вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116 (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua
"06" травня 2026 р. Справа№ 910/11301/23
Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Євсікова О.О.
суддів: Алданової С.О.
Корсака В.А.
при секретарі судового засідання ЛукінчукІ.А.,
за участю представників сторін: згідно з протоколом судового засідання,
розглянувши заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "ТОК" ОСОБА_1
про відвід судді Євсікова О.О.
від розгляду апеляційної скарги
ОСОБА_1
на рішення Господарського суду міста Києва від 20.01.2025 (повний текст рішення складено 27.01.2025)
у справі № 910/11301/23 (суддя Бондарчук В.В.)
за позовом ОСОБА_1
до 1) ОСОБА_2
2) Приватного підприємства «Консул-Партнер»
про визнання договору удаваним, визнання недійсним рішення загальних зборів, визнання недійсним статуту та скасування реєстраційної дії, -
Рішенням Господарського суду Київської області від 20.01.2025 у задоволенні позову ОСОБА_1 відмовлено.
Не погодившись із прийнятим судовим рішенням, ОСОБА_1 звернувся до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою. У поданій апеляційній скарзі скаржник просить скасувати рішення Господарського суду міста Києва від 20.01.2025 у справі №910/11301/23 та ухвалити нове, яким позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , Приватного підприємства «Консул - Партнер» про визнання договору удаваним, визнання недійсним рішення загальних зборів, визнання недійсним статуту та скасування реєстраційної дії задовольнити у повному обсязі. Судові витрати у справі покласти на відповідачів.
Згідно з витягом з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 18.02.2025 сформовано колегію у складі: головуючий суддя Гаврилюк О.М., судді Ткаченко Б.О., Майданевич А.Г.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 19.02.2025 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Господарського суду міста Києва від 20.01.2025 у справі №910/11301/23. Призначено справу № 910/11301/23 до розгляду у судовому засіданні 01.04.2025.
Наступний перебіг судового розгляду справи викладений в попередніх ухвалах суду.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 28.10.2025 заяву про самовідвід судді Гаврилюка О.М. від розгляду справи №910/11301/23 задоволено. Матеріали справи №910/11301/23 передано для здійснення визначення складу судової колегії автоматизованою системою відповідно до положень статті 32 ГПК України.
Згідно з витягом з протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 30.10.2025 сформовано колегію у складі: головуючий суддя Євсіков О.О., судді Корсак В.А., Алданова С.О.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 03.11.2025 прийнято апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Господарського суду міста Києва від 20.01.2025 у справі №910/11301/23 до провадження у визначеному складі суду. Розгляд апеляційної скарги призначено на 01.12.2025.
Судове засідання, призначене на 01.12.2025, не відбулось у зв'язку з перебуванням судді Алданової С.О. на лікарняному.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 11.12.2026 призначено судове засідання на 22.12.2025.
Ухвалами Північного апеляційного господарського суду від 22.12.2025, 18.02.2026, 25.03.2026 було повідомлено Приватне підприємство «Консул-Партнер» про наступні судові засіданні у справі №910/11301/23.
У судовому засіданні 25.03.2026 суд заслухавши додаткові пояснення сторін, перейшов до дослідження письмових доказів у справі та оголосив перерву у судовому засіданні до 06.05.2026 до 13:20 на стадії дослідження доказів.
У судовому засіданні 06.05.2026 з порушенням встановленого ч. 3 ст. 38 ГПК України строку подачі заяв про відвід ОСОБА_1 , яка вперше з'явилась у судове засідання, заявила про відвід судді Євсікова О.О. від розгляду справи №910/11301/23.
Колегія суддів, розглянувши заяву про відвід судді Євсікова О.О., не знайшла підстав для її задоволення, виходячи з такого.
Право подавати заяву про відвід судді є однією з гарантій законності здійснення правосуддя і об'єктивності та неупередженості розгляду справи. Статтею 6 Конвенції про захист прав і основних свобод людини 1950, ратифікованою Верховною Радою України (Закон України від 17.07.1997 № 475/97-ВР), закріплені основні процесуальні гарантії, якими може скористатися особа при розгляді її цивільного позову в національному суді, серед яких - розгляд справи незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.
У рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Бочан проти України» (Заява № 7577/02) від 03.05.2007 суд нагадує, що «безсторонність», в сенсі п. 1 ст. 6, має визначатися відповідно до суб'єктивного критерію, на підставі особистих переконань та поведінки конкретного судді у конкретній справі - тобто, жоден з членів суду не має проявляти будь-якої особистої прихильності або упередження, та об'єктивного критерію - тобто, чи були у судді достатні гарантії для того, щоб виключити будь-які легітимні сумніви з цього приводу. Відповідно до об'єктивного критерію має бути визначено, чи наявні факти, що можуть бути перевірені, які породжують сумніви щодо відсутності безсторонності суддів. У цьому зв'язку навіть зовнішні ознаки мають певне значення. Ключовим питанням є питання довіри, яку суди в демократичному суспільстві мають вселяти суспільству і, перш за все, сторонам у процесі.
В рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Олександр Волков проти України» від 09.01.2013 зазначено наступне. Як правило, безсторонність означає відсутність упередженості та необ'єктивності. Згідно з усталеною практикою Суду існування безсторонності для цілей п. 1 ст. 6 Конвенції повинно встановлюватися згідно з: (І) суб'єктивним критерієм, врахувавши особисті переконання та поведінку конкретного судді, тобто чи мав суддя особисту упередженість або чи був він об'єктивним у цій справі, та (ІІ) об'єктивним критерієм, іншими словами, шляхом встановлення того, чи забезпечував сам суд та, серед інших аспектів, його склад, достатні гарантії для того, щоб виключити будь-який обґрунтований сумнів у його безсторонності (див., серед інших, рішення у справах «Фей проти Австрії», від 24.02.1993, Series A N 255, пп. 28 та 30, та «Веттштайн проти Швейцарії», заява № 33958/96, п. 42, ECHR 2000-XII). Проте між суб'єктивною та об'єктивною безсторонністю не існує беззаперечного розмежування, оскільки поведінка судді не тільки може викликати об'єктивні побоювання щодо його безсторонності з точки зору стороннього спостерігача (об'єктивний критерій), а й може бути пов'язана з питанням його або її особистих переконань (суб'єктивний критерій) ( рішення у справі «Кіпріану проти Кіпру», заява № 73797/01, п. 119, ECHR 2005-XIII). Отже, у деяких випадках, коли докази для спростування презумпції суб'єктивної безсторонності судді отримати складно, додаткову гарантію надасть вимога об'єктивної безсторонності (див. рішення від 10.06.1996 у справі «Пуллар проти Сполученого Королівства», п. 32, Reports 1996-III). У цьому відношенні навіть вигляд має певну важливість - іншими словами, «має не лише здійснюватися правосуддя - ще має бути видно, що воно здійснюється». Адже йдеться про довіру, яку в демократичному суспільстві суди повинні вселяти у громадськість (рішення від 26.10.1984 у справі «Де Куббер проти Бельгії», Series A, №86). Насамкінець, концепції незалежності та об'єктивної безсторонності тісно пов'язані між собою та залежно від обставин можуть вимагати спільного розгляду (рішення у справі «Сасілор-Лормін проти Франції», заява № 65411/01, п. 62, ECHR 2006-XIII).
Відвід - це процесуальний інститут, що містить умови, за яких особа не може брати участі у конкретній справі. Відвід судді в господарському процесі як правова категорія - це висловлена в письмовій формі недовіра колегії господарського суду на підставі особистих переконань та поведінки конкретного судді у конкретній справі внаслідок виявлення будь-якої особистої прихильності чи упередженості, заявлена учасником розгляду конкретної справи.
На обґрунтування поданої заяви про відвід судді Антонова І.М. заявляє, що відвід судді подається не з підстав незгоди з процесуальним рішенням суду, а у зв'язку з наявністю обставин, які в сукупності об'єктивно викликають сумнів у неупередженості судді відповідно до п. 5 ч. 1 ст. 35 ГПК України.
Заявниця зазначає, що суд у судовому засіданні 06.05.2026 відмов у клопотанні про відкладення судового засідання для витребування додаткових доказів з матеріалів кримінального провадження, чим фактично обмежив її права як позивача на подання доказів, що призвело до порушення принципу справедливого суду.
Зазначені обставини викликають у заявниці сумніви в об'єктивності та неупередженості судді Євсікова О.О., у зв'язку з чим вона просить відвести його від розгляду справи №910/11301/23.
Стаття 35 ГПК України визначає, що:
1. Суддя не може розглядати справу і підлягає відводу (самовідводу), якщо: 1) він є членом сім'ї або близьким родичем (чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, брат, сестра, дід, баба, внук, внучка, усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, член сім'ї або близький родич цих осіб) сторони або інших учасників судового процесу, або осіб, які надавали стороні або іншим учасникам справи правничу допомогу у цій справі, або іншого судді, який входить до складу суду, що розглядає чи розглядав справу; 2) він брав участь у справі як свідок, експерт, спеціаліст, перекладач, представник, адвокат, секретар судового засідання, або надавав стороні чи іншим учасникам справи правничу допомогу в цій чи іншій справі; 3) він прямо чи побічно заінтересований у результаті розгляду справи; 4) було порушено порядок визначення судді для розгляду справи; 5) є інші обставини, які викликають сумнів у неупередженості або об'єктивності судді.
2. Суддя підлягає відводу (самовідводу) також за наявності обставин, встановлених статтею 36 цього Кодексу.
3. До складу суду не можуть входити особи, які є членами сім'ї, родичами між собою чи родичами подружжя.
4. Незгода сторони з процесуальними рішеннями судді, рішення або окрема думка судді в інших справах, висловлена публічно думка судді щодо того чи іншого юридичного питання не може бути підставою для відводу.
Статтею 36 ГПК України встановлено:
1. Суддя, який брав участь у вирішенні справи в суді першої інстанції, не може брати участі в розгляді цієї самої справи в судах апеляційної і касаційної інстанцій, а так само у новому розгляді справи судом першої інстанції після скасування рішення суду або ухвали про закриття провадження в справі.
2. Суддя, який брав участь у врегулюванні спору у справі за участю судді, не може брати участі в розгляді цієї справи по суті або перегляді будь-якого ухваленого в ній судового рішення.
3. Суддя, який брав участь у вирішенні справи в суді апеляційної інстанції, не може брати участі у розгляді цієї самої справи в судах касаційної або першої інстанцій, а також у новому розгляді справи після скасування постанови суду апеляційної інстанції.
4. Суддя, який брав участь у перегляді справи в суді касаційної інстанції, не може брати участі в розгляді цієї справи в суді першої чи апеляційної інстанцій, а також у новому її розгляді після скасування постанови суду касаційної інстанції.
5. Суддя, який брав участь у вирішенні справи, рішення в якій було в подальшому скасоване судом вищої інстанції, не може брати участі у розгляді заяви про перегляд за нововиявленими обставинами рішення суду у цій справі.
6. Суддя, який брав участь у вирішенні справи в суді першої, апеляційної, касаційної інстанцій, не може брати участі у розгляді заяви про перегляд судового рішення у зв'язку з виключними обставинами у цій справі.
Відповідно до ч. 3 ст. 38 ГПК України відвід повинен бути вмотивованим.
Частиною 4 ст. 35 ГПК України визначено, що незгода сторони з процесуальними рішеннями судді, рішення або окрема думка судді в інших справах, висловлена публічно думка судді щодо того чи іншого юридичного питання не може бути підставою для відводу.
Таким чином, заява ОСОБА_1 не містить обставин, які визначені законом як підстави для відводу судді, у зв'язку із чим суд дійшов висновку про відмову в задоволенні заявленого відводу, а наведені у поданій заяві доводи вважає безпідставними та необґрунтованими.
Окремо колегія суддів ще раз відзначає, згідно з ч. 3 ст. 38 Господарського процесуального кодексу України відвід повинен бути вмотивованим і заявленим протягом десяти днів з дня отримання учасником справи ухвали про відкриття провадження у справі, але не пізніше початку підготовчого засідання або першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження. Самовідвід може бути заявлений не пізніше початку підготовчого засідання або першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження. Після спливу вказаного строку заявляти відвід (самовідвід) дозволяється лише у виняткових випадках, коли про підставу відводу (самовідводу) заявнику не могло бути відомо до спливу вказаного строку, але не пізніше двох днів з дня, коли заявник дізнався про таку підставу.
Розгляд справи триває з грудня 2025 року.
В усіх попередніх судових засіданнях брав участь представник позивачки, який обізнаний з усіма процесуальними аспектами розгляду справи.
Відвід заявлено на стадії дослідження доказів, які містяться у 3-му (останньому в суді першої інстанції) томі справи.
Беручи до уваги викладене та керуючись ст. ст. 35-36, 38, 39, 233, 234, 235, 281 Господарського процесуального кодексу України, суд,
У задоволенні заяви ОСОБА_1 про відвід судді Євсікова О.О. від розгляду справи №910/11301/23 відмовити.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання, є остаточною та оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
Повний текст ухвали складено 07.05.2026.
Головуючий суддя О.О. Євсіков
Судді С.О. Алданова
В.А. Корсак