ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 334-68-95, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
м. Київ
07.05.2026Справа № 910/1832/26
Господарський суд міста Києва у складі судді Алєєвої І.В., розглянувши справу в порядку спрощеного позовного провадження
за позовом Обслуговуючий кооператив «Житлово - Будівельний кооператив «Позняки - 8»
до Державного підприємства - Український державний інститут з проектування об'єктів дорожнього господарства «Укрдіпродор»
про стягнення 15 162, 34 грн.
Без виклику представників сторін.
Обслуговуючий кооператив «Житлово - Будівельний кооператив «Позняки - 8» звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Державного підприємства - Український державний інститут з проектування об'єктів дорожнього господарства «Укрдіпродор» про стягнення 15 162, 34 грн, з яких: 14 255, 70 грн - заборгованість по сплаті внесків і платежів, 261, 41 грн - 3 % річних, 645, 23 грн - інфляційні втрати.
В обґрунтування заявлених вимог позивач посилається на те, що відповідач не виконує свої зобов'язання зі сплати відповідних внесків у відповідності з вимогами статуту Обслуговуючого кооперативу «Житлово - Будівельний кооператив «Позняки - 8».
Частиною 1 статті 247 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що малозначні справи розглядаються у порядку спрощеного позовного провадження.
Відповідно до частини 1 статті 250 Господарського процесуального кодексу України питання про розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження суд вирішує в ухвалі про відкриття провадження у справі.
Частиною 5 статті 252 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої із сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 10.03.2026 позовну заяву прийнято судом до розгляду та відкрито провадження у справі. Приймаючи до уваги малозначність справи в розумінні частини 5 статті 12 Господарського процесуального кодексу України, враховуючи ціну позову, характер спірних правовідносин та предмет доказування, господарським судом вирішено розгляд справи здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін, у зв'язку з чим надано відповідачу строк для подання відзиву на позовну заяву, а позивачу - для подання відповіді на відзив. Вказану ухвалу суду сторони отримали у встановленому законом порядку, що підтверджується повідомленнями про доставку процесуального документа до електронного кабінету особи.
Відповідач не подав до суду відзив на позов, тобто не скористався наданим їм процесуальним правом, передбаченим статтею 178 Господарського процесуального кодексу України.
Згідно з ч. 2 ст. 178 Господарського процесуального кодексу України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.
Приймаючи до уваги, що відповідач не подав до суду відзив на позов, а відтак не скористався наданим їм процесуальним правом, за висновками суду, у матеріалах справи достатньо документів, які мають значення для правильного вирішення спору, внаслідок чого справа може бути розглянута за наявними у ній документами відповідно до частини 2 статті 178 Господарського процесуального кодексу України.
При цьому, оскільки до суду не надходило клопотань учасників справи або одного з них в порядку частини 5 статті 252 Господарського процесуального кодексу України про розгляд справи з повідомленням (викликом) сторін, з огляду на відсутність у суду підстав для виклику сторін з власної ініціативи, господарський суд розглядає справу без проведення судового засідання.
У частині 8 статті 252 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що при розгляді справи у порядку спрощеного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, а у випадку розгляду справи з повідомленням (викликом) учасників справи - також заслуховує їх усні пояснення. Судові дебати не проводяться.
Згідно з частиною 4 статті 240 Господарського процесуального кодексу України у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.
Дослідивши матеріали справи, об'єктивно оцінивши надані суду докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва,
25.09.1992 зареєстровано Обслуговуючий кооператив «Житлово - Будівельний кооператив «Позняки - 8» за адресою: Україна, 02055, Україна, місто Київ, вулиця Ахматової Анни, будинок, 13б, згідно з відомостями Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.
Відповідно до п. 2.3. розділу 2 Статуту ЖБК «ПОЗНЯКИ-8» кооператив здійснює свою діяльність по обслуговуванню житлових будинків, які знаходяться за такими адресами: м. Київ, вулиця Ахматової Анни, 13Б; м. Київ, проспект Григоренка Петра, 19А.
Відповідно до п. 4.1. розділу 4 Статуту ЖБК «Позняки-8» метою діяльності Кооперативу є задоволення економічних, соціальних, житлових та інших потреб членів Кооперативу (та членів їх сімей), які добровільно об'єдналися на основі поєднання їх пайових внесків для участі в організації будівництва та/чи реконструкції житлових будинків (будинку) та подальшої їх (його) експлуатації.
Згідно із п. 4.2. розділу 4 Статуту Кооператив здійснює наступні види діяльності (своїми силами або із залученням контрагентів): комплексне обслуговування житлового будинку (будинків); експлуатація та ремонт житлового будинку (будинків) та утримання прибудинкової території, у порядку, визначеному чинним законодавством України; проведення поліпшеного оздоблення та встановлення більш досконалого обладнання житлового будинку (будинків) і квартир; створення інфраструктури для експлуатації житлового будинку (будинків); здійснення технічного житлово-експлуатаційного обслуговування житлових будинків; організація побутового обслуговування членів Кооперативу та членів їх сімей; укладання та контроль за виконанням договорів, пов'язаних з будівництвом, експлуатацією і ремонтом житлового будинку (будинків) і надвірних будівель та утримання прибудинкової території; здійснення інших видів діяльності, метою яких є задоволення економічних, соціальних, житлових та інших потреб членів Кооперативу (та членів їх сімей), які Кооператив має право здійснювати відповідно до чинного законодавства України.
Державне підприємство - Український державний інститут з проектування об'єктів дорожнього господарства «Укрдіпродор» є власником квартири № 85 (загальною площею 78, 9 кв.м.) в будинку, розташованому за адресою: м. Київ, проспект Григоренка Петра, 19А, що підтверджується листом КП КМР «КМ БТІ» № 062/14-2883 від 05.02.2026 та копією інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру права власності на нерухоме майно № 455980356 від 11.12.2025 року (щодо відсутності зміни власника).
Позивач вказує, що ст.ст. 12, 15 Закону України «Про кооперацію»», п. 8.2 Статуту встановлено обов'язок сплачувати внески, затверджені рішеннями загальних зборів. Враховуючи несплату або навіть часткове прострочення внесків визначених загальними зборами кооперативу є грубим порушенням прав співвласників, що негативно впливає на якість обслуговування будинку. З урахуванням не сплати відповідачем обов'язкових внесків, затверджених рішеннями загальних зборів стало підставою для звернення до господарського суду з даним позовом.
Особливості створення кооперативів та ведення господарської діяльності обслуговуючими кооперативами визначається Законом України «Про кооперацію».
Кооперація базується на таких основних принципах: добровільності вступу та безперешкодного виходу з кооперативної організації; соціальної справедливості, взаємодопомоги та співробітництва; рівного права голосу під час прийняття рішень (один член кооперативу - один голос); вільного вибору напрямів і видів діяльності; демократичного контролю за діяльністю кооперативних організацій та їх посадових осіб з боку членів кооперативних організацій; безпосередньої участі членів кооперативної організації у її діяльності (ст. 4 Закону України «Про кооперацію»).
Відповідно до ст. 2 Закону України «Про кооперацію» кооператив - юридична особа, утворена фізичними та/або юридичними особами, які добровільно об'єдналися на основі членства для ведення спільної господарської та іншої діяльності з метою задоволення своїх економічних, соціальних та інших потреб на засадах самоврядування.
Згідно ст. 3 Закону України «Про кооперацію», метою кооперації є задоволення економічних, соціальних та інших потреб членів кооперативних організацій на основі поєднання їх особистих та колективних інтересів, поділу між ними ризиків, витрат і доходів, розвитку їх самоорганізації, самоуправління та самоконтролю.
Основними завданнями кооперації є: підвищення життєвого рівня членів кооперативів, захист їх майнових інтересів і соціальних прав; створення системи економічної і соціальної самодопомоги населення та суб'єктів господарювання; залучення у виробництво товарів, робіт, послуг, додаткових трудових ресурсів, підвищення трудової і соціальної активності населення; створення і розвиток інфраструктури, необхідної для провадження господарської та іншої діяльності кооперативів з метою зростання матеріального добробуту їх членів та задоволення потреб у товарах і послугах; сприяння сталому розвитку та становленню засад демократичного розвитку суспільства.
Відповідно до ст. 13 Закону України «Про кооперацію» членство в кооперативі припиняється у разі: добровільного виходу з нього; припинення трудової участі в діяльності виробничого кооперативу; несплати внесків у порядку, визначеному статутом кооперативу; смерті члена кооперативу - фізичної особи; ліквідації члена кооперативу - юридичної особи; припинення діяльності кооперативу. Виключення з членів кооперативу може бути оскаржене до суду.
Основними обов'язками члена кооперативу згідно ст. 12 Закону України «Про кооперацію» є: додержання статуту кооперативу; виконання рішень органів управління кооперативу та органів контролю за діяльністю кооперативу; виконання своїх зобов'язань перед кооперативом; сплата визначених статутом кооперативу внесків.
За змістом ст. 15 Закону України «Про кооперацію» вищим органом управління кооперативу є загальні збори членів кооперативу. До компетенції загальних зборів членів кооперативу зокрема належить затвердження статуту кооперативу та внесення до нього змін, прийняття інших рішень, що стосуються діяльності кооперативу; заслуховування звітів його органів управління і органів контролю; визначення розмірів вступного і членського внесків та паїв; визначення розмірів, порядку формування та використання фондів кооперативу.
Згідно п. 14.3.12 Статуту, до виняткової компетенції загальних зборів віднесено затвердження розмірів, строків та порядку сплати вступного, членських та цільових внесків до Кооперативу.
Пунктом 8.2. Статуту передбачено обов'язки членів Кооперативу, зокрема виконувати рішення органів управління Кооперативу та органів контролю за діяльністю Кооперативу; у встановлений строк вносити внески (вступні, пайові, членські, цільові та ін.), передбачені Статутом та іншими документами Кооперативу, затвердженими відповідними органами у встановленому порядку; виконувати свої зобов'язання перед Кооперативом.
У відповідності до положень Статуту ЖБК «Позняки-8»:
- 09.04.2023 проведено загальні збори уповноважених Кооперативу на яких вирішено затвердити наступні суми щомісячних внесків членів Кооперативу на утримання будинків, а саме встановлено основну суму щомісячних внесків членів Кооперативу в розмірі 7, 90 грн за м2 загальної площі квартири на утримання будинків та додаткову суму щомісячних внесків членів Кооперативу в розмірі 182, 00 грн з квартири для формування резервного фонду на оплату боргів перед ТОВ «КИЇВЕНЕРГО-БОРГ» та ПрАТ «АК КИЇВВОДОКАНАЛ» по договорам реструктуризації. У випадку часткової оплати щомісячних внесків членами кооперативу, в першу чергу зараховувати кошти на формування резервного фонду на оплату боргів перед ТОВ «КИЇВЕНЕРГО-БОРГ» та ПрАТ «АК КИЇВВОДОКАНАЛ» по договорам реструктуризації, залишок зараховувати в оплату внесків на утримання будинків.
- 27.01.2024 проведено загальні збори уповноважених Кооперативу, на яких вирішено з 01.02.2024 встановити суму внесків на утримання будинку в розмірі 8, 37 грн м2 на місяць, залишити суму внесків на погашення боргу по договорам реструктуризації в розмірі 182, 00 грн з квартири на місяць.
- 05.10.2024 проведено загальні збори уповноважених Кооперативу, на яких вирішено з 05.10.2024 встановити суму внесків на утримання будинку в розмірі 9, 85 грн м2 на місяць, залишити суму внесків на погашення боргу по договорам реструктуризації в розмірі 182, 00 грн з квартири на місяць.
В матеріалах справи відсутні докази щодо внесення відповідачем визначених статутом кооперативу внесків на утримання будинку та прибудинкової території та внесків до резервного фонду Кооперативу.
У відповідності до ст. 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов'язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.
Відповідно до статей 525, 526 ЦК України зобов'язання має виконуватись належним чином, відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту та інших вимог, що звичайно ставляться; одностороння відмова від виконання зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідачем відзиву на позовну заяву, контррозрахунку суми позовних вимог та будь-яких заперечень по суті позовних вимог не надано, хоча про розгляду справи відповідача повідомлено належним чином, що підтверджується повідомленням про доставку процесуального документа до електронного кабінету особи.
Згідно п. 81 Постанови Великої Палати Верховного Суду від 18.03.2020 № 129/1033/13-ц, принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи та покладає тягар доказування на сторони. Водночас цей принцип не створює для суду обов'язок вважати доведеною та встановленою обставину, про яку стверджує сторона. Таку обставину треба доказувати таким чином, аби реалізувати стандарт більшої переконливості, за яким висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається вірогіднішим, ніж протилежний.
Враховуючи, що строк оплати внесків настав, ненадання відповідачем контррозрахунку заборгованості чи будь-яких заперечень на позов та враховуючи відсутність доказів оплати, перевіривши розрахунок позивача за період з вересня 2024 по листопад 2025, Господарський суд міста Києва дійшов висновку, що вимоги позивача про стягнення з відповідача на користь позивача 14 255, 70 грн заборгованість по сплаті внесків на утримання будинку та прибудинкової території та внесків до резервного фонду Кооперативу, є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.
Крім того, позивачем заявлено вимоги про стягнення 261, 41 грн 3 % річних та 645, 23 грн інфляційних втрат.
Наявними в матеріалах справи доказами підтверджується порушення відповідачем своїх зобов'язань перед Кооперативом, а отже відповідач є таким, що прострочив виконання грошового зобов'язання.
Відповідальність за порушення грошового зобов'язання передбачена статтею 625 ЦК України.
Так, за приписами ч. 1 ст. 625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.
Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом (ч. 2 ст. 625 ЦК України).
Відтак, враховуючи положення ч. 2 ст. 625 ЦК України, нарахування інфляційних втрат на суму боргу та 3 % річних входять до складу грошового зобов'язання і є особливою мірою відповідальності боржника (спеціальний вид цивільно-правової відповідальності) за прострочення грошового зобов'язання, оскільки виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат (збитків) кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отримання компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.
Вимагати сплати суми боргу з врахуванням індексу інфляції, а також 3 % річних є правом кредитора, яким останній наділений в силу нормативного закріплення зазначених способів захисту майнового права та інтересу.
Нарахування інфляційних втрат здійснюються окремо за кожен період часу, протягом якого діяв відповідний індекс інфляції, а одержані таким чином результати підсумовуються за весь час прострочення виконання грошового зобов'язання.
Верховний Суд у складі Об'єднаної палати Касаційного господарського суду у постанові від 20 листопада 2020 року у справі № 910/13071/19 роз'яснив, що сума боргу, внесена за період з 1 до 15 числа включно відповідного місяця, індексується за період з урахуванням цього місяця, а якщо суму внесено з 16 до 31 числа місяця, то розрахунок починається з наступного місяця. За аналогією, якщо погашення заборгованості відбулося з 1 по 15 число включно відповідного місяця - інфляційна складова розраховується без урахування цього місяця, а якщо з 16 до 31 числа місяця - інфляційна складова розраховується з урахуванням цього місяця.
Отже, якщо період прострочення виконання грошового зобов'язання складає неповний місяць, то інфляційна складова враховується або не враховується в залежності від математичного округлення періоду прострочення у неповному місяці.
Методику розрахунку інфляційних втрат за неповний місяць прострочення виконання грошового зобов'язання доцільно відобразити, виходячи з математичного підходу до округлення днів у календарному місяці, упродовж якого мало місце прострочення, а саме:
- час прострочення у неповному місяці більше півмісяця (> 15 днів) = 1 (один) місяць, тому за такий неповний місяць нараховується індекс інфляції на суму боргу;
- час прострочення у неповному місяці менше або дорівнює половині місяця (від 1, включно з 15 днями) = 0 (нуль), тому за такий неповний місяць інфляційна складова боргу не враховується.
Згідно з імперативними вимогами статті 13 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» та статті 236 Господарського процесуального кодексу України, висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду, є обов'язковими для всіх суб'єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить відповідну норму права; при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Перевіривши розрахунок позивача по інфляційним втратам та періоди по яким заявлено інфляційне нарахуванням з урахуванням зазначеної практики Об'єднаної палати Касаційного господарського суду, господарський суд вважає, що вимоги позивача про стягнення інфляційних втрат підлягають задоволенню в сумі 645, 23 грн.
Дослідивши здійснений позивачем розрахунок заявленої до стягнення суми 3 % річних, суд вважає його обґрунтованим, арифметично вірним та таким, що не суперечить нормам чинного законодавства, у зв'язку з чим вимоги в цій частині підлягають задоволенню в розмірі 261, 41 грн.
Відповідно до ст. 13 ГПК України, судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Згідно з ст. 74 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Статтею 73 ГПК України, встановлено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування (ч. 1 ст. 76 ГПК України).
Відповідно до ст. 86 ГПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
За таких обставин, оцінивши подані докази та наведені обґрунтування за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді всіх обставин справи, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню.
Судові витрати позивача по сплаті судового збору відповідно до положень статті 129 Господарського процесуального кодексу України покладаються на відповідача.
Керуючись ст. ст. 129, 236-238, 240, 252 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва,
1. Позовні вимоги задовольнити.
2. Стягнути з ДЕРЖАВНОГО ПІДПРИЄМСТВА - УКРАЇНСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ ІНСТИТУТ З ПРОЕКТУВАННЯ ОБ'ЄКТІВ ДОРОЖНЬОГО ГОСПОДАРСТВА «УКРДІПРОДОР» (03037, місто Київ, ПРОСПЕКТ ПОВІТРОФЛОТСЬКИЙ, будинок 39/1, ідентифікаційний код 05416892) на користь ОБСЛУГОВУЮЧОГО КООПЕРАТИВУ «ЖИТЛОВО-БУДІВЕЛЬНИЙ КООПЕРАТИВ «ПОЗНЯКИ-8» (02055, місто Київ, вул. Ахматової Анни, будинок 13Б, ідентифікаційний код 22933838) заборгованість у розмірі 14 255 (чотирнадцять тисяч двісті двадцять п'ять) грн 70 коп., 3 % річних у розмірі 261 (двісті шістдесят одна) грн 41 коп., інфляційні втрати у розмірі 645 (шістсот сорок п'ять) грн 23 коп. та витрати зі сплати судового збору у розмірі 3328 (три тисячі триста двадцять вісім) грн 00 коп.
3. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Суддя І.В. Алєєва