вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116 (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua
"04" травня 2026 р. Справа№ 910/10892/25
Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Євсікова О.О.
суддів: Корсака В.А.
Алданової С.О.
за участю:
секретаря судового засідання: Лукінчук І.А.,
представників сторін:
від позивача: Журкевич М.В. (в залі суду),
від відповідача: Прохоров Ю.Г. (в залі суду),
розглянувши у відкритому судовому засіданні
апеляційну скаргу Державного підприємства «Гарантований покупець»
на рішення Господарського суду міста Києва від 04.11.2025 (повний текст складено 12.11.2025)
у справі № 910/10892/25 (суддя Карабань Я.А.)
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Вишгородська сонячна електростанція»
до Державного підприємства «Гарантований покупець»
про стягнення заборгованості в розмірі 12 950 939,24 грн,
Короткий зміст і підстави вимог, що розглядаються.
01.09.2025 Товариство з обмеженою відповідальністю «Вишгородська сонячна електростанція» (далі - Товариство) сформувало у системі «Електронний суд» позовну заяву, у якій просило стягнути з Державного підприємства «Гарантований покупець» (далі - Підприємство) 12 950 939,24 грн заборгованості, з яких 11 483 028,14 грн - заборгованість за основним зобов'язанням, 372 629,88 грн - 3 % річних та 1 095 281,22 грн - інфляційні втрати.
На обґрунтування заявлених вимог Товариство зазначило, що на виконання за договору №1544/01 від 26.12.2019 поставило Підприємству електричну енергію за «зеленим тарифом», яку Підприємство оплатило частково, у зв'язку з чим у нього виникла заборгованість у заявленій до стягнення сумі, на яку також нараховано 3% річних та інфляційні.
Так, у жовтні 2021 року та у період лютий, квітень - серпень 2022 року Товариство поставило Підприємству електричну енергію за «зеленим тарифом» на загальну суму 18 458 208,77 грн. Відповідач зобов'язаний був погасити заборгованість за актами купівлі-продажу електроенергії (з врахуванням коригувань): за жовтень 2021 року, лютий-серпень 2022 року до 20.03.2023 включно. Відповідач оплатив поставлену електричну енергію за «зеленим тарифом» за актами купівлі-продажу електроенергії: за жовтень 2021 року, лютий, квітень-серпень 2022 року частково (на суму 9 959 673,81 грн); також сторони 09.04.2024 провели зарахування зустрічних однорідних (грошових) вимог (що підтверджується актом зарахування зустрічних однорідних вимог від 09.04.2024) на суму 5 183 710,08 грн за період квітень - серпень 2022 року. Відповідач не виконав свої грошові зобов'язання за договором №1544/01 від 26.12.2019 та порушив строки оплати електричної енергії за «зеленим тарифом» по залишку боргу. У зв'язку з цим на момент звернення до суду з даним позовом прострочена заборгованість за поставлену у період часу жовтень 2021 року, лютий, квітень-серпень 2022 року електричну енергію за «зеленим тарифом» складає 3 314 825,88 грн. На цю заборгованість Товариство нарахувало 242 209,33 грн 3% річних та 707 884,66 грн інфляційних втрат за прострочення виконання грошових зобов'язань за весь час прострочення з 21.03.2023 по 26.08.2025.
Позивач зазначає, що за період вересень-грудень 2022 року, лютий 2023 - липень 2023 року, вересень 2023 року включно поставив Підприємству електричну енергію за «зеленим тарифом» на загальну суму 40 161 389,93 грн, за яку Підприємство було зобов'язане провести з Товариством остаточний розрахунок у строк до 08.05.2024 (за поставку електричної енергії у січні, лютому, липні, серпні, вересні 2023 року), у строк до 17.05.2024 за поставлену електричну енергію у грудні 2022 року, березні - червні 2023 року та у строк до 23.05.2024 року за поставлену електричну енергію у вересні - листопаді 2022 року.
Відповідач оплатив поставлену позивачем за період вересень-грудень 2022 року, лютий-липень 2023 року, вересень 2023 року електричну енергію за «зеленим тарифом» частково на суму 38 587 823,72 грн, у зв'язку з чим на момент звернення до суду з даним позовом прострочена заборгованість відповідача за поставлену позивачем за зазначений період електричну енергію за «зеленим тарифом» складає 1 573 566, 21 грн. На цю заборгованість позивач нарахував 59 415,29 грн 3% річних та 261 690,98 грн інфляційних втрат за прострочення виконання грошових зобов'язань за весь час прострочення з 24.05.2024 по 26.08.2025.
Крім того, позивач за період з січня 2024 року по грудень 2024 року включно поставив відповідачу електричну енергію за «зеленим тарифом» на загальну суму 56 290 270,47 грн. Розрахунок за поставлену електричну енергію у лютому-березні 2024 року відповідач мав здійснити у строк до 27.12.2024, за поставлену електричну енергію у вересні 2024 року - у строк до 06.01.2025, за поставлену електричну енергію у липні 2024 року - у строк до 30.01.2025, за поставлену електричну енергію у квітні та серпні 2024 року - у строк до 20.02.2025, за поставлену електричну енергію у жовтні та листопаді 2024 року - у строк до 26.02.2025, за поставлену електричну енергію у грудні 2024 року - у строк до 05.03.2025, за поставлену електричну енергію у січні, травні, червні 2024 року, лютому 2025 року - у строк до 17.04.2025. Відповідач оплатив поставлену позивачем за період з січня 2024 року по грудень 2024 року електричну енергію за «зеленим тарифом» частково на суму 49 695 634,42 грн, у зв'язку з чим його прострочена заборгованість перед позивачем склала 6 594 636,05 грн. На цю заборгованість позивач нарахував 71 005,26 грн 3% річних та 125 705,58 грн інфляційних втрат за прострочення виконання грошових зобов'язань за весь час прострочення з 18.04.2025 по 26.08.2025.
Позиції учасників справи.
Підприємство у відзиві проти заявлених до нього вимог заперечило, просило відмовити у їх задоволенні.
Підприємство зазначило, що розмір коштів, що підлягають сплаті за поставлену електричну енергію, має обраховуватись з урахуванням наказів Міністерства енергетики України №140 від 28.03.2022 та №206 від 15.06.2022.
Відповідач також вважає, що він звільнений від передбаченої ст. 625 ЦК України відповідальності за порушення грошового зобов'язання, зокрема, щодо сплати 3% річних та інфляційних втрат, оскільки Підприємство недоотримало кошти за іншими договірними зобов'язанням, які виникли між ним та НЕК «Укренерго», в результаті чого він не може своєчасно та у повному обсязі виконувати свої поточні зобов'язання перед позивачем.
Підприємство зауважує на тому, що Товариство має перед ним (відповідачем) заборгованість за договором №1609/07/24 від 30.01.2024 про участь у балансуючій групі гарантованого покупця у розмірі 1 351 471,90 грн, а отже сума основного боргу підлягає зменшенню на таку суму.
Крім того, за доводами відповідача, у спірний період мало місце настання для відповідача обставин непереборної дії.
У відповіді на відзив Товариство просило задовольнити позов у повному обсязі та зазначає, що невиконання контрагентом боржника - НЕК «УКРЕНЕРГО» своїх грошових зобов'язань за іншим договором перед відповідачем не є підставою для невиконання відповідачем своїх грошових зобов'язань перед позивачем.
На думку Товариства, накази Міністерства енергетики України №140 від 28.03.2022 та №206 від 15.06.2022, на які посилається відповідач, жодним чином не обмежують право виробника електричної енергії за «зеленим» тарифом на отримання повної вартості проданої електричної енергії. Також позивач зазначає, що відповідач не звертався до нього з повідомленням або іншим документом про зменшення розрахунків на суму заборгованості у розмірі 1 351 471,90 грн, яка виникла за договором №1609/07/24 від 30.01.2024 про участь у балансуючій групі гарантованого покупця. Повідомлення Торгово-промислової палати України від 28.02.2022 №2024/02.0-7.1 не є належним доказом, що підтверджує наявність обставин непереборної сили.
Товариство надало додаткові пояснення, у яких звертає увагу суду на те, що сума заборгованості у розмірі 3 014 752,15 грн, яка зазначена в акті про зарахування зустрічних однорідних (грошових) вимог від 09.04.2024, не враховує періоди боргу, які виникли за жовтень 2021 року та за лютий 2022 року.
У запереченні на відповідь на відзив Підприємство просить відмовити у задоволенні позову посилаючись на ті ж самі обставини, які воно навело у відзиві на позовну заяву. Також Підприємство просило зменшити розмір передбачених ст. 625 ЦК України нарахувань.
Короткий зміст рішення місцевого господарського суду та мотиви його прийняття.
Рішенням Господарського суду міста Києва від 04.11.2025 позов задоволено. Стягнуто з Підприємства на користь Товариства 11 483 028,14 грн основного боргу, 372 629,88 грн 3% річних, 1 095 281,22 грн інфляційних втрат та 155 411,27 грн судового збору.
Суд дійшов висновку, що вимоги Товариства до Підприємства є законними та обґрунтованими у заявлених до стягнення розмірах. Розглянувши клопотання Підприємства про зменшення 3% річних та інфляційних нарахувань, суд відмовив у його задоволенні, оскільки зменшення таких нарахувань не передбачене чинним законодавством.
Короткий зміст вимог апеляційної скарги та узагальнення її доводів.
Не погодившись з рішенням Господарського суду міста Києва від 04.11.2025, Підприємство звернулося до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, у якій просить оскаржуване рішення скасувати в повному обсязі та ухвалити нове, яким відмовити у задоволенні позовних вимог повністю. Судові витрати покласти на позивача.
Скаржник вважає, що оскаржуване рішення прийняте з порушенням норм процесуального та неправильним застосуванням норм матеріального права, а також за неповного з'ясування обставин, що мають значення для справи.
На думку апелянта, на спірні правовідносини (період жовтень 2021 року, лютий, квітень-серпень 2022 року) поширюється дія наказів Міністерства енергетики України "Про розрахунки на ринку електричної енергії" від 28.03.2022 №140 та "Про розрахунок з виробниками за "зеленим тарифом" від 15.06.2022 №206.
Щодо періоду вересень-грудень 2022 року, лютий-липень, вересень 2023 року та січень-грудень 2024 року скаржник зазначає, що суд у визначенні строків виконання зобов'язання не врахував чинне нормативно-правове регулювання. Крім того, за доводами апелянта, суд не врахував наявність заборгованості позивача перед відповідачем, на розмір якої зменшуються спірні зобов'язання відповідача перед позивачем.
Скаржник також вважає, що місцевий суд неповністю врахував інші його доводи, зокрема, в частині дії обставин непереборної сили, про які Підприємство зазначало у відзиві на позовну заяву, настання яких унеможливлює стягнення з Підприємства процентів річних та інфляційних нарахувань у судовому порядку. Вимоги про стягнення 3% річних та інфляційних нарахувань скаржник вважає незаконними. Одночасно апелянт зазначає про неправильність наданого позивачем розрахунку нарахувань в порядку ст. 625 ЦК України.
Позиції учасників справи.
Товариство надало відзив на апеляційну скаргу, у якому проти її доводів та вимог заперечує, наводить власні доводи на їх спростування, просить суд здійснити перевірку розрахунку інфляційних втрат та підтвердити його арифметичну вірність, просить залишити апеляційну скаргу без задоволення, а оскаржуване рішення - без змін як законне та обґрунтоване.
У відзиві Товариство зазначило, що попередня (орієнтовна) сума судових витрат на професійну правничу допомогу, яку воно понесе у апеляційному провадженні, становить 50 000,00 грн. Детальний розрахунок та докази понесення витрат на правову допомогу з урахування тривалості розгляду справи в апеляційному провадженні та процесуальних дій учасників справи будуть надані до суду відповідно до ч. 8 ст. 129 ГПК України протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду за результатами апеляційного провадження у справі.
Підприємство на виконання протокольної ухвали суду від 16.03.2026 надало пояснення, в якому повідомило, що не визнає вимоги про стягнення інфляційного збільшення суми боргу. Відповідач також зазначив, що позивач під час здійснення розрахунків не врахував правову позицію Верховного Суду у складі об'єднаної палати Касаційного господарського суду від 26.06.2020 у справі № 905/21/19 (п. 34), у якій, перевіряючи правильність нарахування сукупного індексу інфляції відповідно до ст. 625 ЦК України, Верховний Суд зазначив: "Верховний Суд не погоджується з правильністю визначення величини приросту індексу споживчих цін 107,637090183%, який має заокруглюватися до десяткового числа після коми та становить за період жовтень 2017 року - квітень 2018 року показник 107,6% (саме так визначаються місячні та річні індекси споживчих цін Державним комітетом статистики України)". Аналогічна правова позиція висловлена у постанові Верховного Суду від 11.07.2023 у справі № 910/5349/22. За доводами відповідача, позивач всупереч позиції Верховного Суду під час здійснення свого розрахунку не зазначив, який саме індекс інфляції він застосовує в кожному рядку, якщо нарахування здійснюються відразу за декілька місяців підряд. Отже, розрахунок Позивача зроблений без урахування правил округлення.
Підприємство навело розрахунки по п. 1.2, 1.3 позовної заяви.
Дії суду апеляційної інстанції щодо розгляду апеляційної скарги по суті.
Згідно з витягом з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 02.12.2025 сформовано колегію у складі: головуючий суддя Євсіков О.О., судді Корсак В.А., Владимиренко С.В.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 04.12.2025 витребувано у Господарського суду міста Києва матеріали справи №910/10892/25 та відкладено вирішення питань, пов'язаних з рухом апеляційної скарги, які визначені главою 1 розділу IV ГПК України, за апеляційною скаргою Підприємства на рішення Господарського суду міста Києва від 04.11.2025 до надходження матеріалів справи №910/10892/25.
22.12.2025 матеріали справи №910/10892/25 надійшли до Північного апеляційного господарського суду.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 23.12.2025 відмовлено у задоволенні клопотання Підприємства про відстрочку сплати судового збору. Апеляційну скаргу Підприємства на рішення Господарського суду міста Києва від 04.11.2025 у справі №910/10892/25 залишено без руху.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 12.01.2026 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Підприємства на рішення Господарського суду міста Києва від 04.11.2025 у справі №910/10892/25. Розгляд справи призначено на 11.02.2026.
Згідно з протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 10.02.2026 справа №910/10892/25 передана на розгляд колегії у складі: головуючий суддя Євсіков О.О., судді Алданової С.О., Корсак В.А. (у зв'язку з відпусткою судді Владимиренко С.В.).
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 10.02.2026 прийнято апеляційну скаргу Підприємства на рішення Господарського суду міста Києва від 04.11.2025 у справі №910/10892/25 до провадження у визначеному складі суду.
11.02.2026, 16.03.2026 та 20.04.2026 колегія суддів у судовому засіданні оголосила перерви у розгляді справи до 16.03.2026, до 20.04.2026 та до 04.05.2026 відповідно на підставі ст. 216 ГПК України.
Межі розгляду справи судом апеляційної інстанції.
Статтею 269 ГПК України встановлено межі перегляду справи в суді апеляційної інстанції.
Суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги (ч. 1).
Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї (ч. 2).
Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об'єктивно не залежали від нього (ч. 3).
Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права (ч. 4).
У суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції (ч. 5).
Згідно з ч. 1 ст. 271 ГПК України апеляційні скарги на ухвали суду першої інстанції розглядаються в порядку, передбаченому для розгляду апеляційних скарг на рішення суду першої інстанції з урахуванням особливостей, визначених цією статтею.
Обставини справи, встановлені судом першої інстанції, перевірені та додатково встановлені апеляційним господарським судом.
26.12.2019 Товариство (виробник за «зеленим» тарифом) та Підприємство (гарантований покупець) уклали договір №1544/01 (далі - договір №1544/01), за умовами п. 1.1 якого виробник за "зеленим" тарифом зобов'язується продавати, а гарантований покупець зобов'язується купувати всю вiдпущену електричну енергiю, вироблену виробником за "зеленим" тарифом, та здiйснювати її оплату вiдповiдно до умов цього договору та законодавства України, у т. ч. Порядку купiвлi електричної енергiї за "зеленим" тарифом, затвердженого постановою HKPEKП №641 вiд 26.04.2019 (далі - Порядок).
Згідно з п. 2.3 договору №1544/01 виробник за "зеленим" тарифом зобов'язується продавати, а гарантований покупець зобов'язується купувати всю вiдпущену електричну енергiю виробника в точках комерційного облiку електричної енергiї генеруючих одиниць виробника за встановленим йому «зеленим» тарифом з урахуванням надбавки до тарифу.
Відповідно до п. 2.5 договору №1544/01 вартість електричноi енергiї, купленої гарантованим покупцем у виробників за «зеленим» тарифом у розрахунковому місяці, визначається відповідно до глави 10 Порядку на підставі тарифів, встановлених НКРЕКП для кожної генеруючої одиниці за «зеленим» тарифом.
Розрахунок за куплену гарантованим покупцем електроенергію здійснюється грошовими коштами, що перераховуються на поточний рахунок виробника за «зеленим» тарифом, з урахуванням ПДВ (п. 3.2 договору №1544/01).
За умовами п. 3.3 договору №1544/01 оплата продукції (електричної енергії), купленої гарантованим покупцем у виробників за «зеленим» тарифом у розрахунковому місяці, та формування актів купівлі-продажу електричної енергії та актів купівлі-продажу відшкодування частки вартості врегулювання небалансу енергії та актів купівлі-продажу відшкодування частки вартості врегулювання небалансу електричної енергії здійснюються відповідно до положень глави 10 Порядку.
Пунктом 4.1 договору №1544/01 передбачено, що виробник за "зеленим" тарифом має право вимагати від гарантованого покупця повну та своєчасну оплату товарної продукції відповідно до глави 3 цього договору.
Згідно з п. 4.2 договору №1544/01 виробник за "зеленим" тарифом зобов'язаний:
1) здійснювати продаж гарантованому покупцю загального обсягу електричної енергії, виробленої об'єктом електроенергетики, що виробляє електричну енергію з альтернативних джерел енергії, за винятком обсягу електроенергії, необхідного для власних потреб зазначеного об'єкта електроенергетики;
2) надавати гарантованому покупцю обов'язкові фізичні дані, дані довгострокових та щоденних заявок, фактичні та інші дані відповідно до вимог Порядку. Спосіб передачі та форма подання інформації встановлюються в інструкції з надання прогнозних даних, розробленої гарантованим покупцем та розміщеної на власному веб-сайті гарантованого покупця;
3) у разі зміни системи оподаткування письмово повідомити гарантованого покупця про дату переходу на нову систему оподаткування;
4) надавати гарантованому покупцю всю інформацію у порядку та в терміни, передбачені цим договором та Порядком.
Відповідно до п. 4.3 договору №1544/01 виробник за "зеленим" тарифом несе відповідальність за:
1) порушення термінів надання даних або надання цих даних не в повному обсязі, які передаються згідно з умовами цього договору та Порядку;
2) відхилення фактичних від фізичних погодинних добових графіків відпуску електричної енергії;
3) порушення термінів оплати спожитої електричної енергії та платежу з відшкодування частки вартості врегулювання небалансу електроенергії.
Згідно з п. 4.4 договору №1544/01 гарантований покупець має право:
1) вимагати від виробника за "зеленим" тарифом продаж усієї відпущеної електричної енергії;
2) вимагати від виробника за "зеленим" тарифом надання обов'язкових фізичних даних, даних довгострокових та щоденних заявок, фактичних та інших даних відповідно до вимог Порядку;
3) вимагати від виробника за "зеленим" тарифом інформацію щодо прогнозних обсягів відпуску електричної енергії відповідно до глави 4 Порядку;
4) вимагати від виробника за "зеленим" тарифом оплату спожитої електричної енергії та відшкодування частки вартості врегулювання небалансу електричної енергії.
Відповідно до п. 4.5 договору №1544/01 гарантований покупець зобов'язаний купувати у виробника за "зеленим" тарифом вироблену електричну енергiю, за винятком обсягiв електричної енергiї, необхiдних для власних потреб.
У подальшому Товариство та Підприємство уклали додаткові угоди: №815/01/20 від 31.03.2020, №1358 від 01.04.2021, № 1974/02/21 від 20.07.2021, №817/07/24 від 26.01.2024, №5482/07/24 від 04.09.2024, №9281/07/24 від 31.12.2024, №1163/07/23 від 18.05.2023.
Так, згідно з п. 1 додаткової угоди №815/01/20 від 31.03.2020 сторони дійшли згоди про те, що в преамбулі договору слова «виробник» за «зеленим» тарифом» замінити словами «продавець за «зеленим» тарифом».
Відповідно до п. 2 цієї додаткової угоди сторони дійшли згоди статті 1-7 договору викласти в новій редакції:
1.1. За цим договором продавець за "зеленим" тарифом зобов'язується продавати, а гарантований покупець зобов'язується купувати всю відпущену електричну енергію, вироблену продавцем за "зеленим" тарифом, та здійснювати її оплату відповідно до умов цього договору та законодавства України, у т. ч. Порядку купівлі гарантованим покупцем електричної енергії, виробленої з альтернативних джерел, затвердженого постановою НКРЕКП від 26.04.2019 №641 (далі - Порядок), або Порядку продажу та обліку електричної енергії, виробленої споживачами, а також розрахунків за неї, затвердженого постановою НКРЕКП від 13.12.2019 №2804 (далі - Порядок продажу електричної енергії споживачами).
2.3. Продавець за "зеленим" тарифом зобов'язується продавати, а гарантований покупець зобов'язується купувати всю відпущену електричну енергію в точках комерційного обліку електричної енергії генеруючих одиниць продавця за "зеленим" тарифом за встановленим йому "зеленим" тарифом з урахуванням надбавки до тарифу.
2.4. Продавець за "зеленим" тарифом продає гарантованому покупцю електричну енергію відповідно до Порядку, якщо продавець є виробником за "зеленим" тарифом, або Порядку продажу електричної енергії споживачами, у разі якщо продавець є споживачем за "зеленим" тарифом, за тарифами, величини яких для кожної генеруючої одиниці за "зеленим" тарифом встановлені Регулятором, у національній валюті України.
2.5. Вартість електричної енергії, купленої гарантованим покупцем у продавця за "зеленим" тарифом у розрахунковому місяці, визначається відповідно до глави 10 Порядку або глави 6 Порядку продажу електричної енергії споживачами на підставі тарифів, встановлених НКРЕКП для кожної генеруючої одиниці.
3.2. Розрахунок за куплену гарантованим покупцем електроенергію здійснюється грошовими коштами, що перераховуються на поточний рахунок продавця за "зеленим" тарифом, з урахуванням ПДВ.
3.3. Оплата товарної продукції (електричної енергії), купленої гарантованим покупцем у продавців за "зеленим" тарифом у розрахунковому місяці, та формування актів купівлі-продажу електричної енергії та актів купівлі-продажу відшкодування частки вартості врегулювання небалансу електричної енергії здійснюються відповідно до положень глави 10 Порядку або глави 6 Порядку продажу електричної енергії споживачами.
4.1. Продавець за ''зеленим" тарифом має право вимагати від гарантованого покупця повну та своєчасну оплату товарної продукції відповідно до глави 3 цього договору.
4.2. Продавець за "зеленим" тарифом зобов'язаний:
1) здійснювати продаж гарантованому покупцю загального обсягу електричної енергії, виробленої об'єктом електроенергетики, що виробляє електричну енергію з альтернативних джерел енергії, за винятком обсягу електричної енергії, необхідного для власних потреб зазначеного об'єкта електроенергетики;
2) надавати гарантованому покупцю обов'язкові фізичні дані, дані довгострокових та щоденних заявок, фактичні та інші дані відповідно до вимог Порядку або Порядку продажу електричної енергії споживачами. Спосіб передачі та форма подання інформації встановлюються в інструкції з надання прогнозних даних, розробленій гарантованим покупцем та розміщеній на власному веб-сайті гарантованого покупця;
3) у разi зміни системи оподаткування письмово повідомити гарантованого покупця про дату переходу на нову систему оподаткування;
4) надавати гарантованому покупцю всю інформацію в порядку та в терміни, передбачені цим договором, Порядком або Порядком продажу електричної енергії споживачами;
5) здійснювати оплату внесків для створення спеціального (цільового) фонду, призначеного для покриття арбітражних витрат гарантованого покупця, якщо продавець за «зеленим» тарифом обрав порядок вирішення спорів в арбітражі за Арбітражним регламентом Міжнародної торгової палати (ІСС) з місцем арбітражу в місті Париж «Французька Республіка);
6) у разі внесення змін до документів, наданих гарантованому покупцю з метою укладення цього договору відповідно до пункту 2.2 глави 2 Порядку та пункту 2.2 Порядку продажу електричної енергії споживачами, продавець за «зеленим» тарифом протягом дня з дня настання таких змін повідомляє гарантованого покупця про них.
4.3. Продавець за «зеленим» тарифом несе відповідальність за:
1) порушення термінів надання даних, надання цих даних не в повному обсязі або недостовірних даних, що передаються згідно з умовами цього договору, Порядку або Порядку продажу електричної енергії споживачами;
2) відхилення фактичних від прогнозних погодинних добових графіків відпуску електричної енергії.
4.4. Гарантований покупець має право:
1) вимагати від продавця за «зеленим» тарифом продажу всієї відпущеної електричної енергії, за винятком обсягу електричної енергії, необхідного для забезпечення власних потреб зазначеного об'єкта електроенергетики;
2) вимагати від продавця за «зеленим» тарифом надання обов'язкових фізичних даних, даних довгострокових та щоденних заявок, фактичних та інших даних відповідно до вимог Порядку або Порядку продажу електричної енергії споживачами;
3) вимагати від продавця за «зеленим» тарифом інформацію щодо прогнозних обсягів відпуску електричної енергії відповідно до глави 4 Порядку або глави 3 Порядку продажу електричної енергії споживачами;
4) вимагати від продавця за «зеленим» тарифом оплату спожитої електричної енергії, відшкодування частки вартості врегулювання небалансу електричної енергії та внесків для створення спеціального (цільового) фонду, призначеного для покриття арбітражних витрат гарантованого покупця.
4.5. Гарантований покупець зобов'язаний:
1) купувати у продавця за "зеленим" тарифом вироблену електричну енергію, за винятком обсягів електричної енергії, необхідних для власних потреб;
2) у повному обсязі здійснювати своєчасні розрахунки за куплену у продавця за "зеленим" тарифом електричну енергію;
3) нараховувати плату за відшкодування частки вартості врегулювання небалансу електричної енергії продавця за "зеленим" тарифом відповідно до положень глави 9 Порядку.
Згідно п. 1 додаткової угоди №1358/02/21 від 01.04.2021 до договору №1544/01 сторони дійшли згоди доповнити договір №1544/01 новим пунктом 1.2. в такій редакції:
1.2. За цим договором гарантований покупець зобов'язується надавати, а продавець за "зеленим" тарифом зобов'язується отримувати частку відшкодування вартості врегулювання небалансу електричної енергії гарантованого покупця та здійснювати її оплату відповідно до умов цього договору та законодавства України, у тому числі Порядку або Порядку продажу електричної енергії споживачами.
Відповідно до п. 2 додаткової угоди №1358/02/21 від 01.04.2021 до договору №1544/01 сторони дійшли згоди доповнити договір пунктом 2.6 в такій редакції:
« 2.6. Розмір частки відшкодування вартості врегулювання небалансу електричної енергії гарантованого покупця визначається відповідно до глави 9 Порядку.».
Згідно з п. 3 додаткової угоди №1358/02/21 від 01.04.2021 до договору №1544/01:
3.3. Оплата електричної енергії, купленої гарантованим пупцем у продавців за «зеленим» тарифом у розрахунковому місяці, оплата продавцем за «зеленим» тарифом частки відшкодування вартості врегулювання небалансу електричної енергії гарантованого покупця, формування актів купівлі-продажу електричної енергії та актів приймання-передачі частки відшкодування вартості врегулювання небалансу електричної енергії гарантованого покупця здійснюється згідно з главою 10 Порядку або главою 6 Порядку продажу електричної енергії споживачам.
Відповідно до п. 4 додаткової угоди №1358/02/21 від 01.04.2021 до договору №1544/01 сторони дійшли згоди доповнити договір новим пунктом 3.4 в такій редакції:
« 3.4. У випадку здійснення гарантованим покупцем оплати за перші 10 та 20 днів розрахункового місяця за вироблену електричну енергію продавцем за «зеленим» тарифом понад фактичну вартість проданої за розрахунковий період (місяць) електричної енергії продавець за «зеленим» тарифом повертає на рахунок гарантованого покупця надлишково сплачені кошти протягом чотирьох робочих днів з дня отримання продавцем підписаного акту купівлі-продажу (акта коригування купівлі-продажу») за відповідний розрахунковий період.».
Згідно з п. 5 додаткової угоди №1358/02/21 від 01.04.2021 до договору №1544/01 сторони дійшли згоди викласти підпункт 2 пункту 4.2 договору в новій редакції:
« 2) надавати гарантованому покупцю обов'язкові фізичні дані, дані довгострокових та щодених заявок, фактичні та інші дані відповідно до вимог Порядку або Порядку продажу електричної енергії споживачами з накладанням кваліфікованого електронного підпису уповноваженої особи. Спосіб передачі та форма подання інформації встановлюються в інструкції з надання прогнозних даних, розробленій гарантованим покупцем та розміщеній на власному вебсайті гарантованого покупця.».
Відповідно до п. 6 додаткової угоди №1358/02/21 від 01.04.2021 до договору №1544/01 сторони дійшли згоди доповнити підпункт 4.2 договору новими підпунктами 7-10 в такій редакції:
« 7) iнформувати гарантованого покупця про змiну тарифу, надбавки до тарифу та системи оподаткування шляхом направлення листа в електронному та паперовому вигляді на вiдповiдну адресу гарантованого покупця з посиланням на рiшення Регулятора, яким внесено вiдповiднi змiни протягом одного календарного дня з дня настання таких змiн;
8) у разi анулювання свiдоцтва платника ПДВ контролюючим органом України письмово повiдомити гарантованого покупця протягом 3 календарних днiв з дня наступного за днем анулювання свiдоцтва платника ПДВ;
9) здiйснювати вчасно i в повному обсязi купiвлю та оплату частки вiдшкодування вартості врегулювання небалансу електричної енергiї гарантованого покупця вiдповiдно до Порядку або Порядку продажу електричноi енергiї споживачами;
10) нести фiнансову вiдповiдальнiсть перед гарантованим покупцем за вiдшкодування частки вартості врегулювання небалансу електричноi енергiї гарантованого покупця.».
Пунктом 7 додаткової угоди №1358/02/21 від 01.04.2021 до договору №1544/01 передбачено, що сторони дійшли згоди викласти підпункти 2 та 3 пункту 4.3 договору в новій редакції:
« 2) вiдхилення фактичних вiд прогнозних погодинних добових графiкiв вiдпуску та споживання електричної енергiї; 3) порушення термінів оплати спожитої електричної енергiї, платежу з оплати частки вiдшкодування вартості врегулювання небалансу електричної енергiї гарантованого покупця та внесків для створення спецiального (цiльового) фонду, призначепого для покриття арбiтражних витрат гарантованого покупця, у разi обрання порядку вирiшення спорiв в арбiтражi за Арбiтражним регламентом Мiжнародної торгової палати (ICC) з мiсцем арбiтражу в місті Париж (Французька Республiка).».
За змістом п. 8 додаткової угоди №1358/02/21 від 01.04.2021 до договору №1544/01 сторони дiйшли згоди викласти пiдпункт 3 пункту 4.5 договору в новiй редакцiї:
« 3) розраховувати розмiр частки вiдшкодування вартсоті врегулювання небалансу електричної енергiї продавця за "зеленим" тарифом вiдповiдно до глави 9 Порядку.».
Згідно з п. 1 додаткової угоди №817/07/24 від 26.01.2021 до договору №1544/01 сторони дiйшли згоди в преамбулi договору слова "продавець за "зеленим" тарифом" замiнити словом "продавець".
Відповідно до п. 2 додаткової угоди № 817/07/24 від 26.01.2021 до договору №1544/01 сторони дiйшли згоди глави 1-8 договору замiнити главами 1-9 в такiй редакцiї:
« 1.1. За цим договором продавець зобов'язується продавати, а гарантований покупець зобов'язується купувати електричну енергiю в точках комерцiйного облiку електричної енергiї, вiдпущену генеруючими одиницями продавця, включеними до балансуючої групи гарантованого покупця, та здiйснювати iї оплату вiдповiдно до умов цього договору та чинного законодавства України, у тому числi Порядку купiвлi гарантованим покупцем електричної енергiї виробленої з альтернативних джерел, затвердженого постановою НКРЕКП вiд 26.04.2019 № 64l (далi - Порядок).
2.3. Продавець здiйснює продаж електричної енергiї гарантованому покупцю за встановленим Регулятором для кожної генеруючої одиницi "зеленим" тарифом з урахуванням надбавки до нього, та iншими цiнами, у випадках, передбачених Законом України "Про ринок електричної енергiї" та Порядком, у нацiональнiй валютi України.
2.4. Bapтicть електричної енергiї, купленої гарантованим покупцем у продавця у розрахунковому мiсяцi, визначасться вiдповiдно до Порядку.
2.5. Цей догові укладається одночасно з договором про участь у балансуючій групі гарантованого покупця, крім випадків, передбачених Порядком.
3.1. Обсяг фактично проданої та купленої електричної визначається на пiдставi даних комерцiйного облiку, наданих гарантованому покупцю адмiнiстратором комерцiйного облiку вiдповiдно до Порядку.
3.2. Розрахунок за куплену гарантованим покупцем електричну енергiю здiйснюється грошовими коштами, що перераховуються на поточний рахунок продавця, з урахуванням ПДВ. Гарантований покупець та продавець при виникненнi взаємної однорiдної заборгованостi мають право за взаємною згодою проводити зарахування зустрiчних однорiдних вимог, що оформлюсться сторонами в установленому законодавством порядку.
3.3. Оплата електричної енергії, купленої гарантованим покупцем у продавцiв у розрахунковому мiсяцi, формування aктів купiвлi-продажу електричної енергiї здiйснюються вiдповiдно до Порядку.
4.1. Продавець має право вимагати вiд гарантованого покупця повну та своєчасну оплату товарної продукції вiдповiдно до глави З цього договору.
4.2. Продавець зобов'язаний:
1) здійснювати продаж та купівлю електричної енергії в обсязі, визначеному відповідно до Порядку;
2) надавати гарантованому покупцю погодинні добові графіки відпуску/відбору електричної енергії та інші дані відповідно до вимог Порядку з накладенням кваліфікованого електронного підпису уповноваженої особи. Спосіб передачі та форма подання інформації встановлюються в інструкції з надання прогнозних даних, розробленій гарантованим покупцем та розміщеній на його офіційному вебсайті;
3) у разі зміни системи оподаткування письмово повідомити гарантованого покупця про дату переходу на нову систему оподаткування;
4) надавати гарантованому покупцю всю інформацію в порядку та в терміни, передбачені цим договором та Порядком;
5) здійснювати оплату внесків для створення спеціального (цільового) фонду, призначеного для покриття арбітражних витрат гарантованого покупця, якщо продавець обрав порядок вирішення спорів в арбітражі за Арбітражним регламентом Міжнародної торгової палати (ICC) з місцем арбітражу в місті Париж (Французька Республіка);
6) у разі внесення змін до документів, наданих гарантованому покупцю з метою укладення цього договору відповідно до пункту 2.2. глави 2 Порядку протягом 2 робочих днів з дня настання таких змін повідомляти гарантованого покупця про такі зміни шляхом направлення на відповідну адресу гарантованого покупця листа в електронній формі з накладенням кваліфікованого електронного підпису уповноваженої особи та в найкоротший термін надати гарантованому покупцю оновлені документи;
7) інформувати гарантованого покупця про зміну тарифу та надбавки до тарифу шляхом направлення листа в електронній та паперовій формах на відповідну адресу гарантованого покупця з посиланням на рішення регулятора, яким внесено відповідні зміни, протягом 2 робочих днів з дати оприлюднення таких змін;
8) у разі анулювання свідоцтва платника ПДВ контролюючим органом України письмово повідомити гарантованого покупця протягом 3 календарних днів з дня наступного за днем анулювання свідоцтва платника ПДВ;
9) своєчасно та в повному обсязі здійснювати оплату спожитої електричної енергії;
10) здійснювати заходи, передбачені порядком видачі, обігу та погашення гарантій походження електричної енергії, що затверджується Кабінетом Міністрів України;
11) передавати гарантованому покупцю гарантії походження в обсязі придбаної гарантованим покупцем електричної енергії за "зеленим" тарифом на умовах цього договору. Гарантії походження, передані у власність гарантованого покупця одночасно з купівлею-продажем за "зеленим" тарифом обсягу електричної енергії, виробленої з відновлювальних джерел енергії, включаються до вартості електричної енергії, та не мають окремої вартості.
4.3. Продавець несе відповідальність за:
1) порушення термінів надання даних, надання даних не в повному обсязі або надання недостовірних даних, що надаються згідно з умовами цього договору та Порядку;
2) порушення термінів оплати спожитої електричної енергії, внесків для створення спеціального (цільового) фонду, призначеного для покриття арбітражних витрат гарантованого покупця, у разі обрання порядку вирішення спорів в арбітражі за Арбітражним регламентом Міжнародної торгової палати (ІСС) з місцем арбітражу в місті Париж (Французька Республіка);
3) не здійснення передачі гарантованому покупцю гарантій походження електричної енергії, виробленої з відновлювальних джерел енергії.
4.4. Гарантований покупець зобов'язаний:
1) здійснювати купівлю та продаж електричної енергії в обсязі, визначеному відповідно до Порядку;
2) своєчасно та в повному обсязі здійснювати розрахунки за куплену у продавця електричну енергію;
3) виконувати інші зобов'язання, пов'язані з виконанням цього договору та покладені на гарантованого покупця Законом, Порядком та цим договором.
4.5. Гарантований покупець має право:
1) вимагати від продавця продажу всієї відпущеної електричної енергії, за винятком обсягу електричної енергії, необхідного для забезпечення власних потреб зазначеного об'єкта електроенергетики,
2) вимагати від продавця надання погодинних добових графіків відпуску та відбору електричної енергії та інших даних відповідно до вимог Порядку;
3) вимагати від продавця оплату спожитої електричної енергії та внесків для створення спеціального (цільового) фонду, призначеного для покриття арбітражних витрат гарантованого покупця,
4) на отримання від продавця гарантій походження в обсязі придбаної електричної енергії за "зеленим" тарифом на умовах цього договору.».
Згідно з п. 1 додаткової угоди №5482/07/24 від 04.09.2024 до договору №1544/01 сторони дійшли згоди підпункт 11 пункту 4.2 "Продавець зобов'язаний" глави 4 "Права, зобов'язання та відповідальність сторін" договору замінити трьома новими підпунктами 11-13 в такій редакції:
« 11) передавати гарантованому покупцю гарантії походження електричної енергії, виробленої з відновлюваних джерел енергії, у кількості, яка відповідає обсягу придбаної гарантованим покупцем у продавця електричної енергії за "зеленим" тарифом на умовах цього договору. Гарантії походження, передані у власність гарантованого покупця одночасно з купівлею-продажем за "зеленим" тарифом обсягу електричної енергії, виробленої з відновлюваних джерел енергії, включаються до вартості електричної енергії та не мають окремої вартості;
12) щомісячно отримувати в реєстрі гарантій походження електричної енергії, виробленої з відновлюваних джерел енергії, гарантії походження електричної енергії, виробленої з відновлюваних джерел енергії, що видаються у кількості, яка відповідає обсягу електричної енергії, придбаної на об'єктах електроенергетики або чергах їх будівництва (пускових комплексах) продавця;
13) набути статусу користувача реєстру гарантій походження електричної енергії з відновлюваних джерел енергії та зареєструвати генеруючі одиниці, відповідно до Порядку видачі, обігу та погашення гарантій походження електричної енергії, виробленої з відновлюваних джерел енергії, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 27.02.2024 № 227, та постанови НКРЕКП щодо затвердження форм заяв про створення облікового запису, припинення і відновлення користування обліковим записом у реєстрі гарантій походження електричної енергії, виробленої з відновлюваних джерел енергії, та інструкції щодо їх заповнення.».
Відповідно до п. 1 додаткової угоди №9281/07/24 від 31.12.2024 до договору №1544/01 сторони дійшли згоди пункт 3.2 глави 3 "Умови визначення обсягів купівлі-продажу електричної енергії та порядок розрахунків" договору викласти в такій редакції:
« 3.2. Розрахунок за куплену гарантованим покупцем електричну енергію здійснюється грошовими коштами, що перераховуються на поточний рахунок, з урахуванням ПДВ. Гарантований покупець та продавець при виникненні взаємної однорідної заборгованості мають право за взаємною згодою проводити зарахування зустрічних однорідних вимог, у тому числі мають право здійснювати зарахування зустрічних однорідних вимог щодо заборгованості за договором про купівлю-продаж електричної енергії за «зеленим» тарифом та заборгованості за договором про участь у балансуючій групі гарантованого покупця, що оформлюється Сторонами в установленому законодавством порядку.».
Позивач зазначає, що на виконання умов договору №1544/01 від 26.12.2019 у жовтні 2021 року та у період лютий, квітень-серпень 2022 року продав, а відповідач придбав електричну енергію за «зеленим» тарифом, з урахуванням актів коригування, на загальну суму 18 458 208,77 грн, що підтверджується відповідними актами купівлі-продажу електроенергії за вказані розрахункові періоди, актами коригування, які наявні в матеріалах справи (т. 1, а. с. 89-128).
Однак у порушення умов договору відповідач своє грошове зобов'язання перед позивачем виконував неналежним чином та куплену електроенергію у жовтні 2021 року, у лютому та з квітня по серпень 2022 року оплатив не у повному обсязі та з простроченням, а саме у розмірі 9 959 673,81 грн, що підтверджується банківською випискою по рахунку позивача (т. 1, а. с. 144-156).
Крім того, 09.04.2024 сторони провели зарахування зустрічних однорідних (грошових) вимог на суму 5 183 710,08 грн за період квітень-серпень 2022 року, що підтверджується актом зарахування зустрічних однорідних (грошових) вимог (т. 1, а. с. 85).
Таким чином, станом на 01.09.2025 (дата формування Товариством позовної заяви у системі «Електронний суд»), заборгованість Підприємства за вказаний період (жовтень 2021 року, лютий, квітень-серпень 2022 року), як зазначає позивач складає 3 314 825,88 грн (18 458 208,77 грн (загальна сума наданих послуг за вказаний період) - 9 959 673,81 грн (загальна сума сплачених відповідачем коштів за вказаний період) - 5 183 710,08 грн (сума зарахувань зустрічних однорідних грошових вимог).
Також на виконання умов договору №1544/01 від 26.12.2019 за періоди з вересня 2022 року по грудень 2022 року, з лютого 2023 року по липень 2023 року, вересень 2023 року позивач продав, а відповідач придбав електричну енергію за «зеленим» тарифом на загальну суму 40 161 389,93 грн (з урахування актів коригування), що підтверджується відповідними актами купівлі-продажу електроенергії за вказані розрахункові періоди, актами коригування, які наявні в матеріалах справи (т. 1, а. с. 89-128).
Підприємство куплену в період з вересня 2022 року по грудень 2022 року, з лютого 2023 року по липень 2023 року, вересень 2023 року електроенергію оплатило не у повному обсязі та з простроченням, а саме у розмірі 38 587 823,72 грн, що підтверджується банківською випискою по рахунку позивача (т. 1, а. с. 144-156), тому на дату звернення Товариства з позовом у цій справі (01.09.2025) заборгованість Підприємства за вказаний період (з вересня 2022 року по грудень 2022 року, з лютого 2023 року по липень 2023 року, вересень 2023 року) склала 1 573 566,21 грн (40 161 389,93 грн (загальна сума наданих послуг) - 38 587 823,72 грн (загальна сума сплачених коштів відповідачем за вказаних період)).
Також на виконання умов договору №1544/01 від 26.12.2019 за період з січня 2024 року по грудень 2024 року Товариство продало, а Підприємство придбало електричну енергію за «зеленим» тарифом на загальну суму 56 290 270,47 грн, що підтверджується відповідними актами купівлі-продажу електроенергії за вказані розрахункові періоди, актами коригування, які наявні в матеріалах справи (т. 1, а. с. 89-128).
Підприємство куплену в період з січня 2024 року по грудень 2024 року електроенергію оплатило не у повному обсязі та з простроченням, а саме у розмірі 49 695 634,42 грн, що підтверджується банківською випискою по рахунку позивача (т. 1, а. с. 144-156), у зв'язку з чим станом на дату звернення звернення до суду із даним позовом (01.09.2025) заборгованість відповідача за вказаний період (з січня 2024 року по грудень 2024 року) складає 6 594 636,05 грн (56 290 270,47 грн (загальна сума наданих послуг) - 49 695 634,42 грн (загальна сума сплачених коштів відповідачем за вказаних період)).
Загальний розмір заборгованості складає 11 483 028,14 грн (6 594 636,05 грн (сума боргу за період з січня 2024 року по грудень 2024 року) + 1 573 566,21 грн (сума боргу за період з вересня 2022 року по грудень 2022 року, з лютого 2023 року по липень 2023 року, вересень 2023 року) + 3 314 825,88 грн (сума боргу за жовтень 2021 року, лютий 2022 року, квітень-серпень 2022 року). На цю заборгованість Товариство на підставі ст. 625 ЦК України нарахувало 1 095 281,22 грн інфляційних та 372 629,88 грн 3% річних (зазначено вище за текстом цієї постанови у розділі «Короткий зміст і підстави вимог, що розглядаються»), які (разом із сумою основного боргу) просить стягнути з Підприємства.
Джерела права та мотиви, з яких виходить суд апеляційної інстанції при прийнятті постанови.
Частиною 1 ст. 11 ЦК України встановлено, що цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки.
Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини (п. 1 ч. 2 ст. 11 ЦК України).
За визначенням ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Відповідно до ст. 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (ч. 1 ст. 627 ЦК України).
Згідно зі ст. 628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Договір є обов'язковим для виконання сторонами (ст. 629 ЦК України).
Частиною 1 ст. 193 ГК України встановлено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
Зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином (ст. 599 ЦК України).
Згідно зі ст. 193 ГК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
Зазначене також кореспондується зі ст. 525, 526 ЦК України, якими визначено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.
Не допускається одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.
Відповідно до ст. 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання) (ст. 610 ЦК України).
Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ч. 1 ст. 612 ЦК України).
Щодо вимог про стягнення основного боргу.
Суд встановив, що спірні правовідносини виникли між сторонами на підставі договору купівлі-продажу електричної енергії, виробленої продавцем за «зеленим тарифом».
Спірний правочин за своєю правовою природою є договором поставки.
Так, відповідно до ч. 1 ст. 265 ГК України за договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.
Згідно з ч. 1, 2 ст. 712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.
Тлумачення наведених норм свідчить, що договір поставки товару за своєю правовою природою відноситься до двосторонніх, консенсуальних, оплатних договорів, укладення якого зумовлює взаємне виникнення у кожної зі сторін прав та обов'язків. У даних правовідносинах обов'язку продавця (постачальника) з передачі у власність (поставки) покупцю товару корелює обов'язок покупця з прийняття та оплати цього товару.
Закон України «Про ринок електричної енергії» визначає правові, економічні та організаційні засади функціонування ринку електричної енергії, регулює відносини, пов'язані з виробництвом, передачею, розподілом, купівлею-продажем, постачанням електричної енергії для забезпечення надійного та безпечного постачання електричної енергії споживачам з урахуванням інтересів споживачів, розвитку ринкових відносин, мінімізації витрат на постачання електричної енергії та мінімізації негативного впливу на навколишнє природне середовище.
Відповідно до ч. 1, 2 ст. 62 Закону України "Про ринок електричної енергії" з метою забезпечення загального економічного інтересу в електроенергетичній галузі України, необхідного для задоволення інтересів громадян, суспільства і держави, та забезпечення сталого довгострокового розвитку електроенергетичної галузі і конкурентоспроможності національної економіки України на учасників ринку відповідно до цієї статті можуть бути покладені спеціальні обов'язки для забезпечення загальносуспільних інтересів у процесі функціонування ринку електричної енергії.
До спеціальних обов'язків, що покладаються на учасників ринку електричної енергії відповідно до цього Закону для забезпечення загальносуспільних інтересів у процесі функціонування ринку електричної енергії, належать, зокрема, забезпечення збільшення частки виробництва електричної енергії з альтернативних джерел енергії, включаючи забезпечення підтримки виробництва електричної енергії з альтернативних джерел енергії за механізмом ринкової премії.
Постановою Кабінету Міністрів України від 17.04.2019 № 324 "Про утворення державних підприємств "Гарантований покупець" та "Оператор ринку" утворено Державне підприємство "Гарантований покупець" на базі філії Гарантований покупець Державного підприємства "Енергоринок " шляхом виділу майна, прав та обов'язків стосовно нього відповідно до розподільного балансу для виконання функцій гарантованого покупця електричної енергії.
Постановою Кабінету Міністрів України №455 від 22.05.2019 затверджено статут Підприємства (https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/455-2019-%D0%BF#Text), відповідно до п. 5 якого підприємство утворено з метою забезпечення купівлі всієї електричної енергії, виробленої на об'єктах електроенергетики, що використовують альтернативні джерела енергії (у разі використання гідроенергії - вироблену лише мікро-, міні- та малими гідроелектростанціями), за встановленим "зеленим" тарифом відповідно до законодавства, а також отримання прибутку від провадження господарської діяльності.
Гарантований покупець є учасником ринку електричної енергії та здійснює діяльність на підставі ліцензії на право провадження господарської діяльності зі здійснення функції гарантованого покупця, виданої постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (далі - НКРЕКП) від 25.06.2019 №1217.
Згідно з ч. 2 ст. 65 Закону України "Про ринок електричної енергії" гарантований покупець зобов'язаний купувати у суб'єктів господарювання, яким встановлено зелений тариф, або у суб'єктів господарювання, які за результатами аукціону набули право на підтримку, всю відпущену електричну енергію, вироблену на об'єктах електроенергетики з альтернативних джерел енергії (а з використанням гідроенергії - вироблену лише мікро-, міні- та малими гідроелектростанціями), за встановленим їм "зеленим" тарифом, аукціонною ціною з урахуванням надбавки до нього/неї протягом всього строку застосування "зеленим" тарифом або строку дії підтримки, якщо такі суб'єкти господарювання входять до складу балансуючої групи гарантованого покупця. При цьому у кожному розрахунковому періоді (місяці) обсяг відпуску електричної енергії, виробленої на об'єкті електроенергетики з альтернативних джерел енергії (а з використанням гідроенергії - лише мікро-, міні- та малими гідроелектростанціями), визначається за вирахуванням обсягу витрат електричної енергії на власні потреби в електричній енергії відповідного об'єкта електроенергетики згідно з показниками приладів обліку на власні потреби.
Частиною 1 ст. 4 Закону України "Про ринок електричної енергії" визначено, що учасники ринку електричної енергії провадять свою діяльність на ринку електричної енергії на договірних засадах. Для забезпечення функціонування ринку електричної енергії укладається, зокрема, договір про купівлю-продаж електричної енергії за "зеленим тарифом" (п. 18).
Відповідно до ч. 3 ст. 65 Закону України "Про ринок електричної енергії" купівля-продаж такої електричної енергії за зеленим тарифом з урахуванням надбавки до нього здійснюється на підставі двостороннього договору між виробником або споживачем, якому встановлено зелений тариф, та гарантованим покупцем. Такий договір укладається на підставі типового договору купівлі-продажу електричної енергії за "зеленим" тарифом. Типова форма договору купівлі-продажу електричної енергії за зеленим тарифом затверджується регулятором. Договір купівлі-продажу електричної енергії за "зеленим" тарифом укладається між гарантованим покупцем та виробником або споживачем, які виробляють електричну енергію з альтернативних джерел енергії (крім доменного та коксівного газів, а з використанням гідроенергії - лише мікро-, міні- та малими гідроелектростанціями) на весь строк дії зеленого тарифу.
Для здійснення купівлі-продажу електричної енергії за зеленим тарифом кандидат у виробники за "зеленим" тарифом укладає з гарантованим покупцем договір купівлі-продажу електричної енергії за зеленим тарифом (п. 2.1 гл. 2 Порядку № 641).
Суд встановив, що позивач поставив, а відповідач прийняв електроенергію:
- протягом жовтня 2021 року, лютого, квітня-серпня 2022 року (з урахування актів коригування) на загальну суму 18 458 208,77 грн;
- з вересня по грудень 2022 року, з лютого по липень та у вересні 2023 року на загальну суму (з урахування актів коригування) 40 161 389,93 грн;
- з січня по грудень 2024 року на загальну суму 56 290 270,47 грн,
а усього 114 909 869,17 грн, що підтверджується відповідними актами купівлі-продажу електроенергії за вказані розрахункові періоди та актами коригування, які підписані представниками сторін без зауважень (т. 1, а. с. 89-128).
Відповідно до п. 10.4 Порядку №641 (в редакції, чинній до 26.01.2024) після отримання від продавця акта купівлі-продажу протягом трьох робочих днів з дати оприлюднення рішення регулятора щодо затвердження розміру вартості послуги із забезпечення збільшення частки виробництва електричної енергії з альтернативних джерел, наданої гарантованим покупцем у розрахунковому місяці, гарантований покупець здійснює остаточний розрахунок з продавцем із забезпеченням йому 100% оплати відпущеної електричної енергії попереднього розрахункового періоду (місяця) з урахуванням авансових платежів.
Виходячи з наведених положень, оплату відповідач зобов'язаний здійснювати у кожному розрахунковому місяці за куплену електричну енергію у виробника за "зеленим" тарифом у три етапи: перший (авансовий) - до 15 числа (включно) розрахункового місяця; другий (авансовий) - до 25 числа (включно) розрахункового місяця; третій (остаточний, у розмірі 100%) - протягом трьох робочих днів після отримання акта та оприлюднення рішення НКРЕКП про затвердження розміру вартості послуги.
Відповідно до п. 3.3 договору №1544/01 (в редакції, яка діяла у спірний період з жовтня 2021 року по серпень 2022 року) оплата електричної енергії, купленої гарантованим пупцем у продавців за «зеленим» тарифом у розрахунковому місяці, оплата продавцем за «зеленим» тарифом частки відшкодування вартості врегулювання небалансу електричної енергії гарантованого покупця, формування актів купівлі-продажу електричної енергії та актів приймання-передачі частки відшкодування вартості врегулювання небалансу електричної енергії гарантованого покупця здійснюється згідно з главою 10 Порядку або главою 6 Порядку продажу електричної енергії споживачам.
Отже, строк остаточного розрахунку за електричну енергію відповідного періоду, сторони, в т. ч. керуючись і принципом свободи договору, визначили з вказівкою на подію, яка має неминуче настати (затвердження вартості послуги НКРЕКП) з посиланням на п. 10.4 Порядку №641.
Такі висновки щодо остаточного розрахунку за електричну енергію з виробником за "зеленим" тарифом викладені в постанові об'єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 21.06.2024 у справі № 910/4439/23.
У той же час з 26.01.2024 Порядок №641 діє в новій редакції відповідно до постанови НКРЕКП від 24.01.2024 №178.
Так, відповідно до п. 11.4 Порядку №641 (в редакції чинній з 26.01.2024) гарантований покупець забезпечує проведення розрахунку та здійснення оплати за відпущену продавцем за «зеленим» тарифом у попередньому розрахунковому періоді (місяці) електричну енергію протягом п'яти робочих днів з дня оприлюднення рішення регулятора щодо затвердження розміру вартості послуги із забезпечення збільшення частки виробництва електричної енергії з альтернативних джерел, наданої гарантованим покупцем у розрахунковому місяці.
При визначенні суми коштів для здійснення остаточного місячного платежу за відпущену продавцем за «зеленим» тарифом у попередньому розрахунковому періоді (місяці) електричну енергію гарантованим покупцем, зокрема враховується сума коштів, сплачених такому продавцю за «зеленим» тарифом шляхом здійснення авансових платежів, та сума коштів, отриманих гарантованим покупцем від оператора системи передачі відповідно до договору про надання послуги із забезпечення збільшення частки виробництва електричної енергії з альтернативних джерел.
Постановою НКРЕКП від 09.09.2022 №1117 (оприлюднена 12.09.2022) затверджено розмір вартості послуги із забезпечення частки виробництва електричної енергії з альтернативних джерел енергії, наданої ДП "Гарантований покупець" у січні-травні, липні, жовтні 2021 року та у лютому-червні 2022 року.
Постановою НКРЕКП від 20.09.2022 № 1190 (оприлюднена 21.09.2022) затверджено розмір вартості послуги із забезпечення частки виробництва електричної енергії з альтернативних джерел енергії, наданої ДП "Гарантований покупець" у липні 2022 року.
Постановою НКРЕКП від 14.03.2023 № 473 (оприлюднена 15.03.2023) затверджено розмір вартості послуги із забезпечення частки виробництва електричної енергії з альтернативних джерел енергії, наданої ДП "Гарантований покупець" у серпні 2022 року.
Постановою НКРЕКП від 30.04.2024 №858 (оприлюднена 01.05.2024) затверджено розмір вартості послуги із забезпечення частки виробництва електричної енергії з альтернативних джерел енергії, наданої ДП "Гарантований покупець" у січні, лютому та липні - вересні 2023 року.
Постановою НКРЕКП від 08.05.204 №896 (оприлюднено 10.05.2024) затверджено розмір вартості послуги із забезпечення частки виробництва електричної енергії з альтернативних джерел енергії, наданої ДП "Гарантований покупець" у грудні 2022 року, у березні-червні 2023 року, у листопаді та грудні 2023 року.
Постановою НКРЕКП від 15.05.2024 №946 (оприлюднена 16.05.2024) затверджено розмір вартості послуги із забезпечення частки виробництва електричної енергії з альтернативних джерел енергії, наданої ДП "Гарантований покупець" у вересні-листопаді 2022 року та у жовтні 2023 року.
Постановою НКРЕКП від 18.12.2024 №2146 (оприлюднено 20.12.2024) затверджено розмір вартості послуги із забезпечення частки виробництва електричної енергії з альтернативних джерел енергії, наданої ДП "Гарантований покупець" у лютому та березні 2024 року.
Постановою НКРЕКП від 30.12.2024 №2418 (оприлюднено 30.12.2024) затверджено розмір вартості послуги із забезпечення частки виробництва електричної енергії з альтернативних джерел енергії, наданої ДП "Гарантований покупець" у вересні 2024 року.
Постановою НКРЕКП від 21.01.2025 №76 (оприлюднено 23.01.2025) затверджено розмір вартості послуги із забезпечення частки виробництва електричної енергії з альтернативних джерел енергії, наданої ДП "Гарантований покупець" у липні 2024 року.
Постановою НКРЕКП від 11.02.2025 №193 (оприлюднено 13.02.2025) затверджено розмір вартості послуги із забезпечення частки виробництва електричної енергії з альтернативних джерел енергії, наданої ДП " Гарантований покупець " у квітні та серпні 2024 року.
Постановою НКРЕКП від 18.02.2025 №247 (оприлюднено 19.02.2025) затверджено розмір вартості послуги із забезпечення частки виробництва електричної енергії з альтернативних джерел енергії, наданої ДП "Гарантований покупець" у жовтні та листопаді 2024 року.
Постановою НКРЕКП від 25.02.2025 № 285 (оприлюднено 26.02.2025) затверджено розмір вартості послуги із забезпечення частки виробництва електричної енергії з альтернативних джерел енергії, наданої ДП "Гарантований покупець" у грудні 2024 року.
Постановою НКРЕКП від 08.04.2025 №529 (оприлюднено 10.04.2025) затверджено розмір вартості послуги із забезпечення частки виробництва електричної енергії з альтернативних джерел енергії, наданої ДП "Гарантований покупець" у січні 2024 року, у травні та червні 2024 року, лютому 2025 року.
Щодо застосування до спірних правовідносин сторін приписів п. 10.4 Порядку №641 (в редакції чинній до 26.01.2024) та приписів п. 11.4 Порядку №641 (в редакції чинній з 26.01.2024), суд зазначає таке.
Під час розгляду справи має застосовуватися той нормативно-правовий акт, який набув чинності та залишається чинним на момент виникнення та припинення спірних правовідносин. Так, під час розгляду справи має застосовуватися той нормативно-правовий акт, який набув чинності та залишається чинним на момент виникнення та припинення спірних правовідносин.
Суд встановив, що строк остаточного розрахунку за електричну енергію відповідного періоду, сторони, в т. ч. керуючись і принципом свободи договору, визначили з вказівкою на подію, яка має неминуче настати (затвердження вартості послуги НКРЕКП)
Таким чином, спірні правовідносини між сторонами щодо остаточного розрахунку виникають не з моменту підписання між сторонами акту купівлі-продажу, електроенергії, а саме з події, яка має неминуче настати - затвердження вартості послуги НКРЕКП.
До затвердження рішення регулятора щодо розміру вартості послуги у відповідному місяці в гарантованого покупця не виникає зобов'язання з остаточного розрахунку за електроенергію.
Отже, у цьому випадку підлягають застосуванню норми права, що діяли на момент затвердження відповідною постановою НКРЕКП вартості послуг.
Оскільки постанови НКРЕКП від 09.09.2022 №1117, від 20.09.2022 №1190, від 14.03.2023 №473 (які стосуються спірного періоду - жовтень 2021 року, лютий 2022 року, квітень-серпень 2022 року) затверджені до 26.01.2024, відповідно, розрахунки за електричну енергію, відпущену у жовтні 2021 року, у лютому 2022 року, у квітні-серпні 2022 року мали здійснюватися у строки, встановлені п. 10.4 Порядку №641 (в редакції, чинній на момент виникнення заборгованості), тобто протягом трьох робочих днів з дати оприлюднення рішення регулятора.
Водночас, оскільки постановами від 30.04.2024 № 858, від 08.05.204 №896, від 15.05.2024 №946, від 18.12.2024 №2146, від 30.12.2024 №2418, від 21.01.2025 №76, від 11.02.2025 №193, від 18.02.2025 №247, від 25.02.2025 № 285, від 08.04.2025 №529, які були затверджені після 26.01.2024, затверджено вартість послуг за електричну енергію, відпущену, у вересні-грудні 2022 року, у лютому - липні 2023 року, у вересні 2023 року, у січні - грудні 2024 року, відповідно, розрахунки мали здійснюватися в строки, встановлені п. 11.4 Порядку №641 (в редакції чинній з 26.01.2024), тобто протягом п'яти робочих днів з дня оприлюднення рішення регулятора.
Отже, відповідач мав здійснити остаточний розрахунок за поставку електричної:
- І період: за жовтень 2021 року - у строк до 15.09.2022 включно; за лютий 2022 року, квітень - червень 2022 року - у строк до 26.09.2022 включно, за липень 2022 року - у строк 26.09.2022 включно; за серпень 2022 року - у строк до 20.03.2023 року включно;
- ІІ період: за вересень-листопад 2022 року - у строк до 23.05.2024 включно; за грудень 2022 року - у строк до 17.05.2024 включно; за лютий 2023 року - у строк до 08.05.2024 включно; за березень-червень 2023 року - у строк до 17.05.2024 включно; за липень 2023 року - у строк до 08.05.2024 включно; за вересень 2023 року - у строк до 08.05.2024 включно;
- ІІІ період: за січень 2024 року - у строк до 17.04.2025 включно; за лютий-березень 2024 року - у строк до 27.12.2024 включно; за квітень 2024 року - у строк до 20.02.2025 включно; за травень-червень 2025 року - у строк до 17.04.2025 включно; за липень 2024 року - у строк до 28.01.2025 включно; за серпень 2024 року - у строк до 20.02.2025 включно; за вересень 2024 року - у строк до 06.01.2025 року включно; за жовтень-листопада 2024 року - у строк до 26.02.2025 включно; за грудень 2024 року - у строк до 05.03.2025 включно.
Такий порядок визначення кінцевої дати остаточного розрахунку за поставку електричної енергії узгоджується із позицією об'єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду у постанові від 21.06.2024 по справі №910/4439/23 (не з дня, наступного за днем оприлюднення постанови регулятора, а саме з дня оприлюднення постанови регулятора).
Отже, строк виконання зобов'язання відповідача перед позивачем зі 100% оплати за поставлену електричну енергію за спірні періоди станом на час розгляду справи є таким, що настав.
Суд встановив, що з урахуванням часткових оплат на загальну суму 98 243 131,95 грн (9 959 673,81 грн (загальна сума сплачених відповідачем коштів за період: жовтень 2021 року, лютий 2022 року, квітень-серпень 2022 року) + 38 587 823,72 грн (загальна сума сплачених коштів відповідачем за період: з вересня 2022 року по грудень 2022 року, з лютого 2023 року по липень 2023 року, вересень 2023 року) + 49 695 634,42 грн (загальна сума сплачених коштів відповідачем за період з січня 2024 року по грудень 2024 року)), а також з урахуванням суми зарахувань зустрічних однорідних грошових вимог у розмірі 5 183 710,08 грн, що підтверджується банківською випискою по рахунку позивача та актом про зарахування зустрічних однорідних (грошових) вимог від 09.04.2024 (т. 1, 85, а.с. 144-156), заборгованість відповідача перед позивачем за придбану відповідачем за період: лютий 2022 року, квітень-серпень 2022 року, вересень-грудень 2022 року, лютий-липень 2023 року, вересень 2023 року, січень-грудень 2024 року електроенергію становить 11 483 028,14 грн (114 909 869,17 грн (загальна сума наданий послуг за всі спірні періоди) - 98 243 131,95 грн (загальна сума сплачених відповідачем коштів за спірний період) - 5 183 710,08 грн (зарахування зустрічних однорідних вимог).
Докази, які свідчили би про здійснення відповідачем оплати заборгованості за спірні періоди у повному обсязі, у т. ч. станом на час розгляду справи по суті, у матеріалах справи відсутні.
Разом з тим, суд не знаходить підстав для зменшення суми боргу на існуючу суму заборгованості позивачем перед відповідачем за послуги з неоплаченої частки відшкодування вартості врегулювання небалансу електричної енергії та за послуги з відшкодування вартості відхилення, а саме суми заборгованості на суму 1 351 471,90 грн, оскільки згідно з абз. 3 пп. 13 п. 1 постанови НКРЕКП від 25.02.2022 №332 «Про забезпечення стабільного функціонування ринку електричної енергії, у тому числі фінансового стану учасників ринку електричної енергії на період дії в Україні воєнного стану» відповідач не реалізував право на звернення до позивача із відповідною заявою про припинення зобов'язання відповідача з оплати боргу за договором у спірні періоди та з відповідними доказами, які підтверджують ці обставини, зокрема у відповідному обліку, актами звірки тощо.
Даний висновок узгоджується з правовою позицією Верховного Суду у постанові від 13.08.2025 у справі № 910/11212/24.
Крім того, надані відповідачем акти приймання-передачі частки відшкодування вартості врегулювання небалансу електричної енергії гарантованого покупця за травень-червень 2025 року та акти коригування до цих актів не підписані позивачем (т. 1, а. с. 236-265).
Разом з тим, як доцільно зазначив суд першої інстанції, відповідач не позбавлений права в судовому порядку стягнути з позивача суму боргу за послуги з неоплаченої частки відшкодування вартості врегулювання небалансу електричної енергії та за послуги з відшкодування вартості відхилення в межах окремого позовного провадження.
Доводи відповідача про порушення НЕК «Укренерго» грошового зобов'язання перед відповідачем за іншим договором суд оцінює критично та зазначає, що недодержання своїх обов'язків контрагентом боржника за договором не є підставою для звільнення відповідача від виконання своїх договірних зобов'язань, у т. ч. в частині здійснення повної та своєчасної оплати вартості обсягу виробництва електричної енергії за «зеленим тарифом» за укладеним із позивачем договором №1544/01.
Щодо посилань Підприємства на поширення на спірні правовідносини наказів Міністерства енергетики України №140 від 28.03.2022 "Про розрахунки на ринку електричної енергії", №206 від 15.06.2022 "Про розрахунок з виробниками за зеленим тарифом" колегія суддів зазначає таке.
У зв'язку зі збройною агресією Російської Федерації проти України введено воєнний стан указом Президента України від 24.02.2022 №64 "Про введення воєнного стану в Україні". У подальшому указами Президента України продовжено строк дії воєнного стану в Україні.
Статтею 1 Закону України "Про оборону України" визначено, що особливий період - період, що настає з моменту оголошення рішення про мобілізацію (крім цільової) або доведення його до виконавців стосовно прихованої мобілізації чи з моменту введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях та охоплює час мобілізації, воєнний час і частково відбудовний період після закінчення воєнних дій.
Тобто, з моменту введення воєнного стану, з урахуванням положень ст. 1 Закону України "Про оборону України", в Україні діє особливий період.
Відповідно до ст. 1 Закону України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію" особливий період - період функціонування національної економіки, органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, Збройних Сил України, інших військових формувань, сил цивільного захисту, підприємств, установ і організацій, а також виконання громадянами України свого конституційного обов'язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, який настає з моменту оголошення рішення про мобілізацію (крім цільової) або доведення його до виконавців стосовно прихованої мобілізації чи з моменту введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях та охоплює час мобілізації, воєнний час і частково відбудовний період після закінчення воєнних дій.
Суд встановив, що відповідно до Указу Президента України від 24.02.2022 №64/2022 "Про введення воєнного стану в Україні", Закону України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію" та з метою забезпечення безпеки постачання електричної енергії, Міністерство енергетики України прийняло наказ "Про розрахунки на ринку електричної енергії" від 28.03.2022 №140 (далі - Наказ №140), підп. 1.1.1 якого наказано ДП "Гарантований покупець" з дати набрання чинності цим наказом на період дії воєнного стану в Україні з кошів, що наявні на поточному рахунку та надходять від продажу електричної енергії, виробленої з альтернативних джерел енергії, забезпечити перерахування коштів на сплату авансових платежів за придбану електричну енергію, вироблену з альтернативних джерел енергії, виробникам електричної енергії з альтернативних джерел енергії, що мають договірні відносини з ДП "Гарантований покупець", із дотриманням Порядку купівлі гарантованим покупцем електричної енергії, виробленої з альтернативних джерел енергії, затвердженого постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері енергетики та комунальних послуг, від 26.04.2019 №641, та з урахуванням таких положень: за результатами продажу електричної енергії за перші 10 днів розрахункового місяця розподіл грошових коштів, наявних на поточному рахунку ДП "Гарантований покупець" (за винятком необхідних для здійснення господарської діяльності ДП "Гарантований покупець") станом на 10 число розрахункового місяця, здійснюється відповідно до таких показників, зокрема, сума, що дорівнює значенню 15 відсотків від середньозваженого розміру "зеленого" тарифу за 2021 рік, - для виробників, що здійснюють виробництво електричної енергії сонячного випромінювання.
Згідно з підп. 1.2 п. 1 Наказу №140 у випадку нестачі грошових коштів для забезпечення виплати сум, передбачених підпунктами 1.1.1 - 1.1.5 цього пункту, наявні грошові кошти розподіляються між виробниками пропорційно до показників, зазначених у підпунктах 1.1.1 - 1.1.5 цього пункту, а підпункт 1.1.6 цього пункту не застосовується.
У підп. 1.3 п. 1 Наказу №140 визначено, що за результатами продажу електричної енергії за подальші 10 днів розрахункового місяця, а також за результатами розрахункового місяця розподіл грошових коштів, наявних на поточному рахунку ДП "Гарантований покупець" станом на 20 число (або на кінець) розрахункового місяця, здійснюється таким чином, щоб за результатами 20 днів розрахункового місяця (або за результатами розрахункового місяця) було збережено показники розрахунків, передбачених підпунктами 1.1.1- 1.1.5 цього пункту.
Крім того, відповідно до Законів України "Про ринок електричної енергії", "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію", Указів Президента України від 24.02.2022 №64 "Про введення воєнного стану в Україні", від 14.03.2022 №133 "Про продовження строку дії воєнного стану в Україні", від 17.05.2022 №341 "Про продовження строку дії воєнного стану в Україні" з метою забезпечення безпеки постачання електричної енергії споживачам та уникнення ризиків призупинення діяльності виробників електричної енергії з альтернативних джерел енергії в умовах воєнного стану Міністерство енергетики України прийняло наказ "Про розрахунок з виробниками за "зеленим тарифом" від 15.06.2022 №206 (далі - Наказ №206).
Наказом Міністерства енергетики України №140 від 28.03.2022, який був чинний до 05.07.2022 та втратив чинність на підставі наказу № 221 від 05.07.2022, встановлено, що ДП "Гарантований покупець" з дати набрання чинності цим наказом на період дії воєнного стану в Україні з коштів, що наявні на поточному рахунку та надходять від продажу електричної енергії, виробленої з альтернативних джерел енергії, забезпечує перерахування коштів на сплату авансових платежів за придбану електричну енергію, вироблену з альтернативних джерел енергії, виробникам електричної енергії з альтернативних джерел енергії, що мають договірні відносини з ДП "Гарантований покупець", із дотриманням Порядку купівлі гарантованим покупцем електричної енергії, виробленої з альтернативних джерел енергії, затвердженого постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері енергетики та комунальних послуг, від 26.04.2019 №641, та з урахуванням таких положень:
за результатами продажу електричної енергії за перші 10 днів розрахункового місяця розподіл грошових коштів, наявних на поточному рахунку ДП "Гарантований покупець" станом на 10 число розрахункового місяця, для виробників, що здійснюють виробництво електричної енергії з енергії сонячного випромінювання здійснюється відповідно до таких показників: сума, що дорівнює значенню 15 відсотків від середньозваженого розміру "зеленого" тарифу за 2021 рік (підп. 1.1.1 наказу № 140);
у випадку нестачі грошових коштів для забезпечення виплати сум, передбачених підпунктами 1.1.1- 1.1.5, наявні грошові кошти розподіляються між виробниками пропорційно до показників, зазначених у підпунктах 1.1.1 - 1.1.5 (п. 1.2 наказу № 140);
за результатами продажу електричної енергії за подальші 10 днів розрахункового місяця, а також за результатами розрахункового місяця, розподіл грошових коштів, наявних на поточному рахунку ДП "Гарантований покупець" станом на 20 число (або на кінець) розрахункового місяця, здійснюється таким чином, щоб за результатами 20 днів розрахункового місяця (або за результатами розрахункового місяця) було збережено показники розрахунків передбачених підпунктами 1.1.1-1.1.5 (п. 1.3 наказу № 140).
Відповідно до наказу №206:
1. Державному підприємству "Гарантований покупець" на період дії воєнного стану в Україні з коштів, що наявні на поточному рахунку та надходять від продажу електричної енергії, виробленої з альтернативних джерел енергії, забезпечити перерахування коштів на сплату платежів за придбану електричну енергію, вироблену з альтернативних джерел енергії, виробникам електричної енергії з альтернативних джерел енергії (далі - виробники), що мають договірні відносини з Державним підприємством ДП "Гарантований покупець", із дотриманням вимог Порядку купівлі гарантованим покупцем електричної енергії, виробленої з альтернативних джерел енергії, затвердженого постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері енергетики та комунальних послуг, від 26 квітня 2019 року № 641, та з урахуванням положень, викладених у пункті 2 цього наказу.
2. Установити, що за результатами продажу електричної енергії за перші 10 днів розрахункового місяця розподіл грошових коштів, наявних на поточному рахунку Державного підприємства "Гарантований покупець" (за винятком необхідних для забезпечення господарської діяльності Державного підприємства "Гарантований покупець") станом на 10 число розрахункового місяця, здійснюється відповідно до таких показників:
1) сума, що дорівнює значенню 18 відсотків від середньозваженого розміру "зеленого" тарифу за 2021 рік, - для виробників, що здійснюють виробництво електричної енергії з енергії сонячного випромінювання;…
6) у випадку наявності залишку грошових коштів, що залишився на поточному рахунку після виконання підпунктів 1-5 цього пункту, цей залишок розподіляється та спрямовується виробникам пропорційно розміру нарахувань для відповідного виробника, здійснених з урахуванням підпунктів 1-5 цього пункту, але не більше вартості товарної продукції розрахункового періоду, розрахованої за "зеленим" тарифом для такого виробника;
7) у випадку нестачі грошових коштів для забезпечення виплати сум, передбачених підпунктами 1- 5 цього пункту, наявні грошові кошти розподіляються між виробниками пропорційно до показників, зазначених у підпунктах 1-5 цього пункту.
3. Установити, що за результатами продажу електричної енергії за подальші 10 днів розрахункового місяця, а також за результатами розрахункового місяця, розподіл грошових коштів, наявних на поточному рахунку Державного підприємства "Гарантований покупець" (за винятком необхідних для забезпечення господарської діяльності Державного підприємства "Гарантований покупець") станом на 20 число (або на кінець) розрахункового місяця, здійснюється таким чином, щоб за результатами 20 днів розрахункового місяця (або за результатами розрахункового місяця) було збережено показники розрахунків, передбачених підпунктами 1- 5 пункту 2 цього наказу.
У випадку наявності залишку грошових коштів, що залишився на поточному рахунку після виконання підпунктів 1- 5 пункту 2 цього наказу, цей залишок розподіляється та спрямовується виробникам відповідно до підпункту 6 пункту 2 цього наказу.
5. Цей наказ набирає чинності з дня його офіційного опублікування та діє протягом періоду дії воєнного стану в Україні.
Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 06.12.2022 у справі №640/10894/22, залишеним без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 04.03.2023, у задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальністю "Солар-Груп" до Міністерства енергетики України про визнання протиправним та скасування Наказу №206 відмовлено.
У постанові від 04.03.2023 у справі №640/10894/22 Шостий апеляційний адміністративний суд зазначив, що Міненерго здійснює нормативно-правове регулювання відносин у електроенергетичному комплексі в особливий період шляхом видання наказів, які мають відповідати вимогам Конституції та законів України, а електроенергетичні підприємства у своїй діяльності в особливий період повинні керуватись прийнятими актами Міненерго. З огляду на викладене, Наказ від 15.06.2022 №206 "Про розрахунки з виробниками за "зеленим" тарифом" прийнятий відповідачем в межах повноважень та з метою забезпечення розрахунків за електричну енергію, вироблену з альтернативних джерел енергії.
Державна реєстрація оскаржуваного наказу відбулась відповідно до Указу Президента України від 03.10.1992 №493 «Про державну реєстрацію нормативно-правових актів міністерств та інших органів виконавчої влади», Постанови Кабінету Міністрів України від 28.12.1992 №731 «Про затвердження Положення про державну реєстрацію нормативно-правових актів міністерств та інших органів виконавчої влади», Порядку подання нормативно-правових актів на державну реєстрацію до Міністерства юстиції України та проведення їх державної реєстрації, затвердженого наказом Міністра юстиції України від 12.04.2005 №34/5.
Відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України від 01.03.2022 №172 "Про внесення зміни до пункту 13 Положення про державну реєстрацію нормативно-правових актів міністерств, інших органів виконавчої влади" передбачено, що у невідкладних випадках, пов'язаних із введенням в Україні або в окремих її місцевостях воєнного стану, що потребують негайного прийняття рішення, суб'єкт нормотворення може видати відповідний нормативно-правовий акт без узгодження із суб'єктами нормотворення та/або з іншими заінтересованими органами.
Згідно з ч. 8 ст. 16 Закону України "Про ринок електричної енергії" у разі введення особливого періоду електроенергетичні підприємства діють згідно із Законом України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію" і нормативно-правовими актами центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізацію державної політики в електроенергетичному комплексі, які регулюють функціонування електроенергетики в умовах особливого періоду.
Відповідно до вимог ст. 15 Закону України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію" центральні органи виконавчої влади та інші державні органи, серед іншого, визначають у відповідній сфері управління, галузі національної економіки можливості щодо задоволення потреб Збройних Сил України, інших військових формувань, сил цивільного захисту, національної економіки та забезпечення життєдіяльності населення в умовах особливого періоду.
Отже, приймаючи наказ №206, Міненерго реалізувало передбачену компетенцію по регулюванню сталого функціонування підприємства паливо-енергетичного комплексу (ДП "Гарантований покупець") в особливий період, а саме під час воєнного стану, введеного Указом Президента України від 24.02.2022 №64.
Наказ Міністерства енергетики України від 15.06.2022 №206 "Про розрахунки з виробниками за "зеленим" тарифом" був виданий для стабілізації ситуації в енергетичному секторі країни в період дії воєнного стану та з метою збереження можливості для всіх без винятку генерацій здійснювати виробництво електричної енергії з альтернативних джерел в умовах значного дефіциту коштів на ринку електричної енергії.
Відповідно до частини 4 ст. 75 ГПК України обставини, встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.
При цьому накази Міненерго №140 та №206 не вносять зміни до порядку і строків розрахунків за договорами купівлі-продажу електричної енергії за "зеленим" тарифом, які регулюються умовами укладеного між сторонами договору та Порядком №641.
За висновками Верховного Суду у складі об'єднаної палати Касаційного господарського суду у справі №910/4439/23 від 21.06.2024, положення наказів №140 та №206 не змінюють порядок та строки розрахунків за придбану електричну енергію за договором, укладеним з виробником електричної енергії за «зеленим» тарифом на час дії особливого періоду, тому для визначення строку виконання грошового зобов'язання гарантованого покупця у розмірі 100% оплати за поставлену електричну енергію виробника за «зеленим» тарифом у період дії воєнного стану не має значення та не потребує доведення обставина наявності / відсутності на рахунках ДП «Гарантований покупець» коштів, необхідних для розрахунку з виробниками електричної енергії з альтернативних джерел, позаяк визначення строків розрахунків наведено у п. 10.4 Порядку №641. Об'єднана палата дійшла висновку про відсутність підстав для тлумачення норм наказу №206 як такого, що змінює чи припиняє обов'язок ДП «Гарантований покупець» здійснити своєчасний розрахунок відповідно до чинного законодавства, Порядку №641 та укладеного між сторонами договору.
Щодо доводів відповідача про настання для нього обставин непереборної дії, суд зазначає таке.
Відповідно до ст. 14-1 Закону України «Про торгово-промислові палати в Україні» форс-мажорними обставинами (обставинами непереборної сили) є надзвичайні та невідворотні обставини, що об'єктивно унеможливлюють виконання зобов'язань, передбачених умовами договору (контракту, угоди тощо), обов'язків згідно із законодавчими та іншими нормативними актами, а саме: загроза війни, збройний конфлікт або серйозна погроза такого конфлікту, включаючи але не обмежуючись ворожими атаками, блокадами, військовим ембарго, дії іноземного ворога, загальна військова мобілізація, військові дії, оголошена та неоголошена війна, дії суспільного ворога, збурення, акти тероризму, диверсії, піратства, безлади, вторгнення, блокада, революція, заколот, повстання, масові заворушення, введення комендантської години, карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України, експропріація, примусове вилучення, захоплення підприємств, реквізиція, громадська демонстрація, блокада, страйк, аварія, протиправні дії третіх осіб, пожежа, вибух, тривалі перерви в роботі транспорту, регламентовані умовами відповідних рішень та актами державних органів влади, закриття морських проток, ембарго, заборона (обмеження) експорту/імпорту тощо, а також викликані винятковими погодними умовами і стихійним лихом, а саме: епідемія, сильний шторм, циклон, ураган, торнадо, буревій, повінь, нагромадження снігу, ожеледь, град, заморозки, замерзання моря, проток, портів, перевалів, землетрус, блискавка, пожежа, посуха, просідання і зсув ґрунту, інші стихійні лиха тощо.
За загальним правилом, неможливість виконати зобов'язання внаслідок дії обставин непереборної сили відповідно до вимог законодавства є підставою для звільнення від відповідальності за порушення зобов'язання (ч. 1 ст. 617 ЦК України).
Тобто, згідно чинного законодавства, можливе звільнення від відповідальності за невиконання зобов'язання, а не від виконання в цілому. В будь-якому разі сторона зобов'язання, яка його не виконує, повинна довести, що в кожному окремому випадку саме ці конкретні обставини мали непереборний характер саме для цієї конкретної особи. І кожен такий випадок має оцінюватись судом незалежно від наявності засвідчених компетентним органом обставин непереборної сили.
Верховний Суд у постанові від 25.01.2022 по справі №904/3886/21 зазначив, що форс-мажорні обставини не мають преюдиціальний (заздалегідь встановлений) характер, а зацікавленій стороні необхідно довести (1) факт їх виникнення; (2) те, що обставини є форс-мажорними (3) для конкретного випадку. Виходячи з ознак форс-мажорних обставин, необхідно також довести їх надзвичайність та невідворотність.
Тобто, обставина стає форс-мажорною для сторін правовідносин щодо тих чи інших зобов'язань виключно у разі доведення неможливості виконання конкретних зобов'язань.
Отже, такі обставини, як оголошена чи неоголошена війна, військові дії, введення воєнного стану самі по собі не є абсолютними форс-мажорними обставинами.
Так, Торгово-промислова палата України листом від 28.02.2022 за №2024/02.0-7.1 засвідчила форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили): військову агресію Російської Федерації проти України, що стало підставою запровадження воєнного стану, та підтвердила, що зазначені обставини з 24.02.2022 до їх офіційного закінчення є надзвичайними, невідворотними та об'єктивними обставинами для суб'єктів господарської діяльності та/або фізичних осіб по договору.
Однак порядок засвідчення форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили) визначено в Законі України «Про торгово-промислові палати в Україні» та деталізовано в розділі 6 Регламенту засвідчення Торгово-промисловою палатою України та регіональними торгово-промисловими палатами форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили), затвердженого рішенням президії ТПП України від 15.07.2014 за №40(3) (з наступними змінами).
Відповідно до ч. 1 ст. 14-1 Закону України «Про торгово-промислові палати в Україні» засвідчення форс-мажорних обставин (обставини непереборної сили) здійснюється сертифікатом про такі обставини.
За умовами п. 6.2 Регламенту форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) засвідчуються за заявою зацікавленої особи щодо кожного окремого договору, контракту, угоди тощо, а також податкових та інших зобов'язань/обов'язків, виконання яких настало згідно з законодавчим чи іншим нормативним актом або може настати найближчим часом і виконання яких стало неможливим через наявність зазначених обставин.
В сертифікаті про форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) вказуються дані заявника, сторони за договором (контрактом, угодою тощо), дата його укладення, зобов'язання, що за ним настало чи настане найближчим часом для виконання, його обсяг, термін виконання, місце, час, період настання форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили), які унеможливили його виконання, докази настання таких обставин (п. 6.12 Регламенту).
Отже, в Законі та Регламенті зазначено, що форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) засвідчуються виключно сертифікатом, а не листом на сайті ТПП України.
Лист ТПП України від 28.02.2022 не містить ідентифікуючих ознак конкретного договору, контракту, угоди тощо, виконання яких стало неможливим через наявність зазначених обставин.
Більш того, загальний офіційний лист ТПП України від 28.02.2022 видано без дослідження наявності причинно-наслідкового зв'язку між військовою агресією Російської федерації проти України та неможливістю виконання конкретного зобов'язання.
Слід зазначити, що введення воєнного стану на території України не означає, що відповідач не може здійснювати господарську діяльність та набувати кошти, адже протилежного відповідачем не доведено відповідними доказами.
З урахуванням наведеного суд дійшов висновку, що введення воєнного стану не є автоматичною підставою для звільнення від виконання зобов'язань та особою, яка посилається на такі обставини, має бути підтверджено не факт настання цих обставин, а саме їхня здатність впливати на реальну можливість виконання зобов'язання, тому суд відхиляє заперечення відповідача як недоведені документально.
Крім того, існування обставин непереборної сили (форс-мажору) може звільнити відповідача лише від штрафних санкцій за прострочення оплати послуг у встановлений договором строк, але не від виконання зобов'язання з оплати послуг за договором (самого обов'язку здійснити оплату).
Щодо вимог про стягнення 3% річних та інфляційних нарахувань.
За порушення відповідачем взятих на себе зобов'язань в частині здійснення розрахунків за договором позивач просить стягнути з відповідача 372 629,88 грн - 3% річних та 1 095 281,22 грн - інфляційних втрат, нарахованих за період з 18.04.2025 по 26.08.2025.
Відповідно до ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Отже, у разі несвоєчасного виконання боржником грошового зобов'язання у нього в силу закону (ч. 2 ст. 625 ЦК України) виникає обов'язок сплатити кредитору, поряд із сумою основного боргу, суму інфляційних втрат, як компенсацію знецінення грошових коштів за основним зобов'язанням внаслідок інфляційних процесів у період прострочення їх оплати, та 3% річних від простроченої суми.
У кредитора згідно з ч. 2 ст. 625 ЦК України є право вимоги до боржника щодо сплати інфляційних втрат та 3% річних за період прострочення в оплаті основного боргу.
Велика Палата Верховного Суду у постанові від 07.04.2020 у справі №910/4590/19 виснувала, що зобов'язання зі сплати інфляційних втрат та 3% річних є акцесорним, додатковим до основного, залежить від основного зобов'язання і поділяє його долю. Відповідно, й вимога про їх сплату є додатковою до основної вимоги.
Загальною ознакою цивільно-правової відповідальності є її компенсаторний характер. Заходи цивільно-правової відповідальності спрямовані не на покарання боржника, а на відновлення майнової сфери потерпілого від правопорушення.
З метою захисту інтересів постраждалої сторони законодавець може встановлювати правила, спрямовані на те, щоб така сторона не була позбавлена компенсації своїх майнових втрат. Такі правила мають на меті компенсацію постраждалій стороні за рахунок правопорушника у певному, заздалегідь визначеному розмірі (встановленому законом або договором) майнових втрат у спрощеному порівняно зі стягненням збитків порядку, і ця спрощеність полягає в тому, що кредитор (постраждала сторона) не повинен доводити розмір його втрат, на відміну від доведення розміру збитків.
Нарахування на суму боргу 3% річних та інфляційних втрат відповідно до ст. 625 ЦК України є мірою відповідальності боржника за прострочення грошового зобов'язання, оскільки виступає способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів унаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації боржника за неналежне виконання зобов'язання. Ці кошти нараховуються незалежно від вини боржника, зупинення виконавчого провадження чи виконання рішення суду про стягнення грошової суми. Подібні правові висновки сформульовані, зокрема, в постановах Великої Палати Верховного Суду від 19.06.2019 у справах № 703/2718/16-ц та №646/14523/15-ц, від 13.11.2019 у справі №922/3095/18, від 18.03.2020 у справі №902/417/18.
Верховний Суд неодноразово наголошував, що за змістом наведених норм закону нарахування інфляційних втрат та 3 % річних на суму боргу входять до складу грошового зобов'язання і вважаються особливою мірою відповідальності боржника за прострочення грошового зобов'язання, оскільки виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів унаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування останнім утримуваними грошовими коштами, належними до сплати кредиторові (такий висновок міститься у постановах Верховного Суду від 19.06.2019 у справах №703/2718/16-ц, №646/14523/15-ц, від 04.10.2019 у справі №915/880/18, від 26.09.2019 у справі №912/48/19, від 18.09.2019 у справі №908/1379/17 тощо).
Індекс інфляції - це показник, що характеризує динаміку загального рівня цін на товари та послуги, які купуються населенням для невиробничого споживання, і його найменший період визначення складає місяць. Розмір боргу з урахуванням індексу інфляції визначається виходячи з суми боргу, що існувала на останній день місяця, в якому платіж мав бути здійснений, помноженої на індекс інфляції, визначений названою Державною службою статистики України, за період прострочення починаючи з місяця, наступного за місяцем, у якому мав бути здійснений платіж, і за будь-який місяць (місяці), у якому (яких) мала місце інфляція. При цьому в розрахунок мають включатися й періоди часу, в які індекс інфляції становив менше одиниці (тобто мала місце дефляція).
Таким чином, базою для нарахування інфляційних є сума основного боргу, не обтяжена додатковими нарахуваннями, що існує на останній день місяця, в якому платіж мав бути здійснений. Періодом, за який розраховуються інфляційні втрати, є час прострочення з місяця, наступного за місяцем, у якому мав бути здійснений платіж, і за будь-який місяць (місяці), у якому (яких) мала місце інфляція (дефляція) (такий висновок, викладено у постановах Верховного Суду від 08.11.2022 у справі №910/21124/20, 13.03.2024 у справі №904/5899/21).
У справі №910/13071/19 Велика Палата Верховного Суду вказала на порядок розрахунку інфляційних втрат та наголосила, що: "якщо індекс інфляції в окремі періоди є меншим за одиницю та має при цьому економічну характеристику - "дефляція", то це не змінює його правової природи і не може мати наслідком пропуску такого місяця, оскільки протилежне зруйнує послідовність математичного ланцюга розрахунків, визначену Порядком проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою від 17.07.2003 №1078 Кабінет Міністрів України.
Колегія суддів, встановивши, що відповідач порушив строк виконання зобов'язань, вважає, що позивач правомірно здійснив нарахування 3% річних та інфляційних втрат.
Перевіривши надані позивачем та здійснені місцевим судом розрахунки 3% річних та інфляційних нарахувань за період з 18.04.2025 по 26.08.2025, колегія суддів встановила, що розрахунок 3% річних є арифметично вірним, а розрахунок інфляційних нарахувань здійснений з помилкою, оскільки до розрахунку не включений індекс інфляції за серпень 2025 року (99,80).
Згідно з розрахунками апеляційного суду, здійсненими з використанням Калькулятора підрахунку заборгованості та штрафних санкцій https://ips.ligazakon.net/calculator/ff та Юридичного калькулятора https://calc.sitebuy.pro/about (розрахунки долучено до матеріалів справи), результати яких є однаковими, до стягнення з Підприємства на користь Товариства підлягають 372 629,88 грн 3% річних та 1 070 124,60 грн інфляційних втрат.
Суд зазначає, що використання інструменту "Калькулятори" системи інформаційно-правового забезпечення "ЛІГА:ЗАКОН" є усталеною практикою, зокрема, викладеною у постановах Верховного Суду від 25.11.2025 у справі №910/11325/23, від 01.07.2025 у справі №910/18308/21, 26.03.2026 у cправі №910/13499/24.
Апеляційний суд відзначає, що здійснив власний перерахунок заявлених позивачем нарахувань у межах вказаного Товариством у позовній заяві періоду (з 18.04.2025 по 26.08.2025) відповідно до ст. 14 ГПК України, згідно з якою суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог; учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.
При ухваленні рішення суд не може виходити у рішенні за межі позовних вимог (ч. 2 ст. 237 ГПК України.
Висновки суду апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги.
Як зазначено у п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень, обов'язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов'язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.
Хоча п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довод (рішення Суду у справі Трофимчук проти України, no. 4241/03 від 28.10.2010).
Європейський суд з прав людини вказав, що п. 1 ст. 6 Конвенції зобов'язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов'язку можуть бути різними залежно від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов'язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі ст. 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (Проніна проти України, №63566/00, §23, ЄСПЛ, від 18.07.2006).
Згідно з п. 2 ч. 1 ст. 275 ГПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити нове рішення у відповідній частині або змінити рішення.
Відповідно до ч. 1, 2 ст. 277 ГПК України підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є: 1) нез'ясування обставин, що мають значення для справи; 2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; 3) невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, встановленим обставинам справи; 4) порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.
Неправильним застосуванням норм матеріального права вважається: неправильне тлумачення закону, або застосування закону, який не підлягає застосуванню, або незастосування закону, який підлягав застосуванню.
Порушення норм процесуального права може бути підставою для скасування або зміни рішення, якщо це порушення призвело до неправильного вирішення справи.
Враховуючи встановлені у справі обставини та норми чинного законодавства, які підлягають застосуванню у спірних правовідносинах, колегія суддів дійшла висновку, що оскаржуване рішення має бути скасовано в частині, якою задоволено вимоги Товариства до Підприємства про стягнення 25 156,62 грн інфляційних нарахувань (1 095 281,22 грн - 1 070 124,60 грн), в решті оскаржуване рішення має бути залишене без змін, у зв'язку з чим апеляційна скарга Підприємства підлягає задоволенню частково.
Судові витрати.
У зв'язку із задоволенням апеляційної скарги частково витрати за її подання відповідно до ст. 129 ГПК України покладаються на сторони пропорційно задоволеним вимогам.
Керуючись ст. 74, 129, 269, 275-277, 281-284 ГПК України, Північний апеляційний господарський суд
1. Апеляційну скаргу Державного підприємства «Гарантований покупець» на рішення Господарського суду міста Києва від 04.11.2025 у справі №910/10892/25 задовольнити частково.
2. Рішення Господарського суду міста Києва від 04.11.2025 у справі №910/10892/25 скасувати в частині, якою задоволено вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Вишгородська сонячна електростанція» до Державного підприємства «Гарантований покупець» про стягнення 25 156,62 грн інфляційних нарахувань.
3. Прийняти в цій частині нове рішення про відмову у позові.
4. В решті рішення Господарського суду міста Києва від 04.11.2025 у справі №910/10892/25 залишити без змін.
5. Рішення Господарського суду міста Києва від 04.11.2025 у справі №910/10892/25 викласти в такій редакції:
1. Позов задовольнити частково.
2. Стягнути з Державного підприємства «Гарантований покупець» (01032, місто Київ, вулиця Симона Петлюри, будинок 27, ідентифікаційний код 43068454) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Вишгородська сонячна електростанція» (07330, Київська область, Вишгородський район, селище міського типу Димер(з), вулиця Народна, будинок 60, ідентифікаційний код 41606319) 11 483 028,14 грн основного боргу, 372 629,88 грн 3% річних, 1 070 124,60 грн інфляційних втрат та 155 109,39 грн судового збору.
3. У задоволенні решти вимог відмовити.
6. Стягнути Товариства з обмеженою відповідальністю «Вишгородська сонячна електростанція» (07330, Київська область, Вишгородський район, селище міського типу Димер(з), вулиця Народна, будинок 60, ідентифікаційний код 41606319) на користь Державного підприємства «Гарантований покупець» (01032, місто Київ, вулиця Симона Петлюри, будинок 27, ідентифікаційний код 43068454) 566,02 грн витрат по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги.
7. Доручити Господарському суду міста Києва видати відповідні накази.
8. Справу повернути до суду першої інстанції.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її ухвалення.
Постанова апеляційної інстанції може бути оскаржена до Верховного Суду в порядку та в строк, передбачені ст. 287 - 289 ГПК України.
Повний текст постанови складено 07.05.2026.
Головуючий суддя О.О. Євсіков
Судді В.А. Корсак
С.О. Алданова