06.05.2026
єдиний унікальний номер справи 531/715/26
номер провадження 1-кп/531/102/26
06 травня 2026 року м. Карлівка
Карлівський районний суд Полтавської області в складі:
головуючого - судді ОСОБА_1 ,
за участю секретаря - ОСОБА_2 ,
прокурора - ОСОБА_3 ,
обвинуваченого - ОСОБА_4 ,
захисника - адвоката ОСОБА_5 ,
розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в залі суду в м. Карлівка обвинувальний акт кримінального провадження №12026175450000041 від 04 березня 2026 року за обвинуваченням ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Варварівка Карлівського району Полтавської області, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , українця, громадянина України, освіта середня-спеціальна, не працюючого, не одруженого, маючого на утриманні одну малолітню дитину, військовозобов'язаного, не депутата, раніше не судимого, у вчинені кримінальних правопорушень, передбачених ч. ч. 3, 4 ст. 358 КК України, з угодою про визнання винуватості, -
ОСОБА_4 обвинувачується в тому, що у січня 2021 року (точні час та дата в ході досудового розслідування не встановлені) у нього виник протиправний умисел на отримання підробленого документа - посвідчення водія категорії «В» на його ім'я з метою подальшого використання.
З цією метою, ОСОБА_4 у січні 2021 року (точні час та дата в ході досудового розслідування не встановлені), перебуваючи у невстановленому місці, реалізуючи свій злочинний умисел, направлений на отримання підробленого документа - посвідчення водія категорії «В» на його ім'я з метою подальшого використання, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер свого діяння, передбачаючи його суспільно небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, будучи обізнаним з порядком отримання посвідчення водія категорії «В», що є офіційним документом, надає права на керування транспортними засобами відповідних категорій і видається у встановленому законом порядку РСЦ ГСЦ МВС, знайшовши у мережі інтернет рекламне оголошення щодо отримання посвідчення водія, звернувся до невстановленої особи, досудове розслідування відносно якої здійснюється в іншому кримінальному провадженні, та, шляхом переписки у соцмережі, яка наразі досудовим слідством не встановлена, за обумовленою ціною, що становила 1100 грн., домовився щодо спільного виготовлення підробленого посвідчення водія категорії «В», яке знаходиться в офіційному обігу на території України. Далі, ОСОБА_4 , реалізуючи свій злочинний умисел, надав, шляхом відправки через мобільний додаток на адресу особи, яку в ході досудового розслідування не встановлено, відповідні особисті анкетні дані та власне фото для внесення відомостей у посвідчення водія, яке надає право керування транспортними засобами, тобто за попередньою змовою групою осіб вчинив підробку офіційного документа. Після цього, невстановлена особа, досудове розслідування відносно якої здійснюється в іншому кримінальному провадженні, перебуваючи у невстановленому місці, в невстановлений досудовим розслідуванням час, за допомогою принтера, виготовила бланк посвідчення водія серії НОМЕР_1 , на пластиковій основі з вихідними типографськими даними «ПК «Україна» Зам.21-3230.2021 р. ІІІ кв.», заповнений на ім'я ОСОБА_4 .
У січні 2021 року, точного часу, місця та дати досудовим розслідуванням не встановлено, ОСОБА_4 в одному з відділень ТОВ «Нова пошта» (адресу відділення досудовим розслідуванням не встановлено), розрахувавшись з відправником в сумі 1100 грн., отримав від невстановленої особи, досудове розслідування відносно якої здійснюється в іншому кримінальному провадженні, підроблене посвідчення водія серії НОМЕР_1 , категорії «В», заповнене на ім'я ОСОБА_4 , яке є документом, що посвідчується та видається установою, з метою його подальшого використання. Згідно з висновком судової технічної експертизи документів №СЕ-19/117-26/4348-ДД від 12 березня 2026 року, бланк посвідчення водія серії НОМЕР_2 , на пластиковій основі з вихідними типографськими даними «ПК «Україна» Зам.21-3230.2021 р. ІІІ кв.», заповнений на ім'я ОСОБА_4 , не відповідає аналогічним бланкам документів, які знаходяться в офіційному обігу.
ОСОБА_4 , достовірно знаючи, що він не отримував в установленому законом порядку посвідчення воді, яке відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України від 08 травня 1993 року №340 «Про затвердження Положення про порядок видачі посвідчень водія та допуску громадян до керування транспортними засобами», видається установою, яка має право видавати такі документи, і яке відповідно до п. п. 2.1 а) Правил дорожнього руху України (які діють з 01 січня 2002 року із змінами), водій повинен мати при собі та пред'явити для перевірки на вимогу поліцейського, залишив дане посвідчення у себе та у подальшому почав його використовувати для можливості керування транспортними засобами.
Такі дії ОСОБА_4 органом досудового розслідування кваліфіковані за ч. 3 ст. 358 КК України, як підроблення посвідчення (водія категорії «В»), яке видається установою, яка має право видавати такі документи, і яке надає права, з метою використання його іншою особою, за попередньою змовою групою осіб.
Крім того, 04 березня 2026 року, об 11 годині 37 хвилині, ОСОБА_4 рухався на автомобілі марки «ВАЗ-21099», державний номерний знак НОМЕР_3 , по автодорозі Карлівка-Берестин поблизу блокпосту №78 в с. Попівка Карлівської ТГ Полтавського району Полтавської області, де був зупинений старшим інспектором СРПП ВП №3 Полтавського РУП ГУНП в Полтавській області капітаном поліції ОСОБА_6 , та умисно, усвідомлюючи те, що він не проходив відповідно до установленого законом порядку отримання посвідчення водія, завідомо знаючи, що посвідчення водія серії НОМЕР_2 , Категорії «В», підроблене, усвідомлюючи протиправність своїх дій, маючи прямий умисел і спеціальну мету - використання завідомо підробленого документа, пред'явив, та таким чином використав, старшому інспектору СРПП ВП №3 Полтавського РУП ГУНП в Полтавській області, капітану поліції ОСОБА_6 , який уповноважений на отримання та перевірку документів, посвідчення водія серії НОМЕР_2 , категорії «В», виконане на пластиковій основі з вихідними типографськими даними «ПК «Україна» Зам.21-3230.2021 р. ІІІ кв.», заповнений на ім'я ОСОБА_4 , яке, згідно висновку судової технічної експертизи документів №СЕ-19/117-26/4348-ДД від 12 березня 2026 року, не відповідає аналогічним бланкам, які знаходяться в офіційному обігу.
Такі дії ОСОБА_4 органом досудового розслідування кваліфіковані за ч. 4 ст. 358 КК України, як використанні завідомо підробленого документа (посвідчення водія категорії «В»).
Під час досудового розслідування між прокурором Решетилівської окружної прокуратури Полтавської області ОСОБА_3 та обвинуваченим ОСОБА_4 , за участю захисника - адвоката ОСОБА_5 , 31 березня 2026 року укладена угода про визнання винуватості. В підготовчому судовому засіданні прокурором було надано угоду в редакції від 06 травня 2026 року. Згідно з угодою ОСОБА_4 беззаперечно визнав себе винуватим у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. ч. 3, 4 ст. 358 КК України.
Сторонами узгоджено, що при затвердженні угоди ОСОБА_4 , з урахуванням обставини, що пом'якшує покарання та істотно знижує ступінь тяжкості вчинених кримінальних правопорушень, а саме: щире каяття, а також відсутності обставини, що обтяжують покарання, буде призначене покарання: за ч. 3 ст. 358 КК України у виді обмеження волі на строк один рік; за ч. 4 ст. 358 КК України у виді пробаційного нагляду строком на один рік. На підставі ч. 1 ст. 70 КК України, шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим, остаточно призначити покарання у виді обмеження волі строком на один рік, зі звільненням від відбування покарання, на підставі ст. 75 КК України, з іспитовим строком.
Розглядаючи питання про затвердження угоди суд виходить з наступного.
Відповідно до ст. 468 КПК України, у кримінальному провадженні може бути укладена угода між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим про визнання винуватості.
Згідно з ч. 4 ст. 469 КПК України, угода про визнання винуватості між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим може бути укладена щодо кримінальних проступків, злочинів, внаслідок яких шкода завдана лише державним чи суспільним інтересам. Укладення угоди про визнання винуватості у кримінальному провадженні щодо уповноваженої особи юридичної особи, яка вчинила кримінальне правопорушення, у зв'язку з яким здійснюється провадження щодо юридичної особи, а також у кримінальному провадженні щодо кримінальних правопорушень, внаслідок яких шкода завдана державним чи суспільним інтересам або правам та інтересам окремих осіб, у яких беруть участь потерпілий або потерпілі, не допускається, крім випадків надання всіма потерпілими письмової згоди прокурору на укладення ними угоди.
Кримінальні правопорушення, у вчиненні яких обвинувачений визнав себе винуватим, віднесені до нетяжких злочинів та кримінального проступку, а отже угода відповідає вимогам закону.
Судом встановлено, що ОСОБА_4 цілком розуміє положення ч. ч. 4, 5 ст. 474 КПК України.
Судом встановлено, що укладення угоди сторонами є добровільним, тобто не є наслідком застосування насильства, примусу, погроз або наслідком обіцянок чи дії будь-яких інших обставин, ніж ті, що передбачені в угоді.
Судом встановлено, що умови угоди не суперечать вимогами Кримінального процесуального Кодексу та Кримінального кодексу України, інтересам суспільства, а кримінальне провадження свідчить про наявність фактичних підстав для визнання винуватості.
Обвинувачений ОСОБА_4 погоджується на призначення узгодженого покарання.
Виходячи з викладеного суд дійшов висновку про наявність підстав для затвердження угоди про визнання винуватості між прокурором та ОСОБА_4 .
Відповідно до ч. 3 ст. 75 КК України, тривалість іспитового строку та обов'язки, які покладаються на особу, звільнену від відбування покарання з випробуванням, визначаються судом.
Згідно ст. 76 КК України, необхідно покласти на ОСОБА_4 обов'язки протягом іспитового строку: періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання; не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації.
В зв'язку з тим, що на досудовому слідстві відносно ОСОБА_4 запобіжний захід не обирався, враховуючи особу обвинуваченого, суд вважає за недоцільне обирати відносно нього міру запобіжного заходу.
Долю речових доказів вирішити відповідно до ст. 100 КПК України.
По кримінальному провадженню є процесуальні витрати на проведення експертних досліджень, які, відповідно до ст. 124 КПК України, необхідно стягнути з обвинуваченого.
Цивільний позов по кримінальному провадженню відсутній.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 314, 373, 374, 475 КПК України суд, -
Затвердити угоду від 31 березня 2026 року в редакції від 06 травня 2026 року по кримінальному провадженню №12026175450000041 про визнання винуватості укладену між прокурором Решетилівської окружної прокуратури Полтавської області ОСОБА_3 та обвинуваченим ОСОБА_4 , за участі захисника - адвоката ОСОБА_5 .
Визнати ОСОБА_4 винним у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. ч. 3, 4 ст. 358 КК України, та призначити узгоджене покарання:
за ч. 3 ст. 358 КК України у виді обмеження волі на строк один рік;
за ч. 4 ст. 358 КК України у виді пробаційного нагляду на строк один рік.
На підставі ч. 1 ст. 70 КК України, шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим, остаточно призначити ОСОБА_4 покарання у виді обмеження волі на строк один рік.
Відповідно до ст. 75 КК України, звільнити ОСОБА_4 від відбування призначеного покарання з випробуванням з іспитовим строком на один рік.
Згідно ст. 76 КК України, покласти на ОСОБА_4 обов'язки протягом іспитового строку: періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання; не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації.
В зв'язку з тим, що на досудовому слідстві відносно ОСОБА_4 запобіжний захід не обирався, враховуючи особу обвинуваченого, суд вважає за недоцільне обирати відносно нього міру запобіжного заходу.
Стягнути з ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_4 , витрати, понесені на проведення експертних досліджень в загальному розмірі 2228 (дві тисячі двісті двадцять вісім) гривень 50 копійок на користь держави.
Речові докази - посвідчення водія серії НОМЕР_2 , категорії «В», виконане на пластиковій основі з вихідними типографськими даними «ПК «Україна» Зам.21-3230.2021 р. ІІІ кв.», заповнений на ім'я ОСОБА_4 , та оптичний носій інформації (DVD-R диск) з відеозаписами, зберігати в матеріалах досудового розслідування кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12026175450000041 від 04 березня 2026 року.
Апеляційна скарга на вирок може бути подана до Полтавського апеляційного суду через Карлівський районний суд, протягом 30 днів з моменту його проголошення.
Обвинуваченому та прокурору копію вироку вручити негайно після його проголошення.
Інші учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку.
Суддя