Справа № 638/17224/25
Провадження № 2-п/0186/5/26
07 травня 2026 року м. Шахтарське.
Шахтарський міський суд Дніпропетровської області у складі :
головуючого - судді Янжули С.А.
при секретарі: Лиман Н.П.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Шахтарському цивільну справу за заявою ОСОБА_1 про поновлення пропущеного строку звернення до суду із заявою про перегляд заочного рішення Шахтарського міського суду Дніпропетровської області від №638/17224/25 від 16 березня 2026 року в цивільній справі за позовом АТ "Сенс Банк" до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором,
17 квітня 2026 року ОСОБА_1 звернулася до Шахтарського міського суду Дніпропетровської області із заявою про перегляд заочного рішення Шахтарського міського суду Дніпропетровської області від №638/17224/25 від 16 березня 2026 року в цивільній справі за позовом АТ "Сенс Банк" до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором.
Свою заяву мотивує тим, що 16 березня 2026 року Шахтарським міським судом Дніпропетровської області ухвалено заочне рішення №638/17224/25, яким стягнуто з нього на користь АТ "Сенс Банк" заборгованість за кредитним договором №631365782 від 13 квітня 2020 року, в розмірі 126 284,07 та судові витрати.
Він не отримував позову та додатків до нього, виявив бажання, щоб його представник ознайомився з позовом, про що направив відповідне клопотання суду. Представнику було надано доступ до процесуальних документів через систему "Електронний суд", однак позову з додатками не містилося. Про наявність судового рішення від 16 березня 2026 року дізнався значно пізніше. Не міг з'явитися до суду, надати відзив, отримати рішення через безпекову ситуацію в державі, постійні повітряні тривоги, так як він і його представник за довіреністю проживає в м.Харкові. Просить суд поновити строк звернення з даною заявою до суду; переглянути заочне рішення від 16 березня 2026 року, скасувавши його та призначити справу до судового розгляду.
В судове засідання заявник та його представник не з'явилися, останній надав заяву про розгляд справи в їх відсутність. Вимоги заяви підтримує, просить її задовільнити.
Представник АТ "Сенс Банк" в судове засідання не з'явився, про дату розгляду справи повідомлений, про причини неявки суд не сповістив.
Вивчивши заяву про поновлення пропущеного строку на подання заяви про перегляд заочного рішення та додані до неї письмові докази, суд приходить до наступного.
Глава 11 «Заочний розгляд справи» Розділу ІІІ «Позовне провадження» ЦПК України встановлює особливі умови та порядок проведення заочного розгляду справи, ухвалення заочного рішення, подання і розгляду заяви про його перегляд, а також скасування й оскарження цього рішення. Так, відповідач може подати заяву про перегляд заочного рішення до суду, який це рішення ухвалив, на предмет наявності передбачених частиною першою статті 288 ЦПК України підстав для його скасування, і оскаржити таке рішення у загальному порядку (статті 284-288 ЦПК України).
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин (стаття 284 ЦПК України у редакції, чинній на час розгляду заяви про перегляд заочного рішення).
Форму заяви про перегляд заочного рішення, вимоги до її змісту, підписання, додатків, кількості копій визначають частини перша - сьома статті 285 ЦПК України. До неналежно оформленої заяви про перегляд заочного рішення застосовуються положення статті 185 цього кодексу (частина восьма статті 285 ЦПК України), яка регламентує порядок залишення позовної заяви без руху та її повернення.
Цей припис треба розуміти як такий, який стосується невиконання саме тих вимог, що передбачені у частинах першій - сьомій статті 285 ЦПК України. Якщо учасник справи оформив заяву про перегляд заочного рішення без дотримання саме вказаних вимог, тобто неналежно, до цієї заяви застосовуються положення статті 185 ЦПК України. В інших випадках її положення до заяви про перегляд заочного рішення незастосовні. Ухвалу про повернення такої заяви можна оскаржити в апеляційному порядку окремо від заочного рішення (пункт 22 частини першої статті 353 ЦПК України).
Прийнявши належно оформлену заяву про перегляд заочного рішення, суд невідкладно надсилає її копію та копії доданих до неї матеріалів іншим учасникам справи. Одночасно суд повідомляє учасникам справи про дату, час і місце розгляду заяви. Заява про перегляд заочного рішення повинна бути розглянута протягом п'ятнадцяти днів з дня її надходження (стаття 286 ЦПК України).
За змістом речення першого частини першої вказаної статті суд зобов'язаний прийняти до розгляду заяву про перегляд заочного рішення, якщо вона відповідає вимогам частин першої - сьомої статті 285 ЦПК України, тобто є належно оформленою.
Право на вчинення процесуальної дії втрачається із закінченням строку, встановленого законом або судом. Документи, подані після закінчення процесуальних строків, залишаються без розгляду, крім випадків, передбачених цим Кодексом (стаття 126 ЦПК України).
Отже, не у всіх випадках, коли до суду надійшли документи після спливу процесуального строку, ці документи слід залишати без розгляду. Так, якщо відповідач подав заяву про перегляд заочного рішення поза межами встановлених частинами другою та третьою статті 284 ЦПК України строків, то це згідно з положеннями Глави 11 Розділу ІІІ ЦПК України не звільняє суд від обов'язку застосувати порядок, визначений у статті 287 ЦПК України, та постановити через пропуск строку на подання заяви про перегляд заочного рішення ухвалу про залишення цієї заяви без задоволення, якщо немає підстав для задоволення заяви про поновлення відповідного строку.
У результаті розгляду заяви про перегляд заочного рішення суд може своєю ухвалою: 1) залишити заяву без задоволення; 2) скасувати заочне рішення і призначити справу до розгляду за правилами загального чи спрощеного позовного провадження (частина третя статті 287 ЦПК України).
Оскільки кожну належно оформлену заяву про перегляд заочного рішення, суд зобов'язаний згідно з реченням першим частини першої статті 286 ЦПК України прийняти та невідкладно надіслати її копію та копії доданих до неї матеріалів іншим учасникам справи, то немає ґрунтовних підстав вважати, що визначений статтею 287 ЦПК України порядок розгляду заяви про перегляд заочного рішення застосовний тільки до розгляду суті цієї заяви та незастосовний до розгляду на предмет дотримання строку її подання. Тому, оскільки спеціальне правове регулювання, передбачене Главою 11 Розділу ІІІ ЦПК України, охоплює порядок розгляду заяви про перегляд заочного рішення, поданої поза межами встановленого строку, то немає підстав залишати її без розгляду на підставі статті 126 ЦПК України.
Процесуальний закон не передбачає, що суд, розглянувши належно оформлену заяву про перегляд заочного рішення (зокрема на предмет того, чи є підстави у зв'язку з пропуском строку на її подання розглядати цю заяву по суті), може вчинити інші дії, ніж передбачені у частині третій статті 287 ЦПК України. Тому у випадку, якщо суд вважатиме неможливим поновити строк на подання заяви про перегляд заочного рішення, він має залишити її з цієї підстави без задоволення.
У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому цим Кодексом. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення (частина четверта статті 287 ЦПК України).
З огляду на наведені приписи у випадку, якщо суд першої інстанції відмовив у задоволенні заяви про поновлення строку на подання заяви про перегляд заочного рішення та з цієї причини залишив без задоволення останню, особа може оскаржити в апеляційному порядку заочне рішення, обґрунтувавши, зокрема, поважність причин для пропуску такого строку. Передбачене у реченні другому частини четвертої статті 287 ЦПК України спеціальне правило про початок відліку строку на апеляційне оскарження заочного рішення застосовне лише до тих рішень, які суд ухвалив за правилами, що діють з 15 грудня 2017 року.
Аналогічна правова позиція викладена в постанові Великої Палати Верховного Суду № 214/5505/16 від 09 листопада 2021 року.
Судом встановлено, що позивач 03 вересня 2025 року звернувся з даним позовом до Шевченківського районного суду м.Харкова через підсистему "Електронний суд", зазначивши місце реєстрації відповідача в м.Харкові та додавши до позову список №1 згрупованих поштових відправлень "Укрпошта Стандарт" з описом вкладень та рекомендованих повідомлень, що підтверджує направлення позивачем на адресу відповідача копії позову з додатками до нього.
Ухвалою суду від 08 вересня 2025 року справу було направлено до Шахтарського міського суду Дніпропетровської області за підсудністю.
Судом встановлено, що відповідач по справі - ОСОБА_2 , зареєстрований по АДРЕСА_1 , що підтверджується відповіддю №1743379 від 05 вересня 2025 року з Єдиного державного демографічного реєстру.
Саме за місцем реєстрації у встановленому законом порядку, відповідачу направлялися судові виклики про необхідність явки до суду в якості відповідача по даній справі.
Представником відповідача подавалося клопотання про ознайомлення з матеріалами справи, він має зареєстрований кабінет в підсистемі "Електронний суд" та був ознайомлений з матеріалами цивільної справи, що підтверджується довідкою про доставку електронного документу до електронного кабінету представника відповідача 20 лютого 2026 року о 04:04:36, в тому числі, з позовом та додатками до нього.
Через повторну неявку в судове засідання належним чином повідомленого відповідача та його представника, неподання ними відзиву на позовну заяву та заяви про розгляд справи в їх відсутність, судом 16 березня 2026 року ухвалено заочне рішення суду, повний текст якого виготовлено 16 березня 2026 року та того ж дня відправлено до ЄДРС.
Заочним рішенням Шахтарського міського суду Дніпропетровської області від 16 березня 2026 року позовні вимоги Акціонерного товариства "Сенс Банк" до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором були задоволені; стягнуто з ОСОБА_2 на користь Акціонерного товариства "Сенс Банк" заборгованість за кредитним договором №631365782 від 13 квітня 2020 року, в розмірі 126 284 (ста двадцяти шести тисяч двохста вісімдесяти чотирьох) гривень 07 копійок, з яких: 18 666,40 гривень - прострочене тіло кредиту, 51 271,44 гривень - відсотки за користування кредитом, 56 346,23 гривень - тіло кредиту; стягнуто з ОСОБА_2 на користь Акціонерного товариства "Сенс Банк" судовий збір в розмірі 2 422 (двох тисяч чотирьохста двадцяти двох) гривень 40 копійок.
Днем вручення є день отримання судом повідомлення про доставлення копії рішення в Електронний кабінет.
Заочне рішення суду сторони по справі отримали в особисті кабінети в підсистемі "Електронний суд", в якій зареєстровані, як позивач, так і представник відповідача, 16 березня 2026 року.
Довідкою про доставку електронного документу підтверджується, що представник відповідача отримав заочне рішення в підсистемі "Електронний суд" 16.03.2026 23:50:14.
Однак, представник відповідача звернувся із заявою про перегляд заочного рішення суду від 16 березня 2026 року лише 17 квітня 2026 року, пропустивши строк для звернення до суду.
Згідно частини першої статті 280 ЦПК України суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів за одночасного існування таких умов: 1) відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання; 2) відповідач не з'явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин; 3) відповідач не подав відзив; 4) позивач не заперечує проти такого вирішення справи.
Верховний Суд України, узагальнюючи судову практику, також вказав, що інститут заочного провадження відповідає положенням та спрямований на реалізацію Рекомендації № R (84) 5 Комітету Міністрів Ради Європи державам-членам стосовно принципів цивільного судочинства, що направлені на вдосконалення судової системи. Для досягнення цієї мети необхідно забезпечити доступ сторін до спрощених і більш оперативних форм судочинства та захистити їх від зловживань та затримок, зокрема, надавши суду повноваження здійснювати судочинства більш ефективно.
Враховуючи, що у справі малися достатні дані про права і взаємовідносини сторін, повідомлений належним чином про дату, час і місце розгляду справи відповідач та його представник у судове засідання не з'явилися, відзив на позовну заяву не подали, суд вважав можливим розглянути справу за відсутності відповідача та його представника, та, зі згоди позивача, на підставі ухвали суду, було проведено заочний розгляд справи.
Як зазначалося вище, судове рішення було отримане представником відповідача 16 березня 2026 року.
Оскільки копію заочного рішення було отримано представником заявника 16 березня 2026 року, із заявою про перегляд заочного рішення заявник звернувся 17 квітня 2026 року, пропустивши двадцятиденний строк для подачі заяви з дня вручення йому повного заочного рішення суду, не обґрунтовуючи поважність причини пропуску цього строку, а підстави для поновлення пропущеного строку для подання заяви про перегляд заочного рішення суду, відсутні, тому заяву слід залишити без задоволення.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 284, 287,288 ЦПК України, - суд
В задоволенні заяви ОСОБА_1 ОСОБА_3 , про поновлення пропущеного строку звернення до суду із заявою про перегляд заочного рішення Шахтарського міського суду Дніпропетровської області від №638/17224/25 від 16 березня 2026 року в цивільній справі за позовом АТ "Сенс Банк" до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором - відмовити.
Заяву ОСОБА_1 , про перегляд заочного рішення Шахтарського міського суду Дніпропетровської області від №638/17224/25 від 16 березня 2026 року в цивільній справі за позовом АТ "Сенс Банк" до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором, - залишити без задоволення з причини пропуску строку для подання заяви про перегляд заочного рішення.
Роз'яснити заявнику, що заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому цим Кодексом. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення (частина четверта статті 287 ЦПК України).
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя: С.А.Янжула.