05 травня 2026 року м. Кропивницький Справа № 340/5358/25
Кіровоградський окружний адміністративний суд у складі судді Притули К.М., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Кіровоградської обласної прокуратури про визнання дій протиправними та зобов'язати вчинити певні дії,
ОСОБА_2 звернувся до Кіровоградського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом в якому просить:
- визнати протиправною бездіяльність Кіровоградської обласної прокуратури щодо не виконання рішення Конституційного Суду України від 26.03.2020 № 6-р/2020 та рішення Другого сенату Конституційного Суду України від 13.09.2023 № 8-р(ІІ)/2023 в частині не нарахування та невиплати Позивачу надбавки за вислугу років та за виконання обов'язків на адміністративній посаді, починаючи з 12.05.2025 року по 01.07.2025 року та компенсації за 136 календарних днів невикористаної відпустки;
- стягнути з Кіровоградської обласної прокуратури на користь ОСОБА_1 ненараховану та невиплачену заробітну плату за період роботи з 12.05.2025 року по 01.07.2025 року та компенсацію за 136 календарних днів невикористаної відпустки, без урахування податків та інших обов'язкових платежів, що підлягають відрахуванню із заробітної плати, в розмірі 295 628,17 грн, яка складається з надбавки за вислугу років та за виконання обов'язків на адміністративній посаді, компенсації за невикористану відпустку.
Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач зазначає, що після виходу з відпустки по догляду за дитиною та до звільнення з органів прокуратури йому виплачувалась заробітна плата без урахування надбавки за вислугу років та надбавки за виконання обов'язків на адміністративній посаді, що, на його думку, суперечить положенням статті 81 Закону України «Про прокуратуру» та рішенням Конституційного Суду України.
Ухвалою суду від 08 серпня 2025 року відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.
Представником Кіровоградської обласної прокуратури подано відзив на позовну заяву. Обґрунтовуючи заперечення, відповідач зазначає, що позивач не виконував адміністративних обов'язків та не обіймав відповідну адміністративну посаду у спірний період, у зв'язку з чим підстави для нарахування відповідних надбавок відсутні. Також відповідач вказує, що порядок оплати праці прокурорів визначається спеціальним законодавством, а підстав для застосування інших норм або аналогії права немає. Крім того, відповідач посилається на відсутність порушення прав позивача та необґрунтованість заявлених вимог.
Позивачем подано пояснення щодо відзиву, в яких він зазначає, що прокурори після проходження атестації мають єдиний правовий статус, а тому оплата їх праці повинна здійснюватися відповідно до статті 81 Закону України «Про прокуратуру». Позивач також вказує, що відповідач неправильно тлумачить рішення Конституційного Суду України та безпідставно не нарахував йому відповідні надбавки.
Дослідивши матеріали справи, суд встановив наступне.
ОСОБА_2 проходив службу в органах прокуратури та обіймав посаду першого заступника керівника обласної прокуратури.
У період з 20.01.2020 року по 10.05.2025 року перебував у відпусті по догляду за дитиною.
Відповідно до наказів керівника Кіровоградської обласної прокуратури приступив до виконання обов'язків з 12.05.2025 року та визначено робоче місце у відділі процесуального керівництва у кримінальних провадженнях слідчих територіального управління ДБР Кіровоградської області (а.с.13)
Наказом Офісу Генерального прокурора від 18.06.2025 №104к позивача звільнено з посади першого заступника керівника обласної прокуратури з 01.07.2025 за власним бажанням (а.с.14).
З матеріалів справи вбачається, що у спірний період позивачу нараховувалась заробітна плата, яка складалась із посадового окладу без включення надбавки за вислугу років та надбавки за виконання обов'язків на адміністративній посаді (а.с.19).
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з такого.
Рішенням Конституційного Суду України від 26 березня 2020 року № 6-р/2020 у справі за конституційним поданням 50 народних депутатів України щодо відповідності Конституції України (конституційності) окремого положення пункту 26 розділу VI Прикінцеві та перехідні положення Бюджетного кодексу України, окремого положення пункту 26 розділу VI Прикінцеві та перехідні положення Бюджетного кодексу України у частині, яка передбачає, що норми і положення статті 81 Закону 1697-VП зі змінами застосовуються у порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України, виходячи з наявних фінансових ресурсів державного і місцевого бюджетів та бюджетів фондів загальнообов'язкового державного соціального страхування, визнано такими, що не відповідають Конституції України (і неконституційними).
Разом з цим, відповідно до другого речення абзацу третього пункту 3 розділу ІІ Прикінцевих і перехідних положень Закону України Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо першочергових заходів із реформи органів прокуратури № 113-ІХ передбачалося, що за прокурорами та керівниками регіональних, місцевих та військових прокуратур, прокурорами і керівниками структурних підрозділів Генеральної прокуратури України зберігається відповідний правовий статус, який вони мали до набрання чинності цим Законом, при реалізації функцій прокуратури до дня їх звільнення або переведення до Офісу Генерального прокурора, обласної прокуратури, окружної прокуратури. На зазначений період оплата праці працівників Генеральної прокуратури України, регіональних прокуратур, місцевих прокуратур, військових прокуратур здійснюється відповідно до постанови Кабінету Міністрів України, яка встановлює оплату праці працівників органів прокуратури.
Рішенням Другого сенату Конституційного Суду України від 13 вересня 2023 року № 8-р(ІІ)/2023 у справі за конституційними скаргами ОСОБА_2 . ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 та ОСОБА_6 щодо відповідності Конституції України (конституційності) абзацу третього пункту 3 розділу ІІ Прикінцеві і перехідні положення Закону України Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо першочергових заходів із реформи органів прокуратури від 19 вересня 2019 року № 113-ІХ (щодо винагороди прокурора як гарантії його незалежності) визнано таким, що не відповідає Конституції України (є неконституційним), друге речення абзацу третього пункту 3 розділу II Прикінцеві і перехідні положення Закону України Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо першочергових заходів із реформи органів прокуратури від 19 вересня 201 9 року № 113-ІХ.
У цьому Рішенні Конституційний Суд України, відповідаючи на порушені заявниками питання, з покликанням, з-поміж іншого, на свої рішення від 26 березня 2020 року № 6-р/2020, від 13 грудня 2019 року № 7-р(II)/2019, від 1 березня 2023 року № 1-р(II)/2023 виснував, що врегулювання законом, а не підзаконним актом питань матеріального, соціального, пенсійного забезпечення прокурорів становить гарантію забезпечення їх незалежності, унеможливлює втручання органів виконавчої влади в діяльність прокуратури, що інакше призведе до недодержання принципу поділу влади.
Конституційний Суд України зазначив також, що наділення Кабінету Міністрів України повноваженням урегульовувати питання винагороди прокурорів не можна визнати таким, що відповідає конституційній вимозі щодо здійснення органами державної влади своїх повноважень у встановлених Конституцією України межах і відповідно до законів України.
З огляду на ці міркування Конституційний Суд України дійшов висновку, що друге речення абзацу третього пункту 3 розділу II Прикінцеві і перехідні положення Закону № 113-IX є таким, що суперечить статті 6 Конституції України в поєднанні з частиною другою статті 131-1 Конституції України.
Частиною 2 статті 152 Конституції України установлено, що закони, інші акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність, якщо інше не встановлено самим рішенням, але не раніше дня його ухвалення.
Правові засади організації і діяльності прокуратури України, статус прокурорів, порядок здійснення прокурорського самоврядування, а також система прокуратури України, визначаються Законом України "Про прокуратуру" від 14 жовтня 2014 року №1697-VII (далі - Закон № 1697-VII, у редакції, чинній на момент виникнення правовідносин).
Згідно з частиною 2 статті 81 Закону № 1697-VII заробітна плата прокурора складається з посадового окладу, премій та надбавок за: 1) вислугу років; 2) виконання обов'язків на адміністративній посаді та інших виплат, передбачених законодавством.
Преміювання прокурорів здійснюється в порядку, затвердженому Генеральним прокурором, за результатами оцінювання якості їх роботи за календарний рік у межах фонду преміювання, утвореного в розмірі не менш як 10 відсотків посадових окладів та економії фонду оплати праці.
Розмір щорічної премії прокурора не може становити більше 30 відсотків розміру суми його посадового окладу, отриманої ним за відповідний календарний рік.
Згідно з частиною 3 статті 81 Закону № 1697-VII посадовий оклад прокурора окружної прокуратури становить 15 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, розмір якого встановлено на 1 січня календарного року.
З 1 січня 2021 року посадовий оклад прокурора окружної прокуратури становить 20 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, розмір якого встановлено на 1 січня календарного року, а з 1 січня 2022 року - 25 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, розмір якого встановлено на 1 січня календарного року.
Згідно з частиною 4 статті 81 Закону № 1697-VII посадові оклади інших прокурорів установлюються пропорційно до посадового окладу прокурора окружної прокуратури з коефіцієнтом:
1) прокурора обласної прокуратури - 1,2;
2) прокурора Офісу Генерального прокурора - 1,3.
Частина 5 статті 81 Закону № 1697-VII регулює розмір посадових окладів прокурорів, які перебувають на адміністративних посадах.
Частиною 7 статті 81 Закону № 1697-VII визначено, що прокурорам виплачується щомісячна надбавка за вислугу років у розмірах: за наявності стажу роботи понад один рік - 10 відсотків, понад 3 роки - 15 відсотків, понад 5 років - 18 відсотків, понад 10 років - 20 відсотків, понад 15 років - 25 відсотків, понад 20 років - 30 відсотків, понад 25 років - 40 відсотків, понад 30 років - 45 відсотків, понад 35 років - 50 відсотків посадового окладу.
Порядок виплати щомісячної надбавки за вислугу років прокурорам затверджується Кабінетом Міністрів України.
Механізм встановлення прокурорам та іншим працівникам органів прокуратури розміру щомісячної надбавки за вислугу років та обчислення періоду проходження служби (стажу роботи), що дає право на одержання такої надбавки визначає Порядок виплати щомісячної надбавки за вислугу років прокурорам та іншим працівникам органів прокуратури, затверджений Постановою КМУ від 09 грудня 2015 року № 1090 (далі - Порядок № 1090, у редакції, чинній на момент виникнення правовідносин).
Згідно з пунктом 3 Порядку № 1090 надбавка за вислугу років прокурорам виплачується щомісяця залежно від періоду проходження служби в розмірах, зазначених у частиною 7 статті 81 Закону України "Про прокуратуру".
Періоди проходження служби на посадах, якими передбачено обчислення вислуги років для виплати щомісячної надбавки на пільгових умовах, зараховуються згідно з довідкою з попереднього місця служби (пункт 9).
Згідно з пунктами 13- 16 Порядку № 1090 установлена надбавка за вислугу років виплачується щомісяця пропорційно відпрацьованому часу або часу служби.
Період проходження служби (стаж роботи), що дає право на одержання щомісячної надбавки за вислугу років, обчислюється комісіями з установлення періоду проходження служби (стажу роботи), що утворюються в Офісі Генерального прокурора, регіональних прокуратурах, військових прокуратурах регіонів.
Склад таких комісій затверджується Генеральним прокурором, керівником регіональної прокуратури, військовим прокурором регіону.
Період проходження служби (стаж роботи), що дає право на одержання щомісячної надбавки за вислугу років, обчислюється на підставі трудової книжки (особової справи) (у разі наявності) або відомостей про проходження служби (трудову діяльність) з реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування та інших документів, які відповідно до законодавства підтверджують періоди проходження служби (стаж роботи).
Рішення комісії про обчислення періоду проходження служби (стажу роботи), який дає право на одержання щомісячної надбавки за вислугу років, оформляється протоколом. Витяги з протоколів засідання комісії друкуються у двох примірниках, які подаються до бухгалтерського та кадрового підрозділів.
Статтею 7 Закону України Про Державний бюджет України на 2024 рік установлено з 1 січня 2024 року прожитковий мінімум для працездатних осіб, який застосовується для визначення посадового окладу прокурора окружної прокуратури - 1600 гривень.
Таким чином згідно Закону України Про Державний бюджет України па 2024 рік та відповідно до частини четвертої статті 81 Закону України Про прокуратуру посадовий оклад прокурора в Запорізькій обласній прокуратурі складає 48000 грн.
Функції головного розпорядника коштів Державного бюджету України щодо фінансового забезпечення діяльності прокуратури здійснюється Офісом Генерального прокурора (стаття 90 Закону України Про прокуратуру).
Листом Офісу Генерального прокурора від 12 жовтня 2023 року № 21-2139вих-503окв-23 керівникам прокуратур надано роз'яснення щодо оплати праці прокурорів та слідчих, поновлених за рішеннями судів на посадах у регіональних, місцевих і військових прокуратурах. Згідно з вказаним листом, з 13 вересня 2023 року оплата праці прокурорів та слідчих, поновлених за рішеннями судів на посадах у регіональних, місцевих і військових прокуратурах, до проходження ними атестації здійснюється на підставі статті 81 Закону України Про прокуратуру, розрахованої на основі посадового окладу прокурора органів прокуратури відповідного рівня без установлення будь-яких надбавок, у тому числі за вислугу років.
Відповідно до розрахунку заробітної плати починаючи з травня 2025 року посадовий оклад позивача складає 48 000 грн.
Відповідач у відзиві також зазначив, що згідно з приписами статті 81 Закону № 1697-VII посадовий оклад прокурора обласної прокуратури наразі складає - 48000,00 грн. Тобто відповідач нараховує та виплачує посадовий оклад позивачу відповідно до статті 81 Закону № 1697-VII без урахування надбавок встановлених даною статтею та інших виплат.
Судом встановлено та сторонами не заперечується, що надбавка за виконання обов'язків на адміністративній посаді, яка передбачена частиною 2 статті 81 Закону України Про прокуратуру позивачу не нараховувалась та не виплачувалась.
Відповідач у відзиві зокрема зазначив, що позивач не обіймав посаду першого заступника керівника обласної прокуратури та не виконував відповідних повноважень.
Однак, як вбачається з матеріалів справи, зокрема розрахункового листа та наказів керівника Кіровоградської обласної прокуратури, позивач всюди значиться як перший заступник прокурора Кіровоградської області (а.с.13-14,19).
Тож суд відхиляє доводи відповідача, що позивач не обіймав посаду першого заступника керівника обласної прокуратури.
З аналізу наведених вище норм законодавства та рішень Конституційного Суду України, судом встановлено, що норми законодавства не містять обмежень щодо нарахування та виплати прокурорам, поновленим за рішеннями судів на посадах у регіональних, місцевих і військових прокуратурах, будь-яких надбавок, у тому числі за вислугу років, за виконання обов'язків на адміністративній посаді та інших виплат, передбачених Розділом IX Закону України Про прокуратуру. Тобто правила нарахування та виплата заробітної плати працівникам прокуратури є загальними для всіх і будь-яких виключень чи обмежень щодо тих прокурорів, які є поновленими за рішеннями судів, не містять.
Те ж саме стосується і прокурорів, які не пройшли відповідну атестацію.
Отже, норми Закону №1697-VII не визначають такої підстави для нарахування заробітної плати виключно у розмірі окладу, як непроходження атестації. Крім того, визначення розміру окладу на зазначений період відповідно до постанови Кабінету Міністрів України, яка встановлює оплату праці працівників органів прокуратури, у спірний період, визнано неконституційним.
Тому суд вважає протиправною бездіяльність відповідача щодо не виконання рішень Конституційного Суду України яка виразилася у не нарахуванні та не виплаті в повному обсязі позивачу заробітної плати розрахованої відповідно до положень статті 81 Закону України Про прокуратуру.
Суд не вважає доречним посилання відповідача на Закон України "Про судоустрій і статус суддів", так як цей Закон визначає організацію судової влади та здійснення правосуддя в Україні і ніяким чином не стосується та не регулює питання виплати або обмежень щодо розрахунку заробітної плати працівникам прокуратури.
Так як суд не наділений повноваженнями приймати рішення виплачувати, тобто наперед, заробітну плату, не має повноважень розрахунку заробітної плати працівникам прокуратури, в тому числі визначати період проходження служби (стаж роботи), що дає право на одержання щомісячної надбавки за вислугу років, який обчислюється комісіями з установлення періоду проходження служби (стажу роботи), що утворюються в Офісі Генерального прокурора, регіональних прокуратурах, військових прокуратурах регіонів, тому суд вважає вимогу позивача про стягнення конкретних сум не підлягає задоволенню.
Відповідно до ч.2 ст.9 КАС України суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Суд вважає належним способом захисту прав позивача зобов'язання відповідача нарахувати та виплатити позивачу в повному обсязі заробітну плату із врахуванням надбавки за вислугу років та за виконання обов'язків на адміністративній посаді, починаючи з 12.05.2025 року по 01.07.2025 року, а також здійснити перерахунок компенсації за невикористані дні невикористаної відпустки з врахуванням надбавки за вислугу років та за виконання обов'язків на адміністративній посаді.
Таким чином, перевіривши юридичну та фактичну обґрунтованість доводів сторін, оцінивши докази суб'єкта владних повноважень на підтвердження правомірності своїх дій та докази, надані позивачем, суд доходить висновку, що з наведених у позовній заяві мотивів і підстав, позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.
Судом не встановлено судових витрат, які б підлягали розподілу.
Керуючись ст.ст.139, 246, 255, 292-297, 325, 382 КАС України, суд,
Адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Кіровоградської обласної прокуратури (просп. Європейський, 4, Кропивницький, 25006, ЄДРПОУ 02910025) про визнання дій протиправними та зобов'язати вчинити певні дії - задовольнити частково.
Визнати протиправною бездіяльність Кіровоградської обласної прокуратури щодо не виконання рішення Конституційного Суду України від 26.03.2020 № 6-р/2020 та рішення Другого сенату Конституційного Суду України від 13.09.2023 № 8-р(ІІ)/2023 в частині не нарахування та невиплати ОСОБА_3 надбавки за вислугу років та за виконання обов'язків на адміністративній посаді, починаючи з 12.05.2025 року по 01.07.2025 року та компенсації за 136 календарних днів невикористаної відпустки.
Зобов'язати відповідача нарахувати та виплатити невиплати ОСОБА_3 в повному обсязі заробітну плату із врахуванням надбавки за вислугу років та за виконання обов'язків на адміністративній посаді, починаючи з 12.05.2025 року по 01.07.2025 року, а також здійснити перерахунок та виплату компенсації за невикористані дні невикористаної відпустки з врахуванням надбавки за вислугу років та за виконання обов'язків на адміністративній посаді.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Третього апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.
Суддя Кіровоградського
окружного адміністративного суду К.М. ПРИТУЛА