Апеляційне провадження
№33/824/968/2026
06 квітня 2026 року місто Київ
справа №753/24613/25
Київський апеляційний суд в складі судді судової палати з розгляду цивільних справ Борисової О.В.,
при секретарі Балковій А.С.,
за участю:
особи, яка притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 ,
захисника-адвоката Рябухи Ганни Іванівни,
прокурора офісу Генерального прокурора Гудкова Дениса Володимировича,
розглянув у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу захисника-адвоката Рябухи Ганни Іванівни, яка діє в інтересах ОСОБА_1 на постанову судді Дарницького районного суду міста Києва від 22 грудня 2025 року у справі про притягнення до адміністративної відповідальності
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , за ч.1 ст. 172-6 КУпАП, -
Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення, пов'язане з корупцією №261 від 07 листопада 2025 року, ОСОБА_1 , перебуваючи на посаді начальника відділу капітального будівництва та технічного нагляду Центральної бази виробничо-технологічної комплектації Національної гвардії України, маючи військове звання - «майор», будучи військовою посадовою особою та суб'єктом декларування відповідно до п.п. «г» п. 1 ч. 1 ст. 3 Закону України від 14 жовтня 2014 року №1700-VII «Про запобігання корупції», суб'єктом згідно з Приміткою до ст.172-6 КУпАП, як особа, уповноважена на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, в порушення частини 1 статті 45 вище зазначеного Закону, несвоєчасно без поважних причин, подав 01 квітня 2024 року о 10 год. 40 хв., шляхом заповнення на офіційному веб-сайті Національного агентства з питань запобігання корупції, щорічну за 2023 рік декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, чим вчинив адміністративне правопорушення, пов'язане з корупцією, відповідальність за яке передбачена ч.1 ст.172-6 КУпАП.
Постановою судді Дарницького районного суду міста Києва від 22 грудня 2025 року ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.172-6 КУпАП та накладено на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в дохід держави у розмірі 50 неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 850 грн.
Стягнуто з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір в розмірі 605,60 грн.
Не погоджуючись з вказаною постановою суду першої інстанції, захисник-адвокат Рябуха Г.І., яка діє в інтересах ОСОБА_1 подала апеляційну скаргу, в якій просила постанову судді Дарницького районного суду міста Києва від 22 грудня 2025 року скасувати та прийняти нову, якою провадження у справі закрити на підставі п.1 ч.1 ст.247 КУпАП у зв'язку з відсутністю події та складу адміністративного правопорушення.
В обґрунтування доводів посилалася на те, що судом першої інстанції було відмовлено в задоволенні клопотання про виклик та допит свідка, без належного мотивування та без урахування того, що відповідно до ст.268 КУпАП особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, має право заявляти клопотання, а суд зобов'язаний всебічно, повно та об'єктивно з'ясувати всі обставини справи. Така відмова фактично позбавила сторону захисту можливості подати та дослідити докази, які можуть мати вирішальне значення для правильного вирішення справи, що суперечить принципам змагальності, рівності сторін та права на захист, гарантованим як КУпАП, так і ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
Вказувала, що відмова суду у виклику та допиті свідка є передчасною, необґрунтованою та такою, що істотно порушує право ОСОБА_1 на захист, а також свідчить про не повноту та не об'єктивність судового розгляду.
Посилалася на те, що суд першої інстанції не врахував, що ОСОБА_1 є військовослужбовцем, а відтак на нього поширюються особливості виконання обов'язку щодо подання декларацій, встановлені антикорупційним законодавством та офіційними роз'ясненнями Національного агентства з питань запобігання корупції.
Вказувала, що лист Національного агентства з питань запобігання корупції від 16 травня 2025 року №47-06/42799-25, який містив відомості про всі істотні ознаки імовірного адміністративного правопорушення, надійшов до Департаменту внутрішньої безпеки Національної поліції України 21 травня 2025 року, а протокол було складено 07 листопада 2025 року, тобто після спливу більш ніж шести місяців з дня виявлення адміністративного правопорушення.
При цьому сам факт складення та направлення зазначеного листа НАЗК свідчить про те, що обставини можливого правопорушення були встановлені ще станом на 16 травня 2025 року, а отже саме з цієї дати слід обчислювати момент виявлення адміністративного правопорушення у розумінні ст.38 КУпАП.
Таким чином, працівникам ДВБ НПУ було відомо про всі істотні ознаки імовірно вчиненого адміністративного правопорушення задовго до складання протоколу, що виключає можливість штучного перенесення моменту виявлення на більш пізню дату.
Водночас, проєкт протоколу про адміністративне правопорушення було складено 16 червня 2025 року та направлено на погодження до Офісу Генерального прокурора.
Отже, на день розгляду справи судом встановлений ч.3 ст.38 КУпАП шестимісячний строк накладення адміністративного стягнення сплив.
Вказувала, що протокол про адміністративне правопорушення є документом, який фіксує факт, час та місце вчинення правопорушення, однак не можна ототожнювати дату складання протоколу та дату виявлення правопорушення, оскільки виявлення і фіксування правопорушення є різними юридичними фактами.
У судовому засіданні особа, яка притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 та його захисник-адвокат Рябуха Г.І. доводи апеляційної скарги підтримали, просили її задовольнити.
Прокурор офісу Генерального прокурора Гудков Д.В. заперечував проти апеляційної скарги, просив залишити її без задоволення, а оскаржувану постанову - без змін.
Вивчивши матеріали справи про адміністративне правопорушення, заслухавши пояснення особи, яка притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , його захисника-адвоката Рябухи Г.І. та прокурора офісу Генерального прокурора Гудкова Д.В., проаналізувавши доводи апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції виходить з наступного.
Відповідно до ст.ст.245, 280 КУпАП провадження у справах про адміністративні правопорушення має забезпечувати повне, всебічне й об'єктивне з'ясування всіх обставин справи, що сприяє постановленню законного та обґрунтованого рішення, яке виключало б його двозначне тлумачення і сумніви щодо доведеності вини певної особи у вчиненні адміністративного правопорушення.
З'ясовуючи ці обставини, суд повинен виходити з положень ст.251 КУпАП, згідно з якою доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Розглядаючи справу про адміністративне правопорушення, суд з урахуванням вимог ст.252 КУпАП оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Згідно з ч.7 ст.294 КУпАП апеляційний суд переглядає справу в межах апеляційної скарги.
Частиною 1 ст.172-6 КУпАП визначено, що несвоєчасне подання без поважних причин декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування тягне за собою накладення штрафу від п'ятдесяти до ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Підпунктом «г» п.1 ч.1 ст.3 Закону України «Про запобігання корупції» визначено, що військові посадові особи Збройних Сил України, Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації України та інших утворених відповідно до законів військових формувань належать до суб'єктів, на яких поширюється дія цього Закону.
Відповідно до ч.1 ст.1 Закону України «Про Національну гвардію України» від 13 березня 2014 року №876-VII, Національна гвардія України є військовим формуванням з правоохоронними функціями, що входить до системи Міністерства внутрішніх справ України.
Згідно з ч.12 ст.6 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» від 25 березня 1992 року №2232-ХII, військові посадові особи - це військовослужбовці, які обіймають штатні посади, пов'язані з виконанням організаційно-розпорядчих чи адміністративно-господарських обов'язків, або які спеціально уповноважені на виконання таких обов'язків згідно із законодавством.
Роз'ясненням Національного агентства з питань запобігання корупції №4 від 13 листопада 2023 року «Щодо фінансової доброчесності: застосування окремих положень Закону України «Про запобігання корупції» стосовно заходів фінансового контролю (подання декларації, повідомлення про суттєві зміни в майновому стані, повідомлення про відкриття валютного рахунку)» визначено, що зважаючи на те, що в приписах ст.28 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України містяться ознаки організаційно-розпорядчих чи адміністративно-господарських функцій, військовослужбовці, які за своїм службовим становищем є начальниками, є військовими посадовими особами.
Частиною 1 ст.5 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» визначено, що військовослужбовці, резервісти та військовозобов'язані поділяються на рядовий склад, сержантський і старшинський склад та офіцерський склад, при цьому до старшого офіцерського складу згідно з ч.2 цієї статті належать військові звання «майор», «підполковник» та «полковник».
На підставі наказу командувача Національної гвардії України від 02 липня 2021 року №123 о/с старшого лейтенанта ОСОБА_1 з 05 липня 2021 року призначено на посаду начальника відділу капітального будівництва та технічного нагляду Центральної бази виробничо-технологічної комплектації Національної гвардії України.
Наказом командувача Національної гвардії України по особовому складу від 04 липня 2023 року №137 о/с начальникові відділу капітального будівництва та технічного нагляду Центральної бази виробничо-технологічної комплектації Національної гвардії України ОСОБА_1 присвоєно чергове військове звання «майор».
Начальник відділу капітального будівництва та технічного нагляду Центральної бази виробничо-технологічної комплектації Національної гвардії України майор ОСОБА_1 , будучи військовою посадовою особою старшого офіцерського складу, є суб'єктом, на якого поширюється положення п.п. «г» п.1 ч.1 ст.3 Закону України «Про запобігання корупції».
Відповідно до п.15 ст.1 Закону України «Про запобігання корупції», суб'єкти декларування - особи, зазначені у п.1, п.п. «а», «в» - «ґ» п.2, п.4 ч.1 ст.3 цього Закону, інші особи, які зобов'язані подавати декларацію відповідно до цього Закону.
Частиною 1 ст.45 Закону України «Про запобігання корупції» встановлено, що особи, зазначені у п.1, п.п. «а», «в» - «ґ» п.2, п.4 ч.1 ст.3 цього Закону, зобов'язані щорічно до 1 квітня подавати шляхом заповнення на офіційному веб-сайті Національного агентства декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, за минулий рік за формою, що визначається Національним агентством.
На виконання вище зазначених вимог, начальник відділу капітального будівництва та технічного нагляду Центральної бази виробничо-технологічної комплектації Національної гвардії України майор ОСОБА_1 , як особа, уповноважена на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, був зобов'язаний не пізніше 31 березня 2024 року подати щорічну декларацію за 2023 рік особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування.
Згідно ст.68 Конституції України кожен зобов'язаний неухильно додержуватися Конституції України та законів України, не посягати на права і свободи, честь і гідність інших людей. Незнання законів не звільняє від юридичної відповідальності.
ОСОБА_1 , будучи суб'єктом декларування, за відсутності поважних причин, в порушення ч.1 ст.45 Закону України «Про запобігання корупції», подав відповідну декларацію лише 01 квітня 2024 року о 10 год. 40 хв., що встановлено відповідно до послідовності його дій як користувача Єдиного державного реєстру декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування відповідно до листа НАЗК від 16 травня 2025 року №47-06/42799-25.
А тому доводи апеляційної скарги про те, що ОСОБА_1 є військовослужбовцем, а відтак на нього поширюються особливості виконання обов'язку щодо подання декларації протягом 90 днів після припинення або скасування воєнного стану, а не у загальні строки, встановлені для інших суб'єктів декларування є безпідставними та спростовуються вищевикладеним.
Наявні в матеріалах справи докази у своїй сукупності підтверджують факт вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, пов'язаного з корупцією, передбаченого ч.1 ст.172-6 КУпАП, об'єктивних підстав ставити під сумнів наявні в матеріалах справи докази у суду не має.
А відтак суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про наявність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.172-6 КУпАП.
Разом з тим, апеляційний суд не погоджується з висновком суду першої інстанції у частині вирішення питання про дотримання строку накладення адміністративного стягнення, виходячи з наступного.
Частиною 4 ст.38 КУпАП встановлено, що адміністративне стягнення за вчинення правопорушення, пов'язаного з корупцією, а також правопорушень, передбачених статтями 212-15, 212-21 цього Кодексу, може бути накладено протягом шести місяців з дня його виявлення, але не пізніше двох років з дня його вчинення.
Адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст.172-6 КУпАП, є правопорушенням, пов'язаним з корупцією.
Для визначення початку перебігу строку накладення адміністративного стягнення за адміністративне правопорушення, пов'язане з корупцією, важливу роль відіграє день виявлення правопорушення.
У складеному щодо ОСОБА_1 протоколі про адміністративне правопорушення, пов'язане з корупцією №261 від 07 листопада 2025 року зазначено, що датою виявлення адміністративного правопорушення, пов'язаного з корупцією є дата завершення збору доказів, встановлення особою, уповноваженою на складання протоколу про адміністративне правопорушення, фактичних даних для висновку про наявність в діях особи вини у вчиненні правопорушення, встановлення складу адміністративного правопорушення та складання протоколу за участю ОСОБА_1 , а саме 07 листопада 2025 року.
Суд апеляційної інстанції не погоджується із датою завершення збору доказів визначеною в протоколі про адміністративне правопорушення - 07 листопада 2025 року, виходячи з наступного.
Верховний Суд у постанові від 28 лютого 2019 року у справі №149/2498/17 (провадження №К/9901/4274/18) зазначив, що початок перебігу строку накладення адміністративного стягнення слід пов'язувати з днем виявлення правопорушення саме органом, який уповноважений на складання відповідного протоколу про адміністративне правопорушення, як початкового етапу процедури притягнення особи до адміністративної відповідальності. Днем виявлення правопорушення слід також вважати і день, коли до уповноваженого органу надійшли будь-які відомості про можливе вчинення адміністративного правопорушення.
16 травня 2025 року до Департаменту внутрішньої безпеки Національної поліції України від Національного агентства з питань запобігання корупції надійшов лист №47-06/42799-25 щодо несвоєчасного подання декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування за 2023 рік, поданої начальником відділу капітального будівництва та технічного нагляду Центральної бази виробничо-технологічної комплектації Національної гвардії України ОСОБА_1 (а.с.14)
В ході перевірки зазначеної інформації Начальником Департаменту внутрішньої безпеки Національної поліції України полковником поліції Шевчуком О. до ІНФОРМАЦІЯ_2 було надіслано запит №37436-2025 від 22 травня 2025 року щодо надання інформації та завірених належним чином копій документів стосовно ОСОБА_2 (а.с.22).
Відповідно до листа №83-60-2025 від 29 травня 2025 року Центральною базою виробничо-технічної комплектації Національної гвардії України до Департаменту внутрішньої безпеки Національної поліції України було надано наступні документи: витяг із наказу Начальника ЦБВК НГУ (по стройовій частині) від 30 вересня 2024 року №235; завірену копію функціональних обов'язків начальника відділу капітального будівництва та технічного нагляду ЦБВК НГУ; завірену копію Наказу МВС України від 23 березня 2023 року №231 «Про внесення змін до Положення про Центральну базу виробничо-технологічної комплектації Національної гвардії України»; витяг із наказу Начальника ЦБВК НГУ (по стройовій частині) про присвоєння чергового військового звання від 04 липня 2023 року №139.
04 червня 2025 року старший оперуповноважений в ОВС Департаменту внутрішньої безпеки Національної поліції України майор поліції Фірман В.І. отримав пояснення у ОСОБА_1 , відповідно до яких останній свою вину визнав.
Отже станом на 04 червня 2025 року старшим оперуповноваженим в ОВС Департаменту внутрішньої безпеки Національної поліції України майором поліції Фірманом В.І., були отримані всі необхідні відомості та документи, які містили достатні дані, необхідні для складання протоколу про адміністративне правопорушення, передбаченого ч.1 ст.172-6 КУпАПвідносно ОСОБА_1 .
Однак старшим оперуповноваженим в ОВС Департаменту внутрішньої безпеки Національної поліції України майором поліції Фірманом В.І. протокол про адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст.172-6 КУпАПвідносно ОСОБА_1 було складено 07 листопада 2025 року.
Так, протокол про адміністративне правопорушення є документом, який фіксує факт, час та місце вчинення правопорушення. Однак, не можна ототожнювати дату складання протоколу та дату виявлення правопорушення, оскільки виявлення і фіксування правопорушення є різними юридичними фактами.
Зволікання з проведенням ефективної адміністративної перевірки та зі складанням протоколу про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 не може бути підставою для штучного продовження строків, передбачених ст.38 КУпАП.
Суд апеляційної інстанції вважає, що днем виявлення правопорушення вчиненого ОСОБА_1 , передбаченого ч.1 ст.172-6 КУпАП є 29 травня 2025 року, тобто день надходження від Центральної бази виробничо-технічної комплектації Національної гвардії України документів, які підтверджували посадові обов'язки ОСОБА_1 , як особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, яка зобов'язана подати декларацію за 2024 рік.
А днем завершення збору доказів слід вважати день надання ОСОБА_1 пояснень від 04 червня 2025 року, з якого і необхідно обраховувати строк накладення адміністративного стягнення.
Тому у даному випадку за встановлених вище обставин, днем закінчення передбаченого ч.4 ст.38 КУпАП строку накладення адміністративного стягнення, слід вважати 04 грудня 2025 року.
Постановою судді Дарницького районного суду міста Києва від 22 грудня 2025 року ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.172-6 КУпАП та накладено на нього адміністративне стягнення.
Отже, на день ухвалення судом першої інстанції постанови про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності, встановлений ч.3 ст.38 КУпАП шестимісячний строк накладення адміністративного стягнення сплив.
Згідно з п.7 ч.1 ст.247 КУпАП провадження у справі про адміністративне правопорушення припиняється в разі закінчення на момент розгляду справи про адміністративне правопорушення строків, передбачених статтею 38 КУпАП.
При цьому суд зазначає, що закінчення на момент розгляду справи про адміністративне правопорушення строків притягнення до адміністративної відповідальності, передбачених ст.38 КУпАП, не є реабілітуючою, тобто не є обставиною, яка спростовує факт наявності вини особи у вчиненні правопорушення.
Таким чином доводи апеляційної скарги в частині застосування строків притягнення до адміністративної відповідальності, які встановлені ст.38 КУпАП, є обґрунтованими.
Тому, апеляційний суд приходить до висновку, що апеляційна скарга захисника-адвоката Рябухи Г.І., яка діє в інтересах ОСОБА_1 підлягає частковому задоволенню, а оскаржувана постанова суду першої інстанції скасуванню із закриттям провадження у справі на підставі п.7 ч.1 ст.247 КУпАП, у зв'язку з закінченням на момент розгляду справи про адміністративне правопорушення строків, передбачених ст.38 цього Кодексу.
Керуючись ст.38, п.7 ч.1 ст.247, ст.294 Кодексу України про адміністративні правопорушення, -
Апеляційну скаргу захисника-адвоката Рябухи Ганни Іванівни, яка діє в інтересах ОСОБА_1 - задовольнити частково.
Постанову судді Дарницького районного суду міста Києва від 22 грудня 2025 року скасувати та прийняти нову.
Провадження у справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.172-6 КУпАП закрити на підставі п.7 ч.1 ст.247 КУпАП, у зв'язку із закінченням на момент розгляду справи про адміністративне правопорушення строків, передбачених статтею 38 КУпАП.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає.
Суддя: Борисова О.В.