Справа № 183/2915/26
№ 2/183/1685/26
29 квітня 2026 року місто Самар Дніпропетровської області
Самарівський міськрайонний суд Дніпропетровської області у складі:
головуючого судді Дубовенко І.Г.,
за участю секретаря судових засідань Чабаненка Д.О.,
розглянувши у судовому засіданні, в залі Самарівського міськрайонного суду Дніпропетровської області, в порядку спрощеного позовного провадження, цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу,-
ОСОБА_1 звернувся до Самарівського міськрайонного суду Дніпропетровської області з позовомдо ОСОБА_2 про розірвання шлюбу, посилаючись на те, що з 09 вересня 2011 року з відповідачем перебуває у шлюбі. Від шлюбу сторонимаютьнеповнолітніх дітей - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . Шлюбні відносини між сторонами припинені, спільне господарство не ведеться з 04 березня 2026 року. Причиною розпаду сім'ї є відсутність порозуміння в сімейному житті, різні погляди на сімейне життя та несумісність характерів, що призвело до втрати почуттів любові та поваги між ними. Позивач, вважає, що подальше спільне життя і збереження шлюбу неможливе, суперечить їх з відповідачем інтересам.
Відповідачем відзив на позов не наданий.
Ухвалою суду від 27 березня2026 року відкрито спрощене позовне провадження у справі з викликом (повідомленням) сторін.
Позивач в судове засідання не з'явився, від представника позивача надійшла заява позивача про розгляд справи за їх відсутності, позов підтримує, просить його задовольнити.
Відповідач в судове засідання не з'явився, надійшла заява відповідача про розгляд справи за її відсутності, позов визнає, просить його задовольнити.
У зв'язку з неявкою осіб, які приймають участь у справі, суд розглядає справу у відповідності до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, без фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу.
Суд, дослідивши підстави позовної заяви, а також докази, з точки зору належності, допустимості, а у своїй сукупності, з точки зору достатності та достовірності, дійшов до наступних висновків.
Судом встановлено, що згідно свідоцтва про шлюб, сторони знаходяться в зареєстрованому шлюбі з 09 вересня 2011 року, що підтверджується копією свідоцтва про шлюб.
Від шлюбу сторони маютьнеповнолітніх дітей - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Згідно зі ст. 24 СК України, шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка. Примушування жінки та чоловіка до шлюбу не допускається. Таке положення національного законодавства України відповідає ст. 16 Загальної декларації прав людини, прийнятої Генеральною Асамблеєю ООН 10 грудня 1948 року, згідно з якою чоловіки та жінки, які досягли повноліття, мають право без будь-яких обмежень за ознакою раси, національності або релігії одружуватися і засновувати сім'ю. Вони користуються однаковими правами щодо одруження під час шлюбу та під час його розірвання.
Згідно до п. 10 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 11 від 21 грудня 2007 року «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя», відмічено, що зважаючи на принципи рівноправності жінки і чоловіка, закон вимагає, щоб згода на одруження була взаємною. Принцип добровільності шлюбу є чинним не лише на стадії його реєстрації, а і під час знаходження в шлюбі, що зумовлює можливість добровільного розірвання шлюбу, про що записано в ст. 16 Конвенції «Про дискримінацію жінок» в ч. 1 підпункту «с», «однакові права і обов'язки під час шлюбу і після його розірвання». Шлюб це сімейний союз, при цьому слово «сімейний» засвідчує його добровільний характер.
Відповідно до ч. 3, 4 ст. 56 СК України, кожен з подружжя має право припинити шлюбні відносини. Примушування до припинення шлюбних відносин, примушування до їх збереження, в тому числі примушування до статевого зв'язку за допомогою фізичного або психічного насильства, є порушенням права дружини, чоловіка на свободу та особисту недоторканість і може мати наслідки, встановлені законом.
Відповідно до ч. 3 ст. 105 СК України, шлюб припиняється внаслідок його розірвання за позовом одного з подружжя на підставі рішення суду.
Відповідно до ст. 112 СК України, суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, коли буде встановлено, що подальше сімейне життя подружжя і зберігання шлюбу буде суперечити одному з них, інтересам їх дітей, що має суттєве значення.
Відповідно до ст. 113 СК України, особа, яка змінила своє прізвище у зв'язку з реєстрацією шлюбу, має право після розірвання шлюбу надалі іменуватися цим прізвищем або відновити своє дошлюбне прізвище. Оскільки дружина при реєстрації шлюбу змінила прізвище, вона має право іменуватися ним після розірвання шлюбу.
Відповідно до ч. 2 ст.114 СК України у разі розірвання шлюбу судом, шлюб припиняється у день набрання чинності рішення суду про розірвання шлюбу.
Відповідно до ч. 3 ст.115 СК України - документом, що засвідчує факт розірвання шлюбу судом, є рішення суду про розірвання шлюбу, яке набрало законної сили.
В судовому засіданні встановлено, що сторони припинили сімейно-шлюбні відносини, спільного господарства не ведуть, сімейні відносини не поновлювали, спорів щодо місця проживання дитинита щодо майна, що є спільною сумісною власністю - немає, а тому суд у відповідності до ст. 112 СК України, прийшов до висновку, що подальше спільне життя і збереження шлюбу суперечить інтересам сторін.
Аналізуючи вищенаведене, позовні вимоги про розірвання шлюбу підлягають задоволенню.
На підставі викладеного та керуючись ст. 12, 81, 141, 223, 247, 263, 265, 280 ЦПК України, суд -
позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу- задовольнити.
Шлюб зареєстрований 09 вересня 2011 року відділом державної реєстрації актів цивільного стану по м.Новомосковську Новомосковського міськрайонного управління юстиції у Дніпропетровській області, за актовим записом №333, ОСОБА_5 та ОСОБА_2 - розірвати.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення суду може бути оскаржено позивачем в апеляційному порядку до Дніпровського апеляційного суду. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому Цивільним процесуальним кодексом України.
Учасники справи:
Позивач: ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , адреса місця проживання: АДРЕСА_1 , електронна пошта: відсутня).
Відповідач: ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_2 , адреса місця реєстрації: АДРЕСА_2 , електронна пошта: відсутня).
Повний текст рішення складено та оголошено 29 квітня2026 року.
Суддя І.Г.Дубовенко