ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 334-68-95, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
м. Київ
07.05.2026Справа № 910/5310/26
Суддя Господарського суду міста Києва Турчин С.О., розглянувши
заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "ЕМ АЙ АЙ ТІ"
про забезпечення позову
у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ЕМ АЙ АЙ ТІ"
до Товариства з обмеженою відповідальністю "ПАТОН ІНТЕРНЕШНЛ"
про розірвання договору та стягнення 1013697,65 грн
Суть справи
Товариство з обмеженою відповідальністю "ЕМ АЙ АЙ ТІ" звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "ПАТОН ІНТЕРНЕШНЛ" про розірвання договору поставки №0601 від 06.01.2026 та стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "ПАТОН ІНТЕРНЕШНЛ" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ЕМ АЙ АЙ ТІ" 1013697,65 грн, з яких: 933934,26 грн - сплачені за договором поставки № 0601 від 06.01.2026 грошові кошти та 79763,39 грн - збитки.
В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що відповідач в порушення умов договору поставки №0601 від 06.01.2026 поставив товар, який не відповідає вимогам щодо якості, має ознаки стороннього втручання та приховані недоліки.
Разом із позовом Товариство з обмеженою відповідальністю "ЕМ АЙ АЙ ТІ" подало до суду заяву про забезпечення позову, у якій заявник просить суд:
- накласти арешт на грошові кошти Товариства з обмеженою відповідальністю "ПАТОН ІНТЕРНЕШНЛ" та знаходяться на його рахунках у банківських та інших фінансових установах, у розмірі 933 934,26 грн;
- у разі недостатності грошових коштів, які знаходяться на рахунках у банківських та інших фінансових установах Товариства з обмеженою відповідальністю "ПАТОН ІНТЕРНЕШНЛ" - накласти арешт на належне Товариству з обмеженою відповідальністю "ПАТОН ІНТЕРНЕШНЛ" рухоме та нерухоме майно у межах 933 934,26 грн.
Розгляд заяви про забезпечення позову. Висновок суду із зазначенням мотивів, з яких суд дійшов висновків, і закону, яким керувався суд, постановляючи ухвалу.
В обґрунтування необхідності забезпечення позову заявник посилається на таке:
- відповідно до умов укладеного між сторонами договору поставки №0601 від 06.01.2026 Товариство з обмеженою відповідальністю "ПАТОН ІНТЕРНЕШНЛ" взяло на себе зобов'язання поставити (дизельний генератор G45QS та блок віддаленого моніторингу)
- Товариство з обмеженою відповідальністю "ПАТОН ІНТЕРНЕШНЛ" в порушення умов договору поставки №0601 від 06.01.2026 поставив позивачу неякісний, не новий товар, який був раніше у використанні;
- на підставі договору факторингу № F07/01-2026-1 від 07.01.2026 ТОВ "ПАТОН ІНТЕРНЕШНЛ" відступив право грошової вимоги на користь ТОВ "ФК АКТІВІТІС" (фактора) та отримав повну оплату за товар неналежної якості від фактора;
- після виявлення прихованих недоліків поставленого генератора заявник 13.01.2026 звернувся до ТОВ "ПАТОН ІНТЕРНЕШНЛ" з претензією щодо якості товару та заявою про його повернення та 24.03.2026 звернувся із вимогою про розірвання договору, повернення сплачених коштів та відшкодування збитків, однак ТОВ "ПАТОН ІНТЕРНЕШНЛ" вимогу Товариства з обмеженою відповідальністю "ЕМ АЙ АЙ ТІ" не задовольнив.
Розглянувши заяву про забезпечення позову, суд зазначає таке.
Відповідно до вимог ч.1 ст.136 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 137 цього Кодексу заходів забезпечення позову.
Забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду, а також з інших підстав, визначених законом (ч.2 ст.136 ГПК України).
Положеннями п.1 ч.1 статті 137 Господарського процесуального кодексу України визначено, що позов забезпечується, зокрема, накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачу і знаходяться у нього чи в інших осіб.
Забезпечення позову є засобом, спрямованим на запобігання можливим порушенням майнових прав чи охоронюваних законом інтересів юридичної або фізичної особи, що полягає у вжитті заходів, за допомогою яких у подальшому гарантується виконання судових актів. Заходи щодо забезпечення позову обов'язково повинні застосовуватися відповідно до їх мети, з урахуванням безпосереднього зв'язку між предметом позову та заявою про забезпечення позову.
Велика Палата Верховного Суду у постанові від 18.05.2021 у справі №914/1570/20 зазначала про те, що під забезпеченням позову розуміють сукупність процесуальних дій, що гарантують виконання рішення суду в разі задоволення позовних вимог. Особам, які беруть участь у справі, надано можливість уникнути реальних ризиків щодо утруднення чи неможливості виконання рішення суду, яким буде забезпечено судовий захист законних прав, свобод та інтересів таких осіб. Важливим є момент об'єктивного існування таких ризиків, а також того факту, що застосування заходів забезпечення позову є дійсно необхідним, що без їх застосування права, свободи та законні інтереси особи (заявника клопотання) будуть порушені, на підтвердження чого є належні й допустимі докази. Також важливо, щоб особа, яка заявляє клопотання про забезпечення позову, мала на меті не зловживання своїми процесуальними правами, порушення законних прав відповідного учасника процесу, до якого зазначені заходи мають бути застосовані, а створення умов, за яких не існуватиме перешкод для виконання судового рішення.
При цьому частина четверта статті 137 ГПК України визначає, що заходи забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.
Співмірність передбачає співвідношення господарським судом негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, та майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії.
Адекватність заходу до забезпечення позову, що застосовується господарським судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється господарським судом, зокрема, з урахуванням співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, з вартістю майна, на яке вимагається накладення арешту, або майнових наслідків заборони відповідачеві вчиняти певні дії.
Сторона, яка звертається з заявою про забезпечення позову, повинна обґрунтувати причини звернення з такою заявою.
Вирішуючи питання про забезпечення позову, господарський суд має оцінити обґрунтованість доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості та адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв'язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв'язку з вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, які не є учасниками цього судового процесу.
Не існує універсального алгоритму застосування заходів забезпечення позову, оскільки їх вжиття або відмова у застосуванні останніх знаходяться у прямій залежності від фактичних обставин кожного конкретного господарського спору.
Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного виду забезпечення позову.
У пунктах 46-48 постанови Великої Палати Верховного Суду у постанові від 24.04.2024 у справі № 754/5683/22 зазначено, що як характер спору (майновий або немайновий), так і те, чи підлягає судове рішення у конкретній справі примусовому виконанню, не мають вирішального значення при дослідженні судом питання про наявність підстав для вжиття заходів забезпечення позову. Ключовим є встановлення судом: 1) наявності спору між сторонами; 2) ризику незабезпечення ефективного захисту порушених прав позивача, який може проявлятися як через вплив на виконуваність рішення суду у конкретній справі, так і шляхом перешкоджання поновленню порушених чи оспорюваних прав позивача, за захистом яких він звернувся до суду; 3) співмірності обраного позивачем виду забезпечення позову з пред'явленими позовними вимогами та 4) дійсної мети звернення особи до суду з заявою про забезпечення позову, зокрема, чи не є таке звернення спрямованим на зловживання учасником справи своїми правами. Наявність або відсутність підстав для забезпечення позову суд вирішує в кожній конкретній справі з урахуванням установлених фактичних обставин такої справи та загальних передумов.
Наявність або відсутність підстав для забезпечення позову суд вирішує в кожній конкретній справі з урахуванням установлених фактичних обставин такої справи та загальних передумов для вчинення відповідної процесуальної дії.
Отже, суд виходить з того, що статті 138, 136 ГПК України передбачають право особи у разі існування реальної загрози невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову подати до суду заяву про забезпечення позову, як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи.
Обґрунтовуючи необхідність вжиття заходів забезпечення позову, заявник вказує на те, що ТОВ "ПАТОН ІНТЕРНЕШНЛ" допустило порушення умов договору поставки №0601 від 06.01.2026 щодо поставки товару належної якості, при цьому отримало від фактора (ТОВ "ФК АКТІВІТІС") повну оплату вартості поставленого товару неналежної якості. Незважаючи на викладене, ТОВ "ПАТОН ІНТЕРНЕШНЛ" залишив без задоволення вимогу ТОВ "ЕМ АЙ АЙ ТІ" про повернення оплати вартості товару. За доводами ТОВ "ПАТОН ІНТЕРНЕШНЛ" невжиття заходів забезпечення утруднить виконання майбутнього рішення.
Суд зазначає, що достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного заходу забезпечення позову. Про такі обставини може свідчити вчинення відповідачем дій, спрямованих на ухилення від виконання зобов'язання після пред'явлення вимоги чи подання позову до суду (реалізація майна чи підготовчі дії до його реалізації, витрачання коштів не для здійснення розрахунків з позивачем, укладення договорів поруки чи застави за наявності невиконаного спірного зобов'язання тощо). Саме лише посилання в заяві на потенційну можливість ухилення відповідача від виконання судового рішення без наведення відповідного обґрунтування не є достатньою підставою для задоволення відповідної заяви.
Умовою застосування заходів до забезпечення позову за вимогами майнового характеру є достатньо обґрунтоване припущення, що майно, яке є у відповідача на момент пред'явлення позову до нього, може зникнути, зменшитись за кількістю або погіршитись за якістю на момент виконання рішення.
Розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд повинен врахувати, що вжиття відповідних заходів може забезпечити належне виконання рішення про задоволення позову у разі ухвалення цього рішення, а їх невжиття, - навпаки, ускладнити або навіть унеможливити таке виконання (постанова Великої Палати Верховного Суду від 15.09.2020 у справі №753/22860/17).
При цьому заходи забезпечення позову повинні застосовуватися лише в разі необхідності, оскільки безпідставне звернення до таких дій може спричинити порушення прав та законних інтересів інших осіб чи учасників процесу. Відповідні правові висновки викладені у постанові Великої Палати Верховного Суду від 12.02.2020 у справі №381/4019/18, у постанові Верховного Суду від 10.11.2020 у справі № 910/1200/20.
Відповідно до положень статті 76 Господарського процесуального кодексу України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять у предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.
Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування (частина 1 статті 77 Господарського процесуального кодексу України).
За частиною 1 статті 74 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Дослідивши матеріали справи, суд зазначає, що заявником не наведено у заяві про забезпечення позову жодних обставин, які б свідчили про вчинення відповідачем будь-яких дій, спрямованих на ухилення від виконання зобов'язання, як не довів, що відповідач вчиняє та/або намагається вчинити дії стосовно спірних коштів.
Обставини щодо поставки товару неналежної якості (як стверджує заявник) та неповернення оплати вартості поставленого товару на вимогу заявника не є достатніми підставами для забезпечення позову, оскільки такі обставини входять до предмету доказування у справі, а факт неналежного виконання зобов'язання взагалі сам по собі не може свідчити про майбутнє ускладнення чи унеможливлення виконання рішення суду.
Суд зазначає, що необхідність застосування заходів забезпечення випливає з фактичних обставин справи, які свідчать про наявність підстав вважати, що незастосування цього заходу призведе до утруднення чи унеможливлення виконання рішення суду в разі задоволення позову.
Саме лише посилання в заяві на потенційну можливість ухилення боржника від виконання судового рішення без наведення відповідного обґрунтування не є достатньою підставою для задоволення відповідної заяви.
Заявником до заяви про забезпечення позову не надано доказів на підтвердження реальних, існуючих обставин, які вказують на ймовірну складність або неможливість виконання рішення суду з боку ТОВ "ПАТОН ІНТЕРНЕШНЛ" у разі задоволення позовних вимог, ухиляння останнього від виконання рішення суду у разі задоволення позовних вимог.
Подібної позиції дотримується Північний апеляційний господарський суд у постановах від 11.10.2023 у справі № 910/11345/23, від 10.06.2024 у справі № 910/2135/24.
Невиконання ТОВ "ПАТОН ІНТЕРНЕШНЛ" вимоги про повернення коштів, не свідчить про вчинення ним дій, спрямованих на ухилення від виконання зобов'язань.
Окрім того, суд зазначає, що відповідно до Інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно (відповідь №2707694 від 07.05.2026) за ТОВ "ПАТОН ІНТЕРНЕШНЛ" зареєстроване нерухоме майно, що свідчить про можливість виконання майбутнього рішення за рахунок такого майна.
Наразі обґрунтовані підстави вважати, що у разі задоволення позовних вимог виконання рішення буде неможливим, у суду відсутні.
Враховуючи викладене в сукупності, суд не вбачає підстав для задоволення заяви про вжиття заходів до забезпечення позову.
З огляду на вище наведене, суд дійшов висновку про відмову у задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "ЕМ АЙ АЙ ТІ" про забезпечення позову.
Згідно із приписами ч.6 ст.140 ГПК України, про забезпечення позову або про відмову у забезпеченні позову суд постановляє ухвалу.
Керуючись ст.136, 137, 138, 140, 233 - 235 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. У задоволенні заяви від 05.05.2026 Товариства з обмеженою відповідальністю "ЕМ АЙ АЙ ТІ" про забезпечення позову - відмовити.
2. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та може бути оскаржена у порядку і строк, встановлені ст.256, 257 Господарського процесуального кодексу України.
Дата підписання ухвали: 07.05.2026.
Суддя С. О. Турчин