61022, м. Харків, пр. Науки, 5
іменем України
07.05.2026 Справа №905/123/26
Господарський суд Донецької області у складі
судді Лободи Т.О.,
розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справу
за позовом Обласного комунального підприємства "Донецьктеплокомуненерго", м. Дружківка Донецької області, код 03337119,
до Комунального підприємства Слов'янської міської ради "Слов'янське управління капітального будівництва", м. Слов'янськ Донецької області, код 37467267,
про стягнення 300 944,65 грн,
Обласне комунальне підприємство "Донецьктеплокомуненерго" звернулось до Господарського суду Донецької області з позовною заявою до Комунального підприємства Слов'янської міської ради "Слов'янське управління капітального будівництва" про стягнення заборгованості в загальній сумі 300 944,64 грн, з якої 186 781,18 грн заборгованості за надані послуги з постачання теплової енергії за період з 01.03.2021 по 31.01.2023, 774,11 грн заборгованості за абонентське обслуговування за період з 01.11.2020 по 31.01.2023, 21 199,47 грн 3 % річних та 92 189,89 грн інфляційних втрат.
В обґрунтування заявлених вимог позивач посилається на невиконання відповідачем зобов'язань за Типовим індивідуальним договором про надання послуги з постачання теплової енергії в частині оплати вартості поставленої позивачем теплової енергії та плати за абонентське обслуговування.
Господарський суд Донецької області ухвалою від 09.03.2026 прийняв позовну заяву до розгляду та відкрив провадження у справі № 905/123/26, розгляд справи вирішив здійснювати в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи за наявними у справі матеріалами, запропонував позивачу надати до суду правове обґрунтування наявності підстав нарахування відповідачу плати за абонентське обслуговування за період з листопада 2020 року по 03.11.2021, встановив сторонам строки для подання заяв по суті справи.
З метою повідомлення позивача про розгляд даної справи, суд копію ухвали від 09.03.2026 направив до його електронного кабінету в системі "Електронний суд". Згідно довідки про доставку електронного листа ухвала суду від 09.03.2026 в електронному вигляді доставлена до електронного кабінету позивача - 09.03.2026.
Оскільки відповідач не має зареєстрованого кабінету в системі "Електронний суд", копію ухвали від 09.03.2026 було направлено на його адресу, відомості про яку внесено до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, однак поштове відправлення (R067118130097) було повернуте поштою до суду без вручення. При цьому причини невручення листа поштове відправлення не містило. Суд здійснив перевірку причин невручення поштового відправлення за трек-номером на сайті Укрпошти та встановив, що причиною повернення поштового відправлення є закінчення встановленого строку зберігання.
Суд повторно направив копію ухвали від 09.03.2026 відповідачу на його адресу, відомості про яку внесено до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, однак поштове відправлення (R067147017577) було повернуте поштою до суду без вручення. При цьому причини невручення листа поштове відправлення не містило. Суд здійснив перевірку причин невручення поштового відправлення за трек-номером на сайті Укрпошти та встановив, що причиною повернення поштового відправлення є "одержувач відсутній за вказаною адресою".
Пунктом 5 ч. 6 ст. 242 ГПК України встановлено, що днем вручення судового рішення є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.
Приймаючи до уваги, що поштова кореспонденція, яка надсилалась судом на адресу відповідача, яка внесена до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, повернута до суду без вручення, в тому числі з відміткою "Адресат відсутній за вказаною адресою", суд вважає, що відповідач належним чином повідомлений про відкриття провадження у справі та розгляд даної справи в порядку спрощеного позовного провадження в розумінні п. 5 ч. 6 ст. 242 ГПК України.
Разом з цим суд зазначає, що з метою повідомлення відповідача про розгляд справи суд вживав додаткові альтернативні способи повідомлення учасника справи. Так, ухвалу суду від 09.03.2026 також було направлено на електронну пошту відповідача, яка була зазначена позивачем у позові. Згідно довідки про доставку електронного листа ухвала суду від 09.03.2026 в електронному вигляді 09.03.2026 доставлена до електронної скриньки відповідача slavukskp@gmail.com.
Також суд 10.03.2026 намагався передати телефонограму позивачу за номером телефону, відомості про який містяться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, однак передати телефонограму виявилось неможливим оскільки такий номер не обслуговується.
Крім того, суд звертає увагу на те, що відповідно до частини 2 статті 2 Закону України "Про доступ до судових рішень" усі судові рішення є відкритими та підлягають оприлюдненню в електронній формі не пізніше наступного дня після їх виготовлення і підписання.
Судові рішення, внесені до Реєстру, є відкритими для безоплатного цілодобового доступу на офіційному веб-порталі судової влади України (ч. 1 ст. 4 Закону України "Про доступ до судових рішень").
Ухвалу суду від 09.03.2026 у справі № 905/123/26 розміщено в Єдиному державному реєстрі судових рішень України, відомості якого є офіційними та загальнодоступними.
Суд дійшов висновку, що сторони належним чином повідомлені про відкриття провадження у справі та розгляд даної справи в порядку спрощеного позовного провадження.
18.03.2026 через систему "Електронний суд" надійшли додаткові пояснення позивача по справі, в яких позивач вказує, що нарахування плати за абонентське обслуговування за період з 01.11.2020 по 03.11.2021 є правомірним, оскільки у цей період між сторонами вже існували фактичні правовідносини щодо надання та отримання послуги з постачання теплової енергії у межах нової моделі правового регулювання, запровадженої Законом України "Про житлово-комунальні послуги" №2189-VIII. Також зазначає, що не ототожнює дату оприлюднення публічного договору у жовтні 2021 року з моментом виникнення правовідносин між сторонами. Оприлюднення типового індивідуального договору було формою публічного оформлення правовідносин, які фактично існували раніше у зв'язку з наданням та отриманням послуги з постачання теплової енергії відповідно до вимог Закону №2189-VIII. Фактичні правовідносини між сторонами щодо надання та отримання послуги з постачання теплової енергії та абонентського обслуговування виникли раніше, ніж момент оприлюднення публічного договору на вебсайті 04.10.2021 та спливу 30-денного строку 03.11.2021. Плата за абонентське обслуговування є складовою плати виконавцю комунальної послуги у новій моделі правовідносин, запровадженій Законом №2189VIII. Відтак, якщо з 01.11.2020 позивач правомірно надавав послугу з постачання теплової енергії відповідно до нової законодавчої моделі, а відповідач таку послугу фактично отримував, то з цього ж періоду у позивача були наявні правові підстави для нарахування плати за абонентське обслуговування.
Суд прийняв подані позивачем пояснення і додані до них документи до розгляду та долучив їх до матеріалів справи.
10.04.2026 через систему "Електронний суд" надійшли додаткові пояснення позивача по справі, в яких позивач вказує, що з метою забезпечення повного, всебічного та об'єктивного розгляду справи, а також надання суду можливості перевірити правильність визначення обсягів спожитої теплової енергії, надає додаткові докази, а саме акти зняття показань вузлів комерційного обліку теплової енергії Multical 602 та Multical 603 за відповідні розрахункові періоди. Разом з тим повідомляє, що вузол комерційного обліку теплової енергії Multical 603 у період з 01.04.2021 по 10.04.2021 перебував у несправному стані, у зв'язку з чим визначення обсягів спожитої теплової енергії за вказаний період здійснювалося відповідно до вимог Методики №315 та Правил №830 - за середнім значенням, виходячи із середньомісячного обсягу споживання теплової енергії, визначеного на підставі фактичних показань вузла комерційного обліку за попередні розрахункові періоди, у яких прилад обліку функціонував справно. Таким чином, нарахування за спірний період здійснювалися на підставі фактичних показань вузла комерційного обліку, а за період його тимчасової несправності - відповідно до вимог чинного законодавства із застосуванням розрахункового способу.
Суд прийняв подані позивачем пояснення і додані до них документи до розгляду та долучив їх до матеріалів справи.
Відповідач у встановлений строк відзиву на позов не надав, а відтак не скористався наданими йому процесуальними правами.
Згідно з частиною 2 статті 178 Господарського процесуального кодексу України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.
Таким чином, всім учасникам справи надано можливість для висловлення своєї правової позиції по суті позовних вимог та судом дотримано, під час розгляду справи, обумовлені чинним ГПК України процесуальні строки для звернення із заявами по суті справи та іншими заявами з процесуальних питань.
За висновками суду, в матеріалах справи достатньо документів, які мають значення для правильного вирішення спору, внаслідок чого справа може бути розглянута за наявними у справі матеріалами.
Згідно з ч. 4 ст. 240 ГПК України у разі неявки всіх учасників справи у судове засідання, яким завершується розгляд справи, або у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення (повне або скорочене) без його проголошення.
Розглянувши матеріали справи, з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, всебічно та повно перевіривши матеріали справи та надані докази, суд встановив наступне.
Статутом Обласного комунального підприємства "Донецьктеплокомуненерго", затвердженого розпорядженням голови облдержадміністрації від 18.01.2001 № 30 (в редакції розпорядження голови облдержадміністрації, керівника обласної військово-цивільної адміністрації від 25.06.2024 № 424/5-24) передбачено, що Обласне комунальне підприємство "Донецьктеплокомуненерго" (позивач, Підприємство) є юридичною особою публічного права (пункт 2.1 Статуту); метою діяльності Підприємства є виробництво теплової енергії, транспортування її магістральними та місцевими (розподільчими) тепловими мережами та постачання теплової енергії у вигляді пари та гарячої води споживачам у порядку, встановленому законодавством тощо (пункт 4.1 Статуту).
Управління Підприємством в межах повноважень, визначених чинним законодавством, здійснює Донецька обласна рада (далі - Засновник). Повноваження Засновника щодо управління Підприємством протягом дії воєнного стану та 30 днів після його припинення чи скасування здійснює Донецька обласна державна адміністрація, обласна військова адміністрація (далі - облдержадміністрація) згідно із Законом України "Про правовий режим воєнного стану". Підприємство є самостійним суб'єктом господарювання, може від свого імені набувати майнових та особистих немайнових прав, нести обов'язки, бути позивачем та відповідачем в судах, укладати угоди (пункти 1.2, 2.1 Статуту).
До складу Підприємства у вигляді відокремлених підрозділів входить 16 теплопостачальних відокремлених підрозділів - виробничих одиниць, що не мають статусу юридичної особи та діють згідно з Положеннями, затвердженими Генеральним директором Підприємства, зокрема, відокремлений підрозділ - виробнича одиниця обласного комунального підприємства "Донецьктеплокомуненерго" "Слов'янськтепломережа" (пункт 3.1 Статуту).
Як вбачається з матеріалів справи, 07.11.2012 між Комунальним підприємством Слов'янської міської ради "Слов'янське управління капітального будівництва" (споживач) та Обласним комунальним підприємством "Донецьктеплокомуненерго" в особі виробнича одиниця обласного комунального підприємства "Донецьктеплокомуненерго" "Слов'янськтепломережа" (теплопостачальна організація) укладено Договір на поставку теплової енергії №333, відповідно до умов якого теплопостачальна організація бере на себе зобов'язання постачати споживачеві теплову енергію в потрібних йому обсягах, а споживач зобов'язується оплачувати одержану теплову енергію за встановленими тарифами (цінами) у терміни, передбачені цим договором. Відповідно до п. 10.1 цього договору він набирає чинності з 07.11.2012 та діє до 31.12.2015. За умовами п. 10.4 цього договору він вважається пролонгованим на кожний наступний рік, якщо за місяць до закінчення терміну його дії про його припинення не буде письмово заявлено однією із сторін. Згідно з Додатком № 4 до цього договору споживачем за Договором на поставку теплової енергії №333 від 07.11.2012 є офіс КП "СловУКБ", розташований за адресою : м. Слов'янськ, вул. Р. Люксембург, 44, опалювальна площа - 266 кв.м. Згідно з Актом від 15.10.2015, який є невід'ємною частиною Договору №333 від 07.11.2012, опалювальна площа споживача складає 266 кв.м.
На підставі рішення Слов'янської міської ради від 11.09.2015 № 25-1.ХХХІІ-6 вулицю Рози Люксембург перейменовано на вулицю Поштову у місті Слов'янську.
Як стверджує позивач та підтверджується матеріалами справи, нежитлове приміщення, розташоване за адресою : Донецька обл., м. Слов'янськ, вул. Поштова, буд. 44, загальною площею 266,0 кв.м, у спірний період перебувало на балансі Комунального підприємства Слов'янської міської ради "Слов'янське управління капітального будівництва" та з 01.02.2023 було передане на баланс комунального підприємства Слов'янської міської ради "Благоустрій" (лист Управління комунальної власності Слов'янської міської військової адміністрації Краматорського району Донецької області №01-12-382 від 24.10.2025; розпорядження начальника Слов'янської міської військової адміністрації. № 70 від 31.01.2023).
Вказане нежитлове приміщення є частиною багатоквартирного житлового будинку, яке підключене до системи централізованого теплопостачання та не обладнане індивідуальним засобом обліку теплової енергії. У багатоквартирному житловому будинку встановлено два вузли комерційного обліку теплової енергії - Multical 602 та Multical 603.
Статтею 24 Закону України "Про теплопостачання" передбачено, що одним із основних обов'язків споживача теплової енергії є своєчасне укладання договору з теплопостачальною організацією на постачання теплової енергії.
01.05.2019 введено в дію Закон України "Про житлово-комунальні послуги". Відповідно до ч. 3 Прикінцевих та перехідних положень вказаного закону договори про надання комунальних послуг, укладені до введення в дію цього Закону, зберігають чинність на умовах, визначених такими договорами, до дати набрання чинності договорами про надання відповідних комунальних послуг, укладеними за правилами, визначеними цим Законом.
Договори про надання комунальних послуг, у тому числі із співвласниками багатоквартирних будинків, які не прийняли рішення про модель організації договірних відносин з виконавцями комунальних послуг, мають бути укладені виконавцями відповідних комунальних послуг протягом двох місяців з дня набрання чинності рішенням Кабінету Міністрів України про затвердження типових публічних договорів приєднання про надання комунальних послуг.
Постановою Кабінету Міністрів України від 21 серпня 2019 року № 830 затверджено Правила надання послуги з постачання теплової енергії та типові договори для споживачів (індивідуальних і колективних) та постачальників. Вказана постанова регулює відносини, які виникають при постачанні тепла, включаючи якість, обсяги та оплату, а також передбачає норми для розрахунків з власниками будинків, визначаючи порядок нарахування за тепло та загальнобудинкові потреби.
Відповідно до пункту 13 вказаних Правил № 830 послуги з постачання теплової енергії надаються виключно на договірних засадах. При цьому договір укладається на основі типових договорів, затверджених Кабінетом Міністрів України, відповідно до статті 14 Закону України "Про житлово-комунальні послуги".
08 вересня 2021 року постановою Кабінету Міністрів України №1022, яка набрала чинності 01 жовтня 2021 року, внесені зміни до постанови Кабінету Міністрів України від 21 серпня 2019 року № 830 "Про затвердження Правил надання послуги з постачання теплової енергії і типових договорів про надання послуги з постачання теплової енергії", якими Правила надання послуги з постачання теплової енергії, затверджені постановою № 830, викладені в новій редакції, а також викладено в новій редакції Типовий договір з індивідуальним споживачем про надання послуги з постачання теплової енергії, затверджений постановою № 830.
Правовідносини щодо надання та споживання житлово-комунальних послуг регулюються Законом України "Про житлово-комунальні послуги", відповідно до статті 14 якого, співвласники багатоквартирного будинку самостійно обирають одну з моделей організації договірних відносин з виконавцями комунальних послуг: укладення індивідуальних договорів кожним співвласником; укладення колективного договору через управителя або уповноважену особу; або укладення договору об'єднанням співвласників як колективним споживачем.
У разі якщо співвласники багатоквартирного будинку не прийняли рішення про вибір моделі договірних відносин та не уклали з виконавцем комунальної послуги відповідний договір (крім послуг з постачання та розподілу природного газу і послуг з постачання та розподілу електричної енергії), з ними укладається індивідуальний договір про надання комунальної послуги, що є публічним договором приєднання.
Такі договори вважаються укладеними, якщо протягом 30 днів з дня опублікування тексту договору на офіційному веб-сайті органу місцевого самоврядування та/або на веб-сайті виконавця послуги співвласники багатоквартирного будинку не прийняли рішення про вибір моделі договірних відносин та не уклали відповідний договір з виконавцем комунальної послуги. При цьому розміщується повідомлення про місце опублікування тексту договору у загальнодоступних місцях на інформаційних стендах та/або рахунках на оплату послуг (п. 5 ст.13 Закону України "Про житлово-комунальні послуги").
Згідно з Правилами № 830, індивідуальний договір набуває чинності через 30 днів з моменту його публікації на офіційному вебсайті органу місцевого самоврядування або виконавця послуг, якщо співвласники не прийняли рішення про іншу модель договірних відносин. Фактом приєднання до такого договору є вчинення споживачем дій, які свідчать про його волю укласти договір, зокрема отримання послуги.
Відповідно до п. 1 Типового договору з індивідуальним споживачем про надання послуги з постачання теплової енергії (надалі - договір) цей договір є публічним договором приєднання, який встановлює порядок та умови надання послуги з постачання теплової енергії для потреб опалення або на індивідуальний тепловий пункт для потреб опалення та приготування гарячої води (далі - послуга) індивідуальному споживачу (далі - споживач). Цей договір укладається сторонами з урахуванням статей 633, 634, 641, 642 Цивільного кодексу України.
Даний договір є публічним договором приєднання, який набирає чинності через 30 днів з моменту розміщення на офіційному веб-сайті виконавця www.kpdtke.com.ua (п. 2 договору).
04 жовтня 2021 року позивач оприлюднив на своєму офіційному вебсайті https://kpdtke.com.ua текст публічного договору про надання послуг з постачання теплової енергії.
До матеріалів справи додано роздруківку тексту Типового індивідуального договору про надання послуги з постачання теплової енергії, текст якого розміщено на офіційному веб-сайті позивача.
Відповідач протягом 30 днів з моменту опублікування такої оферти не скористався правом вибору іншої моделі договірних відносин, чим висловив мовчазну згоду на укладення індивідуального договору відповідно до частини п'ятої статті 13 Закону України "Про житлово-комунальні послуги". Доказів протилежного матеріали справи не містять.
За твердженнями позивача, співвласники багатоквартирного будинку за адресою : Донецька область, м. Слов'янськ, вул. Поштова, буд. 44, не приймали рішення про вибір моделі договірних відносин, таким чином в опалювальні сезони 2020 - 2023 років у відносинах з відповідачем діяв укладений індивідуальний договір про надання послуги з постачання теплової енергії у відповідній Типовій редакції (з урахуванням внесених змін). Відповідач приєднався до умов публічного договору шляхом фактичного споживання послуги.
Таким чином, суд дійшов висновку, що правовідносини між сторонами у цій справі регулюються умовами публічного договору приєднання на надання послуг з постачання теплової енергії, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21 серпня 2019 року № 830, з подальшими змінами до неї.
Згідно п.1 Договору в редакції 2019 року виконавець (теплопостачальна організація) зобов'язується надавати споживачеві послугу з постачання теплової енергії для потреб опалення/на індивідуальний тепловий пункт для потреб опалення та приготування гарячої води (зайве закреслити) (далі - послуга) відповідної якості та в обсязі відповідно до теплового навантаження будівлі і здійснювати обслуговування, поточний ремонт внутрішньобудинкової системи теплопостачання, а споживач зобов'язується своєчасно та в повному обсязі оплачувати надану послугу в строки і на умовах, що визначені цим договором.
Обсяг спожитої споживачем послуги визначається як частина обсягу теплової енергії, спожитої у будинку, визначена та розподілена згідно з вимогами Закону України "Про комерційний облік теплової енергії та водопостачання", та складається з:
обсягу теплової енергії на опалення приміщення споживача;
обсягу теплової енергії на опалення місць загального користування та допоміжних приміщень будинку;
обсягу теплової енергії на забезпечення функціонування внутрішньобудинкових систем опалення та гарячого водопостачання (за наявності циркуляції).
Відповідно до п. 13 Договору в редакції 2019 року обсяг спожитої у будинку послуги визначається як обсяг теплової енергії, спожитої у будинку за показаннями вузла (вузлів) комерційного обліку.
Якщо будинок оснащено двома та більше вузлами комерційного обліку теплової енергії, обсяг спожитої послуги у будинку визначається як сума показників таких вузлів обліку.
Одиницею виміру обсягу спожитої послуги є гігакалорія (Гкал)/ гігаджоуль (ГДж).
Відповідно до п. 15 Договору в редакції 2019 року у разі виходу з ладу або втрати вузла комерційного обліку теплової енергії до відновлення його роботи або заміни ведення комерційного обліку спожитої послуги здійснюється розрахунково відповідно до Методики розподілу між споживачами обсягів спожитих у будівлі комунальних послуг, затвердженої наказом Мінрегіону від 22 листопада 2018 р. № 315, з урахуванням середнього обсягу споживання теплової енергії протягом попереднього опалювального періоду, а у разі відсутності такої інформації - за фактичний час споживання протягом поточного опалювального періоду, але не менше 30 днів.
Згідно з п. 34 Договору в редакції 2019 року споживач вносить плату виконавцю, яка складається з:
плати за послугу, що розраховується виходячи з розміру затвердженого тарифу на послугу та обсягу спожитої послуги;
плати за абонентське обслуговування в розмірі, визначену виконавцем, але не вище граничного розміру, визначеного Кабінетом Міністрів України;
плати за обслуговування, поточний ремонт внутрішньобудинкових систем будинку.
Внески за встановлення, обслуговування та заміну вузлів комерційного обліку послуги включаються до плати, що вноситься виконавцю за відповідну комунальну послугу, і в рахунку відображаються окремо.
У пункті 35 Договору в редакції 2019 року передбачено, що ціною (вартістю) послуги є встановлений відповідно до законодавства тариф на теплову енергію, який визначається як сума тарифів на виробництво, транспортування та постачання теплової енергії.
Згідно з п. 36 Договору в редакції 2019 року тривалість розрахункового періоду для визначення обсягу спожитої послуги, здійснення розподілу обсягу спожитих послуг не може перевищувати місяць.
Плата за абонентське обслуговування нараховується щомісяця.
Початок і закінчення розрахункового періоду для розрахунку за платою за абонентське обслуговування завжди збігаються з початком і закінченням календарного місяця відповідно.
Відповідно до п. 5 Договору в редакції 2021 року Обласне комунальне підприємство "Донецьктеплокомуненерго" (виконавець) зобов'язується надавати споживачу послугу відповідної якості та в обсязі відповідно до теплового навантаження будинку, а споживач зобов'язується своєчасно та в повному обсязі оплачувати надану послугу в строки і на умовах, що визначені цим договором. Обсяг спожитої споживачем послуги визначається як частина обсягу теплової енергії, спожитої у будинку для потреб опалення, визначеної та розподіленої згідно з вимогами Закону України "Про комерційний облік теплової енергії та водопостачання", та складається з: обсягу теплової енергії на опалення приміщення споживача безпосередньо; частини обсягу теплової енергії на задоволення загальнобудинкових потреб на опалення, який складається з обсягу теплової енергії на опалення місць загального користування і допоміжних приміщень будинку; та обсягу теплової енергії на забезпечення функціонування внутрішньобудинкових систем опалення.
Згідно з п. 11 Договору в редакції 2021 року обсяг спожитої у будинку послуги визначається як обсяг теплової енергії, спожитої в будинку за показаннями засобів вимірювальної техніки вузла (вузлів) комерційного обліку або розрахунково відповідно до Методики розподілу між споживачами обсягів спожитих у будівлі комунальних послуг, затвердженої наказом Мінрегіону від 22 листопада 2018 р. № 315 (далі - Методика розподілу). Якщо будинок оснащено двома та більше вузлами комерційного обліку теплової енергії відповідно до вимог Закону України "Про комерційний облік теплової енергії та водопостачання", обсяг спожитої послуги у будинку визначається як сума показань таких вузлів обліку. За рішенням співвласників багатоквартирного будинку розподіл обсягу спожитої теплової енергії здійснюється для кожної окремої частини будинку, обладнаної вузлом комерційного обліку послуги. Одиницею вимірювання обсягу спожитої послуги є гігакалорія (Гкал).
У разі виходу з ладу або втрати вузла комерційного обліку теплової енергії до відновлення його роботи або заміни ведення комерційного обліку спожитої послуги здійснюється відповідно до Методики розподілу (п. 13 Договору в редакції 2021 року).
Зняття показань засобів вимірювальної техніки вузла (вузлів) комерційного обліку теплової енергії здійснюється виконавцем щомісяця (п. 17 Договору в редакції 2021 року).
Розподіл обсягу теплової енергії, спожитої в будинку, згідно з вимогами Закону України "Про комерційний облік теплової енергії та водопостачання" здійснює виконавець (п. 22 Договору).
За умовами п. 30 Договору споживач вносить однією сумою плату виконавцю, яка складається з:
плати за послугу, визначеної відповідно до Правил надання послуги з постачання теплової енергії, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 21 серпня 2019 р. № 830 (Офіційний вісник України, 2019 р., № 71, ст. 2507), - в редакції постанови Кабінету Міністрів України від 8 вересня 2021 р. № 1022, та Методики розподілу, що розраховується виходячи з розміру затвердженого уповноваженим органом тарифу та обсягу її споживання;
плати за абонентське обслуговування в розмірі, визначеному виконавцем, але не вище граничного розміру, визначеного Кабінетом Міністрів України, інформація про яку розміщується на офіційному веб-сайті органу місцевого самоврядування та/або на вебсайті виконавця www.kpdtke.com.ua.
Відповідно до п. 31 Договору вартістю послуги є встановлений відповідно до законодавства тариф на теплову енергію, який визначається як сума тарифів на виробництво, транспортування та постачання теплової енергії.
Розмір тарифу зазначається на офіційному веб-сайті органу місцевого самоврядування та/або на веб-сайті виконавця www.kpdtke.com.ua.
У разі зміни зазначеного тарифу протягом строку дії цього договору новий розмір тарифу застосовується з моменту його введення в дію без внесення сторонами додаткових змін до цього договору. Виконавець зобов'язаний забезпечити їх оприлюднення на своєму офіційному веб-сайті.
У разі прийняття уповноваженим органом рішення про зміну ціни/тарифу на послугу виконавець у строк, що не перевищує 15 днів з дати введення їх у дію, повідомляє про це споживачу з посиланням на рішення відповідного органу.
Згідно з п. 32 Договору в редакції 2021 року розрахунковим періодом для оплати обсягу спожитої послуги є календарний місяць. Плата за абонентське обслуговування нараховується щомісяця. У разі застосування двоставкових тарифів умовно-постійна частина тарифу нараховується щомісяця. Початок і закінчення розрахункового періоду для розрахунку за платою за абонентське обслуговування завжди збігаються з початком і закінченням календарного місяця відповідно.
Пунктом 33 Договору в редакції 2021 року передбачено, що виконавець формує та надає рахунок на оплату спожитої послуги споживачу не пізніше ніж за десять днів до граничного строку внесення плати за спожиту послугу. Рахунок надається на паперовому носії. На вимогу або за згодою споживача рахунок може надаватися в електронній формі, у тому числі за допомогою доступу до електронних систем обліку розрахунків споживачів.
Споживач здійснює оплату за цим договором щомісяця не пізніше останнього дня місяця, що настає за розрахунковим періодом, що є граничним строком внесення плати за спожиту послугу (п. 34 Договору в редакції 2021 року).
За умовами п. 41 Договору в редакції 2021 року споживач зобов'язаний, зокрема, оплачувати надану послугу за ціною/тарифом, встановленими відповідно до законодавства, а також вносити плату за абонентське обслуговування у строки, встановлені цим договором.
Цей договір набирає чинності з моменту акцептування його споживачем, але не раніше ніж через 30 днів з моменту опублікування і діє протягом одного року з дати набрання чинності. Якщо за один місяць до закінчення строку дії цього договору жодна із сторін не повідомить письмово іншій стороні про відмову від договору, договір вважається продовженим на черговий однорічний строк (п. 51 та п. 52 Договору в редакції 2021 року).
У спірні опалювальні періоди будинок за адресою : Донецька обл., м. Слов'янськ, вул. Потова, буд. 44, підключався до мережі (системи) теплопостачання у зв'язку з початком опалювальних сезонів, що підтверджується актами б/н від 02.11.2020, б/н від 25.10.2021, б/н від 01.11.2022, складеними між Обласним комунальним підприємством "Донецьктеплокомуненерго" в особі відокремленого підрозділу - виробничої одиниці Обласного комунального підприємства "Донецьктеплокомуненерго" "Слов'янськтепломережа" та Об'єднанням співвласників багатоквартирного будинку "Роза-Центр", а також рішеннями виконавчого комітету Слов'янської міської ради №1267 від 07.10.2020 "Про початок опалювального періоду 2020-2021", № 335 від 02.04.2021 "Про закінчення опалювального періоду 2020-2021", розпорядженнями керівника Слов'янської міської військово-цивільної адміністрації № 91 від 05.10.2021 "Про початок опалювального періоду 2021-2022", № 412 від 30.03.2022 " Про закінчення опалювального періоду 2021-2022", розпорядженнями начальника Слов'янської міської військової адміністрації № 184 від 19.10.2022 "Про початок опалювального періоду 2022-2023 років в Слов'янській міській територіальній громаді для населення та інших споживачів", № 218 від 10.03.2023 "Про закінчення опалювального періоду 2022-2023 років в Слов'янській міській територіальній громаді"
На виконання умов договору позивач здійснював постачання теплової енергії відповідачу в опалювальні періоди з березня 2021 року по січень 2023 року, на підтвердження чого до позовної заяви додав Акти приймання передачі послуги з постачання теплової енергії та рахунки:
- за березень 2021 року на суму 13 941,91 грн;
- за квітень 2021 року на суму 16 358,47 грн;
- за жовтень 2021 року на суму 1 546,97 грн;
- за листопад 2021 року на суму 8 025,94 грн;
- за грудень 2021 року на суму 25 010,48 грн;
- за січень 2022 року на суму 33 106,56 грн;
- за лютий 2022 року на суму 15 699,83 грн;
- за березень 2022 року на суму 18 993,53 грн;
- за листопад 2022 року на суму 994,32 грн;
- за грудень 2022 року на суму 22 660,00 грн;
- за січень 2023 року на суму 30 443,17 грн, всього на суму 186 781,18 грн.
Вказані акти підписані лише позивачем. Вказані акти та рахунки позивач направив відповідачу, на підтвердження чого позивач надав до матеріалів справи опис вкладення у цінний лист, що містить штамп АТ "Укрпошта", та фіскальний чек про відправлення поштової кореспонденції від 14.01.2026.
Тарифи визначені відповідно до розпоряджень №805/5-20 від 29.07.2020, №1083/5-21 від 27.10.2021, №1309/5-21 від 23.12.2021, голови Обласної державної адміністрації, керівника Обласної військово-цивільної адміністрації.
За твердженням позивача відповідні нарахування здійснювались з урахуванням показників приладу обліку. До матеріалів справи додано акти зняття показань вузлів комерційного обліку теплової енергії, встановлених за адресою : м. Слов'янськ, вул. Поштова, буд. 44, за періоди березень 2021- січень 2023.
Заперечень щодо обставин відпуску теплової енергії відповідач не заявив.
Позивач також надав до матеріалів справи Акти приймання-передачі та рахунки відносно належної до сплати відповідачем за спірний період абонентської плати, а саме:
- за листопад 2020 року на суму 52,84 грн,
- за грудень 2020 року на суму 26,42 грн,
- за січень 2021 року на суму 26,42 грн,
- за лютий 2021 року на суму 26,42 грн,
- за березень 2021 року на суму 26,42 грн,
- за квітень 2021 року на суму 26,42 грн,
- за травень 2021 року на суму 26,42 грн,
- за червень 2021 року на суму 26,42 грн,
- за липень 2021 року на суму 26,42 грн,
- за серпень 2021 року на суму 26,42 грн,
- за вересень 2021 року на суму 26,42 грн,
- за жовтень 2021 року на суму 33,74 грн,
- за листопад 2021 року на суму 33,74 грн,
- за грудень 2021 року на суму 33,74 грн,
- за січень 2022 року на суму 33,74 грн,
- за лютий 2022 року на суму 33,74 грн,
- за березень 2022 року на суму 33,74 грн,
- за квітень 2022 року на суму 33,74 грн,
- за травень 2022 року на суму 33,74 грн,
- за червень 2022 року на суму 33,74 грн,
- за липень 2022 року на суму 33,74 грн,
- за серпень 2022 року на суму 33,74 грн,
- за вересень 2022 року на суму 33,74 грн,
- за жовтень 2022 року на суму 29,15 грн,
- за листопад 2022року, в якому здійснено перерахунок за попередні періоди, за результатами якого сума до сплати склала 0,00 грн,
- за грудень 2022 року на суму 29,15 грн,
- за січень 2023 року на суму 29,15 грн.
Вказані акти та рахунки позивач направив відповідачу, на підтвердження чого позивач надав до матеріалів справи опис вкладення у цінний лист, що містить штамп АТ "Укрпошта", та фіскальний чек про відправлення поштової кореспонденції від 14.01.2026.
З урахуванням оплати 08.11.2021 за абонентське обслуговування в сумі 33,74 грн та здійсненого перерахунку в листопаді 2022 року перерахунку загальна сума боргу за абонентське обслуговування склала 774,11 грн.
Розмір плати за абонентське обслуговування був встановлений відповідно до наказів Обласного комунального підприємства "Донецьктеплокомуненерго" № 470 від 16.09.2020, № 443 від 30.09.2021, № 215 від 14.09.2022 та складених до них калькуляцій.
Позивач звертався до відповідача з претензіями, в яких вимагав погашення боргу, однак, як стверджує позивач, відповідач на зазначені звернення не відреагував, відповіді не надав, заборгованість не погасив.
За твердженням позивача, відповідач не виконав взяті на себе зобов'язання за договором та не оплатив спожиту теплову енергію, внаслідок чого утворилась заборгованість в загальній сумі 187 555,29 грн, з якої 186 781,18 грн - заборгованість за спожиту теплову енергію за період з березня 2021 року по січень 2023 року та 774,11 грн - заборгованість з плати за абонентське обслуговування за період з листопада 2020 року по січень 2023 року.
Несплата відповідачем боргу стала підставою для звернення позивача з даним позовом до суду про стягнення з відповідача основної заборгованості в сумі 187 555,29 грн та нарахованих на неї сум 3% річних та інфляційних втрат.
Проаналізувавши правовідносини між сторонами, які виникли з вищевказаного договору, суд дійшов висновку про те, що даний договір за своє правовою природою є договором постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу.
Відповідно до статті 714 ЦК України за договором постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу одна сторона (постачальник) зобов'язується надавати другій стороні (споживачеві, абонентові) енергетичні та інші ресурси, передбачені договором, а споживач (абонент) зобов'язується оплачувати вартість прийнятих ресурсів та дотримуватись передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного та іншого обладнання. До договору постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, положення про договір поставки, якщо інше не встановлено законом або не випливає із суті відносин сторін.
Статтею 655 ЦК України визначено, що за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.
Згідно із статтями 525, 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства тощо. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається.
Відповідно до положень статті 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Згідно з ч. 7 ст. 21 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" послуга з постачання теплової енергії надається згідно з умовами договору, що укладається з урахуванням особливостей, визначених цим Законом, та вимогами правил надання послуг з постачання теплової енергії, що затверджуються Кабінетом Міністрів України, якщо інше не передбачено законом.
Як вже зазначив суд, постановою Кабінету Міністрів України від 21 серпня 2019 року №830 затверджено "Правила надання послуги з постачання теплової енергії" (далі - Правила), які в подальшому було викладено в новій редакції на підставі постанови Кабінету Міністрів України від 08.09.2021 № 1022.
Ці Правила регулюють відносини між суб'єктом господарювання, що провадить господарську діяльність з постачання теплової енергії (далі - виконавець), та індивідуальним і колективним споживачем (далі - споживач), який отримує або має намір отримати послугу з постачання теплової енергії (далі - послуга), та визначають вимоги до якості послуги, одиниці вимірювання обсягу спожитої споживачем теплової енергії, порядок оплати.
Пунктами 32, 34, 35, 36 Правил передбачено, що плата за послугу розраховується виходячи з розміру встановленого тарифу та обсягу спожитої послуги, визначеного та розподіленого відповідно до законодавства. Рахунок на оплату спожитої послуги надається споживачу на безоплатній основі щомісяця відповідно до статті 8 Закону України "Про комерційний облік теплової енергії та водопостачання". Рахунки на оплату спожитої послуги формуються виконавцем або визначеною власником (співвласниками) іншою особою, що здійснює розподіл обсягів послуг, на основі показань вузлів комерційного обліку з урахуванням показань вузлів розподільного обліку відповідно до Закону України "Про комерційний облік теплової енергії та водопостачання" та надаються споживачу (його представнику) у строк не пізніше ніж за 10 календарних днів до граничного строку внесення плати за послуги, визначеного договором. Рахунок на оплату спожитої послуги може бути сформований з використанням Єдиної платформи та наданий споживачу через його електронний кабінет (за наявності). Розрахунковим періодом для оплати спожитої послуги є календарний місяць. Оплата послуги здійснюється не пізніше останнього дня місяця, що настає за розрахунковим періодом (граничний строк внесення плати за спожиту послугу), якщо інший порядок та строки не визначені договором. За бажанням споживача оплата послуг може здійснюватися шляхом внесення авансових платежів. Споживач здійснює оплату спожитої послуги щомісяця в порядку та строки, визначені договором.
З матеріалів справи вбачається, що за період з березня 2021 року по січень 2023 року відповідачу відпускалась теплова енергія на загальну суму 186 781,18 грн, що підтверджується наданими суду доказами здійснення опалювального сезону в м. Слов'янську в спірний період, показами теплових лічильників, актами та рахунками за відповідний період. Таким чином, у спірні періоди позивач надавав послуги з постачання теплової енергії для потреб будинку за адресою: Донецька обл., м. Слов'янськ, вул. Поштова, 44.
Приписами частини 1 статті 530 ЦК України встановлено, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.
Статтею 19 Закону України "Про теплопостачання" передбачено, що споживач зобов'язаний щомісячно здійснювати оплату теплопостачальній організації за фактично отриману теплову енергію.
Таким чином, виходячи з положень норм чинного на момент виникнення спірних правовідносин законодавства та погоджених сторонами умов договору, строк оплати за спожиту в березні 2021 року - січні 2023 року теплову енергію є таким, що настав.
Суд зазначає, що відповідач не надав доказів оскарження вказаних в актах позивача обсягів спожитої теплової енергії у зв'язку з наявністю сумнівів щодо правильності показників обсягів споживання теплової енергії. Даних про інші обсяги спожитої теплової енергії відповідач до суду не надавав. Також відповідач не надав обґрунтованих заперечень та належних та допустимих доказів, які б спростовували факт споживання теплової енергії за спірний період в обсязі, який визначений позивачем.
Враховуючи викладене, а також те, що в матеріалах справи відсутні, а відповідач не надав докази, які б спростовували наявність заборгованості перед позивачем, а також докази, які б свідчили про здійснення остаточного розрахунку за спожиту теплову енергію в березні 2021 року - січні 2023 року, суд дійшов висновку, що позовні вимоги в частині стягнення боргу в сумі 186 781,18 грн є обґрунтованими та підлягають задоволенню.
Стосовно позовних вимог в частині стягнення плати за абонентське обслуговування у сумі 774,11 грн за період листопад 2020 року - січень 2023 року, суд зазначає наступне.
Відповідно до ст.1 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" плата за абонентське обслуговування - платіж, який споживач сплачує виконавцю комунальної послуги за індивідуальним договором про надання комунальних послуг (далі - індивідуальний договір) або за індивідуальним договором з обслуговуванням внутрішньобудинкових систем про надання комунальних послуг (далі - індивідуальний договір з обслуговуванням внутрішньобудинкових систем) (крім послуг з постачання та розподілу природного газу і з постачання та розподілу електричної енергії), що включає витрати виконавця, пов'язані з укладенням договору про надання комунальної послуги, здійсненням розподілу обсягу спожитих послуг між споживачами, нарахуванням та стягненням плати за спожиті комунальні послуги, обслуговуванням та заміною вузлів комерційного обліку води і теплової енергії (у разі їх наявності у будівлі споживача), крім випадків, визначених цим Законом, а також за виконання інших функцій, пов'язаних з обслуговуванням виконавцем абонентів за індивідуальними договорами (крім обслуговування та поточного ремонту внутрішньобудинкових систем теплопостачання, водопостачання, водовідведення та постачання гарячої води).
Пунктом 5 частини 2 статті 7 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" передбачено, що індивідуальний споживач зобов'язаний оплачувати надані житлово-комунальні послуги за цінами/тарифами, встановленими відповідно до законодавства, у строки, встановлені відповідними договорами.
Відповідно до статті 9 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" споживач здійснює оплату за спожиті житлово-комунальні послуги щомісяця, якщо інший порядок та строки не визначені відповідним договором.
Умовами Публічного договору приєднання на надання послуг з постачання теплової енергії, як в типовій редакції 2019 року, так і в редакції 2021 року передбачено обов'язок сплати абонентом плати за абонентське обслуговування в розмірі, визначеному виконавцем, але не вище граничного розміру, визначеного Кабінетом Міністрів України, розрахунковим періодом для оплати обсягу спожитої послуги є календарний місяць.
Таким чином, внесення плати за абонентське обслуговування передбачено умовами укладеного між сторонами договору.
Як вже зазначив суд, розмір плати за абонентське обслуговування був встановлений відповідно до наказів Обласного комунального підприємства "Донецьктеплокомуненерго" № 470 від 16.09.2020, № 443 від 30.09.2021, № 215 від 14.09.2022 та складених до них калькуляцій.
Згідно актів та рахунків за період з листопада 2020 року по січень 2023 року, загальна сума боргу з абонентської плати за спірний період складає 774,11 грн (з урахуванням часткової оплати).
Відповідач доказів проведення оплати за абонентське обслуговування в сумі 774,11 грн суду не надав, будь-яких заперечень стосовно розміру нарахованої плати за абонентське обслуговування не висловив.
Враховуючи викладене, а також те, що в матеріалах справи відсутні, а відповідачем не надані докази, які б спростовували наявність заборгованості перед позивачем, а також докази, які б свідчили про здійснення остаточного розрахунку за плату за абонентське обслуговування за листопад 2020 року - січень 2023 року, суд дійшов висновку, що позовні вимоги в частині стягнення заборгованості з плати за абонентське обслуговування в сумі 774,11 грн є обґрунтованими та підлягають задоволенню.
Як вбачається з позовної заяви, позивач просить стягнути 3% річних у сумі 21 199,47 грн та інфляційні втрати в сумі 92 189,89 грн.
Відповідно до ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Перевіривши надані розрахунки 3% річних у загальній сумі 21 199,47 грн та інфляційних втрат у загальній сумі 92 189,89 грн за заявлені позивачем періоди прострочення та суми заборгованості, суд встановив, що такі нарахування відповідають вимогам чинного законодавства, умовам договору та фактичним відносинам, що склались між сторонами (нарахування здійснені за відповідні періоди прострочення по 31.01.2026).
Позовні вимоги в частині стягнення 3% річних у сумі 21 199,47 грн та інфляційних втрат у сумі 92 189,89 грн.
є обґрунтованими та підлягають задоволенню.
Пунктом 5 частини 1 статті 237 ГПК України передбачено, що при ухваленні рішення суд вирішує питання як розподілити між сторонами судові витрати.
Відповідно до ст. 123 ГПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.
Згідно з п. 2 ч. 1 ст.129 ГПК України у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Враховуючи те, що суд задовольнив позов повністю, у відповідності до ст. 129 ГПК України витрати щодо сплати судового збору в сумі 3 611,34 грн підлягають стягненню з відповідача на користь позивача.
На підставі викладеного, керуючись статями 1-5, 10, 11, 12, 20, 73-80, 86, 129, 233, 236-238, 240, 241, 252 Господарського процесуального кодексу України, суд
Позов задовольнити повністю.
Стягнути з Комунального підприємства Слов'янської міської ради "Слов'янське управління капітального будівництва" (84122, Донецька область, м. Слов'янськ, вул. Поштова, буд. 44, код 37467267) на користь Обласного комунального підприємства "Донецьктеплокомуненерго" (84207, Донецька область, м. Дружківка, вул. Космонавтів, 39, код 03337119, ПАТ Банк "Український капітал", код банку 320371, номер рахунку НОМЕР_1 , IBAN (електронний формат) НОМЕР_2 , IBAN (формат на паперовому носії) НОМЕР_3 ) заборгованість за спожиту теплову енергію в березні 2021 року - січні 2023 року в сумі 186 781,18 грн, заборгованість з плати за абонентське обслуговування за період з листопада 2020 року по січень 2023 року в сумі 774,11 грн, 3 % річних у сумі 21 199,47 грн, інфляційні втрати в сумі 92 189,89 грн та витрати по сплаті судового збору в сумі 3 611,34 грн.
Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду (ст. 241 ГПК України).
Апеляційна скарга на рішення суду подається в строки та в порядку, визначені статтями 256, 257 ГПК України.
Повний текст рішення складено та підписано 07.05.2026.
Суддя Т. О. Лобода