Єдиний унікальний номер справи № 759/18251/25
Провадження № 22-ц/824/9742/2026
30 квітня 2026 року Київський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
головуючого судді Журби С.О.
суддів Писаної Т.О., Приходька К.П.,
вирішуючи питання про відкриття апеляційного провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на рішення Святошинського районного суду міста Києва від 19 січня 2026 року у справі за позовом Комунального підприємства виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) «Київтеплоенерго» до ОСОБА_2 , ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,
Рішенням Святошинського районного суду міста Києва від 19 січня 2026 року позов задоволено.
Не погоджуючись з вказаним рішенням, відповідачі ОСОБА_1 та ОСОБА_2 25 березня 2026 року подали апеляційну скаргу, в якій просять рішення скасувати та передати справу на новий розгляд до суду першої інстанції.
Ухвалою Київського апеляційного суду від 02 квітня 2026 року апеляційну скаргу залишено без руху з підстав не відповідності апеляційної скарги вимогам ст. 356 ЦПК України та не зазначення клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження.
26 квітня від скаржників надійшла заява на виконання вимог ухвали суду, до якої долучено заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження та апеляційну скаргу в новій редакції.
Заява про поновлення строку обгрунтована тим, що повний текст рішення убло отримано апелянтами в застосунку Дія 08 лютого 2026 року. 07 березня 2026 року скаржники звернулися з апеляційною скаргою, однак ухвалою Київського апеляційного суду від 20 березня 2026 року скарга була повернута апелянтам. Звертаючись повторною 25 березня 2026 року з апеляційною скрагою апелянти важають, що наявні обгрунтовані підстави для поновлення процесуального строку на апеляційне оскарження рішення.
Згідно ст. 354 ЦПК України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, а на ухвалу суду - протягом п'ятнадцяти днів з дня його (її) проголошення. Якщо в судовому засіданні було проголошено скорочене (вступну та резолютивну частини) судове рішення або якщо розгляд справи (вирішення питання) здійснювався без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: 1) на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду; 2) на ухвали суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 цього Кодексу.
Розглянувши клопотання про поновлення пропущеного строку на подання апеляційної скарги, суд зазначає, що поновлення пропущеного процесуального строку є правом суду, яким він користується, виходячи із поважності причин пропуску строку.
Водночас суд повинен гарантувати доступ до правосуддя особам, які діяли добросовісно та пропустили строк звернення до суду з поважних причин.
Так, 19 січня 2026 року Святошинським районним судом м. Києва ухвалено рішення.
Згідно супровідного листа від 20 січня 2026 року копія рішення направлялася на адресу відповідачів засобами поштового зв'язку, однак доказів вручення рішення матеріали справи не містять. Водночас, скаржники обгрунтовуючи поважність пропуску строку на апеляційне оскарження вказують, що рішення було отримано 08 лютого 2026 року в застосунку Дія.
Первісно з апеляційною скаргою апелянти звернулися 07 березня 2026 року, тобто в межах 30-денного строку з дня отримання оскаржуваного рішення.
Однак, ухвалою Київського апеляційного суду від 20 березня 2026 року апеляційну скаргу було повернуто заявникам.
Згідно супровідного листа від 23 березня 2026 року вказана ухвала направлялася до електронного кабінету ОСОБА_1 та згідно звіту Київського апеляційного суду доставлена 23.03.2026 о 20:31:02.
З повторною апеляційною скаргою апелянти звернулися до Київського апеляційного суду 25 березня 2026 року.
Ураховуючи, що апелянти звернувся з апеляційною скаргою вперше в межах 30-денного строку з дня отримання оскаржуваного рішення, та поведінку скаржників після отримання ухвали про повернення апеляційної скарги поданої вперше, а саме те, що вони відразу повторно звернулися до суду, суд вважає за можливе поновити процесуальний строк на апеляційне оскарження рішення з наступних підстав:
Рішеннями Європейського суду з прав людини визначено, що право на доступ до суду має "застосовуватися на практиці і бути ефективним" (рішення у справі Bellet v. France від 04.12.1995 р.). Для того, щоб право на доступ було ефективним, особа "повинна мати реальну можливість оскаржити дію, що порушує його права" (рішення у справах "Bellet v. France" та "Nunes Dias v. Portugal").
Європейський Суд з прав людини також звертав увагу на те, що "застосовуючи процесуальні норми, національні суди повинні уникати як надмірного формалізму, який може вплинути на справедливість провадження, так і надмірної гнучкості, яка призведе до анулювання вимог процесуального законодавства (див. рішення у справі "Волчлі проти Франції" (Walchli v. France), заява № 35787/03, п. 29, від 26.07.2007 р.)".
Суворе трактування національним законодавством процесуального правила (надмірний формалізм) можуть позбавити заявників права звертатись до суду (рішення у справі "Perez de Rada Cavanilles v. Spain").
Також Європейським судом з прав людини зазначено, що "надмірний формалізм" може суперечити вимозі забезпечення практичного та ефективного права на доступ до суду згідно з пунктом 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Це зазвичай відбувається у випадку особливо вузького тлумачення процесуальної норми, що перешкоджає розгляду скарг заявника по суті, із супутнім ризиком порушення його чи її права на ефективний судовий захист (рішення у справах "Zubac v. Croatia", "Beles and Others v. the Czech Republic", № 47273/99, пп. 50-51 та 69, та "Walchli v. France", № 35787/03, п. 29).
При цьому Європейський суд з прав людини провів лінію між формалізмом та надмірним формалізмом. Так, формалізм є явищем позитивним та необхідним, оскільки забезпечує чітке дотримання судами процесу. Надмірний же формалізм заважає практичному та ефективному доступу до суду. Формалізм не є надмірним, якщо сприяє правовій визначеності та належному здійсненню правосуддя.
Як зазначила Велика Палата Верховного Суду у своєму рішенні від 05.12.2018 року (справа № 11-989заі18), згідно з практикою Європейського суду з прав людини, реалізуючи положення Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, необхідно уникати занадто формального ставлення до передбачених законом вимог, так як доступ до правосуддя повинен бути не лише фактичним, але і реальним. Надмірний формалізм є порушенням права на справедливий судовий захист.
Зважаючи на вищевикладене, суд, уникаючи надмірного формалізму, поновлює процесуальний строк на апеляційне оскарження рішення.
Апеляційна скарга подана до належного суду особами, що мають право на апеляційне оскарження. За формою та змістом апеляційна скарга відповідає вимогам ЦПК України.
Судовий збір за подання апеляційної скарги сплачений у встановленому законом порядку та розмірі.
Учасники справи мають право подати до суду апеляційної інстанції відзив на апеляційну скаргу в письмовій формі згідно ст. 360 ЦПК України.
Відзив на апеляційну скаргу має містити: найменування суду апеляційної інстанції; ім'я (найменування), поштову адресу особи, яка подає відзив на апеляційну скаргу, а також номер засобу зв'язку, адресу електронної пошти, за наявності; обґрунтування заперечень щодо змісту і вимог апеляційної скарги; у разі необхідності - клопотання особи, яка подає відзив на апеляційну скаргу; перелік матеріалів, що додаються.
Відсутність відзиву на апеляційну скаргу не перешкоджає перегляду судового рішення першої інстанції.
До відзиву додаються докази надсилання (надання) копій відзиву та доданих до нього документів іншим учасникам справи.
Відповідно до ч. 4 ст. 359 ЦПК України якщо апеляційна скарга подана з пропуском визначеного цим Кодексом строку, суд у випадку поновлення строку на апеляційне оскарження зупиняє дію оскаржуваного рішення в ухвалі про відкриття апеляційного провадження.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 356, 359, 360 ЦПК України, суд
Заяву ОСОБА_1 та ОСОБА_2 про поновлення строку на апеляційне оскарження задовольнити, поновити процесуальний строк на апеляційне оскарження рішення Святошинського районного суду міста Києва від 19 січня 2026 року.
Відкрити апеляційне провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на рішення Святошинського районного суду міста Києва від 19 січня 2026 року у справі за позовом Комунального підприємства виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) «Київтеплоенерго» до ОСОБА_2 , ОСОБА_1 про стягнення заборгованості.
Зупинити дію рішення Святошинського районного суду міста Києва від 19 січня 2026 року до закінчення апеляційного розгляду.
Надіслати копію ухвали про відкриття апеляційного провадження учасникам справи разом з копією апеляційної скарги та доданих до неї матеріалів.
Надати учасникам справи строк для подачі відзиву на апеляційну скаргу в письмовій формі до 19 травня 2026 року.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Головуючий суддя: С.О. Журба
Судді Т.О. Писана
К.П. Приходько