Єдиний унікальний номер справи 211/4801/26
Номер провадження 2-з/211/27/26
про повернення заяви про забезпечення доказів
30 квітня 2026 року суддя Довгинцівського районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області Гонтар А.Л., розглянувши матеріали заяви ОСОБА_1 про забезпечення доказів,
28 квітня 2026 року до Довгинцівського районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області надійшла заява представника ОСОБА_1 ОСОБА_2 про забезпечення доказів до подання позовної заяви.
Заява мотивована тим, що заявник має намір звернутись до суду з позовом, однак не може реалізувати своє право на звернення до суду через відутність необхідної інформації, що має істотне значення та становить банківську таємницю і може бути витребувана тільки на підставі ухвали суду.
01.09.2020 ОСОБА_1 , який є користувачем послуг, що надається АТ «Універсал Банк» було здійснено помилковий переказ на розрахунковий рахунок № НОМЕР_1 , який обслуговується АТ КБ «Приватбанк» у сумі 10000 грн. 04.03.2021 ОСОБА_1 звернувся із заявою до АТ КБ «Приватбанк» про надання інформації.
30.03.2021 АТ КБ «Приватбанк» надав відповідь, відповідно до якої, фахівці Банку встановили зв'язок з отримувачем грошових коштів, однак отримувачем відмовлено в поверненні коштів.
Заявник просить витребувати у АТ КБ «Приватбанк» (01001, Україна, місто Київ, вулиця Грушевського, будинок, 1д) інформацію про власника банківського рахунку, до якого емітовано банківську картку № НОМЕР_1 , який відкритий в АТ КБ «Приватбанк», а саме: прізвище, ім'я, по-батькові, номер РНОКПП та адресу проживання і засоби зв'язку отримувача грошових коштів, які були перераховані за квитанцією № 23CP-31 МК-7AME-7907 від 01.09.2020 на суму 10000 (десять тисяч) гривень, зазначити дату дії картки № НОМЕР_1 , яка відкрита в АТ КБ «Приватбанк» за період від 01.09.2020, коли було здійснено помилковий переказ коштів по теперішній час.
Вивчивши матеріали заяви та цивільної справи, суддя встановила таке.
Відповідно до ч.1ст.4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Частиною першою статті 76 ЦПК України встановлено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, які мають значення для вирішення справи.
Відовідно до ч. 1 ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Згідно з ч. 1 ст. 84 ЦПК України, учасник справи, у разі неможливості самостійно надати докази, вправі подати клопотання про витребування доказів судом. Таке клопотання повинно бути подане в строк, зазначений у частинах другій та третійстатті 83 цього Кодексу. Якщо таке клопотання заявлено з пропуском встановленого строку, суд залишає його без задоволення, крім випадку, коли особа, яка його подає, обґрунтує неможливість його подання у встановлений строк з причин, що не залежали від неї.
У клопотанні повинно бути зазначено, серед іншого, вжиті особою, яка подає клопотання, заходи для отримання цього доказу самостійно, докази вжиття таких заходів та (або) причини неможливості самостійного отримання цього доказу (п. 4 ч. 2ст 84 ЦПК України).
Так, метою процесуального інституту витребування доказів є допомога сторонам в отриманні доказів, які вони не можуть одержати самостійно, що підтверджується обов'язком особи, яка заявляє клопотання про витребування доказів, долучити до нього відомості про неможливість отримання таких доказів особисто.
Відповідно до ч.4 ст.84 ЦПК України, суд може витребувати докази також до подання позову як захід забезпечення доказів у порядку, встановленому статтями 116-118 цього Кодексу.
Відповідно до положень частини першої - четвертої статті 116 ЦПК України, суд за заявою учасника справи або особи, яка може набути статусу позивача, має забезпечити докази, якщо є підстави припускати, що засіб доказування може бути втрачений або збирання або подання відповідних доказів стане згодом неможливим чи утрудненим.
Способами забезпечення судом доказів є допит свідків, призначення експертизи, витребування та (або) огляд доказів, у тому числі за їх місцезнаходженням, заборона вчиняти певні дії щодо доказів та зобов'язання вчинити певні дії щодо доказів. У необхідних випадках судом можуть бути застосовані інші способи забезпечення доказів, визначені судом.
Заява про забезпечення доказів може бути подана до суду як до, так і після подання позовної заяви.
Забезпечення доказів до подання позовної заяви здійснюється судом першої інстанції за місцезнаходженням засобу доказування або за місцем, де повинна бути вчинена відповідна процесуальна дія. Забезпечення доказів після подання позовної заяви здійснюється судом, який розглядає справу.
Як вбачається з матеріалів справи, місцезнаходженням засобу доказування є місто Київ, а отже, заява не підсудна Довгинцівському районному суду міста Кривого Рогу Дніпропетроської області.
Оскільки норми ЦПК України не передбачають наслідків звернення із заявою про забезпечення доказів до подання позовної заяви до суду, якому вона не підсудна, суд вважає за можливе застосувати положення ч.4 ст.117 ЦПК України, відповідно до яких, суд, встановивши, що заяву про забезпечення доказів подано без додержання вимог цієї статті, повертає її заявнику, про що постановляє ухвалу.
Керуючись статтями 116, 117, 118, 260, 261, 354 ЦПК України, суд
заяву ОСОБА_1 про забезпечення доказів - повернути заявнику.
Роз'яснити заявнику, що повернення заяви не перешкоджає повторному зверненню із аналогічною заявою до суду, якщо перестануть існувати обставини, що стали підставою для її повернення.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення суддею.
Ухвала може бути оскаржена до Дніпровського апеляційного суду протягом п'ятнадцяти днів з моменту її проголошення суддею.
Повний текст ухвали суду складено 30 квітня 2026 року.
Суддя Гонтар А.Л.