Справа № 139/209/26
05 травня 2026 року селище Муровані Курилівці
Мурованокуриловецький районний суд Вінницької області в складі:
головуючої судді Коломійцевої В.І.,
за участі секретаря судових засідань Кагляк С.А.,
розглянувши в підготовчому засіданні в селищі Муровані Курилівці цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Мурованокуриловецької селищної ради Вінницької області про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини, -
ОСОБА_1 через свого представника адвоката Солоненка Б.М. (повноваження на а.с.28-29) звернувся до Мурованокуриловецького районного суду Вінницької області із позовною заявою до Мурованокуриловецької селищної ради Вінницької області про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини. В обґрунтування заявлених вимог зазначено, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла ОСОБА_2 , яка була зареєстрована та проживала в АДРЕСА_1 . На день її смерті, разом з нею проживав її чоловік - ОСОБА_3 . ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_3 помер. Після його смерті відкрилася спадщина на все належне померлому майно, а також на спадкове майно, яке ним було прийнято після смерті ОСОБА_2 , зокрема земельні ділянки. ОСОБА_1 є єдиним спадкоємцем як за заповітом так і за законом. У встановлений законом шестимісячний строк він не звернувся до нотаріальної контори із заявою про прийняття спадщини, оскільки вважав, що фактично прийняв її, проживаючи разом із батьком на день його смерті, здійснивши його поховання та надалі доглядаючи за майном і користуючись ним. Крім того, він прийняв на зберігання особисті речі та документи померлого. Про наявність заповіту на своє ім'я дізнався лише 10 грудня 2025 року при отриманні довідки для оформлення спадкових прав, однак на той час строк для подання заяви вже сплив, у зв'язку з чим нотаріус відмовив у видачі свідоцтва про право на спадщину. Оскільки іншого способу захисту своїх прав позивач не має, тому звернувся до суду з даним позовом. Просив надати йому додатковий строк, в один місяць, для подання заяви в нотаріальну контору про прийняття спадщини.
Ухвалою від 08 квітня 2026 року позовну заяву було прийнято до розгляду судом та відкрито провадження у справі. Її розгляд вирішено проводити за правилами загального позовного провадження.
Позивач в підготовче засідання не з'явився, його представник адвокат Солоненко Б.М. 04.05.2026 подав суду заяву в якій просив справу розглянути у його відсутності та відсутності позивача, позов підтримує за обставин у ньому викладених (а.с.37-38).
Відповідач копію ухвали від 08 квітня 2026 року та доданих до неї матеріалів отримав 10 квітня 2026 року, відзиву до суду не направив. Його представник в судове засідання не з'явився, надіслав заяву про розгляд справи у його відсутності, позов визнав у повному обсязі (а.с.35).
Відповідно до ч. 8 ст. 178 ЦПК України, у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.
Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Згідно з ч.ч. 3-4 ст. 200 ЦПК України, за результатами підготовчого провадження суд ухвалює рішення у випадку визнання позову відповідачем.
Ухвалення в підготовчому засіданні судового рішення у разі відмови від позову, визнання позову, укладення мирової угоди проводиться в порядку, встановленому статтями 206, 207 цього Кодексу.
Відповідно до ч. 4 ст. 206 ЦПК України у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову.
Враховуючи зазначені вище положення, а також те, що сторони скористались своїм правом, врегульованим ч. 3 ст. 211 ЦПК України, заявляти клопотання про розгляд справи за їх відсутності, суд не вбачає підстав для відкладення розгляду справи та проводить його в даному підготовчому засіданні на підставі доказів наявних у справі.
Вивчивши та дослідивши матеріали справи, давши оцінку зібраним доказам, суд приходить до висновку про задоволення позову з таких підстав.
Судом встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_1 в с. Попелюхи Могилів-Подільського району Вінницької області померла ОСОБА_2 (а.с. 9).
Після смерті ОСОБА_2 залишилось спадкове майно, яке складається із земельної ділянки загальною площею 2.0381 га у межах згідно з планом, кадастровий номер 0522885600:03:004:0151.
Статтею 1216 ЦК України передбачено, що спадкуванням є перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб -спадкоємців.
Спадкування здійснюється за заповітом або за законом (ст. 1217 ЦК України).
Право на спадкування мають особи, визначені у заповіті. У разі відсутності заповіту, визнання його недійсним, неприйняття спадщини або відмови від її прийняття спадкоємцями за заповітом, а також у разі не охоплення заповітом усієї спадщини право на спадкування за законом одержують особи, визначені у статтях 1261-1265 цього Кодексу. Право на спадкування виникає у день відкриття спадщини. (ст. 1223 ЦК України).
Відповідно до ст. 1258 ЦК України спадкоємці за законом одержують право на спадкування почергово. Кожна наступна черга спадкоємців за законом одержує право на спадкування у разі відсутності спадкоємців попередньої черги, усунення їх від права на спадкування, неприйняття ними спадщини або відмови від її прийняття, крім випадків, встановлених статтею 1259 цього Кодексу.
Відповідно до ст. 1261 ЦК України, у першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки.
Згідно довідки №15/186 від 10 грудня 2025 року, виданій старостою Попелюхівського старостинського округу Мурованокуриловецької селищної ради Вінницької області, - на день смерті ОСОБА_2 , разом з нею проживав її чоловік - ОСОБА_3 (а.с.10).
Відповідно до ч. 3 ст. 1268 ЦК України, спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї.
Таким чином, у відповідності до положень вищезазначеної частини статті ОСОБА_3 прийняв спадщину після смерті ОСОБА_2 .
ІНФОРМАЦІЯ_2 в с. Попелюхи Могилів-Подільського району Вінницької області помер ОСОБА_3 (а.с.13).
Після смерті ОСОБА_3 відкрилась спадщина на все належне померлому майно, а також на спадкове майно, яке ним було прийнято після смерті ОСОБА_2 .
За життя, 12.06.2024 року ОСОБА_3 вчинив заповіт яким належні йому земельні ділянки площею 2,0381 га кадастровий номер 0522885600:03:004:0150, площею 1,8666 га кадастровий номер 0522885600:03:004:0057, площею 0,5975 га кадастровий номер 0522885600:03:004:0059 у межах згідно з планом, розташованих на території Мурованокуриловецької селищної ради Могилів-Подільського району Вінницької області заповів своєму сину ОСОБА_1 . Заповіт чинний (а.с.16).
З довідки №15/187, виданій 10.12.2025 року старостою Попелюхівського старостинського округу Мурованокуриловецької селищної ради Вінницької області, вбачається, що ОСОБА_1 є спадкоємцем після смерті ОСОБА_3 і за вищезазначеним заповітом і за законом (а.с.14).
З Інформаційної довідки зі Спадкового реєстру (спадкові справи та видані на їх підставі свідоцтва про право на спадщину) №83909799 від 20.01.2026 вбачається, що спадкова справа щодо майна померлого ОСОБА_3 не заводилась, спадкові права ніким не оформлялися (а.с. 20).
ОСОБА_3 на день смерті був зареєстрований та проживав за адресою: АДРЕСА_1 . Згідно з довідкою старости, на день смерті ОСОБА_3 разом з ним проживав без реєстрації його син ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , який зареєстрований за іншою адресою. Інших осіб, зареєстрованих за вказаною адресою, немає (а.с.14).
Приватним нотаріусом 20.01.2026 позивачу роз'яснено про те, що він не звернувся з заявою про прийняття спадщини після смерті свого батька ОСОБА_1 у стоки встановлені законодавством України для прийняття спадщини і тому вважається таким, що спадщину не прийняв (а.с. 27).
Згідно з положеннями ст.ст. 1269, 1270 ЦК України, спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу або в сільських населених пунктах - уповноваженій на це посадовій особі відповідного органу місцевого самоврядування заяву про прийняття спадщини. Для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини.
Оцінюючи причини пропуску строку, суд встановив, що позивач проживав разом зі спадкодавцем на момент його смерті, здійснив поховання, користувався спадковим майном та зберігав документи, у зв'язку з чим добросовісно вважав, що прийняв спадщину фактично.
Крім того, про наявність заповіту на своє ім'я позивач дізнався лише після спливу шестимісячного строку для прийняття спадщини.
З огляду на наведене, суд приходить до висновку, що пропуск строку для подання заяви про прийняття спадщини зумовлений поважними причинами, оскільки пов'язаний із добросовісним переконанням позивача щодо фактичного прийняття спадщини та відсутністю у нього інформації про наявність заповіту, а тому наявні підстави для визначення йому додаткового строку для подання відповідної заяви.
Згідно із ч. 3 ст. 1272 ЦК України за позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини.
За змістом цієї статті поважними причинами пропуску строку для прийняття спадщини є причини, пов'язані з об'єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій.
Правила частини третьої 1272 ЦК України про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини можуть бути застосовані, якщо: 1) у спадкоємця були перешкоди для подання такої заяви; 2) ці обставини суд визнав поважними.
Суд прийшов до висновку, що ОСОБА_1 , з поважних причинпропустив строк для подання заяви про прийняття спадщини, а тому, враховуючи те, що відповідач позов визнав повністю, будь-чиї права чи законні інтереси рішенням суду порушені не будуть, ОСОБА_1 можна визначити додатковий строк для звернення в нотаріальну контору із заявою про прийняття спадщини, яка відкрилась після смерті ОСОБА_3 , терміном один місяць з дня вступу рішення в законну силу.
Відповідно до ч. 1 п.п. 2, 5, 6 ст. 3 ЦК України загальними засадами цивільного законодавства є: неприпустимість позбавлення права власності, крім випадків, встановлених Конституцією України та законом; судовий захист цивільного права та інтересу; справедливість, добросовісність та розумність.
Суд, при винесенні даного рішення, враховує застосовуваний ним захід та переслідувану мету, якою є захист порушених прав заявника в аспекті статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
Щодо вирішення питання про судові витрати, суд виходить з наступного.
Позивачем при зверненні до суду з даним позовом було сплачено судовий збір в сумі 1331 грн 20 коп. (а.с. 6).
Відповідно до ч. 1 ст. 142 ЦПК України, у разі укладення мирової угоди до прийняття рішення у справі судом першої інстанції, відмови позивача від позову, визнання позову відповідачем до початку розгляду справи по суті суд у відповідній ухвалі чи рішенні у порядку, встановленому законом, вирішує питання про повернення позивачу з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову.
Разом з тим, позивачем не заявлялося жодних клопотань про повернення половини сплаченого ним судового збору, у зв'язку з визнанням відповідачем позову.
Доказів понесення будь-яких витрат відповідачем при розгляді даної справи суду надано не було.
Керуючись, ст.ст. 1222, 1269, 1270, 1272 ЦК України, ст. 2, 10, 12, 13, 81, 89, 263 ЦПК України, суд, -
Позов задовольнити.
Визначити ОСОБА_1 додатковий строк - один місяць, для подання ним заяви до нотаріальної контори про прийняття спадщини, що відкрилась після смерті ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 , що починається з дня набрання рішенням суду законної сили.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Учасники справи мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково.
Апеляційна скарга подається до Вінницького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення суду.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його проголошення або складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП: НОМЕР_1 , зареєстрована адреса проживання: АДРЕСА_2 .
Відповідач: Мурованокуриловецька селищна рада Вінницької області, код ЄДРПОУ 04325974, місцезнаходження: 23400, вул. Соборна, 45, с-ще Муровані Курилівці, Могилів-Подільського району Вінницької області.
Суддя Коломійцева В.І.