Справа № 760/5623/26 Слідчий суддя в суді першої інстанції: ОСОБА_1
Провадження № 11-сс/824/3007/2026 Суддя-доповідач: ОСОБА_2
15 квітня 2026 року м. Київ
Київський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду кримінальних справ:
головуючого судді: ОСОБА_2 ,
суддів: ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
при секретарі: ОСОБА_5 ,
за участю:
прокурора ОСОБА_6 ,
захисника ОСОБА_7 ,
підозрюваного ОСОБА_8 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу адвоката ОСОБА_7 , який діє в інтересах ОСОБА_8 наухвалу слідчого судді Солом'янського районного суду м. Києва від 02 березня 2026 року про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 187 КК України, у кримінальному провадженні № 12026100090000498 від 28.02.2026,-
Слідчий СВ Солом'янського УП ГУ НП у м. Києві ОСОБА_9 звернувся до суду з клопотанням про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.187 КК України.
Просив застосувати запобіжний захід у вигляді тримання під вартою підозрюваному ОСОБА_8 строком на 60 діб, без застосування альтернативного запобіжного заходу у виді застави.
В обґрунтування клопотання зазначив, що слідчим відділом Солом'янського УП ГУНП у м. Києві здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 12026100090000498 від 28.02.2026 за ч.4 ст.187 КК України.
Слідчий вказував, що слідчим СВ Солом'янського УП ГУ НП у м. Києві, в ході досудового розслідування встановлено, що 27.02.2026 приблизно о 21:40 год. ОСОБА_10 спільно з ОСОБА_8 , з корисливих мотивів вступили у злочинну змову між собою, з метою заволодіння належним потерпілому ОСОБА_11 майном, зокрема грошовими коштами та мобільним телефоном, шляхом вчинення нападу поєднаного із погрозою застосуванням насильства, яке є небезпечним для здоров'я потерпілих, вчинене за попередньою змовою групою осіб, в умовах воєнного стану.
ОСОБА_10 та ОСОБА_8 з метою реалізації злочинного умислу, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер свого діяння, передбачаючи суспільно небезпечні діяння, на підставі та з мотивів раптово виниклих неприязних відносин, 27.02.2026 року приблизно о 21:40 год., перебуваючи поблизу будинку №83-А, за адресою: м. Київ, вул. Вацлава Гавела, на відкритій ділянці місцевості підійшли зі спини до потерпілого ОСОБА_11 .
ОСОБА_10 з метою демонстрації реальності своїх злочинних намірів, вирішив використати предмет, ззовні схожий на пістолет, як психологічний фактор можливого застосування відносно потерпілого насильства, небезпечного для його життя та здоров'я, яким почав погрожувати потерпілому ОСОБА_11 , який сприймаючи реальну погрозу предметом, ззовні схожим на пістолет, як загрозу його життю, не стала чинити опір.
Продовжуючи свої злочинні дії, реалізуючи спільний злочинний умисел ОСОБА_8 наніс не менше одного удару в область грудної клітини потерпілому ОСОБА_11 , від якого останній впав на землю. У цей час, ОСОБА_10 підбіг та наніс не менше одного удару ногою в область голови. Після чого, ОСОБА_8 зняв з потерпілого нагрудну сумку, де перебували особисті речі, а саме: мобільний телефон, грошові кошти на загальну суму 380 гривень та картка «Киянина» на ім'я ОСОБА_11 та вихватив з рук потерпілого пакет з продуктами харчування.
ОСОБА_10 та ОСОБА_8 заволодівши майном потерпілого з місця вчинення кримінального правопорушення зникли, розпорядившись ним на власний розсуд.
28 лютого 2026 року 06 год. 45 хв. ОСОБА_8 затримано в порядку ст.ст. 208 КПК України.
28 лютого 2026 року ОСОБА_8 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 187 КК України.
Під час проведення слідчих (розшукових) дій по вказаному кримінальному провадженню, здобуто достатньо даних підозрювати ОСОБА_8 у вчиненні вказаних кримінальних правопорушень, що підтверджується наступними доказами: протоколом прийняття заяви про вчинене кримінальне правопорушення ОСОБА_12 від 28.02.2026; протоколом огляду місця події за адресою: м. Київ, бул. Вацлава Гавела 83А від 28.02.2026; протоколом допиту потерпілого ОСОБА_11 від 28.02.2026; протоколом пред?явлення особи для впізнання за участю ОСОБА_11 від 28.02.2026; протоколом пред?явлення особи для впізнання за участю ОСОБА_11 від 28.02.2026; протоколом допиту свідка ОСОБА_13 від 28.02.2026; протоколом допиту свідка ОСОБА_14 від 28.02.2026; протоколом допиту свідка ОСОБА_15 від 28.02.2026; здійсненням обшуку за адресою: АДРЕСА_1 від 28.02.2026; протоколом допиту свідка ОСОБА_16 від 28.02.2026; протоколом допиту свідка ОСОБА_17 від 28.02.2026; протокол затримання особи, підозрюваної у вчиненні кримінального правопорушення, а саме гр. ОСОБА_8 від 28.02.2026; протоколом затримання особи, підозрюваної у вчиненні кримінального правопорушення, а саме гр. ОСОБА_10 від 28.02.2026; протоколом затримання особи, підозрюваної у вчиненні кримінального правопорушення, а саме гр. ОСОБА_8 від 28.02.2026, та іншими матеріалами в сукупності.
В обґрунтування свого клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_8 слідчим зазначено, що наявні ризики, передбачені ст. 177 КПК України, а саме: переховування від органів досудового розслідування та суду, незаконного впливу на потерпілого та свідків у кримінальному провадженні та вчинення іншого кримінального правопорушення.
Ухвалою слідчого судді Солом'янського районного суду м. Києва від 02 березня 2026 року клопотання слідчого - задоволено.
Застосовано до підозрюваного ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжній захід у вигляді тримання під вартою в Київському слідчому ізоляторі строком на 60 днів.
Строк тримання під вартою ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , рахувати з моменту фактичного затримання, тобто з 28 лютого 2026 року 06 год. 45 хв.
Строк дії ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою щодо ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , закінчується о 06 год. 45 хв. 28 квітня 2026 року.
Задовольняючи клопотання слідчий суддя дійшов до висновку, що враховуючи особу підозрюваного ОСОБА_8 , який раніше неодноразово судимий, його вік, майновий та сімейний стан, обставини вчиненого ним кримінального правопорушення проти власності, шляхом вчинення нападу поєднаного із погрозою застосуванням насильства, яке є небезпечним для здоров'я потерпілих, тяжкість покарання, що загрожує підозрюваному у разі визнання ОСОБА_8 винуватим у вчиненні злочину, передбаченого ч. 4 ст. 187 КК України, який відносяться до категорії особливо тяжких злочинів, тому з урахуванням наявних ризиків, передбачених ст. 177 КПК України відносно ОСОБА_8 не може бути застосований інший запобіжний захід, крім як тримання під вартою.
Не погоджуючись із ухвалою слідчого судді, адвокат ОСОБА_7 , який діє в інтересах ОСОБА_8 , 03.03.2026 подав апеляційну скаргу, в якій просив скасувати ухвалу слідчого судді та застосувати відносно ОСОБА_8 інший запобіжний захід не пов'язаний із триманням під вартою.
В обґрунтування апеляційних вимог зазначив, що слідчим суддею при розгляді клопотання про обрання запобіжного заходу ОСОБА_8 не проведено аналіз всіх ризиків, визначених частиною 1 статті 177 КПК України з урахуванням особливостей даного кримінального провадження та особи підозрюваного, як того вимагають норми чинного законодавства України та міжнародного законодавства, зокрема практика ЄСПЛ, яка відповідно до частиною 5 статті 9 КПК України застосовується у кримінальному процесуальному законодавстві України.
Жодний ризик передбачений статтею 177 КПК України слідчим та прокурором не доведений. У матеріалах справи відсутні дані, що ОСОБА_8 міг би ухилитися від суду, також відсутні відомості, документальне підтвердження, що останній вчиняв якісь дії з метою переховування, спроби знищення або спотворення речей чи документів, що мають значення для кримінального провадження, або перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, тощо. Ймовірність його переховування від уповноважених органів зводиться нанівець тим фактом, що така процесуальна поведінка позбавить його можливості належним чином здійснити свій процесуальний захист, реалізувати свої права, надати необхідні відомості суду щодо своєї невинуватості. Підозрюваний розуміє, що при переховуванні він сам собі нашкодить, що може в подальшому призвести до отримання санкції у вигляді позбавлення волі.
Заслухавши доповідь судді, доводи захисника та підозрюваного, які підтримали подану апеляційну скаргу та просили її задовольнити, з наведених в ній підстав, пояснення прокурора, який заперечував проти задоволення апеляційної скарги сторони захисту, вважаючи оскаржувану ухвалу слідчого судді законною та обґрунтованою, вивчивши матеріали судового провадження і перевіривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга захисника, не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
З матеріалів судового провадження вбачається, що слідчим відділом Солом'янського УП ГУНП у м. Києві здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 12026100090000498 від 28.02.2026 за ч. 4 ст. 187 КК України.
Слідчий вказував, що 28 лютого 2026 року 06 год. 45 хв. ОСОБА_8 затримано в порядку ст.ст. 208 КПК України.
28 лютого 2026 року ОСОБА_8 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 187 КК України.
Під час проведення слідчих (розшукових) дій по вказаному кримінальному провадженню, здобуто достатньо даних підозрювати ОСОБА_8 у вчиненні вказаних кримінальних правопорушень, що підтверджується наступними доказами: протоколом прийняття заяви про вчинене кримінальне правопорушення ОСОБА_12 від 28.02.2026; протоколом огляду місця події за адресою: м. Київ, бул. Вацлава Гавела 83А від 28.02.2026; протоколом допиту потерпілого ОСОБА_11 від 28.02.2026; протоколом пред?явлення особи для впізнання за участю ОСОБА_11 від 28.02.2026; протоколом пред?явлення особи для впізнання за участю ОСОБА_11 від 28.02.2026; протоколом допиту свідка ОСОБА_13 від 28.02.2026; протоколом допиту свідка ОСОБА_14 від 28.02.2026; протоколом допиту свідка ОСОБА_15 від 28.02.2026; здійсненням обшуку за адресою: АДРЕСА_1 від 28.02.2026; протоколом допиту свідка ОСОБА_16 від 28.02.2026; протоколом допиту свідка ОСОБА_17 від 28.02.2026; протокол затримання особи, підозрюваної у вчиненні кримінального правопорушення, а саме гр. ОСОБА_8 від 28.02.2026; протоколом затримання особи, підозрюваної у вчиненні кримінального правопорушення, а саме гр. ОСОБА_10 від 28.02.2026; протоколом затримання особи, підозрюваної у вчиненні кримінального правопорушення, а саме гр. ОСОБА_8 від 28.02.2026, та іншими матеріалами в сукупності.
Відповідно до ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов'язків (ризиків), підставою є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають підстави вважати, що він може їх порушити.
На той факт, що підозрюваний ОСОБА_8 матиме можливість переховуватись від органів досудового розслідування та/або суду вказує той факт, що він, обґрунтовано підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 187 КК України, яке відповідно до ст.12 КК України є особливо тяжким злочином, а санкція статті кримінального правопорушення передбачає покарання у виді позбавлення волі строком від 8 до 15 років з конфіскацією, тобто усвідомлюючи невідворотність покарання, яке пов'язане із позбавленням волі, він може вживати заходів щодо переховування від правоохоронних органів та/або суду, що негативно вплине на судовий розгляд.
При цьому, підозрюваний офіційно не працевлаштований, неодружений, постійного місця мешкання у місті Києві не встановлено, тобто зв'язок із зовнішнім світом є досить слабким.
На той факт, що підозрюваний ОСОБА_8 може впливати на потерпілого і свідків з метою зміни ними показань в частині фактичних обставин, вказує те, що він підозрюється у вчиненні особливо тяжкого кримінального правопорушення, пов'язаного із застосуванням насильства відносно потерпілого, а тому, перебуваючи на свободі, він матиме можливість зустрічатись з потерпілим та свідками, серед яких також є його знайомі, поза межами кримінального процесуального судочинства, що дасть йому можливість незаконно впливати на них, у тому числі психологічним чином або умовляннями змушувати їх змінити свої показання, надати нові або відмовитись від наданих раніше з метою створення умов для уникнення від кримінальної відповідальності.
На той факт, що підозрюваний може вчинити інше кримінальне правопорушення вказує те, що він офіційно не працює, що дає підстави органу досудового розслідування вважати, що він може вчиняти інші кримінальні правопорушення, у тому числі майнового характеру, оскільки не має іншого джерела доходів, окрім протиправної діяльності чи продовжити вчинення інших насильницьких кримінальних правопорушень.
Відсутність на даному етапі кримінального провадження з боку підозрюваного дій, направлених на переховування та незаконний вплив на потерпілого і свідків, жодним чином не спростовує ризику вчинення ним таких дій у подальшому.
Таким чином, відповідно до вимог п. 4 ч. 1 ст. 184 КПК України, під час проведення досудового розслідування встановлено наявність ризиків, передбачених п.п. 1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України.
Застосування до підозрюваного більш м'якого запобіжного заходу не забезпечить виконання ним покладених на нього процесуальних обов'язків, надасть змогу переховуватись від органу досудового розслідування та суду, впливати на розслідування кримінального провадження, у тому числі на потерпілого і свідків.
Так, до підозрюваного ОСОБА_8 , запобіжний захід у вигляді особистого зобов'язання не може бути застосований у зв'язку з тим, що останній вчинив особливо тяжкий злочин відповідно до ст. 12 КПК України, за який передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк від 8 до 15 років, з конфіскацією майна, даний запобіжний захід не може запобігти зазначеним ризикам.
Також, до підозрюваного ОСОБА_8 , не може бути застосований запобіжний захід у вигляді особистої поруки у зв'язку з тим, що відповідно до ч. 1 ст. 180 КПК України особиста порука полягає у наданні особами, яких слідчий суддя, суд вважатиме такими, що заслуговують на довіру, письмового зобов'язання про те, що вони поручаються за виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов'язків, проте з оточення підозрюваного вказані особи, які могли б бути поручителями відсутні.
Відповідно до вимог ч. 2 ст. 177 КПК України підставою для застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті, тобто з метою запобігання спробам:
1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду;
2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення;
3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні;
4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином;
5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
Згідно ст. 178 КПК України, при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 КПК України, слідчий суддя на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов'язаний оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі: вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання підозрюваного, обвинуваченого винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється, обвинувачується; вік та стан здоров'я підозрюваного, обвинуваченого; міцність соціальних зв'язків підозрюваного, обвинуваченого в місці його постійного проживання, у тому числі наявність в нього родини й утриманців; наявність у підозрюваного, обвинуваченого постійного місця роботи або навчання; репутацію підозрюваного, обвинуваченого; майновий стан підозрюваного, обвинуваченого; наявність судимостей у підозрюваного, обвинуваченого; дотримання підозрюваним, обвинуваченим умов застосованих запобіжних заходів, якщо вони застосовувалися до нього раніше; наявність повідомлення особі про підозру у вчиненні іншого кримінального правопорушення; розмір майнової шкоди, у завданні якої підозрюється, обвинувачується особа, або розмір доходу, в отриманні якого внаслідок вчинення кримінального правопорушення підозрюється, обвинувачується особа, а також вагомість наявних доказів, якими обґрунтовуються відповідні обставини.
Розглядаючи клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді взяття під варту для прийняття законного і обґрунтованого рішення, суд, відповідно до ст. 178 КПК України та практики Європейського суду з прав людини, повинен врахувати тяжкість кримінального правопорушення, у вчиненні якого підозрюється особа та особисті обставини життя особи, які можуть свідчити на користь збільшення (зменшення) ризику переховування від правосуддя чи інших способів неналежної процесуальної поведінки.
Відповідно до положень ч. 1 ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частинами шостою та восьмою статті 176 цього Кодексу.
Згідно ч. 1 ст. 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про:
1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення;
2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор;
3) недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
За результатами апеляційного перегляду ухвали слідчого судді місцевого суду встановлено, що зазначені вимоги кримінального процесуального закону слідчим суддею належно дотримані.
Як вбачається з ухвали слідчого судді, на основі наданих матеріалів, які обґрунтовують клопотання, слідчий суддя дослідив клопотання і матеріали, які його обґрунтовують, та встановив, що у клопотанні зазначено, що причетність ОСОБА_8 до вчинення злочину, передбаченого ч. 4 ст. 187 КК України, підтверджується зібраними в ході досудового розслідування доказами.
З огляду на вказане слідчий суддя погодився з позицією захисту, що підозра у розбої є необґрунтованою.
Разом з тим, слідчим суддею встановлено, що у зазначених матеріалах містяться достатні та переконливі докази на підтвердження факту вчинення ОСОБА_8 разом з іншими особами діянь, які за своїм характером були спрямовані на грубе порушення громадського порядку і супроводжувались особливою зухвалістю, що виразилось у завданні потерпілому шкоди, а також вчинення ним відкритого заволодіння майна потерпілого.
У разі визнання ОСОБА_8 винуватим у вчиненні злочину передбаченого ч. 4 ст. 186 КК України йому загрожує покарання у виді позбавлення волі на строк від 7 до 10 років.
Колегія суддів звертає увагу, на те що слідчий суддя на даному етапі провадження не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд під час розгляду кримінального провадження по суті, зокрема, не вправі оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для визнання особи винною чи невинною у вчиненні злочину, встановлювати конкретну кваліфікацію діяння, за яке особа має нести кримінальну відповідальність, а лише зобов'язаний на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів визначити, що причетність особи до вчинення кримінального правопорушення є вірогідною та достатньою для застосування щодо неї обмежувального заходу.
Більш того, якщо виходити з поняття «обґрунтована підозра», приведеного в п. 175 рішення Європейського суду з прав людини від 21 квітня 2011 року у справі «Нечипорук і Йонкало проти України», то обґрунтована підозра означає, що існують факти і інформація, які можуть переконати об'єктивного спостерігача, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення. Фактів і інформації, які переконливо свідчать про причетність ОСОБА_8 до обставин, які розслідуються у кримінальному провадженні у кримінальному провадженні № 12026100090000498 від 28.02.2026, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 187 КК України, в клопотанні та доданих до нього матеріалах міститься достатньо для висновку для застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
У відповідності до змісту ст. 368 КПК України, питання чи мало місце діяння, у вчиненні якого обвинувачується особа, чи містить це діяння склад кримінального правопорушення і якою статтею закону України про кримінальну відповідальність він передбачений, тобто наявності чи відсутності складу кримінального правопорушення в діянні, наявності або відсутності в особи умислу на вчинення злочину, та винуватості особи в його вчиненні, вирішуються судом під час ухваленні вироку, тобто на стадії судового провадження.
Вирішуючи клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, слідчий суддя врахував обставини, передбачені ст. 178 КПК України та те, що ОСОБА_8 раніше неодноразово судимий, його вік, майновий та сімейний стан, обставини вчиненого ним кримінального правопорушення проти власності,той факт, що у нього немає сталих соціальних і сімейних зв'язків та законного джерела доходу, що з урахуванням характеру і конкретних обставин вчинених ним діянь та суворості можливого покарання вказує на існування ризиків втечі та вчинення інших кримінальних правопорушень.
Колегія суддів вважає, що підозрюваний може мати намір чи спроможність в будь-який спосіб впливати на вже допитаних потерпілого і свідків враховуючи характер вчинення злочину, про що і зазначала сторона обвинувачення, а тому вказаний ризик є доведеним.
Водночас за результатами оцінки сукупності усіх установлених під час розгляду цього клопотання фактів і обставин, а саме: вагомості наявних доказів про вчинення ОСОБА_8 злочину, спрямованих проти громадського порядку, здоров'я особи та власності; його ролі у скоєному; сукупності відомостей про його особу та суворості можливого покарання, слідчий суддя дійшов до переконання, що на цій стадії провадження жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе у достатній мірі запобігти існуючим ризикам та забезпечити виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов'язків.
Перевіряючи доводи клопотання слідчого на предмет наявності ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України, колегія суддів вважає, що слідчий суддя, всупереч ствердженням апелянта, дійшов правильного висновку про їх наявність з огляду на обставини кримінального провадження.
Ґрунтуючись на зазначеному, слідчий суддя прийшов до висновку, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів, окрім тримання під вартою, не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України, наявність яких встановлена в ході розгляду клопотання слідчого.
Отже, під час розгляду клопотання органу досудового розслідування, як того вимагає закон, слідчий суддя встановив наявність достатніх підстав вважати, що обставини визначені п. п. 1-3, ч. 1 ст. 194 КПК України, які свідчать про наявність встановлених стороною обвинувачення ризиків у даному кримінальному провадженні, недостатність застосування менш суворого запобіжного заходу для запобігання наявним ризиками є обґрунтованими, оскільки вони належним чином вмотивовані та доведені прокурором, при цьому підтверджуються матеріалами справи.
З урахуванням викладеного, на думку колегії суддів, слідчий суддя дійшов правильного висновку про необхідність застосування виняткового запобіжного заходу щодо підозрюваного ОСОБА_8 оскільки встановлені судом обставини достатньо переконливо підтверджують, що менш суворі запобіжні заходи не можуть забезпечити виконання підозрюваним процесуальних обов'язків в даному кримінальному провадженні.
З урахуванням вказаних обставин слідчий суддя дійшов обґрунтованого висновку про наявність підстав для застосування до підозрюваного ОСОБА_8 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, без визначення застави, оскільки слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, враховуючи підстави та обставини, передбачені статтями 177 та 178 цього Кодексу, відповідно до п. 1 ч. 4 ст. 183 КПК України, має право не визначити розмір застави у кримінальному провадженні, щодо злочину, вчиненого із застосуванням насильства або погрозою його застосування.
Всі інші обставини, на які посилалась сторона захисту під час апеляційного розгляду, згідно вимог КПК України будуть встановлюватись під час судового розгляду по суті.
Істотних порушень вимог КПК України, які б перешкодили чи могли перешкодити слідчому судді місцевого суду постановити законну та обґрунтовану ухвалу, колегією суддів апеляційної інстанції - не виявлено.
Зважаючи на викладене, ухвала слідчого судді суду першої інстанції є законною, обґрунтованою і вмотивованою, оскільки постановлена згідно норм матеріального права, з ретельним дотриманням вимог щодо кримінального провадження, передбачених КПК України та ухвалена на підставі об'єктивно з'ясованих обставин, які підтверджені достатніми даними, дослідженими та об'єктивно оціненими судом, в порядку та в межах, передбачених на даній стадії кримінального провадження. Натомість доводи та твердження захисника, про які йдеться в поданій апеляційній скарзі, колегія суддів апеляційної інстанції вважає - безпідставними, в зв'язку з чим приходить до остаточного висновку про залишення апеляційної скарги сторони захисту без задоволення.
Керуючись ст. ст. 176-178, 183, 193, 376, 277, 278, 303, 404, 405, 407, 412, 422 КПК України, суд, -
Апеляційну скаргу адвоката ОСОБА_7 , який діє в інтересах ОСОБА_8 залишити без задоволення.
Ухвалу слідчого судді Солом'янського районного суду м. Києва від 02 березня 2026 року залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і оскарженню у касаційному порядку не підлягає.
Судді:
______________ _______________ _____________
ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4