вул. Симона Петлюри, 16/108, м. Київ, 01032, тел. (044) 235-95-51, е-mail: inbox@ko.arbitr.gov.ua
"06" квітня 2026 р. Справа № 911/3789/25
Господарський суд Київської області у складі судді Щоткіна О.В., за участю секретаря судового засідання Литовки А.С., розглянувши матеріали справи
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю “Газопостачальна компанія “Нафтогаз трейдинг»
до Комунального підприємства Київської обласної ради “Переяслав-Хмельницьктепломережа»
про стягнення 39153557,54 грн,
за участю представників сторін
від позивача: Піун С.П. - предст., довіреність № 136 від 30.12.2025;
від відповідача: Корнєєв Є.Л. - в порядку самопредставництва;
Товариство з обмеженою відповідальністю “Газопостачальна компанія “Нафтогаз трейдинг» (далі - позивач) звернулося до Господарського суду Київської області через підсистему “Електронний суд» із позовною заявою від 15.12.2025 до Комунального підприємства Київської обласної ради “Переяслав-Хмельницьктепломережа» (далі - відповідач) про стягнення 39153557,54 грн заборгованості.
В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що відповідач не виконав свої договірні зобов'язання перед постачальником (позивачем) за поставлений природний газ згідно із договором постачання природного газу від 17.09.2024 № 9415-ТКЕ(24)-09 за період з жовтня 2024 по березень 2025.
Ухвалою Господарського суду Київської області від 22.12.2025 відкрито провадження у справі, розгляд справи вирішено здійснювати за правилами загального позовного провадження. Підготовче засідання призначено на 19.01.2026.
Через підсистему “Електронний суд» 02.01.2026 від представника Товариства з обмеженою відповідальністю “Газопостачальна компанія “Нафтогаз трейдинг» надійшла заява, за змістом якої останній просить суд забезпечити свою участь у судовому засіданні 19.01.2026 об 11:15 та у всіх наступних судових засіданнях по справі № 911/3789/25 у режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів.
Ухвалою суду від 06.01.2026 задоволено заяву представника “Газопостачальна компанія “Нафтогаз трейдинг» та визначено особу, яка братиме участь у судовому засіданні 19.01.2026 об 11:15 та у всіх наступних судових засіданнях у справі № 911/3789/25 в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду: адвоката Бернацьку Олену Володимирівну.
19.01.2026 оголошено перерву у підготовчому засіданні до 02.02.2026.
Через систему «Електронний суд» 28.01.2026 від КП Київської обласної ради “Переяслав-Хмельницьктепломережа» надійшов відзив на позов, з тексту якого вбачається, що заборгованість в розмірі 39 153 557,54 грн за період з жовтня 2024 по березень 2025 відповідач визнає в повному обсязі, однак, на його думку, вина щодо несвоєчасної оплати за надані послуги відсутня. Це пов'язано з тим, що несвоєчасність оплати за надані послуги з постачання природного газу не пов'язана з відмовою сплачувати кошти в строк, передбачений умовами договору, а викликана обставинами, що не залежали від волі відповідача.
В своїх запереченнях останній посилається на Закон України №2479-ІХ «Про особливості регулювання відносин на ринку природного газу та у сфері теплопостачання під час дії воєнного стану та подальшого відновлення їх функціонування», яким встановлено мораторій на підвищення тарифів на теплопостачання для всіх категорій споживачів та визначаються певні фінансові гарантії для підприємств теплопостачання, зокрема, шляхом компенсації їм заборгованості з різниці в тарифах з державного бюджету України; статтю 4 Закону України "Про заходи, спрямовані на врегулювання заборгованості теплопостачальних та теплогенеруючих організацій та підприємств централізованого водопостачання і водовідведення" (далі Закон - 1730), які надають гарантії, що суб'єктам господарювання, що здійснюють виробництво та/або транспортування, та/або постачання теплової енергії і надають послуги з постачання теплової енергії та постачання гарячої води, щодо яких запроваджено мораторій згідно з частиною першою статті 1 цього Закону, передбачено право компенсації шляхом виділення субвенцій з Державного бюджету України.
Також відповідач зазначає про відсутність коштів на погашення боргу та посилається на скрутне фінансове становище.
30.01.2026 позивач через підсистему «Електронний суд» подав відповідь на відзив, в якій, заперечуючи на подані пояснення у відзиві та з посиланням на вищевказані відповідачем Закони зазначає, що жоден із наведених законів і постанов не містять будь-яких нормативних приписів щодо зміни умов виконання договорів постачання природного газу стосовно ціни.
Окрім того, умови договору постачання природного газу не містять відкладальної умови щодо здійснення розрахунків за використаний природний газ після вчинення будь-яких дій сторонами договору та третіми особами.
Також позивач вказує, що відсутність коштів на рахунках, фінансування з державного бюджету, заборгованість контрагентів відповідача, скрутне становище тощо не є винятковими обставинами для не виконання договірних зобов'язань.
02.02.2026 оголошено перерву у підготовчому засіданні до 23.02.2026.
Через підсистему “Електронний суд» 20.02.2026 від представника “Газопостачальна компанія “Нафтогаз трейдинг» - Єфременка О.О. надійшло клопотання, за змістом якого останній просить суд забезпечити свою участь у судовому засіданні 23.02.2026 о 10:30 у режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів, у зв'язку з тим, що представник Бернацька О.В. не зможе прийняти участь у зазначеному засіданні через зайнятість у іншому судовому засіданні.
Ухвалою суду від 23.02.2026 було задоволено клопотання представника “Газопостачальна компанія “Нафтогаз трейдинг» та визначено особу, яка братиме участь у судовому засіданні 23.02.2026 о 10:30 у справі №911/3789/25 в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду: Єфременко Олександра Олександровича.
Ухвалою Господарського суду Київської області від 23.02.2026 було закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті на 16.03.2026 о 10:15.
Через підсистему «Електронний суд» 24.02.2026 представником відповідача подано заперечення на відповідь на відзив, в якій додатково висловлена позиція стосовно того, що саме на Кабінет Міністрів України покладено обов'язок з відшкодування теплопостачальним підприємствам різниці в тарифах за газопостачання. Зазначені обставини відповідач просив врахувати при прийнятті рішення.
В судовому засіданні було оголошено перерву до 06.04.2026.
В судове засіданні 06.04.2026 з'явились представники учасників провадження.
Відповідно до ч. 1 ст. 233 ГПК України, суди ухвалюють рішення, постанови іменем України негайно після закінчення судового розгляду.
Під час судового розгляду, відповідно до статей 209, 210 ГПК України були з'ясовані всі обставини, на які позивач у справі посилався, як на підставу своїх вимог, а також обставини, які відповідач просив врахувати при вирішенні спору, зокрема, відсутності вини у несвоєчасності сплати заборгованості за договором, також досліджені всі докази, наявні в матеріалах справи.
У судовому засіданні 06.04.2026 в порядку абз. 1 ч. 1 ст. 219 ГПК України суд оголосив про перехід до стадії ухвалення судового рішення та відповідно до ч. 1 ст. 240 ГПК України проголосив скорочене рішення.
Дослідивши наявні в матеріалах справи докази, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні дані, на яких ґрунтується позов та заперечення до нього, та об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд
17.09.2024 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Газопостачальна компанія «Нафтогаз Трейдинг» (далі - постачальник) та Комунальним підприємством київської обласної ради «Переяслав-Хмельницьктепломережа» (далі - споживач) було укладено Договір постачання природного газу №9415-ТКЕ(24)-09 (далі - Договір), відповідно до умов якого постачальник зобов'язується поставити споживачеві, який є виробником теплової енергії в розумінні підпункту 1 пункту 4 Положення, природний газ, а споживач зобов'язується прийняти його та оплатити на умовах цього Договору.
Відповідно до п. 1.2. споживач підтверджує та гарантує, що на момент підписання цього Договору у споживача є в наявності укладений договір на розподіл природного газу між споживачем та Оператором газорозподільної системи (надалі - Оператор ГРМ) та присвоєний Оператором ГРМ персональний EIC-код та/або укладений договір транспортування природного газу між споживачем та Оператором газотранспортної системи (надалі - Оператор ГТС) та присвоєний Оператором ГТС персональний EIC-код (якщо об'єкти споживача безпосередньо приєднані до газотранспортної системи).
Згідно п. 2.1 Договору постачальник передає споживачу на умовах цього Договору замовлений споживачем обсяг (об'єм) природного газу у період з жовтня 2024 року по 30 квітня 2025 року (включно), в кількості 4 073,65028 тис. куб. метрів (чотири мільйони сімдесят три тисячі шістсот п'ятдесят, 28 куб. м), в тому числі по місяцях (далі також - розрахункові періоди), про що вказано в Договорі.
Підпунктом 2.2.1 Договору визначено, що обсяг І (фіксований) природного газу використовується споживачем для потреб виробництва теплової енергії для надання послуг з постачання теплової енергії та постачання гарячої води населенню та/або постачання теплової енергії як товарної продукції для зазначених потреб.
Обсяг ІІІ (фіксований) природного газу використовується споживачем для виробництва теплової енергії для надання послуг з постачання теплової енергії та постачання гарячої води бюджетним установам/організаціям та релігійним організаціям, закладам охорони здоров'я державної власності (казенні підприємства та/або державні установи тощо), закладам охорони здоров'я комунальної власності (комунальні некомерційні підприємства та/або комунальні установи, та/або спільні комунальні підприємства тощо), підприємствам, установам та організаціям, що перебувають в управлінні Державного управління справами, та/або постачання теплової енергії як товарної продукції для зазначених потреб.
Обсяг ІІ природного газу використовується споживачем для потреб, відмінних від тих, що задовольняються за рахунок Обсягів І (фіксований) та ІІІ (фіксований).
Сторони погодили також наступні умови Договору:
- приймання-передача газу, переданого позивачем відповідачу у відповідному розрахунковому періоді, оформлюється актом приймання-передачі природного газу (п.3.5).
- постачальник протягом 3-х (трьох) робочих днів з дати одержання актів зобов'язується повернути споживачу по одному примірнику оригіналів актів, підписаних уповноваженим представником постачальника або надає обґрунтовану відмову від підписання акта. Після підписання сторонами актів приймання-передачі, замовлені обсяги природного газу за Договором вважаються скоригованими (п. 3.5.4);
- споживач зобов'язаний самостійно контролювати власне використання природного газу за цим Договором та здійснювати оплату використаного природного газу своєчасно (п. 6.2);
- ціна обсягів газу, визначених в пункті 2.1 цього Договору визначена та прописана в п. 4 Договору для Обсягу І, ІІ, ІІІ окремо.
Судом встановлено, що на виконання умов Договору протягом жовтня 2024 - березня 2025 постачальник передав у власність споживача природний газ на загальну суму 40 554 515,08 грн згідно актів приймання - передачі природного газу, які приєднані до матеріалів позову, зокрема:
- Акт приймання-передачі природного газу від 31 жовтня 2024, обсяг переданого газу: 152,62180 тис. куб. м, вартістю 1 157 466,50 грн (обсяг І);
- Акт приймання-передачі природного газу від 31 жовтня 2024, обсяг переданого газу: 2,39475 тис. куб. м, вартістю 44 800,22 грн (обсяг ІІ);
- Акт приймання-передачі природного газу від 31 жовтня 2024, обсяг переданого газу: 54,07473 тис. куб. м, вартістю 895 146,98 грн (обсяг ІІІ);
- Акт приймання-передачі природного газу від 30 листопада 2024, обсяг переданого газу: 446,33169 тис. куб. м, вартістю: 3 384 929,20 грн (обсяг І);
- Акт приймання-передачі природного газу від 30 листопада 2024, обсяг переданого газу: 7,76280 тис. куб. м, вартістю: 148 079,81 грн (обсяг ІІ);
- Акт приймання-передачі природного газу від 30 листопада 2024, обсяг переданого газу: 146,44893 тис. куб. м, вартістю: 2 424 299,06 грн (обсяг ІІІ);
- Акт приймання-передачі природного газу від 31 грудня 2024 обсяг переданого газу: 598,89487 тис. куб. м, вартістю: 4 541 951,15 грн (Обсяг І);
- Акт приймання-передачі природного газу від 31 грудня 2024 обсяг переданого газу: 15,71459 тис. куб. м, вартістю: 304 643,92 грн (Обсяг ІІ);
- Акт приймання-передачі природного газу від 31 грудня 2024 обсяг переданого газу: 220,14055 тис. куб. м, вартістю: 3 644 181,84 грн (Обсяг ІІІ);
- Акт приймання-передачі природного газу від 31 січня 2025, обсяг переданого газу: 556,70260 тис. куб. м, вартістю: 4 499 602,43 грн (обсяг І);
- Акт приймання-передачі природного газу від 31 січня 2025, обсяг переданого газу: 14,24712 тис. куб. м, вартістю: 313 014,76 грн (обсяг ІІ);
- Акт приймання-передачі природного газу від 31 січня 2025, обсяг переданого газу: 218,33329 тис. куб. м, вартістю: 3 723 149,47 грн (обсяг ІІІ);
- Акт приймання-передачі природного газу від 28 лютого 2025, обсяг переданого газу: 625,63172 тис. куб. м, вартістю: 5 056 728,68 грн (обсяг І);
- Акт приймання-передачі природного газу від 28 лютого 2025, обсяг переданого газу: 15,67542 тис. куб. м, вартістю: 353 262,53 грн (обсяг ІІ);
- Акт приймання-передачі природного газу від 28 лютого 2025, обсяг переданого газу: 216,31944 тис. куб. м, вартістю: 3 688 808,11 грн (обсяг ІІІ);
- Акт приймання-передачі природного газу від 31 березня 2025, обсяг переданого газу: 399,69514 тис. куб. м, вартістю: 3 230 574,50 грн (обсяг І);
- Акт приймання-передачі природного газу від 31 березня 2025, обсяг переданого газу: 72,48399 тис. куб. м, вартістю: 1 698 648,42 грн (обсяг ІІ);
- Акт приймання-передачі природного газу від 31 березня 2025, обсяг переданого газу: 84,75117 тис. куб. м, вартістю: 1 445 227,50 грн (обсяг ІІІ).
Отже, позивач передав у власність відповідача природний газ у період з жовтня 2024 по березень 2025 на загальну суму 40 554 515,08 грн.
Розділом 5 погоджено порядок та умови проведення розрахунків.
Пунктом 5.1 Договору передбачено, що споживач здійснює розрахунок за придбані обсяги природного газу в наступному порядку:
- 70 відсотків вартості фактично переданого відповідно до акта/актів приймання-передачі природного газу - до останнього числа місяця, наступного за місяцем, в якому було здійснено постачання газу;
- остаточний розрахунок за фактично переданий відповідно до акта/актів приймання-передачі природний газ - до 15-го числа (включно) місяця, наступного за місяцем, в якому споживач повинен був сплатити 70 відсотків грошових коштів за відповідний розрахунковий період.
У разі відсутності акта/актів приймання-передачі, фактична вартість переданого споживачу природного газу розраховується відповідно до умов підпункту 3.5.3 пункту 3.5 цього Договору.
До позову додано реєстр документів ТОВ «ГК «Нафтогаз трейдинг» за період з 01.01.2025 по 04.12.2025, з якого вбачається, що КП КОР «Переяслав-Хмельницьктепломережа» 28.11.2025 здійснила перерахування грошових коштів в сумі 1400957,54 грн на рахунок позивача із призначенням платежу «за спожитий природний газ, зг.Дог.№ 9415-ТКЕ(24)-09 від 17.09.24, ДУ №1 від 27.11.25р.,рах.-фактури №9415-ТКЕ (24)-09-Р від 27.11.25, в т.ч. ПДВ 233492,92 грн».
Звертаючись до суду з даним позовом, позивач вказав, що відповідач не виконав зобов'язання щодо оплати вартості використаного природного газу в повному обсязі, лише частково здійснивши оплату одним платежем, у зв'язку з чим на момент подачі позову сума боргу склала 39 153 557,54 грн, яку і просить стягнути позивач в судовому порядку.
Як згадувалось вище, відповідач суму основного боргу визнав, про що вказав у відзиві на позовну заяву, однак повідомив про існування незалежних від його волі підстав, які спричинили наявну заборгованість, зокрема, відсутність коштів на погашення боргу та скрутне фінансове становище, а також відсутність його вини у несвоєчасному розрахунку перед позивачем за поставлений газ.
Також в своїх запереченнях останній посилається на Закон України №2479-ІХ «Про особливості регулювання відносин на ринку природного газу та у сфері теплопостачання під час дії воєнного стану та подальшого відновлення їх функціонування» (далі Закон 2479- ІХ), а також статтю 4 Закону України "Про заходи, спрямовані на врегулювання заборгованості теплопостачальних та теплогенеруючих організацій та підприємств централізованого водопостачання і водовідведення" (далі Закон - 1730), які надають гарантії, що суб'єктам господарювання, що здійснюють виробництво та/або транспортування, та/або постачання теплової енергії і надають послуги з постачання теплової енергії та постачання гарячої води, передбачено право компенсації шляхом виділення субвенцій з Державного бюджету України.
Отже основна причина несвоєчасної оплати за природний газ, зі слів відповідача, перед позивачем пов'язана з тим, що встановлені тарифи на послуги теплопостачання не відповідають фактичній вартості теплової енергії, оскільки використовується тариф 2021 року, а держава не відшкодовує узгоджені обсяги заборгованості в різниці в тарифах. Саме ця обставина призвела до збитковості підприємства та до заборгованості, зокрема й перед позивачем. Вказані у відзиві та у запереченнях на відповідь на відзив причини затримки оплати за природний газ відповідач просить врахувати при прийнятті рішення.
Надаючи правову кваліфікацію викладеним обставинам з урахуванням фактичних та правових підстав позовних вимог, проаналізувавши вимоги чинного законодавства, що регулює спірні правовідносини, а також доводи та пояснення сторін, суд виходить з наступного.
Приписами частини першої статті 12 Закону України від 09.04.2015 № 329-VIII “Про ринок природного газу» передбачено, що постачання природного газу здійснюється відповідно до договору, за яким постачальник зобов'язується поставити споживачеві природний газ належної якості та кількості у порядку, передбаченому договором, а споживач зобов'язується оплатити вартість прийнятого природного газу в розмірі, строки та порядку, передбачених договором.
Відповідно до статті 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.
Частиною 1 ст. 655 ЦК України визначено, що за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.
Відповідно до вимог ч. 1 ст. 692 ЦК України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.
Згідно норм цивільного законодавства договір купівлі-продажу є оплатним, тобто при набуванні речі у власність, покупець сплачує продавцеві вартість (ціну) речі, яка обумовлена договором, а у продавця виникає зобов'язання передати покупцю річ та право вимоги оплати і зобов'язання покупця сплати вартість отриманої речі та право її вимоги.
Даний договір є консенсуальним, оскільки права та обов'язки виникають вже в момент досягнення ними угоди за всіма істотними умовами. Отже, змістом договору є ті умови, з приводу яких сторони досягли згоди.
Відповідно до ст. 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
У силу положень статті 629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання.
Положеннями частини другої статті 13 Закону України “Про ринок природного газу» визначено, що споживач зобов'язаний, зокрема, забезпечувати своєчасну та повну оплату вартості природного газу згідно з умовами договорів.
Статтею 525 Цивільного кодексу України передбачено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Приписами статті 530 Цивільного кодексу України передбачено, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Розділом 5 Договору передбачено термін оплати товару - 70 відсотків вартості фактично переданого відповідно до акта/актів приймання-передачі природного газу - до останнього числа місяця, наступного за місяцем, в якому було здійснено постачання газу.
Остаточний розрахунок за фактично переданий відповідно до акта/актів приймання-передачі природний газ - до 15-го числа (включно) місяця, наступного за місяцем, в якому споживач повинен був сплатити 70 відсотків грошових коштів за відповідний розрахунковий період.
Згідно наданих позивачем актів, які останні підписані з обох сторін за допомогою накладення електронного підпису та електронної печатки, факт поставки відповідачеві природного газу за період з жовтня 2024 по березень 2025 в сумі 40554515,08 грн підтверджено належними та допустимими доказами в розмінні ст.76 ГПК України та відповідачем не заперечується.
Разом з тим, в терміни визначені сторонами в Договорі щодо актів за період жовтень 2024 - березень 2025, строк оплати яких настав, відповідач в повному обсязі та вчасно не розрахувався, здійснивши лише часткову оплату в сумі 1400957,54 грн.
Таким чином, подані матеріали справи повністю підтверджують викладені в позові обставини та наявності у Комунального підприємства Київської обласної ради “Переяслав-Хмельницьктепломережа» непогашеної заборгованості перед Товариством з обмеженою відповідальністю «Газопостачальна компанія «Нафтогаз трейдинг» в сумі 39 153 557, 54 грн, яку відповідач повністю визнав, про що вказав у своєму відзиві.
Що стосується викладених у відзиві пояснень, то суд зазначає, що правовідносини сторін з постачання та оплати товару (природного газу) врегульовано Договором. При цьому, ані Договір постачання природного газу, ані Закон України «Про особливості регулювання відносин на ринку природного газу та у сфері теплопостачання під час дії воєнного стану та подальшого відновлення їх функціонування» та Закон України «Про заходи, спрямовані на врегулювання заборгованості теплопостачальних та теплогенеруючих організацій та підприємств централізованого водопостачання і водовідведення», на який посилається відповідач у своєму відзиві, не передбачають звільнення теплопостачальних та теплогенеруючих організацій від обов'язку оплатити спожитий ними природний газ лише через наявність заборгованості з відшкодування різниці в тарифах на теплову енергію та послуги з її постачання.
Тобто, жоден із наведених Законів не містять будь-яких нормативних приписів щодо зміни умов виконання договорів постачання природного газу. Крім того, умови договору постачання природного газу не містять відкладальної умови щодо здійснення розрахунків за використаний природний газ після вчинення будь-яких дій сторонами договору та третіми особами.
З огляду на наведене, відсутність коштів на рахунках чи відсутність фінансування з державного бюджету, або заборгованість контрагентів відповідача чи скрутне становище не є винятковими обставинами для не виконання договірних зобов'язань.
Крім того, в самому відзиві на позов відповідач не запропонував будь-якого врегулювання ситуації, як от надання часу для укладення мирової угоди чи реструктуризації заборгованості тощо, лише в запереченні на відповідь на відзив просив врахувати подані пояснення при прийнятті рішення.
Зважаючи на те, що борг за спожитий газ відповідачем визнаний, розмір підтверджений матеріалами справи та поданими доказами, суд дійшов висновку про обґрунтованість заявлених позивачем вимог про стягнення з Комунального підприємства Київської обласної ради “Переяслав-Хмельницьктепломережа» на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Газопостачальна компанія «Нафтогаз трейдинг» 39 153 557, 54 грн, з урахуванням чого позовні вимоги підлягають задоволенню у повному обсязі.
За результатами вирішення спору судові витрати щодо судового збору у справі покладаються на відповідача відповідно до ст. 129 ГПК України.
Відповідно до ч.1 ст.130 ГПК України та ч.3 ст.7 Закону України "Про судовий збір" у разі укладення мирової угоди до прийняття рішення у справі судом першої інстанції, відмови позивача від позову, визнання позову відповідачем до початку розгляду справи по суті суд у відповідній ухвалі чи рішенні у порядку, встановленому законом, вирішує питання про повернення позивачу з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову.
Позивачем при зверненні з позовом сплачено судовий збір в розмірі 469842,69 грн (39153557,54*1,5%*коефіцієнт 0,8), про що надано платіжну інструкцію № 0000029724 від 12.12.2025.
Враховуючи наведені норми законодавства та визнання відповідачем позову, позивачу слід повернути з державного бюджету 50 відсотків судового збору, що становить 234921,34 грн.
Решта судового збору, сплаченого при поданні позову, зважаючи на задоволення позовних вимог, відповідно до ст. 129 ГПК України покладається на відповідача.
Керуючись статтями 73, 74, 76-79, 86, 129, 130, 236-238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. Задовольнити позов повністю.
2. Стягнути з Комунального підприємства Київської обласної ради “Переяслав-Хмельницьктепломережа» (08400, Київська обл., Бориспільський р-н, м. Переяслав, вул. Мазепи І., буд. 33, код ЄДРПОУ 20598264) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Газопостачальна компанія «Нафтогаз трейдинг» (04116, м. Київ, вул. Шолуденка, 1, код ЄДРПОУ 42399676) 39153557 (тридцять дев'ять мільйонів сто п'ятдесят три тисячі п'ятсот п'ятдесят сім) грн 54 коп. заборгованості та 234 921 (двісті тридцять чотири тисячі дев'ятсот двадцять одну) грн 35 коп. судового збору.
3. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
4. Повернути Товариству з обмеженою відповідальністю «Газопостачальна компанія «Нафтогаз трейдинг» (04116, м. Київ, вул. Шолуденка, 1, код ЄДРПОУ 42399676) з Державного бюджету України 234 921 (двісті тридцять чотири тисячі дев'ятсот двадцять одну) грн 34 коп. судового збору, сплаченого відповідно до платіжної інструкції №0000029724 від 12.12.2025.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. Апеляційна скарга може бути подана протягом двадцяти днів з дня складення повного тексту рішення відповідно до статей 256-257 Господарського процесуального кодексу України.
Повний текст рішення складено та підписано 07.05.2026
Суддя О.В. Щоткін