ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
"06" травня 2026 р. справа № 300/545/26
м. Івано-Франківськ
Івано-Франківський окружний адміністративний суд в складі головуючого судді Григорука О.Б., розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання дій протиправними та зобов'язання до вчинення дій
ОСОБА_1 звернувся до суду шляхом поштового відправлення з адміністративним позовом у справі № 300/545/26.
Ухвалою Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 09.02.2026 позовну заяву залишено без руху. Надано позивачу для усунення недоліків позовної заяви десятиденний строк з дня вручення (отримання) ухвали про залишення позовної заяви без руху, шляхом подання до суду: зазначення повного найменування (для юридичних осіб) відповідача, його місцезнаходження (для юридичних осіб), поштовий індекс, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України, відомі номери засобів зв'язку, адреса електронної пошти, відомості про наявність або відсутність електронного кабінету (а.с. 31, 32).
На виконання ухвали суду позивачем усунуто недоліки позовної заяви у встановлений ухвалою строк шляхом подання уточненого адміністративного позову до ІНФОРМАЦІЯ_1 (код ЄДРПОУ НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 ), відповідно до якого просить:
визнати протиправними дії ІНФОРМАЦІЯ_1 щодо нерозгляду заяви ОСОБА_1 ;
зобов'язати ІНФОРМАЦІЯ_2 розглянути заяву ОСОБА_1 та виключити його з військового обліку, як зазначено в тимчасовому військовому квитку, виданому ОСОБА_1 (а.с. 35-42).
Ухвалою Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 19.02.2026 відкрито провадження в даній адміністративній справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) (а.с. 45, 46).
Позовні вимоги мотивовані тим, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , відповідно до Закону України "Про військовий обов'язок і військову службу" № 2232-XII 20.02.2011 був знятий з військового обліку на підставі ст. 37 п. 5 пп. 2. У позивача є відмітка про його виключення з військового обліку по стану здоров'я. Проте, при встановленні додатку Резерв+, позивачем було виявлено, що у Єдиному державному реєстрі призовників, військовозобов'язаних та резервістів відсутні дані про виключення позивача з військового обліку у зв'язку із непридатністю до проходження військової служби. Вважає, що ІНФОРМАЦІЯ_4 безпідставно не вносить відомості в Резерв + про виключення позивача з військового обліку.
Відповідач скористався правом на подання відзиву, який надійшов до суду через систему "Електронний суд" 06.03.2026. Відповідно до відзиву відповідач заперечив проти позову, просив відмовити в задоволенні позову з мотивів, що статус "знятий з військового обліку" не є тотожним статусу "виключений з військового обліку". Особа, знята з обліку у зв'язку з обмеженою придатністю у воєнний час, не втрачає статусу військовозобов'язаного і, за умови відсутності інших законодавчих підстав для відстрочки, підлягає призову під час мобілізації. Відповідно до даних Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів "Оберіг", а також доданої позивачем до позовної заяви копії обліково-послужної картки ОСОБА_1 ніколи не визнавався непридатним до військової служби з виключенням з військового обліку за станом здоров'я. 22.02.2011 за протоколом № 9 позивач був визнаний непридатним до військової служби в мирний час, обмежено придатним у воєнний час по графі І ст. 14б Наказу МОУ № 402. Згідно з п. 2 ч. 5 ст. 37 Закону № 2232-XII (в редакції, що діяла на момент 2011 року, та аналогічних нормах чинної редакції), зняттю з військового обліку військовозобов'язаних підлягали громадяни України: які вибувають в іншу місцевість (адміністративно-територіальну одиницю) України до нового місця проживання; які після проходження строкової військової служби прийняті на військову службу до інших військових формувань або на службу в органи внутрішніх справ, податкової міліції та в Державну кримінально-виконавчу службу України; які вибули на строк більше трьох місяців за межі України; в інших випадках за рішенням Міністерства оборони України. В той же час, зазначаємо, що відповідно до Наказу МОУ № 402 графа І стосується лише осіб, які приписуються до призовних дільниць, а також тих, хто призивається на строкову військову службу. Зняття з військового обліку не означає втрату статусу військовозобов'язаного. Натомість, статус військовозобов'язаного втрачають лише особи, які були виключені з військового обліку відповідно до ч. 6 ст. 37 Закону № 2232-XII (зокрема, визнані ВЛК непридатними до військової служби з виключенням з військового обліку). Оскільки позивач був лише знятий з військового обліку, а не виключений з нього, він залишався військовозобов'язаним. Відповідач звертає увагу на те, що позивач був достеменно обізнаний про свій правовий статус ще до звернення до суду. У відповідь на звернення позивача від 17.12.2025, ІНФОРМАЦІЯ_4 було направлено офіційну відповідь за вих. № 11/2406 від 20.12.2025. У вказаному листі позивачу було детально роз'яснено норми чинного законодавства та вказано на відсутність законодавчого підґрунтя для його виключення з військового обліку, оскільки такого рішення військово-лікарською комісією щодо нього ніколи не приймалося. Щодо результатів військово-лікарської експертизи від 11.10.2025 зазначено, що Законом України "Про внесення змін до деяких законів України щодо забезпечення прав військовослужбовців та поліцейських на соціальний захист" № 3621-IX (набрав чинності 04.05.2024) було скасовано статус "обмежено придатний". Прикінцевими та перехідними положеннями вказаного Закону встановлено обов'язок громадян України, які були визнані обмежено придатними до військової служби, протягом дев'яти місяців з дня набрання чинності цим Законом підлягати повторному медичному огляду. На виконання вимог законодавства України, ОСОБА_1 пройшов медичний огляд військово-лікарською комісією (ВЛК). За результатами медичного огляду 11.10.2025 позивача було визнано придатним до служби у військових частинах забезпечення, ТЦК та СП, ВВНЗ, навчальних центрах, закладах (установах), медичних підрозділах, підрозділах логістики, зв'язку, оперативного забезпечення, охорони. Враховуючи, що: позивач є військовозобов'язаним (ніколи не був виключений з військового обліку); позивач ніколи не визнавався непридатним до військової служби з виключенням з військового обліку; позивач за станом здоров'я (висновок ВЛК від 11.10.2025) визнаний придатним до служби у в/ч забезпечення, - ІНФОРМАЦІЯ_4 діяв виключно в межах чинного законодавства, реалізуючи свої повноваження щодо ведення військового обліку, який є складовою мобілізаційної підготовки держави. Розгляд звернення позивача від грудня 2025 року також відбувся відповідно до вимог Закону України "Про звернення громадян", про що було надано ґрунтовну відповідь. Порушень прав, свобод чи інтересів позивача з боку відповідача не допущено.
Розглянувши матеріали адміністративної справи в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами (у письмовому провадженні) у відповідності до вимог статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України, дослідивши письмові докази, судом встановлено наступне.
Згідно обліково-послужної картки до військового квитка серії НОМЕР_2 ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , 22.02.2011 визнаний непридатним до військової служби в мирний час, обмежено придатним у воєнний час по графі І ст. 14б Наказу МОУ № 402 (а.с. 11, 12).
Відповідно до довідки військово-лікарської комісії № 2 при ІНФОРМАЦІЯ_5 на базі КНП "Обласна клінічна лікарня ІФ ОР" № 2025-1011-1715-2525-7 від 11.10.2025 за результатами медичного огляду 11.10.2025 на підставі статтей 14б, 15б, 75б гр. ІІ розкладу хвороб додаток 1 до Положення від 14.08.2008 № 402, позивача було визнано придатним до служби у військових частинах забезпечення, ТЦК та СП, ВВНЗ, навчальних центрах, закладах (установах), медичних підрозділах, підрозділах логістики, зв'язку, оперативного забезпечення, охорони (а.с. 17).
ОСОБА_1 шляхом поштового відправлення № 76019 00301838 звернувся до ІНФОРМАЦІЯ_1 з заявою від 17.12.2025, в якій просив внести зміни до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів, а саме: додати інформацію про виключення позивача з військового обліку на підставі ст. 37 п.6 пп. 6 Закону України "Про військовий обов'язок і військову службу" № 2232-XII. Просив у разі відмови у відповідності з пунктом 6 статті 18 розділу II Закону України "Про звернення громадян" відповідь надати позивачу в письмовому вигляді із посиланням на супутні норми законодавства (а.с. 13-16).
На заяву позивача від 17.12.2025, ІНФОРМАЦІЯ_4 відповіддю від 20.12.2025 № 11/2406 повідомило, що заява позивача розглянута. Повідомлено, що стаття 37 п. 5 пп. 2 Закону України "Про військовий обов'язок і військову службу" № 2232-XII не дає відповідачу законодавчого підґрунтя для виключення позивача з військового обліку, оскільки Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо окремих питань проходження військової служби, мобілізації та військового обліку" від 11 квітня 2024 року № 3633-ІХ, який набув чинності 18 травня 2024 року, статтю 37 Закону № 2232-XII викладено в новій редакції визначено, що виключенню з військового обліку у відповідних районних (міських) територіальних центрах комплектування та соціальної підтримки (військовозобов'язаних та резервістів Служби безпеки України - у Центральному управлінні або регіональних органах Служби безпеки України, військовозобов'язаних та резервістів розвідувальних органів України - у відповідному підрозділі розвідувальних органів України) підлягають громадяни України, які: 1) померли або визнані в установленому законом порядку безвісно відсутніми або оголошені померлими; 2) припинили громадянство України; 3) визнані непридатними до військової служби відповідно до висновку військово-лікарської комісії; 4) досягли граничного віку перебування в запасі (а.с. 61).
Вважаючи протиправною бездіяльність ІНФОРМАЦІЯ_1 щодо нерозгляду вказаної заяви позивач звернувся до суду з цим позовом, просить визнати протиправними дії відповідача щодо нерозгляду заяви позивача, зобов'язати відповідача розглянути цю заяву та виключити позивача з військового обліку, як зазначено в тимчасовому військовому квитку.
При вирішенні даного спору суд виходить з наступного нормативно-правового регулювання спірних правовідносин.
Згідно частини 2 статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до частини 2 статті 17 Конституції України оборона України, захист її суверенітету, територіальної цілісності і недоторканності покладаються на Збройні Сили України.
Нормами статті 65 Конституції України встановлено, що захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, шанування її державних символів визнано обов'язком громадянина України. Громадяни відбувають військову службу відповідно до закону.
Указом Президента України від 24.02.2022 № 64/2022 "Про введення воєнного стану в Україні" у зв'язку з військовою агресією російської федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України "Про правовий режим воєнного стану" в Україні введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб, дія якого в подальшому була неодноразово продовжена та наразі триває.
Воєнний стан в розумінні положень ст. 1 Закону України "Про правовий режим воєнного стану" від 12.05.2015 № 389-VIII - це особливий правовий режим, що вводиться в Україні або в окремих її місцевостях у разі збройної агресії чи загрози нападу, небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності та передбачає надання відповідним органам державної влади, військовому командуванню, військовим адміністраціям та органам місцевого самоврядування повноважень, необхідних для відвернення загрози, відсічі збройної агресії та забезпечення національної безпеки, усунення загрози небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності, а також тимчасове, зумовлене загрозою, обмеження конституційних прав і свобод людини і громадянина та прав і законних інтересів юридичних осіб із зазначенням строку дії цих обмежень.
Законом України "Про військовий обов'язок і військову службу" від 25.03.1992 № 2232-XII визначено, що цей Закон здійснює правове регулювання відносин між державою і громадянами України у зв'язку з виконанням ними конституційного обов'язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, а також визначає загальні засади проходження в Україні військової служби.
Відповідно до ч.ч. 2, 3 ст. 1 Закону № 2232-XII військовий обов'язок установлюється з метою підготовки громадян України до захисту Вітчизни, забезпечення особовим складом Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань, а також правоохоронних органів спеціального призначення (далі - Збройні Сили України та інші військові формування), посади в яких комплектуються військовослужбовцями.
Військовий обов'язок включає: підготовку громадян до військової служби; взяття громадян на військовий облік; прийняття в добровільному порядку (за контрактом) та призов (направлення) на військову службу; проходження військової служби; виконання військового обов'язку в запасі; проходження служби у військовому резерві; дотримання правил військового обліку.
За змістом пункту 1 Положення про територіальні центри комплектування та соціальної підтримки, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23.02.2022 № 154 (далі - Положення № 154) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки є органами військового управління, що забезпечують виконання законодавства з питань військового обов'язку і військової служби, мобілізаційної підготовки та мобілізації.
Відповідно до пункту 8 Положення № 154 завданнями територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки є виконання законодавства з питань військового обов'язку і військової служби, мобілізаційної підготовки та мобілізації, керівництво військовим обліком призовників, військовозобов'язаних та резервістів на території відповідної адміністративно-територіальної одиниці, здійснення контролю за його станом, зокрема в місцевих держадміністраціях, органах місцевого самоврядування та в органах, що забезпечують функціонування системи військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів на території відповідної адміністративно-територіальної одиниці (крім СБУ та розвідувальних органів України), забезпечення в межах своїх повноважень адміністрування (територіальні центри комплектування та соціальної підтримки Автономної Республіки Крим, областей, мм. Києва та Севастополя) та ведення Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів (далі - Реєстр) (районні територіальні центри комплектування та соціальної підтримки), проведення заходів із взяття громадян України на військовий облік призовників, направлення громадян України для проходження базової військової служби, призову громадян на військову службу, проведення відбору кандидатів для прийняття на військову службу за контрактом, участь у відборі громадян для проходження служби у військовому резерві Збройних Сил, підготовка та проведення в особливий період мобілізації людських і транспортних ресурсів, забезпечення організації соціального і правового захисту військовослужбовців, військовозобов'язаних і резервістів, призваних на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори до Збройних Сил (далі - збори), ветеранів війни та військової служби, пенсіонерів з числа військовослужбовців Збройних Сил (далі - пенсіонери) та членів їх сімей, участь у військово-патріотичному вихованні громадян, здійснення інших заходів з питань оборони відповідно до законодавства.
Порядок організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 30.12.2022 № 1487 (далі - Порядок № 1487).
Відповідно до пунктів 2, 3 Порядку № 1487 військовий облік є складовою змісту мобілізаційної підготовки держави. Він полягає у цілеспрямованій діяльності державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій щодо: фіксації, накопичення та аналізу наявних людських мобілізаційних ресурсів за військово-обліковими ознаками; здійснення заходів із забезпечення виконання встановлених правил військового обліку призовниками, військовозобов'язаними та резервістами; подання відомостей (персональних та службових даних) стосовно призовників, військовозобов'язаних та резервістів до органів ведення Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів.
Військовий облік ведеться з метою визначення наявних людських мобілізаційних ресурсів та їх накопичення для забезпечення повного та якісного укомплектування Збройних Сил, інших утворених відповідно до законів України військових формувань та правоохоронних органів спеціального призначення (далі - інші військові формування) особовим складом у мирний час та в особливий період.
Для забезпечення військового обліку громадян України використовується Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов'язаних та резервістів, який призначений для збирання, зберігання, обробки та використання даних про призовників, військовозобов'язаних та резервістів.
Згідно з пунктом 79 Порядку № 1487 районні (міські) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки, зокрема: організовують та ведуть військовий облік на території адміністративно-територіальної одиниці; здійснюють взяття, зняття або виключення з військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів у випадках, передбачених законодавством; виявляють призовників, військовозобов'язаних та резервістів, які проживають на території адміністративно-територіальної одиниці, проте не перебувають на військовому обліку; організовують оповіщення; забезпечують громадян військово-обліковими документами та зберігання зданих або вилучених у призовників, військовозобов'язаних та резервістів військово-облікових документів; виключають з військового обліку на підставі відповідних підтвердних документів осіб, які померли або визнані в установленому законом порядку безвісно відсутніми або оголошені померлими, визнані непридатними до військової служби, досягли граничного віку перебування в запасі, припинили громадянство України; виконують функції з ведення Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів.
Таким чином, обов'язки щодо ведення обліку військовозобов'язаних покладені на територіальні центри комплектування та соціальної підтримки.
Правові та організаційні засади створення та функціонування Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів, визначені Законом України "Про Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов'язаних та резервістів " № 1951-VIII.
Відповідно до статті 1 Закону № 1951-VIII єдиний державний реєстр призовників, військовозобов'язаних та резервістів (далі - Реєстр) - інформаційно-комунікаційна система, призначена для збирання, зберігання, обробки та використання даних про призовників, військовозобов'язаних та резервістів, створена для забезпечення військового обліку громадян України.
Згідно з частинами 8, 9 статті 5 Закону № 1951-VIII органами ведення Реєстру є Міністерство оборони України, районні (об'єднані районні), міські (районні у місті, об'єднані міські) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки, центри рекрутингу Збройних Сил України, Центральне управління Служби безпеки України та регіональні органи Служби безпеки України, відповідні підрозділи розвідувальних органів України. Органи ведення Реєстру забезпечують ведення Реєстру та актуалізацію його бази даних.
Отже, на районні (об'єднані районні), міські (районні у місті, об'єднані міські) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки покладено обов'язок вносити до Реєстру передбачені Законом України "Про Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов'язаних та резервістів" актуальні відомості про призовників, військовозобов'язаних та резервістів.
Частинами 1, 3 статі 14 Закону № 1951-VIII передбачено, що ведення Реєстру включає: 1) внесення запису про призовників, військовозобов'язаних та резервістів до бази даних Реєстру для взяття на облік або при відновленні на військовому обліку з перевіркою відповідності персональних та службових даних призовників, військовозобов'язаних та резервістів існуючим обліковим даним; 2) внесення змін до персональних та службових даних призовників, військовозобов'язаних, резервістів на підставі відомостей органів виконавчої влади, інших державних органів, органів влади Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, закладів освіти незалежно від підпорядкування і форми власності, а також відомостей, що подаються органу ведення Реєстру призовниками, військовозобов'язаними, резервістами; 3) знищення повторного запису Реєстру в разі його виявлення.
Актуалізація бази даних Реєстру здійснюється на підставі відомостей, що вносяться органами ведення Реєстру, а також шляхом електронної інформаційної взаємодії (обміну відомостями) між Реєстром та інформаційно-комунікаційними системами, реєстрами (у тому числі публічними), базами (банками) даних, держателями (розпорядниками, адміністраторами) яких є державні органи, передбачені цією частиною.
Відповідно до пункту 4 Порядку оформлення (створення) та видачі військово-облікового документа для призовників, військовозобов'язаних та резервістів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 16.05.2024 № 559 у разі невідповідності відомостей, зазначених у посвідченні призовника, тимчасовому посвідченні військовозобов'язаного, військовому квитку осіб рядового, сержантського і старшинського складу та військовому квитку офіцера запасу, відомостям, що містяться в Єдиному державному реєстрі призовників, військовозобов'язаних та резервістів (крім військовозобов'язаних та резервістів СБУ, розвідувальних органів або громадян України, звільнених у відставку із зазначених органів), громадянин України для внесення відповідних змін повинен скористатися засобами Порталу або особисто звернутися до районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки, його відділу за місцем перебування на військовому обліку.
Зміни вносяться протягом п'яти робочих днів з дня реєстрації заяви про внесення змін.
У разі невідповідності відомостей, зазначених у військово-обліковому документі у паперовій формі (зокрема відомостей, зазначених у посвідченні призовника, тимчасовому посвідченні військовозобов'язаного, військовому квитку осіб рядового, сержантського і старшинського складу та військовому квитку офіцера запасу), відомостям, що містяться в Єдиному державному реєстрі призовників, військовозобов'язаних та резервістів, призовник, військовозобов'язаний або резервіст, який перебуває на військовому обліку, або громадянин України, який був виключений з військового обліку (крім військовозобов'язаних та резервістів СБУ, розвідувальних органів або громадян України, звільнених у відставку із зазначених органів), повинен сформувати військово-обліковий документ в електронній формі відповідно до пункту 6 цього Порядку. Зміни у військово-облікові документи у паперовій формі зазначених громадян України не вносяться, а військово-облікові документи у паперовій формі, відомості в яких не відповідають відомостям, що містяться в Єдиному державному реєстрі призовників, військовозобов'язаних та резервістів, вважаються недійсними.
Також суд зазначає про те, що відповідно до ч. 1 ст. 1 Закону України "Про звернення громадян" № 393/96-ВР громадяни України мають право звернутися до органів державної влади, місцевого самоврядування, об'єднань громадян, підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, засобів масової інформації, посадових осіб відповідно до їх функціональних обов'язків із зауваженнями, скаргами та пропозиціями, що стосуються їх статутної діяльності, заявою або клопотанням щодо реалізації своїх соціально-економічних, політичних та особистих прав і законних інтересів та скаргою про їх порушення.
Згідно з ст. 3 Закону № 393/96-ВР під зверненнями громадян слід розуміти викладені в письмовій або усній формі пропозиції (зауваження), заяви (клопотання) і скарги.
Заява (клопотання) - звернення громадян із проханням про сприяння реалізації закріплених Конституцією та чинним законодавством їх прав та інтересів або повідомлення про порушення чинного законодавства чи недоліки в діяльності підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, народних депутатів України, депутатів місцевих рад, посадових осіб, а також висловлення думки щодо поліпшення їх діяльності. Клопотання - письмове звернення з проханням про визнання за особою відповідного статусу, прав чи свобод тощо.
Відповідно до ч. 1 ст. 5 Закону № 393/96-ВР звернення адресуються органам державної влади і місцевого самоврядування, підприємствам, установам, організаціям незалежно від форм власності, об'єднанням громадян або посадовим особам, до повноважень яких належить вирішення порушених у зверненнях питань.
Згідно з ч. 1, 4 ст. 7 Закону № 393/96-ВР звернення, оформлені належним чином і подані у встановленому порядку, підлягають обов'язковому прийняттю та розгляду. Забороняється направляти скарги громадян для розгляду тим органам або посадовим особам, дії чи рішення яких оскаржуються.
Статтею 18 Закону № 393/96-ВР встановлено, що громадянин, який звернувся із заявою чи скаргою до органів державної влади, місцевого самоврядування має право, зокрема, одержати письмову відповідь про результати розгляду заяви чи скарги.
Питання розгляду заяв (клопотань) врегульовано ст. 15 Закону № 393/96-ВР, відповідно до якої, органи державної влади, до повноважень яких належить розгляд заяв (клопотань), зобов'язані об'єктивно і вчасно розглядати їх, перевіряти викладені в них факти, приймати рішення відповідно до чинного законодавства і забезпечувати їх виконання, повідомляти громадян про наслідки розгляду заяв (клопотань).
Відповідно до норм статті 19 Закону № 393/96-ВР органи державної влади і місцевого самоврядування, підприємства, установи, організації незалежно від форм власності, об'єднання громадян, засоби масової інформації, їх керівники та інші посадові особи в межах своїх повноважень зобов'язані, зокрема: об'єктивно, всебічно і вчасно перевіряти заяви чи скарги; у разі прийняття рішення про обмеження доступу громадянина до відповідної інформації при розгляді заяви чи скарги скласти про це мотивовану постанову; на прохання громадянина запрошувати його на засідання відповідного органу, що розглядає його заяву чи скаргу; скасовувати або змінювати оскаржувані рішення у випадках, передбачених законодавством України, якщо вони не відповідають закону або іншим нормативним актам, невідкладно вживати заходів до припинення неправомірних дій, виявляти, усувати причини та умови, які сприяли порушенням; забезпечувати поновлення порушених прав, реальне виконання прийнятих у зв'язку з заявою чи скаргою рішень; письмово повідомляти громадянина про результати перевірки заяви чи скарги і суть прийнятого рішення; вживати заходів щодо відшкодування у встановленому законом порядку матеріальних збитків, якщо їх було завдано громадянину в результаті ущемлення його прав чи законних інтересів, вирішувати питання про відповідальність осіб, з вини яких було допущено порушення, а також на прохання громадянина не пізніш як у місячний термін довести прийняте рішення до відома органу місцевого самоврядування, трудового колективу чи об'єднання громадян за місцем проживання громадянина; у разі визнання заяви чи скарги необґрунтованою роз'яснити порядок оскарження прийнятого за нею рішення; не допускати безпідставної передачі розгляду заяв чи скарг іншим органам; особисто організовувати та перевіряти стан розгляду заяв чи скарг громадян, вживати заходів до усунення причин, що їх породжують, систематично аналізувати та інформувати населення про хід цієї роботи.
Відповідно до ст. 20 Закону № 393/96-ВР звернення розглядаються і вирішуються у термін не більше одного місяця від дня їх надходження, а ті, які не потребують додаткового вивчення, - невідкладно, але не пізніше п'ятнадцяти днів від дня їх отримання. Якщо в місячний термін вирішити порушені у зверненні питання неможливо, керівник відповідного органу, підприємства, установи, організації або його заступник встановлюють необхідний термін для його розгляду, про що повідомляється особі, яка подала звернення. При цьому загальний термін вирішення питань, порушених у зверненні, не може перевищувати сорока п'яти днів.
Як встановлено, ОСОБА_1 шляхом поштового відправлення № 76019 00301838 звернувся до ІНФОРМАЦІЯ_1 з заявою від 17.12.2025, в якій просив внести зміни до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів, а саме: додати інформацію про виключення позивача з військового обліку на підставі ст. 37 п.6 пп. 6 Закону України "Про військовий обов'язок і військову службу" № 2232-XII. Просив у разі відмови у відповідності з пунктом 6 статті 18 розділу II Закону України "Про звернення громадян" відповідь надати позивачу в письмовому вигляді із посиланням на супутні норми законодавства (а.с. 13-16).
На заяву позивача від 17.12.2025, ІНФОРМАЦІЯ_4 відповіддю від 20.12.2025 № 11/2406 повідомило, що заява позивача розглянута. Повідомлено, що стаття 37 п. 5 пп. 2 Закону України "Про військовий обов'язок і військову службу" № 2232-XII не дає відповідачу законодавчого підґрунтя для виключення позивача з військового обліку, оскільки Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо окремих питань проходження військової служби, мобілізації та військового обліку" від 11 квітня 2024 року № 3633-ІХ, який набув чинності 18 травня 2024 року, статтю 37 Закону № 2232-XII викладено в новій редакції визначено, що виключенню з військового обліку у відповідних районних (міських) територіальних центрах комплектування та соціальної підтримки (військовозобов'язаних та резервістів Служби безпеки України - у Центральному управлінні або регіональних органах Служби безпеки України, військовозобов'язаних та резервістів розвідувальних органів України - у відповідному підрозділі розвідувальних органів України) підлягають громадяни України, які: 1) померли або визнані в установленому законом порядку безвісно відсутніми або оголошені померлими; 2) припинили громадянство України; 3) визнані непридатними до військової служби відповідно до висновку військово-лікарської комісії; 4) досягли граничного віку перебування в запасі (а.с. 61).
Отже, оскільки на заяву позивача від 17.12.2025, ІНФОРМАЦІЯ_4 надано відповідь від 20.12.2025 № 11/2406, відсутні підстави для задоволення позовної вимоги про визнання протиправними дій ІНФОРМАЦІЯ_1 щодо нерозгляду заяви ОСОБА_1 .
Згідно п. 23 ч. 1 ст. 4 Кодексу адміністративного судочинства України похідна позовна вимога - вимога, задоволення якої залежить від задоволення іншої позовної вимоги (основної вимоги).
За таких обставин, оскільки суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення основної позовної вимоги про визнання протиправними дій ІНФОРМАЦІЯ_1 щодо нерозгляду заяви ОСОБА_1 , враховуючи приписи п. 23 ч. 1 ст. 4 Кодексу адміністративного судочинства України, слід відмовити в задоволенні похідних вимог про зобов'язання ІНФОРМАЦІЯ_2 розглянути заяву ОСОБА_1 та виключити його з військового обліку, як зазначено в тимчасовому військовому квитку, виданому ОСОБА_1 .
Таким чином, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є необґрунтованими, тому слід відмовити в задоволенні позову.
На підставі статті 129-1 Конституції України, керуючись статтями 139, 241-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
В задоволенні позову ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_3 АДРЕСА_2 ) до ІНФОРМАЦІЯ_1 (код ЄДРПОУ НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 ) про визнання дій протиправними та зобов'язання до вчинення дій - відмовити.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, з дня складення повного судового рішення.
Апеляційна скарга подається до Восьмого апеляційного адміністративного суду.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя Григорук О.Б.