про залишення позовної заяви без руху
"04" травня 2026 р. Справа № 597/616/26
Суддя Заліщицького районного суду Тернопільської області Тренич А.Г., розглянула позовну заяву ОСОБА_1 до Заліщицької міської ради про визначення додаткового строку для прийняття спадщини,
встановив:
ОСОБА_1 звернувся до Заліщицького районного суду Тернопільської області з позовом до Заліщицької міської ради про визначення додаткового строку для прийняття спадщини.
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 24.04.2026 року справу №597/616/26 розподілено головуючому судді Тренич А.Г.
В період з 27.04.2026 року по 01.05.2026 року включно суддя перебувала на навчанні та не здійснювала правосуддя. Тому дану ухвалу постановлено у перший день виходу судді на роботу.
Оглянувши матеріали справи, суд дійшов висновку, що позовна заява не відповідає вимогам ст.ст. 175, 177 ЦПК України.
Відповідно до п. 5 ч. 3 ст. 175 ЦПК України, позовна заява повинна містити, зокрема: виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини.
За змістом ч. 5 ст. 177 ЦПК України, позивач зобов'язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів).
Згідно роз'яснень, які містяться у п. 24 постанови Пленуму Верховного суду України від 30 травня 2008 року №7 «Про судову практику у справах про спадкування», особа, яка не прийняла спадщину в установлений законом строк, може звернутися до суду з позовною заявою про визначення додаткового строку для прийняття спадщини відповідно до частини третьої статті 1272 ЦК ( 435-15 ). Зазначене положення застосовується до спадкоємців, в яких право на спадкування виникло з набранням чинності зазначеним Кодексом. Суди відкривають провадження в такій справі у разі відсутності письмової згоди спадкоємців, які прийняли спадщину (частина друга статті 1272 ЦК) ( 435-15 ), а також за відсутності інших спадкоємців, які могли б дати письмову згоду на подання заяви до нотаріальної контори про прийняття спадщини. Відповідачами у такій справі є спадкоємці, які прийняли спадщину. При відсутності інших спадкоємців за заповітом і за законом, усунення їх від права на спадкування, неприйняття ними спадщини, а також відмови від її прийняття відповідачами є територіальні громади в особі відповідних органів місцевого самоврядування за місцем відкриття спадщини. При розгляді цих справ слід перевіряти наявність або відсутність спадкової справи стосовно спадкодавця у державній нотаріальній конторі за місцем відкриття спадщини, наявність у матеріалах справи обґрунтованої постанови про відмову нотаріуса у вчиненні нотаріальної дії, зокрема відмови у видачі свідоцтва про право на спадщину. За наявності у спадковій справі заяви спадкоємця про відмову від права на спадщину його вимоги про визначення додаткового строку для прийняття спадщини задоволенню не підлягають.
В позовній заяві позивач просить визначити додатковий строк для подання заяви про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Однак позивач не зазначив та не надав доказів на підтвердження порушення його прав та законних інтересів, у зв'язку з чим він звернувся до суду із даним позовом. Зокрема, звернення позивача до нотаріальної контори із заявою про прийняття спадщини та відмови у видачі свідоцтва про право на спадщину у зв'язку з пропуском строку для її прийняття. Також, не зазначив, чи подали спадкоємці, що прийняли спадщину, письмову згоду на прийняття спадщини позивачем та в разі відсутності такої заяви не вказано цих спадкоємців відповідачами у такій справі. Також, не вказано про наявність або відсутність спадкової справи після смерті спадкодавця та не долучено доказів на підтвердження таких обставин.
У відповідності до ч. 4 ст. 177 ЦПК України, до позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановленому порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Відповідно до ст. 3 Закону України «Про судовий збір», судовий збір справляється, зокрема за подання до суду позовної заяви та іншої заяви, передбаченої процесуальним законодавством.
Згідно з ч.1 ст. 4 Закону України «Про судовий збір», судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
В частині 2 статті 4 Закону України «Про судовий збір» визначено розміри ставок судового збору. Так за подання до суду позовної заяви немайнового характеру, яка подана фізичною особою судовий збір складає 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
У відповідності до Закону України «Про Державний бюджет України на 2026 рік» з 1 січня 2026 року прожитковий мінімум для працездатних осіб встановлено у розмірі 3328 грн.
Таким чином, при зверненні до суду позивач мав сплатити судовий збір в сумі 1331,20 грн.
До позовної заяви позивач не додав доказів сплати судового збору у встановленому розмірі.
Разом з тим, позивач разом з позовною заявою подав заяву, в якій просить звільнити його сплати судового збору у зв'язку зі складним становищем.
Питання про відстрочення, розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від його сплати регулюється Законом України "Про судовий збір".
Згідно з ст.8 Закону України "Про судовий збір", враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі. Суд може зменшити розмір судовому збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.
Клопотання про відстрочення або розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від його сплати може бути викладене в позовній заяві, яка подається до суду, або окремим документом. Особа, яка заявляє відповідне клопотання, повинна навести доводи і подати докази на підтвердження того, що її майновий стан перешкоджав (перешкоджає) сплаті нею судового збору у встановленому законодавством порядку і розмірі.
Суд враховує, що звільнення від сплати судового збору є правом, а не обов'язком суду.
Аналіз заяви про звільнення від сплати судового збору свідчить, що вказані обставини, не можуть вважатись достатньою підставою для звільнення від сплати судового збору. Оскільки, в жодній мірі не характеризують майновий стан позивача на підтвердження неможливості сплати судового збору при зверненні до суду. Такими документами, наприклад, можуть бути довідки про доходи (зокрема і фіскальних органів), про склад сім'ї, про наявність на утриманні непрацездатних членів сім'ї, банківські документи про відсутність на рахунку коштів, довідка фіскального органу про перелік розрахункових та інших рахунків, тощо.
Проте, в обгрунтування заяви, позивач не надає жодного доказу на підтвердження скрутного майнового стану.
Європейський суд з прав людини зазначає, що вимога сплати зборів цивільними судами у зв'язку з поданням позовів, які вони мають розглянути, не може вважатися обмеженням права доступу до суду (пункт 60).
Враховуючи викладене, в задоволенні заяви позивача про звільнення від сплати судового збору слід відмовити.
Відповідно до частин 1, 2 ст. 185 ЦПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Враховуючи вищенаведене, позовну заяву слід залишити без руху і надати позивачу строк п'ять днів з дня вручення ухвали для усунення недоліків, а саме: подати позовну заву у новій редакції, у якій викласти обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги та зазначити і долучити докази, які підтверджують викладені у позовній заяві обставини, зокрема, чи звертався позивач до нотаріальної контори із заявою про прийняття спадщини; чи було відмовлено позивачеві у видачі свідоцтва про право на спадщину у зв'язку із пропуском строку для її прийняття; чи подали спадкоємці, що прийняли спадщину, письмову згоду на прийняття спадщини позивачем та в разі відсутності такої заяви вказати цих спадкоємців відповідачами у такій справі; вказати про наявність або відсутність спадкової справи після смерті спадкодавця та додати докази сплати судового збору.
Долучити до позовної заяви докази на підтвердження таких обставин.
Враховуючи вищенаведене, позовну заяву слід залишити без руху і надати позивачу строк п'ять днів з дня вручення ухвали для усунення недоліків.
Відповідно до ч. 3 ст. 185 Цивільного процесуального кодексу України, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається позивачеві.
Керуючись ст. ст. 175, 177, 185 ЦПК України, суддя, -
постановив:
Позовну заяву ОСОБА_1 до Заліщицької міської ради про визначення додаткового строку для прийняття спадщини, залишити без руху.
Надати позивачу строк п'ять днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху для усунення недоліків.
Роз'яснити позивачу, що в разі якщо у вказаний строк недоліки позовної заяви не будуть усунуті, позовна заява вважається неподаною і повертається позивачеві.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та не підлягає оскарженню окремо від рішення суду.
Суддя А.Г. ТРЕНИЧ