вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116 (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua
(додаткова)
"06" травня 2026 р. Справа№ 911/1757/21
Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Гаврилюка О.М.
суддів: Ткаченка Б.О.
Майданевича А.Г.
без виклику сторін
за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «Інвестеційна група «Регіон-Капітал»
про ухвалення додаткового рішення
за апеляційною скаргою ОСОБА_1
на рішення Господарського суду Київської області від 23.12.2024
(повний текст рішення суду складено 30.01.2025)
у справі № 911/1757/21 (суддя Ейвазова А.Р.)
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Інвестиційна група «Регіон-Капітал»
до ОСОБА_1
2. Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю Агрокомбінат «Хотівський»
3. ОСОБА_2
4. ОСОБА_3
5. ОСОБА_4
6. Товариства з обмеженою відповідальністю «Земельний центр»
7. ОСОБА_5
про визначення розміру статутного капіталу та частки учасників, зобов'язання вчинити певні дії
Постановою Північного апеляційного господарського суду від 07.04.2026 апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Господарського суду Київської області від 23.12.2024 у справі № 911/1757/21 залишено без задоволення. Рішення Господарського суду Київської області від 23.12.2024 у справі № 911/1757/21 залишено без змін. Витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги покладено на скаржника.
14.04.2026 від Товариства з обмеженою відповідальністю «Інвестиційна група «Регіон-Капітал» надійшла заява про ухвалення додаткового рішення із проханням стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Інвестиційна група «Регіон-Капітал» 114 000 гривень витрат на професійну правничу допомогу.
Відповідно до протоколу передачі судової справи між суддями від 14.04.2026 заяву передано на розгляд колегії суддів у складі головуючого судді Гаврилюк О.М., суддів: Ткаченко Б.О., Майданевич А.Г.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 20.04.2026 призначено до розгляду заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Інвестиційна група «Регіон-Капітал» про ухвалення додаткового рішення у справі № 911/1757/21 без повідомлення (виклику) учасників справи.
Розглянувши заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Інвестиційна група «Регіон-Капітал» про ухвалення додаткового рішення у справі № 911/1757/21, колегія суддів апеляційного господарського суду дійшла висновку про її часткове задоволення, враховуючи викладене та наступне.
Заява обґрунтована тим, що у відзиві на апеляційну скаргу, що був поданий 10.03.2025, позивач зазначив про те, що орієнтовний розмір витрат на професійну правничу допомогу становитиме 60 000 грн.
На підтвердження понесених витрат на професійну правничу допомогу позивачем надано:
1. Копію Договору про надання правової допомоги з додатком (розцінки за послуги);
2. Копію ордеру на надання правової допомоги адвоката Кокоячук В.М. ;
3. Копію Акту № 0018 від 10.04.2026.
Згідно із детальним описом робіт (наданих послуг) всього адвокатом надано правових послуг з правової допомоги, що підлягають відшкодуванню клієнтом у цій справі у суді апеляційної інстанції в розмірі 114 000 грн.
21.04.2026 від ОСОБА_1 до суду надійшло заперечення на заяву про ухвалення додаткового рішення у зв'язку із тим, що визначений преклюзивний строк для подання заяви про ухвалення додаткового рішення про розподіл судових витрат, який був пропущений позивачем, що є безумовною підставою для відмови у задоволенні вказаного клопотання.
Відповідач заперечує проти задоволення заяви адвоката Кокоячука В.М. про стягнення витрат на професійну правничу допомогу, оскільки:
позиція, викладена у відриві на апеляційну скаргу дублює позицію, заявлену
позивачем в позовній заяві, жодних відмінних, нових доводів не містить;
заперечення на відповідь на відзив подано через півроку після подання
відповіді на відзив, тобто поза межами строку для подання такого документу;
додаткові пояснення та промова не є документами по суті, відтак, не відповідають критерію розумної необхідності;
адвокат виступав в суді апеляційної інстанції у п'яти судових засіданнях, а не дев'яти, жодних інших дій адвокатом вчинено не було.
У запереченнях позивача на заяву відповідача про зменшення суми судових витрат, поданих до суду 23.04.2026, зазначено про те, що останній день строку на подання доказів на підтвердження розміру судових витрат припав на 12.04.2026 - неділя, та був «перенесений» на 13.04.2026, а заяву про ухвалення додаткового рішення про розподіл судових витрат було сформовано в системі ЕСІТС та надіслано до суду представником позивача 13.04.2026, тобто твердження відповідача про пропуск позивачем строку на подання заяви про розподіл судових витрат та доказів на їх підтвердження не відповідає дійсним обставинам та суперечить чинному процесуальному закону.
Також у запереченнях зазначено про те, що позивачем було подано 4 заяви по суті справи, а саме відзив на апеляційну скаргу, заперечення на відповідь на відзив, додаткові пояснення та промову позивача в судових дебатах. Твердження відповідача щодо подання вказаних заяв за межами строку встановленого судом, не відповідає дійсності. Адже, відзив було подано в строк визначений в ухвалі суду, а щодо інших заяв, суд строку на подання не встановлював, однак у зв'язку з складністю справи, судді колегії Північного апеляційного господарського суду, що розглядали цю справу наголошували на праві сторін подати свої пояснення, заперечення письмово. Таким чином подання цих заяв було необхідним для повного та всебічного розгляду цієї справи, а розмір витрат за їх складання та подання є співмірний критеріям визначеним в ст. 126 ГПК України. Також, це стосується розміру інших заявлених судових витрат на правничу допомогу, а саме стосовно участі в судових засіданнях.
Статтею 123 ГПК України визначено, що судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати: 1) на професійну правничу допомогу 2) пов'язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи; 3) пов'язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; 4) пов'язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.
Відповідно до положень ч. 1 ст. 126 ГПК України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат (ч.2 ст.126 ГПК України).
Відповідно до ч. 3 ст. 126 ГПК України для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Частиною 8 ст. 129 ГПК України передбачено, що розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.
Відповідно до ч. 1 ст. 26 Закону України «Про адвокатуру і адвокатську діяльність» адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правової допомоги.
Договір про надання правової допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об'єднання) зобов'язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов'язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору (п.4 ч.1 ст.1 Закону України «Про адвокатуру і адвокатську діяльність»).
Відповідно до ст. 30 Закону України «Про адвокатуру і адвокатську діяльність» гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.
Так, позивачем надано акт № 0018 від 10.04.20226 про виконання робіт (надання послуг) до договору про надання правової допомоги № АБ/20-25 від 07.01.2026 , а саме:
складання і подання відзиву на апеляційну скаргу (вартість послуги 15 000,00 грн);
складання і подання заперечень на відповідь на відзив (вартість послуги 15 000,00 грн);
складання і подання додаткових пояснень (вартість послуги 5 000,00 грн);
складання і подання промови позивача в судових дебатах викладеної письмово ( вартість послуги 5 000,00 грн);
участь адвоката в судових засіданнях (9 судових засідань, з розрахунку 6000 грн - 1 засідання) (вартість послуги 54 000,00 грн);
додаткова винагорода адвоката (гонорар успіху), а саме плата за досягнутий результат у судовій справі (за рішення на корить клієнта) (вартість послуги 20 000,00 грн).
За змістом п. 1 ч. 2 ст. 126, ч. 8 ст. 129 ГПК України розмір витрат на оплату професійної правничої допомоги адвоката встановлюється і розподіляється судом згідно з умовами договору про надання правничої допомоги при наданні відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, як уже сплаченої, так і тієї, що лише підлягає сплаті (буде сплачена) відповідною стороною або третьою особою. Отже, витрати на надану професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною/третьою особою чи тільки має бути сплачено (п. 1 ч. 2 ст. 126 цього Кодексу).
Аналогічна правова позиція викладена у постанові об'єднаної палати Верховного Суду у складі суддів Касаційного господарського суду від 03.10.2019 у справі № 922/445/19.
За приписами ч. 4 ст. 126 ГПК України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
Вирішуючи питання про розподіл витрат, пов'язаних з наданням правничої допомоги адвокатом, суд враховує, що розмір гонорару визначається за погодженням адвоката з клієнтом. Суд не має право втручатися у правовідносини адвоката та його клієнта.
Процесуальним законодавством передбачено механізм зменшення розміру витрат на професійну правничу допомогу адвоката шляхом подання відповідного клопотання. Слід зауважити, що на сторону, яка подає клопотання про зменшення витрат, покладено обов'язок доведення неспівмірності витрат.
Верховний Суд неодноразово звертав увагу на те, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін (пункт 21 додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020 у справі № 755/9215/15-ц).
Отже, при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності) та критерію розумності їхнього розміру, з урахуванням конкретних обставин справи та доводів сторін.
Таким чином, вирішуючи заяву сторони судового процесу про компенсацію понесених нею витрат на професійну правничу допомогу, суду належить дослідити та оцінити додані заявником до заяви документи на предмет належності, допустимості та достовірності відображеної у них інформації. Зокрема, чи відповідають зазначені у документах дані щодо характеру та обсягу правничої допомоги, наданої адвокатом, документам, наявним у судовій справі, чи не вчиняв адвокат під час розгляду справи дій, які призвели до затягування розгляду справи, зокрема, але не виключно, чи не подавав явно необґрунтованих заяв і клопотань, чи не включено у документи інформацію щодо витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, які не підтверджені належними доказами та навпаки, якими доказами підтверджується заявлена до відшкодування сума, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги.
У пункті 4.16 постанови від 30.11.2020 у справі № 922/2869/19 Верховний Суд вказав, що висновки «суд має право зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами, за клопотанням іншої сторони» та «суд має право зменшити суму судових витрат, встановивши їх неспіврозмірність, незалежно від того, чи подавалося відповідачами відповідне клопотання» не є тотожними за своєю суттю, і фактично другий висновок відповідає викладеному в пункті 6.1 постанови об'єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 03.10.2019 у справі № 922/445/19, що «під час вирішення питання про розподіл судових витрат господарський суд за наявності заперечення сторони проти розподілу витрат на адвоката або з власної ініціативи, керуючись критеріями, що визначені частинами 5-7, 9 статті 129 Господарського процесуального кодексу України, може не присуджувати стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, всі її витрати на професійну правову допомогу. Суд має враховувати, що розмір відшкодування судових витрат, не пов'язаних зі сплатою судового збору, не повинен бути непропорційним до предмета спору. У зв'язку з наведеним суд з урахуванням конкретних обставин, зокрема ціни позову, може обмежити такий розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для конкретної справи». За таких обставин, колегія суддів у справі № 922/2869/19 вказала, що висновки судів про частково відмову стороні, на користь якої ухвалено рішення, у відшкодуванні витрат на професійну правничу допомогу адвоката з підстав не пов'язаності, необґрунтованості та непропорційності до предмета спору не свідчать про порушення норм процесуального законодавства, навіть, якщо відсутнє клопотання про зменшення розміру витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами. У такому разі, суди мають таке право відповідно до ч. 5 ст. 129 ГПК України та висновків об'єднаної палати про те, як саме повинна застосовуватися відповідна норма права.
Метою стягнення витрат на правничу допомогу є не тільки компенсація стороні, на користь якої ухвалене рішення, понесених збитків, але й спонукання боржника утримуватися від вчинення дій, що в подальшому спричиняють необхідність поновлення порушених прав та інтересів позивача (подібний висновок викладений в постановах Верховного Суду від 04.10.2021 від № 640/8316/20, від 21.10.2021 у справі №420/4820/19 тощо). Водночас стягнення витрат на професійну правничу допомогу з боржника не може бути способом надмірного збагачення сторони, на користь якої такі витрати стягуються і не може становити для неї по суті додатковий спосіб отримання доходу.
Аналогічна правова позиція викладена у постанові об'єднаної палати Верховного Суду у складі суддів Касаційного господарського суду від 03.10.2019 у справі № 922/445/19.
Колегія суддів апеляційної інстанції, дослідивши надані позивачем документи, додані до заяви про ухвалення додаткового рішення, дійшла висновку про те, що сума витрат на правничу допомогу у розмірі 114 000,00 грн є неспівмірною зі складністю справи та виконаною адвокатом роботою, обсягом наданих адвокатом послуг, враховуючи те, що правова позиція адвоката у даній справі не змінювалась, доводи скаржника не потребували додаткового вивчення юридичної природи співмірних правовідносин, водночас доводи позивача є тотожними твердженнями, викладеними у суді першої інстанції.
Колегія суддів апеляційної інстанції щодо послуги з підготовки, направлення до суду на скаржнику письмового виступу представника позивача в дебатах, зазначає про те, що судові дебати є стадією судового засідання, де учасники виступають з усними промовами, водночас, норми чинного ГПК України не містять вимоги щодо обов'язкового подання дебатів у письмовій формі, при цьому, зміст судових дебатів повторює аргументи, вже викладені у заявах по суті справи, тому підготовка окремого письмового документа вважається надмірною дією, яка не була критично необхідною для захисту інтересів клієнта, тому такі витрати не відповідають критерію реальної необхідності.
Колегія суддів, приймаючи до уваги рівень складності юридичної кваліфікації правовідносин у справі, обсяг та обґрунтованість підготовлених та поданих до суду представником документів, час, витрачений нею на виконання відповідних робіт, доцільність та необхідність виконання даних робіт (надання послуг), колегія суддів дійшла висновку, що розумною та співмірною є компенсація витрат у розмірі 27 000,00 грн, а саме: складання та подання відзиву на апеляційну скаргу - 3 000, 00грн, складання та подання заперечення на відповідь на відзив - 2 000,00 грн, складання і подання додаткових пояснень - 1 000,00 грн, за участь у 8 судових засіданнях по 2 000,00 грн за кожне судове засідання, та 1000 грн за 13.05.2025, оскільки судове засідання не відбулось, у зв'язку із перебуванням суддів Кропивної Л.В., Пономаренка Є.Ю. та Барсук М.А. з 05.05.2025 по 09.05.2025 у відпустках та гонорар успіху - 5 000,00 грн.
Враховуючи викладене вище, колегія суддів апеляційного господарського суду вважає підтвердженим обсяг витрат на надану професійну правничу допомогу та оцінивши обґрунтованість заяви Товариства з обмеженою відповідальністю «Інвестиційна група «Регіон-Капітал» про ухвалення додаткового рішення, враховуючи співмірність витрат на оплату послуг адвоката із складністю справи та обсягом виконаних адвокатом робіт, а також часом, витраченим на їх виконання, беручи до уваги клопотання відповідача про зменшення розміру витрат на професійну правничу допомогу, з огляду на визначені практикою ЄСПЛ критерії, вважає, що заявлена позивачем сума підлягає зменшенню, у зв'язку із чим, сума витрат на професійну правничу допомогу адвоката в суді апеляційної інстанції, який підлягає відшкодуванню за рахунок відповідача становить суму у розмірі 27 000,00 грн, а в частині витрат на правничу допомогу у розмірі 87 000,00 грн належить відмовити.
Керуючись ст.ст. 123-129, 221, 244 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд
1. Заяву представника Товариства з обмеженою відповідальністю «Інвестиційна група «Регіон-Капітал» про ухвалення додаткового рішення у справі № 911/1757/21 задовольнити частково.
2. Стягнути з ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Інвестиційна група «Регіон-Капітал» (ідентифікаційний код 34531727) 27 000,00 (двадцять сім тисяч) грн витрат на професійну правничу допомогу
У задоволенні іншої частини заяви відмовити.
3. Доручити Господарському суду Київської області видати наказ на виконання даної постанови Північного апеляційного господарського суду.
4.Матеріали справи № 911/1757/21 повернути до Господарського суду Київської області.
Додаткова постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена безпосередньо до Верховного Суду у порядку та строк, що передбачені ст. ст. 286-291 Господарського процесуального кодексу України.
Головуючий суддя О.М. Гаврилюк
Судді Б.О. Ткаченко
А.Г. Майданевич