Справа № 145/1541/25
Провадження №:2/138/891/26
05.05.2026 м. Могилів-Подільський
Могилів-Подільський міськрайонний суд Вінницької області, в складі:
головуючого судді Київської Т.Б.,
за участю секретаря Бугери І.С.,
розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в приміщенні Могилів-Подільського міськрайонного суду Вінницької області цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Гніванської міської ради Вінницького району про визначення додаткового строку для прийняття спадщини,
Позивач звернувся до суду з вказаним вище позовом, який мотивовано тим, зокрема, що ІНФОРМАЦІЯ_1 у м.Вінниця померла ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , яка є матір'ю позивача. ОСОБА_2 була зареєстрована в АДРЕСА_1 . За життя ОСОБА_2 залишила заповіт за яким все своє майно заповіла позивачу. 29.09.2025 приватний нотаріус Вінницького районного нотаріального округу повідомила позивача про наявність заповіту, після чого завела спадкову справу. Того ж дня, позивачу було відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину, у зв'язку з тим, що вона пропустила строк на подання заяви про прийняття спадщини. Строк для прийняття спадщини позивач пропустили з поважних причин, оскільки не знала про існування заповіту, а також зважаючи на те, що у період з 2022 по 2025 рік важко хворіла.
Враховуючи викладене вище, позивач просить суд надати їй додатковий строк для прийняття спадщини після смерті ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , терміном два місяці.
Ухвалою Могилів-Подільського міськрайонного суду Вінницької області від 12.02.2026 справу прийнято до провадження та відкрито загальне позовне провадження у справі, розпочато підготовче провадження у справі.
Ухвалою Могилів-Подільського міськрайонного суду Вінницької області від 10.03.2026 витребувано у приватного нотаріуса витяг із спадкового реєстру щодо складання заповітів чи спадкових договорів, виданих свідоцтв про право на спадщину та за наявності належним чином завірених копії документів зі спадкової справи до майна померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 .
Ухвалою Могилів-Подільського міськрайонного суду Вінницької області від 07.04.2026 повторно витребувано докази у нотаріуса.
Позивач в підготовче судове засідання не з'явилась. Представник позивача подав до суду заяву про проведення розгляду справи без його та позивача участі. Позовні вимоги підтримав.
Представник відповідача в судове засідання не з'явився, подавши до суду заяву про розгляд справи без її участі. Позовні вимоги визнав.
Враховуючи наведене вище, наявні підстави передбачені ч.3 ст.200 ЦПК України для ухвалення рішення за результатами підготовчого провадження у справі, у зв'язку з визнанням відповідачем позову.
Дослідивши матеріали справи, оцінивши докази в їх сукупності суд встановив таке.
Встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_3 народилась ОСОБА_3 , батьками якої є ОСОБА_4 та ОСОБА_5 , що підтверджується копією свідоцтва про народження серії НОМЕР_1 .
20.07.1986 ОСОБА_3 зареєструвала шлюб з ОСОБА_6 та після реєстрації шлюбу їй присвоєно прізвище « ОСОБА_7 ». Дана обставина підтверджується копією свідоцтва про укладення шлюбу серії НОМЕР_2 .
ІНФОРМАЦІЯ_1 померла ОСОБА_2 , що підтверджується копією свідоцтва про смерть серії НОМЕР_3 .
Відповідно до довідки Гніванської міської ради Могилів-Подільського району №368 від 20.10.2025 ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , до дня своєї смерті проживала та була зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 . Інших зареєстрованих осіб за вказаною адресою не було.
В матеріалах справи наявні копії державних актів на право приватної власності на земельну ділянку серії ЯМ №788690, серії ВН №080983, серії ЯА №505033 видані на ім'я ОСОБА_2 , відповідно до яких остання є власником земельних ділянок площею 0,3212 га, 3,0890 га, 2,8615 га з цільовим призначенням для ведення товарного сільськогосподарського виробництва.
Також, в матеріалах справи наявна копія заповіту посвідченого 24.11.2005 секретарем виконкому Козлівської сільської ради Могилів-Подільського району Вінницької області, зі змісту якого слідує, зокрема, що ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , заповіла все своє майно ОСОБА_1 .
Відповідно до витягу про реєстрацію в Спадковому реєстрі №82699810 від 29.09.2025 до майна померлої ОСОБА_2 приватним нотаріусом Вінницького районного нотаріального округу Кравченко О.В. заведено спадкову справу №74655264 (номер у нотаріуса 114/2025).
З постанови приватного нотаріуса Вінницького районного нотаріального округу Кравченко О.В. №356/02-31 від 29.09.2025 слідує, що позивач не може оформити свої спадкові права, оскільки заяву про прийняття спадщини після померлої ОСОБА_2 у встановлений законом строк не подала.
Позивач стверджує, що строк для подання заяви про прийняття спадщини пропустила з поважних причин, оскільки не знала про наявність заповіту, а також у зв'язку з тим, що вона хворіла.
Як слідує з виписки із медичної карти амбулаторного (стаціонарного) хворого від 16.12.2022 ОСОБА_1 у період з 13.12.2022 по 16.12.2022 хворіла.
Відповідо до довідки КНП «Вінницька міська клінічна лікарня №1» ОСОБА_1 перебувала на лікуванні у період з 02.04.2023 по 16.04.2023.
Позивачем також надано до суду виписку із медичної карти амбулаторного (стаціонарного хворого) від 24.10.2025, однак зазначений документ не містить відомостей про перебування ОСОБА_1 на амбулаторному чи стаціонарному лікуванні, а тому не береться судом до уваги.
Відповідно до статей 1216, 1217 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців). Спадкування здійснюється за заповітом або за законом.
За правилами статті 1223 ЦК України право на спадкування мають особи, визначені у заповіті. У разі відсутності заповіту, визнання його недійсним, неприйняття спадщини або відмови від її прийняття спадкоємцями за заповітом, а також у разі неохоплення заповітом усієї спадщини право на спадкування за законом одержують особи, визначені у статтях; 1261-1265 цього Кодексу. Право на спадкування виникає у день відкриття спадщини.
Згідно частини першої статті 1268 ЦК України спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її.
Відповідно до статті 1269 ЦК України спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу або в сільських населених пунктах - уповноваженій на це посадовій особі відповідного органу місцевого самоврядування заяву про прийняття спадщини.
При вирішенні справи суд зважає на те, що згідно вимог ч.1 ст.1270 ЦК України для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини.
Відповідно до ч.3 ст.1272 ЦК України за позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини.
Якщо спадкоємець пропустив шестимісячний строк для подання заяви про прийняття спадщини з поважних причин, закон гарантує йому право на звернення до суду із позовом про визначення додаткового строку на подання такої заяви.
За конкретних фактичних обставин кожної справи пропуск строку для прийняття спадщини суд має оцінювати з урахуванням тривалості такого пропуску та загальних засад цивільного законодавства, як-от розумність, добросовісність та справедливість.
У постанові Верховного Суду України від 23 серпня 2017 року у справі № 6-1320цс17 зроблено висновок, що «право на спадщину виникає з моменту її відкриття, і закон зобов'язує спадкоємця, який постійно не проживав зі спадкодавцем, у шестимісячний строк подати нотаріусу заяву про прийняття спадщини. Відповідно до частини третьої статті 1272 ЦК України за позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини. За змістом цієї статті поважними причинами пропуску строку для прийняття спадщини є причини, які пов'язані з об'єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій. Правила частини третьої 1272 ЦК України про надання додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини можуть бути застосовані, якщо: 1) у спадкоємця були перешкоди для подання такої заяви; 2) ці обставини визнані судом поважними».
Крім того, згідно з правовим висновком, викладеним Верховним Судом України у постанові від 06 вересня 2017 року у справі № 6-496цс17, під час вирішення питання про поважність причин пропуску строку для прийняття спадщини потрібно враховувати свободу заповіту як фундаментальний принцип спадкового права.
Свобода заповіту охоплює особисте здійснення заповідачем права на заповіт шляхом вільного волевиявлення, яке, будучи належно вираженим, підлягає правовій охороні і після смерті заповідача.
Свобода заповіту як принцип спадкового права включає, серед інших елементів, також неодмінність поваги до волі заповідача та обов'язковість її виконання.
Тобто, складаючи заповіт, спадкодавець виражає свою волю на набуття спадкоємцем права на визначене в ньому майно.
Натомість, за загальним правилом, прийняття спадщини потребує активних дій спадкоємця.
Враховуючи зазначене, дотриманням свободи заповіту в частині реалізації волі спадкодавця є забезпечення спадкоємцю можливості прийняти спадщину в порядку, встановленому чинним законодавством.
Аналогічних висновків дійшла Велика Палата Верховного Суду у своїй постанові від 26.06.2024 у справі №686/5757/23 (провадження № 14-50цс24).
Крім того, Велика Палата Верховного Суду у вказані вище постанові від 26.06.2024 виснувала, що необізнаність про наявність заповіту є поважною причиною пропуску строку для прийняття спадщини лише для осіб, які не є спадкоємцями першої черги або кожної наступної черги, у разі їх обізнаності про відсутність спадкоємців попередньої черги, які набували право на спадкування за законом.
Зважаючи на те, що позивач стверджує ту обставину, що вона є спадкоємицею першої черги, тобто донькою померлої, то необізнаність про наявність заповіту не може бути прийнята судом, як поважна причина пропуску строку для прийняття спадщини.
Разом з тим, враховуючи вказані вище обставини справи, зміст доказів, та те, що доводи позивача в частині неможливості вчасно звернутись до нотаріуса із заявою про прийняття спадщини у зв'язку з хворобою знайшли своє підтвердження в ході судового розгляду справи, суд вважає, що позивач, як спадкоємець за заповітом має право на визначення їй додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини за заповітом після смерті ОСОБА_2 .
При цьому, оскільки позивач просить визначити їй додатковий строк для подання заяви про прийняття спадщини саме за заповітом, то факт наявності між нею та ОСОБА_2 родинних відносин немає визначального значення.
Враховуючи вимоги ч.3 ст.1272 ЦК України достатнім строком суд вважає два місяці, з дня набрання рішенням законної сили, як про це просить сама позивач.
Керуючись ст.1270, 1272 ЦК України, ст.12,13,81, 89, 200, 259, 263-268 ЦПК України, суд
Позов задовольнити.
Визначити ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , додатковий строк для прийняття спадщини за заповітом після померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 терміном 2 (два) місяці з дня набрання рішенням суду законної сили.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення або складення. Учасник справи якому рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_4 , адреса проживання: АДРЕСА_2 .
Відповідач: Гніванська міська рада Вінницького району Вінницької області, Код ЄДРПОУ 04326075, місцезнаходження: вул.Соборна, 64, м.Гнівань Вінницького району Вінницької області, 23310.
Суддя: Т.Б.Київська