номер провадження справи 17/11/26
05.05.2026 Справа № 908/3916/25
м. Запоріжжя
Господарський суд Запорізької області у складі судді Корсуна В.Л., при секретарі судового засідання Станіщуку Д.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи № 908/3916/25
за позовною заявою: департаменту комунальної власності та приватизації Запорізької міської ради, 69105, м. Запоріжжя, пр. Соборний, буд. 206
до відповідача: товариства з обмеженою відповідальністю “Торгівельний будинок “Супутник», 69124, м. Запоріжжя, вул. Рубана, буд. 23
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача: комунальне підприємство “Виробниче ремонтно-експлуатаційне житлове об'єднання № 7», 69032, м. Запоріжжя, пр. Металургів, буд. 11
про розірвання договору та виселення
У судовому засіданні приймали участь:
від позивача: Голосова С.І., довіреність від 02.01.26 № 02/01/01-10
від відповідача: не з'явився
від третьої особи: Золотько О.І., довіреність від 05.01.26
29.12.25 до Господарського суду Запорізької області в системі “Електронний суд» надійшла позовна заява за вих. від 23.12.25 № 106/02-03 департаменту комунальної власності та приватизації Запорізької міської ради (далі по тексту Департамент) до товариства з обмеженою відповідальністю “Торговельний будинок “Супутник» (надалі ТОВ “ТБ “Супутник») за участі комунального підприємства “Виробниче ремонтно-експлуатаційне житлове об'єднання № 7» (далі КП “ВРЕЖО № 7», третя особа) про:
- розірвання договору оренди нежитлового приміщення від 28.05.01 № 810 укладеного між департаментом комунальної власності та приватизації Запорізької міської ради (Орендодавець), комунальним підприємством “ВРЕЖО № 7» (Балансоутримувач) та ТОВ “ТБ “Супутник» (Орендар);
- звільнення нежитлового приміщення № 125 другого поверху (літ. А1-2) площею 106,4 кв.м, коридор І площею 8,5 кв.м. та сходові клітини ІІ, ІІІ площею 29,4 по вул. Рубана, м. Запоріжжя, шляхом виселення ТОВ “ТБ “Супутник».
29.12.25 автоматизованою системою документообігу суду здійснено автоматичний розподіл судової справи № 908/3916/25 між суддями, яку передано на розгляд судді Корсуну В.Л.
Ухвалою суду від 05.01.26 по справі № 908/3916/25 позовну заяву департаменту комунальної власності та приватизації Запорізької міської ради за вих. від 23.12.25 № 106/02-03 залишено без руху. Позивачу надано строк для усунення недоліків позовної заяви, який не перевищує 5 днів з дня вручення даної ухвали про залишення позовної заяви без руху. Встановлено позивачу спосіб усунення недоліків позовної заяви шляхом подання до суду заяви про усунення недоліків, в якій (до якої додати):
- зазначити повне (вірне) найменування відповідача;
- зазначити повну юридичну адресу (місцезнаходження) позивача та відповідача;
- зазначити інформацію щодо наявності чи відсутності у сторін зареєстрованого електронного кабінету в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі;
- надати докази сплати (доплати) судового збору у розмірі 0,80 грн за звернення до господарського суду з позовною заявою (оригінал документу, який підтверджує сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі).
08.01.26 до суду в системі “Електронний суд» від представника позивача надійшла заява за вих. від 08.01.26 про усунення недоліків позовної заяви, в якій останній усунув недоліки позовної заяви, які викладені в ухвалі суду від 05.01.26, у т.ч. щодо зазначення вірної назви відповідача, а саме: товариство з обмеженою відповідальністю “Торгівельний будинок “Супутник».
Ухвалою від 13.01.26 судом прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі № 908/3916/25. Залучено до участі у справі № 908/3916/25, в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача - комунальне підприємство “Виробниче ремонтно-експлуатаційне житлове об'єднання № 7». Підготовче судове засідання призначено на 03.02.26 о/об 10 год. 30 хв.
Представники учасників справи в судове засідання 03.02.26 не з'явились, про дату, місце та час розгляду справи були повідомлені належним чином.
Ухвалою від 03.02.26 судом продовжено строк підготовчого провадження на 30 днів - по 15.04.26 включно та відкладено підготовче засідання у справі № 908/3916/25 на 03.03.26 о 10 год. 30 хв.
Ухвалою від 06.02.26 судом виправлено описки/помилки в тексті ухвали суду від 03.02.26 у справі № 908/3916/25.
11.02.26 до суду в системі “Електронний суд» від відповідача надійшла заява про виконання вимог п. 9 резолютивної частини ухвали суду від 13.01.26.
20.02.26 до суду в системі “Електронний суд» від третьої особи надійшли додаткові пояснення, з повідомленням про те, що третьої особою не здійснювалось листування з відповідачем по суті спору та відсутні додаткові докази по справі.
02.03.26 до суду в системі “Електронний суд» від третьої особи надійшла заява з проханням проводити судове засідання без участі третьої особи.
Представники відповідача та третьої особи в судове засідання 03.03.26 не з'явились, про дату, місце та час розгляду справи були повідомлені належним чином.
В засіданні 03.03.26 судом прийнято до розгляду заяву відповідача (сформовану в системі “Електронний суд» 11.02.26) про виконання вимог п. 9 резолютивної частини ухвали суду від 13.01.26 та додаткові пояснення третьої особи (сформовані в системі “Електронний суд» 20.02.26).
Ухвалою від 03.03.26 судом відкладено підготовче засідання у справі № 908/3916/25 на 17.03.26 о 12 год. 30 хв.
Ухвалою від 17.03.26 судом перенесено судове засідання у справі № 908/3916/25 на 31.03.26 о 12 год. 45 хв.
17.03.26 до суду в системі “Електронний суд» від представника відповідача надійшло клопотання з проханням долучити до матеріалів справи № 908/3916/25 копію листа ТОВ “ТБ “Супутник» від 20.02.26 № 01.
В засіданні 31.03.26 представник відповідача заявила усне клопотання про поновлення пропущеного процесуального строку для долучення доказу, доданого до вказаного клопотання про долучення доказів (проти якого заперечила представник позивача, а представник третьої особи віддала вирішення на розсуд суду).
Ухвалою від 31.03.26 судом задоволено усне клопотання представника відповідача про поновлення пропущеного процесуального строку для долучення доказу, доданого до клопотання відповідача (сформованого в системі “Електронний суд» 17.03.26) про долучення доказів. Поновлено відповідачу пропущений процесуальний строк та долучено до матеріалів справи № 908/3916/25 доказ, а саме: копію листа ТОВ “ТБ “Супутник» від 20.02.26 № 01.
Крім того, в засіданні 31.03.26 судом з'ясовано положення ст. ст. 182, 185 ГПК України та повноту виконання запропонованих вимог, викладених в ухвалі суду про відкриття провадження у даній справі.
Представниками учасників справи повідомлено суду, що до матеріалів справи надані всі документи, необхідні для вирішення даної справи по суті спору.
Ухвалою від 31.03.26 судом закрито підготовче провадження у справі № 908/3916/25 та визначено розпочати розгляд справи по суті з 16.04.26. Судове засідання щодо розгляду справи по суті призначено на 21.04.26 о 12 год. 40 хв.
14.04.26 до суду в системі “Електронний суд» від третьої особи надійшла заява з проханням провести судове засідання, яке призначене на 21.04.26 о 12 год. 40 хв. за участю представника третьої особи в режимі відеоконференції у справі № 908/3916/25 поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів.
16.04.26 до суду в системі “Електронний суд» від представника відповідача надійшла заява з проханням визнати розірваним договір оренди нежитлового приміщення від 28.05.01 № 810 укладеного між департаментом комунальної власності та приватизації Запорізької міської ради (Орендодавець), комунальним підприємством “ВРЕЖО № 7» (Балансоутримувач) та ТОВ “ТБ “Супутник» (Орендар) в редакції Додаткової угоди від 22.10.21 до договору.
Ухвалою від 17.04.26 судом залишено без задоволення заяву третьої особи (сформовану в системі “Електронний суд» 14.04.26) про участь у судовому засіданні 21.04.26 о 12 год. 40 хв. в режимі відеоконференції у справі № 908/3916/25 поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів з підстав викладених в тексті такої ухвали.
Представник третьої особи в судове засідання 21.04.26 не з'явився, про дату, місце та час розгляду справи був повідомлений належним чином.
В засіданні 21.04.26 судом прийнято до розгляду заяву представника відповідача (сформовану в системі “Електронний суд» 16.04.26) про визнання позову.
В засіданні 21.04.26 судом розпочато розгляд справи по суті.
У вступному слові представники позивача та відповідача в усній формі стисло виклали зміст та підстави своїх вимог і заперечень щодо предмета позову. Суд перейшов до з'ясування обставин справи та перевірки їх доказами.
Представники позивача та відповідача в засіданні 21.04.26 надали усні пояснення на питання суду (головуючого), які виникли в розгляді справи по суті.
Ухвалою від 21.04.26 судом оголошено перерву в розгляді справи № 908/3916/25 по суті до 22.04.26 о 12 год. 00 хв.
Представник третьої особи в судове засідання 22.04.26 не з'явився, про дату, місце та час розгляду справи був повідомлений належним чином.
В засіданні 22.04.26 завершено стадію з'ясування обставин справи та перевірки їх доказами, суд перейшов до судових дебатів.
З огляду на викладене, враховуючи положення ст. 219 ГПК України, 22.04.26 судом оголошено про перехід до стадії ухвалення судового рішення та відкладено ухвалення та проголошення судового рішення на 05.05.26 о 10 год. 30 хв.
В засіданні 05.05.26, на підставі ст. 240 ГПК України, судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Позивач, в особі уповноваженого представника, в судових засіданнях заявлені позовні вимоги підтримала в повному обсязі з підстав викладених в позовній заяві за вих. від 23.12.25 № 106/02-03. Просила суд:
- розірвати договір оренди нежитлового приміщення від 28.05.01 № 810 укладеного між департаментом комунальної власності та приватизації Запорізької міської ради (Орендодавець), КП “ВРЕЖО № 7» (Балансоутримувач) та ТОВ “ТБ “Супутник» (Орендар);
- звільнити частину нежитлового приміщення № 125 другого поверху (літ. А1-2) площею 106,4 кв.м, коридор І площею 8,5 кв.м. та сходові клітини ІІ, ІІІ площею 29,4 по вул. Рубана, м. Запоріжжя, шляхом виселення ТОВ “ТБ “Супутник».
Відповідач, в особі уповноваженого представника, в судових засіданнях позовні вимоги визнав повністю та просив суд визнати розірваним договір оренди нежитлового приміщення від 28.05.01 № 810 укладеного між департаментом комунальної власності та приватизації Запорізької міської ради (Орендодавець), комунальним підприємством “ВРЕЖО № 7» (Балансоутримувач) та ТОВ “ТБ “Супутник» (Орендар) в редакції Додаткової угоди від 22.10.21 до договору.
Третя особа, в особі уповноваженого представника, в судових засіданнях заявлені позовні вимоги позивача підтримала в повному обсязі з підстав викладених в додаткових поясненнях за вих. від 20.02.26.
З урахуванням дії режиму воєнного стану, повітряними тривогами в м. Запоріжжі, а також наявними випадками відключеннями будівлі суду від електропостачання, в Господарському суді Запорізької області встановлено особливий режим роботи й запроваджено відповідні організаційні заходи. Відтак, з метою забезпечення учасників справи правом на належний судовий захист, справу розглянуто у розумні строки враховуючи вищевказані обставини та факти.
Крім того, судом враховано, що:
- у відповідності до ст. 26 Закону України «Про правовий режим воєнного стану», правосуддя на території, на якій введено воєнний стан, здійснюється лише судами. На цій території діють суди, створені відповідно до Конституції України. Скорочення чи прискорення будь-яких форм судочинства забороняється. У разі неможливості здійснювати правосуддя судами, які діють на території, на якій введено воєнний стан, законами України може бути змінена територіальна підсудність судових справ, що розглядаються в цих судах, або в установленому законом порядку змінено місцезнаходження судів. Створення надзвичайних та особливих судів не допускається;
- станом на час прийняття та підписання процесуального рішення у цій справі по суті спору бойові дії ведуться на певній частині території Запорізької області, а не в місті Запоріжжя;
- прийом документів Господарським судом Запорізької області здійснюється в паперовому та електронному вигляді;
- сторони та третя особа по справі користуючись правами визначеними ст. ст. 42, 46 ГПК України, вправі клопотати та подавати заяви у справі як в паперовому, так і в електронному вигляді.
Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення уповноважених представників сторін, суд
28.05.01 між управлінням комунальної власності міської ради (Орендодавець) та товариством з обмеженою відповідальністю «Фармацевтичне підприємство - аптека № 248» (Орендар) укладено договір оренди нежитлового приміщення № 810 (Договір).
У відповідності до п. 1.1. Договору, Орендодавець на підставі наказу управління комунальної власності міської ради від 17.05.01 № 97 передає, а Орендар приймає в строкове платне користування нежитлове приміщення загальною площею 653,5 кв.м. за адресою: 69124, м. Запоріжжя, вул. Рубана, 23, вбудовано прибудоване, вартість якого визначена згідно з актом оцінки і становить за експертною оцінкою (залишковою вартістю) 154 399,55 грн.
Приміщення використовується Орендарем на правах оренди під аптеку (п. 1.2 Договору).
Згідно із актом прийому-передачі від 26.06.01 управління комунальної власності міської ради передало, а товариство з обмеженою відповідальністю «Фармацевтичне підприємство - аптека № 248» прийняло в оренду нежитлове приміщення по вул. Рубана, 23, площею 653,5 кв.м., вартістю 154 399,55 грн станом на 01.01.01, згідно з експертною оцінкою.
Додатковою угодою № 1 від 30.07.03 до Договору, сторонами у п. 1.1. Договору вирішено замінити слова та замість слів «… загальною площею 653,5 кв.м.» читати «… загальною площею 378,5 кв.м.». Крім того, вказаною додатковою угодою внесено зміни до п. 3.1. та п. 3.3. Договору.
У відповідності до акту прийому-передачі від 30.07.03, на підставі додаткової угоди від 30.07.03 до договору оренди від 28.05.01 № 810 нежитлового приміщення по вул. Рубана, 23, товариство з обмеженою відповідальністю «Фармацевтичне підприємство - аптека № 248» передає, а управління комунальної власності міської ради приймає частину нежитлового приміщення по вул. Рубана, 23, площею 275 кв.м.
Додатковою угодою № 2 від 01.03.04 до Договору, сторонами доповнено розділ 3 пунктами 3.8., 3.9. та розділ 11 пунктом 11.1. і викладено в новій редакції пункти 3.1., 3.3., 3.4., 3.8.,3.9.
Додатковою угодою № 3 від 24.06.05 до Договору, сторонами у п. 1.1. Договору вирішено замінити слова та замість слів «… загальною площею 378,5 кв.м.» читати «… загальною площею 132,15 кв.м.». Крім того, вказаною додатковою угодою внесено зміни до п. 3.1. та п. 3.3. Договору.
Додатковою угодою № 4 від 03.05.06 до Договору, сторонами у п. 1.1. Договору вирішено замінити слова та замість слів «… загальною площею 132,15 кв.м.» читати «… загальною площею 125,35 кв.м.». Крім того, вказаною додатковою угодою внесено зміни до п. 3.1. та п. 3.3. Договору.
Додатковою угодою № 5 від 26.03.07 до Договору сторонами внесено зміни до договору оренди нежитлового приміщення від 28.05.01 № 810, а саме по тексту договору оренди замість слів «товариство з обмеженою відповідальністю «Фармацевтичне підприємство - аптека № 248» читати «товариство з обмеженою відповідальністю «Торговельний будинок «Спутник» у відповідному відмінку. Внесено зміни до п. 1.2., а саме замість слів: «аптеку» читати «магазин з продажу непродовольчих товарів». Крім того, вказаною додатковою угодою внесено зміни до п. 3.1. та п. 3.3. Договору.
Додатковою угодою № 6 від 25.07.07 до Договору, сторонами вирішено:
- Додаток № 2 до договору оренди вважати таким, що втратив чинність з 15.05.07;
- розділ 3 «Орендна плата» викласти в новій редакції;
- п. 10.6. розділу 10 «Строк дії та умови зміни, розірвання Договору оренди приміщення» викласти в новій редакції.
Додатковою угодою № 7 від 25.01.10 до Договору, сторони доповнили п. 3.3. розділу 3 «Орендна плата» підпунктом 3.3.1.
Додатковою угодою № 8 від 15.04.10 до Договору, сторони виклали п. 1.1. розділу 1 «Предмет договору» в новій редакції, а саме:
«.1.1. Орендодавець на підставі наказу управління комунальної власності Запорізької міської ради від 17.05.01 № 97 передає, а Орендар приймає в строкове платне користування нежитлове приміщення № 125 площею 106,4 кв.м., коридор І площею 8,5 кв.м. та сходові клітини ІІ, ІІІ площею 29,4 кв.м. будівлі (літ. А1-2) по вул. Рубана, 23, які перебувають у віданні управління комунальної власності міської ради, вартість яких визначена у звіті про оцінку і становить за незалежною оцінкою (залишкова вартість) 76 442,00 грн станом на 30.06.07. Крім того, вказаною додатковою угодою внесено зміни до п. 3.1. та п. 3.3. Договору.
Додатковою угодою № 9 від 05.05.11 до Договору, сторони дійшли згоди замінити сторону в Договорі оренди від 28.05.01 № 810 нежитлового приміщення по вул. Рубана, 23, а саме замінити орендодавця з управління комунальної власності Запорізької міської ради на департамент комунальної власності та приватизації Запорізької міської ради. Крім того, вказаною додатковою угодою, договір оренди від 28.05.01 № 810 нежитлового приміщення по вул. Рубана, 23 продовжено на той самий термін і діє до 28.05.21.
Додатковою угодою від 14.03.16 до Договору, сторонами внесено зміни до п. 3.2. та п. 3.3. Договору.
Додатковою угодою від 20.06.18 до Договору, сторонами внесено зміни до п. 3.3. Договору.
Додатковою угодою від 25.09.19 до Договору, сторонами внесено зміни до п. 3.3. Договору.
Додатковою угодою від 13.08.20 до Договору, сторони з моменту укладання цієї угоди вважають Балансоутримувачем майна за цим договором - комунальне підприємство “Виробниче ремонтно-експлуатаційне житлове об'єднання № 7». Крім того, вказаною додатковою угодою внесено зміни до п. 3.3. Договору.
22.10.21 між департаментом комунальної власності та приватизації Запорізької міської ради (Орендодавець), комунальним підприємством “Виробниче ремонтно-експлуатаційне житлове об'єднання № 7» (Балансоутримувач) та товариством з обмеженою відповідальністю “Торгівельний будинок “Супутник» (Орендар) укладено додаткову угоду до договору оренди від 28.05.01 № 810 нежитлового приміщення по вул. Рубана, 23, якою термін дії договору оренди від 28.05.01 № 810 нежитлового приміщення по вул. Рубана, 23 продовжено на 5 років, а саме по 21.10.26 та викладено договір оренди від 28.05.01 № 810 в наступній (іншій) редакції.
Так, зокрема, відповідно до п. 1.1. Договору (з урахуванням додаткової угоди від 22.10.21), Орендодавець і Балансоутримувач, шляхом проведення аукціону (протокол про результати електронного аукціону від 13.10.2021 № LLР001-UА-20210920-63523), на підставі наказу управління комунальної власності Запорізької міської ради від 17.05.01 № 97, передають, а Орендар приймає в строкове платне користування комунальне майно - нежитлове приміщення № 125 другого поверху будівлі (літ. А*-2) площею 106,4 кв.м, коридор І площею 8,5 кв.м та сходові клітини II, III площею 29,4 кв.м по вул. Рубана, 23, що перебуває в господарському віданні комунального підприємства «Виробниче ремонтно- експлуатаційне житлове об'єднання №7», вартість майна визначена на підставі звіту про незалежну оцінку Майна і становить за висновком про його вартість 630 194,00 грн без ПДВ станом на 31.03.21.
Пунктом 1.3. Договору (з урахуванням додаткової угоди від 22.10.21) визначено, що майно використовується Орендарем на правах оренди для розміщення магазину з продажу непродовольчих товарів. Заборона щодо використання орендарем майна: казино, інших гральних заходів, гральних автоматів; ресторанів, барів, кафе, закусочних, буфетів, кафетеріїв, що здійснюють продаж товарів підакцизної групи; ритуальних послуг; складів; збір і сортування вторинної сировини; нічні клуби; ресторани з нічним режимом роботи (після 22 год); сауни, лазні; організація концертів та іншої видовищно-розважальної діяльності; готелі, хостели, турбази, мотелі, кемпінги, літні будиночки; комп'ютерні клуби та Інтернет-кафе.
Згідно із п. 2.1. Договору (з урахуванням додаткової угоди від 22.10.21), Орендар вступає у строкове платне користування Майном з моменту підписання Сторонами Договору та Акту приймання-передачі. Ризик випадкового знищення або випадкового пошкодження Майна переходить до Орендаря з дати підписання такого Акту.
У відповідності до п. 3.1. Договору (з урахуванням додаткової угоди від 22.10.21), місячна орендна плата становить суму, визначену за наслідками проведення аукціону (протоколу електронного аукціону від 13.10.21 № LLР001-UА-20210920-63523), у розмірі 9 750,00 грн без ПДВ та, яка сплачується з моменту укладання цієї додаткової угоди. Орендна плата за повний місяць травень 2021 року становить 9 642,83 грн без ПДВ (з урахуванням щомісячного індексу інфляції) та сплачується з 28.05.21, згідно з розрахунком (додаток № 1). Абзац 2 п. 3.1. цього договору відповідно до ч. 3 ст. 631 ЦК України розповсюджується на правові відносини, що виникли до її укладання, а саме: з 28.05.21. До складу орендної плати не входять витрати на утримання орендованого майна (комунальних послуг, послуг з управління об'єктом нерухомості, витрат на утримання прибудинкової території та місць загального користування, вартість послуг по ремонту і технічному обслуговуванню інженерного обладнання та внутрішньобудинкових мереж, ремонту будівлі, у т. ч.: покрівлі, фасаду, вивіз сміття тощо), а також компенсація витрат Балансоутримувача за користування земельною ділянкою (за наявності підстав). Орендар несе ці витрати на основі окремих договорів, укладених із Балансоутримувачем, об'єднанням співвласників багатоквартирного будинку, управителями будинку тощо, з постачальниками комунальних послуг в порядку, визначеному пунктом 6.8. цього Договору.
Орендна плата за січень-грудень року оренди, що настає за роком, на який припадає перший місяць оренди, визначається шляхом коригування орендної плати за перший місяць оренди на річний індекс інфляції року, на який припадає перший місяць оренди. Орендна плата за січень-грудень третього року оренди і кожного наступного календарного року оренди визначається шляхом коригування місячної орендної плати, що сплачувалась у попередньому році, на річний індекс інфляції такого року (п. 3.2. Договору (з урахуванням додаткової угоди від 22.10.21).
Пунктом 3.3. Договору (з урахуванням додаткової угоди від 01.10.22) визначено, що орендна плата розраховується та спрямовується Орендарем: 100 % розміру орендної плати (з додатковим нарахуванням ПДВ) за кожний місяць Балансоутримувачу на його розрахунковий рахунок … Розрахунок орендної плати, у т.ч. нарахування ПДВ на суму орендної плати, здійснюється Орендарем самостійно та сплачується щомісячно не пізніше останнього дня місяця, наступного за звітнім. Оплата орендної плати підтверджується Орендарем шляхом надання Балансоутримувачу інформації про перерахування орендної плати (копії документів про сплату орендної плати). Нарахування ПДВ на суму орендної плати здійснюється у порядку визначеному чинними законодавством України.
Відповідно до п. 4.1. Договору (з урахуванням додаткової угоди від 22.10.21), у разі припинення або розірвання договору Орендар зобов'язаний, зокрема:
- звільнити орендоване Майно від належних Орендарю речей і повернути його відповідно до Акта приймання-передачі з оренди орендованого Майна, в тому стані, в якому Майно перебувало на момент передачі його в оренду, з урахуванням нормального фізичного зносу, а якщо Орендарем були виконані невід'ємні поліпшення, здійснено капітальний ремонт та(або) реконструкція, які не можна відокремити від орендованого Майна, не завдаючи йому шкоди - то разом із такими поліпшеннями, капітальним ремонтом/реконструкцією (п.п. 4.1.1.);
- Орендар повертає комунальне майно Балансоутримувачу, Орендодавцю одночасно із підписанням Акту приймання-передачі вказаного майна у порядку, передбаченому чинними нормативно-правовими актами з цього питання: не пізніше останнього дня строку дії цього Договору у разі закінчення строку дії цього Договору; протягом трьох робочих днів з дати припинення/розірвання цього Договору; не пізніше трьох робочих днів з дати формування Протоколу про визнання переможця аукціону на продовження Договору, яким визначено, що Переможцем стала інша особа (п.п. 4.1.4.).
Згідно із п. 4.2. Договору (з урахуванням додаткової угоди від 22.10.21), обов'язок по складанню Акта приймання-передачі покладається на Балансоутримувача.
Пунктом 4.3. Договору (з урахуванням додаткової угоди від 22.10.21) визначено, що майно вважається повернутим з оренди з моменту підписання Сторонами Акта приймання-передачі з оренди орендованого Майна.
У відповідності до п. 6.2. Договору (з урахуванням додаткової угоди від 22.10.21), Орендар зобов'язаний своєчасно і в повному обсязі сплачувати орендну плату з урахуванням її індексації незалежно від наслідків своєї господарської діяльності.
Цей Договір продовжено на 5 років та діє з 22.10.21 по 21.10.26 включно (п. 10.1. Договору (з урахуванням додаткової угоди від 22.10.21).
Згідно із п. 10.6.3. Договору (з урахуванням додаткової угоди від 22.10.21), Договір припиняється на вимогу Орендодавця з підстав, якщо Орендар, зокрема, допустив прострочення сплати орендної плати на строк більше 3 місяців.
Відповідно до п. 10.11. Договору (з урахуванням додаткової угоди від 22.10.21), майно вважається повернутим Орендодавцю/Балансоутримувачу з моменту підписання Сторонами Акту приймання-передачі з оренди орендованого Майна.
Листом за вих. від 20.02.26 № 01 директор ТОВ “Торгівельний будинок “Супутник» прохав департамент управління активами Запорізької міської ради, у зв'язку з закінченням дії договору оренди нежитлового приміщення від 28.05.01 № 810 укладеного між департаментом комунальної власності та приватизації Запорізької міської ради, КП “ВРЕЖО № 7» та ТОВ “Торгівельний будинок “Супутник» та відсутності потреби у використанні, розірвати договір оренди нежитлового приміщення від 28.05.01 № 810 та прийняти частину нежитлового приміщення № 125 другого поверху будівлі (літ. А1-2) площею 106,4 кв.м, коридор І площею 8,5 кв.м та сходові клітини II, III площею 29,4 кв.м по вул. Рубана, 23 м. Запоріжжя.
Як стверджує позивач у своїй позовній заяві у цій справі, відповідачем систематично порушуються зобов'язання щодо сплати орендної плати та станом на жовтень 2025 р. заборгованість з орендної плати у ТОВ “Торгівельний будинок “Супутник» за спірним договором становить 608 028,69 грн.
Мотивуючи заявлені позовні вимоги позивач зазначає, що оскільки відповідачем порушуються істотні умови Договору оренди, це є підставою для розірвання Договору оренди нежитлового приміщення від 28.05.01 № 810 та повернення об'єкта оренди Орендодавцю в судовому порядку шляхом виселення ТОВ “Торгівельний будинок “Супутник».
Розглянувши наявні матеріали та фактичні обставини справи, оцінивши надані сторонами письмові докази в їх сукупності суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню з огляду на наступне.
Згідно із ст. 73 ГПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи (ч. 1). Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків (ч. 2).
Відповідно до ст. 74 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень (ч. 1). У разі посилання учасника справи на невчинення ін. учасником справи певних дій або відсутність певної події, суд може зобов'язати такого іншого учасника справи надати відповідні докази вчинення цих дій або наявності певної події. У разі ненадання таких доказів суд може визнати обставину невчинення відповідних дій або відсутності події встановленою. У справах про невиконання боржником умов договору оренди, суборенди, емфітевзису, суперфіцію, якщо таке порушення може мати наслідком припинення права користування земельною ділянкою, що зазначена в аграрній ноті як місце вирощування, збирання, виробництва, переробки, зберігання та/або утримання майбутньої сільськогосподарської продукції, особа, яка передала в користування боржника за аграрною нотою таку земельну ділянку, повинна надати суду докази здійснення нею заходів досудового врегулювання спору, передбачених Законом України «Про аграрні ноти» (ч. 2). Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи (ч. 3).
Статтею 76 ГПК України передбачено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування (ч. 1). Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення (ч. 2).
Згідно із ст. 77 ГПК України, обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування (ч. 1). Докази, одержані з порушенням закону, судом не приймаються (ч. 2).
Достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи (ст. 78 ГПК України).
Відповідно до ст. 79 ГПК України, наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування (ч. 1). Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання (ч. 2).
У відповідності до вимог ст. 86 ГПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів (ч. 1). Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності (ч. 2). Суд надає оцінку (ч. 3) як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Статтею 15 Цивільного кодексу України (далі ЦК України) встановлено право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа також має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.
Під порушенням слід розуміти такий стан суб'єктивного права, за якого воно зазнало протиправного впливу з боку правопорушника, внаслідок чого суб'єктивне право особи зменшилось або зникло як таке, порушення права пов'язано з позбавленням можливості здійснити, реалізувати своє право повністю або частково.
Захист, відновлення порушеного або оспорюваного права чи охоронюваного законом інтересу відбувається, в т.ч., шляхом звернення з позовом до суду.
Згідно із ч. 1 та п. 1 ч. 2 ст. 11 ЦК України, цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
З огляду на положення ст. 509 ЦК України вбачається, що зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених ст. 11 ЦК України.
Згідно із приписами ст.ст. 11, 509 ЦК України, підставами виникнення зобов'язання правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов'язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку, зокрема, є договори та інші правочини.
Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків (ч.1 ст. 626 ЦК України).
Приписами ст. 629 ЦК України унормовано, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Як свідчать наявні матеріали цієї господарської справи, умовами п. 10.1. Договору (з урахуванням додаткової угоди від 22.10.21), цей Договір продовжено на 5 років та діє з 22.10.21 по 21.10.26 включно.
У зв'язку з вказаним суд виходить з того, що на момент подання цієї позовної заяви до Господарського суду Запорізької області спірний Договір є продовженим, доказів припинення або розірвання Договору в установленому порядку матеріали справи не містять.
В силу приписів статей 525, 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до закону, інших правових актів, умов договору та вимог зазначених Кодексів, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Статтею 599 ЦК України визначено, що зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.
Умовами п. 6.2 Договору (з урахуванням додаткової угоди від 22.10.21) встановлено обов'язок Орендаря своєчасно та в повному обсязі сплачувати орендну плату з урахуванням її індексації, незалежно від наслідків своєї господарської діяльності.
Згідно із ч.ч. 1, 5 ст. 762 ЦК України, за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму. Плата за користування майном вноситься щомісячно, якщо інше не встановлено договором.
Відповідно до ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.
Як вже було встановлено судом вище в тексті цього рішення, відповідно до п. 3.1. Договору (з урахуванням додаткової угоди від 22.10.21), місячна орендна плата становить суму, визначену за наслідками проведення аукціону (протокол електронного аукціону від 13.10.21 № LLР001-UА-20210920-63523), у розмірі 9 750,00 грн без ПДВ та яка сплачується з моменту укладання цієї додаткової угоди. Орендна плата за повний місяць травня 2021 р. становить 9 642,83 грн без ПДВ (з урахуванням щомісячного індексу інфляції) та сплачується з 28.05.21, згідно з розрахунком (додаток № 1). Абзац 2 п. 3.1. цього договору відповідно до ч. 3 ст. 631 ЦК України розповсюджується на правові відносини, що виникли до її укладання, а саме з 28.05.21. До складу орендної плати не входять витрати на утримання орендованого майна (комунальних послуг, послуг з управління об'єктом нерухомості, витрат на утримання прибудинкової території та місць загального користування, вартість послуг по ремонту і технічному обслуговуванню інженерного обладнання та внутрішньобудинкових мереж, ремонту будівлі, у т. ч.: покрівлі, фасаду, вивіз сміття тощо), а також компенсація витрат Балансоутримувача за користування земельною ділянкою (за наявності підстав). Орендар несе ці витрати на основі окремих договорів, укладених із Балансоутримувачем, об'єднанням співвласників багатоквартирного будинку, управителями будинку тощо, з постачальниками комунальних послуг в порядку, визначеному пунктом 6.8. цього Договору.
Орендна плата за січень-грудень року оренди, що настає за роком, на який припадає перший місяць оренди, визначається шляхом коригування орендної плати за перший місяць оренди на річний індекс інфляції року, на який припадає перший місяць оренди. Орендна плата за січень-грудень третього року оренди і кожного наступного календарного року оренди визначається шляхом коригування місячної орендної плати, що сплачувалась у попередньому році, на річний індекс інфляції такого року (п. 3.2. Договору (з урахуванням додаткової угоди від 22.10.21).
Пунктом 3.3. Договору (з урахуванням додаткової угоди від 01.10.22) визначено, що орендна плата розраховується та спрямовується Орендарем: 100 % розміру орендної плати (з додатковим нарахуванням ПДВ) за кожний місяць Балансоутримувачу на його розрахунковий рахунок … Розрахунок орендної плати, у т.ч. нарахування ПДВ на суму орендної плати, здійснюється Орендарем самостійно та сплачується щомісячно не пізніше останнього дня місяця, наступного за звітнім. Оплата орендної плати підтверджується Орендарем шляхом надання Балансоутримувачу інформації про перерахування орендної плати (копії документів про сплату орендної плати). Нарахування ПДВ на суму орендної плати здійснюється у порядку визначеному чинними законодавством України.
Відповідно до ч.ч. 1, 4 ст. 17 Закону України “Про оренду державного та комунального майна», орендна плата встановлюється у грошовій формі і вноситься у строки, визначені договором. Орендар за користування об'єктом оренди вносить орендну плату незалежно від наслідків провадження господарської діяльності.
Як вбачається з матеріалів цієї справи, відповідачем зобов'язання по своєчасному внесенню орендної плати належним чином не виконано, тим самим Орендар порушено умови Договору.
Зокрема, судом встановлено, що станом на жовтень 2025 р. у відповідача виникла заборгованість з орендної плати за спірним договором у розмірі 608 028,69 грн.
Відповідачем належних і допустимих доказів, в розумінні ст. ст. 76, 77 ГПК України, на спростування зазначених фактів суду не надано.
Згідно із п. 10.6.3. Договору (з урахуванням додаткової угоди від 22.10.21), Договір припиняється на вимогу Орендодавця з підстав, якщо Орендар, зокрема, допустив прострочення сплати орендної плати на строк більше 3 місяців.
Відповідно до ч. 2 ст. 24 Закону України “Про оренду державного та комунального майна», договір оренди може бути достроково припинений за рішенням суду та з інших підстав, передбачених цим Законом або договором.
Згідно із ст. 651 ЦК України, договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.
Застосування такого правового наслідку, як розірвання договору судом, саме з підстави істотності допущеного порушення договору, визначеної через іншу оціночну категорію значну міру позбавлення того, на що особа розраховувала при укладенні договору, відповідає загальним засадам цивільного законодавства, до яких за п. 6 ч. 1 ст. 3 ЦК України належать, зокрема, справедливість, добросовісність та розумність.
Положеннями ст. 782 ЦК України передбачено спеціальний спосіб розірвання договору шляхом вчинення наймодавцем односторонньої відмови від нього, якщо наймач не вносить плату за користування річчю протягом трьох місяців підряд.
Визначена ст. 782 ЦК України можливість розірвати договір найму шляхом відмови від договору в позасудовому порядку є правом, а не обов'язком наймодавця.
Згідно з рішенням Конституційного Суду України № 15-рп/2002 від 09.07.02 (справа №1-2/2002 про досудове врегулювання спорів) право особи (громадянина України, іноземця, особи без громадянства, юридичної особи) на звернення до суду за вирішенням спору не може бути обмежене законом, іншими нормативно-правовими актами. Встановлення законом або договором досудового врегулювання спору за волевиявленням суб'єктів правовідносин не є обмеженням юрисдикції судів і права на судовий захист.
Отже, норми чинного законодавства України не позбавляють сторону договору права на безпосереднє звернення до суду з вимогою про розірвання договору оренди без дотримання порядку досудового врегулювання спору, а відтак право наймодавця на відмову від договору найму, передбачене ч. 1 ст. 782 ЦК України, не є перешкодою для звернення наймодавця (орендодавця) до суду з вимогою розірвати договір у разі несплати наймачем (орендарем) платежів, якщо вбачається істотне порушення умов договору.
Розірвання договору в судовому порядку з причин істотного порушення договору є правовим наслідком порушення зобов'язання стороною договору відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 611 ЦК України, тобто способом реагування та захисту права від порушення договору, яке вже відбулося.
Оскільки, законодавець визначає однією із істотних умов договору оренди орендну плату, то основний інтерес особи, яка передає майно в оренду, полягає в отриманні орендної плати за таким договором. Порушення цього інтересу має наслідком завдання шкоди, через що сторона (орендодавець) значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні відповідного договору оренди об'єкта комунальної форми власності.
З огляду на викладене, істотне порушення орендарем такої умови договору оренди державного (комунального) майна, як невнесення орендної плати, є достатньою правовою підставою для дострокового розірвання зазначеного договору оренди в судовому порядку. У разі звернення до суду з вимогою про розірвання договору оренди у зв'язку з несплатою орендарем орендної плати протягом трьох місяців позивачу необхідно довести факт такої несплати та її триваючий характер (протягом трьох місяців).
Аналогічна правова позиція Верховного Суду викладена в постановах від 21.01.20 у справі № 914/252/19 та від 13.11.19 у справі № 908/1399/17.
Факт неналежного виконання відповідачем грошових зобов'язань за Договором є доведеним. Неналежне виконання відповідачем сплати орендних платежів протягом значного періоду часу є істотним порушенням Договору в розумінні ст. 651 ЦК України.
Таким чином, враховуючи вищевикладене, а також приймаючи до уваги:
- наявність листа за вих. від 20.02.26 № 01 (згідно із змістом якого директор ТОВ “Торгівельний будинок “Супутник» прохав сторін та балансоутримувача за договором розірвати такий договір оренди нежитлового приміщення від 28.05.01 № 810 та прийняти частину нежитлового приміщення № 125 другого поверху будівлі (літ. А1-2) площею 106,4 кв.м, коридор І площею 8,5 кв.м та сходові клітини II, III площею 29,4 кв.м по вул. Рубана, 23 м. Запоріжжя;
- а також визнання позову відповідачем під час розгляду цієї справи,
суд вважає, що вимога про розірвання Договору оренди нежитлового приміщення від 28.05.01 № 810, укладеного між … департаментом комунальної власності та приватизації Запорізької міської ради, КП “ВРЕЖО № 7» та ТОВ “Торгівельний будинок “Супутник», є обґрунтованою та підлягає задоволенню.
Відповідно до ст.ст. 610, 611 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). У разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, припинення зобов'язання внаслідок односторонньої відмови від зобов'язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору.
Частиною 1 ст. 785 ЦК України передбачено, що у разі припинення договору найму наймач зобов'язаний негайно повернути наймодавцеві річ у стані, в якому вона була одержана, з урахуванням нормального зносу, або у стані, який було обумовлено в договорі.
Частиною 1 ст. 25 Закону України “Про оренду державного та комунального майна» унормовано, що правовим наслідком припинення договору оренди є обов'язок орендаря протягом трьох робочих днів з дати припинення договору повернути орендоване майно в порядку, визначеному договором оренди.
Відповідно до п. 4.1. Договору (з урахуванням додаткової угоди від 22.10.21), у разі припинення або розірвання договору Орендар зобов'язаний, зокрема:
- звільнити орендоване Майно від належних Орендарю речей і повернути його відповідно до Акта приймання-передачі з оренди орендованого Майна, в тому стані, в якому Майно перебувало на момент передачі його в оренду, з урахуванням нормального фізичного зносу, а якщо Орендарем були виконані невід'ємні поліпшення, здійснено капітальний ремонт та(або) реконструкція, які не можна відокремити від орендованого Майна, не завдаючи йому шкоди - то разом із такими поліпшеннями, капітальним ремонтом/реконструкцією (п.п. 4.1.1.);
- Орендар повертає комунальне майно Балансоутримувачу, Орендодавцю одночасно із підписанням Акту приймання-передачі вказаного майна у порядку, передбаченому чинними нормативно-правовими актами з цього питання: не пізніше останнього дня строку дії цього Договору у разі закінчення строку дії цього Договору; протягом трьох робочих днів з дати припинення/розірвання цього Договору; не пізніше трьох робочих днів з дати формування Протоколу про визнання переможця аукціону на продовження Договору, яким визначено, що Переможцем стала інша особа (п.п. 4.1.4.).
Відповідно до п. 10.11. Договору (з урахуванням додаткової угоди від 22.10.21), майно вважається повернутим Орендодавцю/Балансоутримувачу з моменту підписання Сторонами Акта приймання-передачі з оренди орендованого Майна.
Велика Палата Верховного Суду неодноразово зазначала, що застосування конкретного способу захисту цивільного права залежить як від виду та змісту правовідносин, які виникли між сторонами, від змісту права чи інтересу, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення, невизнання або оспорення. Такі право чи інтерес мають бути захищені судом у спосіб, який є ефективним, тобто таким, що відповідає змісту відповідного права чи інтересу, характеру його порушення, невизнання або оспорення та спричиненим цими діяннями наслідкам (подібні висновки викладені у постановах Великої Палати Верховного Суду від 30.01.19 у справі № 569/17272/15-ц, від 11.09.19 у справі №487/10132/14-ц, від 16.06.20 №145/2047/16-ц).
Приписи ст. 16 ЦК України визначають такі способи захисту цивільних прав та інтересів, як присудження виконання обов'язку в натурі та примусове виконання обов'язку, а отже, якщо колишній користувач не звільнив приміщення після закінчення договору користування ним, вимога власника або визначеної ним особи виконати такий обов'язок шляхом виселення є належним способом захисту порушеного права.
Враховуючи, що у випадку розірвання договору у судовому порядку договір є розірваним з моменту набрання рішенням суду про розірвання договору законної сили (відповідно до ч. 3 ст. 653 ЦК України), суд дійшов висновку, що вимога про звільнення частини нежитлового приміщення № 125 другого поверху (літ. А1-2) площею 106,4 кв.м, коридор І площею 8,5 кв.м. та сходові клітини ІІ, ІІІ площею 29,4 по вул. Рубана, м. Запоріжжя, шляхом виселення ТОВ “ТБ “Супутник» є законною, обґрунтованою та підлягає задоволенню судом.
Принцип рівності сторін у процесі вимагає, щоб кожній стороні надавалася розумна можливість представляти справу в таких умовах, які не ставлять цю сторону у суттєво невигідне становище відносно другої сторони (п. 87 рішення Європейського суду з прав людини у справі Салов проти України від 06.09.05).
У рішенні Європейського суду з прав людини у справі Надточий проти України від 15.05.08 зазначено, що принцип рівності сторін передбачає, що кожна сторона повинна мати розумну можливість представляти свою сторону в умовах, які не ставлять її в суттєво менш сприятливе становище в порівнянні з опонентом.
Змагальність означає таку побудову судового процесу, яка дозволяє всім особам - учасникам певної справи відстоювати свої права та законні інтереси, свою позицію у справі.
Принцип змагальності є процесуальною гарантією всебічного, повного та об'єктивного з'ясування судом обставин справи, ухвалення законного, обґрунтованого і справедливого рішення у справі.
Необхідність доводити обставини, на які учасник справи посилається як на підставу своїх вимог і заперечень в господарському процесі, є складовою обов'язку сприяти всебічному, повному та об'єктивному встановленню усіх обставин справи, що передбачає, зокрема, подання належних доказів, тобто таких, що підтверджують обставини, які входять у предмет доказування у справі, з відповідним посиланням на те, які обставини цей доказ підтверджує.
При цьому, одним з основних принципів господарського судочинства є принцип змагальності.
Названий принцип полягає в тому, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається на підтвердження чи заперечення вимог.
Принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи. Цей принцип передбачає покладання тягаря доказування на сторони. Одночасно цей принцип не передбачає обов'язку суду вважати доведеною та встановленою обставину, про яку сторона стверджує. Така обставина підлягає доказуванню таким чином, аби задовольнити, як правило, стандарт переваги більш вагомих доказів, тобто коли висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається більш вірогідним, ніж протилежний (близька за змістом правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 18.11.19 у справі № 902/761/18, від 20.08.20 у справі № 914/1680/18).
Судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню господарського судочинства. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
Вимоги, як і заперечення на них, за загальним правилом обґрунтовуються певними обставинами та відповідними доказами, які підлягають дослідженню, зокрема, перевірці та аналізу. Все це має бути проаналізовано судом як у сукупності (в цілому), так і кожен доказ окремо, та відображено у судовому рішенні.
Суд відзначає, що у розумінні закону суб'єктивне право на захист - це юридично закріплена можливість особи скористатися заходами правоохоронного характеру для поновлення порушеного права і припинення дій, які порушують це право.
Крім того, за змістом процесуального законодавства захисту в господарському суді підлягає не лише порушене суб'єктивне право, а й охоронюваний законом інтерес.
При цьому, позивач самостійно визначає та обґрунтовує в позовній заяві, у чому саме полягає порушення його прав та інтересів, а суд перевіряє ці доводи і залежно від встановленого вирішує питання про наявність чи відсутність підстав для правового захисту.
Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи (ч. 5 ст. 236 ГПК України).
Відповідно до п. 3 ч. 4 ст. 238 ГПК України, у мотивувальній частині рішення зазначається, зокрема, мотивована оцінка кожного аргументу, наведеного учасниками справи, щодо наявності чи відсутності підстав для задоволення позову, крім випадку, якщо аргумент очевидно не відноситься до предмета спору, є явно необґрунтованим або неприйнятним з огляду на законодавство чи усталену судову практику.
Згідно усталеної практики Європейського суду з прав людини, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча п. 1ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення від 09.12.1994 Європейського суду з прав людини у справі “Руїс Торіха проти Іспанії»). Крім того, вмотивоване рішення дає стороні можливість оскаржити його та отримати його перегляд вищестоящою інстанцією.
Європейський суд з прав людини вказав, що п. 1 ст. 6 Конвенції зобов'язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов'язку можуть бути різними, залежно від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов'язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі ст. 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (Проніна проти України, № 63566/00, § 23, ЄСПЛ, від 18 липня 2006 року).
Також, у рішенні у справі "Серявін та інші проти України" Європейський суд з прав людини в вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях, зокрема, судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення. Хоча пункт 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довід (рішення Європейського суду з прав людини у справі Трофимчук проти України).
Судом досліджено усі обставини даної справи та надано оцінку усім наявним у матеріалах справи доказам.
Крім того, враховуючи спірний характер правовідносин між сторонами суд вважає, що наведена міра обґрунтування даного судового процесуального рішення є достатньою у світлі конкретних обставин справи, щоб продемонструвати сторонам, що вони були почуті.
Відповідно до ст. 129 ГПК України, судовий збір покладається на відповідача.
В той же час, приписами ч. 1 ст. 130 ГПК України визначено, що у разі укладення мирової угоди до прийняття рішення у справі судом першої інстанції, відмови позивача від позову, визнання позову відповідачем до початку розгляду справи по суті суд у відповідній ухвалі чи рішенні у порядку, встановленому законом, вирішує питання про повернення позивачу з державного бюджету 50 % судового збору, сплаченого при поданні позову.
Аналогічна норма міститься в ч. 3 ст. 7 Закону України “Про судовий збір».
Враховуючи визнання відповідачем позовних вимог у повному обсязі суд вважає за необхідне застосувати положення ч. 1 ст. 130 ГПК України та повернути департаменту комунальної власності та приватизації Запорізької міської ради з Державного бюджету України 50 % судового збору, сплаченого платіжним дорученням від 23.12.25 № 18, що складає 2 422,40 грн, про що постановити відповідну ухвалу після набрання рішенням законної сили за наявності з боку позивача відповідного клопотання.
Керуючись ст. ст. 11, 13-15, 24, 42, 46, 50, 73-80, 86, 91, 96, 123, 129, 130, 236-238, 240 Господарського процесуального кодексу України, суд
Позов задовольнити.
Розірвати договір оренди нежитлового приміщення від 28.05.01 № 810 (з додатковими угодами до нього) укладеного між департаментом комунальної власності та приватизації Запорізької міської ради (Орендодавець), комунальним підприємством “Виробниче ремонтно-експлуатаційне житлове об'єднання № 7» (Балансоутримувач) та товариством з обмеженою відповідальністю “Торгівельний будинок “Супутник» (Орендар).
Звільнити нежитлове приміщення № 125 другого поверху (літ. А1-2) площею 106,4 кв.м, коридор І площею 8,5 кв.м. та сходові клітини ІІ, ІІІ площею 29,4 по вул. Рубана, м. Запоріжжя, шляхом виселення товариства з обмеженою відповідальністю “Торгівельний будинок “Супутник» (69124, м. Запоріжжя, вул. Рубана, буд. 23, код ЄДРПОУ 23791814). Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю “Торгівельний будинок “Супутник» (69124, м. Запоріжжя, вул. Рубана, буд. 23, код ЄДРПОУ 23791814) на користь місцевого бюджету міста Запоріжжя на розрахунковий рахунок (IBAN) № UA028201720344280003000078540, отримувач: департамент комунальної власності та приватизації Запорізької міської ради / ТГ м. Запоріжжя / 22080402, код отримувача (ЄДРПОУ): 37573068, код класифікації доходів бюджету: 22080402, банк отримувача: Казначейство України (Ел.Адм.Подат.) судові витрати на сплату судового збору у розмірі 2 422 (дві тисячі чотириста двадцять дві) грн 40 коп. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржено у апеляційному порядку відповідно до вимог ст.ст. 253-285 ГПК України.
Повний текст рішення складено 06.05.2026.
Суддя В.Л. Корсун