Тернівський районний суд міста Кривого Рогу
Дніпропетровської області
справа № 932/20376/25
номер провадження 2/215/1923/26
04 травня 2026 року Тернівський районний суд міста Кривого Рогу Дніпропетровської області у складі:
головуючого судді - Дудікова А.В.,
при секретарі - Болдирєвій А.О.
згідно з вимогами ч. 2 ст. 247 ЦПК України, без фіксації судового засідання технічними засобами, розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження в приміщенні Тернівського районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області цивільну справу № 932/20376/25 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Фінтраст Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,
встановив
Описова частина
Ухвалою Шевченківського районного суду міста Дніпра від 29.12.2025 цивільну справу за позовом ТОВ «ФК «ФІНТРАСТ КАПІТАЛ» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості передано на розгляд за підсудністю до Тернівського районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області.
Свої позовні вимоги обґрунтовувало тим, що 26.02.2024 між ТОВ «Лінеура Україна» та ОСОБА_1 було укладено договір про надання коштів на умовах споживчого кредиту №4423054, відповідно до умов якого Товариство надало відповідачу грошові кошти у розмірі 1 000 грн строком на 360 днів, стандартна процентна ставка - 2,5% в день, а відповідач зобов'язалася повернути кредит, сплатити проценти за користування кредитом в порядку та строки, визначені договором. Товариство свої зобов'язання за кредитним договором виконало в повному обсязі, надало відповідачу грошові кошти в обсязі та у строк визначеними умовами кредитного договору. 11.03.2024 між ТОВ «Лінеура Україна» та ОСОБА_1 було укладено додатковий договір до договору №4423054 про надання коштів на умовах споживчого кредиту від 26.02.2024, відповідно до умов якого Товариство надало відповідачу грошові кошти у розмірі 1 200 грн, а відповідач зобов'язалася повернути кредит, сплатити проценти за користування кредитом в порядку та строки, визначені договором. Товариство свої зобов'язання за кредитним договором виконало в повному обсязі, надало відповідачу грошові кошти в обсязі та у строк визначеними умовами кредитного договору.
25.10.2024 між ТОВ «Лінеура Україна» та ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» укладено договір факторингу №25/10/2024, згідно з умовами якого ТОВ «Лінеура Україна» передало ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» за плату належні йому права вимоги, а ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» приймає належні «Лінеура Україна» права вимоги до боржників, вказаних у реєстрі боржників. Відповідно до реєстру боржників ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» набуло права грошової вимоги до відповідача ОСОБА_1 за Договором № 4423054 від 26.02.2024 року у розмірі 16215 грн., з якої заборгованість з тіла кредиту - 2200 грн., заборгованості за процентами - 12915 грн., штрафні санкції 1100 грн.
У зв'язку з неналежним виконанням зобов'язань за кредитним договором позивач просив стягнути з відповідача 22 705 грн заборгованості за кредитним договором, 2 422,40 грн сплаченого судового збору та витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 10 000 грн.
Ухвалою суду від 23.02.2026 справу прийнято до провадження суддею Дудіковим А.В., визначено проводити розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін та призначено судове засідання для розгляду справи по суті на 31.03.2026, задоволено клопотання позивача про витребування доказів.
17.03.2026, на виконання ухвали суду від 23.02.2026, надійшла відповідь від АТ «ПУМБ».
31.03.2026 розгляд справи відкладено на 04.05.2026, у зв'язку з неявкою відповідача.
Представник позивача у судове засідання призначене на 04.05.2026 не з'явився, в позовній заяві просив проводити розгляд справи за його відсутності.
Відповідач у судові засідання призначені на 31.03.2026 та 04.05.2026 не з'явилася, про день та час розгляду справи повідомлялася судом належним чином, а саме шляхом направлення судової повістки за зареєстрованим місцем проживання, однак поштове відправлення, адресоване відповідачу повернулося до суду з відміткою пошти про причини невручення: закінчення встановленого терміну зберігання. Крім того, відповідач про день та час розгляду справи повідомлялася через оголошення на офіційному веб-сайті судової влади України та надіслання електронних документів в її електронний кабінет. Відзив на позовну заяву ОСОБА_1 не подала, будь-яких клопотань на адресу суду не надходило.
Мотивувальна частина
Мотиви, якими керується суд першої інстанції та застосовані норми права
Суд вважає можливим розглянути справу у відсутності представника позивача відповідно до ч. 3 ст. 211 ЦПК України, враховуючи, що останній скористався своїми процесуальними правами.
Згідно з ч. 8 ст. 178 ЦПК України у разі не подання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.
Відповідно до ч. 1 ст. 280 ЦПК України, суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів за одночасного існування таких умов: 1) відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання; 2) відповідач не з'явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин; 3) відповідач не подав відзив; 4) позивач не заперечує проти такого вирішення справи.
За таких обставин, суд вважає можливим відповідно до ст. 280 ЦПК України, розглянути справу та ухвалити заочне рішення у відсутності відповідача на підставі наявних у справі доказів, враховуючи, що відповідач будучи належним чином повідомленою про дату, час і місце судового засідання, в судове засідання не з'явилася без поважних причин та без повідомлення причин, відзив на позовну заяву не подала, представник позивача не заперечує проти такого вирішення справи.
Частиною 2 ст. 247 ЦПК України передбачено, що в разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Згідно з ч. 8 ст. 279 ЦПК України при розгляді справи у порядку спрощеного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, а у випадку розгляду справи з повідомленням (викликом) учасників справи - також заслуховує їх усні пояснення та показання свідків. Судові дебати не проводяться.
Дослідивши письмові докази у справі, суд приходить до наступного висновку.
З матеріалів справи вбачається, що 26.02.2024 між ТОВ «Лінеура Україна» та ОСОБА_1 за допомогою електронного підпису (одноразовий ідентифікатор 73670) укладено Договір про надання коштів на умовах споживчого кредиту 4423054, на умовах, встановлених Договором, Товариство зобов'язується надати Клієнту грошові кошти в гривні (далі - кредит) на умовах строковості, зворотності, платності, а Клієнт зобов'язується повернути кредит, сплатити проценти за користування кредитом та виконати інші обов'язки, передбачені Договором. (пункт 1.2 договору) (а.с.79-89).
Сума кредиту (загальний розмір) складає - 1000 гривень. За взаємною згодою Сторін сума кредиту може бути збільшена, про що Сторонами укладається Додатковий договір. При цьому сторони погодили, що збільшення суми кредиту можливе до дати здійснення клієнтом першого платежу за Договором, відповідно до Графіку платежів (п.1.3 цього Договору). 1.3. Строк кредитування 360 днів. Періодичність платежів зі сплати процентів - кожні 30 днів. Детальні терміни (дати) повернення кредиту та сплати процентів визначені в Таблиці обчислення загальної вартості кредиту для споживача та реальної річної процентної ставки за договором про споживчий кредит (далі іменується - Графік платежів), що є Додатком №1 до цього Договору. Графік платежів розраховується з урахуванням періоду застосування зниженої процентної ставки, виходячи з припущення, що Клієнт виконає свої обов'язки на умовах та у строки, визначені в Договорі.
Згідно п.1.4 Договору тип процентної ставки - фіксована. За користування кредитом нараховуються проценти на таких умовах: 1.4.1. Стандартна процента ставка становить 2,50% за кожен день користування кредитом та застосовується в межах всього строку кредиту, вказаного в п.1.3 цього Договору. 1.4.2. Знижена процентна ставка становить 0,38% за кожен день користування кредитом та застосовується на таких умовах: Якщо Клієнт до 26.03.2024 (включно) або протягом трьох календарних днів, що слідують за вказаною датою, сплатить кошти в сумі, не менше суми першого платежу, визначеного в Графіку платежів, або здійснить часткове дострокове повернення кредиту, Клієнт як учасник Програми лояльності отримає від Товариства індивідуальну знижку на стандартну процентну ставку, в зв'язку з чим розмір процентів, що повинен сплатити Клієнт за стандартною процентною ставкою до вказаної вище дати буде перераховано за зниженою процентною ставкою. У випадку невиконання Клієнтом умов для отримання індивідуальної знижки від Товариства, користування кредитом для Клієнта здійснюється за стандартною процентною ставкою на звичайних (стандартних) умовах, що передбачені цим Договором та доступні для інших клієнтів, які не мають окремих індивідуальних знижок стандартної процентної ставки.
Відповідно до п.1.5. Договору, орієнтовна реальна річна процентна ставка на дату укладення Договору складає: 1.5.1. за стандартною ставкою за весь строк кредитування 99 923,40% річних. 1.5.2. за стандартною процентною ставкою з урахуванням періоду застосування зниженої процентної ставки 18 177,31% річних. 1.6. Орієнтовна загальна вартість кредиту на дату укладення Договору складає: 1.6.1. за стандартною ставкою за весь строк користування кредитом 10 000,00 грн. 1.6.2. за стандартною процентною ставкою з урахуванням періоду застосування зниженої ставки 9 362,50 грн.
Сторони домовилися, що повернення (виплата) кредиту та сплата процентів за користування кредитом включно із кількістю платежів, їх розміром та періодичністю внесення, здійснюватимуться згідно з Графіком платежів, крім випадку, визначеного в п.4.3. Договору (п.4.1).
Відповідно до п.2.1 Договору, Товариство надає кредит у безготівковій формі шляхом перерахування коштів кредиту на банківський рахунок Клієнта за реквізитами електронного платіжного засобу (платіжної картки) НОМЕР_1 . 2.2. Суму кредиту (його частину) Товариство перераховує протягом двох днів з моменту укладення цього Договору. Дати надання кредиту: 26.02.2024 або 27.02.2024.
Також, відповідачем погоджено Таблицю обчислення загальної вартості кредиту для споживача та реальної річної процентної ставки за договором про споживчий кредит, що є Додатком № 1 за договором про споживчий кредит (а.с.89 з.б.). Відповідачем електронним підписом (одноразовим ідентифікатором 13056) був підписаний паспорт споживчого кредиту, у якому вказані основні умови кредитування з урахуванням побажань споживача (а.с.95-97).
11.03.2024 між ТОВ «Лінеура Україна» та ОСОБА_1 за допомогою електронного підпису (одноразовий ідентифікатор 62305) укладено Додатковий договір до Договору №4423054 про надання коштів на умовах споживчого кредиту від 26.02.2024, відповідно до якого сторони за взаємною згодою домовились, що згідно з умовами цього Додаткового договору Товариство зобов'язується надати Клієнту грошові кошти в гривні (далі - кредит) на умовах строковості, зворотності, платності, а Клієнт зобов'язується повернути кредит, сплатити проценти за користування кредитом та виконати інші обов'язки, передбачені Договором. Сума кредиту, яка надається згідно з цим Додатковим договором складає: 1 200,00 гривень. 1.3. Внести зміни у п.1.2. Договору та викласти його у наступній редакції: «1.2. На умовах, встановлених Договором, Товариство зобов'язується надати Клієнту грошові кошти в гривні (далі - кредит) на умовах строковості, зворотності, платності, а Клієнт зобов'язується повернути кредит, сплатити проценти за користування кредитом та виконати інші обов'язки, передбачені Договором. Тип кредиту - кредит. Сума кредиту (загальний розмір) складає: 2 200,00 гривень.» Періодичність платежів зі сплати процентів - кожні 30 днів. 1.4. Сума кредиту на дату укладення цього Додаткового договору, з урахуванням платежів, здійснених Клієнтом за Договором, складає: 2 200,00 гривень. 1.5. Строк кредитування та періодичність сплати процентів залишаються незмінними, відповідно до п.1.3 Договору. 1.6. За користуванням кредитом нараховуються проценти на умовах, встановлених п.1.4 Договору. З врахуванням зміненої суми кредиту за Договором (п.п.1.2-1.3. Додаткового договору) Денна процентна ставка за Договором у разі використання Клієнтом права на Знижену процентну ставку дорівнює 2.314% (а.с.70-71).
Також, відповідачем погоджено Таблицю обчислення загальної вартості кредиту для споживача та реальної річної процентної ставки за договором про споживчий кредит, що є Додатком № 1 за договором про споживчий кредит (а.с.72). Відповідачем електронним підписом (одноразовим ідентифікатором 62305) був підписаний паспорт споживчого кредиту, у якому вказані основні умови кредитування з урахуванням побажань споживача (а.с.92-94).
Відповідно до п.2.1 Договору Товариство протягом двох робочих (банківських) днів з моменту укладення цього Додаткового договору надає кредит (додаткову суму) у безготівковій формі шляхом перерахування коштів додаткової суми кредиту за реквізитами електронного платіжного засобу (платіжної картки) НОМЕР_2 . Дати надання додаткової суми кредиту: 11.03.2024 або 12.03.2024.
ТОВ «Лунеура Україна» зобов'язання за Договором про споживчий кредит №4423054 від 26.02.2024 виконало, що підтверджується листом ТОВ «Пейтек Україна» від 01.11.2024 в якому зазначено, що Відповідно до зазначеного договору було успішно перераховано кошти на платіжну картку клієнта: 11.03.2024 16:19:19 на суму 1200,00 (одна тисяча двісті гривень 00 копійок) грн, маска картки НОМЕР_2 , номер транзакції в системі iPay.ua - 355206787, призначення платежу: Зарахування 1200 грн на карту НОМЕР_2 та листом від 01.11.2024 в якому ТОВ «Пейтек Україна» зазначило, що Відповідно до Договору було успішно перераховано кошти на платіжну картку клієнта від ТОВ «ЛІНЕУРА УКРАЇНА»: 26.02.2024 20:28:13 на суму 1000.00 грн. Номер транзакції в системі ТОВ «ПЕЙТЕК УКРАЇНА» - 317f0f20-a0da-4fa5-b360-00da413b9b74 Номер транзакції в системі ТОВ «ЛІНЕУРА УКРАЇНА» - 44230541708972091 Session ID - 023289426814 Сайт торгівця - https://credit7.ua Код авторизації - 364513 Банк-еквайр - АТ "ПУМБ" Призначення платежу: зарахування на картку, маска картки НОМЕР_2 (а.с.69, 111)
17.03.2026 до суду від АТ «ПУМБ» надійшла відповідь №КНО-07.8.5/3839БТ від 11.03.2026 в якій зазначено, що в банку на ім'я ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_3 ) була випущена банківська платіжна картка (далі-БПК) НОМЕР_4 до рахунку № НОМЕР_5 y гривні. В результаті аналізу операцій, здійснених по карті НОМЕР_4 , яка відкрита на ім'я ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_3 ) за 11.03.2024р. - була виявлена операція по надходженню грошових коштів у сумі 1200,00 гривень через сервіс іншого банку. Операція на суму 1000,00 грн 26.02.2024р. о 20:28:13 проведена з використанням сервісу переказу коштів через АТ ПУМБ. Між Банком та ТОВ "ПЕЙТЕК УКРАЇНА" було укладено договір відповідно до якого Банк надав послуги переказу коштів. В Банку наявна лише часткова інформація щодо операції, а саме, що кошти направлені на карту НОМЕР_4 , яка випущена на ім'я ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_3 ) на суму 1000,00 грн 26.02.2024р. о 20:28:13 (а.с.141).
25.10.2024 між ТОВ «Лінеура Україна» (Клієнт) та ТОВ «ФК «Фінтраст Україна» (Фактор) укладено договір факторингу №25/10/2024, За цим договором Фактор зобов'язується передати грошові кошти в розпорядження Клієнта (ціна продажу) за плату, а Клієнт відступити Факторові Право грошової Вимоги, строк виконання зобов'язань за якою настав або виникне в майбутньому до третіх осіб - Боржників, включаючи суму основного зобов'язання (кредиту), плату за кредитом (плату за процентною ставкою), пеню за порушення грошових зобов'язань та інші платежі, право на одержання яких належить Клієнту. Перелік Боржників, підстави виникнення Права грошової Вимоги до Боржників, сума грошових вимог та інші дані зазначені в Реєстрі Боржників, який формується згідно Додатку №1 та є невід'ємною частиною Договору (п.1.1.). Перехід від Клієнта до Фактора Прав Вимоги Заборгованості до Боржників відбувається після підписання Сторонами Акту прийому-передачі Реєстру Боржників згідно Додатку №2 та надходження Ціни Продажу у повному обсязі, відповідно до п. 3.3 цього Договору, на рахунок Клієнта, після чого Фактор стає кредитором по відношенню до Боржників стосовно Заборгованостей та набуває відповідні Права Вимоги. Підписаний Сторонами та скріплений їх печатками Акт прийому-передачі Реєстру Боржників та повна сума Ціни Продажу, що надійшла на рахунок Клієнта, - підтверджють факт переходу від Клієнта до Фактора Прав Вимоги заборгованості.
Відповідно до витягу з Реєстру Боржників до Договору факторингу №25/10/2024 від 25.10.2024, ТОВ «Лінеура Україна» відступило ТОВ «ФК «Фінтраст Україна» право вимоги заборгованості щодо ОСОБА_1 за договором №4423054 від 26.02.2024. На дату укладення Договору факторингу від 25.10.2024 року №25/10/2024, строк дії Договору № 4423054 від 26.02.2024 року не закінчився., а тому, в межах строку дії Договору, укладеного між ТОВ «Лінеура Україна» та ОСОБА_1 у період з 26.10.2024 року по 20.02.2025 року (118 календарних днів) здійснено нарахування процентів за стандартною процентною ставкою 2,5% у сумі 6490 грн.
Таким чином, право вимоги за вказаним кредитним договором на підставі укладеного договору факторингу перейшло до позивача.
Згідно з розрахунками, заборгованість відповідача за договором №4423054 від 26.02.2024 становить 22 705 грн, з яких: 2 200 грн - сума заборгованості за основною сумою боргу; 12 915 грн - сума заборгованості за процентами, 1 100 - штрафні санкції, 6 490 грн - проценти за користування грошовими коштами, нараховані позивачем за 118 календарних днів (а.с.100-104, 105-106).
Відповідач зобов'язання за кредитним договором належним чином не виконує, грошові кошти та відсотки не повертає, чим порушує права позивача.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 512 ЦК України кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).
Згідно зі ст. 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідно до ст. 1082 ЦК України, передбачено Боржник зобов'язаний здійснити платіж факторові за умови, що він одержав від клієнта або фактора письмове повідомлення про відступлення права грошової вимоги факторові і в цьому повідомлені визначена грошова вимога, яка підлягає виконанню, а також названий фактор, якому має бути здійснений платіж. Боржник має право вимагати від фактора надання йому в розумний строк доказів того, що відступлення права грошової вимоги факторові справді мало місце. Якщо фактор не виконає цього обов'язку, боржник має право здійснити платіж клієнтові на виконання свого обов'язку перед ним. Виконання боржником грошової вимоги факторові відповідно до цієї статті звільняє боржника від його обов'язку перед клієнтом.
Згідно Правової позиції, яка висловлена Верховним Судом України в постанові від 23 вересня 2015 року у справі №6-979цс15, боржник, який не отримав повідомлення про передачу права вимоги іншій особі, не позбавляється обов'язку погашення заборгованості, а лише має право на погашення заборгованості первісному кредитору. Неповідомлення боржника про зміну - кредитора не звільняє його від обов'язку погашення кредиту взагалі.
Відповідно до частин першої, другої статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).
Згідно з частиною першою статті 627 ЦК України відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Відповідно до статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Частиною першою статті 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
Якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася (частина друга статті 639 ЦК України).
Абзац другий частини другої статті 639 ЦК України передбачає, що договір, укладений за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем за згодою обох сторін, вважається укладеним в письмовій формі.
Частиною першою статті 1046 ЦК України передбачено, що за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості.
Відповідно до частини першої статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти (частина перша статті 1048 ЦК України).
Частиною другою статті 1054 ЦК України встановлено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.
Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (стаття 1055 ЦК України).
Особливості укладання кредитного договору в електронному вигляді визначені Законом України «Про електронну комерцію».
Згідно з пунктом 6 частини першої статті 3 Закону України «Про електронну комерцію» електронний підпис одноразовим ідентифікатором - це дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших; електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору.
При цьому одноразовий ідентифікатор - це алфавітно-цифрова послідовність, що її отримує особа, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір шляхом реєстрації в інформаційно-телекомунікаційній системі суб'єкта електронної комерції, що надав таку пропозицію. Одноразовий ідентифікатор може передаватися суб'єктом електронної комерції, що пропонує укласти договір, іншій стороні електронного правочину засобом зв'язку, вказаним під час реєстрації у його системі, та додається (приєднується) до електронного повідомлення від особи, яка прийняла пропозицію укласти догові (пункт 12 частини першої статті 3 Закону України «Про електронну комерцію»).
Відповідно до частини третьої статті 11 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.
Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-телекомунікаційних системах (частини четверта статті 11 Закону України «Про електронну комерцію»).
Згідно з частиною шостою статті 11 Закону України «Про електронну комерцію» відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз'яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз'яснення логічно пов'язані з нею.
За правилом частини восьмої статті 11 Закону України «Про електронну комерцію» у разі якщо укладення електронного договору відбувається в інформаційно- телекомунікаційній системі суб'єкта електронної комерції, для прийняття пропозиції укласти такий договір особа має ідентифікуватися в такій системі та надати відповідь про прийняття пропозиції (акцепт) у порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Такий документ оформляється у довільній формі та має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору.
Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного в письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним статтею 12 цього Закону, є оригіналом такого документа.
Стаття 12 Закону України «Про електронну комерцію» визначає порядок підписання угоди в сфері електронної комерції. Якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.
Укладання договору в електронному вигляді через інформаційно-комунікаційну систему можливе за допомогою електронного підпису лише за умови використання засобу електронного підпису усіма сторонами цього правочину. В іншому випадку електронний правочин може бути підписаний сторонами електронним підписом одноразового ідентифікатора та/або аналогом власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.
Отже, електронний підпис призначений для ідентифікації особи, яка підписує електронний документ.
Положення Закону України «Про електронну комерцію» передбачають використання як електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», так і електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом.
Електронний цифровий підпис як вид електронного підпису накладається за допомогою особистого ключа та перевіряється за допомогою відкритого ключа (стаття 1 Закону України «Про електронний цифровий підпис»).
Електронний підпис одноразовим ідентифікатором - дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору (пункт 5 частини першої статті 3 Закону України «Про електронну комерцію»).
Аналогічний висновок викладено у постанові Верховного суду від 14 червня 2022 року у справі №757/40395/20.
Зважаючи на викладене, позивачем надано належні та допустимі докази укладення кредитного договору №4423054 від 26.02.2024 та отриманням відповідачем кредитних коштів за вищевказаним договором.
Однак, всупереч умовам Договорів, відповідач не виконав свого зобов'язання. Після відступлення позивачу права грошової вимоги до відповідача, останній не здійснив жодного платежу для погашення кредитних заборгованостей по Договорам.
Відповідно до ч. 1 ст. 525 ЦК України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Згідно ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Частина 1 ст. 599 ЦК України передбачає, що зобов'язання припиняється виконанням проведеним належним чином.
Відповідно до ч. 1 ст. 610 ЦК України, порушенням зобов'язання є невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання, (неналежне виконання).
Відповідно до ч. 1 ст. 612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк встановлений договором або законом.
Таким чином, ОСОБА_1 має непогашену заборгованість перед ТОВ «ФК «Фінтраст Капітал» за: кредитним договором №4423054 від 26.02.2024 та Додатковим договором №4423054 від 11.03.2024 у загальному розмірі 22 705 грн, з яких: 2 200 грн - заборгованість за тілом кредиту; 12 915 грн - проценти, нарахованими первісним кредитором, 1 100 - штрафні санкції, 6 490 грн - проценти, нараховані позивачем.
Згідно ст. 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватись належним чином, відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що ставляться.
Реалізація принципу змагальності в цивільному процесі та доведення сторонами перед судом переконливості поданих доказів є конституційною гарантією (стаття 129 Конституції України).
Відповідно до ст.ст. 76, 78, 80 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Суд не бере до уваги докази, що одержані з порушенням порядку, встановленого законом. Обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
Згідно з ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Відповідно до ст. 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Як свідчать матеріали справи, станом на день ухвалення рішення у справі відповідач доказів сплати заборгованості за кредитним договором №4423064 від 26.02.2024 та Додатковим договором №4423054 від 11.03.2024, не надала.
Також, відповідачем не надано до суду доказів на спростування обставин щодо видачі кредитних коштів, а саме банківську виписку по рахункам, або довідку з банку про неналежність їй рахунку, на який відбувалось зарахування коштів та неналежність їй вказаного у договорі номеру телефону.
Враховуючи відсутність оплати за кредитами з боку відповідача, суд дійшов висновку, що позовні вимоги в частині стягнення з відповідачки суми заборгованості за тілом кредиту за кредитним договором №4423064 від 26.02.2024 та Додатковим договором №4423054 від 11.03.2024 у розмірі 2 200 грн - підлягають задоволенню.
Позовні вимоги щодо стягнення відсотків Товариство обґрунтовувало наявністю домовленостей про процентну ставку за договорами, що малася у договорі та з огляду на зміст Паспорту споживчого кредиту, в якому умова щодо процентної ставки погоджена з позичальником під його розпис.
Кредитор зобов'язання за кредитним договором позики виконав в повному обсязі, а відповідач, всупереч викладеним у договорі умовам, в установлені терміни не повернула належні до сплати грошові суми, порушуючи встановлений графік обов'язкових платежів. Матеріалами справи підтверджено неналежне виконання позичальником умов укладених договорів.
Зважаючи на зазначене, оскільки відповідачем не спростовано будь-якими доказами правильність розрахунків заборгованості, суд вважає, що заборгованість за відсотками за користування кредитами також підлягає стягненню в розмірі заявленому позивачем у позові, а саме: 12 915 грн - відсотки, нараховані первісним кредитором, 6 490 грн - відсотки, нараховані позивачем.
Щодо стягнення з відповідача на користь позивача заборгованості за штрафами у розмірі 1 100 грн суд зазначає наступне.
Указом Президента України №64/2022 від 24.02.2022 «Про введення воєнного стану в Україні», який затверджено Законом України №2102-IX, у зв'язку із збройною агресією Російської Федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України «Про правовий режим воєнного стану» в Україні введено воєнний стан із 05 год. 30 хв. 24.02.2022 строком на 30 діб, який неодноразово було продовжено та останній діє на дату розгляду справи.
Відповідно до п. 18 Прикінцевих та Перехідних положень Цивільного кодексу України у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов'язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов'язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установлено, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).
Таким чином, суд приходить до висновку, що оскільки пеня, штрафи за кредитним договором №4423064 від 26.02.2024 та Додатковим договором №4423054 від 11.03.2024 нарахована в період дії в Україні воєнного стану, відсутні правові підстави для стягнення з відповідача на користь позивача пені, штрафами у розмірі 1 100 грн.
Висновки за результатом розгляду позовної заяви
З урахуванням вищевикладеного, надавши належну оцінку представленим у справі доказам у їх сукупності та приймаючи до уваги, що відповідач ОСОБА_1 не виконала належним чином зобов'язання щодо погашення заборгованості за кредитним договором ні перед первісним кредитором, ні перед дійсним після відступлення прав вимоги, та не повернула кредитні кошти протягом строків, обумовлених сторонами при укладені договору, тим самим допустила істотне порушення виконання своїх кредитно-договірних зобов'язань, суд дійшов висновку, що позовні вимоги ТОВ «ФК «Фінтраст Капітал» підлягають частковому задоволенню. З відповідача ОСОБА_1 на користь позивача слід стягнути заборгованість за кредитним договором №4423064 від 26.02.2024 та Додатковим договором №4423054 від 11.03.2024 у загальному розмірі 21 605 грн, з яких: 2 200 грн - сума заборгованості за основною сумою боргу; 12 915 грн - відсотки, нараховані первісним кредитором, 6 490 грн - відсотки, нараховані позивачем.
Щодо судових витрат
Відповідно до ч. 1 ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать, зокрема витрати на професійну правничу допомогу (п. 1 ч. 3 ст. 133 ЦПК України).
Згідно зі ст.141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Відповідно до платіжної інструкції №8029 від 04.12.2025 позивач при зверненні до суду сплатив судовий збір в розмірі 2 422,40 грн (а.с. 1).
З огляду на викладене, необхідно стягнути з відповідача на користь ТОВ «ФК «Фінтраст Капітал» витрати зі сплати судового збору у розмірі 2 303,70 грн (коефіцієнт задоволених вимог (0,951).
Згідно з ч.1 ст.137 ЦПК України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Згідно з ч. 8 ст.141 ЦПК України, розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).
На підтвердження витрат на професійну правничу допомогу, понесених під час розгляду справи, представником позивача надано наступні докази: копію Договору №10/12-2024 про надання правової допомоги від 10.12.2024, укладений між позивачем та адвокатом Столітнім М.М., копією заявки №13191; акт прийому-передачі виконаних робіт (наданих послуг) згідно Договору №10/12-2024 від 10.12.2024, копією свідоцтва; копією ордеру (а.с. 53-54, 67, 73-74, 91, 108).
Водночас за змістом ч. 4 ст. 137 ЦПК України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
Згідно з ч. ч. 3, 5, 9 ст. 141 ЦПК України при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов'язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялися.
Таким чином, під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд за наявності заперечення сторони проти розподілу витрат на адвоката або з власної ініціативи, керуючись критеріями, що визначені ч. ч. 3, 5, 9 ст. 141 ЦПК України, може не присуджувати стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, всі її витрати на професійну правову допомогу (постанови об'єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 03 жовтня 2019 року справі №922/445/19, від 22 листопада 2019 року у справі № 910/906/18 та від 06 грудня 2019 року у справі №910/353/19).
Аналогічні критерії застосовує ЄСПЛ, присуджуючи судові витрат на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Зокрема, у рішеннях від 12 жовтня 2006 року у справі «Двойних проти України» (пункт 80), від 10 грудня 2009 року у справі «Гімайдуліна і інших проти України» (пункти 34-36), від 23 січня 2014 року у справі «East/WestAllianceLimited» проти України», від 26 лютого 2015 року у справі «Баришевський проти України» (пункт 95) зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим.
У рішенні ЄСПЛ від 28 листопада 2002 року у справі «Лавентс проти Латвії» зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.
Положеннями ЦПК України передбачено такі критерії визначення та розподілу судових витрат: 1) їх дійсність; 2) необхідність; 3) розумність їх розміру з урахуванням складності справи і наданих послуг та фінансового стану учасників справи.
Подібні правові висновки викладені у додатковій постанові Великої Палати Верховного Суду від 19 лютого 2020 року у справі №755/9215/15-ц, провадження №14-382цс19.
Зважаючи на викладене, ураховуючи складність та значення справи для сторін, обсяг проведеної роботи представником позивача, який підтверджений належними та допустимими доказами, а також ціну позову та розмір фактично задоволених вимог, суд вважає за необхідне стягнути з відповідача на користь позивача витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 2 500 грн.
Керуючись ст.ст. 223, 259, 263-265, 268, 272, 279, 280, 284 ЦПК України, суд
Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Фінтраст Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,- задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Фінтраст Капітал» заборгованість за кредитним договором №4423064 від 26.02.2024 та Додатковим договором №4423054 від 11.03.2024 у загальному розмірі 21 605 грн (Двадцять одна тисяча шістсот п'ять гривень 00 копійок), з яких: 2 200 грн - сума заборгованості за основною сумою боргу; 12 915 грн - відсотки, нараховані первісним кредитором, 6 490 грн - відсотки, нараховані позивачем за 118 календарних днів.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Фінтраст Капітал» у рахунок відшкодування витрат по сплаті судового збору 2 303,70 грн (Дві тисячі триста три гривнi 70 копійок) та витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 2 500 грн (Дві тисячі п'ятсот гривень 00 копійок).
В задоволені решти позовних вимог, - відмовити.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених ЦПК України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Роз'яснити сторонам у справі, що згідно з вимогами ч. 1 ст. 284 ЦПК України заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Тобто суб'єктом подання заяви про перегляд заочного рішення є виключно відповідач, а не інші особи, які беруть участь у справі. Повторне заочне рішення сторони можуть оскаржити в загальному порядку, встановленому ЦПК України.
Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано відповідачем протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене відповідачем в апеляційному порядку.
Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.
Позивачем апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду, протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Відомості про учасників справи згідно п. 4 ч. 5 ст. 265 ЦПК України:
Позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Фінтраст Капітал», ЄДРПОУ - 44559822 місцезнаходження за адресою: 03045, м. Київ, вул. Набережно-Корчуватська, буд.27, приміщення 2.
Відповідач - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП - НОМЕР_3 , фактична адреса проживання: АДРЕСА_1 .
Повний текст судового рішення складено 05 травня 2026 року.
Суддя