справа № 369/15103/24
провадження № 22-ц/824/2469/2026
головуючий у суді І інстанції Скрипник О.Г.
05 травня 2026 року м. Київ
Київський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
головуючого судді - Писаної Т.О.
суддів - Приходька К.П., Журби С.О.
за участю секретаря судового засідання - Івкової Д.Л.
розглянув у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Києво-Святошинського районного суду Київської області від 21 серпня 2025 року про відмову у заміні одного заходу забезпечення позову іншим у цивільній справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , ОСОБА_3 , третя особа: ОСОБА_4 про стягнення коштів,
В провадженні Києво-Святошинського районного суду Київської області перебуває справа № 369/15103/24 за позовом ОСОБА_2 (далі - Позивач) до ОСОБА_1 та ОСОБА_3 , третя особа: ОСОБА_4 про стягнення коштів.
Позов обґрунтований тим, що 8 червня 2023 року між ОСОБА_1 продавець)та ОСОБА_2 (покупець) був укладений попередній договір купівлі-продажу житлового будинку та земельної ділянки, посвідчені приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Падалка Р.О. , відповідно до яких сторони зобов'язувалися у визначені строки попередніх договорів до 15 квітня 2024 року укласти договори купівлі-продажу житлового будинку та земельної ділянки.
Умовами, визначеними попередніми договорами купівлі-продажу визначено порядок сплати позивачем гарантійних внесків житлового будинку та земельної ділянки.
На виконання умов попереднього договору купівлі-продажу житлового будинку та земельної ділянки, позивач сплатила загальну суму грошових коштів у розмірі 17 595 115 грн що еквівалентно 460 191 дол США.
З незалежних від позивача обставин, будівництво будинку не було завершене відповідачем та договір купівлі-продажу житлового будинку та земельної ділянки у строки, передбачені попереднім договором купівлі-продажу укладено не було.
Позивач ОСОБА_2 звернулася до суду з позовом про стягнення з відповідача на свою користь суму сплачених коштів за попереднім договором купівлі-продажу земельної ділянки у розмірі 1519 380 грн, що еквівалентно 36 700 доларів США та житлового будинку у розмірі 17 651 104, 88 грн, що еквівалентно 423 491 дол США.
Ухвалою Києво-Святошинського районного суду Київської області від 19 вересня 2024 року та 14 листопада 2024 року були задоволені заяви позивача про забезпечення позову та накладено арешт на:
-квартиру АДРЕСА_1 ; реєстраційний номер майна: 34877797, що належить на праві власності ОСОБА_1
-земельну ділянку, кадастровий номер: 3222484400:09:004:0251, площа (га): 0.1806, реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна: 2752737032224, що належить на праві власності ОСОБА_1
-земельну ділянку, кадастровий номер: 3222484400:09:004:6080, площа (га): 0.1848, реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна: 2516342332080, що належить на праві власності ОСОБА_1
-земельну ділянку, кадастровий номер: 3222484400:09:004:6066, площа (га): 0.1606, реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна: 2513678532080, що належить на праві власності ОСОБА_1
-земельну ділянку, кадастровий номер: 3222484400:09:004:6035 площа (га): 0.1786, реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна: 2509498832080, що належить на праві власності ОСОБА_1
-земельну ділянку, кадастровий номер: 3222484400:09:004:6022, площа (га): 0.1892, реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна: 2507461932080, що належить на праві власності ОСОБА_1 .
Представником відповідачів - адвокатом Педенко Д.В. було подано до суду клопотання про заміну одного заходу забезпечення позову іншим, де він просив допустити заміну заходів забезпечення позову, вжитих на підставі ухвали Києво-Святошинського районного суду Київської області від 14 листопада 2024 року у справі № 369/15103/24, а саме: скасувати заходи забезпечення позову, вжиті ухвалою Києво-Святошинського районного суду Київської області від 14 листопада 2024 року у справі № 369/15103/24, накладеного на:
- квартиру АДРЕСА_1 ; реєстраційний номер майна: 34877797, що належить на праві власності ОСОБА_1
-земельну ділянку, кадастровий номер: 3222484400:09:004:0251, площа (га): 0.1806, реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна: 2752737032224, що належить на праві власності ОСОБА_1
-земельну ділянку, кадастровий номер: 3222484400:09:004:6080, площа (га): 0.1848, реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна: 2516342332080, що належить на праві власності ОСОБА_1
-земельну ділянку, кадастровий номер: 3222484400:09:004:6066, площа (га): 0.1606, реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна: 2513678532080, що належить на праві власності ОСОБА_1
-земельну ділянку, кадастровий номер: 3222484400:09:004:6035 площа (га): 0.1786, реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна: 2509498832080, що належить на праві власності ОСОБА_1
-земельну ділянку, кадастровий номер: 3222484400:09:004:6022, площа (га): 0.1892, реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна: 2507461932080, що належить на праві власності ОСОБА_1 .
- забезпечити позов шляхом накладення арешту на житловий будинок садибного типу розташований за адресою: АДРЕСА_2 , реєстраційний номер: нерухомого майна : 3189646232080, що належить на праві власності ОСОБА_1 .
Ухвалою Києво-Святошинського районного суду Київської області від 21 серпня 2025 року відмовлено в задоволенні клопотання про заміну одного заходу забезпечення іншим у цивільній справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , ОСОБА_3 , третя особа: ОСОБА_4 про стягнення коштів.
Не погоджуючись із указаною ухвалою Педенко Дмитро Володимирович в інтересах ОСОБА_1 звернувся до суду із апеляційною скаргою, в якій просить скасувати ухвалу суду першої інстанції та ухвалити нове судове рішення про задоволення заяви про заміну одного заходу забезпечення позову іншим.
В обґрунтування доводів апеляційної скарги вказує, що на земельних ділянках, на які було накладено арешт оскаржуваною ухвалою здійснюється будівництво інших житлових будинків, що підлягають передачі у власність іншим покупцям, а тому оскаржувана ухвала фактично порушує права третіх осіб, що не є учасниками справи.
Також вказує, що у квартирі АДРЕСА_1 ; реєстраційний номер майна: 34877797, що належить на праві власності ОСОБА_1 , на яку також накладено арешт, проживають відповідачі зі своєю малолітньою дитиною, що підтверджується витягами з реєстру територіальної громади відповідачів, свідоцтвом про народження дитини (копії документів були додані до клопотання), а тому арешт накладений на зазначену квартиру впливає й на права малолітньої доньки відповідачів.
Наголошує, що найбільш співмірним, обґрунтованим та розумним, буде вжиття заходів забезпечення позову шляхом накладення арешту на житловий будинок садибного типу, розташований на земельній ділянці з кадастровим номером 3222484400:09:004:6064, що був збудований на виконання умов попереднього договору купівлі-продажу житлового будинку від 08 червня 2023 року, укладеного між позивачем та особою, яка подає апеляційну скаргу, вартість якого є співмірною з заявленими позивачем позовними вимогами, та арешт якого не буде впливати на права третіх осіб, що не учасниками справи.
3 листопада 2025 року на адресу Київського апеляційного суду надійшов відзив на апеляційну скаргу від представника ОСОБА_2 - адвоката Захарчук І.А., в якому він просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, а ухвалу суду першої інстанції залишити без змін.
Вказує, що при вжитті судом заходів забезпечення позову сторона відповідача жодним чином про це не заперечувала та не вказувала про можливість порушення прав будь - яких осіб такими заходами.
Звертає увагу, що із пояснень та документів відповідача вбачається, що ніби він побудував будинок вартістю 38 434 247 грн (згідно наданого звіту про оцінку) менше ніж за один місяць, дані обставини об'єктивно ставлять під сумнів як можливість такого реального будівництва, так і дотримання якості такого будівництва. Відповідач не надав жодних фотоматеріалів, які б дали змогу дослідити фактичний реальний стан будинку.
07 квітня 2026 року до Київського апеляційного суду надійшли письмові пояснення представника апелянта, у яких Педенко Д.В. вказує на те, що у апеляційні скарзі серед підстав для скасування оскаржуваної ухвали суду зокрема зазначено про здійснення будівництва будинків для інших клієнтів на інших арештованих земельних ділянках.
На підтвердження вказаних обставин надав наступну інформацію.
Так, на земельній ділянці кадастровий номер: 3222484400:09:004:6035 площа (га): 0.1786, реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна: 2509498832080, що належить на праві власності ОСОБА_1 - здійснюється будівництво житлового будинку ТИП7 - ділянка 97 (копія Договору підряду і підтвердження здійснення Клієнтом оплат додаються). З Схеми розташування будинків (Додаток №3 до даних пояснень) вбачається, що накладений арешт прямо порушує права Власника майбутнього власника будинку на ділянці з номером АДРЕСА_3 , що складається з земельних ділянок кадастрові номери 3222484400:09:004:6033 та 6034, оскільки проїзд до цих ділянок згідно з Генеральним планом с. Дмитрівки, проходить по земельній ділянці з кадастровим номером 3222484400:09:004:6035, на яку безпідставно накладено арешт (таким чином Відповідач не може здійснити поділ ділянки і організувати проїзд та прокладання інженерних мереж до будинку власника).
На земельній ділянці кадастровий номер: 3222484400:09:004:6066, площа (га): 0.1606, реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна: 2513678532080, що належить на праві власності ОСОБА_1 ; побудовані фундаменти будинків ТИПІ і ТИП6. Зазначену земельну ділянку необхідно розділити на дві окремі в зв'язку з завершенням будівельних робіт та реєстрацією права власності за Замовниками будівництва (копія Договору підряду і підтвердження здійснення оплати додаються).
На земельній ділянці кадастровий номер: 3222484400:09:004:6080, площа (га): 0.1848, реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна: 2516342332080, що належить на праві власності ОСОБА_1 - знаходиться будинок ТИП5, повністю збудований на підставі Договору підряду, укладеного між ОСОБА_6 (Клієнт ОСОБА_7 ) і ТОВ «КГЛ ГРУП», в інтересах третьої особи, який фактично замовив будівництво цього будинку в ОСОБА_1 ще в 2021 році. З огляду на накладення судом арешту, Відповідач не може передати будинок у власність Замовнику (копія Договору підряду додається). Зазначене фактично свідчить про те, що наявність арешту на земельних ділянках, що не є предметом договору між Позивачем та Особою, яка подає апеляційну скаргу, фактично порушує права третіх осіб, що не є учасниками даної справи.
Отже вважає, що є всі підстави та повноваження для скасування оскаржуваної ухвали суду та ухвалення нового рішення про заміну заходів забезпечення позову.
У судовому засіданні в режимі відеоконференції представник апелянта - Педенко Д.В. просив скасувати ухвалу суду першої інстанції та ухвалити нове судове рішення про задоволення заяви про заміну одного заходу забезпечення позову іншим.
Представник позивача ОСОБА_2 - адвокат Захарчук І.А., в якому він просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, а ухвалу суду першої інстанції залишити без змін.
Заслухавши доповідь судді, пояснення учасників судового засідання, перевіривши доводи апеляційної скарги, законність та обґрунтованість ухвали суду в межах апеляційного оскарження, колегія суддів виходить з такого.
Судом встановлено, що ухвалою Києво-Святошинського районного суду Київської області від 19 вересня 2024 року та 14 листопада 2024 року були задоволені заяви позивача про забезпечення позову та накладено арешт на:
-квартиру АДРЕСА_1 ; реєстраційний номер майна: 34877797, що належить на праві власності ОСОБА_1
-земельну ділянку, кадастровий номер: 3222484400:09:004:0251, площа (га): 0.1806, реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна: 2752737032224, що належить на праві власності ОСОБА_1
-земельну ділянку, кадастровий номер: 3222484400:09:004:6080, площа (га): 0.1848, реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна: 2516342332080, що належить на праві власності ОСОБА_1
-земельну ділянку, кадастровий номер: 3222484400:09:004:6066, площа (га): 0.1606, реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна: 2513678532080, що належить на праві власності ОСОБА_1
-земельну ділянку, кадастровий номер: 3222484400:09:004:6035 площа (га): 0.1786, реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна: 2509498832080, що належить на праві власності ОСОБА_1
-земельну ділянку, кадастровий номер: 3222484400:09:004:6022, площа (га): 0.1892, реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна: 2507461932080, що належить на праві власності ОСОБА_1 .
- земельну ділянку, кадастровий номер: 3222484400:09:004:6064, площа (га): 0.1835, реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна: 2513565132080, що належить на праві власності ОСОБА_1 .
20 серпня 2025 року представник ОСОБА_1 - адвокат Педенко Д.В. звернувся до суду із клопотанням про зміну одного заходу забезпечення іншим.
Клопотання мотивував тим, що відповідачем збудований та введений в експлуатацію житловий будинок на земельний ділянці 3222484400:09:004:6064, передбачений п. 1 попереднього договору купівлі - продажу житлового будинку від 08 червня 2023 року та наразі вартість житлового будинку та земельної ділянки є співмірною із заявленими позивачем вимогами.
Ці обставини, на думку сторони відповідача, зумовлюють заміну заходів забезпечення позову, а саме скасування арештів які були накладені судом ухвалою 14.11.2024 року та накладення арешту на житловий будинок.
Вжиті судом заходи можуть забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, у тому числі задля попередження потенційних труднощів у подальшому виконанні такого рішення, враховуючи предмет позовних вимог.
Оскаржувана ухвала суду першої інстанції мотивована тим, що запропонований відповідачем об'єкт нерухомого майна (житловий будинок) на який пропонується накладання арешту викликає ряд сумнівів щодо його фактичного стану та реальної вартості, оскільки Звіт про оцінку домоволодіння загальною площею 467, 2 кв. м, відповідно до якого вартість об'єкта оцінки житлового будинку згідно Звіту становить 41 2200 729, 00 грн не містить жодних фотоматеріалів, які б дали змогу дослідити фактичний реальний стан будинку.
Дані обставини позбавляють можливості дослідити співмірність між заявленими вимогами та реальною ліквідністю даного будинку.
Так само матеріали справи не містять доказів фактичної якості будівельно-монтажних робіт та стан конструктивних елементів житлової будівлі.
Оскільки представник відповідача не обґрунтував належними та допустимими доказами наявність підстав для заміни заходів забезпечення позову, суд першої інстанції вважав, що заміна заходів забезпечення позову є непропорційним та порушує баланс інтересів позивача, а тому клопотання слід залишити без задоволення.
Як вбачається з матеріалів справи, предметом позову є стягнення грошових коштів, сплачених позивачем на виконання попередніх договорів купівлі-продажу нерухомого майна.
З метою забезпечення ефективного захисту прав позивача та можливості реального виконання рішення суду, ухвалами суду першої інстанції було вжито заходи забезпечення позову шляхом накладення арешту на належне відповідачу нерухоме майно.
Відповідно до положень ст. 149 ЦПК України суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених ст. 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.
Згідно з ч. 3 ст. 150 ЦПК України заходи забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.
Метою забезпечення позову є вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій з боку відповідача з тим, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь позивача, в тому числі задля попередження потенційних труднощів у подальшому виконанні такого рішення.
Забезпечення позову по суті - це обмеження суб'єктивних прав, свобод та інтересів відповідача або пов'язаних із ним інших осіб в інтересах забезпечення реалізації в майбутньому актів правосуддя і задоволених вимог позивача (заявника).
Аналізуючи наведені процесуальні норми, обставини справи, вбачається, що забезпечення позову - це сукупність процесуальних дій, які гарантують реальне виконання рішення суду у разі задоволення позовних вимог у справі.
Частиною 1 ст. 156 ЦПК України встановлено, що за клопотанням учасника справи суд може допустити заміну одного заходу забезпечення позову іншим.
В постанові Верховного Суду від 01.04.2019 року у справі 922/1631/18 зазначено, що у вирішенні питання про заміну одного заходу забезпечення позову іншим, як і щодо вжиття заходів забезпечення позову, обов'язковим є надання оцінки обґрунтованості необхідності здійснення такої заміни, здатності саме того заходу, на який заявник просить замінити вжитий судом, забезпечити фактичне виконання рішення суду у разі задоволення позову, наявності зв'язку цього заходу забезпечення позову з предметом позову у справі, співмірності заходу із заявленими позовними вимогами, враховуючи також необхідність забезпечення збалансованості інтересів учасників справи.
Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що заявником не доведено належними та допустимими доказами наявність підстав для заміни заходів забезпечення позову.
Зокрема, наданий відповідачем звіт про оцінку житлового будинку не містить достатніх відомостей, які б дозволили встановити його фактичний стан, ступінь готовності та реальну ринкову вартість, що унеможливлює перевірку співмірності такого майна із заявленими позовними вимогами.
Крім того, матеріали справи не містять належних доказів завершення будівництва зазначеного об'єкта, введення його в експлуатацію, а також доказів його ліквідності як об'єкта, за рахунок якого може бути забезпечене виконання можливого рішення суду.
Доводи апеляційної скарги щодо порушення прав третіх осіб у зв'язку із накладенням арешту на земельні ділянки також не можуть бути підставою для скасування оскаржуваної ухвали, оскільки такі обставини не підтверджені належними доказами, а також не свідчать про неможливість застосування обраного судом заходу забезпечення позову.
Посилання апелянта на проживання у квартирі малолітньої дитини також не впливає на правомірність застосованого заходу забезпечення позову, оскільки арешт майна як захід забезпечення позову не позбавляє права користування таким майном, а спрямований виключно на обмеження права розпорядження ним.
Інші доводи апеляційної скарги зводяться до переоцінки доказів та незгоди з висновками суду першої інстанції, однак не містять обґрунтованих підстав, які б свідчили про неправильне застосування судом норм матеріального чи процесуального права.
З огляду на викладене, колегія суддів приходить до висновку, що суд першої інстанції повно і всебічно з'ясував обставини справи, правильно застосував норми процесуального права та дійшов обґрунтованого висновку про відсутність підстав для задоволення заяви про заміну заходів забезпечення позову.
Керуючись ст. 367, ст. 374, ст. 375, ст.ст. 381-384 ЦПК України, апеляційний суд,
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.
Ухвалу Києво-Святошинського районного суду Київської області від 21 серпня 2025 року залишити без змін.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів.
Головуючий Т.О. Писана
Судді К.П. Приходько
С.О. Журба