Справа № 554/5630/23 Номер провадження 11-кп/814/1141/26Головуючий у 1-й інстанції ОСОБА_1 Доповідач ап. інст. ОСОБА_2
30 квітня 2026 року м. Полтава
Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Полтавського апеляційного суду у складі:
головуючого - ОСОБА_2 ,
суддів - ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
із секретарем - ОСОБА_5 ,
за участі прокурора - ОСОБА_6 ,
захисника - адвоката ОСОБА_7 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження № 42014110350000308 за апеляційною скарг ою захисника - адвоката ОСОБА_7 в інтересах обвинуваченої ОСОБА_8 на вирок Шевченківського районного суду міста Полтави від 30 січня 2026 року,
встановила:
Цим вироком
ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженку м. Севастополь, АР Крим, громадянку України, начальника складу арттехозброєння І групи адміністративно-господарського відділення 9 служби ІНФОРМАЦІЯ_2 (в/ч НОМЕР_1 ), у військовому званні «старший прапорщик», зареєстровану та проживаючу за адресою: АДРЕСА_1 (місцезнаходження в/ч НОМЕР_2 ), не судиму,
засуджено за:
- ч.1 ст. 408 КК України на 5 років позбавлення волі;
- ч.1 ст. 111 КК України на 15 років позбавлення волі.
На підставі ч.1 ст.70 КК України, шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим, остаточно призначено ОСОБА_8 покарання у виді 15 років позбавлення волі.
Згідно з вироком суду ОСОБА_8 визнана винуватою у вчиненні кримінальних правопорушень за таких обставин.
Старший прапорщик ОСОБА_8 , будучи військовослужбовцем військової служби за контрактом, проходячи військову службу на посаді начальника складу арттехозброєння І групи адміністративно-господарського відділення 9 служби ІНФОРМАЦІЯ_2 (військова частина НОМЕР_3 ), будучи доведеною до відома щодо наказу голови Служби зовнішньої розвідки України №149 від 15.05.2014, з метою здійснення окремих заходів щодо передислокації 9 служби 4 управління 2 департаменту, військовослужбовцям 9 служби 4 управління 2 департаменту СЗР у строк до 19.05.2014 прибути до міста Києва у пункт постійної дислокації Служби зовнішньої розвідки України, діючи з прямим умислом, з мотивів небажання виконувати обов'язки військової служби та з метою незаконного ухилення від неї, умисно і свідомо порушуючи вимоги ст.ст. 1, 2 Закону України «Про військовий обов?язок і військову службу», ст. ст. 4, 11, 16, 49, 82-84, 88 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, ст. 4 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України, не виконала наказ і не з'явилася у строк до 19.05.2014 до міста Києва у пункт постійної дислокації Служби зовнішньої розвідки України, чим порушила встановлений порядок проходження військової служби та без поважних причин не з'явилася на військову службу, з метою ухилення від її проходження.
Крім цього, старший прапорщик ОСОБА_8 , будучи військовослужбовцем військової служби за контрактом, проходячи військову службу на посаді начальника складу арттехозброєння І групи адміністративно-господарського відділення 9 служби ІНФОРМАЦІЯ_2 (військова частина НОМЕР_3 ), отримавши в березні-квітні 2014 року, але не раніше 13 березня 2014 року, пропозицію від невстановлених досудовим розслідуванням представників Федеральної Служби Безпеки РФ щодо подальшого працевлаштування у військову частині НОМЕР_4 ІНФОРМАЦІЯ_3 , перейшла на бік ворога в період збройного конфлікту, шляхом працевлаштування на умовах окупаційної влади до військової частини НОМЕР_4 Федеральної Служби Безпеки РФ, де здійснювала свою діяльність на користь РФ.
Таким чином, ОСОБА_8 , перейшовши на бік ворога в період збройного конфлікту, сприяла утриманню, посиленню та становленню окупаційної влади, що продовжує незаконні дії по окупації АР Крим по даний час, особистим прикладом продемонструвала іншим військовослужбовцям ІНФОРМАЦІЯ_4 - військової частини НОМЕР_2 , невиконання вимог Конституції України, військової присяги, Статутів Збройних Сил України, Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» та Закону України «Про оборону України», а своїми знаннями, навичками та діями всупереч інтересам України, виконувала службові обов'язки у військовій частині НОМЕР_4 ФСБ РФ.
На вирок суду захисник подав апеляційну скаргу, у якій просить вирок суду скасувати та закрити кримінальне провадження щодо ОСОБА_8 .
Свою апеляційну скаргу мотивує тим, що судовий розгляд проводився без участі ОСОБА_8 , свої показання обвинувачена суду не надавала, а долучені до справи докази не доводять вину ОСОБА_8 в інкримінованих злочинах.
Допитані в судовому засіданні свідки підтвердили, що ОСОБА_8 проходила військову службу у військовій частині на території АР Крим. В кінці 2014 року було отримано наказ про виїзд з окупованої території АР Криму та прибути до м. Києва для подальшого несення військової служби. Проте свідки не вказали чи відомо було ОСОБА_8 про такий наказ. Також свідки не могли підтвердити чи спростувати щодо того чи виїхала ОСОБА_8 з Криму чи ні.
Інші долучені докази не доводять факт переходу ОСОБА_8 на бік ворога в період збройного конфлікту.
Органом досудового розслідування не встановлено причин неявки ОСОБА_8 на службу в м. Київ в пункт постійної дислокації Служби зовнішньої розвідки.
Тобто, стороною обвинувачення в суді не надано належних, допустимих та достатніх доказів вини ОСОБА_8 у вчиненні інкримінованих їй злочинів.
Інші учасники провадження вирок не оскаржували.
Заслухавши доповідача, захисника в підтримку апеляційної скарги, прокурора, який заперечив проти задоволення апеляційної скарги, перевіривши доводи апеляційної скарги та матеріали кримінального провадження, колегія суддів дійшла такого висновку.
Висновок суду про доведеність винуватості ОСОБА_8 у вчиненні кримінальних правопорушень та кваліфікація її дій за ч.1 ст.111-1, ч.1 ст. 408 КК України, є правильним, ґрунтується на належних та допустимих доказах, що були безпосередньо досліджені в судовому засіданні та отримали належну оцінку.
Доводи захисника, що вина ОСОБА_8 в інкримінованому кримінальному правопорушенні не доведена, спростовується дослідженими судом доказами.
Як встановлено судом та не заперечується учасниками, ОСОБА_8 проходила військову службу на посаді начальника складу арттехозброєння І групи адміністративно-господарського відділення 9 служби ІНФОРМАЦІЯ_2 (військова частина НОМЕР_3 ).
Відповідно до встановлених обставин, впродовж лютого-березня 2014 року військовослужбовці ЗС РФ шляхом збройної агресії, з погрозою застосування зброї та її фактичним застосуванням, захопили державні органи, органи місцевого самоврядування, підприємства, установи, організації, розташовані на території АР Крим та міста Севастополя, тим самим порушили територіальну цілісність та державний суверенітет України, що продовжується по теперішній час.
В березні 2014 року, в ході збройного конфлікту на всій території Автономної Республіки Крим, внаслідок збройної агресії РФ, було захоплено 9 службу 4 управління 2 департаменту Служби зовнішньої розвідки України (в/ч НОМЕР_2 ).
У період з 10.03.2014 по 14.03.2014 військовослужбовці ЗС РФ безпідставно проникли на територію військової частини НОМЕР_2 , яка дислокувалася за адресою: АДРЕСА_1 та здійснили незаконне захоплення майна військової частини НОМЕР_2 , у зв?язку з чим бойова і мобілізаційна готовність зазначеної військової частини була підірвана.
В подальшому, відповідно до розпоряджень окупаційної влади т.зв. «Совета Министров Республики Крым» №823-р від 19.08.2014, №18-р від 21.01.2015 та №453-р від 25.05.2015, земельна ділянка, майно та товарно-матеріальні цінності в/ч НОМЕР_2 були передані на баланс «ФГКУ в/ч 28735» ФСБ РФ для забезпечення її ефективної оперативно-службової діяльності.
В той же час, відповідно до наказу голови Служби зовнішньої розвідки України №149 від 15.05.2014, з метою здійснення окремих заходів щодо передислокації 9 служби 4 управління 2 департаменту, військовослужбовцям 9 служби 4 управління 2 департаменту СЗР наказано у строк до 19.05.2014 прибути до міста Києва у пункт постійної дислокації Служби зовнішньої розвідки України.
Наказом Голови Зовнішньої розвідки України №149 від 15 травня 2014 року, відповідно до якого, з метою здійснення окремих заходів щодо передислокації 9 служби 4 управління 2 департаменту з міста Алушти Автономної Республіки Крим до м. Києва наказано прибути для подальшого проходження військової служби до міста Києва у пункт постійної дислокації Служби зовнішньої розвідки України у строк до 19 травня 2014 року військовослужбовцям 9 служби 4 управління 2 департаменту, в тому числі старшому прапорщику ОСОБА_8 - начальнику складу арттехозброєння 1 групи Адміністративно-господарського відділення.
Листом начальника 4 управління 2 департаменту Служби зовнішньої розвідки України ОСОБА_9 від 15 травня 2014 року, ОСОБА_8 повідомлялася про необхідність відповідно до Наказу Голови Служби зовнішньої розвідки України в строк до 19 травня 2014 року прибути в пункт постійної дислокації Служби зовнішньої розвідки України за адресою: м. Київ, вул. Нагірна, 24/1. Роз?яснено, що у разі невиконання Наказу остання буде вважатися військовослужбовцем, який незаконно покинув військову частину та буде оголошений у розшук.
Як вбачається з показань свідка ОСОБА_10 доведення керівництвом вимог зазначеного наказу відбувалося в усній формі особисто або по телефону. Зокрема йому даний наказ був повідомлений в телефонному режимі керівництвом служби. Весь особовий склад знав про цей наказ. ОСОБА_8 також була обізнана з наказами про вивід особового складу в/ч НОМЕР_2 в пункт постійної дислокації до АДРЕСА_1 , але до м. Києва вона не з?явилась, там він її не бачив. В списках тих, хто прибув до м. Києва її ПІБ не було. Припускає, що весною 2014 року ОСОБА_8 разом з частиною військовослужбовців в/ч НОМЕР_2 перейшла на службу до ІНФОРМАЦІЯ_5 .
Свідок ОСОБА_11 місцевому суду вказував, що точної дати він пригадати не може, але разом з іншими військовослужбовцями частини за власної ініціативи телефонували своєму керівництву, з метою отримання вказівок щодо подальшої діяльності. В телефонній розмові їм повідомили наказ щодо виводу особового складу військової частини НОМЕР_2 та прибуття до пункту постійної дислокації СР України до м. Києва. 20.03.2014 він на власному автомобілі разом з іншими військовослужбовцями військової частини НОМЕР_2 виїхали з території АР Крим та прибули до пункту постійної дислокації СРЗ України в м. Києві. Йому відомо, що в телефонному режиму дзвонили кожному співробітнику. ОСОБА_8 також була обізнана з наказами про вивід особового складу з в/ч НОМЕР_2 в пункт постійної дислокації СЗР України в АДРЕСА_1 , але з невідомих йому причин його не виконала. В списках тих, хто прибув до м. Києва її ПІБ не було.
Аналогічні показання надавав свідок ОСОБА_12 .
Враховуючи викладене, твердження захисника, що ОСОБА_8 не була обізнана про наказ Голови Служби зовнішньої розвідки України в строк до 19 травня 2014 року прибути в пункт постійної дислокації Служби зовнішньої розвідки України за адресою: м. Київ, спростовується дослідженими судом доказами та показаннями свідків.
Про те, що ОСОБА_8 не виконала вказаний вище наказ та не з'явилася на військову службу, також вбачається з відповіді на виконання доручення у кримінальному провадженні №22021170000000027 від 12.08.2021, відповідно до якої вбачається, що - ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , після анексії АР Крим, на підконтрольну Україні територію не виїжджала. За повідомленням заступника начальника Головного управління Державної фіскальної служби України ОСОБА_13 , в зведеній базі даних Державного реєстру фізичних осіб - платників податків ГУ ДФС у м. Києві, станом на 13 лютого 2017 року, ОСОБА_8 не зареєстрована.
Окрім цього з відповіді на виконання доручення слідчого (на №66/6/5-1615 від 13.08.2021 року) у кримінальному провадженні №22021170000000027 від 12.08.2021, начальником ВКР Управління СБ України в Полтавській області ОСОБА_14 повідомлено, що оперативним шляхом встановлені військовослужбовці Служби зовнішньої розвідки України, які проходили військову службу у 9 службі 4 управління 2 департаменту Служби зовнішньої розвідки України (в/ч НОМЕР_2 , АДРЕСА_1 ), не виконали наказ Голови СЗР України №149/ДСК «Про окремі заходи щодо передислокації підрозділу СЗР України, що дислокується в АР Крим» не прибули в пункт постійної дислокації СЗР України ( АДРЕСА_2 ) та вступили на військову службу до органів ФСБ РФ. Додаток - список встановлених військовослужбовців, серед яких значиться ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , старший прапорщик, начальник складу арттехозброєння 1 групи Адміністративно-господарського відділення 9 служби 4 управління 2 департаменту Служби зовнішньої розвідки.
Відповідно до протоколу пред'явлення особи до впізнання за фотознімками від 10.08.2021, свідок ОСОБА_15 впізнала за зовнішні виглядом і сукупністю рис обличчя: форма зачіски, темне волосся та очі, кругле обличчя, на фото під №3 жінку на ім'я ОСОБА_16 , яка в 2014-2015 роках була присутня на святкуваннях у в/ч поблизу м. Алушта в АР Крим. Серед фотографій осіб, які були пред'явлені для впізнання, на фото №3 зображена ОСОБА_8 .
З протоколу огляду від 05 травня 2023 року, оперуповноваженим 1 сектору ВКР УСБУ в Полтавській області старшим лейтенантом ОСОБА_17 , на підставі доручення СВ УСБУ в Полтавській області, здійснено огляд інтернет мережі, а саме огляд сайтів, які містять інформацію про «воинская часть К1401», «войсковая часть 28735» та громадянку ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_6 .
В пошуковому полі інтеренет-браузера, після введення «воинская часть K1401» встановлено декілька інтернет сайтів та соціальних мереж, в яких зазначається вказана військова частина.
Так, встановлено, що на сайті з адресою: ІНФОРМАЦІЯ_7 розміщено розпорядження Ради міністрів Республіки Крим, РФ «Распоряжение Совета Министров Республики Крым от 19 августа 2014 года № 823-р» про безоплатну передачу майна в/ч НОМЕР_3 створеній військовій частині « ІНФОРМАЦІЯ_8 «вч НОМЕР_4 » ФСБ РФ».
У подальшому, з метою пошуку відкритих даних про вказану фгку «вч НОМЕР_4 ФСБ РФ» в різних варіантах було введено дані до пошукового поля та отримано наступні результати. Виявлено низку сайтів, на яких розміщена інформація про реєстрацію ФГКУ «вч НОМЕР_4 ФСБ РФ», а саме:
-
ІНФОРМАЦІЯ_9 http://www.spark-interfax.ru/respublika-krym-alushta/fku-v-ch-inn-9101000613-оgrn-1149102025434-6906d9571c53226ae0531b9aa8c04bb6;
-
ІНФОРМАЦІЯ_10 .
Із вказаних сторінок зроблені скрін-шоти та долучені до протоколу огляду.
Також, на сторінці « ОСОБА_18 », на якому розміщуються всі державні закупівлі підприємств, установ та організацій РФ за бюджетні кошти, міститься інформація про закупівлі «войсковой части 28735». В ході аналізу якого були виявлені закупки, у яких брала участь ОСОБА_8 - секретар комісії, а саме закупівлі з наступними номерами: НОМЕР_5 ; НОМЕР_6 ; НОМЕР_7 ; НОМЕР_8 ; НОМЕР_9 ; 0895100000915000291.
Оглядом Інтернет-сторінок за посиланнями названих закупівель виявлено офіційно розміщені на них документи: «Протокол рассмотрения заявок на участие в электронном аукционе 0895100000915000067»; «Итоговый протокол проведения запроса предложений «По аренде отдельной квартиры общей площадью от 54 м.кв. до 63 м.кв.» (№ извещення 0895100000915000145); Итоговый протокол проведения запроса предложений; Протокол рассмотрения и оценки заявок на участие в запросе котировок 15.12.2015; Протокол рассмотрения и оценки заявок на участие в запросе котировок 14.12.2015; Протокол № рассмотрения единственной заявки на участие в электронном аукционе.
Протоколами оглядів інтернет мережі, датованими в різний період часу, які містять аналогічну інформацію про «воинская часть К1401», «войсковая часть 28735» та громадянку ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , яка в якості секретаря комісії із державних закупівель брала участь у проведенні закупівель.
Отже, дослідженими судом першої інстанції доказами встановлено, що ОСОБА_8 не з'явилася на військову службу з метою ухилення від неї (дезертирство), а також, будучи громадянкою України, вчинила умисне діяння на шкоду суверенітетові, територіальній цілісності та недоторканності, обороноздатності, державній, економічній чи інформаційній безпеці України, а саме перехід на бік ворога в період збройного конфлікту (державна зрада).
У зв'язку з цим, суд дійшов правильного висновку про наявність достатніх доказів вини ОСОБА_8 у вчиненні злочинів, передбачених ч.1 ст. 111, ч.1 ст. 408 КК України.
Також твердження захисника, що розгляд даного кримінального провадження проводився з порушенням прав ОСОБА_8 без її участі та судом вона не допитувалася, є безпідставними, оскільки під час досудового розслідування було встановлено, що ОСОБА_8 проживає за адресою: АДРЕСА_1 (місцезнаходження в/ч НОМЕР_2 ), встановлено, що на підконтрольну Україні територію ОСОБА_8 не прибувала, у зв'язку з чим забезпечити її участь у кримінальному провадженні неможливо. З огляду на вказане, на підставі ст. 287-1 КПК України, здійснювалося спеціальне досудове розслідування та у відповідності до ст. 323 КПК України, проводилося спеціальне судове провадження, тобто без участі обвинуваченої. Під час спеціального судового провадження норми КПК України щодо дотримання прав обвинуваченої місцевим судом виконані.
Призначаючи покарання, суд першої інстанції виконав вимоги закону, передбачені ст. 50, 65 КК України, врахував ступінь тяжкості вчинених кримінальних правопорушень, які відповідно до ст. 12 КК України є нетяжким злочином та особливо тяжким злочином; особу обвинуваченої, яка раніше не притягувався до кримінальної відповідальності; відсутність обставин, які пом'якшують та обтяжують покарання.
Тобто, судом першої інстанції враховані всі обставини, встановлені під час судового провадження.
Таким чином, призначене ОСОБА_8 покарання відповідає вимогам статей 50, 65 КК України, за своїм видом і розміром є справедливим, необхідним і достатнім для виправлення обвинуваченої та попередження вчинення нею нових злочинів.
З огляду на викладене, вирок місцевого суду є законним та обґрунтованим і передбачені ст. 409 КПК України підстави для його зміни чи скасування відсутні.
Отже, апеляційна скарга задоволенню не підлягає.
Керуючись ст. 404, 405, 407, 419 КПК України, колегія суддів,
Апеляційну скаргу захисника - адвоката ОСОБА_7 в інтересах обвинуваченої ОСОБА_8 залишити без задоволення, а вирок Шевченківського районного суду міста Полтави від 30 січня 2026 року щодо ОСОБА_8 - без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до суду касаційної інстанції протягом трьох місяців з дня проголошення.
Головуючий ОСОБА_2
Судді ОСОБА_3
ОСОБА_4