Справа № 536/3055/25
провадження 2/527/571/26
іменем України
06 травня 2026 року м.Глобине
Глобинський районний суд Полтавської області у складі:
головуючого судді - Олефір А.О.,
з участю секретаря
судового засідання - Семенової К.М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Глобине в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу № 536/2482/25 за позовом Акціонерного товариства «Страхова компанія «Країна», яку подано представником позивача Бутенко Марією Олегівною до ОСОБА_1 про відшкодування шкоди в порядку регресу,
18 грудня 2025 року представник позивача звернулася до Кременчуцького районного суду Полтавської області з позовом про відшкодування шкоди в порядку регресу.
Ухвалою Кременчуцького районного суду Полтавської області від 13.01.2026 матеріали позовної заяви передано за територіальною підсудністю до Глобинського районного суду Полтавської області.
16 лютого 2026 року від Кременчуцького районного суду Полтавської області до Глобинського районного суду Полтавської області надійшла зазначена позовна заява, 16 лютого 2026 року відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями було визначено головуючого суддю Олефір А.О.
В обґрунтування позову представник зазначив, що 28.02.2025 року ОСОБА_1 , керуючи транспортним засобом «Iveko», державний реєстраційний номер « НОМЕР_1 » допустив зіткнення з транспортним засобом «Chevrolet», державний номерний знак « НОМЕР_2 ». Цивільно-правова відповідальність водія транспортного засобу «Iveko», державний реєстраційний номер « НОМЕР_1 » була застрахована за полісом обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № СА0501522. Внаслідок вищевказаної ДТП транспортним засобам було завдано механічних пошкоджень. Відповідно до постанови суду відповідача було визнано винним у скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого ст.ст. 122-4 та 124 Кодексу України про адміністративне правопорушення. З заявою про виплату страхового відшкодування внаслідок настання страхового випадку звернувся страхувальник та надав всі необхідні документи. На підставі даної заяви та наданих потерпілою стороною документів було складено страховий акт з розміром страхового відшкодування на суму 27088,00 грн.
Згідно зі статтею 38.1.1. Закону України ОСЦПВВНТЗ, страховик після виплати страхового відшкодування має право подати регресний позов до страхувальника або водія забезпеченого транспортного засобу, який спричинив дорожньо-транспортну пригоду: в) якщо він після дорожньо-транспортної пригоди за його участю самовільно залишив місце пригоди чи відмовився від проходження відповідно до встановленого порядку огляду щодо стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, або вжив алкоголь, наркотики чи лікарські препарати, виготовлені на їх основі (крім тих, що входять до офіційно затвердженого складу аптечки або призначені медичним працівником).
Оскільки, відповідно до постанови суду водій забезпеченого транспортного засобу після вчинення дорожньо-транспортної пригоди покинув місце ДТП, то у АТ «СК «Країна» виникло право подати регресний позов на фактично виплачену суму до водія.
Посилаючись на викладене, представник позивача просив суд, стягнути з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства «Страхова компанія «Країна» завдані збитки в порядку регресу у розмірі 27088,00 грн, а також сплачений судовий збір у розмірі 2 422,40 грн.
Представник позивача в судове засідання не з'явилася, у позовній заяві просила розгляд справи проводити у її відсутність, не заперечувала проти винесення заочного рішення по справі, просила позов задовольнити.
Згідно ч. 3 ст. 211 ЦПК України учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності.
Відповідач в судове засідання повторно не з'явився, судова повістка про виклик до суду направлялася за зареєстрованим місцем проживання відповідача.
Відповідно до п. 4 ч. 8 ст. 128 ЦПК України днем вручення судової повістки є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати судову повістку чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, що зареєстровані у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.
Як вбачається з Рекомендованих повідомлень про вручення поштових відправлень, судові повістки про виклик ОСОБА_1 до суду на 13:00 год 25.03.2026 та на 11:00 год 06.05.2026 повернулися до суду не вручені з відмітками «адресат відсутній».
Приймаючи до уваги викладене, суд вважає, що відповідно до положень п. 4 ч. 8 ст. 128 ЦПК України, повістка вважається такою, що вручена відповідачу.
Відзиву відповідач не подав.
Враховуючи наявність умов проведення заочного розгляду справи встановлених ст. 280 ЦПК України, судом постановлено ухвалу про заочний розгляд справи.
Дослідивши матеріали справи, всебічно, повно, об'єктивно оцінивши надані докази та давши їм належну оцінку, суд встановив наступне.
Згідно постанови Гайсинського районного суду Вінницької області від 07.05.2025 (справа № 129/873/25, провадження № 3/129/490/2025) 28.02.2025 р. о 14 год. 24 хв. в м. Гайсині по вул. Центральній ОСОБА_1 , керуючи автомобілем «Івеко» д.н.з. НОМЕР_1 не дотримався безпечної дистанції та інтервалу, в наслідок чого здійснив зіткнення з автомобілем «Шевроле» д.н.з. НОМЕР_2 , який був припаркований на узбіччі дороги власником якого є ОСОБА_2 , в результаті чого автомобілі було технічно пошкоджено, чим порушив п. 13.1 ПДР України, скоїв правопорушення, передбачене ст. 124 КУпАП. ОСОБА_1 визнано винуватим в скоєнні правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі п'ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 850 грн (а.с.11).
Відповідно до ст.82 ЦПК України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом, а отже, виходячи з даних правил, постанова суду у справі про адміністративне правопорушення, якою встановлена вина притягнутої до адміністративної відповідальності особи, є обов'язковою для суду, що розглядає справу про цивільно-правові наслідки дій особи, стосовно якої ухвалено постанову, з питань щодо того, чи мали місце ці дії та чи вчинені вони цією особою.
Таким чином, вина ОСОБА_1 у вчиненому ДТП встановлена та в порядку ст.82 ЦПК України доказуванню не підлягає.
Цивільно-правова відповідальність водія транспортного засобу «Iveko», державний реєстраційний номер НОМЕР_1 була застрахована за полісом обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № СА0501522. Страховик Акціонерне товариство «Страхова компанія «Країна»(а.с.25).
Власник пошкодженого транспортного засобу «Шевроле» д.н.з. НОМЕР_2 ОСОБА_2 звернулася до АТ «Страхова компанія «Країна»із заявою про виплату страхового відшкодування (а.с.23).
Відповідно до ч. 1 ст. 18 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», у разі настання страхового випадку страховик у межах страхових сум та згідно з умовами, зазначеними у внутрішньому договорі страхування, зобов'язаний у встановленому цим Законом порядку здійснити страхову виплату у зв'язку із шкодою, заподіяною внаслідок дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю та/або майну потерпілої особи, або прийняти обґрунтоване рішення про відмову в її здійсненні.
АТ «Страхова компанія «Країна» складено страховий акт № 17-68/77131/3.2.29 від 24.03.2025 року, відповідно до якого розмір страхової виплати становить 27088,00 грн (а.с.23).
Платіжною інструкцією № 36443 від 24.03.2025, АТ «Страхова компанія «Країна» перерахувало ОСОБА_2 страхове відшкодування в сумі 27088,00 грн (а.с.24).
Відповідно до ч.3 ст.1187 ЦК України шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.
Пунктом 1 ч.1 ст.1188 ЦК України встановлено, що шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується винною особою.
Згідно ст. 1 Закону України «Про страхування», страхова виплата (страхове відшкодування) - грошові кошти, що виплачуються страховиком у разі настання страхового випадку відповідно до умов договору страхування та/або законодавства.
У відповідності до ст.979 ЦК України, за договором страхування одна сторона (страховик) зобов'язується у разі настання певної події (страхового випадку) виплатити другій стороні (страхувальникові) або іншій особі, визначеній у договорі, грошову суму (страхову виплату), а страхувальник зобов'язується сплачувати страхові платежі та виконувати інші умови договору.
У ст. 990 Цивільного кодексу України визначено, що страховик здійснює страхову виплату відповідно до умов договору на підставі заяви страхувальника або іншої особи, визначеної договором і страхового акту.
Відповідно до ч.1 ст.1191 Цивільного кодексу України, особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування, якщо інший розмір не встановлений законом.
Згідно ст. 993 Цивільного кодексу України та cт.27 Закону України «Про страхування» до страховика (страхової компанії), який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, у межах фактичних витрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за завдані збитки.
Відповідно до п.п. в) пункту 1 ч. 1 ст. 37 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» страховик після здійснення страхової виплати має право зворотної вимоги до особи, цивільно-правова відповідальність якої застрахована, яка спричинила дорожньо-транспортну пригоду (особи, яка відповідно до закону несе цивільну відповідальність за заподіяну шкоду), якщо така особа після дорожньо-транспортної пригоди за її участю самовільно залишила місце дорожньо-транспортної пригоди (крім випадку, передбаченого частиною другою статті 31 цього Закону) чи відмовилася від проходження відповідно до встановленого порядку огляду щодо стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських засобів (лікарських препаратів), що знижують увагу та швидкість реакції, або така особа до проведення зазначеного огляду вжила алкоголь, наркотичні засоби, психотропні речовини, їх аналоги, а також лікарські засоби (лікарські препарати), виготовлені на їх основі (крім тих, що входять до офіційно затвердженого складу аптечки або призначені медичним працівником).
Відповідно до постанови Гайсинського районного суду Вінницької області від 07.05.2025 (справа № 129/956/25, провадження № 3/129/538/2025) 28.02.2025 р. о 14 год. 24 хв. в м. Гайсині по вул. Центральна ОСОБА_1 , керуючи автомобілем «Івеко» д.н.з. НОМЕР_1 , будучи учасником ДТП в порушення вимог п.2.4 ПДР України залишив місце дорожньо-транспортної пригоди, чим скоїв правопорушення, передбачене ст. 122-4 КУпАП. ОСОБА_1 визнано винуватим в скоєнні правопорушення, передбаченого ст. 122-4 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі двохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 3400 грн. (а.с.12).
Таким чином, вина ОСОБА_1 залишенні місця ДТП після його спричинення встановлена та в порядку ст.82 ЦПК України доказуванню не підлягає.
Приймаючи до уваги те, що ОСОБА_1 є винуватим у вчиненому ДТП, АТ «Страхова компанія «Країна» було здійснено виплату потерпілому розмір страхової виплати в сумі 27088,00 грн та оскільки ОСОБА_1 після спричинення дорожньо-транспортної пригоди самовільно залишив місце пригоди, то у АТ «Страхова компанія «Країна» виникло право для регресного позову до водія забезпеченого транспортного засобу, тому суд дійшов висновку, що позов є законним, обґрунтованим, підтвердженим належними доказами та таким, що підлягає задоволенню.
Згідно з ч. 1 ст.141 ЦПК України з відповідача на користь позивача підлягає стягненню сплачений ним при подачі позову до суду судовий збір в розмірі 2422,40 грн.
Враховуючи викладене, керуючись статтями 2, 12, 13, 81, 141, 258, 259, 265, 280-282, 354 ЦПК України, суд,
Позов Акціонерного товариства «Страхова компанія «Країна» - задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , рнокпп: не відомий на користь Акціонерного товариства «Страхова компанія «Країна», код ЄДРПОУ 20842474, розмір здійсненої страхової виплати в порядку регресу у сумі 27 088,00 грн (двадцять сім тисяч вісімдесят вісім гривень 00 копійок).
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства «Страхова компанія «Країна» витрати по сплаті судового збору в сумі 2422,40 грн.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
Апеляційна скарга на заочне рішення суду може бути подана позивачем протягом тридцяти днів до Полтавського апеляційного суду.
Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Повне найменування сторін:
позивач: Акціонерне товариство «Страхова компанія «Країна» (адреса: 04176, м. Київ, вул.Електриків, 29А, код ЄДРПОУ: 20842474),
відповідач: ОСОБА_1 (зареєстроване місце проживання за адресою: 39095, Полтавська обл., Кременчуцький р-н, с. Яроші, рнокпп: не відомий).
Суддя А.О. Олефір