справа № 369/16305/25
головуючий у суді І інстанції Янченко А.В.
провадження № 22-ц/824/5023/2026
суддя-доповідач у суді ІІ інстанції Мостова Г.І.
Іменем України
01 квітня 2026 року м. Київ
Київський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
головуючого судді: Мостової Г.І.,
суддів: Березовенко Р.В., Лапчевської О.Ф.,
за участі секретаря судового засідання Лазоренко Л.Ю.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою Міністерства оборони України на рішення Києво-Святошинського районного суду Київської області від 23 жовтня 2025 року
у справі за заявою ОСОБА_1 , заінтересовані особи: Боярський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у Фастівському районі Київської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ), Військова частина НОМЕР_1 , Міністерство оборони України, ІНФОРМАЦІЯ_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , про визнання фізичної особи померлою, -
07 вересня 2025 року ОСОБА_1 звернулася до Святошинського районного суду Київської області із заявою, у якій просить: оголосити померлим ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_2 , уродженця м. Перм Мотовилихинского району, рф); датою смерті ОСОБА_2 вважати ІНФОРМАЦІЯ_4 ; місцем смерті ОСОБА_2 вважати н.п. Новоєгорівка Сватівського р-ну Луганської області; встановити, що смерть ОСОБА_2 пов'язана із захистом Батьківщини, участю у забезпеченні здійснення заходів національної безпеки і оборони, відсічі і стримуванні збройної агресії російської федерації проти України.
Заява обґрунтована тим, що її чоловік ОСОБА_2 з 14 квітня 2023 року проходив військову службу за мобілізацією у військовій частині НОМЕР_1 на посаді стрільця-снайпера 1 механізованого відділення 3 механізованого взводу 7 механізованої роти 3 механізованого батальйону вказаної військової частини.
27 серпня 2023 року згідно з бойовим розпорядженням командира НОМЕР_3 механізованого батальйону військової частини НОМЕР_1 від 27 серпня 2023 року № 395 для виконання бойового завдання було направлено особовий склад 7 механізованої роти НОМЕР_3 механізованого батальйону військової частини НОМЕР_1 на оборонні рубежі на позицію «НІСАН», поблизу населеного пункту Новоєгорівка Сватівського району Луганської області.
27 серпня 2023 року ОСОБА_2 у складі вищевказаного підрозділу заступив на бойове чергування на спостережну позицію «НІСАН», поблизу населеного пункту Новоєгорівка Сватівського району Луганської області.
При несенні служби на вказаній позиції, військовослужбовці були не одноразово обстріляні з мінометів та артилерії противника.
27 серпня 2023 року близько 18 год. 00 хв. ворог почав активно проводити штурмові дії та обстрілювати позицію «НІСАН» з мінометів та артилерії. За словами свідків, а саме військовослужбовців військової частини НОМЕР_1 , чиї пояснення наявні у додатках до цієї заяви, один зі снарядів влучив поряд з пунктом спостереження, де знаходився старший солдат ОСОБА_2 . Внаслідок влучання ворожого снаряду ОСОБА_2 зник безвісти.
Віднесення ОСОБА_2 до безвісті зниклих осіб відбулось фактично. Оголошення померлим ОСОБА_2 необхідно для отримання грошової допомоги, яка виплачується родинам загиблих військовослужбовців. У разі оголошення померлим ОСОБА_2 його потенційним спадкоємцем буде заявник.
Рішенням Києво-Святошинського районного суду Київської області від 23 жовтня 2025 року задоволено заяву ОСОБА_1 .
Оголошено ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_2 , уродженця м. Перм Мотовилихинского району, рф) померлим.
Датою смерті ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_2 , уродженця м. Перм Мотовилихинского району, рф) визначено дату набрання рішенням суду законної сили.
Місцем смерті ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_2 , уродженця м. Перм Мотовилихинского району, рф), визначено н.п. Новоєгорівка Сватівського р-ну Луганської області.
Встановлено, що смерть ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_2 , уродженця м. Перм Мотовилихинского району, рф) пов'язана із захистом Батьківщини, участю у забезпеченні здійснення заходів національної безпеки і оборони, відсічі і стримуванні збройної агресії російської федерації проти України.
Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції, Міністерство оборони України подало апеляційну скаргу, у якій просить скасувати рішення Києво-Святошинського районного суду Київської області від 23 жовтня 2025 року та ухвалити нове судове рішення, яким відмовити у задоволенні заяви у повному обсязі.
Апеляційна скарга обґрунтована тим, що суд першої інстанції необґрунтовано визначив датою смерті ОСОБА_2 дату набрання рішенням суду законної сили.
На думку апелянта, оскаржуване рішення є передчасним та таким, що ухвалене внаслідок неповного з'ясування і за недоведеності обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими.
Вказує, що законодавець визначив можливість оголосити фізичну особу померлою лише після закінчення воєнний дій: за загальним правилом після 2 років від такої дати, а у якості винятку, з урахуванням конкретних обставин, раніше, але у будь-якому разі, не раніше 6 місяців.
Наголошує, що відлік строку, визначеного частиною 2 статті 46 ЦК України, для оголошення фізичної особи померлою має починатися саме з дня закінчення воєнних дій.
На підставі Указу Президента України від 24 лютого 2022 року № 64/2022 з 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року в Україні введено воєнний стан, який безперервно триває дотепер.
З матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_2 зник безвісти 27 серпня 2023 року під час ворожого обстрілу поблизу н.п. Новоєгорівка Сватівського району Луганської області.
Перелік територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих російською федерацією спочатку був затверджений наказом Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України від 22 грудня 2022 року № 309 із змінами і доповненнями, а на день звернення з заявою - наказом Міністерства розвитку громад та територій України від 28 лютого 2025 року № 376.
Так, н.п. Новоєгорівка Сватівського району Луганської області з 24 лютого 2022 року по теперішній час є територією бойових дій.
Водночас суд першої інстанції відраховує шестимісячний строк, передбачений частиною 2 статті 46 ЦК України, від дати зникнення безвісти військовослужбовця, а не від закінчення воєнних дій (бойових дій).
Від представника ОСОБА_1 - адвоката Таранович О.В. надійшов відзив на апеляційну скаргу, у якому вона просить залишити апеляційну скаргу без задоволення.
Відзив обґрунтовано тим, що з матеріалів службового розслідування вбачається наявність фактів, які свідчить про те, що ОСОБА_2 зник безвісти за обставин, що загрожували йому смертю та дають підстави припустити його загибель у зв'язку з воєнними діями, а тому є підстави для оголошення останнього загиблим.
Вказує, що судом першої інстанції обґрунтовано виключено можливість потрапляння ОСОБА_2 у полон чи зміну місця перебування, а також правильно відраховано шестимісячний строк.
Представник ОСОБА_1 - адвокат Таранович О.В. у судовому засіданні заперечувала проти задоволення апеляційної скарги.
Інші учасники справи у судове засідання не з'явилися, про час та місце розгляду справи повідомлені належним чином.
Виходячи з положень статті 13 ЦПК України кожна сторона розпоряджається своїми правами на власний розсуд, у т. ч. правом визначити свою участь в судовому засіданні, а з огляду на положення статті 372 ЦПК України явка до суду апеляційної інстанції не є обов'язковою.
Зважаючи на вимоги частини 9 статті 128, частини 5 статті 130, частини 2 статті 372 ЦПК України колегія суддів визнала повідомлення належним, а неявку такою, що не перешкоджає апеляційному розгляду справи.
Колегія суддів, заслухавши доповідь судді-доповідача, обговоривши доводи апеляційних скарг та відзиву на них, перевіривши законність і обґрунтованість ухваленого рішення, дійшла висновку про таке.
Судом встановлено та з матеріалів справи вбачається, що згідно з копією свідоцтва про одруження виданого Гатненським сільвиконкомом Києво-Святошинського району Київської області 12 січня 2002 року серії НОМЕР_4 між ОСОБА_2 та ОСОБА_3 укладений шлюб.
Відповідно до сповіщення ІНФОРМАЦІЯ_5 від 08 вересня 2023 року № 106 ОСОБА_1 повідомлено, що її чоловік, солдат ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , стрілець-снайпер 1 механізованого відділення 3 механізованого взводу 7 механізованої роти НОМЕР_3 механізованого батальйону військової частини НОМЕР_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 близько 10 год. 35 хв. під час виконання бойового завдання згідно з бойовим розпорядженням в районі н.п. Новоєгорівка Сватівського району Луганської області внаслідок штурмових дій противника зник безвісти. Інформація щодо теперішнього місця знаходження невідома.
07 грудня 2023 року Головним управлінням Національної поліції в Луганській області до Єдиного реєстру досудових розслідувань внесено відомості про кримінальне провадження за № 12023130000003597 за частиною 1 статті 115 КК України.
Згідно з витягом Єдиного реєстру досудових розслідувань 07 грудня 2023 року до чергової частини ГУНП в Луганській області надійшов рапорт т.а.о. заступника начальника СУ ГУНП в Луганській області Живаго О.О. про те, що з військової частини НОМЕР_1 за вих. № 4784/177/77/7 від 21 листопада 2023 року надійшли матеріали службового розслідування за фактом зникнення безвісти 27 серпня 2023 року внаслідок штурмових дій ворога поблизу н.п. Новоєгорівка Сватівського району Луганської області стрільця-снайпера 1 механізованого відділення 3 механізованого взводу 7 механізованої роти НОМЕР_3 механізованого батальйону військової частини НОМЕР_1 ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , українець, освіта неповна вища, місце мешкання: АДРЕСА_1 , призваний за мобілізацією 14 квітня 2023 року ІНФОРМАЦІЯ_6 . Місцезнаходження солдата ОСОБА_2 на даний час невідоме.
Згідно з Витягом з Єдиного реєстру осіб, зниклих безвісти за особливих обставин від 15 квітня 2025 року ОСОБА_2 вважається зниклим безвісти на території бойових дій (під час воєнних дій).
Відповідно до акта службового розслідування від 10 жовтня 2023 року, проведення якого було призначено наказом командира військової частини НОМЕР_1 від 16 вересня 2023 року № 1895, під час розслідування встановлено факт зникнення безвісти стрільця-снайпера 1 механізованого відділення 3 механізованого взводу 7 механізованої роти НОМЕР_3 механізованого батальйону військової частини НОМЕР_1 ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , за наступних обставин.
27 серпня 2023 року згідно з бойового розпорядження командира НОМЕР_3 механізованого батальйону військової частини НОМЕР_1 від 27 серпня 2023 року № 395 для виконання бойового завдання було направлено особовий склад 7 механізованої роти НОМЕР_3 механізованого батальйону військової частини НОМЕР_1 на оборонні рубежі на позицію «НІСАН», поблизу населеного пункту Новоєгорівка Сватівського району Луганської області.
27 серпня 2023 року ОСОБА_2 у складі вищевказаного підрозділу заступив на бойове чергування на спостережну позицію «НІСАН», поблизу населеного пункту Новоєгорівка Сватівського району Луганської обл.
При несенні служби на вказаній позиції, військовослужбовці були не одноразово обстріляні з мінометів та артилерії противника.
27 серпня 2023 року близько 18 год. 00 хв. ворог почав активно проводити штурмові дії та обстрілювати позицію «НІСАН» з мінометів та артилерії. За словами свідків, а саме: військовослужбовців військової частини НОМЕР_1 , чиї пояснення наявні в додатках до цієї заяви, один зі снарядів влучив поряд з пунктом спостереження, де знаходився старший солдат ОСОБА_2 . Внаслідок влучання ворожого снаряду ОСОБА_2 зник безвісти.
За висновками службового розслідування ОСОБА_2 зник безвісти 27 серпня 2023 року внаслідок штурмових дій ворога позиції х-5469175, у-7422696 біля населеного пункту Новоєгорівка, Сватівського району Луганської області. Місце знаходження ОСОБА_2 на теперішній час невідоме.
На момент зникнення безвісти ОСОБА_2 перебував в індивідуальних засобах захисту (бронежилет та шолом) та мав при собі індивідуальну аптечку.
Ознак добровільної здачі в полон, самовільного залишення місця служби або дезертирства ОСОБА_2 не виявлено.
Згідно з поясненнями стрільця-снайпера 1 механізованого відділення 1 механізованого взводу 7 механізованої роти НОМЕР_3 механізованого батальйону військової частини НОМЕР_1 ОСОБА_4 , останній 27 серпня 2023 року за наказом заступника командира 7 механізованої роти НОМЕР_3 механізованого батальйону військової частини НОМЕР_1 капітана ОСОБА_5 , разом з військовослужбовцями 7 механізованої роти, а саме: стрільцем-снайпером 1 механізованого відділення 2 механізованого взводу 7 механізованої роти НОМЕР_3 механізованого батальйону ОСОБА_6 , стрільцем-снайпером 1 механізованого відділення 3 механізованого взводу 7 механізованої роти НОМЕР_3 механізованого батальйону ОСОБА_2 та навідником 3 механізованого відділення 3 механізованого взводу 7 механізованої роти НОМЕР_3 механізованого батальйону ОСОБА_7 заступили для бойового чергування на спостережну позицію « НІСАН », що знаходиться поблизу н.п. Новоєгорівка Сватівського району Луганської області.
27 серпня 2023 року близько 18 год. 00 хв. ворог почав активно проводити штурмові дії та обстрілювати позицію «НІСАН» з мінометів та артилерії. Під час одного з обстрілів, снаряд влучив поряд з пунктом спостереження де знаходився стрілець-снайпер 1 механізованого відділення 3 механізованого взводу 7 механізованої роти НОМЕР_3 механізованого батальйону військової частини НОМЕР_1 ОСОБА_2 . Внаслідок влучання ворожого снаряду ОСОБА_2 зник безвісти.
Згідно з поясненнями стрільця-снайпера 1 механізованого відділення 2 механізованого взводу 7 механізованої роти НОМЕР_3 механізованого батальйону військової частини НОМЕР_1 ОСОБА_6 , останній 27 серпня 2023 року за наказом заступника командира 7 механізованої роти НОМЕР_3 механізованого батальйону військової частини НОМЕР_1 капітана ОСОБА_5 , разом з військовослужбовцями 7 механізованої роти, а саме: стрільцем-снайпером 1 механізованого відділення 1 механізованого взводу 7 механізованої роти НОМЕР_3 механізованого батальйону військової частини НОМЕР_1 ОСОБА_4 , стрільцем-снайпером 1 механізованого відділення 3 механізованого взводу 7 механізованої роти НОМЕР_3 механізованого батальйону ОСОБА_2 та навідником 3 механізованого відділення 3 механізованого взводу 7 механізованої роти НОМЕР_3 механізованого батальйону ОСОБА_7 заступили для бойового чергування на спостережну позицію « НІСАН », що знаходиться поблизу н.п. Новоєгорівка Сватівського району Луганської області.
27 серпня 2023 року близько 18 год. 00 хв. ворог почав активно проводити штурмові дії та обстрілювати позицію «НІСАН» з мінометів та артилерії. Під час одного з обстрілів, снаряд влучив поряд з пунктом спостереження де знаходився стрілець-снайпер 1 механізованого відділення 3 механізованого взводу 7 механізованої роти НОМЕР_3 механізованого батальйону військової частини НОМЕР_1 ОСОБА_2 . Внаслідок влучання ворожого снаряду ОСОБА_2 зник безвісти.
Відповідно до частини 1 статті 293 ЦПК України окреме провадження - це вид непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав, свобод та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав.
Згідно з пунктом 3 частини 2 статті 293 ЦПК України суд розглядає в порядку окремого провадження справи про визнання фізичної особи безвісно відсутньою чи оголошення її померлою.
Статтею 47 ЦК України визначено, що правові наслідки оголошення фізичної особи померлою прирівнюються до правових наслідків, які настають у разі смерті.
Оголошення громадянина померлим має своїм призначенням усунення невизначеності, яка склалася у правовідносинах за участю особи, яка тривалий час є відсутньою за місцем свого постійного проживання і місце перебування якої невідоме.
Особливістю цієї категорії справ є те, що висновок суду про оголошення громадянина померлим ґрунтується на юридичному припущенні смерті особи.
Особа може бути оголошена в судовому порядку померлою у разі встановлення обставин, на підставі яких суд робить вірогідне припущення про смерть цієї особи. На цьому наголошено, зокрема, у постановах Верховного Суду від 31 травня 2023 року у справі № 177/11/20, від 07 листопада 2023 року у справі № 607/159/23.
Ці обставини суд встановлює на підставі відповідних доказів, якими можуть бути, зокрема, але не виключно, накази командира військової частини, бойові розпорядження, акти службового розслідування, матеріали кримінального провадження, інформація державних органів та міжнародних інституцій, показання свідків, фото-відеоматеріали тощо.
Вказаний перелік доказів не є вичерпним та може бути конкретизований у кожній окремій справі.
ОСОБА_2 вважається зниклим безвісти 27 серпня 2023 року в ході виконання бойового завдання на позиціях «НІСАН» поблизу населеного пункту Новоєгорівка Сватівського району Луганської області, що підтверджується доказами, доданими до заяви.
Відповідно до статті 1 Закону України «Про правовий статус осіб, зниклих безвісти за особливих обставин» у цьому Законі наведені нижче терміни вживаються в такому значенні:
заявник - особа, яка подала заяву про розшук особи, стосовно якої немає відомостей про її місцеперебування;
особа, зникла безвісти за особливих обставин, - особа, зникла безвісти у зв'язку із збройним конфліктом, воєнними діями, тимчасовою окупацією частини території України, надзвичайними ситуаціями природного чи техногенного характеру.
Частинами 1-3 статті 4 Закону України «Про правовий статус осіб, зниклих безвісти за особливих обставин» визначено, що особа набуває статусу такої, що зникла безвісти за особливих обставин, з моменту внесення про неї відомостей, що містяться у заяві про факт зникнення, до Єдиного реєстру осіб, зниклих безвісти за особливих обставин, у порядку, передбаченому цим Законом, та вважається такою, що зникла безвісти за особливих обставин, з моменту подання заявником заяви про факт зникнення особи. Особа вважається зниклою безвісти за особливих обставин до моменту припинення її розшуку у порядку, передбаченому цим Законом. Надання особі статусу зниклої безвісти за особливих обставин відповідно до цього Закону не позбавляє її родичів або інших осіб права звернення до суду із заявою про визнання такої особи безвісно відсутньою чи оголошення її померлою у порядку, передбаченому законодавством.
Єдиний реєстр осіб, зниклих безвісти за особливих обставин, - електронна база даних, призначена для зберігання, захисту, обробки, використання та поширення визначеної цим Законом інформації про осіб, зниклих безвісти за особливих обставин, їх невпізнані останки, наявність чи відсутність рішення суду про визнання осіб, зниклих безвісти, безвісно відсутніми або оголошення померлими, інформації про видачу нотаріусами свідоцтва про призначення опікуна над майном осіб, зниклих безвісти за особливих обставин, а також інших даних, що використовуються для забезпечення обліку осіб, зниклих безвісти, з метою їх розшуку.
Частиною 2 статті 17 Закону України «Про правовий статус осіб, зниклих безвісти за особливих обставин» визначено органи, уповноважені на облік осіб, зниклих безвісти за особливих обставин, а також на виконання інших функцій, пов'язаних з реалізацією цього Закону.
З матеріалів справи вбачається, що заявник звертався до указаних органів, уповноважених на облік осіб, зниклих безвісти за особливих обставин, із запитами, у відповідь на які надійшли відповіді, з яких вбачається, що 27 серпня 2023 року ОСОБА_2 отримав поранення несумісні з життям, вважається зниклим безвісти, відомості щодо його перебування у полоні від держави-агресора відсутні.
Щодо доводів апеляційної скарги про те, що с. Новоєгорівка Сватівського району Луганської області з 24 лютого 2022 року по теперішній час є територією бойових дій, тому відлік шестимісячного строку, встановленого частиною 2 статті 46 ЦК України, не розпочався, апеляційний суд враховує таке.
Особа може бути оголошена в судовому порядку померлою у разі встановлення обставин, на підставі яких суд робить вірогідне припущення про смерть цієї особи (правовий висновок, викладений у постановах Верховного Суду від 31 травня 2023 року у справі №177/11/20, від 07 листопада 2023 року у справі №607/159/23).
У постановах від 26 квітня 2023 року у справі №337/3725/22, від 29 березня 2023 року у справі №753/8033/22 Верховний Суд дійшов висновків, що підставою для встановлення факту смерті є підтверджені доказами обставини, які свідчать про смерть громадянина в певний час і за певних обставин. Доказами, що підтверджують факт смерті особи в умовах воєнного стану або на тимчасово окупованій території України, можуть бути зокрема письмові докази; речові докази, у тому числі звуко- і відеозаписи; висновки експертів; копії лікарського свідоцтва/довідки про смерть; показання свідків, що можуть підтвердити ті обставини, на які посилається заявник; довідки з військкомату або від командира військової частини (у випадку загибелі військовослужбовців); заяви до правоохоронних органів про зникнення особи, в тому числі при обставинах, що загрожували їй смертю.
Вочевидь вказаний перелік доказів не є вичерпним та може бути конкретизований у кожній справі залежно від встановлених у ній обставин (правовий висновок, викладений у постанові Верховного Суду від 25 жовтня 2023 року у справі №607/1612/23).
Законодавець розрізняє дві підстави оголошення судом фізичної особи померлою: загальну та спеціальну.
У частині 1 статті 46 ЦК України міститься загальна норма: «фізична особа може бути оголошена судом померлою, якщо у місці її постійного проживання немає відомостей про місце її перебування протягом трьох років» та дві спеціальні: «якщо вона пропала безвісти за обставин, що загрожували їй смертю або дають підставу припускати її загибель від певного нещасного випадку, протягом шести місяців» та «за можливості вважати фізичну особу загиблою від певного нещасного випадку або інших обставин внаслідок надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру протягом одного місяця після завершення роботи спеціальної комісії, утвореної внаслідок надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру».
У частині 2 статті 46 ЦК України законодавець навів дві спеціальні норми: «фізична особа, яка пропала безвісти у зв'язку з воєнними діями, збройним конфліктом, може бути оголошена судом померлою після спливу двох років від дня закінчення воєнних дій» (речення перше) та «з урахуванням конкретних обставин справи суд може оголосити фізичну особу померлою і до спливу цього строку, але не раніше спливу шести місяців» (речення друге).
Фізична особа оголошується померлою від дня набрання законної сили рішенням суду про це. Фізична особа, яка пропала безвісти за обставин, що загрожували їй смертю або дають підстави припустити її загибель від певного нещасного випадку або у зв'язку з воєнними діями, збройним конфліктом, може бути оголошена померлою від дня її вірогідної смерті (частини 2, 3 статті 46 ЦК України).
Район воєнних (бойових) дій це визначена рішенням Головнокомандувача Збройних Сил України частина сухопутної території України, повітряного або/та водного простору, на якій впродовж певного часу ведуться або/та можуть вестися воєнні (бойові) дії (стаття 1 Закону України «Про оборону України»).
Бойові дії це форма застосування з'єднань, військових частин, підрозділів (інших сил і засобів) Збройних Сил України, інших складових сил оборони, а також поліції особливого призначення Національної поліції України для вирішення бойових (спеціальних) завдань в операціях або самостійно під час відсічі збройної агресії проти України або ліквідації (нейтралізації) збройного конфлікту, виконання інших завдань із застосуванням будь-яких видів зброї (озброєння).
Статтею 47 ЦК України визначено, що правові наслідки оголошення фізичної особи померлою прирівнюються до правових наслідків, які настають у разі смерті. Особливістю цієї категорії справ є те, що висновок суду про оголошення громадянина померлим ґрунтується на юридичному припущенні смерті особи.
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 11 грудня 2024 року у справі №755/11021/22 зроблено висновок, що «…шість місяців, які визначені в реченні другому частини 2 статті 46 ЦК України, мають відраховуватися від дня закінчення активних бойових дій на місці (на території) ймовірної загибелі фізичної особи, що дозволятиме надати правову охорону людям, які постраждали від війни та у яких у зв'язку з вірогідною смертю зниклої фізичної особи виникають певні цивільні права та правомірні інтереси, і забезпечуватиме правову справедливість.
Велика Палата Верховного Суду наголошує на тому, що «…Під час визначення моменту для початку відліку шестимісячного строку, встановленого реченням 2 частини 2 статті 46 ЦК України, суд повинен враховувати соціальний контекст та засаду справедливості. Оскільки в умовах російської агресії, яка триває на території України, ситуація в країні залишається недостатньо стабільною, будь-які правові рішення повинні бути чутливими до складних життєвих обставин, у яких опинилися люди.
Відрахування шестимісячного строку з дня припинення або скасування воєнного стану чи закінчення воєнних дій, збройного конфлікту було б непропорційним обмеженням прав та інтересів значної кількості цивільних осіб, членів сімей Захисників і Захисниць України.
Велика Палата Верховного Суду наголошує на тому, що у частині 2 статті 46 ЦК України йдеться про воєнні дії, збройний конфлікт, а не про воєнний стан. Не можна тлумачити цей припис як такий, що його можливо застосувати стосовно оголошення особи померлою винятково після скасування воєнного стану на усій території України.
Згідно вказаного рішення Великої Палати Верховного Суду не можна відраховувати шестимісячний строк, передбачений частиною другою статті 46 ЦК України, від дати ймовірної загибелі фізичної особи на території ведення активних бойових дій, оскільки внаслідок триваючих активних бойових дій ситуація на певній території може бути невизначеною та непередбачуваною. Зокрема, зв'язок із особою може перерватися з різних причин, особа може бути змушена змінити місце постійного проживання, перебування або потрапити в полон, що ускладнює встановлення обставин її зникнення. В умовах воєнних дій, збройного конфлікту часто бракує достовірної інформації, що унеможливлює навіть гіпотетичне визначення дати ймовірної загибелі, а відтак і об'єктивне обчислення строків для оголошення особи померлою.»
Таким чином, відрахування шестимісячного строку саме з моменту завершення активний бойових дій на певній території, згідно постанови Великої Палати Верховного Суду від 11 грудня 2024 року у справі №755/11021/22 застосовується у випадках коли бракує достовірної інформації.
За матеріалами справи, встановлено, що 27 серпня 2023 року ОСОБА_2 зник безвісти внаслідок влучання ворожого мінометного або артилерійського снаряду, адже саме про мінометні та артилерійський обстріл повідомили інші військовослужбовці.
Апеляційний суд погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що пряме влучання снаряда в людину спричиняє миттєву смерть або надзвичайно важкі травми, включно з масивними ушкодженнями тканин і органів, сильними опіками та кровотечами. Наслідки залежать від типу снаряда, дистанції та точного місця влучання, але зазвичай включають летальні травми, які роблять виживання майже неможливим.
За вищевказаних обставин, суд першої інстанції з висновком якого погоджується суд апеляційної інстанції, обґрунтовано виключив можливість потрапляння ОСОБА_2 у полон чи зміну місця перебування.
Таким чином, докази, які долучені до заяви про оголошення фізичної особи померлою та які не містять суперечностей щодо обставин загибелі військовослужбовця ОСОБА_2 , дають можливість зробити вірогідне припущення про його смерть під час виконання бойового завдання в районі населеного пункту Новоєгорівка Сватівського району Луганської області.
З моменту події 27 серпня 2023 року зникнення безвісти військовослужбовця ОСОБА_2 до моменту звернення заявника до суду з цією заявою 07 вересня 2025 року минуло більше двох років.
З огляду на це, суд апеляційної інстанції погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що матеріали справи щодо обставин загибелі ОСОБА_2 є підставами для того, щоб зробити можливим вірогідне припущення про смерть ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_4 поблизу населеного пункту Новоєгорівка Сватівського району Луганської області у ході бойових дій під час виконання обов'язків військової служби, пов'язаної із захистом Батьківщини.
Оскаржуваним рішенням визначено датою смерті ОСОБА_2 дату набрання рішенням суду законної сили.
Відповідно до частини 3 статті 46 ЦК України фізична особа оголошується померлою від дня набрання законної сили рішенням суду про це. Фізична особа, яка пропала безвісти за обставин, що загрожували їй смертю або дають підстави припустити її загибель від певного нещасного випадку або у зв'язку з воєнними діями, збройним конфліктом, може бути оголошена померлою від дня її вірогідної смерті.
Таким чином, оскільки ОСОБА_2 27 серпня 2023 року пропав безвісти за обставин, що загрожували йому смертю, оскільки отримав поранення несумісні з життям, що підтверджується доказами наявними у матеріалах справи, зокрема висновками службового розслідування, суд першої інстанції дійшов помилкового висновку про визначення датою смерті ОСОБА_2 дату набрання рішенням суду законної сили, а не датою його вірогідної смерті - ІНФОРМАЦІЯ_4 .
Отже, суд першої інстанції дійшов правильного висновку про наявність підстав для задоволення заяви про визнання ОСОБА_2 померлим, однак помилково оголосив його померлим від дня набрання законної сили рішенням суду про це, а тому апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, а оскаржуване судове рішення суду першої інстанції підлягає зміні в частині визначення дати смерті ОСОБА_2 .
Відповідно до частини 1, 4 статті 376 ЦПК України підставами для зміни судового рішення є невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи.
Керуючись статтями 367, 369, 374, 375, 381-384 ЦПК України, суд, -
Апеляційну скаргу Міністерства оборони України задовольнити частково.
Рішення Києво-Святошинського районного суду Київської області від 23 жовтня 2025 року змінити в частині визначення дати смерті ОСОБА_2 .
Викласти пункт 3 резолютивної частини рішення суду в наступній редакції:
Датою смерті ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_2 , уродженця м. Перм Мотовилихинского р-ну, рф) визначити 27 серпня 2023 року. В іншій частині рішення суду залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Дата складення повного судового рішення 05 травня 2026 року.
Головуючий Г.І. Мостова
Судді Р.В. Березовенко
О.Ф. Лапчевська