Справа № 533/1054/25
Провадження № 2/533/77/26
06 травня 2026 року селище Козельщина
Козельщинський районний суд Полтавської області у складі:
головуючої судді - Козир В.П.,
за участю:
секретаря судового засідання - Заворотної К.Ю.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду у порядку спрощеного позовного провадження без виклику цивільну справу за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,
01 грудня 2025 року позивач Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» звернувся до Козельщинського районного суду Полтавської області через підсистему «Електронний суд» зі позовною заявою до відповідачки ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, у якій позивач просив суд стягнути з відповідачки на його користь суму заборгованості за кредитним договором № 8476867 у розмірі 18240,00 гривень, що складається зі:
- заборгованості за основною сумою боргу - 6000,00 гривень;
- заборгованості за відсотками - 240,00 гривень;
- заборгованості за пенею - 11400,00 грн;
- комісії за надання кредиту - 600,00 грн.
Також позивач просив стягнути з відповідачки понесені судові витрати, розгляд справи здійснювати у порядку спрощеного позовного провадження, за відсутності представника позивача та, у випадку неявки в судове засідання відповідача, - ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів.
Процесуальні дії та рішення у справі
Ухвалою Козельщинського районного суду Полтавської області від 08 грудня 2025 року позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у цивільній справі за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін, призначено судовий розгляд справи на 02 лютого 2026 року (а.с. 51-52).
Цією ж ухвалою суду запропоновано позивачеві ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів» протягом 10 днів з дня отримання ухвали надати до суду докази на підтвердження власних позовних вимог, зокрема факту видачі кредиту відповідачці (виписки за банківськими рахунками, меморіальні ордера, платіжні доручення, докази належності банківської картки тощо) за кредитним договором № 8476867.
Ухвалою Козельщинського районного суду Полтавської області від 02.02.2026 витребувано від позивача у строк 20 днів з дня отримання ухвали докази на підтвердження власних позовних вимог, зокрема факту видачі кредиту відповідачці (виписки за банківськими рахунками, меморіальні ордера, платіжні доручення, докази належності банківської картки тощо) за кредитним договором № 8476867. У судовому засіданні оголошено перерву до 12.03.2026 (а.с. 61-62).
20.02.2026 від позивача надійшла заява на виконання ухвали суду (а.с.69-72), в якій позивач просив суд: 1) поновити строк, прийняти до розгляду та задовольнити клопотання позивача про витребування доказів з банківської установи; 2) витребувати від АТ КБ «Приватбанк» інформацію.
Ухвалою суду від 12.03.2026 клопотання позивача задоволено частково. Поновлено позивачеві строк для подання клопотання про витребування доказів. Витребувано від Акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» інформацію. У судовому засіданні оголошено перерву до 06.05.2026 (а.с.76-77).
20.03.2026 від АТ «АТ КБ «Приватбанк» надійшла витребувана судом інформація (а.с. 85-86).
Справу розглянуто 06.05.2026 у порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін.
Аргументи сторін
Позиція позивача (а.с. 3-6)
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 10.12.2024 між ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та ОСОБА_1 було укладено договір про надання коштів у кредит № 8476867, який підписано електронним підписом позичальниці.
27.03.2025 між ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та ТОВ «ФК «ЄАПБ» укладено договір факторингу № 27/03/25, відповідно до умов якого право грошової вимоги за кредитним договором перейшло до ТОВ «ФК «ЄАПБ».
Відповідно до реєстру боржників до договору факторингу ТОВ «ФК «ЄАПБ» набуло права грошової вимоги до ОСОБА_1 за кредитним договором № 8476867 у сумі 18240,00 грн, з яких:
- 6000,00 грн - сума заборгованості за основною сумою боргу;
- 240,00 грн - сума заборгованості за відсотками;
- 11400,00 - сума заборгованості за пенею;
- 600,00 грн - сума заборгованості за комісією.
За ствердженням позивача, з моменту отримання права вимоги до відповідача позивачем не здійснювалось нарахування жодних штрафних санкцій.
При нормативному обґрунтуванні позову позивач посилався на статтю 131-2 Конституції України, статті 15, 16, 20, 205, 207, 512, 514, 516, 525-526, 530, 599, 610-612, 625-626, 628, 638-639, 1082 ЦК України, статті 19, 58,60, 133, 175, 274 ЦПК України, статті 3, 11, 12 Закону України «Про електронну комерцію» та правові висновки Верховного Суду України у справі № 6-979цс15 (постанова від 23 вересня 2015 року), у справі № 732/670/19 (постанова від 09 вересня 2020 року), у справі № 404/502/18 (постанова від 23 березня 2020року), у справі № 127/33824/19 (постанова від 07 жовтня 2020 року).
Позиція відповідача
Відповідачка ОСОБА_1 не скористалась своїм правом на надання відзиву на позовну заяву, будь-яких заперечень на позов суду не надала, власну позицію щодо предмета спору не висловила.
Фактичні обставини справи, встановлені судом
10.12.2024 між ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» (за договором -кредитодавець) та відповідачкою ОСОБА_1 (за договором - позичальник) було укладено договір про надання коштів у кредит (з комісією за надання кредиту) № 84766867 (далі - кредитний договір або договір кредиту), який було підписано електронним підписом позичальника (відповідачки), відтвореним шляхом використання позичальником одноразового ідентифікатора відповідно до Закону України «Про електронну комерцію», про що свідчить п. 5.5, 5.6, р. 12 кредитного договору (а.с. 7-14).
Відповідно до п. 2.1 кредитного договору за цим договором кредитодавець зобов'язується передати позичальнику у власність грошові кошти (надалі «кредит»), на погоджений умовами договору строк (надалі - «строк кредиту»), шляхом їх перерахування на банківський рахунок позичальника із використанням реквізитів електронного платіжного засобу позичальника, а позичальник зобов'язується повернути кредитодавцю таку ж суму грошових коштів у день закінчення строку кредиту, або достроково, та сплатити кредитодавцю плату (проценти) від суми кредиту та комісію за надання кредиту.
Мета отримання кредиту: придбання товарів (робіт, послуг) для задоволення власних потреб, не пов'язаних з підприємницькою, незалежною професійною діяльністю або виконанням обов'язків найманого працівника (п. 2.1.1 кредитного договору).
Вид фінансової послуги, що надається відповідно до умов договору - надання коштів у кредит (п. 2.1.2 кредитного договору).
У п. 2.2 кредитного договору зазначені параметри та умови кредиту, а саме: сума кредиту 6000,00 грн (п. 2.2.1); строк кредитування/строк договору 20 днів (п. 2.2.2); процентна ставка/день 0,01 % (фіксована) (п. 2.2.3); комісія за надання кредиту 13,81 % від суми наданого кредиту (що у грошовому виразі складає 828,60 грн) (п. 2.2.4). Дата надання кредиту - 10.12.2024; дата повернення кредиту (останній день) - 29.12.2024; денна процентна ставка/день - 0,70 %; проценти за понадстрокове користування кредитом (його частиною) - %/день - 5,00 %; пеня %/день - 5,00 %; орієнтовна реальна річна процентна ставка - 1139,29 %; орієнтовна загальна вартість кредиту у грн - 6840,00 грн.
Проценти за цим договором нараховуються щоденно, включаючи дати отримання та повернення, на залишок кредиту, виходячи із строку фактичного користування кредитом та до повного погашення заборгованості за договором (п. 2.5 кредитного договору).
Для отримання кредиту, позичальник має бути зареєстрований в ІКС, для чого він проходить процедуру реєстрації на сайті (п. 3.1 кредитного договору).
Договір укладається сторонами дистанційно в електронній формі, з використанням ІКС, в результаті чого відповідно до положень Закону України «Про електронну комерцію» у сторін договору виникають цивільні права та обов'язки (п. 5.5 кредитного договору).
Згідно з п. 5.6 кредитного договору договір укладається відповідно до вимог Закону України «Про електронну комерцію» шляхом надсилання електронного повідомлення про прийняття (акцепт) пропозиції (оферти) укласти договір в електронній формі та його підписання сторонами шляхом використання електронного підпису та електронного підпису одноразовим ідентифікатором. Укладений (підписаний) таким чином договір прирівнюється до укладеного договору в письмовій формі.
Відповідно до п. 6.1 кредитного договору за користування кредитом позичальник сплачує кредитодавцю проценти у розмірі, визначеному пунктом 2.2. договору. Проценти за користування кредитом нараховуються на суму кредиту (його залишок), виходячи зі строку фактичного користування кредитом, за кожен день (календарну дату) користування кредитом, починаючи з дня видачі кредиту (включно) та включаючи день (дату) його повернення, до повного погашення заборгованості за договором.
У відповідності до п. 6.2 кредитного договору за надання кредиту позичальник сплачує кредитодавцю комісію за надання кредиту, яка нараховується в день надання кредиту та підлягає сплаті позичальником в останній день користування кредитом відповідно до п. 2.2 договору. Розмір комісії, яка нараховується за надання кредиту, визначений пп. 2.2.4, п. 2.2 договору. Розмір комісії за надання кредиту, яка підлягає сплаті позичальником, включає в себе адміністративні та операційні витрати, які несе кредитодавець під час розгляду заявки та надання кредиту. Комісія за надання кредиту підлягає сплаті виключно у випадку задоволення такої заявки та укладення договору. Послуга для позичальника полягає в аналізі заявки та наданні пропозицій з укладення кредитного договору, а також в швидкому прийнятті рішення щодо надання кредиту.
Згідно з п. 7.1 кредитного договору позичальник має право ініціювати укладення додаткового договору для продовження строку кредитування та/ або строку виплати кредиту, установлених цим договором (пролонгація) на підставі поданого до кредитодавця звернення із зазначеною датою в електронній формі із застосуванням одноразового ідентифікатора кожного разу під час такого ініціювання. Продовження строку кредитування здійснюється шляхом укладення додаткової угоди, що підписується із застосуванням одноразового ідентифікатора кожного разу під час реалізації позичальником такого права. Ініціювання позичальником продовження строку кредитування відбувається без змін умов договору в бік погіршення для позичальника, якщо інше не визначено додатковою угодою. Перелік та цифрові значення умов, що підлягають зміні у зв'язку з продовженням строку кредитування обираються позичальником самостійно під час ініціювання укладення додаткової угоди про продовження строку кредитування та визначаються у відповідній додатковій угоді, що укладається між сторонами, а також відображаються позичальнику в особистому кабінеті.
Відповідно до п. 9.2.6 кредитного договору кредитодавець має право відступити право вимоги за договором або звернутися до суду для примусового стягнення заборгованості, у разі невиконання позичальником зобов'язань за договором.
Сторони несуть відповідальність відповідно до умов Договору та чинного законодавства України (п. 10.1 кредитного договору).
Договір укладено із використанням мобільного застосунку «ClickCredit» (п. 11.3 кредитного договору).
У р. 12 кредитного договору зазначені такі відомості щодо позичальника: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ; реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_1 , відомості про паспортні дані; адреса: АДРЕСА_1 ; поштова адреса: АДРЕСА_1 ; телефон: НОМЕР_2 ; email: ІНФОРМАЦІЯ_2 ; номер електронного платіжного засобу: НОМЕР_3 та електронний підпис одноразовим ідентифікатором 362621.
Таблицею обчислення загальної вартості кредиту для споживача та реальної річної процентної ставки за договором про споживчий кредит, що є додатком № 1 до договору про надання коштів у кредит (з комісією за надання кредиту) № 8476867, передбачено та зазначено такі умови: дата платежу, сума платежу за розрахунковий період (гривня), в тому числі погашення основної суми кредиту, проценти за користування кредитом та комісія за обслуговування кредиту (а.с. 14 (на звороті) -15).
Згідно з листом ТОВ «Фінансова компанія «Фінекспрес» до ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» (а.с. 16) відповідно договору про переказ коштів було здійснено платіжну операцію: 10.12.2024; сума 6000,00 грн; отримувач ОСОБА_2 - ЕПЗ номер НОМЕР_3 .
Згідно з довідкою АТ КБ «Приватбанк», наданої на виконання ухвали суду від 12.03.2026, на ім'я ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_4 , емітовано платіжну карту № НОМЕР_5 ( НОМЕР_6 ), на яку 10.12.2024 було зараховано кошти в сумі 6000,00 грн (а.с. 85).
З виписки за договором, наданої АТ КБ «Приватбанк», вбачається, що на картку № НОМЕР_5 , яка належить ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 зараховано кошти у сумі 6000,00 грн (а.с. 86).
Відповідно до розрахунку заборгованості (а.с. 17-18), виконаного первісним кредитором ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів», сума заборгованості відповідачки за період з 10.12.2024 по 27.05.2025 (останній день нарахування 21.03.2025) становила 18240,00 гривень, у тому числі: заборгованість по основному боргу - 6000,00 гривень; заборгованість за відсотками - 240,00 грн, заборгованість за пенею - 11400,00 та заборгованість за комісією - 600,00 грн.
Заборгованість за відсотками нарахована за 64 дні, з яких за період з 11.12.2024 по 29.12.2024 з розрахунку 0,01 % у день користування кредитом та з 30.12.2024 по 11.02.2025 з розрахунку 1,00 % у день користування кредитом. Також у розрахунку заборгованості відображено, що первісним кредитором нараховано пеню 02.01.2025, 27.01.2025 та за період з 12.02.2025 по 21.03.2025 з розрахунку 5,00 % у день.
З розрахунку заборгованості вбачається, що відповідачкою сплачувались кошти на погашення заборгованості у загальному розмірі 3120,00 грн, а саме:
- 29.12.2024 у сумі 180,00 грн, які були віднесені первісним кредитором на погашення відсотків за користування кредитом у розмірі 11,40 грн та на погашення комісії у розмірі 168,60 грн;
- 02.01.2025 у сумі 480,00 грн, які були віднесені первісним кредитором на погашення відсотків за користування кредитом у розмір 180,00 грн та пені 300,00 грн;
- 04.01.2025 у сумі 180,00 грн, які були віднесені первісним кредитором на погашення відсотків за користування кредитом у розмірі 120,00 грн та на погашення комісії у розмірі 60,00 грн;
- 07.01.2025 у сумі 180,00 грн, які були віднесені первісним кредитором на погашення відсотків за користування кредитом;
- 11.01.2025 у сумі 180,00 грн, які були віднесені первісним кредитором на погашення відсотків за користування кредитом;
- 20.01.2025 у сумі 180,00 грн, які були віднесені первісним кредитором на погашення відсотків за користування кредитом;
- 23.01.2025 у сумі 180,00 грн, які були віднесені первісним кредитором на погашення відсотків за користування кредитом;
- 27.01.2025 у сумі 480,00 грн, які були віднесені первісним кредитором на погашення відсотків за користування кредитом у розмір 180,00 грн та пені 300,00 грн;
- 30.01.2025 у сумі 180,00 грн, які були віднесені первісним кредитором на погашення відсотків за користування кредитом;
- 02.02.2025 у сумі 180,00 грн, які були віднесені первісним кредитором на погашення відсотків за користування кредитом;
- 05.02.2025 у сумі 180,00 грн, які були віднесені первісним кредитором на погашення відсотків за користування кредитом;
- 08.02.2025 у сумі 180,00 грн, які були віднесені первісним кредитором на погашення відсотків за користування кредитом.
27.03.2025 між ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» (за договором - клієнт) та ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» (за договором - фактор) укладено договір факторингу № 27/03/25 (а.с.24-28) та низку додаткових угод до нього (а.с. 29).
Відповідно до п. 1.2 договору факторингу перехід від клієнта до фактора прав вимоги заборгованості до боржників відбувається в момент підписання сторонами акту прийому - передачі відповідного реєстру боржників згідно з додатком № 2, після чого фактор стає кредитором по відношенню до боржників стосовно заборгованостей та набуває відповідні права вимоги. Підписаний сторонами та скріплений їх печатками акт прийому - передачі реєстру боржників - підтверджує факту переходу від клієнта до фактора прав вимоги заборгованості та є невід'ємною частиною цього договору.
У день, коли здійснюється перехід від клієнта до фактора прав вимоги заборгованості до боржників, клієнт зобов'язаний передати фактору інформацію згідно реєстру боржників в електронному вигляді за формою, наведеною в додатку № 5 до цього договору, на підставі акту прийому-передачі інформації згідно з реєстром боржників в електронному вигляді (додаток № 3).
Згідно з актом прийому-передачі реєстру боржників від 27 травня 2025 року за договором факторингу № 27/03/25 від 27 березня 2025 року ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» (клієнт) передало, а ТОВ «Фінансова компанія «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» (фактор) прийняло реєстр боржників № 5 кількістю 3635 шт., після чого з урахуванням п. 1.2 договору факторингу № 27/03/25 від 27 березня 2025 року, від клієнта до фактора переходять права вимоги заборгованості від боржників, і фактор стає кредитором по відношенню до боржників стосовно заборгованостей (а.с. 30).
З копії платіжної інструкції від 30.05.2025 № 723 вбачається, що ТОВ «ФК «ЄАПБ» сплатило ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» грошові кошти у розмірі 2878284,25 грн як плату за відступлення права вимоги згідно з додатковою угодою № 4 від 27.05.2025 до договору факторингу № 27/03/25 від 27.03.2025 (а.с. 31).
Відповідно до реєстру боржників від 27.05.2025 до договору факторингу № 27/03/25 від 27 березня 2025 року ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів» набуло право грошової вимоги до відповідачки ОСОБА_1 за кредитним договором № 8476867 у загальному розмірі 18240,00 грн, з яких: заборгованість за сумою кредиту - 6000,00 грн; заборгованість за відсотками - 240,00 грн, заборгованість за пенею - 11400,00 грн та заборгованість за комісією - 600,00 грн.
Застосовані судом норми права та висновки Верховного суду
Згідно зі ч. 1, 2 статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв'язку. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами). Правочин, який вчиняє юридична особа, підписується особами, уповноваженими на це її установчими документами, довіреністю, законом або іншими актами цивільного законодавства.
Відповідно до ст. 626 ЦК України (також - ЦКУ) договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Згідно зі ст. 628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Відповідно до ст. 634 ЦК України договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.
Частиною першою статті 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
Згідно зі ч. 1, 2 ст. 639 ЦК України договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлені законом. Я кщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася. Якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-комунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі.
Відповідно до ст. 1054 ЦКУ за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору. Особливості регулювання відносин за договором про надання споживчого кредиту встановлені законом.
Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (ст. 1055 ЦКУ).
Відповідно до ст. 1046 ЦК України за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.
Відповідно до ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.
Згідно зі ч. 1 ст. 1049 ЦК України, позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Якщо договором не встановлений строк повернення позики або цей строк визначений моментом пред'явлення вимоги, позика має бути повернена позичальником протягом тридцяти днів від дня пред'явлення позикодавцем вимоги про це, якщо інше не встановлено договором.
Згідно зі ч. 3 ст. 1049 ЦК України позика вважається повернутою в момент передання позикодавцеві речей, визначених родовими ознаками, або зарахування грошової суми, що позичалася, на його банківський рахунок.
Організаційно-правові засади діяльності у сфері електронної комерції в Україні, порядок вчинення електронних правочинів із застосуванням інформаційно-комунікаційних систем, права і обов'язки учасників відносин у сфері електронної комерції врегульовано Законом України «Про електронну комерцію».
Так, ст. 12 Закону України «Про електронну комерцію» встановлено, що якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання:
електронного підпису відповідно до вимог законів України "Про електронні документи та електронний документообіг" та "Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги", за умови використання засобу електронного підпису усіма сторонами електронного правочину;
електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом;
аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.
Частиною 12 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» визначено, що е електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним статтею 12 цього Закону, є оригіналом такого документа.
Згідно зі ч. 13 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» Електронні документи (повідомлення), пов'язані з електронним правочином, можуть бути подані як докази сторонами та іншими особами, які беруть участь у судовому розгляді справи. Докази, подані в електронній формі та/або у формі паперових копій електронних повідомлень, вважаються письмовими доказами згідно із статтею 64 Цивільного процесуального кодексу України, статтею 36 Господарського процесуального кодексу України та статтею 79 Кодексу адміністративного судочинства України.
Верховний Суд у постановах від 23.03.2020 (справа № 404/502/18), від 09.09.2020 (справа № 732/670/19) дійшов такого висновку:
«Не кожна електронна правова угода вимагає створення окремого електронного договору у вигляді окремого електронного документа. Електронний договір можна укласти в спрощеній формі, а можна класично - у вигляді окремого документа.
Договір в спрощеній формі шляхом обміну, наприклад, електронними листами та іншими засобами електронної комунікації, або договір, який укладається шляхом приєднання до нього можна підписати з використанням:
Електронним підписом одноразовим ідентифікатором є дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, і надсилаються іншій стороні цього договору.
Це комбінація цифр і букв, або тільки цифр, або тільки літер, яку отримує заявник за допомогою електронної пошти у вигляді пароля, іноді в парі «логін-пароль», або смс-коду, надісланого на телефон, або іншим способом.
При оформленні замовлення, зробленого під логіном і паролем, формується електронний документ, в якому за допомогою інформаційної системи (веб-сайту інтернет-магазину) вказується особа, яка створила замовлення.
Будь-який вид договору, який укладається на підставі Цивільного або Господарського кодексів України, може мати електронну форму. Договір, укладений в електронній формі, є таким, що укладений у письмовому вигляді (статті 205, 207 ЦК України).
Однак важливо, щоб електронний договір включав всі істотні умови для відповідного виду договору, інакше він може бути визнаний неукладеним або недійсним, у зв'язку з недодержанням письмової форми в силу прямої вказівки закону.
В силу частини першої статті 638 ЦК України договір вважається укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору.
Однак важливо розуміти в якому конкретному випадку потрібно створювати електронний договір у вигляді окремого електронного документа, а коли досить висловити свою волю за допомогою засобів електронної комунікації.
Метою підписання договору є необхідність ідентифікації підписанта, підтвердження згоди підписанта з умовами договору, а також підтвердження цілісності даних в електронній формі.
Якщо є електронна форма договору, то і підписувати його потрібно електронним підписом.».
У статті 526 ЦК України встановлено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Згідно зі ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Частина 1 ст. 599 ЦК України передбачає, що зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.
Порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання) (610 ЦК України).
Відповідно до ч. 1 ст. 612 ЦКУ боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Згідно зі ч. 1-3 ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Відповідно до приписів ст. 625 ЦКУ боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Відповідно до пункту 18 розділу "Прикінцеві та перехідні положення" ЦК України у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов'язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов'язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).
Пунктом 1 ч. 1 ст. 512 ЦК України встановлено, що кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).
До нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 514 ЦКУ).
Заміна кредитора у зобов'язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом. Якщо боржник не був письмово повідомлений про заміну кредитора у зобов'язанні, новий кредитор несе ризик настання несприятливих для нього наслідків. У цьому разі виконання боржником свого обов'язку первісному кредиторові є належним виконанням (ст. 516 ЦКУ).
Відповідно до ст. 517 ЦКУ первісний кредитор у зобов'язанні повинен передати новому кредиторові документи, які засвідчують права, що передаються, та інформацію, яка є важливою для їх здійснення. Боржник має право не виконувати свого обов'язку новому кредиторові до надання боржникові доказів переходу до нового кредитора прав у зобов'язанні.
Згідно зі ст. 1077 ЦК України за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов'язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов'язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника). Клієнт може відступити факторові свою грошову вимогу до боржника з метою забезпечення виконання зобов'язання клієнта перед фактором. Зобов'язання фактора за договором факторингу може передбачати надання клієнтові послуг, пов'язаних із грошовою вимогою, право якої він відступає.
Відповідно до ст. 1078 ЦК України предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога). Майбутня вимога вважається переданою фактору з дня виникнення права вимоги до боржника. Якщо передання права грошової вимоги обумовлене певною подією, воно вважається переданим з моменту настання цієї події. У цих випадках додаткове оформлення відступлення права грошової вимоги не вимагається.
Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи (ст. 79 ЦПК України).
Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання (ст. 80 ЦПК України).
Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом (ст. 81 ЦПК України).
Висновки суду та мотиви прийнятого рішення
З досліджених судом матеріалів справи вбачається, що 10.12.2024 відповідачкою ОСОБА_1 та первісним кредитором ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» було укладено в електронній формі договір № 8476867 про надання коштів у кредит, за умовами якого відповідачка отримала кредит у сумі 6000,00 грн.
Згідно зі ч. 12 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» за правовими наслідками такий договір прирівнюється до укладення договору у письмовій формі.
Електронні правочини оформлюються шляхом фіксації волі сторін та його змісту. Така фіксація здійснюється за допомогою складання документу, який відтворює волю сторін. На відміну від традиційної письмової форми правочину воля сторін електронного правочину втілюється в електронному документі.
Договір, укладений між сторонами в електронній формі, має силу договору, який укладений в письмовій формі та підписаний сторонами які узгодили всі умови, так як без проходження реєстрації та отримання одноразового ідентифікатора (коду, що відповідно до домовленості є електронним підписом позичальника, який використовується ним як аналог власноручного підпису), без здійснення входу відповідачки на вебсайт за допомогою логіна особистого кабінету і пароля особистого кабінету кредитний договір між відповідачкою та первісним кредитором не було б укладено.
Факт укладення кредитного договору та факт видачі кредиту належним чином підтверджено доказами, що містяться у матеріалах справи. Відповідачка факт укладення кредитного договору не заперечила.
Відповідно до умов кредитного договору його сторонами врегульовано основні істотні умови кредитування, у тому числі: загальну суму кредиту; строк, на який надається кредит; порядок повернення кредиту (кількість та розмір платежів, періодичність внесення платежів, проценти за користування кредитом, проценти за понадстрокове користування кредитом, комісія тощо).
Згідно з умовами кредитного договору відповідачка зобов'язувалась повернути кредит, сплатити проценти за користування кредитом та виконати інші зобов'язання в повному обсязі у строки і на умовах, передбачені договором.
З розрахунку заборгованості, наданого позивачем, вбачається, що відповідачка у повному обсязі кредит не повернула.
Доказів проведення повного розрахунку за отриманим кредитом з позивачем чи з первісним кредитором матеріали справи не містять.
Отже, відповідачка умови кредитного договору порушила та у строк, встановлений умовами кредитного договору, кредитні кошти у повному обсязі не повернула.
ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів» набуло право грошової вимоги до відповідачки на підставі договору факторингу, який відповідачем не оспорювався.
Отже, ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів» станом на дату розгляду справи в суді є кредитором по відношенню до відповідачки ОСОБА_1 та має законне право вимоги до відповідачки, що ґрунтується на договорі.
Здійснюючи перевірку розрахунку заборгованості за кредитом суд висновує таке.
У дослідженому судом договорі кредиту було встановлено строк користування кредитом - 20 днів та відповідна кінцева дата повернення кредиту - 29.12.2024. Через 20 днів сума кредиту, отримана відповідачем від кредитодавця (первісного кредитора), мала б бути повернута повністю.
У договорі була встановлена процентна ставка за користування кредитом протягом 20 днів (у разі вчасного повернення суми кредиту), а також процентна ставка за понадстрокове користування кредитом, тобто процентна ставка, що нараховувалася на прострочену суму кредиту на підставі ч. 2 ст. 625 ЦКУ.
Верховний Суд у справі № 183/7850/22 (постанова від 31.01.2024) зробив висновки щодо застосування пункту 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України, відповідно до яких:
«Особа може бути звільнена від цивільного обов'язку або його виконання у випадках, встановлених договором або актами цивільного законодавства (частина перша статті 14 ЦК України).
Критерії правомірності примусу суб'єкта цивільного права до певних дій (бездіяльності) пов'язуються з тим, що відповідні дії (бездіяльність) мають бути обов'язковими для такого суб'єкта (див. постанову Верховного Суду у складі Об'єднаної палати Касаційного цивільного суду від 10 жовтня 2019 року у справі № 320/8618/15-ц (провадження № 61-4393сво18)).
У період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов'язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов'язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем) (пункт 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України).
Касаційний суд вже робив висновки щодо застосування пункт 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України до зобов'язань, які виникли на підставі окремих договорів. Зокрема, вказувалося, що:
-на договір про надання поворотної фінансової допомоги (позики) розповсюджується дія пункту 18 Прикінцеві та перехідні положення ЦК України (див. постанову Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 06 вересня 2023 року в справі № 910/8349/22);
-на кредитний договір розповсюджується дія пункту 18 Прикінцеві та перехідні положення ЦК України (див. постанову Верховного Суду у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду від 18 жовтня 2023 року в справі № 706/68/23 (провадження № 61-8279св23).
Тлумачення пункту 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України свідчить, що законодавець передбачив особливості у регулюванні наслідків прострочення виконання (невиконання, часткового виконання) певних грошових зобов'язань. Така особливість проявляється:
(1) в періоді існування особливих правових наслідків. Таким є період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування;
(2) в договорах на які поширюються специфічні правові наслідки. Такими є договір позики, кредитний договір, і в тому числі договір про споживчий кредит;
(3) у встановленні спеціальних правових наслідків прострочення виконання (невиконання, часткового виконання). Такі наслідки полягають в тому, що позичальник звільняється від відповідальності, визначеної частиною 2 статті 625 ЦК, а також від обов'язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. У разі якщо неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).»
Суд уважає, що розрахунок заборгованості не у повній мірі відповідає вимогам закону та уважає, що положення пункту 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України цілком застосовні й до даного спору.
З доказів, наданих позивачем та досліджених судом, які зазначені вище у розділі «Фактичні обставини…» вбачається, що сума кредиту за договором становить 6000,00 грн; строк правомірного користування кредитом - 20 днів; договірна дата повернення кредиту - 29.12.2024, процентна ставка за правомірне користування кредитом - 0,01 %; процентна ставка за понадстрокове користування кредитом - 5,00 %; пеня - 5,00 %.
З наданого позивачем розрахунку заборгованості встановлено, що проценти нараховувалися 64 дні (а не 20, як це передбачено договором), з яких за період з 11.12.2024 по 29.12.2024 з розрахунку 0,01 % (0,60 грн), як це передбачено п. 2.2.3 кредитного договору, з 30.12.2024 по 11.02.2025 з розрахунку 1,00 % (60,00 грн) у день (така процентна ставка договором не передбачена).
Доказів пролонгації відповідачкою кредитного договору у порядку, визначеному п. 7.1 договору кредиту, шляхом укладення додаткової угоди, підписаної зі застосуванням одноразового ідентифікатора, - позивачем не надано. Автоматична пролонгація строку користування кредитом умовами договору не передбачена.
Отже сума процентів за правомірне користування кредитом за договором буде складати - 12,00 грн, як про це домовилися сторони, укладаючи договір, тобто за 20 днів користування кредитом.
Решта сума процентів, пред'явлена до стягнення, - проценти, нараховані на прострочену суму кредиту поза межами строку, встановленого договором кредиту. Тобто такі проценти нараховані на підставі ч. 2 ст. 625 ЦКУ.
Окрім того, первісним кредитором нараховано пеню за кредитним договором 02.01.2025, 27.01.2025 та за період з 12.02.2025 по 21.03.2025 з розрахунку 5,00 % у день (300,00 грн).
У період нарахування неустойки (пені) та процентів за порушення грошового зобов'язання за кредитним договором діє воєнний стан на території України.
Отже, суд висновує, що відповідачка на підставі пункту 18 розділу "Прикінцеві та перехідні положення" ЦК України звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов'язку сплати на користь позивача неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення, сплата яких передбачена кредитним договором за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) відповідачем зобов'язань за таким договором.
Пеня та проценти за порушення грошового зобов'язання, нараховані первісним кредитором неправомірно. Така сума неустойки (пені) та процентів від простроченої суми підлягала списанню позивачем, а обов'язок відповідачки по сплаті пені та процентів від простроченої суми припиняється без його виконання. Відповідно, у задоволенні вимог у цій частині суд відмовляє за безпідставністю.
Окрім того, з розрахунку заборгованості вбачається, що відповідачка сплатила проценти за користування кредитом (11,40 грн), які зараховані первісним кредитодавцем у строк погашення процентів за правомірне користування кредитом, та частково комісію (168,60 грн, 60,00 грн). Отже, загальна сума заборгованості, яка підлягала б стягненню з відповідачки мала би складатися з тіла кредиту (6000,00 грн), залишку процентів за правомірне користування кредитом (12,00 грн - 11,40 грн = 0,60 грн) та непогашеної комісії (828,60 грен - 168,60 грн - 60,00 грн = 600,00 грн) загалом на суму 6600,60 грн.
Також, суд ураховує, що відповідачкою з 02.01.2025 по 08.02.2025 було здійснено оплати на погашення кредитної заборгованості на загальну суму 2940,00 грн. Такі оплати первісним кредитором віднесено на погашення процентів за понадстрокове користування кредитними коштами та пені.
Оскільки зі загальної заборгованості, пред'явленої до стягнення, суд уважає правильно нарахованою суму неповернутого кредиту, процентів за правомірне користування кредитом та комісії у розмірі 6600,60 грн, то суму часткової оплати, яка була безпідставно віднесена у рахунок погашення процентів від простроченої суми та пені, слід зарахувати у рахунок погашення правомірно нарахованої суми заборгованості. Після такого зарахування сума заборгованості за кредитним договором буде становити 3660,60 грн (6000 (тіло кредиту) + 600,00 (комісія) + 0,60 (%) - 2940,00 (часткове погашення) = 3660,60).
Підсумовуючи все викладене вище суд уважає такими, що є доведеними, обґрунтованими та підставними позовні вимоги у частині стягнення позивачем з відповідачки суми заборгованості за кредитним договором у загальному розмірі 3660,60 грн (тіло кредиту). У задоволенні решти позовних вимог на суму 14579,40 грн (18240,00 - 3660,60 = 14579,40) суд відмовляє за безпідставністю.
Розподіл судових витрат
Згідно зі ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Матеріалами справи підтверджено сплату позивачем при зверненні до суду судового збору у сумі 2422,40 грн (а.с. 1, 2).
З урахуванням того, що позовні вимоги підлягають задоволенню частково (20,079 % від ціни позову), суд на підставі ч. 1 ст. 141 ЦПК України стягує з відповідача на користь позивача судові витрати у вигляді судового збору пропорційно до розміру задоволених позовних вимог, а саме - 486,17 грн (2422,40 х 20,07 % = 486,17).
Керуючись статтями 12, 76-81, 141, 259, 263-265 ЦПК України, нормами матеріального права та висновками Верховного Суду, наведеними у мотивувальній частині рішення, суд
Позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором - задовольнити частково.
Стягнути зі ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» заборгованість за договором від 10.12.2024 № 8476867 у загальній сумі 3660 гривень 60 копійок.
У задоволенні решти позовних вимог на суму 14579 гривень 40 копійок - відмовити.
Стягнути зі ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» судовий збір у сумі 486 гривень 17 копійок.
Рішення суду може бути оскаржене до Полтавського апеляційного суду шляхом подання через Козельщинський районний суд Полтавської області апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Апеляційна скарга в електронній формі подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Відомості про учасників справи:
Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» (місцезнаходження: вул. Симона Петлюри, буд. 30, місто Київ, 01032; адреса для листування: вул. Лісова, буд. 2, поверх 4, м. Бровари, Київська область, 07400; ідентифікаційний код юридичної особи: 35625014; адреса електронної пошти: info@eadr.com.ua; 35625014eapab@mail.gov.ua; тел.: 0672167215).
Відповідач: ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 ; зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_2 ; реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_1 ; адреса електронної пошти: ІНФОРМАЦІЯ_2 ).
Повне рішення складено та підписано суддею 06 травня 2026 року.
Суддя В.П. Козир