Справа № 215/7946/21
2-а/215/4/26
24 березня 2026 року м. Кривий Ріг
Тернівський районний суд міста Кривого Рогу Дніпропетровської області
в складі: головуючого - судді Лиходєдова А.В.
за участю секретаря судового засідання - Маняхіної А.О.
згідно вимог п. 10 ч. 1 ст. 4, ч. 4 ст. 229 КАС України, розглянувши в порядку спрощеного провадження (письмового провадження) без повідомлення учасників процесу, цивільну справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 (РНКОПП НОМЕР_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 ) до Департаменту патрульної поліції Національної поліції України (ЄДРПОУ: 40108646, місцезнаходження 03048, м. Київ, вул. Федора Ернста, буд.3) про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі,
До суду звернувся ОСОБА_1 з адміністративним позовом до Департаменту патрульної поліції Національної поліції України про скасування постанови від 13.11.2021 р. про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення, якою позивача притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 4 ст.126 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 20400 грн.. В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що оскаржувана постанова є протиправною та підлягає скасуванню, оскільки винесена за відсутності належних та допустимих доказів вчинення ним адміністративного правопорушення. Позивач вказує, що у момент, зазначений в оскаржуваній постанові від 13.11.2021 р., він не здійснював керування транспортним засобом, а тому відсутня обов'язкова ознака об'єктивної сторони правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 126 КУпАП. Зазначає, що надані відповідачем докази, зокрема відеозаписи з нагрудних камер працівників поліції, не містять фіксації факту керування ним транспортним засобом, а лише відображають його перебування біля автомобіля, який знаходився у нерухомому стані. Також позивач звертає увагу на відсутність інших належних доказів, які б підтверджували факт керування транспортним засобом, зокрема показань свідків, що узгоджуються між собою, або безперервної відеофіксації руху транспортного засобу.Крім того, позивач зазначає, що обставини, які стали підставою для винесення оскаржуваної постанови, вже були предметом судового розгляду у справі про притягнення його до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст. 130 КУпАП. З цього приводу позивачем до матеріалів справи надано копію постанови Тернівського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 22.07.2022 у справі № 215/7779/21 (а.с. 86), якою провадження у справі закрито у зв'язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення. Позивач зазначає, що вказаним судовим рішенням встановлено в тому числі відсутність доказів керування ним транспортним засобом, зокрема з урахуванням досліджених відеозаписів та інших матеріалів справи. На думку позивача, притягнення його до адміністративної відповідальності за ч. 4 ст. 126 КУпАП фактично ґрунтується на тих самих доказах, які вже були визнані судом неналежними та недостатніми. Крім того, позивач вважає, що при винесенні постанови працівниками поліції не було дотримано вимог законодавства щодо повного та об'єктивного з'ясування обставин справи, а також не забезпечено належного збирання доказів.
З урахуванням викладеного, позивач просить суд скасувати оскаржувану постанову та закрити провадження у справі у зв'язку з відсутністю складу адміністративного правопорушення.
Ухвалою суду від 09.02.2022 року адміністративну справу прийнято до розгляду та відкрито провадження. Розгляд справи вирішено здійснювати в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).
Відповідач подав до суду відзив на позовну заяву, в якому просив у задоволенні позовних вимог відмовити, посилаючись на те, що постанова винесена в межах наданих йому повноважень, з дотриманням вимог КУпАП та Інструкції МВС України №1395 від 07.11.2015 року. Відповідач зазначив, що після того, як автомобіль було зупинено та водій вийшов з автомобіля, інспектор підійшов до водія автомобіля, представився та попросив пред'явити водійське посвідчення, реєстраційний документ на транспортний засіб та поліс обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів. В ході розгляду справи було встановлено, що позивача позбавлено права керування ТЗ 01.11.2021, а тому позивач правомірно був притягнутий до адміністративної відповідальності за ч. 4 ст.126 КУпАП. На підтвердження викладених у відзиві доводів відповідач надав суду диск з відеозаписом з фіксацією правопорушення.
Дослідивши матеріали справи, перевіривши доводи позовної заяви та відзиву на неї, оцінивши наявні у справі докази в їх сукупності, суд дійшов наступних висновків.
Судом встановлено, що інспектором патрульної поліції старшим лейтенантом поліції Сидоренком С.О. було винесено постанову серії ЕАО № 5023996 від 13.11.2021 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 4 ст.126 КУпАП (а.с.9).
Вирішуючи питання щодо законності оскаржуваної постанови, суд виходить з такого.
Відповідно до ч.1 ст.11 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи у наданні ними доказів і доведенні перед судом їх переконливості.
Згідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до статей 245, 280 КУпАП, завданням провадження у справах про адміністративні правопорушення є своєчасне, всебічне, повне та об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, а орган (посадова особа), який розглядає справу, зобов'язаний встановити, чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа у його вчиненні.
Згідно зі статтею 251 КУпАП, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких у визначеному законом порядку встановлюється наявність чи відсутність події адміністративного правопорушення та винність особи.
Зі змісту оскаржуваної постанови серії ЕАО № 5023996 від 13.11.2021 року, вбачається, що уповноваженою посадовою особою зроблено висновок про те, що позивач керував транспортним засобом, будучи позбавленим права керування, що стало підставою для притягнення його до адміністративної відповідальності за ч. 4 ст. 126 КУпАП (а.с.9).
Досліджені судом відеозаписи з нагрудних камер працівників поліції свідчать про те, що транспортний засіб перебував у нерухомому стані, а працівники поліції підійшли до вже припаркованого автомобіля (а.с.18, 47). Безпосереднього факту керування транспортним засобом ОСОБА_2 на відеозаписах не зафіксовано.
Інших належних та допустимих доказів, які б беззаперечно підтверджували факт керування транспортним засобом ОСОБА_2 (зокрема показань свідків, які б узгоджувалися між собою та іншими доказами, безперервної відеофіксації руху транспортного засобу, інших об'єктивних даних), відповідачем суду не надано.
Відповідно до диспозиції частини четвертої статті 126 КУпАП, адміністративна відповідальність настає за керування транспортним засобом особою, позбавленою права керування транспортними засобами.
Аналіз наведеної норми свідчить про те, що обов'язковою ознакою об'єктивної сторони зазначеного адміністративного правопорушення є саме факт керування транспортним засобом. При цьому під керуванням транспортним засобом слід розуміти здійснення особою фактичного контролю над рухом транспортного засобу, незалежно від тривалості такого руху.
Разом з тим, саме по собі перебування особи в транспортному засобі, поруч із ним, або вчинення будь-яких дій, не пов'язаних із приведенням транспортного засобу в рух чи його безпосереднім керуванням, не може свідчити про наявність факту керування у розумінні вказаної норми.
Таким чином, у діях позивача відсутня обов'язкова ознака об'єктивної сторони адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 126 КУпАП, а саме - факт керування транспортним засобом. Відсутність об'єктивної сторони правопорушення виключає наявність складу адміністративного правопорушення в цілому.
Суд також враховує, що позивачем до матеріалів справи надано копію постанови Тернівського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 22.07.2022 року у справі № 215/7779/21 (а.с. 86), якою провадження у справі про притягнення його до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст. 130 КУпАП закрито у зв'язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення.
Як вбачається зі змісту зазначеної постанови суду, досліджені у тій справі докази, зокрема протокол про адміністративне правопорушення, рапорт працівників поліції, пояснення свідків та відеозаписи, не підтверджують факту керування позивачем транспортним засобом, а також не містять відомостей про порушення ним Правил дорожнього руху. З урахуванням наведеного, у зазначеній справі суд дійшов висновку про недоведеність факту керування транспортним засобом та, як наслідок, відсутність об'єктивної сторони адміністративного правопорушення.
Хоча зазначене судове рішення не має преюдиційного значення у розумінні статті 78 Кодексу адміністративного судочинства України, суд враховує його як належний доказ, що підлягає оцінці у сукупності з іншими матеріалами справи.
З огляду на те, що зазначене рішення від 22.07.2022 р. стосується тих самих фактичних обставин, часу та місця події, воно додатково підтверджує відсутність належних і допустимих доказів керування позивачем транспортним засобом.
Фактично притягнення позивача до адміністративної відповідальності за ч. 4 ст. 126 КУпАП ґрунтується на тих самих доказах, які вже були визнані судом недостатніми для встановлення факту керування транспортним засобом, що виключає можливість дійти протилежного висновку у цій справі за відсутності нових належних та допустимих доказів.
Відповідно до статті 90 Кодексу адміністративного судочинства України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
Відповідно до статті 62 Конституції України, усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
Крім того, суд встановив, що при винесенні оскаржуваної постанови працівниками поліції не було дотримано вимог статей 245, 280 КУпАП щодо всебічного та повного з'ясування обставин справи, а також не забезпечено належного збирання та оцінки доказів.
Відповідно до частини другої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, в адміністративних справах щодо оскарження рішень суб'єкта владних повноважень обов'язок доказування правомірності прийнятого рішення покладається саме на такого суб'єкта.
Отже, саме на відповідача покладено обов'язок довести наявність події адміністративного правопорушення та винність позивача у його вчиненні.
За таких обставин суд приходить до висновку, що в діях ОСОБА_3 відсутній склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 126 КУпАП.
Відповідно до пункту 1 частини першої статті 247 КУпАП, провадження у справі підлягає закриттю у разі відсутності події і складу адміністративного правопорушення.
З урахуванням викладеного суд дійшов висновку, що відповідач не довів правомірність притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності, у зв'язку з чим оскаржувана постанова підлягає скасуванню, а провадження у справі - закриттю у зв'язку з відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.
Судом встановлено, що при зверненні до суду з даним адміністративним позовом позивачем сплачено судовий збір у розмірі 454,00 грн., що підтверджується відповідним платіжним документом, наявним у матеріалах справи.
Відповідно до ч. 1 ст. 139 КАС України, у разі задоволення адміністративного позову судові витрати, понесені позивачем, підлягають стягненню з відповідача за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень. З огляду на те, що адміністративний позов ОСОБА_1 підлягає задоволенню в повному обсязі, сплачений ним судовий збір у сумі 454,00 грн. підлягає стягненню з відповідача на його користь.
Враховуючи викладене, керуючись статтями 7, 245, 251, 283, 284, 293 Кодексу України про адміністративні правопорушення, статтями 2, 6, 9, 11, 72, 77, 139, 241-246 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
Адміністративний позов ОСОБА_4 до Департаменту патрульної поліції Національної поліції України про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі - задовольнити.
Постанову серії ЕАО № 5023996 від 13.11.2021, винесену інспектором Полку патрульної поліції Управління патрульної поліції в Дніпропетровській області Департаменту патрульної поліції Національної поліції Сидоренком С.О., якою ОСОБА_4 притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 4 ст. 126 КУпАП - скасувати.
Провадження у справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_4 за ч. 4 ст. 126 КУпАП - закрити у зв'язку з відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань з Департаменту патрульної поліції Національної поліції України на користь ОСОБА_4 судовий збір у розмірі 454 (чотириста п'ятдесят чотири) гривні.
Рішення може бути оскаржене безпосередньо до Третього апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне судове рішення не було вручено у день його складення, має право на поновлення строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційну скаргу подано протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного судового рішення.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо таку скаргу не подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції.
Відомості щодо учасників справи:
Позивач: ОСОБА_1 , РНКОПП НОМЕР_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 .
Відповідач: Департамент патрульної поліції Національної поліції України, ЄДРПОУ: 40108646, місцезнаходження 03048, м. Київ, вул. Федора Ернста, буд.3.
Повний текст рішення складено 05.05.2026 р..