06 травня 2026 р. Справа № 597/286/26
Суддя Заліщицького районного суду Тернопільської області Тренич А.Г., розглянувши матеріали, які надійшли від Відділення поліції №4 Чортківського районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Тернопільській області про притягнення до адміністративної відповідальності
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , жителя АДРЕСА_1 ,
за ч.1 ст.130, ч.1 ст.122-2 Кодексу України про адміністративні правопорушення,
встановив:
До Заліщицького районного суду Тернопільської області від Відділення поліції №4 Чортківського районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Тернопільській області надійшли матеріали адміністративних справ про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_2 за ч.1 ст.130, ч.1 ст.122-2 Кодексу України про адміністративні правопорушення.
Як вбачається з протоколів про адміністративні правопорушення:
- серії ЕПР1 №596943 від 20.02.2026 року, 20.02.2026 року о 18 год. 20 хв. в місті Заліщики по вулиці Степана Бандери, водій автомобіля марки Вольсваген Т4 з номерним знаком НОМЕР_1 керував транспортним засобом з явними ознаками алкогольного сп'яніння, а саме різкий запах алкоголю з порожнини рота, виражене тремтіння пальців рук, почервоніння шкірного покрову обличчя. Від продуття Алкотесту Драгер 6810 відмовився. Також водієві було запропоновано проїхати в медичний заклад для визначення ступеня сп'яніння, водій відмовився. Своїми діями ОСОБА_1 порушив вимоги п.2.5 Правил дорожнього руху, за що відповідальність передбачена ч.1 ст.130 КУпАП;
- серії ЕПР1 №596952 від 20.02.2026 року, 20.02.2026 року о 18 год. 20 хв. в місті Заліщики по вулиці Степана Бандери, водій ОСОБА_3 керував транспортним засобом марки Вольсваген Т4 з номерним знаком НОМЕР_1 . Водій не зупинився на вимогу працівників поліції при увімкнених проблискових маячків синього та червоного кольору, а також звукової сирени, не давши можливості оглянути транспортний засіб та не пред'явив документів. Своїми діями ОСОБА_1 , порушив вимоги п.2.4 Правил дорожнього руху, за що відповідальність передбачена ч.1 ст.122-2 КУпАП.
Згідно з ч.2 ст.36 КУпАП, якщо особа вчинила кілька адміністративних правопорушень, справи про які одночасно розглядаються одним і тим же органом (посадовою особою), стягнення накладається в межах санкції, встановленої за більш серйозне правопорушення з числа вчинених. До основного стягнення в цьому разі може бути приєднано одне з додаткових стягнень, передбачених статтями про відповідальність за будь-яке з вчинених правопорушень.
Приймаючи до уваги факт, що в провадженні судді знаходиться дві справи про вчинення ОСОБА_1 адміністративних правопорушень, які кваліфікуються за ч.1 ст.130, ч.1 ст.122-2 КУпАП, вважаю, що відповідно ст.36 КУпАП вони мають бути об'єднані в одне провадження та їм слід присвоїти номер справи №597/286/26 (провадження 3/597/142/2026).
ОСОБА_1 в судове засідання не з'явився, хоча про час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином. Про причини неявки суду не повідомив.
Враховуючи положення ч.2 статті 268 КУпАП, суд вважає за можливе розглянути справу без участі особи, що притягається до адміністративної відповідальності.
Суд, дослідивши протоколи про адміністративні правопорушення та додані до них матеріали, доходить висновку, що в діях ОСОБА_1 наявний склад адміністративних правопорушень, передбачених ч.1 ст.130, ч.1 ст.122-2 Кодексу України про адміністративні правопорушення, виходячи з наступного.
Згідно з ст.9 КУпАП, адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Відповідно до ст.245 КУпАП, завданнями провадження у справі про адміністративні правопорушення є повне, всебічне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.
Суд при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинене правопорушення, чи винна особа у його вчиненні, чи підлягає вона відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують чи обтяжують відповідальність, чи заподіяно матеріальну шкоду, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи (ст.280 КУпАП).
Згідно з ст.252 КУпАП, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Відповідно до ст.251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами та інше.
У відповідності до диспозиції частини 1 статті 130 КУпАП, адміністративним правопорушенням, окрім керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції та передачі керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп'яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, є відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Пунктом 2.5 Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 №1306, передбачено, що водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Таке положення ПДР є формою правового забезпечення працівників поліції у процесі визначення здатності водіїв здійснювати безпечне керування транспортними засобами.
Водієм, згідно з п.1.10 ПДР, є особа, яка керує транспортним засобом і має посвідчення водія (посвідчення тракториста-машиніста, тимчасовий дозвіл на право керування транспортним засобом, тимчасовий талон на право керування транспортним засобом) відповідної категорії. Водієм також є особа, яка навчає керуванню транспортним засобом, перебуваючи безпосередньо в транспортному засобі.
Керування транспортним засобом та набуття статусу учасника дорожнього руху є передумовою для виникнення у особи, яка керує транспортним засобом, низки обов'язків, встановлених вимогами чинного законодавства, адже, діяльність, пов'язана з використанням транспортних засобів чинним законодавством України визначена джерелом підвищеної небезпеки та підлягає підвищеному контролю з боку держави.
За таких обставин, користуючись правом та реалізуючи бажання керувати транспортним засобом, ОСОБА_1 одночасно прийняв на себе і обов'язок неухильно підкорятися вимогам нормативно-правових актів України, визначених для водіїв транспортних засобів, в тому числі на вимогу працівників поліції проходити медичний огляд для визначення стану наркотичного сп'яніння, впливу наркотичних чи токсичних речовин.
У рішенні по справі «ОГаллоран та Франціс проти Сполученого Королівства» від 29.06.2007 року, Європейський суд з прав людини у складі його Великої палати (далі Суд) постановив, що будь-яка особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Ті, хто реалізували своє право володіти автомобілями та їздити на них, тим самим погодились нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов'язки у правовому полі.
Згідно з ч.1 ст.122-2 КУпАП, адміністративна відповідальність, передбачена цією статтею, настає за невиконання водіями вимог поліцейського, а водіями військових транспортних засобів - вимог посадової особи військової інспекції безпеки дорожнього руху Військової служби правопорядку у Збройних Силах України про зупинку транспортного засобу.
Відповідно до п. 2.4 ПДР України передбачено, що на вимогу поліцейського водій повинен зупинитися.
Вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених, ч.1 ст.130, ч.1 ст.122-2 КУпАП, підтверджується зібраними по справі доказами, а саме:
- протоколом про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №596943 від 20.02.2026 року;
- протоколом про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №596952 від 20.02.2026 року;
- актом огляду на стан алкогольного сп'яніння з використанням спеціальних технічних засобів, в якому зазначено, що огляд за допомогою спеціального технічного засобу не проводився щодо ОСОБА_1 , оскільки останній відмовився;
- направленням на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного сп'яніння, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції до Заліщицької ЦМЛ від 20.02.2026 року, в якому зазначено ознаки алкогольного сп'яніння: виражене тремтіння пальців рук, почервоніння покривів шкіри обличчя, різкий запах алкоголю з порожнини рота;
- рапортом старшого інспектора чергового відділення поліції №4 Чортківського РУП ГУНП в Тернопільській області - Король С.С. від 20.02.2026 року по суті правопорушень, який підтверджує обставини, викладені в протоколах про адміністративні правопорушення;
- долученими до матеріалів компакт-дисками, в яких відображені обставини, що відбувалися за участю особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, яке узгоджуються з викладеними у протоколах обставинами.
Досліджені судом відеозаписи в достатній мірі дають можливість як ідентифікувати особу щодо якої складено протоколи про адміністративні правопорушення, так і повністю перевірити процедуру фіксації правопорушення і оформлення результатів виявлених порушень.
Інших доказів та доводів, які б спростовували вищевказані дані та обставини про вчинені адміністративні правопорушення, при розгляді справи не встановлено.
Отож, зібрані по справі докази є належними та допустимими, взаємоузгодженими між собою та відповідають дійсним фактичним обставинам справи встановленим у судовому засіданні.
Таким чином, факт скоєння ОСОБА_1 правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, суд вважає доведеним, оскільки він 20.02.2026 року о 18 год. 20 хв. в місті Заліщики по вулиці Степана Бандери, керував транспортним засобом марки Вольсваген Т4, з номерним знаком НОМЕР_1 з явними ознаками алкогольного сп'яніння та відмовився пройти огляд на стан алкогольного сп'яніння відповідно до встановленого порядку.
Крім цього, доведено факт скоєння ОСОБА_1 правопорушення, передбаченого ч.1 ст.122-2 КУпАП, оскільки він 20.02.2026 року о 18 год. 20 хв. в місті Заліщики по вулиці Степана Бандери, керував транспортним засобом марки Вольсваген Т4, з номерним знаком НОМЕР_1 та не зупинився на вимогу працівників поліції при увімкнених проблискових маячків синього та червоного кольору, а також звукової сирени, не давши можливості оглянути транспортний засіб та не пред'явив документів.
Відповідно до ч.2 ст.36 КУпАП, якщо особа вчинила кілька адміністративних правопорушень, справи про які одночасно розглядаються одним і тим же органом (посадовою особою), стягнення накладається в межах санкції, встановленої за більш серйозне правопорушення з числа вчинених.
За таких обставин вважаю, що ОСОБА_1 слід притягнути до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративних правопорушень, передбачених ч.1 ст.130, ч.1 ст.122-2 КУпАП, та враховуючи обставини справи, характер вчинених правопорушень, ступінь його вини, накласти на нього адміністративне стягнення у виді штрафу з позбавленням права керування всіма видами транспортних засобів, в межах санкції ч.1 ст.130 КУпАП, яка передбачає відповідальність за більш серйозне правопорушення з числа вчинених. Накладення судом на ОСОБА_1 такого адміністративного стягнення, за перелічених фактичних обставин, буде необхідним та достатнім для його виховання у дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень, як самим правопорушником, так і іншими особами.
Також вважаю, що відповідно до ст.40-1 КУпАП, ч.2 п.5 ст.4 Закону України «Про судовий збір» з ОСОБА_1 слід стягнути в дохід держави судовий збір.
Керуючись ст.ст. 36, 40-1, 122-2, 130, ст.ст.283-285, 287, 294 Кодексу України про адміністративні правопорушення, п.5 ч.2 ст.4 Закону України «Про судовий збір», суд, -
постановив:
Об'єднати в одне провадження справи про адміністративні правопорушення відносно ОСОБА_1 :
-№597/286/26 (провадження 3/597/142/2026) за ч.1 ст.130 КУпАП,
-№597/288/26 (провадження 3/597/143/2026) за ч.1 ст.122-2 КУпАП
та об'єднаному провадженню присвоїти №597/286/26 (провадження 3/597/142/2026).
ОСОБА_1 визнати винуватим у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ч.1 ст.130, ч.1 ст.122-2 КУпАП, і накласти стягнення:
за частиною 1 статті 130 КУпАП у виді штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17000 (сімнадцять тисяч) гривень з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 1 (один) рік;
за статтею 122-2 КУпАП у виді штрафу в розмірі дев'яти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 153 (сто п'ятдесят три) гривні.
На підставі частини 2 статті 36 КУпАП, накласти на ОСОБА_1 остаточне стягнення в межах санкції, встановленої за більш серйозне правопорушення з числа вчинених, у виді штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17000 (сімнадцять тисяч) гривень з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 1 (один) рік.
Стягнути з ОСОБА_1 665 (шістсот шістдесят п'ять) грн. 60 коп. судового збору в дохід держави на розрахунковий рахунок: UA908999980313111256000026001 ГУК у м.Києві/м.Київ/22030106, код за ЄДРПОУ 37993783, банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), код класифікації доходів бюджету 22030106.
Роз'яснити ОСОБА_1 , що відповідно до вимог статті 307 КУпАП штраф має бути сплачений порушником не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, крім випадків, передбачених статтею 300-1 КУпАП, а в разі оскарження такої постанови - не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.
У разі несплати правопорушником штрафу в установлений строк, постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до відділу державної виконавчої служби за місцем проживання порушника, роботи або за місцезнаходженням його майна в порядку, встановленому законом.
У порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника стягується: - подвійний розмір штрафу, визначеного у відповідній статті КУпАП; - витрати на облік зазначених правопорушень.
Постанова може бути оскаржена протягом десяти днів з дня її винесення, шляхом подання апеляційної скарги до Тернопільського апеляційного суду через Заліщицький районний суд Тернопільської області.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.
Суддя А.Г. ТРЕНИЧ