Справа № 620/9007/25 Суддя (судді) першої інстанції: Соломко І.І.
05 травня 2026 року м. Київ
Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
головуючого судді: - Осіпової О.О.,
суддів: - Златіна С.В., Кравченка Є.Д.,
розглянувши у порядку письмового провадження апеляційну скаргу Головного управління Національної поліції в Чернігівській області на рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 16 грудня 2025 р. у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Чернігівській області, про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії,-
У провадженні Чернігівського окружного адміністративного суду перебувала справа за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Чернігівській області про визнання протиправними діїйщодо виплати йому грошової компенсації за невикористані дні чергової та додаткової оплачуваної відпустки за 2015, 2022 роки, грошової допомоги на оздоровлення за 2016-2022 роки, допомоги на вирішення соціально-побутових питань за 2020-2021 роки без урахуванням індексації грошового забезпечення; зобов'язання Департаменту патрульної поліції донарахувати та виплатити позивачу грошову компенсацію за невикористані дні чергової та додаткової оплачуваної відпустки за 2015, 2022 роки, грошову допомогу на оздоровлення за 2016-2022 роки, допомогу на вирішення соціально-побутових питань за 2020-2021 роки з урахуванням індексації грошового забезпечення.
В обґрунтування позовних вимог зазначено, що відповідачем протиправно не враховано індексацію грошового забезпечення при обчисленні розміру грошової компенсації за невикористані дні чергової та додаткової оплачуваної відпустки за 2015, 2022 роки, грошової допомоги на оздоровлення за 2016-2022 роки, допомоги на вирішення соціально-побутових питань за 2020-2021 роки.
Рішенням Чернігівського окружного адміністративного суду від 16 грудня 2025 року позов задоволено повністю.
Визнано протиправними дії Головного управління Національної поліції в Чернігівській області щодо не врахування сум індексації грошового забезпечення при здійсненні нарахування та виплати матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань, матеріальної допомоги для оздоровлення та компенсації за невикористані дні відпустки ОСОБА_1 .
Зобов'язано Головне управління Національної поліції в Чернігівській області здійснити перерахунок та виплату ОСОБА_1 матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань 2016-2022 роки, матеріальної допомоги для оздоровлення за 2020-2021 року та компенсації за невикористані дні відпустки з урахуванням сум індексації грошового забезпечення, з урахуванням раніше виплачених сум.
Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що індексація грошового забезпечення має систематичний (щомісячний) характер, а її правова природа полягає у підтриманні купівельної спроможності рівня заробітної плати (грошового забезпечення) внаслідок її знецінення через подорожчання споживчих товарів і послуг, а тому вона має бути врахована у складі грошового забезпечення військовослужбовців для розрахунку одноразової грошової допомоги при звільненні, матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань, матеріальної допомоги для оздоровлення та компенсації за невикористані дні основної та додаткової відпусток.
Відповідач, не погодившись із рішенням суду, подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення суду першої інстанції, як таке, що прийнято з порушенням норм матеріального та процесуального права, а також без повного з'ясування всіх обставин, що мають значення для правильного вирішення справи, оскільки індексація грошового забезпечення позивачу у спірні періоди проводилася, а вказані ОСОБА_1 у позовній заяві виплати не можуть бути окремо проіндексовані відповідно до Закону України «Про індексацію грошових доходів населення», адже такі види грошової допомоги та компенсації мають разовий характер.
Водночас, ГУНП в Чернігівській області звертає увагу суду апеляційної інстанції, що грошове забезпечення поліцейських індексується поліцейським щомісяця у межах прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб та відповідно до визначеного індексу інфляції, а не окремо, як вважає суд першої інстанції.
Ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 22.01.2026р. апеляційне провадження відкрито та встановлено строк для подання відзиву на апеляційну скаргу.
У встановлений апеляційним судом строк від відповідача не надійшов відзив на апеляційну скаргу.
Враховуючи, що від учасників справи не надійшло клопотань про розгляд справи за їх участі, розгляд справи вирішено проводити у порядку письмового провадження.
Згідно зі ст. 229 КАС України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.
Колегія суддів, заслухавши доповідь судді-доповідача, дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з огляду на таке.
Перевіряючи законність та обґрунтованість оскаржуваного рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції зазначає наступне.
Судами першої та апеляційної інстанцій встановлено, що позивач проходив службу в Головному управлінні Національної поліції в Чернігівській області, що підтверджується наказами від 07.11.2015 № 3о/с та від 28.06.2022 № 328 о/с.
Відповідно до довідки про нараховане грошове забезпечення за період з 01.01.2022р. до 29.06.2022р. позивачу нарахована компенсація за невикористану відпустку в сумі 4972,04 грн.
З довідок про нарахування грошового забезпечення позивачу встановлено, що ОСОБА_1 виплачено матеріальну допомогу на оздоровлення у серпні 2016 року, травні 2017 року, серпні 2018 року, травні 2019 року, вересні 2020 року; грудні 2021 року, березні 2022 року матеріальну допомогу для вирішення соціально-побутових питань у грудні 2020 року, грудні 2021 року (а.с.10-16).
Згідно з довідкою про нараховану та виплачену індексацію позивачу у період з червня 2016 року до 29.06.2022 року нараховувалась та виплачувалась індексація грошового забезпечення (а.с.17-18).
Листом від 01.05.2025р. Головне управління Національної поліції в Чернігівській області повідомило, що індексації підлягає загальний місячний дохід позивача, а не окрема виплата (в тому числі матеріальна допомога на оздоровлення, матеріальна допомога для вирішення соціально побутових питань, компенсації за невикористану відпустку).
Вважаючи, що індексація грошового забезпечення має бути врахована при обчисленні компенсації за невикористану відпустку, одноразової грошової допомоги при звільненні, матеріальної допомоги для оздоровлення, матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань, позивач звернувся до суду з цим позовом.
Оцінюючі висновки суду першої інстанції на предмет їх відповідності нормам матеріального та процесуального права, та, перевіряючи повноту встановлення окружним адміністративним судом фактичних обставин справи, колегія суддів дійшла наступного висновку.
Частиною другою статті 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Закон України «Про Національну поліцію» (далі - Закон) визначає правові засади організації та діяльності Національної поліції України, статус поліцейських, а також порядок проходження служби в Національній поліції України.
Відповідно до частин першої, другої статті 94 Закону України «Про Національну поліцію» поліцейські отримують грошове забезпечення, розмір якого визначається залежно від посади, спеціального звання, строку служби в поліції, інтенсивності та умов служби, кваліфікації, наявності наукового ступеня або вченого звання. Порядок виплати грошового забезпечення визначає Міністр внутрішніх справ України.
Також частиною п'ятою статті 94 цього Закону встановлено, що грошове забезпечення поліцейських індексується відповідно до закону.
Відповідно до статті 18 Закону України «Про державні соціальні стандарти та державні соціальні гарантії» законами України з метою надання соціальної підтримки населенню України в цілому та окремим категоріям громадян встановлюються державні гарантії, зокрема, щодо індексації доходів населення з метою підтримання достатнього життєвого рівня громадян та купівельної спроможності їх грошових доходів в умовах зростання цін.
В силу статті 19 Закону України «Про державні соціальні стандарти та державні соціальні гарантії» державні соціальні гарантії є обов'язковими для всіх державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ і організацій незалежно від форми власності.
Відповідно до статті 1 Закону України від 03.07.1991 № 1282-ХІІ "Про індексацію грошових доходів населення" (надалі - Закон № 1282-ХІІ) індексація грошових доходів населення - встановлений законами та іншими нормативно-правовими актами України механізм підвищення трудових доходів населення, що дає можливість частково або повністю відшкодувати подорожчання споживчих товарів і послуг.
Частинами першою та п'ятою статті 2 Закону № № 1282-ХІІ встановлено, що індексації підлягають грошові доходи громадян, одержані ними в гривнях на території України і які не мають разового характеру, серед яких оплата праці (грошове забезпечення). Індексації підлягають грошові доходи населення у межах прожиткового мінімуму, встановленого для відповідних соціальних і демографічних груп населення.
В силу частини першої статті 4 Закону № № 1282-ХІІ індексація грошових доходів населення проводиться в разі, коли величина індексу споживчих цін перевищила поріг індексації, який установлюється в розмірі 103 відсотка.
Приписами частини другої статті 5 Закону № № 1282-ХІІ передбачено, що підприємства, установи та організації, що фінансуються чи дотуються з Державного бюджету України, підвищують розміри оплати праці (грошового забезпечення) у зв'язку з індексацією за рахунок власних коштів і коштів Державного бюджету України.
Згідно з частиною шостою статті 5 Закону №№ 1282-ХІІ проведення індексації грошових доходів населення здійснюється у межах фінансових ресурсів бюджетів усіх рівнів, бюджету Пенсійного фонду України та бюджетів інших фондів загальнообов'язкового державного соціального страхування на відповідний рік.
Правила обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації та сум індексації грошових доходів населення визначає Порядок проведення індексації грошових доходів населення, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 №1078 (далі- Порядок № 1078).
Згідно з пунктом 1-1 Порядку № 1078 підвищення грошових доходів громадян у зв'язку з індексацією здійснюється з першого числа місяця, що настає за місяцем, в якому офіційно опубліковано індекс споживчих цін. Індексація грошових доходів населення проводиться у разі, коли величина індексу споживчих цін перевищила поріг індексації, який встановлюється в розмірі 103 відсотка. Індекс споживчих цін обчислюється Держстатом і не пізніше 10 числа місяця, що настає за звітним, публікується в офіційних періодичних виданнях. Обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації грошових доходів населення провадиться наростаючим підсумком починаючи з березня 2003 року - місяця опублікування Закону України від 06.02.2003 № 491-IV «Про внесення змін до Закону України «Про індексацію грошових доходів населення». Для проведення подальшої індексації грошових доходів населення обчислення індексу споживчих цін починається за місяцем, у якому індекс споживчих цін перевищив поріг індексації, зазначений в абзаці другому цього пункту.
Пунктом 4 Порядку № 1078 встановлено, що індексації підлягають грошові доходи населення у межах прожиткового мінімуму, встановленого для відповідних соціальних і демографічних груп населення. У межах прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб, індексується, зокрема, грошове забезпечення.
Відповідно до абзаців першого, другого пункту 5 Порядку № 1078 (в редакції з 01.12.2015) у разі підвищення тарифних ставок (окладів), стипендій, виплат, що здійснюються відповідно до законодавства про загальнообов'язкове державне соціальне страхування, визначених у пункті 2 цього Порядку, значення індексу споживчих цін у місяці, в якому відбувається підвищення, приймається за 1 або 100 відсотків. Обчислення індексу споживчих цін для проведення подальшої індексації здійснюється з місяця, наступного за місяцем підвищення зазначених грошових доходів населення. У разі зростання заробітної плати за рахунок інших її складових без підвищення тарифних ставок (окладів) сума індексації не зменшується на розмір підвищення заробітної плати. У разі коли відбувається підвищення тарифної ставки (окладу), у місяці підвищення враховуються всі складові заробітної плати, які не мають разового характеру.
Отже, на підприємства, установи, організації незалежно від форм власності покладається обов'язок проводити індексацію заробітної плати (грошового забезпечення) у разі перевищення величини індексу споживчих цін встановленого порогу індексації, при цьому базовим місяцем при обчисленні індексу споживчих цін для проведення подальшої індексації слід вважати підвищення грошового забезпечення за рахунок зростання його складових, які не мають разового характеру, зокрема, посадового окладу.
Пунктом 3 розділу Порядку та умов виплати грошового забезпечення поліцейським Національної поліції та здобувачам вищої освіти закладів вищої освіти із специфічними умовами навчання, що здійснюють підготовку поліцейських», затвердженого наказом МВС України №260 від 06.04.2016р., визначено, що до складу грошового забезпечення поліцейського входять: 1) посадовий оклад; 2) оклад за спеціальним званням; 3) щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, які мають постійний характер); 4) премії; 5) одноразові додаткові види грошового забезпечення.
Відповідно до пункту 13 розділу ІІ Порядку №260 поліцейським у межах асигнувань, що виділяються на їх утримання, один раз на рік може надаватись матеріальна допомога для оздоровлення, розмір якої повинен бути не менше їх посадового окладу та не більше місячного грошового забезпечення, та матеріальна допомога для вирішення соціально-побутових питань, розмір якої не повинен перевищувати їх місячного грошового забезпечення. Для визначення максимального розміру матеріальної допомоги для оздоровлення або матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань застосовується місячний розмір грошового забезпечення, нарахованого поліцейському за місяць, що передує місяцю, у якому приймається рішення про таку виплату, з розрахунку посадового окладу, окладу за спеціальним званням, щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, які мають постійний характер) та премії.
Згідно з абзацами 7,8 пункту 8 розділу ІІІ Порядку №260 поліцейським, які звільняються зі служби в поліції, виплачується грошова компенсація за всі невикористані під час проходження служби дні: щорічних основної та додаткової оплачуваних відпусток поліцейського; щорічної додаткової відпустки особам, які мають дітей або повнолітню дитину - особу з інвалідністю з дитинства підгрупи А І групи. Виплата грошової компенсації за невикористану відпустку проводиться, виходячи з розміру місячного грошового забезпечення, право на отримання якого поліцейський має відповідно до законодавства, на день звільнення зі служби. При цьому одноденний розмір грошового забезпечення визначається шляхом ділення розміру грошового забезпечення на 30 календарних днів. Кількість днів для виплати грошової компенсації за невикористану відпустку вказується в наказі про звільнення. У випадках припинення виплати грошового забезпечення з підстав, зазначених у пункті 8 розділу I цих Порядку та умов, і призупинення виплати грошового забезпечення з підстав, зазначених у пункті 7 цього розділу, виплата компенсації за невикористану відпустку проводиться з розміру грошового забезпечення, яке було встановлено на день припинення (призупинення), крім премії.
Тобто зі змісту наведених вище норм законодавства можна дійти висновку, що індексація має спеціальний статус у формі відшкодування знецінення грошових доходів громадян, зокрема, оплати праці (грошового забезпечення), які мають систематичний характер, а тому індексація є невід'ємною складовою частиною грошового забезпечення поліцейських.
Відтак, індексація грошового забезпечення має систематичний (щомісячний) характер, а її правова природа полягає у підтриманні купівельної спроможності рівня заробітної плати (грошового забезпечення) внаслідок її знецінення через подорожчання споживчих товарів і послуг, а тому вона має бути врахована у складі грошового забезпечення, з якого має бути обрахована сума грошової допомоги на оздоровлення, грошової допомоги на вирішення соціально-побутових питань та компенсації за невикористані дні відпусток.
Крім того, зі змісту цих норм законодавства можна дійти висновку, що складові грошового забезпечення поліцейських, які мають разовий характер, не індексуються окремо в разі включення таких виплат до складу грошового забезпечення, з якого поліцейському розраховувались вказані виплати.
Таким чином, до складу грошового забезпечення поліцейського входять такі одноразові види грошового забезпечення, а саме: матеріальна допомога для вирішення соціально-побутових питань; матеріальна допомога на оздоровлення, які були нараховані позивачу з проіндексованого грошового забезпечення відповідно до Закону України «Про індексацію грошових доходів населення».
Зокрема, судом у цій справі встановлено право позивача на виплату індексації грошового забезпечення, яка згідно з довідками (а.с.10-17) нараховувалася йому з червня 2016 року до 29 червня 2022 року.
У період з 2016 року до 2022 року йому раз на рік виплачувалася матеріальна допомога на оздоровлення, а у 2020-2021 роках - матеріальна допомога для вирішення соціально-побутових питань.
У червні 2022 року позивач отримав на картковий рахунок компенсацію за невикористані дні чергової та додаткової оплачуваної відпустки за 2015, 2022 роки в сумі 4972,04 грн.
В матеріалах справи відсутні докази оскарження позивачем правильності нарахування йому щомісячної індексації його основного грошового забезпечення, з якого розраховувалися зазначені ОСОБА_1 у позові одноразові виплати, із застосуванням базового місяця індексації «листопад 2015 року».
Виплата індексації проведена після внесення змін до постанови КМУ від 17.03.2003р. №1078 «Про затвердження Порядку проведення індексації грошових доходів населення».
Отже, індексація була включена до складу грошового забезпечення, з якого позивачу розраховувались вказані виплати, що вбачається із поданих до суду довідок про нараховане грошове забезпечення за відповідні роки та з довідки про розмір нарахованої та виплаченої індексації ОСОБА_1 з 07.11.2015р. до 29.06.2022р. (базовий місяць - листопад 2015 року).
За таких обставин колегія суддів апеляційного суду дійшла висновку, що, оскільки індексація грошового забезпечення була включена до складу місячного грошового забезпечення, з якого розраховується грошова допомога на оздоровлення, грошова допомога на вирішення соціально-побутових питань та компенсації за невикористані дні відпусток, то у спірному випадку відповідачем не вчинено протиправних дій щодо не включення її до складу таких одноразових виплат, оскільки вони не можуть бути проіндексовані окремо у розумінні норм Закону України «Про індексацію грошових доходів населення
За наведених обставин суд апеляційної інстанції не погоджується з висновками суду першої інстанції про наявність підстав для задоволення позовних вимог.
Відповідно до ч.1 ст.317 КАС України підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є: 1) неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи; 2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; 3) невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; 4) неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.
Неправильним застосуванням норм матеріального права вважається: неправильне тлумачення закону або застосування закону, який не підлягає застосуванню, або незастосування закону, який підлягав застосуванню.
Згідно з п.2 ч.1 ст. 315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити нове судове рішення у відповідній частині або змінити судове рішення.
Доводи відповідача про неправильне застосування судом першої інстанцій норм матеріального права підтвердилися під час апеляційного перегляду справи, внаслідок чого наявні підстави для скасування оскаржуваного рішення та ухвалення нового рішення про відмову у задоволенні позовних вимог.
Керуючись статтями 308, 311, 315, 316, 322, 328, 329 КАС України, колегія суддів,-
Апеляційну Головного управління Національної поліції в Чернігівській області задовольнити.
Рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 16 грудня 2025 року в адміністративній справі № 620/9007/25 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Чернігівській області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії скасувати.
Ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити.
Постанова суду набирає законної сили з дати її ухвалення та може бути оскаржена з підстав, визначених п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України.
Головуючий суддя О.О. Осіпова
Суддя С.В. Златін
Суддя Є.Д. Кравченко