вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116 (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua
"04" травня 2026 р. Справа№ 910/3598/25
Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Коробенка Г.П.
суддів: Кравчука Г.А.
Сибіги О.М.
за участю секретаря судового засідання Огірко А.О.
за участю представника(-ів): згідно з протоколом судового засідання від 04.05.2026
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Фізичної особи - підприємця Рогівського Віталія Андрійовича
на рішення Господарського суду міста Києва
від 28.10.2025 (повний текст складено та підписано 04.11.2025)
у справі №910/3598/25 (суддя Ягічева Н.І.)
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Флагеларія"
до Фізичної особи- підприємця Рогівський Віталія Андрійовича
про стягнення 2 016 000,00 грн
Короткий зміст позовних вимог
Товариство з обмеженою відповідальністю "Флагеларія" (далі - позивач) звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Фізичної особи- підприємця Рогівський Віталія Андрійовича (далі - відповідач) про стягнення 2 016 000,00 грн.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що в ході аудиту господарських операцій позивача, було виявлені безпідставні платежі на загальну суму 2 016 000,00 грн, які останній просить повернути на підставі ст. 1212 ЦК України.
Короткий зміст рішення місцевого господарського суду та мотиви його прийняття
Рішенням Господарського суду міста Києва від 28.10.2025 позовні вимоги задоволено повністю.
Стягнуто з Фізичної особи підприємця Рогівського Віталія Андрійовича на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Флагеларія" безпідставно отримані кошти у сумі 2 016 000 грн 00 коп. та судовий збір у розмірі 24 192 грн 00 коп.
Приймаючи оскаржуване рішення суд виходив з того, що встановлені обставини справи підтверджують відсутність між сторонами договірних зобов'язань станом на час перерахування грошових коштів у сумі 2 016 000,00 грн, докази протилежного в матеріалах справи відсутні, у зв'язку з чим, перераховані позивачем на рахунок відповідача грошові кошти у розмірі 2 016 000,00 грн, у відповідності до приписів ст. 1212 Цивільного кодексу України, вважаються такими, що безпідставно набуті відповідачем.
Короткий зміст вимог апеляційної скарги та узагальнення її доводів
Не погодившись з прийнятим рішенням, Фізична особа - підприємець Рогівський Віталій Андрійович звернувся до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить рішення від 28.10.2025 у справі №910/3598/25 скасувати та ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити в повному обсязі.
Апеляційна скарга мотивована тим, що оскаржуване рішення прийняте місцевим судом з порушенням норм процесуального права та неправильним застосуванням норм матеріального права. При цьому скаржник наголошує, що позивачем не надано до суду доказів того, що ТОВ "Флагеларія" проводила аудиторську перевірку, як і не надано доказів на підтвердження результатів такої перевірки.
Апелянт стверджує, що у справі містяться копії Договору поставки № 0222-3/24 від 22.02.2024 року; рахунку-фактури № INV-01-04-24 від 01 квітня 2024 р.; Видаткової накладної № INV-26-04-24 від 26 квітня 2024 р.; рахунку-фактури № INV-20-05-24 від 20 травня 2024 р. та Видаткової накладної № INV-23-05-24 від 23 травня 2024 р., що в сукупності з платежами, здійсненими позивачем відповідними частинами за договором поставки підтверджують факт як укладення так і виконання договору.
Крім того, скаржник зазначає, що суд не було надано оцінки існуванню між сторонами зобов'язань за договорами поворотної безвідсоткової допомоги №07/26 від 26.06.2024 року та №08/23 від 26.06.2024 року, строк яких не закінчився.
Узагальнені доводи та заперечення сторін
23.12.2025 через підсистему «Електронний суд» від позивача надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому останній заперечив доводи викладені в ній, просив апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін.
Позивач зауважує на тому, що суд правильно встановив факт перерахування коштів на підставі банківських документів. Наявність чи відсутність аудиторського звіту не має значення для вирішення спору про повернення безпідставно набутих коштів.
До того ж суд обґрунтовано визнав договір неукладеним через недотримання письмової форми та відсутність доказів його підписання уповноваженою особою.
Також позивач зазначає, що договори поворотної фінансової допомоги не підтверджені належними доказами та не можуть бути підставою для збереження коштів у апелянта.
30.12.2025 через підсистему «Електронний суд» від відповідача надійшла відповідь на відзив на апеляційну скаргу, в якій останній заперечив доводи позивача, наведені у відзиві та підтримав свою позицію, викладену в апеляційній скарзі.
06.01.2026 через підсистему «Електронний суд» від позивача надійшли заперечення на відповідь на відзив на апеляційну скаргу, в яуих останній заперечив доводи відповідача, наведені у ній та підтримав свою позицію, викладену у відзиві.
Дії суду апеляційної інстанції щодо розгляду апеляційних скарг, заяв та клопотань сторін
Відповідно до витягу з протоколу передачі судової справи раніше визначеному головуючому судді від 18.11.2025 апеляційну скаргу у справі №910/3598/25 передано на розгляд колегії суддів у складі: головуючий суддя Коробенко Г.П., судді: Кравчук Г.А., Сибіга О.М.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 25.11.2025 апеляційну скаргу Фізичної особи- підприємця Рогівського Віталія Андрійовича на рішення Господарського суду міста Києва від 28.10.2025 у справі №910/3598/25 залишено без руху, надано скаржнику строк для усунення недоліків апеляційної скарги.
09.12.2025 до суду від апелянта надійшла заява про усунення недоліків апеляційної скарги.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 12.12.2025 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Фізичної особи- підприємця Рогівського Віталія Андрійовича на рішення Господарського суду міста Києва від 28.10.2025 у справі №910/3598/25. Судове засідання призначено на 27.01.2026. Витребувано матеріали справи №910/3598/25 з Господарського суду міста Києва.
25.12.2025 матеріали справи №910/3598/25 надійшли до Північного апеляційного господарського суду та були передані головуючому судді.
У судових засіданнях оголошувались перерви.
20.04.2026 через підсистему «Електронний суд» від відповідача надійшло клопотання про долучення доказів до матеріалів справи, а саме: копію кредитного договору №4471/2023 від 20.12.2023, копії платіжних інструкцій №1460880657911 від 21.12.2023, №20410001 від 25.12.2023, копії довіреностей ТОВ «Флагеларія» від 01.03.2023, яке не приймається судом до розгляду, з огляду на приписи ч.ч. 1, 3 ст. 269 ГПК України, оскільки відповідачем не наведено вагомої причини неподання відповідних доказів у суді першої інстанції, а доведення обставин, на які сторона може посилатися як на підставу своїх вимог або заперечень, має здійснюватися у суді першої інстанції, оскільки суд апеляційної інстанції перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
21.04.2026 через підсистему «Електронний суд» від позивача надійшли заперечення на клопотання про долучення доказів.
24.04.2026 через підсистему «Електронний суд» від позивача надійшла заява про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції, яку суд задовольнив ухвалою від 04.05.2026.
У судовому засіданні 04.05.2026 суд оголосив вступну та резолютивну частини постанови.
Явка представників сторін
У судове засідання 04.05.2026 призначене для ухвалення та проголошення судового рішення з'явились представники сторін.
Обставини справи, встановлені судом першої інстанції у даній справі та перевірені судом апеляційної інстанції
В ході аудиту господарських операцій позивача ТОВ "Флагеларія" виявлено наступні платежі: з рахунку № НОМЕР_1 "ФЛАГЕЛАРІЯ ТОВ", а саме:
- ф 26.07.2024 р. (16:29:00) на суму 168 000 грн з призначенням платежу "Поворотна безвiдсоткова допомога згідно договору №07/26 вiд 26.06.2024 р." на рахунок ФОП Рогівського В. А. (РНОКПП НОМЕР_2 ) НОМЕР_3 .
- а 21.05.2024 р. (15:09:00) на суму 380 000 грн з призначенням платежу "Оплата за борошно в/г зг. договору поставки №0222-3/24 вiд 22 лютого 2024р", рахунок-фактура № 00001058 від 23 квітня 2024 р., на рахунок ФОП Рогівського В. А. (РНОКПП НОМЕР_2 ) НОМЕР_3 .
- к 24.04.2024 р. (17:07:00) на суму 1 300 000 грн з призначенням платежу "Оплата за борошно в/г зг.договору поставки №0222-3/24 вiд 22 лютого 2024р", рахунок-фактура № 00001058 від 23 квітня 2024р., на рахунок ФОП ФОП Рогівського В. А. (РНОКПП НОМЕР_2 ) НОМЕР_4 .
З рахунку НОМЕР_5 в АТ "ПУМБ":
- 23.08.2024 р. (13:27:01) на суму 168 000 грн на рахунок НОМЕР_3 , який належить ФОП Рогівському В. А. (3030617611) з призначенням платежу "Поворотна безвідсоткова допомога згідно договору №08/23 від 23.08.2024р., без ПДВ".
За доводами позивача, між сторонами договірних відносин не було, а тому кошти у сумі 2 016 000,00 грн є такими, що набуті відповідачем без достатніх правових підстав (безпідставно набутим майном), а отже підлягають поверненню на користь позивача на підставі ч.1 ст.1212 Цивільного кодексу України.
Заперечуючи проти задовоення позову, відповідач посилається на те, що між сторонами існували договірні відносини, на підтвердження чого надає скановану копію договору поставки № 0222-3/24 від 22.02.2024, видаткових накладних від 26.04.2024 на суму 1 300 000 грн та від 23.05.2024 на суму 380 000 грн, а також рахунки на оплату на відповідні суми. На виконання цього договору ТОВ "Флагеларія" провело оплату, а ФОП Рогівський В.А. здійснив постачання борошна, що підтверджується договором постачання № 0222-3/24 від 22.02.2024, видатковими накладними від 26.04.2024 на суму 1 300 000 грн та від 23.05.2024 на суму 380 000 грн, а також рахунки на оплату на відповідні суми. Як наслідок, отримані ним кошти не підлягають поверненню на підставі ст. 1212 ЦК України.
Джерела права та мотиви, з яких виходить суд апеляційної інстанції при прийнятті постанови
У відповідності до вимог частин 1, 2, 4, 5 статті 269 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права. У суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.
Суд, беручи до уваги межі перегляду справи в апеляційній інстанції, дослідивши матеріали справи, доводи апеляційної скарги та надані сторонами пояснення, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права при прийнятті оскаржуваного рішення, дійшов висновку про те, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, а рішення суду першої інстанції - зміні чи скасуванню, виходячи з такого.
Пунктом 1 ст. 11 Цивільного кодексу України визначено, що цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки.
Відповідно до ст. 509 Цивільного кодексу України зобов'язання виникають з підстав, встановлених ст. 11 цього Кодексу.
Відповідно до ст. 1212 ЦК України, особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов'язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов'язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.
Положення цієї глави застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події.
Положення цієї глави застосовуються також до вимог про: 1) повернення виконаного за недійсним правочином; 2) витребування майна власником із чужого незаконного володіння; 3) повернення виконаного однією із сторін у зобов'язанні; 4) відшкодування шкоди особою, яка незаконно набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи.
Загальна умова частини першої статті 1212 ЦК України звужує застосування інституту безпідставного збагачення у зобов'язальних (договірних) відносинах, або отримане однією зі сторін у зобов'язанні підлягає поверненню іншій стороні на підставі статті 1212 ЦК України тільки за наявності ознаки безпідставності такого виконання.
Під відсутністю правової підстави розуміється такий перехід майна від однієї особи до іншої, який або не ґрунтується на прямій вказiвцi закону, або суперечить меті правовiдношення i його юридичному змісту. Тобто набувач збагатився за рахунок потерпілого поза підставою, передбаченою законом, іншими правовими актами чи правочином.
За змістом частини першої статті 1212 ЦК України безпідставно набутим майном є майно, набуте особою або збережене нею у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави, зокрема, внаслідок тих чи інших юридичних фактів, правомірних дій, які прямо передбачені частиною другою статті 11 ЦК України. Тобто, відсутність правової підстави означає, що набувач збагатився за рахунок потерпілого поза підставою, передбаченою законом, іншими правовими актами чи правочином.
Зі змісту зазначеної норми вбачається, що підставою виникнення зобов'язання, визначеного даною нормою, є сукупність наступних умов: набуття (збереження) майна (майном також є грошові кошти) однією особою за рахунок іншої; відсутність для цього підстав, або коли така підстава згодом відпала.
Набуття однією зі сторін зобов'язання майна за рахунок іншої сторони в порядку виконання договірного зобов'язання не вважається безпідставним.
Тобто в разі, коли поведінка набувача, потерпілого, інших осіб або подія утворюють правову підставу для набуття (збереження) майна, статтю 1212 ЦК України можна застосовувати тільки після того, як така правова підстава в установленому порядку скасована, визнана недійсною, змінена, припинена або була відсутня взагалі.
Отже, для виникнення зобов'язання, передбаченого статтею 1212 ЦК України, важливим є сам факт безпідставного набуття або збереження, а не конкретна підстава, за якою це відбулося.
Під час розгляду даної справи судом встановлено, що доказів існування у позивача зобов'язань перед відповідачем з оплати 2 016 000,00 грн на підставі договору №07/26 вiд 26.06.2024 р, договору поставки №0222-3/24 вiд 22 лютого 2024р, договору №08/23 від 23.08.2024р, видаткових накладних №INV-23-05-24 від 23/05/2024, IVV-26-04-24 від 26.04.2024, матеріали справи не містять.
До матеріалів справи не надано жодних розписок, листів, телеграм, інших письмових повідомлень, будь-яких документів або доказів вчинення конклюдентних дій, які б підтверджували укладення сторонами договору №07/26 вiд 26.06.2024 р, договору поставки №0222-3/24 вiд 22 лютого 2024р, договору №08/23 від 23.08.2024р, та видаткових накладних №INV-23-05-24 від 23/05/2024, №IVV-26-04-24 від 26.04.2024, як у письмовій формі, так і у спрощений спосіб.
До того ж згідно наявної в матеріалах справи заяви свідка ОСОБА_1 , яка була директором ТОВ "Флагеларія" на час перерахування коштів, зазначено, що вона ніколи не підписувала від імені ТОВ "Флагеларія" ніяких договорів з ФОП Рогівським В.А та видаткових накладних №INV-23-05-24 від 23/05/2024, IVV-26-04-24 від 26.04.2024.
Так само відповідачем не надано до матеріалів справи підписаних обома сторонами оригіналів договорів поворотної безвідсоткової допомоги №07/26 від 26.06.2024 року та №08/23 від 26.06.2024 року, на які посилається відповідач, чи інших доказів реальності цих правовідносин.
Протилежного суду не доведено та відповідачем не спростовано.
Таким чином, колегія суддів погоджується з висновками місцевого господарського суду про відсутність у відповідача правових підстав для отримання спірних коштів у сумі 2 016 000,00 грн, а тим самим і про наявність правових підстав для стягнення з відповідача на користь позивача, на підставі статті 1212 Цивільного кодексу України, грошових коштів у вказаному розмірі.
Твердження скаржника, наведені в апеляційній скарзі про недоведеність позивачем факту проведення аудиторської перевірки та ненадання доказів на підтвердження результатів такої перевірки, колегія суддів оцінює критично, оскільки, в даному виадку факт перерахування коштів підтверджується банківськими виписками, які наявні в матеріалах справи, що не заперечено відповідачем. У свою чергу, відсутність офіційного аудиторського звіту жодним чином не впливає на обов'язок відповідача довести, що він мав правові підстави для отримання коштів. При цьому, в матеріалах справи наявний Акт інвентаризації від 16.06.2025, оформлений відповідно до Положення про інвентаризацію активів та зобов'язань, затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 02 вересня 2014 року № 879 та який підтверджує безпідставне зарахування коштів з рахунку ТОВ "Флагеларія" на рахунок ФОП Рогівського В. А.
Стосовно доцільності посилання скаржника на правові висновки Верховного Суду, наведені в постанові від 13.07.2022 у справі №148/1073/17, колегія суддів зазначає, що такі висновки не є релевантними до спірних правовідносин, оскільки зроблені за інших, ніж у цій справі, обставин та доказів. Так, у справі №148/1073/17 сторони фактично виконували договір, що засвідчувало їхню волю, тоді як у даній справі виконання договору не було - товар не постачався, що підтверджується показаннями свідка та відсутністю будь-яких матеріальних доказів такого постачання.
Таким чином, дослідивши матеріали наявні у справі, апеляційний суд дійшов висновку, що суд першої інстанції дав належну оцінку доказам по справі та ухвалив законне обґрунтоване рішення, яке відповідає чинному законодавству, фактичним обставинам і матеріалам справи.
Викладені в апеляційній скарзі аргументи не можуть бути підставами для скасування рішення місцевого господарського суду, оскільки вони грунтуються на власному тлумаченні скаржником норм чинного законодаства, зводяться виключно до переоцінки доказів, яким суд першої інстанції надав належну оцінку, та не спростовують правомірних висновків суду першої інстанції про наявність підстав для задоволення позову, що в сукупності виключає можливість задоволення апеляційної скарги Фізичної особи - підприємця Рогівського Віталія Андрійовича.
Відповідно до ст.ст. 73, 74, 77 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів скаржника та їх відображення у судовому рішенні, питання вичерпності висновків суду, суд апеляційної інстанції враховує висновки Європейського суду з прав людини у справі "Проніна проти України" (Рішення ЄСПЛ від 18.07.2006), в якому зазначено, що пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов'язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов'язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи.
У даній справі сторонам було надано вичерпну відповідь на всі істотні питання, що виникають при кваліфікації спірних відносин згідно з нормами матеріального та процесуального права.
Висновки суду апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги
Відповідно до частини першої статті 276 ГПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
За результатами перегляду даної справи колегія суддів дійшла висновку про те, що місцевим господарським судом було повно, всебічно та об'єктивно з'ясовано обставини, які мають значення для справи, а також вірно застосовано норми матеріального і процесуального права, у зв'язку з чим правові підстави для зміни чи скасування оскаржуваного у даній справі рішення від 28.10.2025 відсутні.
Оскільки доводи, викладені в апеляційній скарзі, не спростовують висновків місцевого господарського суду, скарга задоволенню не підлягає.
Колегія суддів також погоджується із здійсненим судом першої інстанції розподілом судових витрат, а витрати по сплаті судового збору за подачу апеляційної скарги відповідно до статті 129 ГПК України покладаються судом на апелянта, оскільки апеляційна скарга не підлягає задоволенню.
Керуючись ст.ст. 129, 267-284 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд,
Апеляційну скаргу Фізичної особи - підприємця Рогівського Віталія Андрійовича залишити без задоволення.
Рішення Господарського суду міста Києва від 28.10.2025 у справі №910/3598/25 залишити без змін.
Витрати по сплаті судового збору за подачу апеляційної скарги покласти на Фізичну особу - підприємця Рогівського Віталія Андрійовича.
Матеріали справи №910/3598/25 повернути Господарському суду міста Києва.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду у порядку та строк, передбачений ст. ст. 286-291 Господарського процесуального кодексу України.
Повний текст постанови складено та підписано 06.05.2026
Головуючий суддя Г.П. Коробенко
Судді Г.А. Кравчук
О.М. Сибіга