Справа №338/495/26
Провадження №2/338/675/26
04 травня 2026 року Богородчанський районний суд Івано-Франківської області
в складі: головуючого-судді Битківського Л.М.,
з участю: секретаря Микитюк А.П.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в селищі Богородчани у порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу,
ОСОБА_1 звернувся в суд із позовом до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу.
Свої вимоги обґрунтовує тим, що шлюб між ним та відповідачкою зареєстрований 09 листопада 1971 року у Дзвиняцькій сільській рада Богородчанського району івано-Франківської області, актовий запис №19. Неповнолітніх дітей на даний час у шлюбі не має. Зазначає, що спільне життя з відповідачкою не склалося. Через різні погляди на життя у них часто виникали непорозуміння та суперечки, між ними зникло почуття любові. Починаючи з 2025 року припинили спільне проживання і на даний час кожен з них живе окремим життям та власними інтересами, шлюб існує формально, подружніх відносин не підтримують. Зазначає, що примирення з відповідачкою неможливе, подальше збереження шлюбу буде суперечити його інтересам. Вважає, що шлюб носить формальний характер, що дає підстави для його розірвання.
У судове засідання позивач не з'явився, подав заяву у якій просив проводити розгляд справи у його відсутності, вимоги позову підтримав, просив шлюб розірвати.
Відповідачка у судовому засіданні заявлений позов визнала, не заперечила проти задоволення позову. Зазначила, що примирення між нею та чоловіком неможливе, шлюб носить формальний характер.
Заслухавши пояснення відповідачки, дослідивши матеріали справи, суд прийшов до висновку, що позов підлягає задоволенню.
Судом встановлено, що сторони зареєстрували шлюб 09 листопада 1971 року у Дзвиняцькій сільській рада Богородчанського району івано-Франківської області, актовий запис №19. Неповнолітніх дітей на даний час у шлюбі не має.
Відповідно до ст. ст. 104, 110 Сімейного кодексу України шлюб припиняється внаслідок його розірвання. Позов про розірвання шлюбу може бути пред'явлений одним із подружжя.
Згідно з ч.2 ст. 112 Сімейного кодексу України, суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, інтересам їхніх дітей, що мають істотне значення.
Відповідно до ч.4 ст.206 ЦПК України у разі визнання відповідачем позову, суд за наявності до того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову.
Оскільки відповідачка погодилася на розірвання шлюбу, а підстав для відмови у прийнятті визнання відповідачкою позову немає, то суд вважає, що позов може бути задоволено. Судом встановлено, що стосунки, які існують між подружжям, виключають можливість збереження сім'ї, а тому шлюб слід розірвати.
На підставі наведеного, ст. ст. 110, 112 Сімейного кодексу України, керуючись ст.ст.206, 263-265 ЦПК України, суд
Позов задовольнити.
Розірвати шлюб між ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , зареєстрований 09 листопада 1971 року у Дзвиняцькій сільській рада Богородчанського району івано-Франківської області, актовий запис №19.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Івано-Франківського апеляційного суду протягом 30 днів з дня проголошення рішення.
Суддя Л.М. Битківський