07 травня 2026 рокум. ЛьвівСправа № 907/54/25
Західний апеляційний господарський суд у складі колегії:
головуючого судді: Галушко Н.А.
суддів Желіка М.Б.
Орищин Г.В.
секретар судового засідання - Стронська А.І.
за участю представників учасників процесу:
прокурор - Слиш Г.С.;
представник позивача 1 - не з'явився;
представник позивача 2 - Станкович В. І. (в режимі відеоконференції);
представник відповідача 1 - не з'явився;
представник відповідача 2 - Шевчик О.І.;
розглянувши апеляційну скаргу ТОВ «Закарпатгаз Збут» від 12.12.2025 (вх. № 01-05/3695/25 від 12.12.2025)
на рішення Господарського суду Закарпатської області від 24.11.2025 (суддя Сисина С.В.)
у справі № 907/54/25
за позовом керівника Закарпатської обласної прокуратури
в інтересах держави в особі
позивача 1 Міністерства освіти і науки України
позивача 2 Західного офісу Держаудитслужби
до відповідача 1 Державного вищого навчального закладу «Ужгородський національний університет»
до відповідача 2 ТОВ «Закарпатгаз Збут»
про визнання недійсними додаткових угод до договору № 41DB887-91-21 від 18.01.2021 постачання природного газу для потреб споживача, що не є побутовим, та стягнення 956410,11 грн безпідставно сплачених коштів
та за зустрічним позовом Державного вищого навчального закладу «Ужгородський національний університет»
до відповідача ТОВ «Закарпатгаз Збут»
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача за зустрічним позовом Міністерство освіти і науки України
про стягнення грошових коштів у розмірі 787942,54 грн.
Короткий зміст позовних вимог і рішення суду першої інстанції
Закарпатська обласна прокуратура звернулась до Господарського суду Закарпатської області з позовною заявою від 20.01.2025 в інтересах держави в особі Міністерства освіти і науки України (далі позивач 1 за первісним позовом, Міністерство) та Західного офісу Держаудитслужби (далі позивач 2 за первісним позовом, Офіс) до Державного вищого навчального закладу «Ужгородський національний університет» (далі Університет, ДВНЗ «УжНУ») та до Товариства з обмеженою відповідальністю «Закарпатгаз Збут»(далі ТОВ «Закарпатгаз Збут», Товариство) з позовними вимогами про визнання недійсними Додаткових угод № 1 від 19.01.2021, № 2 від 26.01.2021, № 3 від 28.01.2021, № 4 від 29.01.2021 до Договору №41DB887-91-21 від 18.01.2021 постачання природного газу для потреб споживача, що не є побутовим та про стягнення 956410,11 грн безпідставно сплачених коштів.
Позов заявлено прокурором з підстав порушення вимог ст. 41 Закону України від 25.12.2015 №922-VIII «Про публічні закупівлі» при укладенні Додаткових угод до Договору № 41DB887-91-21 від 18.01.2021 про постачання природного газу для потреб споживача, що не є побутовим. Тому вказані Додаткові угоди, на думку прокурора, мають бути визнані судом недійсними і з ТОВ «Закарпатгаз Збут» на користь Міністерства освіти і науки України підлягають стягненню безпідставно сплачені кошти за договором у сумі 956410,11 гривень.
Державний вищий навчальний заклад «Ужгородський національний університет» звернувся з зустрічною позовною заявою (у новій редакції) до ТОВ «Закарпатгаз Збут», третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача - Міністерство освіти і науки України про стягнення коштів у розмірі 787942,54 грн.
Позовні вимоги мотивовані тим, що оскільки оспорювані прокурором Додаткові угоди можуть бути визнані судом недійсними та не створять правових наслідків, правовідносини між ДВНЗ «УжНУ» та ТОВ «Закарпатгаз Збут» щодо визначення ціни газового палива, поставленого за договором №41DВ887-91-21 від 18.01.2021, повинні здійснюватись відповідно до умов основного укладеного договору.
Університет сплатив на користь ТОВ «Закарпатгаз Збут» кошти за спожитий газ у розмірі 3023300, 00 грн, при цьому грошові кошти в сумі 956410,11 грн є такими, що були безпідставно одержані Постачальником газу, підстава їх набуття відпала, а тому останній зобов'язаний їх повернути, що відповідає нормам статей 216, 1212 ЦК.
При цьому, оплата вказаних коштів здійснювалася з реєстраційного рахунку, який відкритий ДВНЗ «УжНУ» по спеціальному фонду державного бюджету в загальному розмірі 2490758,57 грн (що становить 82,3854255 % від загальної суми коштів у розмірі 3023300 грн, сплачених за Договором), Університет вважає, що з 956410,11 грн грошових коштів, безпідставно одержаних ТОВ «Закарпатгаз Збут», з останнього на користь Університету підлягає стягненню 787942,54 грн., а на користь Міністерства 168467,57 грн пропорційно до розміру коштів, сплачених за рахунок загального фонду.
Рішенням Господарського суду Закарпатської області від 24.11.2025 у справі №907/54/25 позовні вимоги задоволено частково.
Визнано недійсними додаткові угоди №1 від 19.01.2021, № 2 від 26.01.2021, № 3 від 28.01.2021, № 4 від 29.01.2021 до Договору №41DB887-91-21 від 18.01.2021 постачання природного газу для потреб споживача, що не є побутовим, укладені між Державним вищим навчальним закладом «Ужгородський національний університет» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Закарпатгаз Збут». Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю «Закарпатгаз Збут» на користь Міністерства освіти і науки України 168467, 57 грн. В задоволенні позову керівника Закарпатської обласної прокуратури в інтересах держави в особі Міністерства освіти і науки України та Західного офісу Держаудитслужби до Державного вищого навчального закладу «Ужгородський національний університет» та до Товариства з обмеженою відповідальністю «Закарпатгаз Збут» в частині стягнення 787942,54 грн відмовлено.
Зустрічний позов Державного вищого навчального закладу «Ужгородський національний університет» до Товариства з обмеженою відповідальністю «Закарпатгаз Збут», третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача за зустрічним позовом Міністерство освіти і науки України про стягнення 787942,54 грн безпідставно сплачених коштів задоволено.
Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю «Закарпатгаз Збут» на користь Державного вищого навчального закладу «Ужгородський національний університет» 787942,54 грн
Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю «Закарпатгаз Збут» на користь Закарпатської обласної прокуратури 5855,61 грн у повернення сплаченого судового збору.
Стягнуто з Державного вищого навчального закладу «Ужгородський національний університет» на користь Закарпатської обласної прокуратури 5855,60 грн у повернення сплаченого судового збору.
Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю «Закарпатгаз Збут» на користь Державного вищого навчального закладу «Ужгородський національний університет» 4728,49 грн у повернення сплаченого судового збору.
Рішення суду мотивовано тим, що прокурор у позовній заяві навів підстави для представництва інтересів держави, обґрунтував, у чому полягає порушення цих інтересів, та визначив органи, уповноважені державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах.
Суд дійшов висновку про недійсність спірних Додаткових угод №1, №2, №3 і №4, які були укладені з порушенням приписів п. 2 ч. 5 ст. 41 Закону №922-VIII, так як збільшення ціни товару на підставі цих угод відбулося всупереч законодавчо встановленої заборони збільшення ціни за одиницю товару більше, ніж на 10 % від тієї ціни товару, яка була визначена сторонами при укладенні договору за результатами процедури закупівлі (незалежно від кількості та строків зміни ціни протягом строку дії договору) та за відсутності доказів коливання цін такого товару.
Судом встановлено, що кошти у розмірі 2490758,57 грн, перераховані з реєстраційного рахунку, який відкритий ДВНЗ «УжНУ» по спеціальному фонду державного бюджету та з яких зайво проведено оплату за природний газ у сумі 787942,54 грн не є бюджетними коштами, отриманими з державного бюджету, а тому суд також виснував про відсутність у прокурора підстав для подачі позову в інтересах позивачів про повернення таких власних коштів Університету.
Відтак, суд дішов висновку, що враховуючи заявлені у справі прокурором позовні вимоги про визнання недійсними Додаткових угод № 1 від 19.01.2021, № 2 від 26.01.2021, № 3 від 28.01.2021, № 4 від 29.01.2021 до Договору №41DB887-91-21 від 18.01.2021 постачання природного газу для потреб споживача, що не є побутовим, ефективним та належним способом захисту застосування наслідків недійсності цих правочинів є задоволення частково позовних вимог прокурора про стягнення з ТОВ «Закарпатгаз Збут» на користь Міністерства освіти і науки України безпідставно сплачених коштів за Договором у сумі 168467, 57 грн та задоволення повністю позовних вимог Університету за зустрічним позовом про стягнення з ТОВ «Закарпатгаз Збут» безпідставно сплачених коштів за Договором у розмірі 787942,54 грн.
Короткий зміст вимог апеляційної скарги та відзиву на апеляційну скаргу.
ТОВ «Закарпатгаз Збут» подано апеляційну скаргу від 12.12.2025 (вх. № 01-05/3695/25 від 12.12.2025), в якій просить скасувати рішення Господарського суду Закарпатської області від 24.11.2025 у справі № 907/54/25 та ухвалити нове рішення, яким у задоволенні первісного та зустрічного позовів відмовити повністю.
Зокрема, скаржник зазначає, що, інтереси держави, в даному випадку, повинен захищати компетентний орган, а не прокурор, оскільки такий не є альтернативним суб'єктом звернення.
Апелянт вважає, що враховуючи норми ст. 41 Закону України «Про публічні закупівлі», вправі був підняти ціну по договору як мінімум в межах 10% від попередньо існуючої ціни.
У підтвердження коливання і росту ціни на природний газ в період укладання додаткових угод ТОВ «ЗАКАРПАТГАЗ ЗБУТ» надало Споживачу ДВНЗ «Ужгородський національний університет» у повній відповідності до п. 2. ч. 5 ст. 41 «Про публічні закупівлі» цінову довідку №Ц-01 Закарпатської торгово-промислової палати від 04.01.2021 року №15.06-07/02, в якій міститься інформація щодо середньозваженої ціни природного газу за даними ТБ «Українська енергетична біржа» та інформація про зміну цін на ринку постачання природного газу у бік збільшення.
Прокуратурою Закарпатської області подано відзив на апеляційну скаргу, в якому, спростовуючи доводи апеляційної скарги, просить останню залишити без задоволення, а рішення Господарського суду Закарпатської області від 24.11.2025 у даній справі без змін.
Західним офісом Держаудитслужби подано додаткові пояснення, в яких, спростовуючи доводи апеляційної скарги, просить останню залишити без задоволення, а рішення Господарського суду Закарпатської області від 24.11.2025 у даній справі без змін.
Процесуальні дії суду у справі.
Відповідно до витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 12.12.2025, вказану справу розподілено колегії суддів Західного апеляційного господарського суду у складі головуючого судді (судді - доповідача) Галушко Н.А., суддів Орищин Г.В. та Желіка М.Б.
Ухвалою Західного апеляційного господарського суду від 18.12.2025 апеляційну скаргу ТОВ «Закарпатгаз Збут» від 12.12.2025 (вх. № 01-05/3695/25 від 12.12.2025) залишено без руху.
Ухвалою Західного апеляційного господарського суду від 31.12.2025 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою ТОВ «Закарпатгаз Збут» від 12.12.2025 (вх. № 01-05/3695/25 від 12.12.2025) на рішення Господарського суду Закарпатської області від 24.11.2025 у справі №907/54/25 та призначено розгляд справи на 17.02.2026.
Ухвалами Західного апеляційного господарського суду від 21.01.2026 та 12.02.2026 задоволено клопотання представника позивача 2 Західного офісу Держаудитслужби - Станкович В. І. від 20.01.2026 (вх. № 01-04/561/26) та відповідача 1 ДВНЗ "УжНУ" - адвоката Меренич М.І. від 12.02.2026 (вх. №01-04/1303/26) про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду.
Ухвалою Західного апеляційного господарського суду від 17.02.2026 розгляд справи відкладено на 07.04.2026.
У судовому засіданні 07.04.2026 оголошено перерву до 28.04.2026.
У судовому засіданні 28.04.2026 відкладено розгляд справи, суд перейшов до стадії ухвалення судового рішення та оголосив, що ухвалення та проголошення судового рішення у справі №907/54/25 відбудеться 07.05.2026.
Представники позивача 1 та відповідача 1 участі уповноваженого представника в судовому засідання 07.05.2026 не забезпечили, хоча про час та місце розгляду справи були повідомлені належним чином.
Наслідки неявки в судове засідання учасника справи визначено у статті 202 ГПК України.
Так, за змістом частини 1 і пункту 1 частини 2 неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею. Суд відкладає розгляд справи в судовому засіданні в межах встановленого цим Кодексом строку з підстав, зокрема неявки в судове засідання учасника справи, щодо якого немає відомостей про направлення йому ухвали з повідомленням про дату, час і місце судового засідання.
Враховуючи положення статті 202 ГПК України, повідомлення сторін про дату, час і місце судового засідання, що підтверджено матеріалами справи, висновки Європейського суду з прав людини у справі «В'ячеслав Корчагін проти Росії» та те, що явка учасників справи не визнавалася судом обов'язковою, а участь у засіданні суду є правом, а не обов'язком сторони, судова колегія дійшла висновку про можливість розгляду апеляційної скарги по суті за відсутності представників позивача 1 та відповідача 1.
У судовому засіданні 07.05.2026 проголошено вступну та резолютивну частини постанови.
Обставини справи, встановлені судом першої інстанції та перевірені судом апеляційної інстанції.
За інформацією, розміщеною в електронній системі закупівель на веб-порталі Уповноваженого органу, 18.11.2020 ДВНЗ «УжНУ» розміщено оголошення про проведення відкритих торгів (UA-2020-11-18-004472-a) на закупівлю «Газового палива - код згідно ДК 021:2015 09120000-6 (Природний газ 09123000-7)», очікувана вартість 4400000,00 грн.
З протоколу розкриття тендерних пропозицій UA-2020-11-18-004472-a від 07.12.2020 встановлено, що участь у відкритих торгах взяли два учасника: ТОВ «ГАЗЕНЕРГО-ТРЕЙД» (код ЄДРПОУ 42827548) з первинною та остаточною тендерною пропозицією - 2851800,00 грн з ПДВ та ТОВ «Закарпатгаз Збут» (код ЄДРПОУ 39582749) з первинною та остаточною тендерною пропозицією 3023300,00 грн з ПДВ.
Зі звіту про результати проведення процедури закупівлі UA-2020-11-18-004472-a від 18.01.2021 вбачається, що переможцем процедури відкритих торгів, згідно предмету закупівлі: Газове паливо - код згідно ДК 021:2015 09120000-6 (Природний газ 09123000-7)», ідентифікатор закупівлі UA-2020-11-18-004472-a визначено ТОВ «ГАЗЕНЕРГО-ТРЕЙД».
Так як учасник ТОВ «ГАЗЕНЕРГО-ТРЕЙД» відмовився від укладання договору в якості переможця відкритих торгів, згідно рішення тендерного комітету ДВНЗ «Ужгородський національний університет» затверджено рішення про визначення переможцем процедури відкритих торгів згідно предмету вказаної закупівлі ТОВ «Закарпатгаз Збут» та прийнято рішення про намір укласти договір про закупівлю з переможцем на загальну суму 3023300,00 грн.
З урахуванням наведеного між ДВНЗ «УжНУ» (Споживачем) та ТОВ «Закарпатгаз Збут» (Постачальником) було укладено Договір постачання природного газу для потреб споживача, що не є побутовим № 41DВ887- 91-21 від 18.01.2021
Згідно з п.1.1 та п.1.2 Договору Постачальник зобов'язується передати у власність Споживачу у 2021 році - Газове паливо (ДК 021:2015 09120000- Газове паливо) (далі - газ), а Споживач зобов'язується прийняти та оплатити вартість газу у розмірах, строки та порядку, що визначені Договором. Річний плановий обсяг постачання газу - до 490000 куб. м.
Пункт 3.1 Договору передбачає, що розрахунки за поставлений Споживачеві газ здійснюються за цінами, що вільно встановлюються між Постачальником та Споживачем. Підписуючи цей договір, Споживач підтверджує, що ознайомлений з тим, що протягом дії договору ціна на газ може змінюватись, про що Сторони укладатимуть відповідні додаткові угоди. Підписуючи цей договір, Споживач підтверджує, що йому надане належне повідомлення про порядок зміни ціни газу протягом дії Договору і ніяких інших повідомлень про зміну ціни газу не вимагається.
Відповідно до п. 3.2 Договору ціна газу на момент подання тендерної пропозиції учасником закупівель або ж на час проведення переговорної процедури закупівлі, що відбуваються відповідно до Закону України «Про публічні закупівлі» становить 5,0050907 грн за 1куб.м, крім того компенсація вартості послуги замовленої потужності становить 0,1365760 грн; ціна за 1 куб.м природного газу з урахуванням компенсації вартості послуги доступу до потужності становить 5,1416667 гри., крім того ПДВ 1,0283333 грн., всього з ПДВ - 6,1700000 грн.
Згідно з п.п. 3.4, 3.5 Договору сторони домовились, що ціна газу, розрахована відповідно до пунктів 3.1- 3.3 цього Договору, застосовується Сторонами при складанні актів приймання-передачі газу та розрахунках за цим Договором. Місячна вартість газу визначається як добуток ціни газу та загального обсягу фактично поставленого (спожитого) газу, визначеного згідно з розділом 11 цього Договору.
Пункт 3.6 Договору передбачає, що загальна сума Договору складається із місячних сум вартості газу поставленого Споживачеві за даним Договором і на день його укладення становить: З023300,00 грн, в т.ч. ПДВ. 503883,33 грн.
Пункти 4.1, 4.3 Договору передбачають таке: розрахунковий період для оплати за Договором становить один газовий місяць; оплата за природній газ здійснюється споживачем шляхом 100 - відсоткової оплати після поставки товару, протягом 10 календарних днів з дня виставлення рахунків та актів в поточному місяці; остаточний розрахунок за фактично переданий Постачальникам газ здійснюється Споживачем до 10 числа, наступного за звітним місяця; датою оплати (здійснення розрахунку) є дата зарахування коштів на банківський рахунок Постачальника.
Згідно з п.9.4 Договору усі зміни та доповнення до Договору оформлюються письмово, підписуються уповноваженими представниками Сторін та скріплюються печатками (за наявності).
На наступний день після укладення Договору та впродовж 11 днів (до 29.01.2021), Університет (як Споживач) та ТОВ «Закарпатгаз Збут» (як Постачальник) уклали 4 Додаткових угоди до Договору, відповідно до яких, сторонами вносилися зміни до його істотних умов - ціни договору шляхом збільшення ціни за 1 куб. м природного газу, що відповідно призвело до зменшення річного планового обсягу постачання природного газу, а саме:
- Додаткову угоду № 1 від 19.01.2021 до Договору, згідно з якою ціна газу у січні 2021 року становить 5,5141157 грн, крім того компенсація вартості послуги замовленої потужності 0,1365760 грн, ціна за 1 куб. м. природного газу з урахуванням компенсації вартості послуги доступу до потужності 5,6506917 грн, ПДВ становить 1,1301383 грн, всього ціна 1 куб. м. природного газу з ПДВ 6,7808300 грн (отже, відсоток збільшення ціни за одиницю товару - 1 куб. м. природного газу становить понад +10,17% від Договору, що, як наслідок, передбачало зменшення обсягу постачання газу до 445859,873 куб. м. та зменшення загальної кількості поставленого газу за договором на 44140,12739 куб. м);
- Додаткову угоду № 2 від 26.01.2021 до Договору, згідно з якою ціна газу у січні 2021 року становить 6,0791283 грн, крім того компенсація вартості послуги доступу до потужності 0,1365760 грн, ціна за 1 куб. м. природного газу з урахуванням компенсації вартості послуги доступу до потужності складає 6,2157043 грн, ПДВ становить 1,2431409 грн, всього ціна 1 куб. м. природного газу з ПДВ 7,4588452 грн (отже, відсоток збільшення ціни за одиницю товару - 1 куб. м. природного газу становить понад +10,24% (від попередньої додаткової угоди), що, як наслідок, передбачало зменшення обсягу постачання газу до 405330,841 куб.м. та зменшення загальної кількості поставленого газу за договором на 84 669,15871 куб. м);
- Додаткову угоду № 3 від 28.01.2021 до Договору, згідно з якою ціна газу у січні 2021 року становить 6,7006366 грн, крім того компенсація вартості послуги доступу до потужності 0,1365760 грн, ціна за 1 куб. м. природного газу з урахуванням компенсації вартості послуги доступу до потужності складає 6,8372126 грн, ПДВ становить 1,3674425 грн, всього ціна 1 куб. м. природного газу з ПДВ 8,2046551 грн (отже, відсоток збільшення ціни за одиницю товару - 1 куб. м. природного газу становить понад +10,22% (від попередньої додаткової угоди), що, як наслідок, передбачало зменшення обсягу постачання газу до 368485,934 куб.м. та зменшення загальної кількості поставленого газу на 121514,0657 куб.м);
- Додаткову угоду № 4 від 29.01.2021 до Договору, згідно з якою ціна газу у січні 2021 року становить 7,3842895 грн, крім того компенсація вартості послуги доступу до потужності 0,1365760 грн, ціна за 1 куб. м. природного газу з урахуванням компенсації вартості послуги доступу до потужності складає 7,5208655 грн, ПДВ становить 1,5041731 грн, всього ціна 1 куб. м. природного газу з ПДВ 9,0250386 грн (отже, відсоток збільшення ціни за одиницю товару - 1 куб. м. природного газу становить понад +10,20% (від попередньої додаткової угоди), що як наслідок, призвело до зменшення обсягу постачання газу до 334990,257 куб.м. та зменшення загальної кількості поставленого газу на 155009,743 куб. м).
У кожній з цих Додаткових угод, крім зазначення у п. 2 таких угод про наведене вище збільшення ціни газу в січні 2021 року, також зазначено, що про збільшення ціни газу сторони домовилися з урахуванням умов Договору, керуючись Законом України «Про ринок природного газу», положеннями ЦК України, ГК України, Законом України «Про публічні закупівлі» (пункти 1 Додаткових угод); вказано, що решта умов Договору залишається незмінною і обов'язковою до виконання Сторонами (пункти 3 Додаткових угод); зазначено, що Додаткова угода складена у двох примірниках, по одному для кожної із Сторін, які мають однакову юридичну силу, набирає чинності з дати підписання та скріплення печатками Сторін і діє протягом дії Договору (пункти 4 Додаткових угод).
Отже, з наступного дня після укладення Договору та впродовж 11 днів після його укладення, тобто з 19.01.2021 по 29.01.2021), Університет та ТОВ «Закарпатгаз Збут» уклали 4 Додаткових угоди до Договору, якими передбачено збільшення ціни за 1 куб. м. природного газу з 5,0050907 грн до 7,3842895 грн, що складає понад 47,53 % від основного Договору, що, як наслідок, призвело до зменшення обсягу постачання газу з 490000 куб.м за Договором до 334990,257 куб.м. та зменшення загальної кількості поставленого газу на 155009,743 куб.м.
Згідно актів приймання-передачі природного газу та платіжних доручень щодо оплати за поставлений газ, судом встановлено, що Споживачем (Університетом) за весь поставлений газ на підставі Договору (334990,257куб.м) Постачальнику (ТОВ «Закарпатгаз Збут») оплачено кошти в розмірі 3023300 грн із застосуванням ціни, визначеної Додатковою угодою № 4 - 9,0250386 грн за 1 куб.м. Тобто, ціна за одиницю товару, яка визначена умовами основного Договору та Додатковими угодами №1, №2 і №3 ціна не застосовувалась.
Так, згідно актів приймання-передачі природного газу, постановленого ДВНЗ «Ужгородський національний університет» ТОВ «Закарпатгаз Збут» згідно умов Договору з урахуванням укладених Додаткових угод встановлено, що фактичні обсяги постановленого природного газу в період з 18.01.2021 по 25.02.2021 склали 334990,257 куб.м, зокрема:
- згідно акта приймання-передачі № 33К81000033 від 03.02.2021 за січень 2021 - в обсязі 130000 куб.м;
- згідно акта приймання-передачі № 33К81001935 від 04.02.2021 за січень 2021 - в обсязі 41977,12 куб.м;
- згідно акта приймання-передачі № 33К81003033 від 11.02.2021 за лютий 2021 - в обсязі 100000 куб.м;
- згідно акта приймання-передачі № 33К81003095 від 25.02.2021 за лютий 2021 - в обсязі 63013,137 куб.м.
ДВНЗ «Ужгородський національний університет» за спожитий в період з 18.01.2021 по 25.02.2021 природний газ на підставі вищезазначених актів приймання - передачі проведено оплату ТОВ «Закарпатгаз Збут» у загальній сумі 3023300,00 грн з ПДВ, що підтверджено платіжними дорученнями від 03.02.2021 № 189 на суму 1173255,02 грн, від 04.02.2021 № 81 на суму 378845,12 грн, від 11.02.2021 № 263 на суму 803214,98 грн, від 11.02.2021 № 99 на суму 99288,88 грн, від 25.02.2021 № 40 на суму 54407,43, від 25.02.2021 на суму 514288,57 грн.
Мотиви та джерела права, з яких виходить суд апеляційної інстанції при прийнятті постанови.
Щодо підстав для представництва прокуратурою інтересів держави в даних правовідносинах.
Стаття 131-1 Конституції України передбачає, що прокуратура здійснює представництво інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом.
Частини 3, 5 ст. 53 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) встановлюють, що у визначених законом випадках прокурор звертається до суду з позовною заявою, бере участь у розгляді справ за його позовами, а також може вступити за своєю ініціативою у справу, провадження у якій відкрито за позовом іншої особи, до початку розгляду справи по суті, подає апеляційну, касаційну скаргу, заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами. У разі відкриття провадження за позовною заявою, поданою прокурором в інтересах держави в особі органу, уповноваженого здійснювати функції держави у спірних правовідносинах, зазначений орган набуває статусу позивача. У разі відсутності такого органу або відсутності у нього повноважень щодо звернення до суду прокурор зазначає про це в позовній заяві і в такому разі набуває статусу позивача.
У положеннях ч. 4 ст. 53 ГПК України визначено, що прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує, в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах. Невиконання цих вимог має наслідком застосування положень, передбачених статтею 174 цього Кодексу.
Питання представництва інтересів держави прокурором у суді врегульовано у ст. 23 Закону України "Про прокуратуру".
Відповідно до ч. 3 ст. 23 Закону "Про прокуратуру" прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб'єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу.
Велика Палата Верховного Суду неодноразово зазначала, що у випадку, коли держава вступає в цивільні правовідносини, вона має цивільну правоздатність нарівні з іншими їх учасниками. Держава набуває і здійснює цивільні права й обов'язки через відповідні органи, які діють у межах їхньої компетенції. Отже, поведінка органів, через які діє держава, розглядається як поведінка держави у відповідних, зокрема цивільних, правовідносинах. Тому у відносинах, в які вступає держава, органи, через які вона діє, не мають власних прав і обов'язків, а наділені повноваженнями (компетенцією) представляти державу у відповідних правовідносинах (постанови Великої Палати Верховного Суду від 20.11.2018 у справі № 5023/10655/11, від 26.02.2019 у справі № 915/478/18, від 26.06.2019 у справі № 587/430/16-ц, від 18.03.2020 у справі № 553/2759/18, від 06.07.2021 у справі № 911/2169/20, від 23.11.2021 у справі № 359/3373/16-ц, від 20.07.2022 у справі № 910/5201/19, від 05.10.2022 у справах № 923/199/21 та № 922/1830/19).
Велика Палата Верховного Суду також звертала увагу на те, що в судовому процесі держава бере участь у справі як сторона через її відповідний орган, наділений повноваженнями у спірних правовідносинах (постанови від 27.02.2019 у справі №761/3884/18, від 23.11.2021 у справі № 359/3373/16-ц, від 20.07.2022 у справі № 910/5201/19, від 05.10.2022 у справах № 923/199/21 та №922/1830/19).
Тобто під час розгляду справи в суді фактично стороною у спорі є держава, навіть якщо прокурор визначив стороною у справі певний орган (постанови Великої Палати Верховного Суду від 26.06.2019 у справі № 587/430/16-ц, від 23.11.2021 у справі № 359/3373/16-ц, від 05.10.2022 у справах № 923/199/21 та № 922/1830/19).
Разом з тим, згідно з ч. 4 ст. 23 Закону "Про прокуратуру" наявність підстав для представництва має бути обґрунтована прокурором у суді.
У постанові від 26.05.2020 у справі № 912/2385/18 Велика Палата Верховного Суду дійшла висновків, що прокурор, звертаючись до суду з позовом, має обґрунтувати та довести підстави для представництва, однією з яких є бездіяльність компетентного органу.
Бездіяльність компетентного органу означає, що він знав або повинен був знати про порушення інтересів держави, але не звертався до суду з відповідним позовом у розумний строк.
Звертаючись до відповідного компетентного органу до подання позову в порядку, передбаченому ст. 23 Закону України "Про прокуратуру", прокурор фактично надає йому можливість відреагувати на стверджуване порушення інтересів держави, зокрема, шляхом призначення перевірки фактів порушення законодавства, виявлених прокурором, вчинення дій для виправлення ситуації, а саме подання позову або аргументованого повідомлення прокурора про відсутність такого порушення.
Водночас невжиття компетентним органом жодних заходів протягом розумного строку після того, як цьому органу стало відомо або повинно було стати відомо про можливе порушення інтересів держави, має кваліфікуватися як бездіяльність відповідного органу. Розумність строку визначається судом з урахуванням того, чи потребували інтереси держави невідкладного захисту (зокрема, через закінчення перебігу позовної давності чи можливість подальшого відчуження майна, яке незаконно вибуло із власності держави), а також таких чинників, як: значимість порушення інтересів держави, можливість настання невідворотних негативних наслідків через бездіяльність компетентного органу, наявність об'єктивних причин, що перешкоджали такому зверненню, тощо.
Таким чином, прокурору достатньо дотриматися порядку, передбаченого ст. 23 Закону України "Про прокуратуру", і якщо компетентний орган протягом розумного строку після отримання повідомлення самостійно не звернувся до суду з позовом в інтересах держави, то це є достатнім аргументом для підтвердження його бездіяльності. Якщо прокурору відомо про причини такого незвернення, він обов'язково повинен зазначити їх в обґрунтуванні підстав для представництва, яке міститься в позові, але якщо з відповіді компетентного органу на звернення прокурора такі причини з'ясувати неможливо чи такої відповіді взагалі не отримано, то це не є підставою вважати звернення прокурора необґрунтованим.
Так, внаслідок неправомірного підвищення цін на природний газ на підставі оспорюваних додаткових угод Університет був позбавлений можливості отримати природний газ у необхідній кількості, водночас сплачуючи значні бюджетні кошти за набагато менші обсяги придбаного товару, що в свою чергу зумовило надмірну сплату коштів у сумі майже 1 млн грн.
Оскільки фінансування за додатковими угодами здійснювалося за рахунок бюджетних коштів, звернення з позовом спрямоване на задоволення суспільної потреби у відновленні законності при вирішенні суспільно значимого питання: правомірності використання бюджетних коштів, за рахунок яких здійснюється фінансування закладів освіти, виплати заробітної плати працівникам бюджетних установ тощо.
Таким чином прокурором обґрунтовано порушення інтересів держави укладенням Університетом оспорюваних додаткових угод усупереч вимогам чинного законодавства та інтересам держави, що призвело до безпідставної зміни істотних умов договору, зростання ціни за одиницю товару і зменшення обсягу постачання та відповідно надмірної сплати бюджетних коштів.
З урахуванням того, що використання коштів державного бюджету становить суспільний інтерес та стосується прав та інтересів великого кола осіб; завданням МОН є контроль діяльності підприємств, установ та організацій, що належать до сфери його управління, організація планово-фінансової роботи в апараті МОН, на підприємствах, в установах та організаціях, що належать до сфери його управління, здійснення контролю за використанням фінансових і матеріальних ресурсів, забезпечення ефективного і цільового використання бюджетних коштів; неефективне витрачання коштів державного бюджету, зокрема шляхом укладення підконтрольною МОН державною установою незаконних правочинів, може порушувати економічні інтереси широкого кола осіб, слід дійти висновку про наявність підстав для стягнення безпідставно отриманих коштів за незаконними правочинами на користь головного розпорядника коштів у спірних правовідносинах - МОН.
Тобто, Університет у спірних правовідносинах діє як розпорядник бюджетних коштів нижчого рівня (отримувач бюджетних коштів) та є замовником товару (природного газу) в обсязі та в межах видатків, що визначені МОН (розпорядником бюджетних коштів вищого рівня), який, відповідно, є позивачем.
Аналогічні висновки викладені в постанові Верховного Суду від 09.08.2023 у справі №924/1283/21.
Відтак, суд першої інстанції вірно встановив, що компетентним органом, до компетенції якого віднесені повноваження щодо захисту інтересів держави у спірних правовідносинах, є Міністерство освіти і науки, оскільки засновником ДВНЗ «УжНУ» та власником його майна є держава в особі Міністерства, яка фінансує і контролює діяльність цієї державної установи, а також зобов'язана контролювати виконання бюджету, зокрема законність та ефективність використання ДВНЗ «УжНУ» коштів цього бюджету за договорами про закупівлю товарів.
Крім того, у ч. 4 ст. 7 Закону України «Про публічні закупівлі» зазначено, що контроль у сфері публічних закупівель у межах своїх повноважень здійснює центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного фінансового контролю.
Відповідно до ЗУ "Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні; нормативно-правовий акт № 2939-XII від 26.01.1993, ВР України"органи Держаудитслужби України здійснюють державний фінансовий контроль за цільовим та ефективним використанням коштів державного і місцевих бюджетів; усуненням виявлених недоліків і порушень.
Реалізацію повноважень Держаудитслужби на території Закарпатської області здійснює Західний офіс Держаудитслужби згідно з постановою "Про утворення міжрегіональних територіальних органів Державної аудиторської служби; нормативно-правовий акт № 266 від 06.04.2016, КМ України".
Основним завданням Західного офісу Держаудитслужби є реалізація повноважень Держаудитслужби на території, у тому числі, Закарпатської області.
Відтак саме Західний офіс Держаудитслужби як територіальний орган державного фінансового контролю наділений повноваженнями щодо здійснення заходів державного фінансового контролю з метою ефективного, законного, результативного використання державних фінансових ресурсів, досягнення економії бюджетних коштів, у тому числі у сфері здійснення публічних закупівель.
При цьому судом враховано, що після встановлення факту наявності порушень при виконанні договору про закупівлю Закарпатською обласною прокуратурою на виконання вимог, встановлених ст. 23 Закону України «Про прокуратуру», листом від 04.12.2024 № 15-1148ВИХ-24 повідомлено Міністерство щодо необхідності поновлення державних інтересів за фактом викладених порушень.
У відповідь на вказаний лист, посилаючись на відсутність інформації про спірний Договір, Міністерство у листі від 16.12.2024 №1/23548-24 повідомило про невжиття заходів, спрямованих на забезпечення дотримання вимог законодавства та не повідомило про наміри вжити заходи з метою захисту інтересів держави у спірних правовідносинах, а навпаки Міністерство висловило прохання про вжиття таких заходів прокуратурою.
Таким чином, Міністерством належні заходи щодо захисту інтересів держави не вживаються, що свідчить про усвідомлену пасивну поведінку уповноваженого суб'єкта владних повноважень. З огляду на це, у даному випадку прокурор набув право на представництво та звернення до суду за захистом інтересів держави, оскільки відповідний суб'єкт владних повноважень, хоч і усвідомлював про порушення інтересів держави та мав відповідні повноваження для їх захисту, всупереч цим інтересам за захистом до суду не звернувся.
Аналогічно установлено, що Західний офіс Держаудитслужби як орган, уповноважений державою на захист її інтересів у спірних правовідносинах, такого захисту не здійснює.
Закарпатською обласною прокуратурою листом від 04.12.2024 № 15-1147ВИХ-24 поінформовано Управління Західного офісу Держаудитслужби в Закарпатській області стосовно необхідності захисту інтересів держави у спірних правовідносинах.
У відповідь на вказаний лист Управлінням Західного офісу Держаудитслужби в Закарпатській області у листі від 24.12.2024 №130719-17/2520-2024 повідомлено про невжиття заходів державного фінансового контролю щодо спірної закупівлі та висловлено інформацію про те, що описані порушення будуть враховані під час прийняття рішення щодо проведення перевірки закупівель при плануванні роботи, імовірно на ІІ квартал 2025 року.
Отже, Міністерством і Західним офісом Держаудитслужби протягом розумного строку не були вжиті жодні заходи для усунення порушення інтересів держави, зокрема, вказані державні органи самостійно не звернулися до суду з позовом в інтересах держави, що є достатнім аргументом для підтвердження їх бездіяльності та достатньою підставою для звернення прокурора до суду із позовом в інтересах держави.
З огляду на викладене, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, що прокурором доведено наявність підстав для представництва прокуратурою інтересів держави в суді та виконано приписи ст. 23 Закону України "Про прокуратуру" шляхом повідомлення про встановлені порушення та надання строку для вжиття заходів до поновлення порушених інтересів держави, а саме направлено повідомлення позивачу про намір звернутися до господарського суду в його інтересах із зазначеним позовом.
При цьому підставою реалізації прокуратурою представницьких функцій у даному випадку стала усвідомлена пасивна поведінка органу, уповноваженого здійснювати захист інтересів держави у спірних правовідносинах, тобто нездійснення ним захисту інтересів держави.
Щодо спірних додаткових угод.
Згідно зі ст. 1 Закону України "Про публічні закупівлі" договір про закупівлю - це договір, що укладається між замовником і учасником торгів за результатами проведення процедури закупівлі та передбачає надання послуг, виконання робіт або набуття права власності на товари.
Договір про закупівлю укладається відповідно до норм Цивільного та Господарського кодексів України з урахуванням особливостей, визначених Законом України "Про публічні закупівлі" (ч. 1 ст.36 Закону України "Про публічні закупівлі").
Згідно із частиною першою статті 628, статтею 629 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства. Договір є обов'язковим для виконання сторонами.
За договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму (ст. 655 Цивільного кодексу України).
Відповідно до частин 1, 2 статті 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом, або не випливає з характеру відносин сторін.
В силу положень частин 1, 2 статті 632 Цивільного кодексу України ціна в договорі встановлюється за домовленістю сторін. У випадках, встановлених законом, застосовуються ціни (тарифи, ставки тощо), які встановлюються або регулюються уповноваженими органами державної влади або органами місцевого самоврядування. Зміна ціни після укладення договору допускається лише у випадках і на умовах, встановлених договором або законом.
Відповідно до частини четвертої статті 41 Закону України «Про публічні закупівлі» умови договору про закупівлю не повинні відрізнятися від змісту тендерної пропозиції (у тому числі ціни за одиницю товару) переможця процедури закупівлі, крім випадків визначення грошового еквівалента зобов'язання в іноземній валюті та/або випадків перерахунку ціни за результатами електронного аукціону в бік зменшення ціни тендерної пропозиції учасника без зменшення обсягів закупівлі.
Згідно з пунктом 2 частини 5 статті 41 Закону України «Про публічні закупівлі» істотні умови договору про закупівлю не можуть змінюватися після його підписання до виконання зобов'язань сторонами в повному обсязі, крім випадку збільшення ціни за одиницю товару до 10 % пропорційно збільшенню ціни такого товару на ринку у разі коливання ціни такого товару на ринку за умови, що така зміна не призведе до збільшення суми, визначеної в договорі про закупівлю, - не частіше ніж один раз на 90 днів з моменту підписання договору про закупівлю. Обмеження щодо строків зміни ціни за одиницю товару не застосовується у випадках зміни умов договору про закупівлю бензину та дизельного пального, газу та електричної енергії.
Із системного тлумачення наведених норм ЦК України та Закону України «Про публічні закупівлі» вбачається, що ціна товару є істотною умовою договору про закупівлю.
Зміна ціни товару в бік збільшення до передачі його у власність покупця за договором про закупівлю можлива у випадку збільшення ціни такого товару на ринку, якщо сторони договору про таку умову домовились. Якщо сторони договору про таку умову не домовлялись, то зміна ціни товару в бік збільшення у випадку зростання ціни такого товару на ринку можлива, лише якщо це призвело до істотної зміни обставин, в порядку статті 652 ЦК України, якщо вони змінилися настільки, що якби сторони могли це передбачити, вони не уклали б договір або уклали б його на інших умовах.
У будь-якому разі ціна за одиницю товару не може бути збільшена більше ніж на 10 % від тієї ціни товару, яка була визначена сторонами в договорі за результатами процедури закупівлі, незалежно від кількості та строків зміни ціни протягом строку дії договору. Тобто, під час дії договору про закупівлю сторони можуть неодноразово змінювати ціну товару в бік збільшення за наявності умов, встановлених у статті 652 ЦК України та пункті 2 частини 5 статті 41 Закону України «Про публічні закупівлі», проте загальне збільшення такої ціни не повинно перевищувати 10 % від тієї ціни товару, яка була визначена сторонами при укладенні договору за результатами процедури закупівлі.
Аналогічна правова позиція викладена в постанові Великої Палати Верховного Суду від 24.01.2024 у справі № 922/2321/22.
Так, укладаючи договір, у п. 3.2 сторони дійшли згоди, що ціна за 1 куб. метрів природного газу з урахуванням компенсації вартості послуги доступу до потужності становить 5,1416667 грн., крім того ПДВ 1,0283333 грн., всього з ПДВ - 6,1700000 грн..
Статтею 526 ЦК України встановлено, що зобов'язання має виконуватися належним чином, зокрема відповідно до умов договору.
Частиною 1 статті 525 ЦК України встановлено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідно до частини першої статті 652 ЦК України у разі істотної зміни обставин, якими сторони керувалися при укладенні договору, договір може бути змінений за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або не випливає із суті зобов'язання. Зміна обставин є істотною, якщо вони змінилися настільки, що якби сторони могли це передбачити, вони не уклали б договір або уклали б його на інших умовах.
Згідно із частинами третьою, четвертою статті 653 ЦК України у разі зміни договору зобов'язання змінюється з моменту досягнення домовленості про зміну договору, якщо інше не встановлено договором чи не обумовлено характером його зміни.
Відповідно до ч. 1 ст. 651 ЦК України зміна договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. Закон України "Про публічні закупівлі" не містить виключень з цього правила.
Відповідно до ч. 1 ст. 188 ГК України зміна та розірвання господарських договорів в односторонньому порядку не допускаються, якщо інше не передбачено законом або договором. При цьому сторона договору, яка вважає за необхідне змінити або розірвати договір, повинна надіслати пропозиції про це іншій стороні договору. Сторона договору, яка одержала пропозицію про зміну чи розірвання договору, у 20-денний строк після одержання пропозиції повідомляє іншу сторону про результати такого розгляду. Таким чином, зміна умов договору відбувається за згодою обох сторін.
Так, судом встановлено, що на наступний день після укладення Договору та впродовж 11 днів (до 29.01.2021), Університет (як Споживач) та ТОВ «Закарпатгаз Збут» (як Постачальник) уклали 4 Додаткових угоди до Договору, відповідно до яких, сторонами вносилися зміни до його істотної умови - ціни договору шляхом збільшення ціни за 1 куб. м природного газу, що відповідно призвело до зменшення річного планового обсягу постачання природного газу, а саме:
- Додаткову угоду № 1 від 19.01.2021 до Договору, згідно з якою ціна газу у січні 2021 року становить 5,5141157 грн, крім того компенсація вартості послуги замовленої потужності 0,1365760 грн, ціна за 1 куб. м. природного газу з урахуванням компенсації вартості послуги доступу до потужності 5,6506917 грн, ПДВ становить 1,1301383 грн, всього ціна 1 куб. м. природного газу з ПДВ 6,7808300 грн (отже, відсоток збільшення ціни за одиницю товару - 1 куб. м. природного газу становить понад +10,17% від Договору, що, як наслідок, передбачало зменшення обсягу постачання газу до 445859,873 куб. м. та зменшення загальної кількості поставленого газу за договором на 44140,12739 куб. м);
- Додаткову угоду № 2 від 26.01.2021 до Договору, згідно з якою ціна газу у січні 2021 року становить 6,0791283 грн, крім того компенсація вартості послуги доступу до потужності 0,1365760 грн, ціна за 1 куб. м. природного газу з урахуванням компенсації вартості послуги доступу до потужності складає 6,2157043 грн, ПДВ становить 1,2431409 грн, всього ціна 1 куб. м. природного газу з ПДВ 7,4588452 грн (отже, відсоток збільшення ціни за одиницю товару - 1 куб. м. природного газу становить понад +10,24% (від попередньої додаткової угоди), що, як наслідок, передбачало зменшення обсягу постачання газу до 405330,841 куб.м. та зменшення загальної кількості поставленого газу за договором на 84 669,15871 куб. м);
- Додаткову угоду № 3 від 28.01.2021 до Договору, згідно з якою ціна газу у січні 2021 року становить 6,7006366 грн, крім того компенсація вартості послуги доступу до потужності 0,1365760 грн, ціна за 1 куб. м. природного газу з урахуванням компенсації вартості послуги доступу до потужності складає 6,8372126 грн, ПДВ становить 1,3674425 грн, всього ціна 1 куб. м. природного газу з ПДВ 8,2046551 грн (отже, відсоток збільшення ціни за одиницю товару - 1 куб. м. природного газу становить понад +10,22% (від попередньої додаткової угоди), що, як наслідок, передбачало зменшення обсягу постачання газу до 368485,934 куб.м. та зменшення загальної кількості поставленого газу на 121514,0657 куб.м);
- Додаткову угоду № 4 від 29.01.2021 до Договору, згідно з якою ціна газу у січні 2021 року становить 7,3842895 грн, крім того компенсація вартості послуги доступу до потужності 0,1365760 грн, ціна за 1 куб. м. природного газу з урахуванням компенсації вартості послуги доступу до потужності складає 7,5208655 грн, ПДВ становить 1,5041731 грн, всього ціна 1 куб. м. природного газу з ПДВ 9,0250386 грн (отже, відсоток збільшення ціни за одиницю товару - 1 куб. м. природного газу становить понад +10,20% (від попередньої додаткової угоди), що як наслідок, призвело до зменшення обсягу постачання газу до 334990,257 куб.м. та зменшення загальної кількості поставленого газу на 155009,743 куб. м).
Відтак, додатковими угодами № № 1-4 підвищено ціну за одиницю товару більше ніж на 10 %, а саме на10.17%, 20,89 %, 32,97 %, 46,27 % відповідно.
В обґрунтування свого права на підписання додаткової угоди та збільшення ціни договору ТОВ «ЗАКАРПАТГАЗ ЗБУТ» надало Споживачу ДВНЗ «Ужгородський національний університет» цінову довідку №Ц-01 Закарпатської торгово-промислової палати від 04.01.2021 року №15.06-07/02.
Разом з тим, вказана довідка не містить динаміку ціни на природний газ, аналіз вартості ціни природного газу на конкретну дату у порівнянні з попередніми періодами чи будь-які інші дані, які б підтверджували коливання ціни електроенергії на ринку.
Згідно з роз'ясненнями Міністерства економічного розвитку торгівлі країни, як уповноваженого органу щодо формування державної політики у сфері публічних закупівель, від 27.10.2016 №3302-06/34307-06 «Щодо зміни істотних умов договору» внесення змін до договору про закупівлю в залежності від коливання ціни товару на ринку повинно бути обґрунтованим та документально підтвердженим.
У документі, який видає компетентна організація, має бути зазначена діюча ринкова ціна на товар і її порівняння з ринковою ціною станом на дату, з якої почали змінюватися ціни на ринку, як у бік збільшення, так і у бік зменшення (тобто наявність коливання).
Таким чином, лише документи компетентного органу, які містять інформацію про коливання ціни такого товару на ринку, можуть бути підставою для внесення змін до договору в частині визначення ціни. В свою чергу довідки інформативного характеру до таких не відносяться. Викладене узгоджується з позицією Верховного Суду, викладеною у постанові від 18.06.2021 у справі № 927/491/19.
Більше того, постачальнику треба не лише довести підвищення ціни на певний товар на певному ринку за допомогою доказів, але й обґрунтувати для замовника самі пропозиції про підвищення ціни, визначеної у договорі. Постачальник повинен обґрунтувати, чому таке підвищення цін на ринку зумовлює неможливість виконання договору по запропонованій замовнику на тендері ціні, навести причини, через які виконання укладеного договору стало для нього вочевидь невигідним. Постачальник також має довести, що підвищення ціни є не прогнозованим (його неможливо було передбачити і закласти в ціну товару на момент подання постачальником тендерної пропозиції).
Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного суду від 18.06.2021 у справі №927/491/19.
Так, колегія суддів зазначає, що оскільки законодавством у сфері публічних закупівель конкретну особу, наділену повноваженнями надавати інформацію на підтвердження коливання ціни товару на ринку, не визначено, то, виходячи з норм чинного законодавства, до суб'єктів надання такої інформації можна віднести, зокрема, Державну службу статистики України, на яку постановою КМУ від 10.09.2014 №442 "Про оптимізацію системи центральних органів виконавчої влади" покладено функцію з контролю за цінами в частині здійснення моніторингу динаміки цін (тарифів) на споживчому ринку; державне підприємство "Державний інформаційно-аналітичний центр моніторингу зовнішніх товарних ринків", яке на замовлення суб'єкта господарювання виконує цінові/товарні експертизи, зокрема, щодо відповідності ціни договору наявній конюктурі певного ринку товарів; Торгово-промислову палату України, яка у межах власних повноважень надає послуги щодо цінової інформації.
На підставі викладеного, належні довідки та експертні висновки Торгово-промислової палати України можуть використовуватися для підтвердження коливання ціни товару на ринку.
Однак, надана ТОВ «ЗАКАРПАТГАЗ ЗБУТ» довідка Закарпатської ТПП не може бути прийнята судом як належний та допустимий доказ на підтвердження факту коливання ціни на товар. У документі, який видає компетентна організація. має бути зазначена діюча ринкова ціна на товар і її порівняння з ринковою ціною станом на дату, з якої почалися змінюватися ціни на ринку, як у бік збільшення, так і у бік зменшення (тобто наявності коливання). Необхідність зазначення такої інформації зумовлюється також тим, що у випадку коливання цін, зміни до договору про закупівлю вносяться з урахуванням показників коливання цін, що стали підставою для здійснення попередніх змін до договору. Кожна зміна до договору має містити окреме документальне підтвердження. Документ про зміну ціни повинен містити належне підтвердження викладених в ньому даних, проведених досліджень коливання ринку, джерел інформації тощо.
Судом першої інстанції зроблено вірний висновок, що надана ТОВ «ЗАКАРПАТГАЗ ЗБУТ» на підтвердження коливання ціни на товар довідка Закарпатської ТПП інформації щодо коливання ціни на товар в межах зазначеного періоду не містить.
Із досліджених судом доказів встановлено, що у вищевказаній довідці ТПП зазначені ціни на вибрані постачальником дати (01.12.202 у порівнянні з 01.01.2021, однак, це не відображає загальної тенденції рівня цін на ринку.
Відтак, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, що довідка Закарпатської ТПП містить інформацію про ціну на електричну енергію за довільно визначені ТОВ «ЗАКАРПАТГАЗ ЗБУТ» періоди за вигідним для нього принципом, в довідці не проведено дослідження коливання ціни упродовж всього періоду, а констатовано ціни на певні дати.
Більше того, в акті ревізії окремих питань фінансово-господарської діяльності ДВНЗ «УжНУ» за період з 01.01.2018 по 30.04.2022 від 01.07.2022 №13-07-03/2, Управлінням Західного офісу Держаудитслужби в Закарпатській області зазначено, що після порівняння Середньозважених цін місячного ресурсу природного газу за результатами електронних біржових торгів на Українській енергетичній біржі станом на січень 2021 року можна виснувати, що з моменту укладання Договору до моменту укладання Додаткової угоди №4 середньозважені ціни місячного ресурсу природного газу майже не змінились.
Відповідно до частини першої статті 203 ЦК України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам.
Згідно із частиною першою статті 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частиною першою статті 203 цього Кодексу.
Частиною третьою статті 215 ЦК України передбачено, що якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).
Згідно із частиною першою статті 216 ЦК України недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з його недійсністю. У разі недійсності правочину кожна із сторін зобов'язана повернути другій стороні у натурі все, що вона одержала на виконання цього правочину, а в разі неможливості такого повернення, зокрема тоді, коли одержане полягає у користуванні майном, виконаній роботі, наданій послузі, - відшкодувати вартість того, що одержано, за цінами, які існують на момент відшкодування.
Відповідно до частини першої статті 1212 ЦК України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов'язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов'язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.
Враховуючи, що додаткові угоди № 1, 2, 3 та 4 визнані недійсними, відтак, не породжують правових наслідків, правовідносини між ДВНЗ «Ужгородський національний університет» та ТОВ «ЗАКАРПАТГАЗ ЗБУТ» щодо ціни природного газу, поставленого за договором, повинні регулюватись умовами договору, згідно з яким ціна за одиницю електричної енергії складає 6,1700000 грн. з ПДВ за 1 куб. м.
Згідно актів приймання-передачі природного газу № 33К81000033 від 03.02.2021, №33К81001935 від 04.02.2021, № 33К81003033 від 11.02.2021, № 33К81003095 від 25.02.2021, поставленого ДВНЗ «Ужгородський національний університет» ТОВ «Закарпатгаз Збут», судом встановлено, що фактичні обсяги поставленого природного газу в період з 18.01.2021 по 25.02.2021 склали 334990,257 куб.м.
Університет за такий спожитий природний газ з урахуванням ціни газу, наведеної в Додатковій угоді №4, провів оплату ТОВ «Закарпатгаз Збут» згідно платіжних доручень від 03.02.2021 № 189, від 04.02.2021 № 81, від 11.02.2021 № 263, від 11.02.2021 № 99, від 25.02.2021 № 40 у загальній сумі 3023300,00 грн з ПДВ.
Отже, оскільки зазначені спірні Додаткові угоди є недійсними та не породжують правових наслідків, а правовідносини між Університетом і Товариством щодо ціни газу мали регулюватися Договором, підписаним сторонами за результатами процедури закупівлі, то з наведеного судом встановлено, що Університет надмірно сплатив ТОВ «Закарпатгаз Збут» за поставлений в період з 18.01.2021 по 25.02.2021 природний газ у об'ємі 334990,257 куб.м кошти в загальній сумі 956410,11 грн.
Таким чином, грошові кошти у сумі 956410,11 грн. з ПДВ є такими, що були безпідставно одержані ТОВ «Закарпатгаз Збут», підстава їх набуття відпала, а тому останнє зобов'язаний їх повернути, що відповідає приписам статей 216, 1212 ЦК України.
Щодо зустрічних позовних вимог.
Колегія суддів враховує, що актом перевірки від 14.02.2025 №13-07-05/2 дотримання вимог законодавства ДВНЗ «УжНУ» під час здійснення закупівлі «Газове паливо код згідно ДК 021:2015 - 09120000-6 (Природний газ 09123000-7)», складеним Управлінням Західного офісу Держаудитслужби в Закарпатській області, підтверджено доводи Університету, наведені у зустрічній позовній заяві про те, що кошти у розмірі 2490758,57 грн, перераховані з реєстраційного рахунку, який відкритий ДВНЗ «УжНУ» по спеціальному фонду державного бюджету та з якого зайво проведено оплату за природний газ у сумі 787942,54 грн не є бюджетними коштами, отриманими з державного бюджету, а є власними надходженнями Університету, що відповідає положенням п. 4.10 Договору, ст.ст. 13, 23 і 48 БК України, п.п. 9.3 9.5 Статуту ДВНЗ «Ужгородський національний університет», затвердженого наказом Міністерства освіти і науки України № 625 від 07.06.2016.
Вказані обставини також підтверджені Міністерством освіти і науки України в поясненнях від 17.07.2025 та безпосередньо представником в судовому засіданні.
Відтак, колегія суддів погоджується з висновками місцевого господарського суду, що з урахуванням недійсності Додаткових угод позовні вимоги Університету за зустрічним позовом про стягнення з ТОВ «Закарпатгаз Збут» безпідставно сплачених коштів за Договором у розмірі 787942,54 грн підлягають до задоволення у повному обсязі.
За приписами частин 1, 2, 4 статті 269 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.
Відповідно до статті 76 Господарського процесуального кодексу України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів (ч. 1 ст. 86 Господарського процесуального кодексу України).
Таким чином, у господарському процесі обов'язок сторін довести ті обставини, на які вони посилаються, як на підставу своїх вимог чи заперечень, коригується (співвідноситься) з правом суду прийняти чи не прийняти докази в контексті їхнього значення для справи, що і є предметом оцінки господарського суду.
Відповідно до ч.ч.1-5 статті 236 Господарського процесуального кодексу України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню господарського судочинства, визначеному цим Кодексом. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
Згідно з практикою Європейського Суду з прав людини, яка відображає принцип належного здійснення правосуддя, у рішеннях судів та органів, що вирішують спори, має бути належним чином викладено підстави, на яких вони ґрунтуються. Обсяг цього обов'язку щодо обґрунтовування рішення може бути різним залежно від характеру самого рішення і має визначатись з урахуванням обставин відповідної справи. Пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов'язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент.
Підсумовуючи вищевказане, колегія суддів приходить до висновку про те, що суд першої інстанції вірно встановив обставини, що мають значення для справи, надав належну оцінку дослідженим доказам, прийняв законне обґрунтоване рішення у відповідності з вимогами матеріального і процесуального права, тому його необхідно залишити без змін, апеляційну скаргу - без задоволення.
Висновки за результатами розгляду апеляційної скарги.
З огляду на вищевикладене, колегія суддів Західного апеляційного господарського суду вважає, що рішення Господарського суду Закарпатської області від 24.11.2025 у даній справі відповідає матеріалам справи, ґрунтується на вимогах чинного законодавства, прийняте з дотриманням норм процесуального та правильним застосуванням норм матеріального права, підстав для задоволення вимог апеляційної скарги та скасування оскаржуваного рішення немає.
Відповідно до ст.129 ГПК України судовий збір за перегляд рішення в апеляційному порядку покладається на скаржника.
Керуючись ст.ст. 129, 236, 269, 270, 275, 276, 281, 282, 284 ГПК України, Західний апеляційний господарський суд
1. Апеляційну скаргу ТОВ «Закарпатгаз Збут» від 12.12.2025 (вх. № 01-05/3695/25 від 12.12.2025) залишити без задоволення.
2. Рішення Господарського суду Закарпатської області від 24.11.2025 у справі № 907/54/25 залишити без змін.
3. Витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги залишити за скаржником.
4. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду в строки, передбачені ст.ст.287-288 ГПК України.
5. Справу повернути до Господарського суду Закарпатської області.
Веб-адреса судового рішення в Єдиному державному реєстрі судових рішень: http//reyestr.court.gov.ua.
Повний текст постанови складено 07.05.2026.
Головуючий суддя Галушко Н.А.
суддя Желік М.Б.
суддя Орищин Г.В.