиції України від 08.10.1998 № 53/5:
- відредагувати питання № 1-6 ухвали суду, оскільки згідно з вимогами Науково-методичних рекомендацій з питань підготовки та призначення судових експертиз та експертних досліджень затверджених наказом Міністерства юстиції України від 08.10.1998 № 53/5 (зі змінами та доповненнями) 1.1. Для проведення почеркознавчих досліджень рукописних записів та підписів надаються оригінали документів»;
- уточнити та відредагувати питання № 7 ухвали суду, оскільки в межах однієї експертизи одні й ті самі документи (відповідно до питань № 1-6 ухвали суду) не можуть одночасно бути в якості досліджуваних документів та зразків; надання додатково достовірних вільних зразків підпису Алієва Е.Е., в тому числі наближених за часом виконання до досліджуваних документів, які можуть знаходитися оригіналах документів (у заяві про отримання паспорта (форма № 1), різного роду посвідченнях, на яких є власноручний підпис; нотаріально посвідчених документах (договорах, довіреностях, заявах, тощо); надання умовно-вільних зразків підпису Алієва Емілія Енверовича; надання чіткого переліку вільних, умовно-вільних, експериментальних зразків підпису Алієва Емілія Енверовича (як тих, що містяться в матеріалах справи, так і тих, що будуть надані окремо), які можна використовувати у якості порівняльного матеріалу при проведенні дослідження, зазначивши назву документа, рядок, графу, де вони містяться, а також том та аркуш матеріалів справи, якщо зразки містяться в матеріалах справи.
Ухвалою Господарського суду Київської області від 10.04.2025 р. було призначено судове засідання для розгляду клопотання судового експерта № 1853/25-32 від 25.02.2025 р. про надання додаткових матеріалів на 05.05.2025 р., зобов'язано відповідача надати до матеріалів справи витребувані судовим експертом документи, а саме: 1) додатково достовірні вільні зразки підпису Алієва Е.Е., в тому числі наближені за часом виконання до досліджуваних документів, які можуть знаходитися оригіналах документів (у заяві про отримання паспорта (форма № 1), різного роду посвідченнях, на яких є власноручний підпис; нотаріально посвідчених документах (договорах, довіреностях, заявах, тощо); 2) умовно-вільні зразки підпису Алієва Емілія Енверовича; у випадку неможливості надання витребуваних судовим експертом документів - надати суду обґрунтовані письмові пояснення.
У судовому засіданні 05.05.2025 р. представником відповідача було подано клопотання б/н від 05.05.2025 р. (вх. № 3050/25 від 05.05.2025) на виконання ухвали суду від 10.04.2025 р., до якого відповідачем було додатково надані документи, які містять підписи Алієва Еміля Енверовича.
Ухвалою Господарського суду Київської області від 05.05.2025 р. клопотання судового експерта № 1853/25-32 від 25.02.2025 р. про надання додаткових матеріалів для виконання судової експертизи, призначеної у справі № 911/2219/22 було задоволено, викладено поставлені на вирішення експерту при проведенні судової експертизи у даній справі питання в наступній редакції: 1) Чи виконаний підпис у договорі договорі про закупівлю за державні кошти від 20.11.2023 р. № 776/вс у графі «Фізична особа-підприємець Еміль АЛІЄВ» (том 1, аркуш справи 196) Алієвим Емілем Енверовичем, чи іншою особою? 2) Чи виконаний підпис у Додатку 1 до договору про закупівлю за державні кошти від 20.11.2023 р. № 776/вс «Специфікація» у графі «Постачальник ФОП Алієв Еміль Енверович» (том 1, аркуш справи 197) Алієвим Емілем Енверовичем, чи іншою особою? 3) Чи виконаний підпис у Додатку 2 до договору про закупівлю за державні кошти від 20.11.2023 р. № 776/вс «Технічні вимоги» у графі «Постачальник ФОП Алієв Еміль Енверович» (том 1, аркуш справи 198) ОСОБА_2 , чи іншою особою? 4) Чи виконаний підпис у видатковій накладній від 15.12.2023 р. № 1412 на загальну суму 95000,00 грн. у графі «Від постачальника» (том 1, аркуш справи 199) Алієвим Емілем Енверовичем, чи іншою особою? 5) Чи виконаний підпис у листі від 25.01.2024 р. № 1 на адресу заступника керівника підрозділу військової частини НОМЕР_1 у графі «ФОП Алієв Еміль Енверович» (том 1, аркуш справи 200) ОСОБА_2 , чи іншою особою? 6) Чи виконаний підпис у довіреності від 25.01.2024 р., виданій Андрєєву Олександру Миколайовичу, у графі «ФОП Алієв Е.Е.» (том 1, аркуш справи 201) ОСОБА_2 , чи іншою особою? 7) Чи мають схожість індивідуальні особливості (риси) підписів ОСОБА_2 (за умови наявності таких особливостей), що містяться у вільних, умовно-вільних та експериментальних зразках його підписів, які знаходяться в матеріалах справи, із індивідуальними особливостями (рисами) підписів ОСОБА_2 (за умови наявності таких особливостей), що містяться в договорі про закупівлю за державні кошти від 20.11.2023 р. № 776/вс у графі «Фізична особа-підприємець Еміль АЛІЄВ» (том 1, аркуш справи 196), Додатку 1 до договору про закупівлю за державні кошти від 20.11.2023 р. № 776/вс «Специфікація» у графі «Постачальник ФОП Алієв Еміль Енверович» (том 1, аркуш справи 197), Додатку 2 до договору про закупівлю за державні кошти від 20.11.2023 р. № 776/вс «Технічні вимоги» у графі «Постачальник ФОП Алієв Еміль Енверович» (том 1, аркуш справи 198), видатковій накладній від 15.12.2023 р. № 1412 на загальну суму 95000,00 грн. у графі «Від постачальника» (том 1, аркуш справи 199), листі від 25.01.2024 р. № 1 на адресу заступника керівника підрозділу військової частини НОМЕР_1 у графі «ФОП Алієв Еміль Енверович» (том 1, аркуш справи 200), довіреності від 25.01.2024 р., виданій ОСОБА_1 у графі «ФОП Алієв Е.Е.» (том 1, аркуш справи 201)?, і матеріали справи направлено до Київського науково-дослідного інституту судових експертиз Міністерства юстиції України для проведення призначеної ухвалою Господарського суду Київської області від 16.01.2025 р. судової почеркознавчої експертизи.
25.06.2025 р. до Господарського суду Київської області від Київського науково-дослідного інституту судових експертиз разом із матеріалами справи надійшов лист № 12912/3176-4-25/32 від 20.06.2025 р. (вх. № 4211/25 від 25.06.2025 р.) про направлення клопотання експерта, якому доручено виконання судової експертизи у справі № 911/1477/24. За змістом вказаного клопотання судового експерта № 1853/25-32 від 19.06.2025 р. про надання додаткових матеріалів, на підставі п. 2.1 Інструкції про призначення та проведення судових експертиз та експертних досліджень, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 08.10.1998 р. № 53/5, експерт заявляє суду клопотання, в якому просить уточнити та відредагувати питання № 7 ухвали суду відповідно до вимог п. 1.2 Науково-метожичних рекомендацій з питань підготовки та призначення судових експертиз та експертних досліджень, затверджених наказом Міністерства юстиції України від 08.10.1998 р. № 53/5, оскільки в межах однієї експертизи одні й ті самі документи (відповідно до яких поставлені питання №№ 1-6 ухвали суду та всі надані зразки підпису Алієва Е.Е.) не можуть одночасно бути в якості досліджуваних документів та зразків.
Ухвалою Господарського суду Київської області від 10.07.2025 р. було поновлено провадження у справі, призначено судове засідання для розгляду клопотання судового експерта № 1853/25-32 від 19.06.2025 р. про надання додаткових матеріалів на 31.07.2025 р., запропоновано позивачу надати письмові пояснення щодо клопотання судового експерта в частині уточнення та редагування питання № 7, а саме - Чи мають схожість індивідуальні особливості (риси) підписів ОСОБА_2 (за умови наявності таких особливостей), що містяться у наданих вільних, умовно-вільних та експериментальних зразках його підписів, із індивідуальними особливостями (рисами) підписів ОСОБА_2 (за умови наявності таких особливостей), що містяться в договорі про закупівлю за державні кошти від 20.11.2023 р. № 776/вс, Додатку 1 до договору про закупівлю за державні кошти від 20.11.2023 р. № 776/вс «Специфікація», Додатку 2 до договору про закупівлю за державні кошти від 20.11.2023 р. № 776/вс «Технічні вимоги», видатковій накладній від 15.12.2023 р. № 1412 на загальну суму 95000,00 грн., листі від 25.01.2024 р. № 1 на адресу заступника керівника підрозділу військової частини НОМЕР_1 , довіреності від 25.01.2024 р., виданій Андрєєву Олександру Миколайовичу?, яке було запропоновано для проведення експертизи позивачем.
30.07.2025 р. до Господарського суду Київської області від представника позивача надійшли додаткові пояснення у справі б/н від 30.07.2025 р. (вх. № 10580/25 від 30.07.2025 р.), за змістом яких останній зазначає, що вимога судового експерта, яка міститься у клопотанні № 1853/25-32 від 19.06.2025 р. щодо того, що в межах однієї експертизи одні й ті самі документи не можуть одночасно бути в якості досліджуваних документів та зразків, не обґрунтована, а Інструкція про призначення та проведення судових експертиз та експертних досліджень та Науково-методичні рекомендації з питань підготовки та призначення судових експертиз та експертних досліджень, затверджені наказом Міністерства юстиції України від 08 жовтня 1998 року № 53/5, не містять зазначених експертом обмежень щодо дослідження наданих матеріалів в рамках однієї експертизи. Позивач наполягає на тому, що виявлення індивідуальних ознак підписів, що містяться в документах, зазначених у питанні № 7, у вільних, умовно-вільних та експериментальних зразках, наданих відповідачем, їх порівняння та винесення обґрунтованого висновку експерта з цього приводу надасть можливість оцінити в сукупності з іншими доказами, поданими сторонами у справі, ймовірність здійснення підписів на документах, зазначених в питанні № 7, відповідачем, що буде свідчити про наявність/відсутність обставин, які є важливими для правильного вирішення спору між позивачем та відповідачем. Окрім того, на переконання позивача, Інструкція містить лише орієнтовний перелік вирішуваних питань, який носить лише рекомендаційний характер, а норми чинного законодавства не обмежують сторони у виборі запитань.
Ухвалою Господарського суду Київської області від 14.08.2025 р. клопотання судового експерта № 1853/25-32 від 19.06.2025 р. про надання додаткових матеріалів для виконання судової експертизи, призначеної у справі № 911/1477/24, було залишене без задоволення.
09.09.2025 р. матеріали справи направлено до Київського науково-дослідного інституту судових експертиз Міністерства юстиції України для проведення призначеної ухвалою Господарського суду Київської області від 16.01.2025 р. (з урахуванням ухвали Господарського суду Київської області від 05.05.2025 р.) судової почеркознавчої експертизи.
29.10.2025 р. до Господарського суду Київської області від Київського науково-дослідного інституту судових експертиз Міністерства юстиції України з супровідним листом № 21681/3176-4-25/32 від 21.10.2025 р. (вх. № 98/25 від 29.10.2025 р.) надійшли матеріали справи разом із висновком експерта № 1853/25-32 від 14.10.2025 р. за результатами проведення судової почеркознавчої експертизи у господарській справі № 911/1477/24.
Ухвалою Господарського суду Київської області від 10.11.2025 р. було поновлено провадження у справі та призначено підготовче засідання на 08.12.2025 р.
Ухвалою Господарського суду Київської області від 08.12.2025 р. було закрито підготовче провадження у справі і призначено справу до судового розгляду по суті на 19.01.2026 р.
У судовому засіданні з розгляду справи по суті оголошувалися перерви.
25.12.2025 р. до Господарського суду Київської області від позивача надійшло клопотання б/н від 25.12.2025 р. (вх. № 7755/25 від 25.12.2025 р.) про визнання явки Алієва Е.Е. в судове засідання обов'язковою для надання відповідей на запитання позивача, до якого додано перелік запитань до Алієва Е.Е.
У судовому засіданні 19.02.2026 р., після надання представником відповідача відповідей на запитання, які додані до клопотання позивача б/н від 25.12.2025 р. (вх. № 7755/25 від 25.12.2025 р.), представник позивача зазначив про відсутність необхідності виклику Алієва Е.Е. у судове засідання, у зв'язку з чим клопотання позивача б/н від 25.12.2025 р. (вх. № 7755/25 від 25.12.2025 р.) було залишене без задоволення.
У судовому засіданні 30.03.2026 р. було проголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши докази та оцінивши їх в сукупності, суд
встановив:
Згідно зі ст. 12 Закону України «Про розвідку» Служба зовнішньої розвідки України (далі - СЗРУ) для здійснення визначених цим Законом функцій може використовувати умовні найменування. СЗРУ зареєстрована в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців у встановленому Законом України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань» порядку.
Як слідує з позову, на вказаній вище підставі позивачу присвоєно відповідне умовне найменування «Військова частина НОМЕР_1 », під яким останній має право укладати договори, угоди чи контракти, здійснювати іншу господарську діяльність та проводити фінансування через Державну казначейську службу України.
Позивач зазначає, що 20.11.2023 р. між Службою зовнішньої розвідки України під її умовним найменуванням «Військова частина НОМЕР_1 » (замовник) та Фізичною особою-підприємцем Алієвим Емілем Енверовичем (постачальник) було укладено договір про закупівлю за державні кошти № 776/ВС (далі - договір), пунктом 1.1 якого передбачено, що постачальник зобов'язується здійснити поставку речового майна для військовослужбовців, а саме: фуфайка с короткими рукавами, сорочка-поло (далі - товар) відповідно до специфікації згідно з додатком 1 (далі - специфікація), який є невід'ємною частиною договору, а замовник - прийняти та оплатити товар на умовах, визначених цим договором.
Відповідно до п.п. 1.2, 1.3, 1.4 договору найменування предмету закупівлі відповідно до ДК 021-2015: код CPV 18330000-1 «Футболки та сорочки», за КЕКВ 2210. Кількість товару за цим договором може бути зменшено залежно від реального фінансування видатків замовника. Закупівля за цим договором здійснюється відповідно до вимог Закону України «Про оборонні закупівлі» та постанови Кабінету Міністрів України від 11.11.2022 р. № 1275 (зі змінами).
За змістом п.п. 3.1, 3.2 договору ціна на товар встановлена в національній валюті України. Ціна, зазначена у додатку 1 до договору, включає податки, збори та інші обов'язкові платежі до бюджетів, передбачені чинним законодавством України, а також витрати на доставку товару у визначене замовником місце. Пунктом 3.3 договору визначено, що загальна ціна договору складає 305000,00 грн без ПДВ. Постачальник є платником єдиного податку III групи, не платник ПДВ.
У випадку зміни ринкових цін на товар або прийняття відповідними державними органами законодавчих актів, що впливають на формування договірної ціни, а також впливу інфляції на ціну, такі зміни узгоджуються сторонами у додаткових угодах за підписами обох сторін (п. 3.4 договору).
Згідно з п. 3.5 договору ціна договору, зазначена у п. 3.3, не є остаточною і може коригуватися в сторону зменшення в залежності від кількості товару, заявленої та отриманої замовником.
Пунктом 5.1 договору визначено термін поставки: до 20.12.2023 р.
Відповідно до п.п. 5.2, 5.4 договору, поставка товару здійснюється у межах 20-ти кілометрової зони м. Києва, попередньо узгоджується постачальником з замовником. Товар доставляється та заноситься постачальником у зазначені замовником приміщення (до другого поверху включно, вверх або вниз) у визначений замовником та в обов'язковому порядку попередньо уточнений постачальником з замовником час на об'єктах, які знаходяться у межах 20-ти кілометрової зони м. Києва, силами та за кошти постачальника. Для доставки товару постачальник (не пізніше ніж за 21 календарний день) листом має передати замовнику дані щодо залучених працівників та автомобілів (паспорт, посвідчення водія, реєстраційний номер, марку автомобіля, технічний паспорт авто) постачальника, яким необхідно буде надати доступ на об'єкт замовника.
Згідно з п. 5.4 договору, прийом товару здійснюється замовником відповідно до видаткової накладної.
Пунктом 5.9 договору передбачено, що видаткові накладні на поставлений товар складаються постачальником на підставі довіреності представника замовника на отримання товару та передаються на підпис представнику замовника у момент передачі товару.
Відповідно до п. 5.10 договору, датою поставки є дата отримання замовником товару від постачальника згідно видаткової накладної, підписаної сторонами.
Згідно з п. 6.1.2 договору, замовник зобов'язаний прийняти поставлений товар згідно з видатковою накладною.
Відповідно до п. 6.2.2 договору замовник має право не приймати товар у випадку виявлення неналежної його якості.
Згідно з п. 6.2.5 договору замовник має право в односторонньому порядку відмовитися від договору, письмово повідомивши постачальника.
За змістом п. 6.3.7 договору постачальник зобов'язаний забезпечити поставку товару у строки, встановлені цим договором.
Пунктом 7.2 договору визначено, що за порушення строку поставки товару постачальник сплачує на користь замовника пеню в розмірі 1% (одного відсотка) від ціни договору за кожний день прострочення.
За порушення строку поставки товару понад 30 днів постачальник додатково сплачує замовнику штраф у розмірі 7% (семи відсотків) від ціни договору (п. 7.3 договору).
Згідно з п. 7.8 договору, у разі одностороннього розірвання договору з підстав невиконання (неналежного виконання) постачальником взятих на себе зобов'язань за договором, останній зобов'язується сплатити на користь замовника штраф у розмірі 25% (двадцяти п'яти відсотків) від ціни договору протягом 5 (п'яти) робочих днів з дати розірвання договору.
Як зазначає позивач, між сторонами було підписано додаток № 1 до договору, що є специфікацією, якою визначено найменування товару, кількість, одиниці виміру, вартість за одиницю товару, суму та загальну вартість товару без ПДВ.
Також, за твердженням позивача, між сторонами було підписано додаток 2 до договору, що є технічними вимогами до товару, що поставляється за договором та специфікацією.
15.12.2023 р. співробітниками замовника складено акт приймального контролю за якістю № 8 від 15.12.2023 р., згідно з яким 21,6 % товару, поставленого за договором № 776/16 від 20.11.2023 р., не відповідають технічним вимогам до якості.
Згідно листа № 16/2/1653ВС/Б від 20.12.2023 р. позивач просив ФОП Алієва Е.Е. прибути до військової частини з приводу виявлених недоліків поставленого за договором № 776/16 від 20.11.2023 р. товару для подальшого підписання акту контролю якості.
Відповідно до листа № 16/2/1683ВС/Б від 25.12.2023 р. позивач просив ФОП Алієва Е.Е. здійснити заміну товару, поставленого за договором № 776/16 від 20.11.2023 р.
Згідно листа № 16/2/282-Б від 05.02.2024 р. позивач просив ФОП Алієва Е.Е. усунути недоліки або здійснити заміну товару, поставленого за договором № 776/16 від 20.11.2023 р.
Поряд з цим, відповідно до інформаційного повідомлення про зарахування коштів №7650 від 24.12.2023 р., на рахунок ФОП Алієва Еміля Енверовича в АТ «ПУМБ» позивачем було здійснено перерахування коштів в розмірі 95000,00 грн. в якості оплати за договором.
Відповідно до платіжної інструкції № 787 від 25.12.2023 р. ФОП Алієв Еміль Енверович здійснив повернення вказаних коштів у сумі 95000,00 грн., як помилково зарахованих 24.12.2023 р. згідно інформаційного повідомлення № 7650.
Відповідно до інформаційного повідомлення про зарахування коштів № 7720 від 27.12.2023 р., позивачем на рахунок ФОП Алієва Еміля Енверовича в АТ «ПУМБ» вдруге було здійснено перерахування коштів в розмірі 95000,00 грн.
Відповідно до платіжної інструкції № 813 від 27.12.2023 р. ФОП Алієв Еміль Енверович здійснив повернення вказаних коштів, як помилково зарахованих 27.12.2023 р. згідно інформаційного повідомлення № 7720, у розмірі 95000,00 грн.
Також позивачем до матеріалів справи було надано видаткову накладну № 1412 від 15.12.2023 р. із зазначенням ФОП Алієва Е.Е. як постачальника за договором № 776/16 від 20.11.2023 р. на суму 95000,00 грн., лист від ФОП Алієва Е.Е. № 1 від 25.01.2024 р. з пропозицією заміни неякісного товару з доданою до нього довіреністю від 25.01.2024 р. та акт приймання-передачі товару від 07.02.2024 р., підписаний Андреєвим Олександром Миколайовичем, який діє на підставі довіреності від 25.01.2024 р., та уповноваженими особами від замовника.
Листом № 16/2/1435 від 17.04.2024 р. позивач повідомив ФОП Алієва Е.Е. про розірвання договору № 776/16 від 20.11.2023 р.
Згідно листа № 16/2/1450 від 18.04.2024 р. позивач просив ФОП Алієва Е.Е. прибути до військової частини для повернення товару.
Претензією № 3/3/189/Б від 07.05.2024 р. позивач вимагав від відповідача сплати 457500,00 грн. штрафних санкцій за договором № 776/16 від 20.11.2023 р.
Звертаючись до суду із даним позовом, позивач вказує, що відповідач неналежним чином виконав зобов'язання за договором в частині своєчасної поставки замовленого позивачем товару належної якості, поставивши товар неналежної якості та не здійснивши заміну товару, чим розірвав договір в односторонньому порядку, що і стало підставою для нарахування позивачем штрафних санкцій у вигляді пені та штрафів, а саме - 359000,00 грн. пені, 21350,00 грн. 7% штрафу, 76250,00 грн. штрафу у разі одностороннього розірвання договору, за стягненням яких він звернувся до суду з даним позовом.
Дослідивши наявні в справі докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, суд дійшов висновку, що заявлені у даній справі позовні вимоги не підлягають задоволенню, виходячи з наступного.
Згідно з пунктом 1 частини 2 статті 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків є, зокрема, договори та інші правочини.
Цивільні обов'язки виконуються у межах, встановлених договором або актом цивільного законодавства (ч. 1 ст. 14 Цивільного кодексу України).
Відповідно до ч. 2 ст. 14 Цивільного кодексу України особа не може бути примушена до дій, вчинення яких не є обов'язковим для неї.
Згідно приписів статті 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є таке правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Відповідно до статті 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
У відповідності з ч. 1 статті 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Відповідно до ст. 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник) зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.
Окрім того, до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин.
Відповідно до ст. 655 Цивільного кодексу України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.
Продавець зобов'язаний передати товар покупцеві у строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо зміст договору не дає змоги визначити цей строк, - відповідно до положень статті 530 цього Кодексу (ст. 663 ЦК України).
Поряд з цим, слід зазначити, що за приписами статей 73, 74 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.
Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Відповідно до статей 76-79 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Докази, одержані з порушенням закону, судом не приймаються.
Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи.
Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів (ч. 1 ст. 86 ГПК України).
Заперечуючи проти заявлених позовних вимог, відповідач зазначав про відсутність будь-яких договірних відносин з позивачем, у зв'язку з чим він двічі повертав перераховані останнім кошти як помилково сплачені. Окрім того, він не підписував ані сам договір, ані додатки до нього, будь-які листи чи довіреності, та не отримував від позивача зазначених останнім у позові листів.
З огляду на зміст заперечень відповідача, з метою встановлення належності останньому підписів на договорі, додатках до нього, накладній, листі та довіреності, у даній справі було призначено судову почеркознавчу експертизу.
Висновком судового експерта Київського науково-дослідного інституту судових експертиз № 1853/25-32 від 14.10.2025 р., складеним за результатами призначеної та проведеної у даній справі судової експертизи, встановлено, що підпис від імені ФОП Алієва Еміля Енверовича у договорі № 776/ВС від 20.11.2023 р., додатку № 1 до договору № 776/ВС від 20.11.2023 р., додатку № 2 до договору № 776/ВС від 20.11.2023 р., накладній № 1412 від 15.12.2023 р., листі № 1 від 25.01.2024 р. та довіреності від 25.01.2024 р. виконано не Алієвим Е.Е., а іншою особою.
Суд зазначає, що рішення у конкретній справі приймається господарським судом за результатами дослідження безпосередньо цим судом належних і допустимих доказів, виходячи з фактів, встановлених у процесі розгляду справи. Виходячи із принципу диспозитивності господарського судочинства, місцевий господарський суд наділений виключною компетенцією щодо оцінки доказів при розгляді справи по суті, як суд першої інстанції. Така оцінка повинна ґрунтуватися на всебічному, повному та об'єктивному дослідженні доказів у судовому процесі, з врахуванням сукупності всіх обставин. У випадку якщо суд приходить до висновку, що для надання оцінки певним обставинам справи необхідні спеціальні знання, суд вправі призначити судову експертизу.
У рішенні Європейського суду з прав людини «Дульський проти України» від 01.06.2006 р. (заява № 61679/00) зазначено, що експертиза, призначена судом, є одним із засобів встановлення або оцінки фактичних обставин справи і тому складає невід'ємну частину судової процедури.
Згідно з ч. 1 ст. 98 Господарського процесуального кодексу України висновок експерта - це докладний опис проведених експертом досліджень, зроблені у результаті них висновки та обґрунтовані відповіді на питання, поставлені експертові, складений у порядку, визначеному законодавством.
Предметом висновку експерта може бути дослідження обставин, які входять до предмета доказування та встановлення яких потребує наявних у експерта спеціальних знань. Предметом висновку експерта не можуть бути питання права (ч. 2 ст. 98 Господарського процесуального кодексу України).
Згідно з ч. 3 ст. 98 Господарського процесуального кодексу України висновок експерта може бути наданий на замовлення учасника справи або на підставі ухвали суду про призначення експертизи.
Відповідно до ст. 104 Господарського процесуального кодексу України висновок експерта для суду не має заздалегідь встановленої сили і оцінюється судом разом із іншими доказами за правилами, встановленими статтею 86 цього Кодексу. Відхилення судом висновку експерта повинно бути мотивоване в судовому рішенні.
Суд відзначає, що наявними в матеріалах справи доказами, а саме - висновком судового експерта КНДІСЕ № 1853/25-32 від 14.10.2025 р. підтверджено, що ФОП Алієв Еміль Енверович не підписував договір № 776/ВС від 20.11.2023 р., додаток № 1 до договору № 776/ВС від 20.11.2023 р., додаток № 2 до договору № 776/ВС від 20.11.2023 р., накладну № 1412 від 15.12.2023 р., лист № 1 від 25.01.2024 р. та довіреність від 25.01.2024 р., видану на ім'я Андреєва О.М.
При цьому, окрім повернення, як помилково зарахованих, коштів, які надходили на його рахунок від позивача, з наданих до матеріалів справи доказів не вбачається вчинення відповідачем будь-яких дій щодо укладення вказаного договору з позивачем чи щодо виконання передбачених цим договором зобов'язань.
Слід зазначити, що згідно з ч. 1 ст. 546 Цивільного кодексу України виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком, правом довірчої власності.
Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання (ч. 1 ст. 549 ЦК України).
Згідно з ч.ч. 2, 3 ст. 549 Цивільного кодексу України штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Поряд з цим, згідно з приписами ст. 230 Господарського кодексу України (чинного на час виникнення спірних правовідносин) штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.
З огляду на встановлені вище обставини непідписання Алієвим Емілем Енверовичем договору № 776/ВС від 20.11.2023 р., додатків до нього, накладної, листа та довіреності, та невчинення останнім дій з його виконання, суд дійшов висновку, що вказаний правочин не було вчинено відповідачем, а отже, штрафні санкції за таким правочином до останнього не можуть бути застосовані.
Враховуючи викладене, суд дійшов висновку щодо відсутності підстав для задоволення позовних вимог Служби зовнішньої розвідки України про стягнення з Алієва Еміля Енверовича 457500,00 грн. штрафних санкцій за договором № 776/ВС від 20.11.2023 р., у тому числі - 359000,00 грн. пені, 21350,00 грн. 7% штрафу, 76250,00 грн. штрафу у разі одностороннього розірвання договору.
Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів сторін та їх відображення у судовому рішенні, суд спирається на висновки, яких дійшов Європейський суд з прав людини у рішенні від 18.07.2006 р. у справі "Проніна проти України", в якому Європейський суд з прав людини зазначив, що пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов'язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов'язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов'язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи.
Поряд з цим, за змістом п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень та висновків Європейського суду з прав людини, викладених у рішеннях у справах «Трофимчук проти України», «Серявін та інші проти України» обов'язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов'язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.
З урахуванням наведеного, суд відзначає, що решта долучених до матеріалів справи доказів та наданих сторонами пояснень була ретельно досліджена судом і наведених вище висновків суду щодо відсутності підстав для задоволення позову не спростовує.
Таким чином суд дійшов висновку щодо відмови у задоволенні позовних вимог у даній справі у повному обсязі.
Витрати по сплаті судового збору, відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, у разі відмови у позові покладаються на позивача.
Керуючись ст.ст. 73, 74, 76-80, 123, 129, 232, 233, 236-238, 240 Господарського процесуального кодексу України, суд
вирішив:
У задоволенні позовних вимог Служби зовнішньої розвідки України (04107, м. Київ, вул. Нагірна, буд. 24/1) до ОСОБА_2 ( АДРЕСА_1 ) про стягнення 457500,00 грн. штрафних санкцій за договором № 776/ВС від 20.11.2023 р. про закупівлю за державні кошти, у тому числі - 359000,00 грн. пені, 21350,00 грн. 7% штрафу, 76250,00 грн. штрафу у разі одностороннього розірвання договору, відмовити повністю.
Згідно з приписами ч.ч. 1, 2 статті 241 Господарського процесуального кодексу України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Відповідно до вимог статті 256 ГПК України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Повне рішення складене 07.05.2026 р.
Суддя В.М. Бабкіна