вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116 (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua
"07" травня 2026 р. Справа№ 910/15365/17
Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Євсікова О.О.
суддів: Алданової С.О.
Корсака В.А.
розглянувши в порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи
апеляційну скаргу Приватного підприємства «Марвал +»
на ухвалу Господарського суду міста Києва від 12.01.2026 (повний текст складено 12.01.2026)
за скаргою Приватного підприємства «Марвал+» на дії (бездіяльність) державного/ приватного виконавця Д'яченка Євгенія Станіславовича
у справі № 910/15365/17 (суддя Літвінова М.Є.)
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "М'ясна лінія"
до Приватного підприємства "Під Ключ плюс"
про стягнення 323 942, 47 грн,
Короткий зміст і підстави вимог, що розглядаються.
26.12.2025 у системі «Електронний суд» Приватне підприємство «Марвал +» (далі - Підприємство) сформувало скаргу на дії (бездіяльність) державного / приватного виконавця, у якій заявник просить суд визнати протиправною бездіяльність приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Д'яченка Євгенія Станіславовича (далі - виконавець) щодо незняття арештів, накладених в межах виконавчого провадження НОМЕР_1 постановами від 08.12.2017 та від 12.12.2017, та зобов'язати виконавця зняти арешти, накладені на кошти та майно в межах виконавчого провадження НОМЕР_1 постановами від 08.12.2017 та від 12.12.2017.
На обґрунтування вимог скарги Підприємство зазначило, що 02.07.2025 громадянин ОСОБА_1 придбав 100% частки в статутному капіталі Приватного підприємства «Під Ключ плюс» (далі - ПП «Під Ключ плюс») на аукціоні з продажу майна банкрута у межах справи про його банкрутство. В подальшому, 25.08.2025 на підставі рішення №1 нового власника ПП «Під Ключ плюс» змінено його назву, юридичну адресу та керівника підприємства. Новою назвою підприємства є ПП «Марвал +».
Короткий зміст ухвали місцевого господарського суду та мотиви її прийняття.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 12.01.2026 повернуто скаргу Підприємства на дії (бездіяльність) приватного виконавця у справі №910/15365/17 без розгляду.
Суд дійшов висновку, що оскільки матеріали справи не містять доказів звернення Підприємства «Марвал+» із заявою про заміну сторони виконавчого провадження в порядку ст. 334 ГПК України з ПП «Під Ключ плюс» на ПП «Марвал +», то скаргу подано не стороною виконавчого провадження. У зв'язку з недотриманням скаржником вимог ст. 340 ГПК України суд повернув скаржнику без розгляду скаргу з доданими до неї документами.
Короткий зміст вимог апеляційної скарги та узагальнення її доводів.
Не погодившись з ухвалою Господарського суду міста Києва від 12.01.2026, Підприємство звернулось до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, у якій просить скасувати оскаржуване судове рішення від 12.01.2026 у справі №910/15365/17 повністю та направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.
Апелянт вважає, що оскаржувану ухвалу прийнято з порушенням норм матеріального та процесуального права, а тому вона є незаконною та необґрунтованою.
Скаржник зазначає, що 02.07.2025 100% частки в статутному капіталі ПП «Під Ключ плюс» на аукціоні з продажу майна банкрута в межах справи про його банкрутство були придбані громадянином ОСОБА_1 25.08.2025. На підставі рішення №1 нового власника ПП «Під Ключ плюс» змінено його назву, юридичну адресу та керівника підприємства. Новою назвою підприємства є ПП «Марвал +». Згідно із витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань ПП «Марвал +» має код ЄДРПОУ 38307390. Згідно із витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань станом на 02.07.2025 ПП «Під Ключ плюс» мало код ЄДРПОУ 38307390. Відомості в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань про припинення юридичної особи відсутні. Тобто, жодних дій, які свідчили би про припинення юридичної особи - скаржника шляхом реорганізації (злиття, приєднання, поділу, перетворення) не відбулося. Разом з тим, код юридичної особи не змінився.
Апелянт відзначає, що оскільки виконавче провадження НОМЕР_1 постановою приватного виконавця Д'яченка Є.С. було повернуто стягувачу, а після цього не було повторно пред'явлено, то скаржник не має процесуального права звертатись із заявою про внесення змін до закритого виконавчого провадження.
За доводами скаржника, сама лише зміна найменування юридичної особи не означає її реорганізації, якщо при цьому не змінюється організаційно-правова форма цієї особи. При цьому зміна, зокрема, найменування юридичної особи та/або її місцезнаходження тягне за собою необхідність у державній реєстрації змін до установчих документів, однак не впливає на правоздатність цієї особи, оскільки така особа залишається однією й тією ж особою, з тим же ідентифікаційним кодом незалежно від найменування.
Апелянт робить висновок, що Господарський суд міста Києва порушив норми матеріального права та неповністю, поверхнево проаналізував усі докази та обставини, що мають вагоме значення для розгляду даної справи, і - як наслідок - виніс незаконне та необґрунтоване рішення у цій справі; вважає, що оскаржувана ухвала є повністю необґрунтованою, немотивованою та підлягає скасуванню у повному обсязі.
Дії суду апеляційної інстанції щодо розгляду апеляційної скарги по суті.
Згідно з витягом з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 12.01.2026 сформовано колегію у складі: головуючий суддя Євсіков О.О., судді Корсак В.А., Алданова С.О.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 20.01.2026 витребувано у Господарського суду міста Києва матеріали справи №910/15365/17 та відкладено вирішення питань, пов'язаних з рухом апеляційної скарги, які визначені главою 1 розділу IV ГПК України, за апеляційною скаргою Підприємства на ухвалу Господарського суду міста Києва від 12.01.2026 до надходження матеріалів справи №910/15365/17.
29.01.2026 матеріали справи №910/15365/17 надійшли до Північного апеляційного господарського суду.
Згідно з протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 04.02.2026 справа №910/15365/17 передана на розгляд колегії у складі: головуючий суддя Євсіков О.О., судді Алданової С.О., Корсак В.А. (у зв'язку з відпусткою судді Демидової А.М.).
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 04.02.2026 апеляційну скаргу Підприємства на ухвалу Господарського суду міста Києва від 12.01.2026 у справі №910/15365/17 залишено без руху. Надано Підприємству строк десять днів з дня отримання копії даної ухвали для усунення недоліків апеляційної скарги, а саме для надання доказів направлення копії апеляційної скарги Товариству у встановленому порядку та для надання доказів реєстрації електронного кабінету Підприємства в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі. Попереджено Підприємство, що у випадку неусунення у встановлений термін недоліків, апеляційну скаргу буде повернуто скаржнику.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 11.02.2026 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Підприємства на ухвалу Господарського суду міста Києва від 12.01.2026 у справі №910/15365/17. Розгляд апеляційної скарги постановлено здійснювати у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (без проведення судового засідання). Запропоновано учасникам справи надати відзив на апеляційну скаргу протягом п'яти днів з дня вручення копії даної ухвали. Роз'яснено апелянту право подати до суду відповідь на відзив протягом п'яти днів з дня вручення йому відзиву на апеляційну скаргу.
Позиції учасників справи.
Відзиви, пояснення, клопотання, інші заяви по суті від учасників справи не надійшли.
Межі розгляду справи судом апеляційної інстанції.
Статтею 269 ГПК України встановлено межі перегляду справи в суді апеляційної інстанції.
Суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги (ч. 1).
Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї (ч. 2).
Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об'єктивно не залежали від нього (ч. 3).
Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права (ч. 4).
У суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції (ч. 5).
Згідно з ч. 1 ст. 271 ГПК України апеляційні скарги на ухвали суду першої інстанції розглядаються в порядку, передбаченому для розгляду апеляційних скарг на рішення суду першої інстанції з урахуванням особливостей, визначених цією статтею.
Обставини справи, встановлені судом першої інстанції, перевірені та додатково встановлені апеляційним господарським судом.
Товариство з обмеженою відповідальністю «М'ясна лінія» (далі - Товариство) звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до ПП «Під Ключ плюс» про стягнення 323 942,47 грн, в т.ч. 297 785,24 грн основного боргу, 18 560,57 грн пені, 2 227,00 грн 3% річних, 5 369,66 грн інфляційних втрат.
Рішенням Господарського суду міста Києва від 15.11.2017 позовні вимоги задоволено повністю, стягнуто з ПП «Під Ключ плюс» (04073, м. Київ, вулиця Сирецька, будинок 42/44, ідентифікаційний код 38307390) на користь Товариства 297 785,24 грн основного боргу, 18 560,57 грн пені, 2 227,00 грн 3% річних, 5 369,66 грн інфляційних втрат, 4 859,14 грн судового збору.
01.12.2017 на виконання рішення Господарського суду міста Києва від 15.11.2017 видано наказ.
Відповідно до наказу Господарського суду міста Києва від 01.12.2017 стягувачем є Товариство з обмеженою відповідальністю «М'ясна лінія» (02660, м. Київ, вулиця Степана Сагайдака, будинок 114-А, ідентифікаційний код 39933202), боржником є Приватне підприємство «Під Ключ плюс» (04073, м. Київ, вулиця Сирецька, будинок 42/44, ідентифікаційний код 38307390).
26.12.2025 Підприємство звернулося зі скаргою на дії (бездіяльність) виконавця щодо незняття арештів, накладених в межах виконавчого провадження № 55345205 постановами від 08.12.2017 та від 12.12.2017, у якій просило зобов'язати виконавця зняти арешти, накладені на кошти та майно в межах виконавчого провадження № 55345205 постановами від 08.12.2017 та від 12.12.2017.
Обґрунтування скарги наведено вище за текстом цієї постанови.
Джерела права та мотиви, з яких виходить суд апеляційної інстанції при прийнятті постанови.
Виконання судового рішення здійснюється на підставі наказу, виданого судом, який розглядав справу як суд першої інстанції (ч. 1 ст. 237 ГПК України).
Відповідно до ст. 339-1 ГПК України сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права.
Згідно з ч. 1, 2 ст. 340 ГПК України скарга подається стороною виконавчого провадження до суду, який розглянув справу як суд першої інстанції.
Скарга подається в письмовій формі і підписується стороною виконавчого провадження, її представником або іншою особою, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи.
Виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню (ст. 1 Закону України «Про виконавче провадження», далі - Закон).
Згідно з ч. 1 ст. 5 Закону примусове виконання рішень покладається на органи державної виконавчої служби (державних виконавців) та у передбачених цим Законом випадках на приватних виконавців, правовий статус та організація діяльності яких встановлюються Законом України "Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів".
Частиною 1 ст. 14 Закону встановлено, що учасниками виконавчого провадження є виконавець, сторони, представники сторін, прокурор, експерт, спеціаліст, перекладач, суб'єкт оціночної діяльності - суб'єкт господарювання, особи, права інтелектуальної власності яких порушені, - за виконавчими документами про конфіскацію та знищення майна на підставі статей 176, 177 і 229 Кримінального кодексу України, статті 51-2 Кодексу України про адміністративні правопорушення.
Відповідно до ст. 15 Закону сторонами виконавчого провадження є стягувач і боржник. Стягувачем є фізична або юридична особа чи держава, на користь чи в інтересах яких видано виконавчий документ. Боржником є визначена виконавчим документом фізична або юридична особа, держава, на яких покладається обов'язок щодо виконання рішення.
Виконавче провадження здійснюється з дотриманням в т. ч. засад забезпечення права на оскарження рішень, дій чи бездіяльності державних виконавців, приватних виконавців (п. 9 ч.1 ст. 2 Закону).
Згідно з ч. 1 ст. 74 Закону рішення, дії чи бездіяльність виконавця та посадових осіб органів державної виконавчої служби щодо виконання судового рішення можуть бути оскаржені сторонами, іншими учасниками та особами до суду, який видав виконавчий документ, у порядку, передбаченому законом.
Суд встановив, що зі скаргою на дії / бездіяльність виконавця звернулося ПП «Марвал +», в той час як стягувачем за судовим наказом є Товариство, а боржником - ПП «Під Ключ плюс». Тобто зі скаргою звернулася особа, яка за своїм найменуванням не є особою (ні стягувачем, ні боржником), зазначеною у наказі на примусове виконання рішення у справі №910/15365/17.
У скарзі Підприємство повідомило, що виконавець постановами від 08.12.2027 та 12.12.2017 наклав арешт на майно та кошти боржника ПП «Під Ключ плюс», а у подальшому постановою від 26.12.2028 повернув виконавчий документ (наказ) стягувачу на підставі п. 2 ч. 1 ст. 37 Закону. У період з 27.12.2028 по 27.12.2021 наказ до виконання не пред'являвся.
Підприємство вважає, що оскільки за наведених ним у скарзі підстав новий власник 02.07.2025 набуло право власності на 100% частки ПП «Під Ключ плюс» та в подальшому своїм рішенням змінив назву, адресу, керівника цього підприємства, відповідно, Підприємство має право подавати скаргу на дії / бездіяльність виконавця у виконавчому провадженні з виконання рішення у справі №910/15365/17.
Згідно з п. 5 ст. 15 Закону у разі якщо сторона виконавчого провадження змінила найменування (для юридичної особи) або прізвище, ім'я чи по батькові (для фізичної особи), виконавець, за наявності підтверджуючих документів, змінює своєю постановою назву сторони виконавчого провадження.
У скарзі Підприємство не повідомляє, що зверталося до виконавця із заявою в порядку п. 5 ст. 15 Закону.
Суд бере до уваги, що після завершення з тих чи інших підстав виконавчого провадження не виключається можливість подальшого руху справи як у межах перегляду рішення суду (апеляційний, касаційний перегляд, перегляд за нововиявленими або виключними обставинами), так і в межах виконання рішення суду (поворот виконання, оскарження документів виконавчого провадження, бездіяльності виконавця у виконавчому провадженні), а також у зв'язку із судовим контролем за виконанням рішення суду. Тому навіть після закінчення виконавчого провадження в учасника справи може виникати ряд процесуальних питань, пов'язаних із захистом його прав та охоронюваних інтересів.
Завершення виконавчого провадження не виключає подальшого існування процесуальних правомочностей учасника справи в межах судового провадження, тож не має наслідком заборону здійснення процесуального правонаступництва або реалізацію інших прав особи щодо них. Питання процесуального правонаступництва в усіх випадках вирішується судом, який при його вирішенні повинен дослідити по суті обставини та підстави правонаступництва.
Підприємство у поданій скарзі не просило суд здійснити заміну найменування боржника. Суд першої інстанції констатував, що матеріали справи не містять доказів звернення Підприємства із заявою про заміну сторони виконавчого провадження в порядку ст. 334 ГПК України з ПП «Під Ключ плюс» на ПП «Марвал +», а тому суд дійшов висновку, що скаргу подано не стороною виконавчого провадження.
Зміст ст. 334 ГПК України свідчить, що замінити сторону виконавчого провадження може виключно суд за заявою сторони (заінтересованої особи), державного або приватного виконавця. Така заява розглядається тільки у судовому засіданні з повідомленням учасників справи та заінтересованих осіб.
Колегія суддів відзначає, що за відсутності чітко висловленої суду чи виконавцю ініціативи (звернення) Підприємства щодо заміни найменування боржника з ПП «Під Ключ плюс» на ПП «Марвал +», яка має бути заявлена первісно чи першочергово, сама по собі скарга Підприємства на бездіяльність виконавця щодо незняття арешту, накладеного постановами виконавця від 08.12.2027 та 12.12.2017 на майно та кошти боржника ПП «Під Ключ плюс», породжує істотну правову невизначеність щодо статусу заявника та його права на звернення з такою скаргою. А розгляд скарги по суті, без первісного вирішення належно ініційованого заявником процесуального питання щодо зміни назви боржника, таку правову невизначеність лише поглиблює, зважаючи на пов'язаність як судового, так і виконавчого проваджень.
Окремо колегія суддів відзначає, що відповідно п. 5 ч. 3 ст. 340 ГПК України скарга повинна містити ідентифікатор для повного доступу до інформації про виконавче провадження. Скаржник такого ідентифікатора не зазначив, що є самостійною підставою для повернення скарги згідно з ч. 5 ст. 340 ГПК України.
За наведених підстав у їх сукупності колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що скарга має бути повернута скаржнику без розгляду з доданими до неї документами (оскільки скарга була подана в електронному вигляді, оскаржуваною ухвалою було вирішено виключно процесуальне питання щодо її повернення).
Висновки суду апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги.
Як зазначено у п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень, обов'язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов'язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.
Хоча п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довод (рішення Суду у справі Трофимчук проти України, no. 4241/03 від 28.10.2010).
Європейський суд з прав людини вказав, що п. 1 ст. 6 Конвенції зобов'язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов'язку можуть бути різними залежно від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов'язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі ст. 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (Проніна проти України, №63566/00, §23, ЄСПЛ, від 18.07.2006).
Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 275 ГПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право залишити судове рішення без змін, а скаргу без задоволення.
Суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права (ст. 276 ГПК України).
Судові витрати.
У зв'язку з відсутністю підстав для задоволення апеляційної скарги витрати за її подання відповідно до ст. 129 ГПК України покладаються на апелянта.
Керуючись ст. 74, 129, 269, 271, 275-277, 281-284 ГПК України, Північний апеляційний господарський суд
1. Апеляційну скаргу Приватного підприємства «Марвал+» на ухвалу Господарського суду міста Києва від 12.01.2026 у справі № 910/15365/17 залишити без задоволення.
2. Ухвалу Господарського суду міста Києва від 12.01.2026 у справі №910/15365/17 залишити без змін.
3. Судові витрати, пов'язані з поданням апеляційної скарги, покласти на скаржника.
4. Справу повернути до суду першої інстанції.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її ухвалення.
Постанова апеляційної інстанції може бути оскаржена до Верховного Суду в порядку та в строк, передбачені ст. 287 - 289 ГПК України, за наявності підстав, визначених ч. 3 ст. 287 ГПК України.
Головуючий суддя О.О. Євсіков
Судді С.О. Алданова
В.А. Корсак