Провадження № 3/641/768/2026 Справа № 641/2607/26
06 травня 2026 року м. Харків
Суддя Слобідського районного суду м. Харкова Маньковська О.О., розглянувши справу про притягнення до адміністративної відповідальності
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: відсутній, громадянина України, адреса: АДРЕСА_1 , -
за ч. 3 ст. 130 КУпАП, -
ОСОБА_1 , 16 березня 2026 року о 02 годині 17 хвилин, біля будинку 2 по провулку Зерновому в м. Харкові, керував транспортним засобом BАЗ21063, державний реєстраційний номер НОМЕР_1 , з ознаками алкогольного сп'яніння, а саме - запах алкоголю з порожнини рота, порушення мови, виражене тремтіння пальців рук. Від проходження огляду на предмет алкогольного сп'яніння як на місці зупинки із застосування приладу Драгер 6820, так і в закладі охорони здоров'я у встановленому законом порядку в КНП ХОР «ОКНЛ» у лікаря нарколога - водій відмовився під відеофіксацію. Своїми діями ОСОБА_1 порушив п. 2.5 Правил дорожнього руху України.
ОСОБА_1 в судове засідання не з'явився, про дату і час слухання справи повідомлявся своєчасно і належним чином, причину неявки суду не повідомив.
Відповідно до ч. 1 ст. 268 КУпАП Справа про адміністративне правопорушення розглядається в присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності. Під час відсутності цієї особи справу може бути розглянуто лише у випадках, якщо є дані про своєчасне її сповіщення про місце і час розгляду справи і якщо від неї не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.
Відповідно до ст. 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" від 23.02.2006 року, судом застосовується рішення Європейського суду з прав людини як джерело права.
Європейський суд з прав людини в своїх рішеннях, зокрема «Юніон Аліментаріа проти Іспанії» від 07 липня 1989 року, виходить з того, що у випадках коли поведінка учасників судового засідання свідчить про умисний характер їх дій направлений на невиправдане затягування процесу чи зловживання своїм процесуальним правом, суд має реагувати на вказані випадки законними засобами, аби не було знівельовано ключовий принцип - верховенство права, в тому числі проводити судове засідання у відсутність особи, якщо таке затягування може нашкодити справі чи іншим учасникам справи.
Крім того, відповідно до Рішення Європейського суду з прав людини від 03.04.2008 року в справі "Пономарьов проти України", наголошується, що сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження.
Таким чином, враховуючи, що ОСОБА_1 повідомлений своєчасно і належним чином, не отримує судову кореспонденцію з причин, які не є об'єктивними, а є суб'єктивною поведінкою особи, відносно якої складений протокол про адміністративне правопорушення, суд дійшов висновку щодо можливості розглянути справу за відсутності вказаної особи.
Так, вина ОСОБА_1 у скоєнні вказаного правопорушення підтверджується матеріалами справи:
- актом огляду та направленням на огляд водія ТЗ, згідно якого водій ОСОБА_1 , маючи ознаки сп'яніння, а саме: - запах алкоголю з порожнини рота, порушення мови, виражене тремтіння пальців рук, від проходження огляду на предмет сп'яніння відмовився;
- рапортом співробітників поліції та відеозаписом з обставинами подій, викладеними в протоколі про адміністративне правопорушення;
- постановами про притягнення до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП та довідкою з інформацією про притягнення до адміністративної відповідальності за ст. 130 КУпАП.
Як вбачається з протоколу про адміністративне правопорушення, ОСОБА_1 ставиться в провину порушення положень п. 2.5 ПДР України, тобто відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного сп'яніння.
Вирішуючи питання про наявність в діях ОСОБА_1 складу правопорушення, передбаченого ч. 3 ст.130 КУпАП, суд враховує, що вказаною нормою права передбачено адміністративну відповідальність за відмову особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного сп'яніння, яка двічі протягом року піддавалась адміністративному стягненню за дії, передбачені ч. 1 ст. 130 КУпАП.
У ході здійснення судом провадження за ст.130 КУпАП, щодо відмови від проходження огляду на стан сп'яніння, підлягає доведенню факт керування особою транспортним засобом, наявність ознак такого сп'яніння, пропозиція/вимога пройти огляд на стан сп'яніння та факт відмови водія від проходження зазначеного огляду. Під відмовою від проходження огляду на стан сп'яніння необхідно розуміти свідоме і категоричне небажання особи пройти відповідний огляд, яке базується на його внутрішньому переконанні про відсутність необхідності проходити цей огляд в силу існування певних мотивів відомих цій особі і може проявлятися як у активній, так і у пасивній формі.
Відповідно до п.2.5 постанови Кабінету Міністрів України «Про правила дорожнього руху» №1306 від 10.10.2001 року, водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції. Таким чином, норми ПДР встановлюють обов'язок водія, а не право, пройти огляд на визначення стану сп'яніння і жодних винятків для цього (втома, брак часу, не бажання водія) ПДР не містять.
Згідно зі ст. 266 КУпАП особи, які керують транспортними засобами і щодо яких є підстави вважати, що вони перебувають у стані сп'яніння, підлягають відстороненню від керування цими транспортними засобами та оглядові на стан сп'яніння. Огляд водія на стан сп'яніння проводиться поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів. Під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. Матеріали відеозапису обов'язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення.
Наданий до суду протокол про адміністративне правопорушення, на думку суду, відповідає вимогам ст. 256 КУпАП, оскільки в ньому зазначено наявні у ОСОБА_1 ознаки стану алкогольного сп'яніння, а також зазначено, що огляд останній пройти відмовився. Зазначена у протоколі інформація співпадає з обставинами, зафіксованими на долучених до протоколу відеофайлах, зокрема пропозицію поліцейського пройти огляд та відмову від такого огляду з боку ОСОБА_1 .
Фіксація правопорушення була здійснена працівниками поліції технічними засобами відповідно до вимог ч.2 ст.266 КУпАП.
Як на відео, так і в протоколі, наведено ознаки сп'яніння, а саме - - запах алкоголю з порожнини рота, порушення мови, виражене тремтіння пальців рук, що було підставою для пропозиції з боку поліцейських пройти водієві відповідний огляд.
Так, згідно із «Інструкцією про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції», затвердженою Наказом Міністерства внутрішніх справ України, Міністерства охорони здоров'я України від 09.11.2015 року за №1452/735, зареєстрованою в Міністерстві юстиції України від 11.11.2015 року за №1413/27858 визначено таке. Згідно із п. 3 Розділу І вказаної Інструкції: «3. Ознаками алкогольного сп'яніння є: запах алкоголю з порожнини рота; порушення координації рухів; порушення мови; виражене тремтіння пальців рук; різка зміна забарвлення шкірного покриву обличчя; поведінка, що не відповідає обстановці».
В наданому суду протоколі про адміністративне правопорушення поліцейським, який склав цей протокол, зазначено ознаки алкогольного сп'яніння, які мав водій та які є підставою для огляду водія на визначення стану сп'яніння, які визначено в ст.266 КУпАП п.3 Розділу І та п.1 Розділу ІІ Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції», затверджена Наказом Міністерства внутрішніх справ України, Міністерства охорони здоров'я України від 09.11.2015 року за №1452/735.
Співробітником поліції ОСОБА_1 була надана можливість довести відсутність стану наркотичного сп'яніння шляхом проходження відповідного огляду в лікарні, проте, останній відмовився.
З огляду на досліджені докази, суд вважає, що в діях ОСОБА_1 є всі ознаки складу правопорушення, передбаченого ч. 3 ст.130 КУпАП, а саме - Відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного сп'яніння, вчинена особою, яка двічі протягом року піддавалась адміністративному стягненню за дії, передбачені ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Накладаючи адміністративне стягнення, суд бере до уваги характер скоєного правопорушення, дані про особу, що притягається до адміністративної відповідальності та вважає за необхідне накласти на ОСОБА_1 адміністративне стягнення у вигляді штрафу з позбавленням права керувати транспортними засобами.
Згідно п. 28 Постанови Пленуму ВСУ «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті», оплатне вилучення транспортного засобу як адміністративне стягнення не може бути накладено на особу, яка вчинила відповідне правопорушення, керуючи транспортним засобом, що належить іншій особі.
Суд вважає за неможливе застосування до ОСОБА_1 додаткового стягнення у вигляді конфіскації транспортного засобу, оскільки з довідки, доданої до протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №616010 від 16.03.2026 року, вбачається, що транспортний засіб ВАЗ21063, державний номерний знак НОМЕР_1 , яким керував ОСОБА_1 , згідно облікових даних ІПНП, належить ОСОБА_2 .
Призначаючи судовий збір, суд застосовує редакцію ЗУ «Про судовий збір», яка діяла на час скоєння правопорушення.
Керуючись ст. 130, ст. 283 КУпАП, суд -
ОСОБА_1 притягнути до адміністративної відповідальності за правопорушення, передбачене ч. 3 ст. 130 КУпАП та накласти адміністративне стягнення у вигляді трьох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що складає 51 000 (п'ятдесят одна тисяча) гривень 00 копійок з позбавленням права керування транспортними засобами на строк десять років, без конфіскації транспортного засобу.
Стягнути з ОСОБА_1 судовий збір на користь держави в розмірі 665 (шістсот шістдесят п'ять) гривень 60 копійок.
Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного суду в десятиденний строк з дня її оголошення.
Суддя- О. О. Маньковська